| Сторінки (1/65): | « | 1 | » |
Прости мене за нескінченну втому,
Яку тобі приносив кожен день,
До дружнього та прИязного дому
Не принесу тобі старих пісень.
Нас разом більше не побачать люди,
Всі ті, кого і другом не назвеш,
Не вдарять більше себе в груди
За першість не свою. Для тебе теж
Хоч намагався бути щирим другом
Я став незрозумілим, а проте,
Прости мене, вчорашнім сумом
Усе проходить, дружба не пройдЕ.
Не ходить дружба там, де не чувАють,
Один до одного любові не несуть.
Прости, як словом добрим не згадають,
Прости, якщо провину доведуть...
Серед прощЕння дух життя палає
Допоки б'ється серце без жалю,
Допоки Бог усі гріхи прощає,
Живу для тебе,
вірю
і люблю!
Олександр Сичов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2024
Хто тільки серцем покохав,
А про земне забувши, тягне
Свій хрест, до скону і нехай
Усе життя б здавалось марним,
Якщо не подих той останній.
Хоч з ним, як в бурю кораблі.
Його слова лишають рани,
На серці точаться шаблі.
Хтось не лишає навіть шансів
На всепрощЕння, то й нехай,
Їх вічність всіх чекає в часі -
Йому у пекло, їй у рай.
Їй рай з самісінької правди,
У вірній дружбі, в самоті,
Йому в жорстокості назавжди
Пектися там на видноті.
Олександр Сичов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2024
Щось повертає печалі,
Та не для цього ми в світі,
Час, як завжди, по спіралі,
Тільки ми всі - Божі діти!
ЗАвжди душЕю ми діти.
Серед тривог і страждання
В світі ми маєм радіти,
Ніби стрічати світання!
Рідних втрачаємо з часом,
Віримо в зустріч і з ними.
Сльози сховай ти одразу,
Як прочитаєш ці рими...
Олександр Сичов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2024
В краплинах дощу океани моїх почуттів,
Що не тонуть у хвилях земної великої кулі,
Крізь землю вертаються зливами хмари минулі,
Щоби дивлячись в небо такому я щастю радів.
В краплинах дощу перші проліски на виднокрузі
І буяння весни моїх рідних таврійських степів,
Несуть прохолоду світанки в зеленому лузі,
Білі роси дитинства, що я назбирати зумів.
Туман на світанку такий синьоокий та сивий
Спочиває на квітах пахучих – їх вкрила роса...
Та вічно живою на Землю вертається злива
І в краплинах дощу Заповіт збережуть небеса.
Олександр Сичов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2024
Бачу, як мир наш настане,
Вірю, що дух оживе,
Чую, загояться рани,
Прийде майбутнє нове.
І біля серця з любов'ю
Твій обійматиму стан,
Я заспіваю: "I lovе уоu...",
Ось мої ліки від ран,
В ній моя сила і слабкість
Серед тривог і надій.
Любиш дарити радість?
Маєш життя, то радій.
Сниться, як на видноколі
Мирний прокинувся степ,
Вірю, не будем ніколи
Більше губити святе.
Олександр Сичов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2024
Частіше бачити б мені
Ласкаві човники очей,
Турботливість простих речей,
Змістовні, незабутні дні...
Сьогодні найдорожчі миті
За всі яскраві відчуття,
За світло нашого буття,
Можливість знову полюбити,
Щоби добро в цей світ нести
Без користі, без метушні,
Від спраглих буднів і до свят
Плекати наш чарівний сад!
Олександр Сичов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2023
"Донечка моя"
слова та музика Олександр Сичов
1к.
У серці заграє дитячий твій сміх,
Побачу у снах, як дорослієш ти,
Та я би хотів лише мить зупинить,
Коли на руках моя донечка спить.
Коли у шість рочків у перший свій клас,
Невпевненим кроком з портфелем, не раз
Тебе зустрічав і малюнки твої
Беріг, як альбом з фотографій усіх.
ПР.:
Люблю тебе я більше за життя,
На вік лишаєшся для мене ти дитям,
Нехай від щастя тільки сльози на щоці,
А рука в руці!
Схилися на плече моє ти знов,
Дарує успіх дітям батьківська любов,
А день новий мені запалює зоря -
Це Зіронька моя!
В твоїх обіймах, донечка моя,
Знаходжу спокій і тепло сердечне я,
Ти вогник батьківських усіх переживань,
Надій і сподівань.
Люблю тебе я, донечка моя!
2к.
Помітно з роками виблискував сніг
На скронях уже посивілих батьків,
Вони дітям всю віддавали любов,
З онуками тільки молодшали знов.
Душа моя, доню, себе збережи,
Ти вірити друзям усім не спіши,
Подалі від грішного світу зростай,
А в бАтьківський дім ти завжди повертай!
ПР.(той же)
(посилання на виконання пісні -
https://youtu.be/hzH5VHjfUyk
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981655
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2023
"Щастя бажаємо Вам!"
слова та музика Олександр Сичов
1к.
Кожен з нас долю шукає,
Кожен з нас щастя чекає,
Хто для всіх сонце гаряче,
Той навіть не плаче!
ПР.:
Щастя і добра ми бажаємо всім,
Щастя і добра у кожен дім,
Щастя і добра, здійснення надій,
Заповітних всіх Ваших мрій!
Щастя і добра ми бажаємо Вам,
Щастя і добра дітям і батькам,
Щастя і добра рідним землякам,
Рости і квітчати літам!
Щастя бажаємо Вам!
2к.
Навіть неясна погода
В душі не створить негоди,
Як кожен день посміхатися,
Собою лишатися.
ПР.:
Щастя і добра ми бажаємо всім,
Щастя і добра у кожен дім,
Щастя і добра, здійснення надій,
Заповітних всіх Ваших мрій!
Щастя і добра ми бажаємо Вам,
Щастя і добра дітям і батькам,
Щастя і добра рідним землякам,
Рости і квітчати літам!
Щастя бажаємо Вам!
https://youtu.be/UeJ6vq1vq-E
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2023
Де ти була
сл.та муз.Олександр Сичов
1к.
Чуєш мила? Як тебе люблю
Через всі роки, в цю страшну війну.
Чуєш мила? Серце із грудей
Просить у цих ночей
Захистити моїх дітей.
ПР.:
Де ти була, любов моя,
Коли серед війни тебе згубив?
Де ти цвіла. любов моя,
Коли весна в мій сад прийшла?
Де ти любов була?
2к.
Бачиш мила? Поки в самотніх снах
Те, про що пишу я тобі в листах.
