| Сторінки (1/47): | « | 1 | » |
На попелі зрощені діти
Обпечені очі, загрублі ланіти...
Ви мовчки збираєте квіти
На цвинтарі пелюшок,
Посічених самокатів
зораних танком стежок.
Там босими пʼятами діти
Хотіли ходити, дружити, любити.
А сиплеться з неба зола,
Дорослосте… Не прийшла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2023
Трава шепоче під ногами:
«Чекай мене, моя кохана!
Пройдуть жнива, опаде лист
І хуртовини мине свист,
Сніги розплачуться від туги,
Розділять сум на водні смуги.
І зорі коло обійдуть
Твоє вікно. Просохне лють
На сонячнім новім теплі.
І я повернусь навесні».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2023
Зібрала життя у дві валізи.
На горищі п’ю чай, зігріваю порізи.
Тримаю квиток, обіймаю протяг.
Куди привезе мене завтра потяг?
Пр.:
Сиджу на горищі. Життя, як ескізи.
Усе вмістилось у дві валізи.
Сходами вниз мене не вітають,
А до раю іще не пускають.
Стираю ім’я, стираю запах
Від нього пече у грудях і ранах.
У домі моєму ворог панує,
А потяг життя нове не дарує.
Пр.:
Сиджу на горищі. Життя як ескізи
Усе вмістилось у дві валізи
Сходами вниз мене не вітають,
А до раю іще не пускають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961699
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2022
Не знаю як світ існує без тебе:
Чи падає дощ, чи падає небо?
Як плине час? Я живу чи старію?
Чекаю на щось чи просто марнію?
Як б’ється серце, коли самотіє?
Гнівиться на бога, долю жаліє?
Більше питань… хто підкаже, як далі?
Жити без тебе я просто не знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2022
Гнійник на тілі свободи
Я вичавлю нігтем нації:
Потужним ударом проти
Гнилої радянізації.
І навіть якщо зламаю
Свій палець від цього натиску,
Дивіться скільки я маю
І пальців, й нігтів у надлишку.
Ці руки сильні й могутні
Проб’ють макітру притрушену.
Ще й так, що вилетять кутні,
Ще й стиснуть пику заюшену:
«Дивись, мерзенна істото,
Востаннє на цей світ сонячний.
Це помста тобі від свободи,
Яку ти труїв так боляче».
Вичавлюю цю отруту -
Отримай нарешті заслужене -
Померти від рук народу,
Який тобі не подужати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2022
Хто ми? Дві крапки на аркуші долі.
Між нами хтось лінію креслить поволі.
Нестерпно чекати Божої волі!
Я хочу зустрітись сьогодні з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2021
Дніпро посивів вже давно.
Та не спиняє мудрість свою.
У водах темних із жагою
Моє крізь хвилю йде весло.
Я пропливаю над віками,
Які осипались мов хмиз,
Із мавками пішли униз
Чоло оздобити вінками.
І прийде час, ми теж розтанем
А течія усе знесе,
До берегів Дніпра приб’є,
Де очеретом ми постанем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2021
На очі не бачила,
Сіла в машину.
До ранку пиячила,
Ти не людина!
Самиця собаки.
Самиця собаки.
Самиця собаки.
Ти - с.ка!
Закони написані всі на папері,
А значить - пірвати їх легко руками.
Єдиний папір відкриває всі двері,
Який друкували одразу з нулями.
Ти ляжеш на «право-» і сядеш на «-суддя»,
Затьмариш Феміду своїм перегаром.
Усі бюрократи обіймуть погруддя
Нової богині з ганебним товаром.
Осудливий погляд ти не розпізнаєш,
У натовпі всі обличчя однакові,
Бо ти тільки п’яна цей світ «панімаєш».
Свята й вихідні для тебе дні знакові.
Повірити важко у щире зізнання -
Гадюкою буде довго звиватися.
У раді, можливо, якогось склика́ння
Таких самостійно змусять стрілятися?..
На очі не бачила,
Сіла в машину.
До ранку пиячила,
Ти не людина!
Самиця собаки.
Самиця собаки.
Самиця собаки.
Ти - с.ка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2021
А людям потрібні люди,
Всеодно що ненавидиш ти.
Людина буде усюди
І одна з них живе у тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2021
Друже, ти певно дуже стомився.
Ось тримай, випий води.
Комір у тебе, як гілля, схилився,
Очі приховує повні журби.
