| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Может, просто закончимся здесь?
Ляжем спать, не комкая постель,
Чтобы завтра уйти в некуда,
Чтоб расстаться уже насовсем.
Может, хватит, мне полно уже,
Снимем с рук, петли шелковых лент -
Эти чувства заведомый крах
В наших жизнях, бессмысленный блеф.
Может, нежно прижмешься ко мне
Пока к нам не дотронулся свет,
Чтобы вместе побыть до зари
И потом "мы" исчезнем навек.
Может, просто, останемся здесь
Без возможности вспомнить про дверь.
В нашу спальню не вторгнется день.
Мы забудем про время и тлен.
Может, скажешь: " Расстанемся здесь.
Я уйду, всё оставив, как есть
Без возврата, вперед, в никуда.
Чтоб забыть, как же больно гореть".
Нет, не хватит. Хмелею уже.
Я свяжу тебя петлями лент
И, не слушая глупую ложь,
Разожгу в тебе опия цвет.
Вот и всё: мы повержены здесь
Между мокрых пластов простыней.
"Мы" останемся здесь навсегда
Жить ночами, сгорая во мгле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371923
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.10.2012
Мені згадалося бродіння між могил,
Той дивний холод від бетонних стін,
В яких затиснулась моя самотня воля.
Осінній ліс, волога теплої землі
І крихти щастя висипані на долоні -
То спогади пов`язані з тобою.
Нічого не чекаючи від лютої зими
І не страшучись обпікаючої криги,
Я йду вперед, не бачачи весни
І прикриваю стомлені повіки,
Бо вчора вмерло з проблиском зорі.
Я знов не мала щастя бачитись з тобою́́́́.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2012
Хочу не думать о тебе,
Порвать на части этот бред,
Что копошатся в голове
(Фантазий глупых переплет).
Хочу забыть, как жуткий сон
Всё то, что связано с тобой,
Тебя забыть, обречь покой
Пусть даже с раненной душой.
Хочу... А , впрочем, всё равно
Мне безразлично, как страдать
Ты как всегда молчишь в ответ,
Молчишь, не глядя на меня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371664
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.10.2012
А мені так бракує часу офлайн,
Коли ти так вражаюче поряд,
Коли думка за думкою в такт
Струмом серця пронизує простір.
Коли очі знов тонуть в очах
І у танці сплітаються душі,
І розмова - примхлива ріка:
То дзюрчить, то шалено клекоче.
Коли сміх - то не смайлики в ряд,
А з очей теплі промені сонця,
Коли тут тільки ми, тільки ти і я
І ніяких чужих повідомлень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371650
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 18.10.2012
Нам безмежно самотньо в будинках,
Де бетон, арматура і пластик
Заплелися в поламаних сотах,
Тих, що звуться так просто «Міста».
Де усі хворобливо тривожні,
Перелякані списком стандартів
Ілюзорного марного світу
«Ідеальне красиве життя».
Де важливо на кого ти схожий,
Скільки грошей заробиш за місяць,
Хто вважає тебе своїм другом
І чи модне у тебе взуття.
Всім однаково, що тобі снилось,
Важливіше ціна на машину,
Що учора з`явилась в сусідів.
Не цікава, не цінна душа.
Наче річ: що зробив? чим важливий?
Що умієш? де ти народився?
І чи зручно з тобою дружити?
Може кинути в купку сміття?
Так безбарвно і зимно в будинках,
Де весь світ - павутиння інету,
Пропливає незмінно безцільно
В темну невість безцінне життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371531
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 17.10.2012