Бачиш мила? Навіть біль розлук
Не зупинить мій серця стук
І твої поцілунки з губ…
ПР.:
Де ти була, любов моя,
Коли серед війни тебе згубив?
Де ти цвіла, любов моя,
Коли весна в мій сад прийшла?
Де ти любов була?
https://youtu.be/yjgF_nIeK4M
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2023
Люблю щебетання птахів навесні,
Буяння степів українського поля!
Люблю пригорнутися в жита рясні,
Коли, ніби щастю, всміхається доля.
Натхнення - купатися в білій росі,
Вмиватися до молитов на світанні
І серцем сприймати в природній красі
Життя солоспіви, душею жадані!
Люблю відчувати цей подих Землі,
Козацькі хрести і кургани величні,
На тисячу літ поколінням звели
Кобзарську незламність в піснях споконвічних.
Олександр Сичов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2023
Можливо не повернешся і ти
В зруйновані ракетами оселі,
В забиті полином гіркі стежки,
Війною кинуті засмаглі скелі.
До мене не повернеться той крок
Довіри до сусідів. Про братерство
На сторінкАх мальованих книжок
Писало нам вороже міністерство.
Когось плекає ностальгічний міф
І досі вірність ідеалам мертвим
Під хор сирен, ридання матерів
І жертви, українські жертви!
Олександр Сичов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2023
Ще сплять дерева, стомлені журбою,
Ще гіркота дощів у тебе на щоці,
А я нещадно в тузі за тобою,
Немов в останні випадкові миті ці.
Думки нескорені високою горою
Незламний дух піднімуть у світи,
Туди, де Перемога за рікою,
Де знову разом будем я і ти.
Олександр Сичов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2023
Їм віщають етерами зомбі
З під корони імперської вахти,
Нам горять давньогрецькі ротонди
На руїнах ольвійської шляхти.
Гей, слов'яни, повстали ординці
На болотах московської знаті!
Тільки Київську Русь українцям
Доведеться від них захищати!
Як вдалось росіянину згодом,
Обернутися вбивцею людства,
Смерть найкращих з мовчання та згоди,
Спланувати війною банкрутство?
Колосяться козацькі кургани
Під сезон зернової угоди,
А в гостині москва у османів,
Щоб співать один одному оди.
І віщають ефірами зомбі,
В них голосить імперська служниця,
В розрахунку за все - руський мобік,
Репарацій довічна в'язниця!
Олександр Сичов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2023
За рікою перемог і надій
Нас чекає цвітіння садів,
Зігріває всіх родинна любов,
Божа Мати дарує Покров
Тим, хто мир береже на Землі,
Хто життя віддає на війні
І виборює право свобод
Рідний мій, український народ.
За рікою перемог і надій
Ти навчився тримати стрій
Серед біженських поневірянь,
У котлі безкінечних страждань.
Від російських крилатих ракет
Весь в руїнах університет,
Навіть школа й дитячий садок,
Хтось лишився від смерті за крок.
Волонтери або вчителі,
Музиканти, прості лікарі,
Кожен мусить тримати свій стрій
Все заради перемог і надій!
Олександр Сичов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2023
Вб'єте ви сотню нам - постануть тисячі,
Вб'єте ви тисячі - прийде мільйон
На зміну янголам, що просто лежачі,
З окопів витягнуть весь батальон!
Весь світ здивований, але не спійманий,
Ще в цьому віці є цим звірствам край.
Хоча все бачить світ, та досі стриманий,
Війна закінчиться, а ти вбивай!
Вбивай в собі тоді ненАвисть віддану,
Свій гріх розпалений на весь свій рід
І віру батьківську, в шматки розірвану,
І розум проданий на сотню літ.
Олександр Сичов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2023
Цикл поезій "Думи фронтові-2022"
Вбивають правду за брехню просту свою,
А людство терпить звірства і наруги,
Сьогодні за мішками, Янголе, стою,
А завтра неминучість від напруги.
А завтра знову обстріли і знову в бій,
Нічні молитви і листи додому,
З тобою, Янголе -Хранителю, тримаю стрій,
З тобою я не відчуваю втому.
Та в цій війні за волю мій народ
Життя втрача мільйонів українців.
Життя продовжиться, але не для заброд,
На тлі надій новинами у стрічці.
Олександр Сичов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2022
Хто доброчинності час приділяє,
Для кого буває і ніч, наче день,
Серцем відчує і не розділяє
На чорне і біле в житті все лишень.
Кому благодійність допомагає -
Хвилини натхнення дарує душі,
Страждання людей хто в житті помічає,
Свій слід доброти на Землі залишив.
Хто вільна насправді на світі людина,
Від заздрощів вільна, від влади грошей.
Для кого уся Батьківщина - РодИна,
Той владен лишитися власних речей.
Хто впевнений в силі на руки узяти
Дитинство чи старість ціною життя.
І вдячні за вчасну доставку солдати
Сміливим завжди волонтерським серцям.
Олександр Сичов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2022
У дзвонах церковних хвилина мовчання,
Над тишою послух смиренний,
Під сльози близьких у скорботні прощання
Дме вітер солоний, буремний.
На многії літа в святковім тридзвоні
Встають на рушник молодята,
Набатом звіщають пожежу та повінь,
Сьогодні - хімічні атаки.
Тривогу повітряну у телефоні
Звіщають сирени постійно,
Попереджають в набатному дзвоні
Фоном радіаційним!
Війна, майже рік, проти Неньки Вкраїни
Крізь стогін розбитих будинків
Та благовіст і на самотніх руїнах
Запалить Різдвяні ялинки.
Олександр Сичов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2022
Перестали помічати дні
Серед жаху, болю і страждань,
В українському календарі
Счезли дати дружніх спілкувань.
Стільки цінуватимуть життя,
Скільки пострілів на кожен день,
Доти ще налякане дитя
Не почує татових пісень.
Завмирають від бомбардувань
Горобці в розстрілянім дворі.
Досить нам братерських міркувань
Із російської підступної брехні.
Починаєм рахувати дні -
Спротив міст, беззбройний героїзм,
Безліч жертв у Світовій війні,
Де з росії постає фашизм.
Чорний дим війни в пітьмі ночей
Кличе Україну боронить,
Як сльоза з матусиних очей
Переможну наближає мить,
Як святих отців молебний спів,
Як сирен тривожний унісон…
На війні завжди бракує слів,
На війні неписаний закон.
