| Сторінки (1/18): | « | 1 | » |
Термічна обробка тріпу
Триватиме обмежиний термін
Торс юнака теплий
Триватиме секунду тріпу
Томі полює на Тому
Тролейбус тягне трамвай
Трос не витримує труп
Труп попадає в ток-шоу
Тік одружився із Таком
Ти зробив трек
Трек керує товпою
Товпа народжує тошноту
Треба тікати в Тайланд
Тиша мала для Томі, Тік-Таку і тріпу
Там живуть всі крім телевізорів і нас!
(+Indrudxa-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445272
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.08.2013
я хочу літати духом і шептати всім шо в біса коїться
доливати кислоти до лугів і утворювати нові сполуки
бігти і стрибати під машину
ковтати кожного дня по 80 таблеток заспокійливого
кататися в Космос на пікнік
я хочу щоранку бути поруч і бачити як ти скучаєш за мною
чути всі розмови і мовчати
я хочу заздалегідь готувати на ранок нові наряди
ходити по місту в білизні чи голою
я хочу не їсти і не спати
хочу щовечора мчати на 12 поверх і стрімголов летіти в низ
я хочу робити це завжди...бачити тебе...любити
кричати так щоб почули на околицях всі відьми і чорти
я хочу засинати в одному лісі а прокидатись на берегах річок
пити солону воду і жити в Мексиці
я хочу ходити в Сідней в театр
на Бродвеї слухати спів
я хочу танцювати в Гоа і годувати дітей з Африки
дивитися на тебе з пташиного польоту як ти катаєшся на велосипеді
я хочу допомагати людям не забувати хто вони і звідки
забирати агресію у всіх і розбивати кувалдою на асфальті
я хочу літати і бути піздєц необхідною
але я не невидимка
(+Indrudxa-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2013
Якщо б я померла, то рай опинитися на своїх похоронах…
Якщо б я не мала можливості, через куплений квиток на вечірній рейс літака(Київ-Лас-Вегас)
Я б не образилась на Тебе…
Якщо б великий Мобі дік(білий Кит), ковтаючи мене залишив ноги…
Я б могла помахати тобі ними на прощання…
Якщо б ти забрав у мене онлайн, мої болі ототожнилися з болями після операції спинного мозку.
Квіти жасмин зникли як динозаври… а Володимир ніколи б не охрестив Русь…
Якщо б у лісі раптом увімкнули світло, мені стало б набагато спокійніше…
Тільки якщо б ти не вважав мене цікавою відео іграшкою…а щось більше.
Я змогла б тобі довіритися!
Приходила опівночі і поливала віртуальні квіти,
приходила, коли заманеться і зникала за дверима через телепорт…
Цілувала…і розчинялась, щоб ти нічого не помітив.
Я б дозволила своїй гордості вічно ніжитися на Мальдівах…
Своєму страху купила квиток в один кінець на острів Ляльок у Мексиці,
А свою пасивну агресію закопала в Альпах.
Якщо б ти тільки зміг…не боятися бути зі мною.
Якщо б ти дозволив я малювала б на стінах флуоресцентною фарбою і люмінофором
Я б завила кота…
Ходила б по стінах, щоб зранку ти зміг довше поспати.
Але я лише пісатєль…
Ні, я лише жінка…
Я лише інтілєкт без USB
Загубила зарядку, батарея триматиме лише певний час.
У мені немає картрідера, я занадто стара версія нетбука,
А взагалі можеш мене викинути на смітник у дворі.
Я не пропаду, знайдуть діти і бавитимуться у свої збочені ігри.
Ти так і не зміг пройти мене до кінця(demo), адже є друга ліцензійна версія…вона красивіша.
Спіши придбати на сайті безкоштовних іграшок, без реєстрації…через Torrent…
Якщо встановиш — (+5 до карми і одразу 3-ій level).
Та не факт, що твій комп’ютер не зависне і не зламається.
Качай проги, зі мною важко якщо і далі вважатимеш мене лише цікавою відеогрою.
А я лише пісатєль…
Я лише жінка…
Я лише інтілєкт без USB
P.S Але я можу бути спостерігачем—0 емоцій і 100 –відсоткове мовчання!
(+Indraudxa-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2013
дивись в очі мертвому роботу
годинникар завмер в своїй технічній пристрасті
бери шматок енергії і їдь до мене
легко
закриті двері всіх кордонів
"Автономна я" заправляю твої легені бензином
стоятиму, бо наша доба ще не настала
сприйму ідеал за їду
вийду під впливом людських слухів з тіла
ритуал жертвоприношення -ковток живої крові
та я люблю давно вже молоко
солодка сіль стає косою для діабета
цукерка для студентки-забавка й життя
хворій зі мною і померай...
