| Сторінки (1/18): | « | 1 | » |
Похилилася верба
Та і над водою.
Розстелилася журба
Туманом з росою.
Та й пливи,сизий туман
З річкою єднайся.
За дівочий ніжний стан
Стрічкою не чіпляйся.
Не полохай ти траву,
Якою ступала
Дівчинонька у саду,
Що щастя шукала.
Ой, шукала не знайшла.
Тільки - сльози в річку...
За туманом попливла,
Як надія - стрічка...
Похилилася верба
Та і над водою...
В косу довгу заплела
Смуток із журбою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2012
Что человеком движет в этом мире?
Насмешка, подлость,
Хамство, безразличие,
Холодность игрока
И хищника добыча,
Презренный пофигизм
Иль эгоизм отменный?..
А честь, доверие,
Открытость и любовь,
И уважение к женщине?..
Что разменяли?…
Все бросили под ноги?…
Как снег, что посыпают солью,
Чтоб не мешал комфортно жить.
……………….
Я, Lora Vasko!
Задумывая Переходы,
Не думала молчать,
Не думала кричать.
Я только лишь
Изобразила мысли…
Уверенна, что многие из Вас
Над этим также размышляли,
И говорили, и кричали,
И так отчаянно молчали…
Что делать?
Брать монету в обиход?…
Так вроде совесть не дает!
Так может быть, вернуть исток,
Что дает силу и надежду,
Честь, откровение и любовь…
И вместе разрубить Гордиев узел,
К Необходимости осознанной,
Приблизив Переход!
www.loravasko.com
Иллюстрация Lora Vasko"Гордиев узел"холст,масло 90х85 2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346919
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.06.2012
Гипотетическое состояние греха
Испытывает все человечество.
Оно заложено издалека,
От Евы и Адама,
Через Содом,Гоморру,
До настоящего,
И будущих пророчеств.
Псалмы читаем,
Очищаем душу.
Мы правой -созидаем,
А левой-рушим.
Клянемся не грешить,
А грех в дыханье.
Жить праведно хотим.
Как?Знаем ли?
Что праведностью движет?
Желанье отличиться?
Желание понять ,простить,
И с Богом примириться?
Не знаю я.
Но на своем пути
Я праведников так и не встречала.
Иисусу нужно все начать сначала.
Не брать грехи чужие на себя,
А каждому Голгофу предоставить:
Жить умирая,
Умирать живя!
www.loravasko.com
Иллюстрация LORA VASKO "ИЗВРАЩЕННОЕ СОЗНАНИЕ"холст,масло 90х85.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346917
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.06.2012
Половина пути уже пройдена.
Половину еще нам пройти...
Не смотря на уставшие плечи,
Груз печали нам,все же ,нести.
И наденем холщовые брюки,
И карманы по шире пришьем,
И как в детстве-ненужные вещи
Разносортные...в них соберем.
Чтоб идти было вовсе не скучно.
Чтобы радость звучала в ушах.
Чтобы попросту,не было пусто,
Чтобы что-то на что обменять.
Перепрыгнем слезливые лужи.
Урагану подставим лицо.
Половина пути уже пройдено...
Может больше...и кто то сошел...
Не теряемся,только по компасу.
Проверяя ладонью ладонь.
Ни в тумане,ни в гнилостной мороси,
А с дорогой,ведущею в дом.
В доме свет и звенящие возгласы.
Ароматный заваренный чай.
Половина пути уже пройдена.
Остальную - смотри,не теряй!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346358
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 26.06.2012
Набухли почки.
Воздух опьяняющий.
Рождение.
..................
Птиц щебетание.
Вольное дыхание.
Иллюзии.
...................
Последний лепесток упал.
Наступила осень?
Завяли пионы.
...................
Пьянящий аромат весны
Сменило палящее солнце.
Хочется в тень.
...................
Жара.
Глоток родниковой воды.
Скоро осень.
...................
Осень золотая опьяняет
Сильнее ,чем весна.
Костер багряный вспыхнул.
Но птицы улетают.
Скоро снег.
....................
Снег.
Снег.
Снег.
...................
Набухли почки.
Воздух опьяняющий.
Рождение.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346356
рубрика: Поезія, Рубаи, хокку, танка
дата поступления 26.06.2012
Тебе позволю я
Лишь контур мой нарисовать.
В мечтах,во сне,в воображении.
Его ты можешь
Красками любыми заполнять.
Но,только лишь,
Не явным ощущением.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346153
рубрика: Поезія,
дата поступления 25.06.2012
Я надену шелковое кимоно.
Волосы украшу я цветами.
Ты придешь,когда уже темно.
Освечу твой путь свечами.
Буду для тебя я танцевать.
Танец знаков,чувств,прикосновений.
Легкою беседой развлекать,
Об искусстве,чае и стремлении.