автор Олександр Сичов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022
В краплинах дощу
В краплинах дощу океани моїх почуттів,
Що не тонуть у хвилях земної великої кулі,
Крізь землю вертаються зливами хмари минулі,
Щоби дивлячись в небо такому я щастю радів.
В краплинах дощу перші проліски на виднокрузі
І буяння весни моїх рідних таврійських степів,
Несуть прохолоду світанки в зеленому лузі,
Білі роси дитинства, що я назбирати зумів.
Туман на світанку такий синьоокий та сивий
Спочиває на квітах пахучих – їх вкрила роса.
Та вічно живою на Землю вертається злива
І в краплинах дощу Заповіт збережуть небеса.
Олександр Сичов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
(До дня міста Миколаєва - 2020 рік)
Степів Південних сонячний мій Леве
Тому, що прагнеш до вершин в усьому!
Позаздрять Львівські королеви
Аркасівському спадку дорогому…
Постане знову Древнє городище,
Сарматська знать, русини-українці,
Царів Ольвійських скифське бойовище
І Чорноморський порт у кімерійців.
Величний корабельний Миколаїв
Від Рюмінських методик і до Брона,
І Мозолевський дослід Пекторалі,
Поезій Креміня, Еміля Январьова.
Не загасити болісне фламенко,
Всі імена героїв незабутні,
Відважні діти – Кобер і Хоменко,
Десант Ольшанського до наших буднів.
У «вежах Вітовських», споруд священних
Відбиток часу – місто наречених.
Степів Південних сонячний мій Леве,
Ти Хліборобів край і Корабелів!
Олександр Сичов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
Миколаївська осінь барвисто-янтарна,
Ще розправить вітрила теплом вітерець,
Білий вельон сповиє погода безхмарна
І в Каштановім сквері заграє митець!
В Миколаївську осінь на Бугські маршрути
Нібулонівські велетні знов постають,
Гліноземним копалинам вічно тут бути,
У Європу з портів прокладаючи путь.
Миколаївська осінь безмежно щаслива –
Молодята стають на весільний рушник,
А чи бабине літо, чи щедрая злива,
До усіх твоїх примхів, осінь, я звик!
Олександр Сичов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
В обіймах Сонця
В обіймах Сонця перший поцілунок
В проміннях Сонця кращий твій сюжет,
Усе життя – це справжній твій малюнок
І від душі заспіваний куплет.
В обіймах Сонця тільки сьогодення –
Ти знаєш те, чого не знаю я,
Тепло сердець дарує нам натхнення,
Як в слові «Сонце» є Христа ім`я.
І соняшник повернеться до Сонця,
А календар гортає Зірка нам,
І червоніють квіти під віконцем,
Своє «Люблю» шепочуть небесам.
Обійми Сонця - батьківська турбота,
Живлюсь і я зі спогадів своїх.
В проміннях Сонця перша взята нота,
В обіймах Сонця тане перший сніг.
Олександр Сичов (Сичьов)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870265
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.04.2020
Є жінки, яким дано любити
Більше за життя,
І таланти, щоб дітей навчити,
І святе шиття.
Є жінки, в яких нема любові,
Гаять час людський,
Проти себе у постійній змові,
Досвід їх гіркий.
Є жінки без ніжності та ласки,
А душа співа
Про кохання, зраду та поразки –
Зайві їм слова…
Всі такі однаково несхожі –
Розум чи краса,
Краще з ними бути на сторожі,
Як впаде сльоза.
Дивний світ мінливість та жіноча,
Щоб пройти свій путь,
Подивись коханій правді в очі,
З нею поруч будь.
Всім жінкам, відкритим для поради
Приклад чоловік.
Кланяюсь таким жінкам і радий
В свій нужденний вік.
Олександр Сичов (Сичьов)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2020
Диригент
(до ювілею відділу хорового диригування
миколаївського коледжу музичного мистецтва)
Обличчя хору – диригент,
Оркестр - чотири голоси,
Нам Богом данний інструмент -
Сопрано, тенор, альт, баси!
О, диригент, себе впізнав?
В зітханні хору всі нюанси
Ти емоційно передав,
Неначе грому резонанси!
А в морі справжніх відчуттів
Чіткий твій помах капітана,
Ось до вершини Ти підвів
Неперевершене piano.
Так forte сонячне Твоє
Плече невтомно підіймає,
Що хор із полум`я встає,
З хвиль диригентських виринає…
Є серце хору – диригент,
То він єднає голоси.
У відображенні момент -
Світ диригентської краси!
Олександр Сичов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2019
Життя і музика у долю заплелись
У синь волошок в миколаївських степах,
У теплі хвилі на Інгульських берегах
І в ту стежину, що завжди спішить кудись…
Мелодія собі зі спогадів сплела
Ласкаву пісню про надію та печаль,
Життя ж за часоплином, скинувши вуаль,
Заграло над полями співом солов`я.
Життя і музика у долю заплелись,
Коли прийшла пора любов відчути нам
Та всьому є свій час і, навіть, тим рокам,
Що разом містом рідним швидко пронеслись.
Прислухайся до неймовірної краси
І по росі пройдися на світанні,
Відчуй серцебиття свого бажання,
Життя і музика у долю заплелись!
Олександр Сичов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831819
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2019
Скажу тобі, усе минає –
За ніч і ранок наступає,
І біль минає, і світає…
А обрій вогнищем палає,
Зоря думки всі обіймає
Та ніч минає, і світає…
Коли вже біль ніхто не знає.
Не розказать, аж серце крає,
А за вікном уже світає…
Проходить день за тінью часу,
За день і вечір, мов образу
Простиш душа, усе й відразу.
А як простиш, то й сон у спокій,
Хоч сон спливе в стрімкі потоки
І зупиняє вітер кроки…
Навколо сонця обертає
Земля за рік і знов світає
На душі…І Знов світає!
Олександр Сичов (Сичьов)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2018
Не думайте, люди, про себе зухвало,
Згадавши життя, дароване Вам.
Не знаєте скільки, багато, чи мало
Рости і квітчать щасливим літам.
Забувши про совість, як втому від спеки
Є люди, від влади сліпими стають.
І статки душі у них дуже маленькі,
Бо мріють вони, що з гірки плюють.
Вірші – не погрози на звіра зухвалість,
Що все відцвітає і жовкне у мить.
Собі ж уявіть, що, насправді, Вам в радість,
В люстерко душі не раз зазирніть.
Олександр Сичов (Сичьов - псевдонім, щоб відрізнятися)))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800704
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.07.2018
Любов єднає покоління
Заради миру на Землі,
Любов`ю живиться коріння
І хліб із сіллю на столі.