це в мої очі ти дивився на початку
дивись в мої очі мертвого робота
(+Indraudxa-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441460
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 04.08.2013
́
Демони на стінах і напівтіні на підлогах
встаючи з ліжка боюсь обпекти собі ногИ
Навколо палаючі квіти і вже згорівша трава
реклама відсутня - у голові лише єдине словО
SOS
Давно не подорожувала чужою цивілізацією
давно не була у своїЙ
На рівні 4-ох просторів
загубилась на власному балконІ
Фантазія перевершила реальність у стократ
замки для дракули куплю тобі у подаруноК
Мої внутрішні органи витісняють рідні їм легені
може час покинути цей свіТ
Може час збирати речі і летіти до друзів-фантастів
накриті голови парасолямИ
А хтось подумав про Землю
хто сховає її голову від кислотИ
Якщо б вона дозволила я забрала її до себе
стала опікуноМ
Спала з нею у ліжку...готувала нам сніданки...
а вечером показала свої улюблені місцЯ
На жаль вона надто зайнята
у неї вимкнений телефон...ofline..немає реєстраціЇ
А ще вона не знає про мій фанатизм і любов
вона мабуть не знає про моє існуваннЯ
Демони навколо мене
куди тікати...може ти знаєШ
Вони чекають коли я залишаюсь наодинці
але я люблю бути САМА
Прийдеться дружити з ними
прийдеться впустити їх до себе в ліжкО
Прийдеться кохатися з ними проти своєї волі
Готувати зранку...водити улюбленими місцямИ
а потім заручитися і зникнути для всіХ
А може закритися у готельному номері 2.14
У чужому місті і заснути... не відчиняти..не впускати нікого....не прокидатися поки вони не підутЬ
Вихід завжди є...але не завжди підходить менІ
( +Indraudxa- )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437995
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432324
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 18.06.2013
сьогодні я вбиватиму он ту біленьку, вона готова буде вже через секунду бути моєю(козуля)
я впевнено тримаю у руках зашморг для вас(себе)
лізти по сходах після того як ти підеш(лежати)
мчати машиною, щоб побачити того хто працює(втрачати)
змінювати робочий стіл і думати про друкарську машинку(бажати)
вірно сидіти біля порогу не твого будинку(блукати)
вештатися по підземеллях у пошуках діток(блукати)
терти очі від недоспаних ночей і безхмарних днів(блукати)
(сопіти над вухом чужих людей і сідати у громадський транспорт)
(боятися конячих очей і повертатись після знаку стоп)
не сміятися, не думати, не відчувати лікарських препаратів(трави)
(вживати) знеболюючі 365 днів на добу,
робити антракт після кожного вдиху(самозречення)
падати з квіткових дерев
холодні ноги обіймати(ти)
сухі зуби змочувати(ти)
(ламати) собі кості без передозу
падати в небо і розфасовувати днк (в пакетики)
на поличках знаходити потоки красивих стрічок(ножі)
вірити у безмежні струми енергії
(солодко змащувати твої ноги)
грузинськими перестояними винами вмивати лице і
(перестань) думати…(перестань) зїдати себе
(перестань) існувати у цьому тетральному просторі
прокляття існує поза цією мережою, (по швам розходяться наші зв’язки)
розшиваю…торочу…морочу…і знову зшиваю тебе зі своєї шкіри
пересаджую (квіти) з горщиків, (але зима) вбиває кожен пластично виконаний рух
(добре що ти живеш без мене)
добре що не торкаєшся моїх голодних обезводнених болей)
(розгадувати)
задавати
різати і убивати себе в собі
(забирати у всіх усе і віддавати мені)
тратити все і заробляти на воду…фільтр пересипає час
(жовтий корсет) сплете ще одну виразку шлунку
(синій іній) погубить і забере тебе від мене
сховає чорна мантія усі дзеркала і( я стану собою)
заберу з собою ковток нестримного бажання (вмерти)
адже (це так прекрасно)
стрибати через мертві голови собак
(це так прекрасно) вбивати теля і пити кров із чаш
(ми ж боги,) у нас є інтелект
(це так прекрасно) шо ми можемо думати
рубати на шматки змій і приходити у церкву
(каятись) людям і зберігати (спокій) при урагані
(молитись) предкам і дякувати за вбиту свинину
(діяти) для власного добробуту…(.їздити верхом) на іншому
(бавитись) у снаперів, ображати бомжів
кому (дякувати) за це? (ми ж боги), подякуймо собі
(терапія) приведе до апатій
апатія викине (мозок) на смітник
на смітнику крім цього і (так багато) хламу
(людські серця) , здорові нирки і відрізані (руки)
прокляті (серця) і нещасні (душі).
