Сторінки (1/85): | « | 1 | » |
Мені приснився сон,
Там музика звучала
У лабіринтах мрій -
Чудовий дивний спів,
Чарівний Оберон
Забутої печалі,
Несправджених надій
Давно минулих днів.
Ми в тому сні були
Стокрилими богами,
І весь безмежний світ
Відритий був для нас,
Ми в тому сні могли
Літати небесами...
То дивний був політ -
Крізь простір поміж час.
Через самотність днів
Серед набридлих буднів,
Попри колишній біль,
Забувши новий страх,
Залишивши на дні
Тих, нами неосудних,
Кому забракло сил
Піднятись в небеса.
Нам вистачило сил,
Нам вистачило волі,
Нам вистачило літ,
Нам стачило життя.
Щоб не зламали крил,
Не зневажати долі,
Ми у колишній світ
Зреклися вороття.
Та музика звучить
Без межі і без краю,
Допоки ще п'янить
Її сумний полон.
Та музика звучить -
Вона не замовкає
До того, як за мить
Закінчиться мій сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381327
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2012
Ти літала на роялі
попід хмарами в тумані?
Між ліщинових гущавин
терпла у полонах снів?
Поміж листя прокидалась,
зустрічаючи світанок?
Умивалася дощами
у купелях цвіркунів?
Чи торкався подих вітру
Твого зніженого тіла?
Чи чіпав за голі п'яти
босих ніг гіркий полин
в мить, коли у дивних ритмах
танцювала захмеліло
у вінку з п'янкої м'яти
під акорди павутин ?
Бо, якщо ти не літала,
і якщо не просиналась,
не вмивалась, не хмеліла,
і не чула вітру спів,
я куплю тобі рояля...
без рояля - то не радість,
без рояля - то не діло...
без рояля ти ніколи,
як би того не хотіла,
не відчуєш навіть сполох
тих роялевових снів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2012
У церквах усі я свічі
запалив, одну ж залишив... (Ю.Шевчук)
там де три вітри з'єднали
три дороги серед поля
де зійшлися три печалі
долі дві й одна недоля
у старий свічник каплички
в пустоті тісної зали
хтось колись поставить свічку
щоб горіла й не згасала
щоб в пітьмі вона палала
не для марної потреби
ясна зірка серед неба
й не зачинять тої зали
двері у безлюддя ночі
щоби завше відшукала
ти її коли захочеш
там де три вітри з'єднали
три дороги серед поля
де зійшлися три печалі
долі дві й одна недоля
у старий свічник каплички
в пустоті пустої зали
по мені запалиш свічку
щоб горіла й не згасала
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2012
Не чіпай його
Не буди
Хай засне собі
Хай поспить
Він лихий тепер
Він лихий
Хай забуде все
Хоч на мить
Хай забуде все
Ніби не
Ворожила смерть
На життя
В диво-глибині
Тих небес
Звідки вже нема
Вороття
Звідки вже нема
Більше сил
Долетіти знов
До землі
Хай засне собі
Хай поспить
Він лихий тепер
Він лихий
Він лихий тепер
Бо летів
Вкрила крила впів
Сіра дерть
Сорок літ уже
Сто віків
Те за чим летів
Стерла смерть
Те за чим летів
Не застав
Замели літа
Всі сліди
Лиш би він заснув
Тільки б спав
Не чіпай його
Не буди
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368901
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2012
місто гасить вогні між сталевих мостів
у контактах дротів електричних кротів
виповзає примарами стертих страхів
зпід металу іржавих дахів
скільки той щем
буде ще
мучити жахом сірих ночей
зблідлих реклам змитих дощем
дір катакомб печер
місто топить гіркоти в калюжах масних
на базальтах слизьких у провулках тісних
на майданах закутих у осені сни
у туманах вітрин пітних
скільки ще йти
до мети
через хребти померлих мостів
через світи згаслих світил
доки ще стачить сил
ми порушимо звичний порядок життя
наших мрій відчуття не погасне в очах
віднайдемо без плачів і без каяття
той до раю забутий шлях
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2012
Ми забили комара. Не в бою, не вполювали,
а за звичних всім обставин, в будній вечір, пізній час.
Ми не з засідки його, бачив Бог - попереджали,
ну а він літав безкарно, він зневажив наш наказ.