А все ж це руки працьовиті,
А все ж це віддано синам,
Любов`ю вся Земля сповита,
Бо не потрібна нам війна.
Любов єднає запорука,
Коли запрошуєм сватів,
Народжує донька онука-
Дає продовження твій дім.
Любов єдна людей в пожертві,
У тимчасовому житті.
У Бога не буває мертвих,
Герої всі для нас святі…
Любов не міряє обличчя
Без доказу своїх чудес,
Любов для всіх, як мудра притча.
Як сонця промені з небес.
Олександр Сичьов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590033
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.06.2015
Незабутні імена – сл.та муз.Олександр Сичьов
1 к.
Помолимось за сестрів, за братів,
За Землю рідну, кровію политу,
Героями з простого люду вкриту,
Помолимось, як нам Господь велів.
Помолимось, не спи, моя Земля,
За душі тих, хто не вернув з Майдану.
Хоч Перемога не загоїть рану
Та в пам`яті навіки імена.
ПР.:
Імена, незабутні імена –
Це сім`я, України велика родина.
Ця вина є вічная провина-
Вранішні роси, мамині сльози за сина.
Імена, українців імена,
Мов стіна з тих, хто прагне і волі, і правди.
Ця стіна розбила кайдани та грати.
Слава Героям – Героям Слава!!!
2 к.
Помолимось за імена усіх
В репресіях, за гратами хто згинув,
Бо кожен з них за щастя України
І за майбутнє наше в землю ліг.
ПР.(той же)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487862
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.03.2014
Живи поезія
Живи Поезія од нині і до віку,
Відчувши біль і радощі народу,
Ти майстру Слова всю натхненну вроду
Даруй Поезія, як спадщину велику.
Живи Поезіє, щоб підіймати мертвих
Серед живих, хто вміє правду чути,
Хто пише так, як вільним птахом бути.
Жива Поезія у щирих і відвертих.
Поезія світів – її величність мова
І Вільяма Шекспіра, і Шевченка,
І Пушкіна, і Байрона, й Костенко…
З них кожен за своїх часів Служитель Слова.
Тобі, Поезіє, сповідується доля
І одкровення люблячого серця.
Поклич своїм коханням…І озветься
В душі людській народжена віршами воля.
Злітає в небо вільним птахом майстра Слово,
Де вітер зазиває чорні хмари,
Туди, де вічнії горять стожари,
Нову зорю ховаючи від Світу знову.
Відкрий Поезія мою зорю для Світу,
Крильми до Сонця, серцем до Людини,
Поклич Поета у свої обійми –
В Тобі Поезія вся велич «Заповіту».
Олександр Сичьов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487844
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2014
Где мы
Где мы, стелющие ветви,
И, кричащие: «Осанна!»?
Разбежались в страхе дети,
А приставлена охрана.
Предаётся Сыне Божий
В руки злого фарисейства,
В стороне и Пётр.Похоже
ПрОбил час и для злодейства.
Нету места и признаться,
Что однажды мы без веры
Так посмели отрекаться
От Христа, как лицемеры.
А потом бывали слёзы
Под Архангельские громы,
В Гаврииловские грозы
Все стояли под Крестом мы.
От печали небо рвалось,
А земля то орошалась,
То на части разделялась…
Та земля Голгофой звАлась.
И уже не клали ветви,
И кричали не «Осанна»,
А «Распни!»,- кричали дети
Из предательского стана.
А.Сычёв
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422579
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.05.2013
Есть в далёкой земле небольшой монастырь,
Там, где ивы плакучие стонут,
И тяжёлый их стон пробирал бы до слёз,
Но в траве, как роса, капли крови.
Купола старину поминают главой,
Как могучи их длинные шеи.
Воздавая хвалу, создавали бы звон
Колокольчики их серебрёны…
Да не слышен уж звон в чёрных стенах домов,
Притаились в смиренном молчанье,
И река, не смотря на теченье своё,
Прекращает существованье.
Видно красной грозы убоялись цветы,
Ослепил души их ярый свет,
Вкус молитвы постыл, монастырь стал пустым,
Для цветов больше места здесь нет.
А для тех, кто терпел, духом веры страдал,
За мучителя крепко молясь,
Им Господь даровал Царство вечных начал
Из любви Своей вечную вязь.
А.Сычёв
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422578
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.05.2013
Картина – сл.и муз.А.Сычёв
1к.
Я босой пройду по снегу
Туда, где никогда я и не был,
Через страсти ледяную реку
И святого ожиданья пепел.
Назовите свою жизнь вершиной,
Если любите ещё в ней кого-то.
Рисовал Господь её картиной,
Да такою дорогой картиной.
ПР.:Слежу за каждой линией,
Неповторимой линией,
Читаю в ней судьбу свою,
Картину эту,
картину эту так люблю.
2к.
Я босой пройду по следу,
Пяты в кровь разобьются снегом.
Сколько раз не летал бы в небо,
Только вижу картину эту.
Не жалею, что летал и падал,
Что уверен был, когда ошибался,
Знал чего моей душе не надо.
Кем я был и кем остался –
Рисовал Господь, чтоб я поднялся.
ПР.(тотже)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418173
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.04.2013
Не жалею я одне минувшем,
Настоящий день дороже мне.
Я ему всех больше нужен,
Как, наверное, двум детям и жене.
И такой мой идеал надежды
Пробуждают сердце каждый миг,
Только в судьбах наших всё, как прежде,
Может оттого, что не постиг
Мир желаний,
Мир непостижимый,
Временный до боли, но родной
В каждом вздохе у моей любимой,
В каждом слове мир несхожий,
Мир «не мой».
А за завтра не прошу у друга,
Мне сегодня много от любви…
За любовь и Бог ведь был поруган,
Что же ропщем мы Его сыны.
От того и не жалею дел минувших,
Что долги имею сроду я.
За всю жизнь, что я кому-то нужен,
Чтоб не растерял, что приобрёл любя.
А.Сычёв
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417292
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.04.2013
Не кричите мне, что не успею
Я пройти назначенный мне путь,
Главное, что сердцем не робею,
Не даю себе передохнуть.
За короткий час или мгновенье
Люди покидают дом родной.
Не шепчите, нет во мне везенья.
Как по мне, то голова с дырой.
То бегу куда-то без оглядки,
Молча расставляя тут и там
Точки, планы, судьбы в беспорядке -
Мы в труде, подобие волам.