Пр.:
Плач, козаче, не стримуй сльози.
Ти не один, з тобою всі ми.
Най змиють сльози пил і туман.
Утрат на серці цілий курган.
Ми шану складемо усім своїм,
Миру й добру дамо прорости!
Ми шану останню складемо усім.
Життя не край, ворогів мочи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909786
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2021
Най все зачекає
Подалі проблеми
Сьогодні у мене
Вечір богеми
Пити гуляти
Гуляти і пити
Лити за комір
Долю дражнити!
Пр:
Життя не гра
Повторів нема
Проґавиш раз
Бувай, па-па!
Лягаю у ванну
Вмикаю воду
Із крана стікає
Суцільне болото
Очі протерти
Не можу, не бачу
Болото розпусти
Болото невдачі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909477
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2021
Дощити буде цілий тиждень.
Весна не квапиться до нас,
І так повільно іде час,
І ти не йдеш...
Усе навколо самота.
Холодне ліжко, як вода,
Мене виштовхує:
«Іди, іди, і їй дзвони!»
Не знає, що нема зв’язку.
Між нами хмари,
Сірі хмари
Хронічного дощу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2021
Такі розгублені,
Життям розділені.
Були самотніми,
А стали зцілені.
А зустріч-випадок
З’єднала погляди,
А зустріч-випадок
Зв’язала подихи.
Кричи моє ім’я,
Кричи, а я дійду!
У голосі твоєму
Віднайду.
Впізнаю в мороці.
Впізнаю в темряві.
Впізнаю в пеклі я
Тебе одну.
Впізнаю в мороці.
Впізнаю в темряві.
Впізнаю в пеклі я...
Переподілені
Дві долі сірими
Нитками-силами,
Немов ножем.
Життя розмивані
Чужою волею,
Усі розорені
Чужим дощем.
Кричи моє ім’я,
Кричи, а я дійду!
У голосі твоєму
Віднайду.
Впізнаю в мороці.
Впізнаю в темряві.
Впізнаю в пеклі я
Тебе одну.
Впізнаю в мороці.
Впізнаю в темряві.
Впізнаю в пеклі я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908113
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2021
Перешіптується вітер за моєю спиною,
З гіллям і травами лихословить,
Шурхає й шурхає сухостоєм -
Ду́ма пере́судом присоромить.
Неправдиві чутки, буйний вітре, твої над ланами
Зрошують тільки пожовклі й сухі,
Без правди-води вирослі трави -
Єдині твої німі слухачі.
Перестиглі плітки твої оси́пались, мов зерно
З грубого колосу і загнили́
На щастя, родючій землі все одно.
Вона ж бо життя, усе подрібнить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2021
Я - Герой. Той що вмирає і завжди живе
в легендах, книжках, обелісках самітних.
Я маю в душі і божественне і людське,
щоб вас захищати і йти непомітно.
В мені - сила усіх поколінь, її стільки,
що навіть темряву б’є струменем стра́ху.
Вам здається, що відвагу мою злічити
(це тому ви за душі вносите плату?!)
Я добре знаю смак перемоги, так само,
як опіки болю від жару поразки.
Мир - це слово-обман, бо ним змащують жало,
щоб відволікти, заманити у пастку.
Ніж посмертно вручати герою «Героя»,
краще у недомовках поставте крапку.
Людина в країні - це і ресурс і зброя,
але не валюта в державному банку.
Я - Герой. Іще живий, бо звучать молитви́
добрих людей. Поки голос цей не затих,
Боже вбережи від долі страшної, коли
мертвих героїв буде більш, аніж живих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2021
Любові. Просиш любові,
Немов сонця, квола трава.
З усіх сил тягнешся вгору
(Чогось тобі не вистача).
Погане місце, невдалий
Для знайомства час. А очі
Пожовклі позатуляли
Всі до любові охочі.
Вони любові просять.
Під ковдрою тіні життя
Висушують, майже косять
Без сорому і співчуття.
Усе живе має право
Боротись за любов і волю:
Якщо не місце під сонцем,
То довгим корінням у воду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2021
Я лічила зорі на світанку.
Кажуть, серед них живуть
Перші з нас, хто доостанку
Загасив шляхетну лють.
Я шукала там підказку,
Еволюції сліди,
Що штовхнули на поразку
Наших пращурів тоді.
