| Сторінки (1/19): | « | 1 | » |
Якби ти знав,як я тебе кохаю!
Якби ти знав,як серденько болить,
коли ввісні тебе я обнімаю
і горуся до тебе кожну мить.
Я так люблю тебе!
Я думаю про тебе
щоранку,ввечері,вночі,
від заходу й до самого світанку...
Навчи,якже позбутися мені
тієї "прикрощі",що серце так руйнує,
що не знаходить спокою ввісні,
і що бентежить душу з спозаранку,
нашіптує слова ці чарівні:
"Люблю,голубко!Щиро так кохаю
глубоку ніжність,що в очах горить.
Тебе всім серцем,рідна,обнімаю
кожну хвилину.Кожну,кожну мить..."
Та що слова?Хіба вони зігріють?
Хіба потішуть...тільки ж бо того...
Слова облеслеві "любити"теж уміють,
та хіба кращі ми,коханий,від того?
Не хочу слів,не хочу чуть їх шелест,
що лине з вуст твоїх-вони пусті...
Я хочу чути дотик рук твоїх шалених
так,щоб погасли зорі ввишині.
Щоб я забула все:і дім,родину,друзів...
віддавши все тобі...
Нехай лиш накує зозуля в лузі
літ ще так надцать,жити в забутті
тих почутів шалених і цнотливих,
тих дотиків і тих цілунків шал,-
нехай облесливих, та милих,милих
і ніжних слів,яких ніхто не знав.
Не знав,бо не кохав ось так шаленно,
даруючи роки життя тобі й мені...
Я так люблю тебе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349632
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2012
Якщо сонце загляне в віконце-
дитина моя!
Якщо піснею серце озветься,-
дитина моя!
Якщо щось защемить біля серця,-
дитина моя!
Як заглянеш у очі-озерця,-
дитина моя!
І кращого в світі немає.
І більшого ти не зови...
Якщо діти тебе обнімають-
ти щаслива!
Це навік! Назавжди
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349408
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2012
Я пам"ятаю все,-
як зорі нам світили ввишині,
по-змовницьки підморгуючи зрідка,
і як шептав на вушко ти мені:
"Люблю тебе!
Люблю,моя лебідко!.."
І завмирало все навколо враз,
лиш серця музика звучала...
Не зчулися,як прогайнув цей час...
Враз струни твого серця обірвала
жорстока і підступна лиха смерть,
й навік тебе од мене одірвала...
...А я живу...
Ніхто не пояснить,-
навіщо?,і для чого?,і для кого?..
Якби хто знав,як серденько болить,
коли не залишилося нічого
окрім жалю і зір,що ввишині
все світять так,як і тоді світили.
По-змовницьки підморгують мені:
"Живи і пам"ятай,
як ти його любила!"-
Я пам"ятаю!
Цього не ти не зітреш,
не вирвиш з серця,не забудеш...
Лише тихенько іноді замреш,
як серденько заб"ється
ніжно в грудях...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349402
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2012
Мене ,мабудь,наздоганяє старість,
Щоб подолати молодість,весну,
Щоби відняти цю останню радість,-
Мені жбурнула в коси сивину.
Що сивина?-Коли душа співає,
Коли я чую серця ніжний стук,
Коли навколо враз все завмирає
Від дотику коханих ніжних рук.
Я хочу ще натішитись весною!-
Нехай чужа вона,а всеж -весна!
Я хочу вся наповнитись тобою,
Адже життя прожила я сама.
Сама з собою все навпіл ділила,
Сама сміялась й плакала сама.
Сама співала і сама тужила...
Жили удвох, я була сама.
Тож не спіши до мене,старість,
Прошу:продовж життя мойого дні.
Дай ще відчути цю останню радість,
Що так розквітла буйно навесні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2012
Ти захотів мене поставить на коліна?
Я-не корюся! Цього ти не знав?
Тай чому,власне,я коритися повинна,
Тому,що ти весь світ до ніг своїх поклав?
Ні! Це не так.
Хоча ти й "вічне" місто,
Та в моїх жилах вільна кров тече!
Ношу на шиї золоте намисто,-
Воно не гріє,а вогнем пече.
Здійми із мене золоту корону;
Більш до лиця віночок з свіжих трав!
Не виставляй для мене охорону,
Бо вже,щр міг,то те у мене вкрав.
Ти вкрав любов і пісню жартівливу,
Спів солов"я у лузі навесні,
Хотів скорити міць мою і силу...
Та я в лице сміюсь,Риме,тобі!
Я-вільна! Чуєш?
Ти мене нескориш,
І не принизиш,як нікчемну гадь.
І дух незламний мій
Ніколи не побориш,-
Я викличу тебе іще на рать!
Я доведу,що вільна українка
Не була і не є рабинею тобі!
Я гордаа тим,що я,маленька жінка,
Та дух величний я несу в собі!
Я.як і Ольга-славная княгиня,-
Не вірила в принади твої пишні.
