| Сторінки (1/9): | « | 1 | » |
Ненавмисно розбилися глечики.
Хочеш склеїти дзуски малі:
Цілуєш в шию і в плечики,
В оченята кохані, сумні.
Слізки котяться щічками.
Серце завмерло в журбі.
Не прямий масаж ручками.
Все повітря ,хороша, тобі...
Ненавмисно розбилося серденько,
Затріщало по швам і все,
Все омилося кров.ю з серединки,
Захлинулось повітрям усе....
Засіяла болем з вечора
Не зоря- пухлина в моєму чолі.
Так,навмисно розбилися глечики,
Щоб не псувати долю тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375943
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2012
Не залишай мене на самоті:
Мені ж насняться діти,
Такі малесенькі, мої
Й твої. Заживо убиті...
Так, я боюсь щоб було так !
Не хочу вибирати..
Їх доля буде у моїх руках-
Чи дати життя чи відібрати...
Покаже час..
Та що він може показати?!
Маленькі вироку чекатимуть від нас-
Не вбивця я - не хочу убивати .
Не залишай мене на самоті,
Бо коли "нас" не буде
Твої малята спокійно спатимуть в моєму животі...
ВСЕРІВНО ЩО КАЗАТИМУТЬ ЛЮДИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2012
Як хочеться тихо заснути
Маленькою пташкою
В твоїх долонях.Всю повноту відчути
Тепла, зморившись працею тяжкою.
Як хочеться забути образи,
Спогади чумні,жорстокії.
Все відпустити без образи
Гнів кинути у води широкії
(Щоб віднесло кудись)
Тебе не стало.Я мовчала.
Пекла вуста ця німота.
Ти чув, що вслід тобі кричала.
В житті ж кричала пустота.
Колись щаслива, посміхалась...
Тепер усмішка вже не та..
Щоніч сльозами умивалась
Зі мною самота.
Якби могла тоді віддати серце...
Я б віддала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2012
Розбились вікна на горищі-
Сон зцілували сонячні вітри,
Замиготіли вії шовковисті,
Злетіла крапля зі щоки.
Ніч розлилась,злилась,упала,
Повисла стрічками в листві,
Немов би знов когось гукала,
Немов би плакала в мені.
Вологі зорі затремтіли,
Їх тільця замерзли в вишині.
В розбиті вікна полетіли,
Малі, сполохані, чумні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2012
Так близько світанок незборимий.
Сумирно, лагідно з contra-вітрами
Дихає принадно на дно нічної глибини,
Чаруючи зором і останніми снами.
У боротьбі світила з тьмою
Засяяли сильніш світлячки нічні .
В мить пломінь сонця наді мною
Розлив осінні квіти, запашні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2012
Гілка тіла вже поістину млость.
Зрізав білий квіт Сонцекрад.
І як тепер вернутися назад,
Щоб мить в любові пригорнулась?!
І ріже душу- чую знов:
"Іди до мене мушу тебе вбити"
Мовчала я, моя любов
Хотіла жити...
Невже ведеш ти на розтріл,
Рахуєш кроки до мети?
Зробив в житті збагацько кіл
Любов не зміг оберегти...
Ударив грім-душа як лист замиготіла,
Любов забилась у куток.
Мені у серце куля полетіла,
Тобі у мозок.
Живими стрічками від гілок,суміш крові,
Пекучий голос млості ...
Я -новий цвіт : У моїй мові
Болючий гніт співдружності...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372565
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2012
Жовті жертви жовтих жриць-
Все горять тіла у упириць:
У квіток, роси, трави.
Що ж горять твої раби!
І воскресли твої раби, дивись!
Ніби голі і ніби у свиті.
Крапають,летять кудись,
Твоїм безглуздям ситі.
Я - твоє безглуздя, кохання, омана.
Не всі думки про мене вбиті...
Чи ж бо це не мої торкання чудесного стану
Від твоєї крові гарячої тануть?!
О, не залишай мене на самоті.
Я все без тебе не зпочину.
І все є у відчутті,
Що тебе залишу в серці до загину...
Відкрий очі, відчуй в мені Людину.
Відкрий серце почуй плач,
Нехай долине.
Чи ж бо це ти той жовтий палач?!
Жовтіли жовті рожі.Твої.У свиті.
Гнили тіла, немов квіткові упириці.
Я закопала їх на ганку без водиці,
Бо були кволі,дрімотою вбиті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371541
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2012
Ні, ні !Це не спів у бездонну глиб невдах!
Та так журно, що без бою вільний раб
Приспав химеру в безгрішних думках
В ту мить як душею зів*яв і ослаб.
І не помітно ні гуманності ,ні каяття
В мучителю, що над душею став
І робив підніжки, щоб раба життя
Було важчим і горецвіт в нім буяв.
Бив його в*їдливими словами,аж до болю.
Слухняний.Мовчав- що як завжди.
Такий сполоханий соціальною роллю,
Де скільки сліз, безнадії й ганьби.
Очевидно це облуда будемної прози
Болюче ранила незрілу , молоду суть
І зміст життя, фарбуючи в грози,
Замкнула в рівняння,щоб йому не збагнуть.
Мабуть марення душі від кошмарів
Є тим що навіяло його будням той страх
І змило глузд....ще з дитячих дворів
Обмежило покірного в снах.
Тому він здався так просто без бою
Самоповагу кинувши в смітник ,
Заручився з буремною журбою,
Зробив крок у прірву і кудись з життя зник...
Такий сполоханий соціальною роллю
Шкода,Йому не було виправдання...шкода...
Творчість замазана брудом і кров*ю...
Хоч поруч текла кришталева вода...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371062
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2012
Постали Ви перед моїм взором
Душею спраглою,
Як не надовго дим,
Як взір Людини.І не сором
Вам бути Янголом без крил?
В ту мить серце буйне і шалене
Заграло сотнями вогнів
В нім почуття ,допоки, незгасенне
Манило іреальністю з-під брів.
Ми надто гайно скотились в захват.Душний!
А Ви бентежили бувало так до глибини
Й хапали за горло одчайдушне
Шаленство юної струни.
Щось необорне тоді киптіло
У серці духмяне і п*яне.
Дослухайтесь...тепер заніміло,
Спокійне тихе валер*янне...
Чи варто, друже, казати більше
Коли правда на очі?
Обіймайте її сильніше,
Цілуйте її щоночі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371058
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2012