Нет, скажу я вам, во мне нет лести:
Люди забывают доброту,
С трезвостью ума, без лишних жестов
Я нацелюсь вывесть черноту.
Лучше за подаренное время
Мне пройти свой без привала путь,
Чем, нагрев седло, не тронуть стремя
И за долголетием уснуть.
Каждый знает, что ему дороже,
Что излишне вовсе или нет,
Отношусь к числу таких я тоже,
Принося всем пользу, а не вред.
А.Сычёв
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417284
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 10.04.2013
Мне с потерей тяжело смириться -
Знали мы друг друга много лет.
В творчестве могли объединиться,
В памяти навечно наш дуэт.
Крепкое твоё рукопожатье
Не смогу теперь я ощутить,
Ведь проблемы жизни, что решал Ты
Не смогу без Друга я решить.
Тихо снег ложится на надгробье,
Буд-то успокоилась земля,
Только мне от хладнокровной этой дроби
Хочется молиться за Тебя!
Хочется увидеть, как откроешь
Снова дверь родную в исполком.
Слёзы близких так не успокоют,
Как надёжный голос, словно гром.
Словно гром, мне слышится в мобильном,
Я недавно говорил с Тобой.
И не верится, по-прежнему, мне сильно,
Что Тебя, Владимир, нет со мной…
Лишь боль…
Боль – невосполнимая потеря,
Холод мартовских весенних дней.
Почему при жизни в Дружбу так не верил,
Как по смерти я молюсь о ней?
Расстоянье мысль преодолела
И большая Дружба видится теперь.
Это позднею надежда прилетела,
«Белых крыльев» нежеланная метель.
Ветер в день прощанья был холодный.
По-весеннему велению души
Не развеялись волнения народа –
В памяти Твой образ нерушим.
Вспоминаю взгляд и в искренней улыбке
Доброту Твою – живой родник.
Для людей, что уберёг Ты от ошибки
Навсегда Твой труд для них возник.
Сквозь народ и нищий, и богатый,
И нуждающийся, и в скорбях
Разреши, мой Друг, обратно в землю взятый,
Проводить Тебя в последний путь в слезах.
Чтобы Ты простил вину мне эту,
Как я поздно Дружбу оценил,
Чтобы снова мэр пришёл к поэту
Этот стих я Другу посвятил!
Боль потери мучает сознанье,
Больше не увидимся с Тобой.
Верю, что в молитвах воздыханье
Завершит «полёт Твой неземной».
Александр Сычёв (4 марта 2013 год)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406438
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 05.03.2013
Время проводил опять впустую,
Слов не находил для выраженья,
К этому не будет приложенья,
Ничего не созидая, не рисуя.
С дерзостью и грубостью, наверно,
Не хватает жизни человеку,
«Дважды не войти мне в ту же реку»,
- Говорил философ достоверно.
Сколько б не твердили, не писали,
Сколько б не слагали афоризмов,
Жизнь у человека – временная призма,
Мы за её стеклом у вечной дали.
Разбить стекло и выпорхнуть наружу,
Но каждому из нас отмерян срок.
И я, когда усвою свой урок
Пойму тогда, насколько миру нужен.
А.Сычёв
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400693
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 13.02.2013
Народжена в саду, в обіймах сонця,
Скрижалями могутніми в пустелі.
Є заповідь при кожнім добрім кроці,
Є заповідь, де Слово, наче скеля.
Як для життя, то в заповіді сила,
Що творить мир між Небом і Землею.
Життя вирує, поки є ті крила;
Постанемо ми всі перед Суддею!
Зачекались мене гори
І стрімкі святі потОки,
Запалали ясні зорі
Та не в правді мої кроки.
Тільки заповіді Слово
В небо дасть мені злетіти,
Відшукати правди знову
І душею полюбити…
Олександр Сичьов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400688
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 13.02.2013
Верь сестрёнка только Богу,
Бог - Творец всегда с тобой.
Бог тернистую дорогу
Называл всегда святой.
Пусть душа твоя в тревоге
Не забудет никогда:
«В материнском добром слове
Бог – Создатель есть всегда».
Сестра и брат всегда душой едины,
Как два цветка у мамы на окне.
И хоть покроют голову седины,
Но сердце мамы ясно внемлет мне.
Что нам с родной сестрой узнать друг друга
Не будет никогда особого труда
Среди чужого и мирского шума,
Где ищет жертву грешная среда.
Среда, в которой нет возврата
К той прежней жизни – дома, налегке.
В том доме, где родной сестры закаты
Светились и в моём всегда окне.
Окно пускай затянется снегами,
Чтоб видеть мы друг друга не могли.
Но брат с сестрою больше, чем друзьями
Похожими навечно рождены.
Рождённые в одной такой утробе,
Чтоб расстоянья преодолевать
И мчать туда, где папино родное
Плечо всегда готово поддержать.
Порою в детстве много мы делили,
С тобой игрушек, маленьких идей,
Не понимая, что определили
Уже тогда с сестрою брат судьбу вещей.
И эти вещи смотрят из серванта,
Когда семья моя десятый видит сон.
Слезою память навернёт на брата
И позвонить беру я телефон.
Останься мне сестрёночка родною,
Биенью сердца внемлют холода.
Ты, главное, не бойся быть собою
И пусть чужой твердит: «Прийдёт беда!»…
Не верь чужой, назойливой надежде,
Разбит её неузнанный очаг.
Неужто жаждется стеною прежде
Сгубить святой, венчающий Ваш брак?
Не дай страстям измучить дни все эти,
Наполни для семьи живой родник.
Пускай богатством станут только дети.
Целую за сестру
святого
Спаса
Лик.
А.Сычёв
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397259
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.02.2013
Берёзовые слёзы (посвящается женской судьбе)
Расскажите берёзы,
Почему льёте слёзы?
Вы ж любовью поили на рассвете меня.
А в росе мои ноги,
Лишь в короткие слоги
Жизнь мою окунули и теперь нет ни дня.
Нет ни дня, нет ни ночки,
Лишь объятия дочки
И за дочку тревоги остаются одни.
Я же ваши, берёзки,
Не срывала серёжки,
Что ж вы мне шелестите, буд-то я не сродни.
Может здесь неродная
Вам, подруга другая
Пусть расскажет мечты откровенно свои.
Я же грудью прохладу
Буду пить, как отраду
С молодых двух берёзок в отраженье судьбы.
Александр Сычёв
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396294
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.01.2013
Не стань відвертим для нахабних,
Щоб не спіткав великий жаль.
Великий сум – життя незграбних,
Немає сенсу ця «печаль».