Бо тільки воля-наша берегиня,
Наш оберіг- Господь Всевишній!
,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2012
Зігрій мою душу,о сонце південне.
До тебе всім серцем тулюся.
Лиш очі відкривши,до тебе щоденно
Й до Господа Бога молюся.
Молюся і прошу здоров"я у Бога,
А в тебе і світла й тепла.
Без Бога не дійдеш ані до порога,-
Навчала так мама моя.
В молитві знаходжу розраду.
Молитва дарує добро,
Молитва приносить пораду,
В молитві забудеш про зло...
Господь дарував нам і Сонце,і Небо,
А,значить,і смерть,і життя.
Тож зношу я руки щоденно до тебе:
-Зігрій мою душу,твоє я дитя!
Коли ж прийде час,-у світ потойбічний
Без страху ввійду,без жалю.
Відкриються двері для мене у вічність...
В надії про це,також Бога молю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346914
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2012
Все важчає дорога та ,
якою я спішила жити.
Тільки тапер,в кінці життя,
життям я вчуся дорожити.
Життя-дар Божий,як і доля.
Тож дар той треба берегти,-
зібрати всі зернятка з поля
і з гідністю їх донести
аж до останної хвилини
життя свойого,а потім вже
у серці вашої дитини
воно наново проросте.
Розквітне!Забуяє квітом
нове життя!А мудрість в тому;
що дозріває теплим літом,
те й восени не знає втоми.
Тож не спішім життя прожити.
Даймо зернині прорости.
Вміймо роками дорожити...
За все нас ,Господи,прости!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346907
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2012
Село моє рідне,ген-ген як далеко!..
Стоїш,як стояло колись в давнину.
До тебе весною прилинуть лелеки,-
Мене ж на чужині залишуть одну.
Лелеки,лелеки-не прошу богато,-
Лише поверніться до того гнізда,
Де тихий садочок і біленька хата,
Хоча тата і мами у ній вже нема.
Та там моє серце навік я лишила,
І там та стежина,що в світ повела.
Там край мій вишневий,який я любила!
Там рідна,єдина батьківська земля!
Можливо,і я ще,зібравши всі сили,
Навідаю все це колись...
Лишеб мені сонце світило
І зорі,щоб кликали ввись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344490
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2012
Калини цвіт у лузі забуяв.
І солов"ї весело засвистіли,
І вітер в листі тихо задрімав,
І сонце ще ніжніше засвітило,..
А вона квітла і буяла цвітом,
Чаруючи нас пахочем весни,
Густою тінню прикривала літом
І дарувала плід свій восени.
А ми від неї набирались сили:
Росли,кохали, мріяли,-жили!
Намисто з неї на грудях носили.
Як символ України берегли!
Тепер ми розбрелись світами,
Та бачимо її все уві сні...
І линемо думками,як до мами...
І відчуваєм запах рідної весни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2012
Я б лелекою в небо злетіла
І полинула б ген над полями...
А відпочити присіла б
На хаті моєї мами...
Та я не лелека-літати не вмію.
Тай летіти не маю куди,
Бо хто ж мою душу зігріє,
Якщо мама пішла вже туди,
Відкіля не вернеться ніколи,-
Може стрінемося на небесах?-
Будь привітна хоч ти,моя доле,
Бо не можу більш жити в сльозах.
Втихомир ти мій біль,мою втому.
Дай щасливо дожити роки.
Поверни мене,доле,додому,-
Там мій край!Там в могилі батьки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343609
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2012
Покинь мене,душевний болю,
хоча б на мить.Одну лиш мить.
Так,-не розлучні ми з тобою,
та серце втомлене болить.
Болить і туже,і страждає,
бо крил немає,щоб летіти
туди,де соловей співає,
де тато,мама,рідні діти.
Де хата біла на помості,
де сад вишневий у цвіту.
Куди я приїзджаю в гості,
щоби розвіяти журбу...
Тож зупинись,душевний болю.
Хмаринкою я попливу,
Слізьми,немов дощем,по полю-
тебе досхочу напою,
лише вгамуйся.Не турбуй
мого,так зраненого,серця.-
Краще стежину приготуй,
якою легше в світі йдеться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2012
Ні,коханий,ні!-
Я кинути під ноги
Любов мою, тобі не дам.
Ти геть іди.Не оббивай пороги.
Не вірю більш облесливим словам.
Слова твої,неначе та пилюка,
Що наросла з роками.
Та,дарма...
Стерти їх з душі,це-мука...
Та краще я очищуся сама,
Аніж чекатиму, допоки задихнуся
У цій дрібній пилюці слів.
Я чистого повітр"я ще нап"юся...
Та доторкатися,
Щоб більше ти не смів
Душі моєї і єства мойого,
Бо згинещ сам в пилюці тій,
Повір!
У кожного із нас тепер-
Своя дорога...
Більш не лічити разом
В небі зір!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343325
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2012
Сонце сходить і заходить,-
День за днем минає...
Де ж ти,доле?Озовися!
