bodich_gru

Сторінки (1/2):  « 1»

день мого народження

мене  пеленали  листки
сухі  і  кістляві  нащадки
їх  діти  бігучі  роки
за  мене  платили  податки

я  дихав  у  холод  доріг
кричав  у  безодню  асфальтів
це  все  що  тоді  я  міг
дати  голос  мого  контральто

мене  спрямували  дуби
до  звичного  теплого  дому
іще  не  минуло  й  доби
а  я  уже  грівся  у  ньому

я  грівся  в  туманах  снігах
змерзав  заливаючись  потом
і  поки  стояв  на  ногах
час  спокою  вкрився  нальотом

мене  привітали  річки
Дністер  і  Черемош  із  Прутом
і  буків  святкові  свічки
на  торті  з  життєвим  маршрутом

пакунок  з  шматочками  скель
мені  вручили  Карпати
і  довгий  рейс  Київ-Марсель
усе  ж  довелось  відкладати

я  всіяв  щетиною  гір
волосся  вже  сивовершинне
я  милий  домашній  звір
і  дике  життя  мені  дивне

в  печерах  нема  теплоти
в  печерах  є  тільки  самотність
із  першими  снами  мети
із  першим  шляхом  у  тривожність

в  блуканнях  немає  людей
в  блуканнях  є  тільки  скитання
і  моє  ім"я  Мардохей
в  блуканнях  немає  кохання

у  мандрах  немає  книжок
там  є  лише  книга  Ілая
у  мандрах  їх  зміст  змок  промок
і  серце  тепло  пригадає

та  навіть  буремні  стежки
в  пологовий  дім  нас  приводять
і  ми  знов  маленькі  клубки
ще  ледь  дістаємо  до  носа

й  мене  принесло  ось  сюди
у  світ  чорно-білих  фантазій
де  витекло  море  води
й  стеклося  до  мене  у  тазик

я  дивний  патлатий  малий
ходжу  по  тому  тротуару
єдиний  утворюю  стрій
з  дубами  і  листям  на  пару

моя  пуповина  ще  тут
у  списку  щасливих  й  живучих
відрізали  й  вирвався  з  пут
безпомічний  і  всевидючий

і  мій  обривається  крок
на  лобному  місці  з  хрестами
за  долею  з  болем  без  мук
і  точно  що  не  від  какао

реакція  вже  перейшла
в  кінцевий  стан  реагентів
і  моя  вистава  пройшла
щасливо  без  аплодисментів

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371032
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.10.2012


кіоск

в  кіоску  з  якимись  газетами
яких  ніхто  не  купує
пахне  кавою  і  сигаретами
й  невимовний  спокій  панує
продавець  такий  скромний  геній
там  сидить  немов  бог  паперу
він  би  рад  сторінки  зелені
відпустити  у  атмосферу
і  здається  навколо  пустка
хоча  слів  і  криків  не  злічиш
бо  у  цьому  оазисі  звуки
від  поваги  замовкли  навічно
й  час  не  може  пролізти  в  щілини
павутина  покрилась  золотом
сивиною  покрились  новини
датовані  днем  сьогоднішнім
у  кіоску  немає  людей
там  є  тільки  журнали  й  газети
і  так  важко  між  довгих  статей
все  таки  віднайти  десь  себе  там

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2012