В полумраке призрачных теней,
Пояс,как преграду распуская,
Буду нежной гейшею твоей,
В дивное пространство увлекая...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346152
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 25.06.2012
Дарую я тобi мою любов
На погляд мій вона не бездоганна.
Вона не є пожертва,
Вона не біль і кров.
Вона,як я спокуслива і гарна.
Вона егоістична і палка.
Вона холодна,наче крига в Антарктиді.
Вона,як сонце,тіло обпіка.
Вона,як річка,може освіжити.
Вона-повітря для твого життя.
Вона є дощ і сніг,
Вона зима і літо.
І з нею ти впадаєш в забуття,
Вона,як я,твоя й несамовита.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2012
У кожного із нас
Своя дорога до храму.
Хтось цілком іде, логічно,
А хтось буярами.
Та все рівно день настане.
Та проб’є хвилина.
Кожен прийде з покаянням,
Встане на коліна.
Перед Богом всі ми рівні.
Всі його ми паства.
І звертаємся до нього,
Як потрапим в пастку.
Просим Божого прощення,
І його підтримки.
Дива і Благословення,
І Всесильної Віри!
Кожен в серці носить Бога,
Хоч не кожен знає.
І під маскою зухвальства,
Таємне скриває.
.........................................
У кожного із нас
Своя дорога до храму.
Хтось цілком іде, логічно,
А хтось буярами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2012
Тонкой нитью на руке
Две судьбы прописано.
Сколько счастья и невзгод
Бусами нанизано.
Кто узоры вышивал,
Вкладывал в ладони?
Кто истории писал?
Нам ли это помнить...
Так естественно идем
За небесной нитью.
Жемчуга передаем
Друг другу по наитию.
Ловим в сети каждый миг
Жизнь прожить пытаемся.
Счастье делим на двоих
В горе кувыркаемся.
Тонкой нити на руке
Окончание смазано.
Две судьбы переплелись...
Этим все и сказано.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345824
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.06.2012
До Європи не належим,
Хоч Європою ми є.
А Росія каже гучно:
“Не чіпай! То все моє!”
Хто ж ми,браття українці?
Нащо так ганьбим себе?
Де козацька та зухвалість?
Гордовитість наша де?
Безхребетними ми стали.
Сорому в очах нема!
Подивіться нашу Раду!
Геть усім!
Усім ганьба!
Позамилювали очі.
Топчуть,прають нашу гідність.
Мову нашу зневажають.
Брешуть,що кругом стабільність.
Боже! Як же цій Вкраїні
Треба голову підняти!
Скинути усю цю нечість!
Руссю вЕличною стати!
Не Росієй, не лякайтесь,
Володимирською Руссю!
Коли браття об’єднались
Думкою, відвагой, честтю.
Наша рідна Україна!
Ти не вмерла, не сконала!
Тебе діти твої рідні
Ланцюгами прикували!
Дихання тобі немає,
Серце стиснулось до болю.
Не терпи, збирись силАми,
І паскудникам дай бою!
Як же тОбі, моя ненька,
За життя твоє дісталось...
Бо красуня ти, розкішна!
Так усім кругом бажалась.
Вірю я, що є у Тебе
Ще прихованії сили.
Є надія, Українці!
Бути Вільній Україні!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345823
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 23.06.2012
Последний лист упал под ноги...
И замерло шуршание в тишине...
Вот он,желтеет на дороге
Печальную улыбку дарит мне.
Как будто бы,взывая к жизни,
Его поддернул ветерок...
Последний поцелуй...
Последний вздох...
Последний танец
В полутьме аллеи...
Под тусклым светом фонарей,
Надежду не лелея,
Упал листок...
А завтра снег
Холодным покрывалом
Застелет жизни островки...
Весной родился,
Летом жил,
Последней осень стала...
Желание взять его себе
Мелькнуло и пропало.
Засохший лист среди страниц
Зачем?..
И по аллее уходя,
С печальною улыбкой,
Листочек грусти уношу,
Жизнь - после жизни зыбкой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345592
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.06.2012
Ты стелешь мягкие постели...
Плетешь узоры,кружева...
Манящим сладким ароматом
Дурманишь души и глаза.
Летишь в бескрайние пространства,
Скользишь,как парус по волнам...
Тобой пропитывают оды...
Потоком льешься,как вода...
С тобой вели борьбу веками,
Тебя не выжжешь,не убьешь.
Вжилась ты в сущность человека,
Красавица!
Гнилая ложь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345591
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 22.06.2012
Десь смуток заблукав в моїй душі...
Думки,як листя злежане ворошить.
Тому і очі маю я сумні,
Бо радість, наче плетево торочить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2012
Ти слухаєш,як я малюю ніч.
Не пензликом малюю,не словами.