Чи тебе й немає?..
Все життя тебе шукаю,
І зову,і прошу,
З відусілля виглядаю
І в дощ,і в порошу...
А ти не йдеш...
Де ж ти?Де ти?
Прошу:озовися!
Як живу я в чужім краю,
Прийди подивися.
Подивися ти на мене,
Може зрозумієш,
Як же важко тим живеться,
Кого ти не грієш.
Бо якщо ти не пригорнеш
І не приголубиш,
То хто ж тоді допоможе,
Якщо й ти забудеш?
Прийди,доле!-прошу тебе,
Простивши провини...
Щодень тебе виглядаю,
Щодень,щогодини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343322
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2012
Я,мов відірваний листок,
Який понесло за водою...
Ось там,попереду,-місток,
Де милувались ми з тобою
Потоком річки і вербами,
Які схилились до води,
Обрисивтими берегами,-
До краю страшно й підійти!
Вода шуміла і гурчала
Від злості, пінилася враз.
А потім знову затихала
І кликала до себе нас.
І ми,жбурувши геть свій одяг,
Кидалися в обійми їй.
Затамувавши в грудях подих-
Віддались волі річковій...
Той щем сердець я й досі чую,
І ласку ніжної води...
Теперу чужині живу я...,
А ти на наш місток піди.
Піди,вдивися пильно в воду
І там побачиш образ мій,-
Не розраховуй вже на вроду,
Та серця ранити не смій.
Нехай життя нас розлучило.
Мене ген-ген де занесло...
Та я люблю,як і любила:
Ти-мої лодка і весло.
Отож вдивись у воду пильно,
Вхопи листочок цей до рук
І притули до серця щільно,
Щоб не було більше розлук.
Вернусь додому і до річки
У цей же день я поспішу,
Сплету вінок,завяжу стрічки
І за водою все пущу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2012
Колись я гарна була.
До того ж-молода.
та швидко все минуло,
спливло, немов вода.
Ніщо в житті не вічне,
як і життя саме.
Стрічаємось все рідше...
Чи ти б впізнав мене?
Тепер я лише гарна,
та вже не молода...
Ти не зови намарно,-
я не вернусь туда,
де вітер мої коси
по плечах розсипав...
вони,немов покоси,
стелились поміж трав.
Де дивні ясні зорі
світили в далині...
Купались ми в любові
і клявся ти мені:
повік мене кохати,
як квітку берегти...
Та що тепер казати,
як зрадив мене ти.
Зате тепер,з роками,
я розумію все,-
не втримати руками
те,що життя несе.
Промчав той поїзд швидко,
котрий кохання віз.
Стічаємося рідко
і очі повні сліз
від щастя,чи від болю?-
не відаєм самі...
Щасливі ми з тобою,
хоча й не молоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2012
Мої очі-загадково чудесні.
То сміються,то плачуть,
Сумують в журбі.
Випромінюють світло небесне,
Усміхаючись ніжно тобі.
А коли не до сміху буває
І щось так біля серця щемить,
То відразу сльоза набігає
І на віях росою блищить.
Та від блиску того-мої очі гарніші.
В них веселка нараз виграє...
Немає для тебе у світі миліших-
Ти втопив у них серце своє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342746
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2012
Допоки не відчуєш ти
чужих страждань,чужого болю,-
тобі здається,що немає їх.
Не думаєш:я може б допоміг,
адже загине,як билина в полі?..
Та ніколи тобі.Ти зайнятий собою.
Йдеш по життю ти гордою ходою...
Аж враз:біда!,хвороба!,горе!,-
йдеш до людей-не йдеш у поле,бо розумієш-
є на світі біль,яку здолати сам не взмозі,
і опиняєшся в сусіда на порозі:
-Допожи! Врятуй! Спаси!,-
Воістину,найближчий тільки ти!
І враз байдужість відійшла,
гординя віступила.
Натомість людяність прийшла,
серце сусіда полонила
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2012
Пригортайтеся діти до мами
допоки ще мама жива.
Зігрійте їй душу словами,
яких заслужила вона.
За все:за недоспані ночі,
натруджені руки її,
за спухлі від сліз її очі-
такі рідні, такі дорогі!
Ті очі за вами слідкують,
в якому краю не жили б.
Вам важко?-вони також сумують.
Щасливі?-й вони ожили.
Зігрійте ж їй душу словами!
Не пошкодуйте для мами тепла.
Пригортайтеся,діти до мами!
допоки ще мамажива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342174
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2012
Оця стежина за селом,
Що вивела мене у люди.
Оця калина за вікном,-
Миліш якої більш не буде.
Цей погляд матері-святий,
Який слідкує все за мною.
І сонця захід чарівний,
Що не дає вночі спокою.
Ці зорі низькі над ставком,
Здається,що збереш руками,
І вся родина за столом,
Що не забдеться з роками...
Оце усе-мій рідний край!
Моя любов прозора й чиста.
Любов,що ллється через край.
Душі моєї це намисто!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2012