Ми відмовились від сили
І підняли догори
Білі стяги, прогриміли
Перед світом: «Ми слабкі.
Забирайте наше тіло,
Нашу волю і краї -
Ми програємо сьогодні
І наступні всі бої».
Нащо вирізали серце?
І кому ви віддали
Всю натуру з гострим перцем,
Запальну, мов блискавки́?
Зорі тихо замигтіли,
Сонце палить їх боки.
Ліньки думати, згоріли
Наші сили, мов свічки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2021
Ми в циклічному інфополі:
Високі тарифи, не ті закони,
Невчасні опалювальні сезони,
Биті машини і людські долі.
«Злиті» ресурси в чужі руки,
Браконьєри, вбивства, смертельні муки
Від ковіду і страшенної люті,
Що обіцянки легко забуті.
Судочинство зрівнялось із лиходійством.
Охорону здоров’я ампутували.
Освіту на державному рівні приспали.
Безпеку з очей подалі прибрали.
Виконавча влада, повна отрути,
у кишенях надійно тримає
незаконні хімічні сполуки
І відкрито на них заробляє.
Нехай усе це нас не турбує.
Колись було гірше, краще - буде.
ОПе в соцмережах всіх інформує:
Система «Ми - президенти» - працює!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2021
Спіймай мене за крок до невідомого,
Зупини, поясни, чому все це - порожній безлюдний вокзал.
Картина без майстра - лиш тінь полотна паперового.
Людина без віри - пустеля з блискучих холодних дзеркал.
Стань на дорозі моїх безглуздих ідей,
Кожну схопи і сховай в чемодани чи у кишенях!
Не дозволь мені спопеліти серед безликих сторонніх людей,
Що продають свої речі і тіло, і душу у лотереях.
Зазирни у серце моїх хибних думок,
Візьми інструмент і виправи, видали, виріж усе токсичне!
Жодного спогаду не мати про ланцюг своїх помилок -
Мрія химерна, для багатьох із нас утопічна.
Спіймай мене за крок до невідомого.
Зупини на шляху до повного самознищення!
У житті так багато незрозумілого й нелогічного,
Що я вже не вірю у тебе і шлях до свого очищення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021
Танцює на траві жарина:
Нарешті у відкритому степу
Серед суцвіть вона - перлина,
Розжарить флору заміську.
У ритмі запального танцю
Палкого, мов сама любов,
Вона укриється рум’янцем
Багряним, наче дика кров.
Про неї будуть говорити
І вітер славу рознесе.
Ще довго буде полонити
Її танок усе живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2020
Вагони, заповнені мріями,
По колії ледве пливуть.
Дається не легко - з зусиллями -
Новий, невідомий маршрут.
Дерева чіпляються гілкою.
«Лишайся», - той вітер свистить.
Дві постаті наші імлистою
Молитвою змащують мить.
Попереду промені успіху
І сходи до нових вершин.
Будуйте майбутнє без остраху!
Хоч сиві, ми стримаєм тил.
Примножуйте правду із розумом
Здіймайте ви знань прапори.
Життя за божественним задумом
Належить, авжеж, молодим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2020
Мене не робить влада сильнішою.
Політика не рівняє поставу.
Це не вони роблять ріднішою
Мені мою ж законну державу.
Не від них залежить, коли я буду
Палко любити чи в гніві лаяти.
Там поміж них давно стільки бруду,
Що марно сили і час свої гаяти.
Від подиху слова рідного, ніжного,
Від співу такого, що радість крізь сльози,
Все - від верхнього Дніпра і до нижнього -
Люблю! І навіть любитиму в грози!
Почуття своє я не топитиму
В дискусіях чи сумнівних мареннях.
Немає в світі страшнішого розтину -
Живий народ ховати у мармурах.
Щоб машина бездушна не сплутала
Нас з мовчазною травою братською
Треба щоб мова в грудях загупала:
Українською, друже, козацькою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2020
Безкраї живі горизонти - розлиті на півдні степи.
Ви створені кимось закоханим у нескінченні світи.
Ви створені кимось залюбленим волею, там де вітри
Задушені сіллю і глицею, дмуть крізь піщані горби
Обрамлені чорним мереживом... Сплутана сітка із вод
Зведе із душі оті зарості, сплетені з буденних пригод.
Південні степи, так печуть на плеча́х, але із них спада
Непевність і втома й усе від чого́ кам’яніє життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2020
Ти починаєш з нового листа
І так що кожного дня.