Незадовго перед тим дощ пішов дрібний осінній,
Десь сусід затіяв сварку і трамвай продзеленчав...
Задзвеніли тарілки , світло блимало постійно,
В телевізорі ведучий катастрофами лякав.
Стало тут не до розмов , щось згадалось недостойне,
щось безглузде, непристойне, щось забуте і гірке.
І до того всього між підвіконням і стіною
Промайнув, неначе привид, комариний силует.
Ми забили комара. Крикнув хтось : "Чого літати
буде тут ота мерзота! Припинити те пора!
Тут село, чи тут Москва?"... І численний дружний натовп
навалився, щоб зім'яти ...Словом...вбили комара.
Ми забили комара. Він поліг не в поєдинку -
наших бід першопричина повела нас у двобій...
На долоні рук моїх він лежав, зігнувши спинку...
Одяг наче хуторянський , поведінкою - міський.
Ми забили комара. За вікном дрібний обридлий
нескінчений дощ осінній затягнутись обіцяв.
Глухо дзеленчав трамвай, тихо тарілки дзвеніли.
В телевізорі ведучий катастрофами лякав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367372
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2012
Бліднуть знаки Зодіака
У безмежності небес,
Задрімав Горобчик-птаха,
Сплять тваринки Кіт і Пес.
І Русалки тлустодупі
Просто в небі промайнули,
Їхні руки ніби дрюки ,
Іх цицьки неначе кулі.
Відьма, осідлавши віник,
Перекинулась в димок,
І з Мареною Покійник
Вдвох танцюють кекуок.
Над усім тим зблідлим хором
Ловить Муху Чарівник,
І висить над косогором
Срібний Місяць-Жартівник.
Бліднуть знаки Зодіака,
Над хатинками села.
Задрімав з Котом Собака,
Спить і риба Камбала.
Била відгук "чвок-чвок-чвок",
Спить тваринка Павучок,
Спить Корова, Муха спить,
Місяць в небі мерехтить.
Поряд олов'яна кринка
Перелитої води.
І вийма напівполіно
Лісовик із бороди.
З хмари блудниця-Сирена
Ніжку виставила вниз,
Людоїд у Джентльмена
Непристойне щось відгриз.
Закружляло все у танці,
І летять на всі боки
Гамадрили і Засранці,
Відьмаки і Мертв'яки.
Комендант старого світу,
Командор прийдешніх справ,
Розуме! Потвори всі ті -
Тільки марення уяв.
Тільки марення й жахання,
Біль утрати і страждання,
Сонних страхів колихання,
Те, чого в житті не знав.
Вище хмар землі обитель.
Пізно. Спати час настав!
Розуме, мій повелитель,
Ти б до ранку переспав.
Що ті сумніви й тривоги?
День минув без каяття -
Напівзвірі, напівбоги -
Засинаєм над порогом
Невідомого життя.
Била відгук "чвок-чвок-чвок",
Спить тваринка Павучок,
Спить Корова, Муха спить,
Місяць в небі мерехтить.
Поряд олов'яна кринка
Перелитої води.
Спить рослинка Картоплинка...
Засинай хутчій і ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2012
- мамо, мамо... вітер шелестить...
я боюся тої ночі , мамо...
- спи, маленький, вітер в житі спить,
спи і ти... вставати завтра рано.
- мамо, мамо... тіні за вікном...
ходить хтось... шкребеться в хатні стіни...
- сон то, синку... просто пізній сон
бродить... тихо, спи, моя дитино.
- мамо... мамо?... я колись помру?
дід же вмер?...
ми всі колись помремо,
от заснемо й більше не проснемось...
- спи, мій теплий, не тривож Мару.
- мамо, мамо... може навіть й так..
бачив я на полі, як за житом
у гнізді вмирав підбитий птах...
ти не вмреш... ти вічно будеш жити.
... мамо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366677
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2012
Я перестану згадувати сни...
Як перестану дивуватись ранкам,
Коли душа прокинулася раптом,
А очі сплять ще в затінках сумних...
Я перестану відчувати біль
Колишніх втрат, майбутніх незавершень,
Так, ніби я тепер побачив вперше
Безперспективність трачених зусиль...
Я перестану пробачати тих,
За ким скучав... кого давно не бачив,
Кому усі старі борги пробачив,
Кого любив... до кого просто звик...