Не лізь у «темную діброву»,
Хоча б співали в ній птахи,
Знай, двічи в ту ж самую воду
Затягують лише гріхи.
Немають співчуття, ні жалю
Всі марнолюбні, гордіЇ.
То ж, борони себе надалі
На їх нещирій глибині.
Олександр Сичьов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387871
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.12.2012
РОЗМОВА З СИНОМ
-Заспівай мені колискову,
Обійму тебе ніжно, рідний.
Заколише нас, тато, слово…
Бач, за вікнами сонця не видно.
-Доторкнуся твого волосся,
Щоб турботу відчув ти душею.
-Я для тебе – рідне колосся,
Що зростає в гармонії з нею.
-Розіллються чудові фарби
Поцілунками материнства…
-Як люблю я вас, мама і тато
За казкове своє дитинство! –
За оспівані ласки мами
Так надійно збережені татом,
Молитовне тремтіння часами
Коли в дім наш приходить знов свято!..
О.Сичьов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2012
НА ЧЕСТЬ ЛЮБОВІ!
Вона – народженого мати,
Багаття батьківського струму,
Пора весняної гармати,
Часи неспокою та суму.
В зимовий ранок – промінь сонця
І тихий місяць в теплі ночі,
Палке і вірне слово хлопця,
І сни заплетені дівочі.
Хвала оспіваній любові,
Найвищій статі в цілім світі!
Пісні лунають світанкові
На честь любові в довголітті!
О.Сичьов (2006р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2012
Счастливое детство
сл.и муз.А.Сычёв
(образцовому танцевальному коллективу "Счастливое детство")
1 к.
Под яркими бликами сцена гармоний изящных движений,
Пусть дышет счастливое детство всегда вот так вдохновенно!
И если нас кто-нибудь спросит, что в жизни всего нам дороже,
Ответ наш:"Счастливое детство!" - всё верит, всё дарит,
всё может.
ПР.:
Счастливое детство ритмичное скерцо творит,
Счастливое детство, танцуя с тобой говорит
О том, как становится мир наш добрей и светлей,
Преображаясь талантами всех детей.
2к.
Пусть в танце нас детство закружит в мир сказки и волшебства,
Мечтам воплотится поможет, случиться всем чудесам.
И если нас кто-нибудь спросит, что в жизни всего нам дороже,
Ответ наш:"Счастливое детство!" - всё верит, всё дарит, всё может.
ПР.(тотже)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377746
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 14.11.2012
ВЕРБИЧЕНЬКА
1к.
Ой, не сяє в небі місяць,
Зачекалась зіронька,
Над рікою сумно висить,
Де одна дівчинонька.
Нахилилась вербиченька
До холодної води,
Горне вітами серденько –
До любові не ходи.
ПР.
Коли любиш збережи,
Вербиченько молода,
Бо ніякої межі
Нам не створюють літа.
Не благай, не обіймай,
До кохання відпусти.
Від біди мене тримай
В квітах весняних зрости.
2к.
Спокій знає вербиченько
З нею хвиля лагідна
Грає листями тихенько
По воді так жалібно
І шепоче, мов благає,
До любові не ходи
Розкажу їй як кохаю
Миленького до біди.
(написано в 2001 р.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2012
На маршруте
(Водителям маршруток посвящается)!!!
1к.
Легковые, грузовые,
Кто на чём и кто куда.
Тучи в небе грозовые,
Нам и грозы не беда.
Только в жизни та дорога
Разделяет полосой.
Ждать семье моей недолго,
Скоро я вернусь домой!
ПР.:
От рассвета до заката
Колесили мы ребята,
То вперёд, а то обратно,
Завтра снова мы в пути.
На маршруте напряжёнка,
То асфальт, а то бетонка.
Главный знак есть у шофёра -
Поворот к родному дому.
2к.
Ночью станет тише город -
Мы рванём по объезной.
Больше газ, пройдёт усталость
Вместе с радиоволной.
Пассажиры суетятся,
Кто в часы, а кто в окно.
По местам не разместятся -
Лучше на двоих одно)))!
ПР.(тотже)
А.Сычёв (написано в 2001 г.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377143
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 12.11.2012
Мой мир
1к.
Усни на моём плече под звуки мелодий моих,
Я стал для тебя всем, ты мой загадочный миг,
Мир всех бесконечных надежд и плен несказанных начал,
Познавшие жизни бреш, мы друг для друга причал.
ПР.:
Мой мир ты, моя родная, мой свет через много лет.
Твой взгляд душу окрыляет, годы все сжигая, в прошлое билет.
Мой мир для тебя, родная, и в том вся моя вина,
Что лишь сердцем понимаю - ты одна такая в жизни у меня.
2к.
Пускай ошибаемся мы, но учимся всё прощать,
Жестокий и общий наш мир должны каким есть принять.
Усни на моём плече, чтоб мне хватило тепла.
От света горящей свечи согреться бы мне до утра.
Пр.(тотже)
А.Сычёв
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377119
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.11.2012
Шлях до неба
Є жагуча пристрасть до небес,
Їм сконати різні перепони,
Щоб почути, як згасають стони
У палкім бажанні до чудес.
І яким же нелегким ставав
Вчених шлях - всіх обраних до неба,
Лиш з`являлась вічная потреба
Перетворювать в життя слова.
Їм проходить біль в душі людській,
Їх думки гарячі в небо прагнуть,
Виліковують терплячим рану,
Навіть шрами гоють на віки.
Шлях у небо – мій духовний путь,
Не в чеканні всіх чудес останніх,
А в земних трудах таких бажаних,
Як космічний шлях і в ньому суть.
Та жагуча пристрасть до небес
У свідомість людства зазирає,
Селить геніїв в земному раї,
Долю їх кидаючи під прес.
Винахід визнання на чолі
Не в чеканні всіх чудес останніх,
Шлях до неба став такий безкрайній
Вчених людства на усій Землі.
О.Сичьов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377116
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.11.2012
Благословенна Матір Божа,
Що Сина Бога зродилА,
Ти приклад сім`ям непорожнім,
Твій благодаті повен храм.
Уклін мій сім`ям християнським.
Немов в жертовному вогні,
В сім`ї такій усе по-братські,
Разом всі сестри та брати.
Сім`я велика та єдина,
Як пам`ятаю я батьків,
Коли заздравні за родину
Запалюю я знов свічки.
Сім`я - дитинство босоноге
І материнський рушничок,
Батьківські ви мої пороги,
Пороги двох моїх річок...
Сім`я - то подих одкровення,
То світ любові чарівний...