(вітаю!) на світовому ринку почуттів
під (музику) обери собі необхідний орган
під (дзвіночки) у тебе на шиї підбери труну
(ми ж люди) часто плануєте
під колір свого дорогого планшету
(ковтни солодкий) пральний порошок
(твій ной вже народився) і помер, (а ти) й не зауважив
в тобі щось не (так?) (якась) проблема? (щось) трапилось
ти ж все знаєш…(ти ж розумна людина) …(ти ж бог) для себе
врятуй себе (САМА)!!!!!!!!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426724
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 23.05.2013
створивши світ ілюзій не бачу крайнощів
через низький політ хмар не бачу озброєних дерев
ти моя зможеш стати лише після всиновлення
я вбиваю всіх хто не пройшов відбір
всіх хто загнувся на питанні хто така Фрьокен Жулі
почитати казку про мишу і крокодила
заспівати про вічнозелений парк
затанцювати з незайманою магнолією
скуштувати чесного проса
земля закричить від передозу
людськими криками увійде у конфлікт з водою
вогонь заляже на дно торфяних королівст
милі космічні дівчатка прийдуть на маскарад
подайте мені ковток мрій…що таке ціль?
позавчора полісмени забрали мою останню зброю
прийдеться пожити без арбалету…
порох і салітра врятує…світ не без добрих людей
другий-третій день молюсь собі
прошу матір забути все і згадати своє імя
руками торкнусь духовного стану пророка Юрія
але він тримає мене за руку
появилась істота у вигляді дитя
вирвала у старого дідуся рогатку
ламаючи дитинство ламаю цінності,
закопую скарби у у саду й малюю карту для себе у старості
фотокартку, арку трімфу, мертву гілку і останні рештки його волосся
я забула про що йшлося перед тим, я згадаю
перечитала…продовжимо занурюватись у свідомі сни
6 рівнів, 6 паралелей, 6 амулетів
6 ранків, 6 кімнат, 6 діамантів
для чого це мені? я зовсім не розумію шо відбувається
у мене мало часу? а звідки я це знаю?
мені треба їсти? а звідки поступила інформація?
мені треба зустріти сонце і відкрити всі двері і очі
вони всеодно ідуть від мене
я дерево що прожило 100 років вічної самотності
я бурий ведьмідь, ендемік на горі Арарат
кінний спорт це краще ніж зал з арматур
улюблений пітон краще за євротур
забута аська розважається з друзями
не ночує вдома
не вагітніє через масу
хворіє…і чекає
диссонанс зїдає голодних вовків
диссонанс п’є воду зі ставків чорнобиля
як фенікс повертається на одне і те саме місце
ігри заберуть життя у дорослих людей
просто бути тут і зараз
а завтра? а немає завтра!
тобі залишилось бути адміном декоративних людей
тобі залишилась посада модератора на святі збору рештків
твоя поема є лише порожніми словами
а музика вмирає на устах птахів
розчинемося не дійшовши до андеграунда
тобі залишилось останній ковток перед ядерною зимою
віддають арбалет
вижити або перейти на іншу паралель
іти на небо…у воду…у вогонь чи розчинитись у повітрі?
я подумаю і знаю що не маю часу? а?
до завтра! я передзвоню вам, напишу листа…або
обіцяю, постараюсь не забути
тільки не амнезія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2013
1) дубель
Кафетерій-піцерія
планшет без концепції, проекту
полісмени без знань закону.
грати у храмі на розстроєному роялі...
чекати приїзду чєловєчка
з другої планети від Сонця.
Безпідставно старатися,
не задавати питань: "чого?" і "навіщо?"
На Прип'яті 6-ти метрові щури і соми.
В Прилуках в'язниця для неповнолітніх.
В Пасмурних Рамках шукаю гриби
та натрапляю лише на дикі троянди.
Жертву чорних рукавичок переправлять через річку
за 50 гривень застрягне на річці Уж.
Байдужі діти і щасливі літні люди...
Голодні нігерійці і хвора інтелігенція...
Заміжні птахи і вільні дирижаблі...
