| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Дістану спомин з павутини
І поділитися захочу
Зігрітими долонями моїми,
Та вістань знову коле очі.
Через асфальту покривало,
і лісу ковдр, накидку ночі
відчуєш світлий смуток-жало...
шепчу: "Я так до тебе хочу..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2012
Зі Сну яскравого такого
не повертаються,
як із теплих берегів Мертвого моря
заблуканий птах не поспішає
в білу заметіль.
Протягуєш руку
в пошуках порятунку,
не бажаючи знайти його.
І покірно чекаєш,
коли Сипучі Піски зігріють
і поведуть у Забуття.
Це Новий Початок,
де немає ні болю, ні страждання,
ні плачу, ні страху.
Ангел веде тебе
Зеленим Лугом,
Квітучим Садом.
Радість, що переповнює тебе,
виливається Усмішкою.
А в Очі тобі дивиться Сонце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352756
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 25.07.2012
Душа безсмертна
- доведу тобі.
Коли помру,
прийду до тебе зранку.
Ти на сніданок
зробиш нам млинці,
я заварю нам кави філіжанку.
Ти не здивуєшся,
коли я босоніж
пройдуся листям жовтим...
снігом білим...
Коли я доторкнусь твого чола
І скронь твоїх
з волоссям посивілим...
Проходитимуть миті, дні, роки́.
І твої очі як осіннє небо
побачать світ з тієї висоти,
Де я завжди чекатиму на тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2012
Серце заповнює спокій.
Час зупинився здивовано стрімко.
Монотонне тікання годинника стихло,
і відлуння останнього доказу його присутності
ще на мить затрималось
і перетворилось у спогад.
Не займай цієї миті, сповненої нічим і усім,
Такої прозоро-лагідної і тендітної,
що від будь-якого вдиху-видиху,
найменшого руху, тремтіння повік
вона так само відійде у вічність
як деякі милі серцю обличчя,
залишаючи лиш пустку
і нестерпний гіркий присмак втрати.
Немає двох одинакових миттєвостей.
Тому не займай цієї.
Нехай вона сама піде, коли захоче.
Так невимушено і легко підійметься в небо
і залишить тоненьку нитку-зв'язок
між серцем, сповненим спокою, і Богом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352524
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 24.07.2012
Спокій досягається лише в уламок секунди,
перед обличчям Смерті.
В обмеженому і безкінечному очікуванні
існує лише Душа і Мактуб.
Фар автомобіля Спалах
і Карих Очей Безодня
- мій Мактуб.
І Ти... Твій Сміх безтурботний.
Не Спалах, не Комети хвіст,
що залишає очі Незрячими.
А - гарячий Шоколад,
Серотонін до кінчиків пальців.
Ти - той Мактуб,
що приносить Спокій на уламок секунди,
перед обличчям Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352366
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.07.2012
Одного Дня ожила моя Мрія.
Вона набрала обрисів і форм,
вдяглася в Плоть і налилася Кров'ю.
І Посміхнулась...
Одного Дня я народилась знову.
Із Поцілунку, з Посмішки, зі Слова.
Сама із Половини стала всім.
Й почала все ділити вполовину.
Ніколи не було таким безмежним
Бажання жити Мрією моєю,
Читати разом ві́рші на балконі
І готувати їй на ранок каву.
Я віддала і Плоть, і Кров
І стала Мрією для Когось.
Комусь подарувала я Життя.
І Посміхнулась...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352303
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.07.2012
В Пустелі Оазис кличе подорожніх до своєї прохолодної Блакиті.
І мене Блакить як спраглого в гарячих пісках кличе до себе.
Але не прохолоду несе ця Блакить, а зігріває і п'янить, робить мене в'язнем казок Шехерезади.
Добровільно простягаю руки для оков, що не відчуваю, і радо несу у Серці кинжалом з отрутою солодкою присмак оливкової шкіри.
Рай на Землі там, де під Північним небом Пустеля тіло своє підставляє палючим поцілункам і Сонце досягаючи Твоїх очей, запалює в них Небо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352264
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.07.2012
Кожен День - Мить і боротьба з Пусткою. Чим заповнити її, що мов Чорна Діра, підступно поглинає Світло?
Я, поки Тебе немає, вкриюся теплим ворсом покривала, і заповню мить Кави гарячої гіркотою, що Сонливістю лінивою, як кішка на сонці, заповнить Порожнечу, поки Тебе нема;
Мотивами знайомими, що викликають з глибин ностальгічну посмішку;
Деталями смішними і зворушливими;
Шляхами пройденими і тими, які ми оминули;
Ніжністю слів і теплом поглядів;
Пристрастю вчинків;
Любов'ю, за яку помирають, бо Вона належить Небесам...
Тепер, коли Тебе нема, я Порожнечу заповнюю всім тим, що раніше замінялось лиш Криком німим та Сліз океаном, тоді, коли Тебе не існувало...
Запах Парфумів на Листівці не залишить і згадки від Пустки. І у великому зручному кріслі, згорнувшись калачиком, заснемо удвох - Я і Твоя Присутність...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352257
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.07.2012