Я перестану пам'ятати те
Все, що було , і що давно минуло,
Що в підребер'ї холодом заснуло...
Мій Хебітон...забутий хебітет...
...і запах хвої гілочки сосни...
Я перестану згадувати сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2012
Як були ми молоді, то гуляли парами,
Годували голубів на майданах міст,
І ходили по воді, і літали хмарами...
Чорним тереном поріс той кленовий міст.
Як були ми молоді, то не знали горя ми,
Не боялись холодів кришталевих стуж,
Нам світанок золотив зорі понад горами,
І дощами ноги мив у воді калюж.
Як були ми молоді, спали поміж травами,
Нам зі м'яти килими вистлали луги...
А тепер застелить ніч нам зім'яті савани,
Й заспівають "Упокій" на краю могил.
Як були ми молоді...чи було, чи збудеться?
Не топитимемо ми відчай у біді!
Ще засвітяться вогні і на нашій вулиці!
Як були ми молоді - знову молоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2012
...він ніби жив у ті часи, коли
ще гнали повз прочинені ворота
буланих, сірих, карих кобилиць
з нічної паші тільки що світало...
а потім кобилиць отих нестало...
десь ділись, зникли чи перевелись?
перетворились на ковбасні фарші
у боєнь чорних ненаситних пащах
страхів затерплих теплих кінських душ?
не руш тепер тих спогадів...не руш.
...він ніби жив у ті часи, коли
по стертих рейках повз пусті перони
ще потяги стогнали парові -
в просякнутих від кіптяви вагонах
везли металобрухт із світу в світ...
а потім вже ті потяги й самі
тягли до печі, де вони сконали,
щоб стати знов кавалком сірим сталі,
металом перекованим в гвіздки,
які заб'ють у віко домовин...
його дитячих мрій про сиве небо...
не воруши тих споминів...не треба.
...він ніби жив у ті часи, коли
йшов сірий натовп повз граніт трибуни
з шеренгою невмерлих ще вождів
під мідні труби духових оркестрів....
а потім труни з трупами старців
по тій же площі на стальних лафетах
під ті ж оркестри тільки інші марші
тягнули шістки сірих кобилиць,
з яких не встигли ще зробити фарші...
чи може інші коні то були?
...він ніби жив у ті часи ,коли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2012
Старий альтист став грати лібертанго...
і все завмерло на старій терасі
між стін скляних, між крісел із ротангу,
cвіт розчинився в просторі і часі
так щиро та мелодія звучала,
так трепетно лунали дивні звуки:
чужі надії і чужі печалі,
чиїсь страждання і чиїсь розлуки...
то ніжно , то пронизливо, то строго...
лилася музика із альта струн старого:
плачі вселенські, розпачі,тривоги...
кохання, болі... забуття, дороги...
Так, ніби крила склав небесний ангел...
.......................................................
в старому парку...на старій веранді
між стін скляних, між крісел із ротангу
старий альтист став грати лібертанго.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2012
Я хочу написати Ваш портрет
на дошці липовій по тонкому левкасу,
щоб залишався непідвладним часу
той образ ваш, обрамлений в багет.
Щоб темпери прозорі кольори
у ньому раптом ожили мазками,
як щирість та, що пролягла між нами,
дрімотної весняної пори.
Ще зовсім трохи і печаль мине ,
повернуться планети в круговерті...
Залишиться лиш погляд на портреті...
і очі ті, що вразили мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2012
Пакт №3.Той, хто іде , не пояснює.Той , хто залишається, не запитує.
Привіт. Я йду.Мовчання - на столі...
ліноване, як зошит у клітинку...
полий герань...і винеси ялинку...
на дворі червень..."в морі кораблі".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2012
(Пакт № 2.Справжній друг може мовчати як завгодно довго....не перестаючи бути справжнім другом)
Ти мовчиш...Те мовчання твоє як смола:
прикипіло до серця - його ні віддерти ні стерти...
лиш порожньо-пусті без адрес адресата конверти -
стоси смерті надій на краю громіздкого стола.
Ти мовчиш...І розради для того нема -
всі пояснення, всі розуміння безсилі,
хоч кричи-не-кричи...хоч умри у глухому безслів'ї...
тільки ніч, глупа ніч... безумовно-безправно-німа.
Ти мовчиш...Продирає морозом твій страх...