Звідки тінь зникає?
Куди попадають каміння з Нілу?
2) дубель
Неправильно сплетені мисливці снів.
Рибалка відпускає мертві риби у висохлі ставки.
Струм жалюгідно плаче
над сонячною річкою...
Вітер приносить смак мяса і супу з ембріонів.
СМАЧНОГО!
Мокрі ноги і сліпі очі Мальвіни...
Секретарі, інститутки і самовбивці...
Елітарна політика театру,
масова реклама літніх комбінзонів.
без води...без землі...
Війна між тими хто проти нас.
Мурашник з протиотрутою,
80% кислоти розчиню у банці з варенням.
Ковтай і відправляйся на роботу,
Жовтіють очі...
Місце мого розташування та номер джерела
на етикетці з-під молока.
Тел.ел.пошта.skype.
Силка на facebook.twitter.жж.
факс.
3) дубель
Ходи як феодальний кінь...
живи як істота з mashenariumu - AudioPoisk.com
Біологічні процеси накривають
тебе теплим спальником.
Але...залишаєшся жити без мене
в шафі
складай на поличку свої теплі шкарпетки
і сонячні очі.
Користуйся безкоштовним туалетом.
Час їсти.
Переодягайся у найдорожчих ресторанах.
Увага! Готовий? Відправляємося у Нарнію.
Спершу я лежу у тебе на плечі,
колінах, торкаюсь устами до твоєї шкіри,
крізь простір посилаю м'які поцілунки і свою безсмертну душу.
Зайди зі мною в парі на Ноєвий ковчег...
Згорай як фенік, після чергових переговорів...
1.5 місяці ігноруй мене...
Вдихни 1.5 літри кислого повітря...
Читай мені на ніч "Острів скарбів"...
піднімай і неси додому...
Я більше не буду!
Сидіти і чекати під
Піцерією-кафетерієм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422833
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 05.05.2013
забирають останній заряд
батареї
забирають останні секунди
весни
закривають всі двері
виходу
закривають усі портали
телепорту
працюю лише для дітей, яких давно
нема
пишу лише для сліпих і глухих
живу лише для телебачення яке
ненавиджу
живу лише для висохлих
озер
збіднілих
оазисів
в пустелі
пластмасовий бетонний пластилін
залиє ціле місто і врятує від чуми
залишився єдиний достойний гвинтокрил
й сакральний простір
(+Indraudxa-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422284
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 02.05.2013
воістину воскрешає той хто помер
вихваляти дітей і вірити у темряву
боятися склонити голову перед прірвою
це всього лише внутрішній страх
є відчуття невагомості. хай воно залишається
наодинці дитя з матір’ю
залишуться всі ті хто дає життя іншим
постіндустріальні міста зачинені для навіжених
політ..забере мене на свої крила
й зникне на вокзалі перед відправленням
про це варто кричати…
за вас варто плакати і дивитись
у брудне вікно на небо
воно таке чисте й безгрішне
суп для немовляти і цуценят
молочна маса…шум води…
сумні очі хворого
exit. а мрії?
про них не говорять
в небі без зірок
в морі без риб
терпнуть ноги у того хто терпить
я не хочу…
(+Indraudxa-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422069
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 01.05.2013
дві постаті тримають руку у руці
дві постаті чорні…матір і дочка
дві емоції…страх і любов до всього
12 годин…12 площин…12 поверхів
на межі від червонного до чорного
я більше не хочу адаптовуватися до
бути ближчою до вас
бути поряд з дітьми яких
ніколи не бачила крім снів
космополітизм зїдає мою релігію
мою національність, моє-твоє життя
забути кількість сходинок і ніж
забути зашморг і шоу
забути банальні битовушні сторінки
давно згнилого дитячого альбому
ви думаєте я боюся смерті…
ви думаєте у мене є шанс…
я виборола його 20 років тому
прощайте…кам’яную себе у паперовій стіні
відсилаю листівкою шматки свого волосся
роблю відбитки рук на асфальті міста припять
пробачте любі…дорогі…прекрасні…пробачте…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421861
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 30.04.2013
-дисгармонія створить деструктивну істоту
я вибираю бути тобою…
-я вибираю бути тобою..бо ти це я
хай темрява поглинає наші звуки
-але ти вберігаєш форму і функцію
добре втримував емоції
-не роздавай її на право і ліво
для чого бути тут і дарувати квіти
-залишся тут, що я знала що ти існуєш
мене вже немає ..але я тут. я поруч. я з тобою
-гнилі каміння попадуть у будинок і штучно полиють ядерний гриб
не жалій мене…я пропаща для вас
-не ковтай мене…я змія, що проковтне тебе як мишу
не жалій мене…я ренген…я бачу коли ти брешеш мені
-а потім?