Сім`я - Творця благословення.
Є нездоланна сила в ній!
О.Сичьов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376726
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.11.2012
"народження дитини одна з самих актуальних тем молоді"
Заради єдності та миру
В ланцюг молитви закуєм
Батьківську нескінченну віру
І заповітний наш "Едем".
Нехай чатує час між нами,
Не розвірвати срібла нить,
Що матерів з дітьми єднає:
І суд свій совістю вершить.
Вершить над долею Небоги,
Небоги чорної пітьми,
Там, де стоять Святі пороги -
Дніпра Великого Сини!
А дочки, де ви всі поділись?
Неначе чорнії птахи
Карпатським повенем спустились,
Занапастивши дітлахів.
Ось закінчилась чорна Ера,
Не розірвать сріблясту нить.
Ланцюг наш єдності та миру
Свій справедливий Суд вершить.
О.Сичьов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376722
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.11.2012
Мій світ
Мій світ надії - вічний світ,
Сліди на білому папері,
Думок омріяний політ
У світ ідейної моделі.
Лечу до нього кожну мить -
Не прагну інших обігнати,
Мене нічим не зупинить,
Це неба поклик.Встиг пізнати,
Що світ, який лиш уявляв,
Насправді серед нас існує.
Коли я серцем заспівав,
З тих пір життя в душі вирує.
Та як мені отримать плід
Мого омріяного світу?
Як підіймав мене мій дід,
В руках його я мав тремтіти...
Але мій світ перемагав -
Малим злітав думками в небо.
Не розуміючи, зазнав
Чимало бід від того "credo".
І, все ж, то радощі були -
Мій світ надії нездоланний,
Хоч знов закуйте в кандали
Або нові завдайте рани.
О.Сичьов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2012
Мы не Ангелы, мы – люди,
Что несём свой генофонд,
Может с корыстью на блюде,
Широко раззинув рот.
«Мы не Ангелы, мы – люди», –
Не твердите никогда,
Не оправдывайте, судьи,
Вашей совести дела.
Мы не Ангелы, мы – люди ,
Нам свободно выбирать.
Здесь мы помним – там забудем
С кем дружить, с кем воевать.
Мы не Ангелы, мы – люди,
Но похожи иногда -
Или любим, или губим
Тех, кто с нами навсегда.
Мы не Ангелы, мы – люди.
Нам – свободой дорожить,
Поднимать свободной грудью
Нашей преданности нить…
Нить, что связывает судьбы,
Берега родных людей.
Мы не Ангелы, мы – люди,
Если мы растим детей,
Если мир храним в надежде,
Словно герб свой родовой,
Поднимая герб, как прежде,
Скажет сын, что я живой!
Мы не Ангелы, мы – люди,
Сон нам веки сторожит…
Только «нЕлюди» мы, люди,
Если совесть наша спит.
А.Сычёв
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376453
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 08.11.2012
Червоні тюльпани сл.та муз.О.Сичьов
1к.
Сьогодні тюльпани наснились мені –
Їх тато мій рідний плекав у саду,
В долонях у мами роса навесні,
Здалося, вже довго до них я не йду.
ПР.:
Червоні тюльпани батьківського саду
Мені нагадають дитинство моє.
В червоних тюльпанах шукаю поради –
Турбота батьків навесні оживе.
Зривають онуки червоні тюльпани,
А батьківська мудрість в життя всіх веде.
Туди, де у росах загоються рани,
До саду своїх приведу я дітей.
(До саду я знову приводжу дітей.)
2к.
Минають роки, пам`ять нас не мине
І, навіть, дощам вдячні ми у житті
За квіти в саду, що наповнюють день.
В коханні палкому навік я і ти!
ПР.(той же)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366139
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.09.2012
За две родинки
Сердце бьётся сильнее и пламенней,
Боль тревоги в душе у меня
За придуманный мной белокаменный
Мир, в котором ведётся война.
Та война – за мой долг и обязанность,
За мой крест, что несу на груди,
За святую земную привязанность,
Вот война, что не даст мне остыть.
За свой мир без стыда умираю я,
Веря, что воскресит меня Бог,
И случится границ всех стирание,
Что зовут меня вновь за порог.
Я в дороге, никак не в беспечности,
И границы остались мои…
Помню то, что родился для вечности,
И кого о прощеньи молить.
Да, немало дорог мною пройдено,
Но по-прежнему сердце болит…
За любовь дорогих мне двух родинок
Знаю, стоит бороться и жить!
Александр Сычёв
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366136
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.09.2012
Спогади – сл.та муз.О.Сичьов
1к.
Я не святий, ти знаєш про це,
Все існує заради нас.
Невже цілував я лишень лице,
А серце цілує час,
хоч серце цілує час.
Просиш кохання , а в мене вогонь,
Що спалює почуття.
Ти станеш в обіймах моїх долонь
Початком мого життя.
ПР.:
Спогадів зоря, справжня ти моя любов,
Мов останній раз поверну до тебе знов.
Тільки залиши радість наших сподівань.
Більше не біжи, від мене не біжи,
До своїх бажань і моїх зітхань.
2к.
Як зрозуміти сьогодні тебе –
Вчора з тобою був.
Знову шукаєм вчорашній день
На радість, чи на біду.
Я сили в собі знайду.
Остання моя ти, єдина любов,
Найкращий спогад життя.
Рокам не підкорена ти, немов,
Маленьке моє дитя.
ПР.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365638
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 21.09.2012
Нічні листи сл.та муз.О.Сичьов
1к.
Нічні листи мого кохання,
Пишу семес я кожен раз,
А сон прийде лиш на світанні-
Світанок наш самотніх фраз.
Горять зірки-вогні мобільні,
Вогні потрібні зараз нам,
Ці почуття, вони не винні,
Щоб відкривать любові храм.
Пр.:
Моя любов потрібна мені, потрібна тобі,
Нічні листи, то наші мости, кохання листи.
Моя любов твої береги, мої кораблі,
Нічні листи писатиму знов про нашу любов.
2к.як 1к.
Пр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365636
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 21.09.2012
ЛЮБИМЫЙ ДЕКАБРЬ
Холодный и любимый мой декабрь,
Ты слышал шёпот умирающих цветов,
Тебе отдал я всю свою любовь,
В замёрзших лужах бросив свой корабль.
Ты, мой декабрь, – лёд на мостовых
В ночных дорогах, дальних бесконечных.
Тебе, мой месяц, не беспечный,
Я посвящаю столько строк живых.
