Айрен

Сторінки (1/10):  « 1»

Здається…

Здається,  зима.

Здається,що    сніг.

Хотіла  ж  сама  -

Світ  білий  до  ніг.

Здається,    любов.

Здається  ?  Дарма!

У  відчаї  знов

Здаюся  сама.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384446
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2012


Долі доволі

Доля  сковзне  з  недоль    поволі  долі  
У    сита  перештопаних  причин.
Долі  доволі  формул,  цифр  і  ролей,  
Душі  глибин  не  переплюне  ж  чин!
 
А  долі  всипте  у  долоні  волі.  
Росинку  страху  з  вії  обтрусіть.
І  байдуже  на  долі  «  парасолі»,
Хочете  долі  -  їх  також  любіть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2012


не пряник) )

Закисла  в  банці  світу  днина,
 
Прикриваюсь  абсурдом  ночі.

Ще  людина  ...  чи  вже  Людина?

Без  сліз  зніму  рожеві  очі.

Покрушать  серце  армагедони.

Шквал  відчуттів  збиває  мізки.
 
Геть  заборони,геть  кордони!

Не  пряник,  буду  донька  різки…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2012


ТІЛЬКИ Я І ДОЩ) ) )

Я  ЛЮБЛЮ  ДОЩ  -
ВАЛЬС  РОЗ\'ЯТРІЛИХ  ДУМОК  ,
Я  ЛЮБЛЮ  ДОЩ  -
НЕБЕСНОЇ  БУРІ  КРОК,
Я  ЛЮБЛЮ  ДОЩ  -
ВОДОСПАД  НА  ЗЕМНУ  ПРОСИНЬ,  
Я  ЛЮБЛЮ  ДОЩ  –
ВІН  БЕРЕ  У  ЗАРУЧНИЦІ  ОСІНЬ.

 МЕНЕ  ЛЮБИТЬ  ДОЩ-
НЕПОХИТНУ  У  ЗАДУМАХ  МРІЙ  
МЕНЕ  ЛЮБИТЬ  ДОЩ-
З  ПИЛОМ  ЩАСТЯ  У  КУТИКАХ  ВІЙ,
МЕНЕ  ЛЮБИТЬ  ДОЩ  –
ЗАКОЛИСАНУ  ВОЛОГИ  АКОРДОМ
МЕНЕ  ЛЮБИТЬ  ДОЩ-  
КРИХІТНИМ  ЛЮБОВІ  ФІОРДОМ.

ТІЛЬКИ  Я  І  ДОЩ….
ПРИНЕСЕМО  УЗИМКУ  ЛІТО!
ТІЛЬКИ  Я  І  ДОЩ…
ЗБАРАБАНИМ  У  ШИБКУ  СВІТУ!
ТІЛЬКИ  Я  І  ДОЩ  ..
ХАЙ  КВІТУЄ  УСЕ  НАВКОЛО!
ТІЛЬКИ  Я  І  ДОЩ…
ВЕСІЛЬНОГО  ТАНЦЮ  КОЛО…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2012


Зима так чекала літа…

Зима  так  чекала  літа,
Била  в  груди  і  стискала  плечі.
Конвоїром  налітав  вітер,
Підкрадався  безшумно  вечір.

Все  одно,  що  між  ними  весни
І  тепло  її  швидко  погубить.
Та  у  грудях  пече  щось,тисне.
Не  любив  і  ніхто  не  полюбить.

Зима  не  хотіла  снігу...
Продавала  морози  й  млості  
Та  не  було  у  цьому  втіхи
І  чекала  холодна  постіль.

Виглядала  ночами  сонце,
Нагрівала  до  вікон  руки...  
Тупцювало  на  місці  серце  
Вальс  останній  німої  розлуки.

Зима  так  чекала  літа
І  життя,  і  тепла,  і  любові.
Ну,  а  літо  садило  квіти
На  могилі  зими-  тернові

Притупились  всі  за  і  проти
На  підносі  дурного  світу.  
Зараз,  завтра,  пізніше,  потім!
Та  взимі  не  буває  літа.

Блиск,тепло  і  єдиний  погляд…
Серце  скрапнуло  швидко  в  долоні  
Неможливої  любові  ряд
Ще  один  на  природнім  лоні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2012


літо зіграло хеппі енд…

Літо  
зіграло  хеппі  енд...
Асфальт  
замовив  чашечку  дощу.
Німий  
осінній    безконтент
Збирається
 до  зими  на  прощу.