я не знаю... не можу, не вмію його заглушити.
Якби знав, то згадав ті забуті прадавні молитви...
щоб рознести твій біль по вітрах... по роках... по світах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363625
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2012
(Пакт №1.Ти можеш писати, як тільки захочеш , а я - коли тільки зможу)
ми замкнули підкови своїх золотих діадем,
непомітно забули про правила і про правила,
перестали вникати у смисли чужих заборон і проблем,
нами править тепер наша слабкість, ми ж вперто вдаємо, що сила.
що було - небуло... затопталось, не знайдеш слідів
ні колишніх новацій, ні нинішніх артефактів.
все пройшло, світ жахнувся...і раптом злиняв і збілів...
залишивши у силі умови не нами підписаних пактів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363623
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2012
Що дає нам надію в одчаї,
Що нам віру у душу вселяє...
Що в безсиллі дає силу знову і знов -
Лиш любов...лиш любов...Лиш любов.
---------------------------------------------
Десь ходить осінь тихо містом опустілим
В старих провулках жовтий лист до ніг кидає,
Тремтить серпанком на стіні,
Тривожить небом у вікні...
Але ніхто не знає , що вона шукає.
Знов ходить осінь опустілим містом раннім,
Так, ніби щось вона серед дерев згубила
В самотнім місті...
В кленовім листі...
Ти скажеш : що завгодно, тільки не кохання.
Віднесли в вирій журавлі колишнє літо,
Лишили спогади про ту любов останню.
Де ми були, у тім саду
Вже впало яблуко в траву...
Там все забулось...тільки не кохання.
Здалека роки вже летять морозним вітром,
Несуть на крилах білих марні сподівання...
В самотнє місто з кленовим листом.
Де все минуло...Тільки не кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363005
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2012
In the deathcar, we're alive...(С)
Мені снилось: дорога нагору,
мені снилась дорога згори...
Десь позаду одвічні докори -
у минуле я двері закрив:
я іду по безкрайньому полю
без пісень, без молитв і розмов...
Я не звик нарікати на долю,
як би там не було...
Чорний ангел зі мною прощався,
Білий ангел мене зустрічав.
Я забув про минулі нещастя,
про тривоги свої не згадав,
більш не думав про страхи і болі,
промовчав про пережите зло...
Я не звик нарікати на долю,
як би там не було...
В небесах по мені дзвонять дзвони:
десь ключник вже шукає ключа.
Стало прісним ще вчора солоне,
у пітьмі догоряє свіча...
Мною зіграні всі мої ролі,
по задвірках життя перейшло...
Я не звик нарікати на долю,
як би там не було...
Та мене розбудило любов'ю
рідних рук твоїх ніжне тепло.
Я не звик нарікати на долю,
як би там не було...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2012
- Чуєш-чуєш? : ангел пролетів,
ледь торкнувся пліч своїм крилом...
Ти так довго йшов з чужих світів...
- Але ж я прийшов... літам назло.
- Слухай-слухай...той чарівний спів -
тихий голос в розпачі розлук...
Я чекала поки ти спішив -
я втомилась без коханих рук,
без тепла твоїх хмільних очей,
без торкання ніжних спраглих губ...
зачекай, не йди, побудь іще...
зачекай, залишся, ще побудь!
...Тихий ранок в мареві ночей
напоїв прощанням гіркоти...
- Бачиш, ніжна: вже світанок йде...
з ним і я...так само...мушу йти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2012
смійся мала смійся
висушить сміх сльози
вигріє страх літо
виплаче сум ніч
вибілить щем місяць
видощать сіль грози
виболить плач вітер
вивітрить біль з пліч
смійся мала смійся
викричить птах муку
вимостить шлях трави
виведе по воді
вистелять нам гнізда
теплі щемкі руки
ніжності простирадла
на килимах надій
смійся мала смійся
доля тобі вділила
свіжості світанкові
щедро тобі дала
щастя аж понад вінця
щирості білі крила
серце спрагле любові
душу повну тепла
****************
ніч перейде не бійся
смійся мала смійся
тільки не плач більше
смійся радій мала
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2012
Де липневі луги терпко пахнуть прив'ялим любистком,
Де в некошених травах завмерли озер кришталі,
Я сплету з теплих рук найніжнішу на світі колиску,
І складу із долонь найтепліше гніздо на землі.