И пусть твердят, что жизни нет в тебе,
Холодный и любимый месяц мой,
Так много в сердце связано с тобой!
Я заново родился в декабре.
А.Сычёв
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364794
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.09.2012
КОЛИ НАЗОВНІ...
Не стану я ховатись у безодні
Всіх зайвих вірувань, бездушних пустувань
Для того, щоб лишатися назовні
З людською долею, із безліччю питань.
Щоб день ставав у світлі правди знову,
Коли б проходив я в запеклій боротьбі
За відповідь, отриману як сповідь,
Почувши в сповіді прощення на собі...
Зазнав прощення, мушу не приспати
Ні краплі совісті тоді поміж людьми.
Комусь назовні нічого втрачати -
Мені ж прощення, наче вогник у пітьмі.
Відвертість на поверхню викликає
Невимушеність дружніх спілкувань...
Відносин глибина нас надихає,
Назовні – річ проста, без коливань.
О.Сичьов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364793
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.09.2012
ОДА ВЧИТЕЛЮ
1к.
В кожному класі, в справжній родині
Руки турботливі, руки надійні,
Очі спокійні освітлюють душу,
Не запізнитись до школи я мушу.
Тільки б яка не траплялась пригода,
Вчитель зустріне мене від порога.
Кожнеє слово його зостається
В серці навіки добром переллється.
Пр.:
Вчителю рідний, мов сонце родинне,
Прикладом вчитель нам служиш завжди,
Вчитель, потрібен ти кожній дитині,
Вміння і досвід твій перед людьми.
2к.
Друзі дитинства і перше кохання,
Мрій нескінченних велике бажання,
Книг розмаїття зі столу шкільного
Бал нагадають до дня випускного.
О.Сичьов – 2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362798
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 08.09.2012
ПРИСВЯТА СИНАМ
Мої сини, мов зіроньки небесні,
Ще тільки мерехтять зі мною поруч,
А сяйво їх несе, неначе вЕсна
Вже назбиравши з квіт життєвий обруч.
Час невгамовний і такий космічний
Озветься крізь роки моїх дітей.
Дорога ця земна нехай не вічна,
Встає на ній могутній Прометей.
Він понесе вогонь свій між братами,
Стираючи на скронях піт гіркий…
Міфічний приклад між двома світами,
Що досі світить нам через віки...
Роки мої, набувши листопаду,
Розкриють сторінки моїх синів,
Щоб нагадати рифмами пораду,
Як треба бути разом на війні.
На тій війні, що скріплює братерство -
Пліч-о-пліч проти заздрощів усіх…
Разом долати легковажне «presto»,
В цій суєті, не гноблячи живих.
Коли ж ця людяність і добра, і висока
Теплом ростопить ненависть і лють,
Сини мої – оченька кароокі,
Пройдіть чеснотами дарований вам путь.
О.Сичьов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362793
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.09.2012
САКУРА
Рожеве листя крізь роки,
Хоч горне сходом сонця вітер,
На кроки сакури тендітні
Несхожий зовсім світ людський.
Щоб пити краплю дощову
Здійматись в небо вишня мусить,
Нехай гарячий вітер сушить
Вишневий цвіт, як покрову.
В дівочій вроді чарівній
Своєю тихою ходою,
Над сакуровою водою
Вона народить навесні.
Коли людина ловить час,
Не поспішає вишня зовсім,
Бо знає, знов приходить осінь
На Землю не в останній раз.
Розкаже сакура, що мить
Проходить не завжди даремно,
Якщо одну хвилинку чемно,
У мудрім спокої прожить.
А ті, хто зірве їй красу
Та розгойдає ніжні віти –
Вони, немов бентежні діти,
Не мають гідного часу.
Бентежність їх, безсилу лють
Гаряче Сонце покарає
А вічна сакура здолає,
Краси та спокою, свій путь.
О.Сичьов – 2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362365
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.09.2012
МОЯ МУЗИКА
О, музико і вічна, і жива,
З тобою поруч, все моє життя
Плекаю щедрі я твої жнива
Через душі високі почуття!
Сльозами гоїш у душі людській
Печаль під свій палкий, невтомний спів...
Цей спів такий гарячий і близький,
Що радощам моїм не треба слів.
О, музико, знаходжу я в тобі
Світи моїх несправджених надій...
Палай в мені, щоб вірить і любить!
Розумне й вічне сіяти волій!
Всій музиці моїй в натхненні жить,
Лишати для людей свій добрий слід.
Крізь терна моя музика звучить,
Як мій столітній та могутній рід!
О.Сичьов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362364
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.09.2012
Нехай святиться Слово рідне
На половіючих жнивах.
Якщо впаде в сльозах безплідна
Кровавим каяттям журба,
Якщо заплачуть карі очі
В чужій сім`ї - самотня путь.
Озвіться ж голосом пророчим,
Бо Слово рідне наша суть.
Будує ще з часів Тараса
Свідомість українську нам
Пісень омріяних прикраса,
О, Слово рідне, Ти - мій храм!
Не кину долю серед степу,
Волошок золоті поля,
Вклоніться соняшники небу
В молитві за моє ім`я.
За імена всіх українців
Ти, брате рідний, помолись,
Бо кров людськая через вінця
Проллється на війні колись...
Проллється за святую Землю,
За слово рідне, за село,
Два береги не відокремлю -
Єднає їх старий Дніпро.
Як соловейко нещасливий,
То сад весною не співа,
Неначе мати сива-сива,
Так тужить Мова золота.
О.Сичьов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362131
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.09.2012
ЛІТНЯ ЗМОВА
Тихо листя під вікном шепоче,
На засмаглу тінь кидає погляд.
Так сп`яніло літо, аж регоче,
Та немає брата-вітра поряд.
А земля гарячий подих носить
На поля у полудневу спеку.
Соняшник дощу, вклонившись, просить –
До Інгулу не дійти… Далеко…
Все ж, слухняний соняшник до Сходу
Повертавсь, а згодом і втомився,
Простягнувся стовбуром до броду
Та в поклоні так і залишився.
Від п`янкого літа не сховались
Ні гнучкі тополі, ані клени,
Із сестрою-спекою побрались,
Мов зелені сушать гобелени...
Тільки літній день, неначе в змові,
Бо надвечір вже збирає хмари
Небокраю. Вмить насуплять брови
І всміхнуться зірками стожари.
Зливами умиє щедре літо
І гнучкі тополі, й пишні клени,
Щоби під вікном зашепотіти
Спраглим листям з літньої арени.
О.Сичьов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362129
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.09.2012