а потім соколом пролечу над твоїм тілом
-мені важко не любити…мені важко зволікати..
чекати тебе з роботи, щоб почути на хвилі твій голос
-що ж сталось з нами..
терпи свої психічні модулі
-спіши любити і спіши прощати...
нам на десерт залишилось одне затоплене судно!
(+Indraudxa-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2013
постапокаліптична природа...
золотий мільярд...
Тисячна частина великого амбіційного сина
животворний процес завмерає за секунду до вибуху
сьогодні ще ніхто не народився
Кубічні малюнки у шкільних дворах
Злі коти...і розпотрошені собаки
Не має целофанових інкубаційних дітей
Я вибираю бути металевою дочкою
Мій псевдобатько став отцем в безбожнім місці
Горять листи Сенеки...
Горять рукописи...
Палає місто для індіго
руками торкаюсь машин
Постапокаліптична природа проникає у...
У легенях чорних знаходжу нічліг
Колиска перетворюється на прозору труну
Компас показує, що час вийти із тіла
Через відсутність тіла є відсутність часу
Пожираю свої власні рештки.
Кохання між металом і землею
Звязок через технічні негаразди
Медицина безсила
Безсмертя стало вічною мукою.
Я випускаю своїх бісів на волю...
Настала постапокаліптична доба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415247
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.04.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354206
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.07.2012
Сьогодні галюциногенний пісочний годинник нарешті зрозумів, що час відпочити від маніакальних здібностей і створити комплекс зарядки енергії))
СЛЬОЗОГІННИЙ АПАРАТ ВИРІШИВ ПОЛАМАТИСЬ
ЩАСЛИВА ЧЕРЕПАХА В КІНЦІ КІНЦІВ ЗУПИНИЛАСЬ НА АСФАЛЬТНІЙ ДОРОЗІ І ПОМЕРЛА.
Живий ведмедик художник знайшов свій притулок
А вона втратила ,випустила час-приправу з під носа кухаря
За сусіднім столиком померли двоє близнюків….
Наскільки ти повіриш у мене сьогодні???
Злиденні стіни марять фарбою…
а вітер зриває чорну мантію з циганки.
Твої ієрогліфи справжня видумка
Заходжу у кімнату…
Заходжу у вікно квартири і бачу твоє пекло
Заходжу у вікно квартири і бачу твоє тіло ,
Яке закутане в чуже…десь ведеться спостереження
Десь є той режисер цього блокбастеру,
десь акторам платять купонами
Десь бігають з цехів хімічних…шукаючи каталізатора…
Дубаям оголошено дефолт…і вчені фіксують
За столиком зникає чашка кави і цигарка
Та тут раптово виявляється, що все приснилося тобі
Немає «Твого» порноапокаліпсису…
немає чужого тіла і блідих думок …
нема тебе… нема мене
НЕЩАСНА ЧЕРЕПАХА В КІНЦІ КІНЦІВ ПЕРЕБОРОЛА КЛІНІЧНУ СМЕРТЬ ТА НА ЖАЛЬ ВЖЕ БУЛО НАДТО ПІЗНО…
СЛЬОЗОГІННИЙ АПАРАТ ВИРІШИВ ПОЛАГОДИТИСЬ
Сьогодні галюциногенний пісочний годинник нарешті зрозумів, що час відпочити від маніакальних здібностей і створити комплекс зарядки енергії))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352853
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.07.2012
Кожна дитина - художник. Труднощі в тому, щоб залишитись художником, вийшовши з дитячого віку.
Пабло Пікассо
Куля - постать заради, якої живе Антон
Антон -«хвора» дитина
Татко - він же батько, який обожнює свою жінку, живе своєю роботою і мріє про рушницю 1942 року
Мамка - вона ж матір, фанатично вірить у гороскопи при чому завжди стверджує, що це брехні. Не виходить з дому без червоного кольору і панічно боїться втратити зв'язок із суспільством
Фея - фея, яка час від часу говорить із Антоном, прагне знайти кохання свого життя при цьому не шукає, вірить у долю і магічний серп
Сьогодні він знову пив з її скронь. Він майже впевнений, що все буде надто гаразд. За його пыдрахунками світ вже скоро стане його єдиним прихистком. Намальване її обличчя на його руках. У нього немає нав'язливої ідеї позбавити її цноти. Йому хочеться лише знову торкнутися її брудних мрій. Вона світла? Ніхто ніколи її не бачив. У неї є ...о ,надто банально все прозвучало .