Плануєш, рахуєш, вигадуєш.
Когось так нагадуєш.
Вчора, сьогодні і завтра також
Однаковий день помнож
На тридцять три кола навколо мов
промчали сни сторчголов.
Лягаєш спати, надія не спить -
Завтра настане та мить,
І ти допишеш початок рядка,
Хочаб до літери А...
А потім знову закреслиш усе -
Воно не те й не таке.
Зранку почнеш із нового листа
І так що кожного дня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2020
На вічну пам`ять обміняли життя
Сильні духом, Небесні Герої.
Ваші, запалені богом, серця
Напроваджують нас до любові.
Коли на пожертву збирали життя
Першими ви зробили посвяту.
Це не наказ був чи данина.
Благословенні на долю крилату,
Ви пурхали стрімко й безстрашно з гнізда,
В вічність сідали вже янголята.
У ваших родинах досі тужба,
Це має кожен з нас пам’ятати,
Ми щороку схиляєм додолу чоло,
Щоби слово, про вас не заснуло,
Щоб невірні не сіяли чорне зерно,
А своїх - забуття не зігнуло.
Бережіть цю іскру, запалену враз,
Світити їй шлях, яким йдуть наші діти.
Бо ми живемо у дворушників час,
І правду тут треба двічі будити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865946
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 24.02.2020
Я не епіцентр твоїх подій.
Я сателіт не з близької орбіти.
Несвідомо, моєї душі крадій,
Ти змушуєш серце радіти.
Немов те розпечене сонце,
Безсоромно змінюєш часопростір.
Для мене, лишаючись незнайомцем,
Твій погляд - все одно що розстріл.
Я далеко від перипетій...
Аж занадто, щоб говорити зблизька.
Хіба ж я можу плекати надій,
Коли у грудях все біллю стисло?
Завмирає все: і рух, і час.
Снують думки за вектором твоїх слів,
Немов ті привиди з паралельних царств,
Наближають до нових світів.
Не я епіцентр твоїх подій.
Може крихта, піщинка, космічний пил.
Випадковість то мій єдиний рушій -
Твоє тяжіння лишає сил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2020
Я зустрів тебе випадково
Серед юрби і нічних ліхтарів
Ти виглядала надказково
А я від самотності ледь жеврів
Ти йшла вперед мов королева
До всіх холодна, до подруг ні
Я відчув як струна сталева
Забриніла в моїй голові
Адже ясно - ти вийняткова
Усіх залицяльників не відбить
Твої очі і шкіра шовкова
Можуть всесвіт цілий згубить
Що я маю? Кишені порожні
Як увагу твою привернуть?
А думки, думки безбожні
З очей моїх так і пруть.
Ти не подумай, що я ласій
Але й не герой, герой ніяк
Я сіро-буденний, пересічни́й
Типовий південний будяк
А ти Лілея недосяжних гір
Струнка, насичена кольорами
Як би ж я був дикий звір
Дійшов би до тебе стежками
Але прокинувся тільки я
Для мене ти спиш, для інших ні
Я знаю що ТАКЕ життя
А чим загасити спалах душі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2018
Кричу тобі, кричу! Чому ж не чуєш ти?..
Чи може всесвіт - то спустошена оселя,
В якій блукають нерозпізнані світи,
А в них - моя неперевершена Галлея.
Уся осяяна холодним кришталем
Ти повертаєшся один раз на сторіччя.
Вночі попід пекучим зоряним дощем
Я за тобою споглядатиму довічно.
А може наберусь сміливості і рушу
У безкінечні всесвіти твого буття?..
Хоча б на декілька парсеків свою душу
Наблизити до рубежів невороття.
Та безнадійно все, бо крижаний Нептун,
Він першим зміг божественну зорю узріти.
Рятуй! Я заблукав серед космічних дюн...
Без сяяння твого безсилий я летіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2018
І ти смієшся наді мною
Уголос, зверхньо, без жалю,
Лишаючи мене сліпою
До життєдайного «люблю».
Є глибина в порожніх скелях
І хоч печери мовчазні,
Та встояти на паралелях
Ніхто не зможе в самоті.
Чи це не сміх? Та це ж байдужість!..
Яка наївна я була...
