Vladuslava

Сторінки (1/6):  « 1»

За весною

Босоніж  по  білому  снігу  –  голіруч  ловити  весну,
Аж  поки  крижинки  на  квіти,  аж  поки  думки  на  «засну»…
Обмінники  настрою  й  стану  –  працюють  по  курсу  «беру»,
Хтось  біль  на  любов  обміняє,  а  хтось  давній  страх  на  весну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2017


Пошепки про своє

Стук,  мов  підборами,  звук  між  секундами  -
Серце,  на  диво,  живе!
Присмерк,  як  магія.  Медом    жмень  сонячних
Щедро  годуєш  мене.
Пальці  злипаються,  губи  ще  бантиком...
Всюди  -  енергія  Ти!
Як  не  піддатися...  Здатися  гордою?
Ти  тільки  не  відпусти!
Щиро  дивуєшся,  в  сіті  заманюєш.
Ти  ще  таку  не  кохав.
Цілуєш  малюнками,  катуєш  спонтанністю...
Знав,  що  навік  твоя.  Знав!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2013


Холодна казка

Нині  сніг  малював  білу  казку  про  вічність,

Кутав  шаликом  носа  вітром  стомлений  день.

Я  згорнувшись  калачиком  в  ліжку  холоднім,

Відчувала,  як  біль...  цю  відсутність  тебе.

Вікна  плакали  в  царстві  квітучих  вазонів,

Моя  самотність,  мов  другу,  жалілась  -    зимі,

Ніжність  не  зігріває  мене  телефонна.

Залишає  свій  слід  ніч  на  мокрім  вікні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2012


----

Листок  розлуки  сумний  і  жовтий  -  

в  серце  до  мене...

Знов  осінь  пише  в  скрижалях  парків

свої  катрени.

Бездомний  вечір,  думки  про  тебе  -  

любов  колише.

В  душі  самотній  щирий  молебень,

щоб  в  тебе  вийшло  -

здійснити  плани  і  повернутись

скоріш  до  мене,

щоб  сьоме  небо  в  смарагдах  ночі

стало  зеленим...

щоб  вкотре  щастя  світилось  сонцем

з-за  небокраю...

Все  в  тебе  вдасться.  Ти  будеш  поруч.

Люблю.  Чекаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2012


Не приходи

За  вікном  срібляста  ніч.  Знову  не  спиться.  Рука  тягнеться  до  важкої  фіранки.  Я  впускаю  в  кімнату  звабливе  срібло  ночі.  Місяць  розливається  по  стіні  хаосом  тьмяного  світла.  Танцюють  тіні...
   Відчуваю  на  собі  погляд.  Твій  погляд.  Ти  десь  поруч.  Зовсім  близько...  
   Закриваю  очі.  Ти  пестиш  мої  оголені  плечі.  По  тілу  пробігає  холодок.  Твоє  гаряче  дихання  розчісує  моє  волосся.  Думки  сполохано  плутаються  в  гущавинах  страху.  Солодкого  страху.  Ти  насолоджуєшся  волею  своїх  дій,  вседозволеністю.  Ти  там,  де  прагнеш  бути.  Я  бавлюся  з  відчуттями  -  дегустую  густий  нектар  страху  та  насолоди.  Холодний  дотик  до  грудей.  Моє  дихання  частішає,  твоє  -  глибшає,  стає  гарячішим.  Відчуваю  твої  холодні  руки:  одна  затрималась  на  шиї,  інша  -  пливе  по  хвилях  мого  тіла  вниз.  
   Мені  не  вистачає  повітря,  воно  наелектризоване  і  надто  густе.  Ти  вивчаєш  мене  прохолодною  лагідністю  своїх  рук.  Поринаю  в  стан  невагомості.  Твої  руки  вже  ввібрали  в  себе  моє  тепло.
   Задихаюся.  Кришталева  склянка  розлітається  на  шматки.  Розплющую  очі.  Тремтячи,  немов  в  пропасниці,  зістрибую  з  ліжка.  Неслухняною  рукою  вмикаю  світло.  Безсило  опускаюсь  на  підлогу.  Килим  виблискує  друзками  кришталю.

 Не  приходи  до  мене  в  сни...  Я  боюся...  своїх  відчуттів  і  тебе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369495
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.10.2012


Коли кохаєш…

Думки  про  тебе  лоскоче  листя
                                             
                                                   в  садах  голодних

вітрів,  що  вкрали  із  серця  спокій,
                                             
                                                   на  мить,  сьогодні.

Осіннім  небом,  строкатим  смутком  -
                                               
                                                   жива  хустина,

Проймає  душу  прощальна  пісня  -  
                                               
                                                 біль  журавлина.

Така  вразлива  самотність  вранці
                                             
                                                 на  дивні  сльози,

Там,  де  натхнення  межа  прозора  -  
                                               
                                                 від  щастя  в  прозу.

Маленьке  диво  щодня  приходить
                                             
                                                   на  чашку  чаю,

Коли  цілуєш...  чекаєш,  віриш,
                                               
                                                   коли  кохаєш!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2012