Сцена 1
Дія відбувається неподалік озера...де нещодавно був заквітчаний будиночок лісника, а зараз лише квіти ледь вкрили тепер уже перетворений місцевий смітник. Вони красиво ледь торкаються брудних пляшок, повзуть собі немов заплющивши очі ...на зустріч один одному. Вони як німфи лісові, які і так знають свою долю...хоча нестримно заперечують усім.
Антон
(тремтячим хворим голосом)
Вони такі красиві!
(У відповідь собі чує лише мугикання ... )
Вони не розмовляють так само як і ти, тому я не можу їх не кохати ! Ну гаразд, завтра я принесу тобі в жмені солодкої вати. Завтра до нас приїде цирк і я змушений буду відправитись з батьками туди, інакше вони знову образять мене. Люблю тебе. І я прекрасно знаю, що і ти мене!
(з брутальною і водночас милою посмішкою у гущавинах зникає хлопець)
Антон
Вдома все як завжди. Батьки причепурились ,знову мабуть до своїх друзів ідуть. Та сьогодні матір не одягла свою каблучку і на диво на ній немає червоного кольору. Хоча...ні! Тільки, що вона нанесла помаду на свої губи кольору стиглої полуниці. Кожного вівторка вони десь зникають не кажучи мені куди. Кожного вівторка просять пробачення, сідаючи у свою автівку. Та у мене вдосталь своїх проблем. Скоро настане завтра і я несучи у жмені солодку вату побачу свою прекрасну долю..Так я часто називаю її своєю долею. На циферблаті мого годинника стрілка перейшла третю ночі...Але авто моїх батьків і далі не в гаражі. Мені завжди страшно залишатися вдома,особливо після третьої,я б краще не проти був побути зі своєю принцесою...
(Грюкнули двері гаража і в дім зайшли батьки. )
Мамка
Ми вдома!Антон, ходи поцілуй свою мамку і татка!
Антон
Іду ,іду!
Мамка
Ми так і знали, що ти не спиш. Ти хочеш, щоб твоя мамка образила тебе? Поцілуй татка і гайда в свою кімнату, а то ми так стомились, ще й ти тут на нашу голову...
Татко
Так люба, завтра нам прийдеться сходити в цирк, приїде Фредді з Люсею ...До речі, дорога, у них нещодавно народилася дівчинка і думаю вона буде прекрасно дивитись з нашим Антоном! Чи не так?
Мамка
Ой навіть не знаю, нашого монстрика треба показати. Він неодмінно сподобається їм.
(Мамка почула шурхіт за стіною)
Антон, не гарно слухати чужі розмови. Іди спи.
ТАТКО
Люба, він і так лише читає погубах але твої прекрасні губи лише для того створені, щоб милуватись їхньою красотою.
Мамка
Милий, я і так багато, що робила для нього. Тільки не нагадуй мені історію про його друзів.
татко
До чого тут його друзі? Ти ж знаєш, що я любив з ними бавитись. Так, знову ця потвора псуватиме нам настрій. Ну все йдемо спати, а то завтра важкий день.
Лежучи у ліжку вони ще довго продовжували тему як їм вдвох добре, натомість Антон не міг заснути ,бо завжди чув і відчував все ,що творилось у світі...Його голова розколювалась від проблем сусідів, хоча вони і так жили далеко від людей. І кожного дня їм приходилось їхати на роботу більше чим 20 км. Та всі з цим змирились, окрім нього...Його судини різко звужувались, бо в бабусі було хворе серце...Часто траплялось так, що батьки знаходили його посеред кімнати на стадії нервового зриву...Та час ішов і його прогулянки у ліс давались в знаки. Сьогоднішня вівсянка була з мигдалем та корицею, хоча це Антонові так здавалось. Насправді мати постаралась завчасно додати смакові емульгатори. Звичайний день, яких до того у нього було 9-10 сотень а точніше рівно 1099днів ...крім днів народження і мабуть останніх днів місяця...це його улюблене святечко. Антон не помітив ніяких змін. А взагалі вони були? Сьогоднішня ранкова преса принесла мамці прекрасний настрій, адже Риби їй віщують: "На цьому тижні ви зможете здійснити деякі плани, вдало закінчити переговори з партнерами . Незважаючи на брак часу, ви легко впораєтеся із завданням керівництва. Чекайте приємних новин. Спонтанні рішення принесуть несподівані результати. У закоханих настає романтичний період.
