Randik

Сторінки (1/5):  « 1»

Не я пишу - душа мені диктує

Найбільш  за  все  я  щиро  хочу,  к  країні  нашій  нормального  життя,
Свою  цю  писанину  приурочу  я  вельможам  тим,  що  вірять  в  каяття.
Я  знаю,  що  буде  такий  момент,  коли  прозріють  люди,  стануть  розумнішими,
І  вичерпано  буде  інцидент  з  політикою.  І  пишу  ці  вірші  я  в  надії,  що  жити  будемо  як  народ  великий,  сильний,  вільний,  незалежний,  не  переповнений  страждань,  думок  й  тривог:  що  ж  принесе  нам  завтра  день  прийдешній?
Невже  за  весь  час  існування  України,  як  території,  народу  і  держави,  не  можем  бути  рівними,  єдиними,  на  рівність  прав  невже  не  маєм  права  ми?
Давно  вже  закликав  Тарас  до  бою  нас  у  Заповіті  свому  невмирущому,  святому.  Перевернувся  б  він  мабуть  в  труні  своїй  сто  раз  (як  мінімум!)  і  очі  з  жахом  він  свої  розплющив  стомлені.  Промовив  би  до  нас,  людей  іх  горем  в  голосі,  не  дорікав,  а  просто  зажурився,  бо  наш  народ  живе  геть  не  по  совісті  і  з  вільного  в  раба  перетворився.  Я  знаю,  що  не  за  таке  «ліпше»  життя  діди  наші  і  прадіди  проливали  кров.  Мабуть  вони  гайнули  б  в  забуття,  дізнавшись  що  коїться  тут  знов.
Та  зауважу  –  починати  треба  завжди  з  себе,  змінити  мислення  своє  і  цінності  людські  у  кращу  сторону,  щоб  відбулася  знову  еволюція  з  амеби  до  «homo  sapiens»  розумного  й  здорового.  Ніхто  крім  нас  самих  не  вступиться  за  нас,  у  світі  цьому  сірому  й  брудному,  ми  докоряємо  політикам  щораз,  і  ллємо  бруд  на  всіх  крім  себе  через  кому.
Татари,  турки,  руський  цар  і  польське  панство,  а  також  третій  рейх,  більшовики  хотіли  нас  зім’яти,  наче  ту  бляшанку,  а  ми  перемагали  їх  і  далі  йшли.  Та  час  іде  –  на  місці  не  стоїть  прогрес,  з’явились  нові  вороги  у  нашого  народу  –  кредити,  олігархи,  жовта  преса  (та  багато  інших),  всіляко  намагаються  позбавить  нас  свободи.  Задумайтесь  над  нашим  існуванням.  Так,  саме  існуванням,  бо  життям  теперішнє  так  важко  називати,  коли  пригнічують  людей  скрізь,  тут  і  там.    Ми  змінимо  життя  своє,  я  знаю,  І  хай  Господь  нам  в  цьому  помагає!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2013


Еду домой

Ночь,зима,вокзал,платформа.
Сигареты,грязный  снег.
Дождик  моросит  проворно,
В  фонаре  мелькает  свет.

Сыро,холодно,противно.
Электричка  и  бомжи.
Продают  вино  и  пиво,
Чебуреки,беляши.

ППС  бродягу  тащит,
На  ребёнка  мать  орёт,
Из  под  водки  брошен  ящик,
В  нем  сидит  какой-то  кот.

Ох...Вокзал...Таких  немало
Возвели  за  много  лет.
И  снова  топаю  устало,
Я  на  посадку  брать  билет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397547
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 02.02.2013


Віра у …

Не  вір  нікому,  вір  лиш  собі
І  тій  людині  що  завжди  з  тобою.
Повіриш  -  враз  опинишся  на  дні,
Оточений  своєю  самотою.

Не  вір  політикам,  там  більшість  -  брехуни
І  на  людському  горі  виживають,
Простих  людей  в  кайданах  до  труни
Женуть  і  з  радістю  на  все  те  споглядають.

Не  вір  "мєнтам",  немає    там  уже
Тих  мужніх,  чесних  правоохоронців.
Народ  для  них  неначе  щось  чуже,
Неначе  різне  світить  всім  нам  сонце.

В  майбутнє  вір,  у  щастя,  у  життя,
В  батьків,  у  справжніх  друзів,  у  родину,
Допоможи  прибрате  це  сміття
В  якому  опинилась  Україна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397540
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.02.2013


Правда

О  времена!  О  нравы  в  этот  час!
О  чем  же  думает  сегодня  поколение?
Забыто  все  привычное  для  нас
Как  только  появились  нововеяния.

Куда  мы  катимся?  Скажите  мне,  куда!?
Ведь  деградируем  -  и  это  очевидно!
Осознанно  произошла  беда,
и  от  того  уж  очень  мне  обидно.

Купили  нас.  Мы  продались  за  грош,
И  двадцать  лет  теперь  живем  в  обмане.
Народ  наш  на  растения  похож
В  густом  и  сером  утреннем  тумане.

Ночные  клубы,  алкоголь,  табак,
Наркотики,  коррупция  и  порно  -  
Нас  травят,  как  взбесившихся  собак,
Вцепившихся  себе  подобным  в  горло.

Скажите  мне,  когда  в  последний  раз
Ходили  вы  с  друзьями  в  турпоходы,
Перебирались  через  горный  лаз,
Иль  грелись  у  костра  при  непогоде?

Но  нет!!...  Вы  правы  -  это  ерунда!
Ведь  есть  же  клубы,  чиксы  и  мохито.
Вот  это  отдых,  кайф!!  Вот  это  да!
А  в  остальном  мозги  нам  не  е...те!

Задумайтесь  над  тем,как  мы  живем!
От  нас  зависит  будущее  деток!
Мы  курим,  колемся  -  и  скоро  так  помрем.
Детей  лишь  жалко  -  мы  за  них  в  ответе.

Одумайтесь!!  Взгляните  наперед!
Верните  нации  её  былую  славу!
И  солнце  новое  над  нами  да  взойдет!
И  будем  счастливы  -  на  то  имеем  право.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370167
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.10.2012


Час

Всі  ми  міняємось,  не  змінний  тільки  час,
Життя  тече  -  його  не  зупинити.
І  так  багато  треба  ще  зробити!
Але  на  все  не  вистачає  нас.

Нажаль,  але  так  склалося  в  житті,
Стереотипи  не  дають  нам  жити,
А  так  багато  треба  ще  зробити,
Щоб  потім  не  блукати  в  самоті.

Цінуй  життя  -  воно  лише  одне,
Батьків  шануй  -  вони  також  єдині!
Кохай  і  хтось  кохатиме  тебе,
Радій,  що  ти  живеш  на  Україні.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2012