Не помічає всесвіт дурість,
Тож безнадійна ця скала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2018
Сія над нами
не свічкою запалене,
не сірниками,
не вибухом розкидане
поміж світами,
не сяйво і не відблиск
від води,
а створене
небесними руками -
це сяйво мертвої душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757580
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.10.2017
Коли закі́нчиться краса
І людство спатиме в омані
То потемніють небеса
Зірки опиняться в тумані
Заллють останні сльози біль
Скінчиться правда і відвага
На небі буде тихий штиль
А на землі свята розвага
Чи буде завтра кращій день
Чи взагалі настане завтра
Аби я чув твоїх пісень
Вони душі моєї варта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2017
Ми, українці, славна нація:
Привітні люди, начебто, не злі.
Потрібна тільки вакцинація
Профілактична для душі.
Вже цілу чверть триває епопея.
Записані хвороби в заповіт:
Хапугольоз, брехнець, обманорея,
Запалення байдужості, дурніт.
Лежить в недузі славна нація,
І не лякає, що в душі абсцес.
Ніхто не робить вакцинацію:
Для нас хвороба - ось прогрес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686826
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.08.2016
Я избегаю наших встреч,
Чтоб мы чужими вдруг не стали
И наши взгляды не обречь
На расстояния и дали.
Я избегаю своих снов,
Чтоб удержаться от соблазна
Пойти туда, где нет ходов
И где идти стало опасно.
Я избегаю даже слов:
У них излишек толкований.
От них прибавится тонов
На полотне наших молчаний.
Я избегаю наших встреч -
Они ошибочно прекрасны
И за собой могут повлечь
Жажду желаний, лишь напрасных...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681980
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.08.2016
Ми цілу вічність міряєм узбіччя.
Сьогодні швидше, завтра повільніш.
Шукаєм поглядом серед сторіччя
Когось та знову йдем усе хутчіш.
Ми фантазуємо про перший дотик,
Про те, що скажемо, які слова...
І в мріях губимось, минувши окрик,
Тримаєм рух ми далі - в забуття.
Луна пливе позаду ще, а стежка
Вже поросла колючим бур'яном...
Можливо, в нас душа від пошуку залежна?
Ріці не бути затишним ставком.
Не оминайте поглядом життя,
Дивіться пильно. Не скидайте оком.
Знайшовши скарб, рушайте в забуття
Вже разом вільним монолітним кроком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2016
Минувся мій біль.
Спогади вони вже тінь.
Бувай, минуле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681122
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 31.07.2016
Жахи краплинами стелились -
Так ріки крові повноводі ллють.
Ми відчайдушно всі молились,
Щоб втамувати вашу біль і лють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680480
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.07.2016
Щоби політики могли щось зробити,
Їм щохвилини повинно боліти
За убитого сина, за хворе дитя,
За скалічене долею чиєсь життя.
Боліти не словом пустим за людину,
А так наче все це сталось із ними,
Щоб розум прагматика зміг осягнути,
Що навіть із часом цей біль не забути.
Допоки ви в кейси складаєте справи
Дитина, наприклад, лишилась без мами.
Обід замовляєте дешево в раді
І родичі ваші на гарній посаді.
І пішки ви ходите виключно мало,
Щоб лихо раптово за зад не впіймало.
Ви в раді всіляко про горе казали,
Що ви розумієте, подумки з нами.
А все це - брехня, демагогія, маска!
І не віднікуйтесь, зробіть таку ласку.
Задавлені кнопки усі шахраями.
А душі солдатів летять з журавлями...
Далеко... Подалі від цих свинопасів.
Їм треба спочити від вас, під.расів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679576
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.07.2016
Втішайся, вічносте зрадлива!
Обіцяне тобою тане.
І мати віру за вітрила,
Надію за небесну манну
Не хоче знівечене серце.
Скінчилась мить уже давно...
Якщо ти, вічносте, озвешся -
Зупиниться биття його.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2016
Как передать словами
Тишину, говорящую вслух?
Как передать молчание,
Когда безмолвствует звук?
Громким, кричащим из уст
Словом о ней не сказать,
Когда звонок тот звук,
Что лишь может молчать.
Немые слышим слова
И не в силах понять,
Что говорит тишина
И как нам ей отвечать...
24 декабря 2011 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384230
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.12.2012
Притворяется слово другом твоим,
Ласкает слух и дыханием нежит,
Блаженством тебя отвлекает слепым
И в тот же момент безжалостно режет.
