| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Ой у полі на стежині
Два сліди зійшлися нині:
Хлопець дівчині єдиній
У коханні зізнававсь.
Вітер свідком він покликав,
Відводив губами лихо
І на вушко ніжно-стиха
Все слова їй дарував:
Мила моя, мила моя!
Твої очі - бездна моря,
Як я їх лише побачу -
Не сміюся і не плачу,
Онімію... Окерилюся.
Вище сонця підіймуся,
Щоби, мила, лиш для Тебе
Запалити зірку в небі.
Біля річки, біля броду
Час несе нестримну воду.
Хлопець пив чарівну вроду,
Наче спраглий з джерела.
Шепотілись дві ромашки,
Щебеталися дві пташки.
Здогадатися неважко,
Що були то за слова:
Мій коханий, мій єдиний!
Лиш до Тебе в світі лину.
До Твоїх грудей горнуся,
У коханні розчинюся.
Онімію... Окрилюся
І на зірку обернуся,
Щоби, милий, лиш для Тебе
Засвітитися у небі.
p.s.
То не вечір, не світання -
Двох сердець одне єднання,
Просто пісня про кохання
Душу й серце окриля.
...
У тім полі, на стежині
Знов сліди зійшлися нині,
Хлопець дівчині-дружині
Про любов свою співав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348090
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2012
Він пахне лавандою
І травою прим’ятою,
Вона пахне трояндою
І рутою-м’ятою.
Він пахне волею
І незалежністю,
Вона – меланхолією
І обережністю.
Він пахне ніжністю
Й чоловічою силою,
Вона пахне вірністю
І піснями красивими.
Він пахне мрією,
Ранковими зорями,
Вона пахне надією,
Вечорами прозорими.
Він пахне зимою,
Вона пахне весною.
І обоє, як квіти,
Пахнуть любов’ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2012
Невидимим пером
напише ніч сонет
на тонкому пергаменті
моєї душі.
Перепишу ті рядки
на сувій тиші,
в який загорнута
твоя присутність.
Поклади їх
на мелодію любові
і озвуч кожну ноту
дотиком до моїх
таємних бажань...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2012
З тобою поруч...
Я повірила у реальність мрій...
Я побачила диво
і навчилась чекати на нього...
Я відчула безмежжя любові
і мить блаженства...
Я подолала нездоланне
і збагнула незбагненне...
Я відкрила свій світ,
у якому так хотіла,
щоб ти був поруч...
Та з тобою поруч..
Я опустилася у прірву відчаю
і піднялася на запаморочливу
висоту реальності,
з якої зрозуміла:
треба перестати мріяти...
і чекати дива...
треба згадувати
безмежжя любові
і втискати свій простір
у межі реальності,
у якій я так хотіла,
щоб ти був поруч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2012