Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Твоє життя - як капля в морі,
І ти живеш мов на роздоллі.
Ти вже не знаєш що робить,
Куди подітись, з ким дружить.
Твоє життя – як той маяк,
Живеш для когось, та не так.
Не бачиш радості й кохання
Лиш синє море й хвиль зітхання.
Ти завжди світиш з висоти,
Когось рятуєш із пітьми,
Комусь ти вказуєш на шлях,
І тільки свій згубив в морях.
Твоє життя – як вітер в полі,
Несеться, мов на крилах долі.
Воно прагне до світлих вершин,
Та щось не пускає його із долин.
Твоє життя – як та пустиня,
Жовтий пісок – і вся гординя.
І тільки знаєш ти один,
Що там ховається за ним.
Про тебе всі уже говорять,
І океан й високі гори.
Тобі ніхто не допоможе,
Бо зрозуміть ніхто не може.
Твоє життя – мов та гітара,
Сміється на струнах октава.
Сьогодні радість вона виграє,
А завтра смутку уже додає.
Твоє життя – мов срібло-злата,
Для когось ти лише зарплата.
І їм не цікаві твої почуття,
Які давно канули у забуття.
Ти хотів жити – не страждати,
Не свої почуття вбивати.
Хотів для себе світ пізнати
Та не судилось цьому стати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359598
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2012
Самотній птах знов сновигає в небі
Він щось шукає. Може щось згубив?
Своїм крилом він хмари розганяє,
Над темним лісом знову пролетів.
В житті своєму він пізнав кохання,
І марив ним як в день так і в ночі.
Не знав він більшого страждання
Коли не бачив світлу тінь її.
І ось над лісом вкотре пролітав
І погляд впився в озеро чекання
Свою лебідку він там виглядав
Ніхто не знав, що то у них кохання.
Вона плила й самотністю манила,
А він дививсь на ніжний її рух.
Вона всім серцем його полюбила,
Хоч він не лебідь, а самотній крук.
Те їхнє кохання – незнане віками,
Хоч дивного в цьому нічого нема.
Їх зовнішність заводила в омани
Та в цьому й сутність їхня неземна…
Самотній птах знов сновигає в небі
Він щось шукає? Ні! Він вже знайшов!
Своїм крилом лебідку пригортає
Й шепоче ніжно-ніжно про любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2012
***
За всі гріхи, за всі страждання,
За задоволення й бажання,
За заздрість, зраду й насміхання,
За всі пустоти і зітхання
Немає раю на землі.
***
Для кого жити і творити?
Для кого своє слово лити?
Для чого нести тяжкий хрест,
І вірить серцем, що воскрес?
Немає ж правди на землі.
***
У цьому світі ти живеш.
Для когось радість ти несеш,
Для когось щастя чи страждання,
Для когось гіркоту бажання.
Тоді навіщо ти живеш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353795
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.07.2012
Я закохалась в невідомість
В її величність і прозорість,
В її непізнані світи,
Що вже відкрились для весни.
Я закохалася в пітьму,
В її незрозумілість сну,
В її чарівні чорні очі,
Що всім сміються серед ночі.
Я закохалася в безодню,
В її мінливо тяжку долю,
В її глибини почуттів,
Що вже дозріли для світів.
Й на крилах тайних почуттів
Я понеслась поміж світів,
В її величність і прозорість
Я закохалась в невідомість...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2012