Гербарій  
підсушених  мрій
Розм’як  
у  гливкому  тумані
Стоп  кран,
 без  дурниць…  осеній...
Павутина  
безпеки  зіткана.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362796
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2012


писати…Без бігМорд і королів

Писати…  у  сліпі  часи  завзяття,
Писати…як    рука  у    владних  путах,
Писати…у  понятті  й  без  «поняття».
Писати  слово  –  вбивче,  мов  отрута.

Мережити  заповстані  рядки
І  вишивати  душу  на  папері,
Вчора  тріумф  -  сьогодні  лиш  шматки,
А  завтра  нам  відкриє  нові  двері.

Писати…
Без  бігМорд  і  каролів,
Без  пафосу,пихи  і  лицемірства.
Писати  широко,не  залишивши    слів
Тупим  інстинктам  нелюдського  звірства.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2012


Клеймо відомої породи*

ПролЕтів  фанерично  над  Парижем,
Не  зачепивши  «ейфеля»  ногою.
Від  пустослів’я  нашаманив  грижу
І  посварився  з  так  дурною  головою.

Усе  життя  обміняв  на  чергу
За  владоносним  лавровим  вінком,
Але  купив  «лаврушку»  до  рагу
На  інтернетському-приправи.ком.

Велика  віра  твого  мозкошлунку
В  наявності  промитої  шкарпетки,
У  чистоті  стола  і  табуретки
І  в  ковбасі  найвищого  ґатунку.

Драглисте  сало  на  обвислім  животі,
Що  як  клеймо  відомої  породи
Кілька  коронок,  зуби  золоті  -
Ось  і  увесь  дарунок  для  природи.

Так  марно  і  тихо  прожив…
Не  дочекавшись  мінімальної  пенсії
Не  створивши  ні  злого,  ні  див
Похоронений  місцевою  інтелігенцією….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362161
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2012


Брудна обмацана істина

Брудна  обмацана  істина  
Ніколи  не  буде  істинна….
Продана  як  гнилі  помідори
Або  вже  відцвілі  штори..
Куплена,як  любов  
на  асфальті  великого  міста…
прохолола  вже  плоть  і  кров
не  встояти  і  важко  сісти….
Слабка  покалічена  істина
Ніколи  не  буде  істинна…
Кровоточить  поранена  совість  
Все  як  вирок  або  ж  випадковість…
Рятувати  не  треба,пізно  
Вона  тихо  помре  в  горі  
Трохи  сумно,  і    трохи  слізно
Та  не  треба  її  вгорі…
Лжестратегами  створена  істина
Ніколи  не  буде  істинна
Ми  хапаємо  її  знову  й  знову  
 Мавпуємось  і  берем  за  основу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2012


Догори дригом

А  що  коли  перевернути  світ?
Догори  дригом  ,ну,  а  ще    ногами..
Коли  старезнозадубілий  лід  
зігріти  серцем…  не  одним  …серцями…
                                                     А  що  коли  шматок  пухких  небес
                                                     розкраяти  посередині  сонцем?  
                                                     Вітальний  лист  з  промовистим-  "Воскрес!"
                                                     залишити  для  смерті  на  віконці.
А  що  коли  ядучі  краплі  болю
змінити  вітаміном  –добре  все…
Стоптати  не  і  залишити  волю,
хоч    страх  зимовим  холодом  пече.
                                                     А  що  коли  зловити  час  за  гребінь  ,
                                                     Хвилини-хвилі,  дні  –на  дні  давно.
                                                     Повітря  жменю  й  знову  у  глибінь.
                                                     Збирати  мушлі  прижиттєвого  кіно.
А  що  коли,  колись,  мабуть,  якось,
Не  знаю  як,  але  почати…ЖИТИ.
У  спину  докорами  барабанить  хтось  
Не  всім  ж  роялями  і  скрипками  служити.
                                                     А  що  коли  перевернути  світ?
                                                     Краще  себе  поставити  як  треба.
                                                     За  сотні,тисячі,мільйони  літ  
                                                     Так  й  не  сягнули  головами  неба.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2012