ТАТКО
То що там люба із гороскопом?
МАМКА
Та нічого особливого!
(сама при цьому не може стриматись від щастя і опускає очі)
Нічого особливого, любий, та так. Ти ж знаєш, що я в цю дурню не вірю.
І тут день уже малювався казку на чистому аркуші паперу, де повсюди літає хміль...ой вибачте джміль. Хоча причому тут джміль?
Мамка
У нас сьогодні безліч роботи тільки треба ввімкнути Антонові його улюблену музику і зникнути поки він не зрозумів, що ми на довго.
Татко
Так, давай я виїду з гаража, а ти тим часом наплети йому всяких дурниць, ти ж умієш.
Мамка
Знаєш?
татко
Не знаю.
Мамка
Останнім часом я побачила у тобі, щось таке чого до того ніколи не помічала.
Татко
(вері тихо)
Здається вона у мене закохується...
Мамка
Ти щось казав?
татко
Так, кажу Генгриковичі напевне вже приїхали.
Мамка
О, так!
татко
Ці завжди понаобіцяють, а ти сиди і вір, що в них поламався телефон.
мамка
Ти щось казав, любий?
татко
Так, так. Кажу скоро подзвонять мабуть. Почекаємо, скоро - скоро ... Добре, мила, я спускаюсь, ти головне не бійся його...і говори все, що казала тобі тіточка...Окей?
На дворі було безліч маленьких чудовиськ, які так і хотілось з переляку обійняти. вітер настільки все узгоджував, що навколишні квіти затуляли очі драконам і в той час татко міг легко проникнути у свою автівку...А мамці ніколи не було страшно йти повз них, адже, що вона переживала з Антоном то ніщо у порівнянні... Вона прекрасно це розуміла і легко як фея бігла до коханого чоловіка.
У будинку голосно грала музика і Антон з легкістю зітхнув. У його «хворій» уяві все було далеко не ідеально, адже саме сьогодні зранку батьки передумали брати його з собою у цирк .
Антон
Вона не отримає солодкої вати і зненавидить мене...-
(Він промовив із невимовним сумно і жалем)
Спробую пояснити їй ... Та вона й слухати не буде...
Фея
Але ж ти казав ви любите одне одного...
Антон
Так, любимо але навколо безліч потвор і з чого ти взяла, що вибере вона саме мене?
ФЕЯ
Ти не зовсім мене зрозумів...Вибач і прощай...
(зникає))
Антон
Всі ви так говорите і покидаєте мене, а вона ні...Всі ви так починаєте розмову і не знаєте, що сказати далі, бо я вас лякаю своїми словами. Навіть матінка ніколи не розмовляє зі мною і вдає, що я нічого не розумію, що я не вмію ні слухати, ні говорити...Навіщо цей театр розігрувати?! Вона мене боїться.
фея
Вона тебе не може терпіти, бо знає, що ти її син і твої сили набагато більші як її. Вона зреклась свого дару ще молодою і юною і одержала в подарунок тебе. Тебе натомість заставити не може...Вона вважає, якщо нехтуватиме твоїми розмовами і вважатиме тебе божевільним врятується і вбереже сім'ю. Тому прости її і ...тобі час, тебе чекає...
Сцена 2
Сцена у лісовій гущавині.
Над озером стоїть плівка з під збіглого молока. Третя частина берега кишить полудневими суницями. Сьогодні у них свій шабаш. Сьогодні вони святкують 25 день...тільки вони знають, що в цьому особливого. Холодні мармурові кроки вже наблизились до неї. Її сьогодні хтось скривдив ...мабуть наступив на ніжку старий лісник , чи водолази знову не помітили її живий труп.