А поцілунками і ніжними руками,
Обіймами...
Так я малюю ніч.
Ти слухаєш,як я співаю ніч.
Не голосом і піснею,
А серцем...
І відчуваєш ти,як я вдихаю ніч.
І місяць колисає під мій спів
Своїм маленьким золотим відерцем.
І зорі сиплють в нього пелюстки
Троянд із зоряного саду.
І Відчуваю,як відповідаєш ти,
Не можу привести думки до ладу.
Твій поцілунок,як солодкий сон,
Що відправляє час у забуття.
Ти слухаєш,як я малюю ніч.
Я слухаю твоє серцебиття.
Ты слушаешь, как я рисую ночь... Перевод с украинского
Екатерина Сосевич-Карпенко
Ты слушаешь, как я рисую ночь.
Не кистью колонковой**, не словами…
Касаньем губ и нежными руками,
Обняв тебя… Так я рисую ночь…
Ты слушаешь, как я пропела ночь:
Не голосом куплет творя, а сердцем -
Его звучанье не измеришь в герцах***!
Ты чувствуешь, как я вдыхаю ночь…
Под мой напев танцуют сонмы звезд,
На мир пролившись ароматом роз…
Нам зори дарят яркие цветы -
Узор их точно легким шелком вышит…
Я чувствую – мне нежно вторишь ты -
Пусть голос твой в тиши почти не слышен…
Твой поцелуй – как сладкий сон – точь-в-точь,
Дарующий пьянящее забвенье…
Ты слушаешь, как я рисую ночь,
Я слушаю твое сердцебиенье…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2012
Чому так швидко час минає?
Як крига тане у теплі...
А деколи все завмирає
Неначе пауза в житті...
Але всерівно,беззупинно
Спливає час...
Колись яскраве сонце встане,
Але то буде не для нас...
І захід жовтий з помаранчем
Заллє красою навкруги...
Та всього цього не побачать
Ті...
Котрих час вже сплив.
І стануть часом дні кохання...
Зіллються буквами в вірші...
Спливає час...і день останній...
І хочеться кричать:"Живи!!!"
Але в останнюю хвилину
Мабудь відчується прилив
І хвиля часу вмить підхопить,
І понесе в безмежний вир.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345156
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.06.2012
...коли побачиш сонячне промiння,
що крiзь вiкно на стiнах засiяe
то знай,що це любов на крилах
моя до тебе прилiтаe...
...коли в мережевi iз крапель
пiсля дощу трава укрита,
то бiсер мОiх поцiлункiв
для тебе я так залишила...
...коли бурхливi хвилi вщент
розсиплються в пухнастих бризках,
в грайливих iскорках я теж
з тобою...дуже близько...
...як в оксамитовому небi
нiч зорi свiчками запалить,
ти знай,що в цьому свiтi
я так тебе оберiгаю...
Когда... ты знай. Перевод с украинского
Екатерина Сосевич-Карпенко
Когда по утру ясный лучик
На стенах спальни заиграет,
То, знай - на крыльях из-за тучек
К тебе любовь моя слетает…
Когда полночный дождь сплетает
Накидку травам кружевную -
То я стеклярус** рассыпаю
Своих нежнейших поцелуев...
Когда волнЫ седые гребни
Рассыплются с приливом в брызгах -
То я, искрясь, схожу у брега,
Чтоб быть с тобою… Близко-близко…
Когда на бархате небесном
Звезд россыпь свечи зажигает,
То, помни – духом бестелесным
Я твой покой оберегаю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2012
На Iвана Купала
Свою долю пiзнала
З польових нiжних квiтiв
Вiнок в рiчку пускала.
Свiчечку запалила
Намовляння сказала
Щоби суджений знав,
Що його я чекала.
Пiдхопила вода
ПонеслА в водограї
I поплив мiй вiнок
У далекiї краї.
Ой ти,доле моя,
Нащо так наглумилась
Бо ж кохання моє
Десь в садах забарилось.
А в далекiх краях
Моє серце зiв'яне
У журбi i жалю
Життя мукою стане.
Ой навiщо же я
Вiнок в рiчку пускала
На Iвана Купала
Долю тяжку пiзнала.
***
***
Ой да на Iвана
Ой да на Купала
Ми з тобою ,милий,
Долю вiдшукали.
Чистою водицею
Шлях свiй окропили
Запашними квiтами
Життя устелили.
Папоротi цвiт
Ходили шукати
Зiрку вибирали,
Щоб не заблукати.
Вогнищем очистили
Серрця свОї й душi,
Тепер тiльки радостi
Назбирати мусим.
Пiснею веселою
Долю закликали
Молитвою щирою
До Бога взивали.
Щоби на Iвана
Щоби на Купала
Нiчка-ворожея
Долю збудувала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345072
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.06.2012