Коварные звуки тебя привлекают,
Ты веришь всему, что тебе говорят –
Так дьявол людей без стыда соблазняет,
Склоняя их душу ему продавать.
Не пытайся искать спасенья от яда,
Что сочится обманом из уст хитреца.
Для него это вечная жизнь и услада.
Для тебя без начала война и конца.
26 декабря 2011 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384223
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.12.2012
Яскраве свíчення ялинки…
І спів різдвяний… і вірші,
Які готують в сподіванні
На подарунок дітлахи.
І материнські руки ніжні,
Які огорнуть нас теплом,
Зігріють у морози сніжні
Благословенням і добром.
Різдвяний дух, що завітає
До кожного в святкову ніч,
Життя на щастя нам осяє
Та вбереже від протиріч.
Усе навколо - казка! мрія!
Яскравий феєрверк буття,
Пестливі подихи надії
На вдачу нашого життя.
Веселі миті новорічні
У пам’яті ми зберегли.
Вони для нас, немовби, вічні.
Такими будуть навіки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383768
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2012
Холод давно уж не зимний
Пальцы морозит слегка.
Шагом почти что бессильным
Ко входу ступаю едва.
Солнце на мелких морщинках
Играет, как будто дитя.
Розы в плетеной корзинке
Бережно взял для тебя.
Стану над девичьим ликом
Твоим безупречным, святым.
Свечка испуганным бликом
В глазах замерцает слепым.
Много их будет иль мало
Лет бесконечных, как звезд.
Легче душе, ведь, не стало
Только прибавило слёз.
Память отравлена горем,
В горле сплетает комок.
Снова дрожу я от боли -
Забыть о тебе я не смог...
О прошлом томится душа,
Роз уж не радует цвет.
Предала в марте судьба -
Короткий украла твой век...
15.10.11 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372966
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.10.2012
Одвічне «чому?» приголомшує мої думки:
"Як може людина вчора ще бути – сьогодні вже ні?!"
І в конвульсіях прагну питання жахливе розкрить,
Та голос ламкий, мов хмизина, і слово [скорботне] мовчить…
Зливаються сум і душа в єдиний потік.
Відчуваю самотності подих і гніт.
Відчуваю, як йдеш ти, не лишаючи слід,
Ніби падає небо, стискаючи світ.
Як раптове торнадо, як лихий буревій,
Виривають з обіймів стан твій тонкий
Небеса проклятущі та безмежно святі
Заспокоять наш сум, прихистять і її...
18.09.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372742
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2012
Любовь – прекрасная игра!
Фонтан желаний для двоих,
Великое творение добра,
Ниспосланное в мир живых.
Любовь, как яркая звезда….
Чем ближе к нам, тем ярче свет,
Но отдаляясь иногда,
Тускнеет нежный силуэт.
Настолько разная для всех
Загадка для людей,
Но одинакова для тех,
Кто распрощался с ней.
Вовлечь в безумие любовь
Способна без труда.
Кто знал её, итог таков:
Любовь – опасная игра!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372509
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.10.2012
Привет, мой зритель, я - Артист.
Ты должен помнить мое имя.
Меня призвали в этот мир
Не самолюбье иль гордыня.
Твое вниманье, похвала,
Твое желанье видеть снова,
Как моя грешная душа
Играет доброго и злого.
Эта судьба – мой крест и знамя -
По двум дорогам мне идти.
Но каждый шаг – это признанье
Тебе в пожизненной любви.
Давай запомним этот вечер
И скажем добрые слова:
«Театр, да будет вечен!
Да не закончится игра!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372339
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.10.2012
Прощай, мой любимый, прощай.
И, быть может, останутся силы –
Провожай ты меня, провожай
От порога до самой могилы.
Забывай о тоске, забывай.
Это груз для живых непосильный.
Отпускай же меня, отпускай
На покой, в этот холод могильный.
Будет день, и ты вспомнишь меня,
Постояв перед камнем унылым.
В этот миг разгорится земля,
Обжигающим пламенем синим.
Я предстану, как демон, как дым,
Посмотрю тебе прямо в глаза,
И лишь, словом промолвлю немым:
«Я с тобой и навеки жива».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371885
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.10.2012
Засинають опівночі мрії –
Ніжний сон сповиває маля –
Не прокинутись їм без надії,
Не збудитись їм без життя.
Залишають на самотині
Тих, хто не дав їм буття.
Залишають нас наші мрії,
Якщо не пізнають життя.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2012