Антон
Що сталося моя кохана? Твої пальці тремтять, а безіменне тіло міняє колір щохвилини? Невже я не вберіг свою мадонну? Пробач, але я не зміг принести в жменях ні шматочка ...ти знаєш, що я роблю тобі боляче лише тоді, коли ти сама цього хочеш...на даний момент кевни мені головою чи бодай подай якусь пір'їнку з твоїх повік, моя прекрасна! Моя серцевина в головному мозку вже більше не відповідає колишнім розмірам. Здається порожнеча стала пожирати мене все більше і більше. Застигнем разом у кутку, де всі як ми застигли. Помахом чарівної правої руки твоєї й мого крила, яке ще зовсім не загоїлось, відродимо надію в пекло. Ми ще зовсім юні, щоб іти на 8 поверх стукати у двері і просити когось чужого врятувати наше життя. Може самі спробуємо виростити у ганку прекрасну і горду троянду...Настільки чисту, щоб її тендітність рятувала кожного дня нас від самогубства. І більше нічого не треба і твої різці втратять отруту, яка накопичувалась протягом кількох тисячоліть. Знову бабак вилізе і з його вуст прозвучить, що 6 тижнів нам ще чекати весни...і всі вже звикли. Ще раз вибач мені, почекай, не тікай від мене. У мене для тебе є один подарунок, зовсім безневинний як ти сама. На цьому аркуші паперу, ти будеш зображати все. І скоро ми створимо маленький альбом, в якому міститимуться сліди твоїх тендітних відпечатків. Я не буду затримувати свою дерев'яну Білосніжку, свою розбещену Попелюшку, яка за життя знівечила 18 життів...Все занадто складно, щоб відчувати надійність твоїх думок. Зникаю моя ватяна, Сонячна королево.
Сцена 3
Сцена на березі моря.
На палубі корабля з оксамитовими вітрилами стоїть Антон міцно обіймаючи милу постать. Вітер миготить перед зіницями, і все здається ідеальним. Людське тіло пропливає, ледь торкаючись води.
Антон
Сьогодні ти створила безумно цікавий пейзаж . Твоє власне бачення перевершило всі мої сподівання. Моя гострокрила рибо, що сповнюєш кожен день відчайдушним бажанням, заради тебе я продовжував жити але... Ти заставляєш мене вірити у майбутні сни чи навпаки ліпиш з мене застиглу суницю. Я перестаю бути тут і бачити тебе. Я дорослішаю і в моїх очах ти стаєш все меншою і меншою. Знову сьогодні мимовільно втрачу пульс і помру як вчора . Ти зобов'язана мене вбити. Завтра проснусь і житиму іншою реальністю. Життя моє не відповідає твоєму ідеалу. Ти вивітрюєшся як алкоголь із пляшки, Я знаю, що ти любиш, коли мої уста синіють, коли мої очі набувають мутних кольорів, а мокре, довге волосся витирає спокійну, холодну долоню. Але сьогодні я не буду жертвувати дріб'язковими бажаннями, сьогодні все закінчить не як завжди .
ЇЇ м'яке руде волосся спадало на груди і ці моменти можна було фіксовувати сотні разів і не стомлюватись ні на хвилину. Її губи спекли, мабуть, могутнього мага, який все своє життя провів з травами і еліксирами. ЇЇ ніс був максимум наповнений життєвим раєм, а очі танули без почуття гармонії. Вона часто падала в депресію та Антон завжди знаходив вагому річ, щоб відкупити її в знайомих друзів-тролів. Останнім часом все відбувалось дуже швидко...Сонце вставало не сідаючи... знову і знову, і на 24 день вже стомилося але випиваючи чергову пляшку рому продовжувало збагачувати їхнє існування.
Він витягнув пістолет і приклав до своєї скроні. Вистріл. Сьогодні йому виповнилось 12...сьогодні він попрощався з Нею(з останньою кулею) зі своєю видуманою дівчиною.
По палубі прогулювалась парочка,яка не мала на меті створювати проблеми суспільству, адже все доволі просто. Наприклад, відчувати як капельки дощу стікають по-дахах будинку чи просто відчувати холод, коли тінь падає на людину з вулиці Дж.Вашингтона. Мріяли про бездонну печеру в Алтаї, в якій почуватимуть себе у в'язниці і творитимуть музику собі та своїм "хворим" друзям. Над морем пролітали маленькі дракони, які в перше летять від своїх батьків і гадки не мають куди все рухається і в що перетворюється. Вони вже не вірять у казки і втратили дар, який отримує дитини при народженні.
Шкода, що він не зміг уберегти у собі дитину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352848
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 25.07.2012
Я не вміла літати. Коли ти лоскотав
Я вже бігла ковтати. Коли ти цілував
Я стрибала. Коли ти обіцяв
Я мовчала. Коли двері зривали ромашки
Я нарешті заснула. Коли ти бачив сни
Я закрила кімнату й померла
тому, що в сні ти дихав! Коли ти зник
Я зрозуміла, що самотнім добре.
Але наступного разу… Коли ти дихав
Я сміялась!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352614
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.07.2012