Я його застелю полотном ромашкових галявин,
Волошковим серпанком закрию його від вітрів,
І покличу тебе, моя ніжна, далека, кохана...
Але все ще шукаю для того не знайдених слів.
Я скупаю тебе у ранкових незбираних росах,
Загорну в рушники із квітучих сполоханих трав,
Зелень літніх левад заплету у розчесані коси,
І скажу ті слова, що нікому іще не казав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2012
Серед лісу,
там, де круча
Чорним круком
над селом
В затінках ялин
колючих
Скніє хутір-давній сон.
***********
Темна ніч, стара
дорога
Кладовищем
через ліс,
Ходить гоблін ...
Гоблін-Гоголь
Чорний Привид - Довгий Ніс.
***********
Між хрестів
сіріє брила:
Часом трачений
граніт
В землю вріс поверх
могили,
Де вже котру сотню літ
Відьма - Панночка
лежить.
***********
...А колись-колись
літали
В ніжній місячній
імлі,
Русі коси розплітали,
Білі плечі лоскотали,
І було їм неба мало,
Неба мало
і землі.
************
Де вузька стара
дорога
Кладовищем
через ліс,
Ходить гоблін...
Гоблін-Гоголь
Чорний Привид -
Довгий Ніс.
(Прохорівка. Хутір Максимовича)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2012
чи то доля чи то недоля
загубилась понад роками
тихим вітром поперек поля
зблідлим сонцем поміж туманів
свіжим ранком дощем умитим
пополуднем перед грозою
надвечір'ям посеред літа
опівніччям під сон-травою...
в теплім спомині несміливому
невгамовним душі голодом
соком вишні на тлі білому
терпким терном в гіллі чорному
чи збагнемо нерозгадані
передмови і післямови
чи то першої чи останньої
чи любови чи нелюбови
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2012
місяць уповні у шибках вікон
ніч попелюшкою вмила долоні
десь заблукав золотий фаетон
цугом запряжені ворони-коні
гордий погонич-форейтор-фазан
чаплі-пажі у жупанах туману
ніби невидима чиста струна
казка що вічно залишиться з нами
***************************
десь у безлюдді Чумацьких шляхів
замків чарівних у залах просторих
осінь-господарка пишних балів
пише сценарії дивних історій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2012
коли ти посміхнешся, знайдуться колишні орбіти
заблукалих планет у безлюддях безмежних світів
коли ти посміхнешся, до тисячі літ хочу жити...
і топтати калюжі під дзвони серпневих дощів.
коли ти посміхнешся, розступляться неба полуди,
сонце зірве кайданки із набряків стерплих оков,
коли ти посміхнешся, розлуки навічно забудем...
і повернеться літо, а з літом колишня любов.
коли ти посміхнешся...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357879
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2012
а вчора ще мовчала...
сьогодні свіжим сміхом
наповнила до краю
світи моїх печалей.
ще вчора...нині тихо,
забувши всі одчаї,
дощу і вітру шали,
свічусь теплом і літом
очей відтінку чаю...
ти їх причарувала
колись жасмину цвітом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357408
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2012
Щоб ніколи не хворіти,можна взяти ложку меду
і додати трохи сміху...але варто знати міру...
Щоб ніколи не хворіти, добре в теплу склянку чаю
ще додати трохи сонця...але щоб не передати...
Щоб ніколи не хворіти, мусиш їсти манну кашу
і забути про бігмаки, марципани і зефіри...
Щоб ніколи не хворіти, треба добре висипатись
і дивитись сни про море...але не пересипати ...
А якщо вже захворіла!... краще другу, про якого
вже і думати забула...
краще другу
написати!
Він намаже губи медом і насипле сміху в жменю...
каші манної, як зможе, повну набере кишеню...
він наллє за комір чаю, вип'є сонця по потребах...
і засне собі в куточку... тихо... з думкою про тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2012
у нас сьогодні дощ
полоще спеку літа
у ночвах кам'яних
обшлагів стерплих площ...
як ніби змусив хтось
крізь платинове сито
просіяти кришталь
захмарних щедрих товщ
у нас сьогодні дощ
приборкує пожежі
в задимлених очах
в розтрісканих вустах...
летять на землю сторч
Вавилонянські вежі
щоб ми згадали знов
свій предковічний жах
у нас сьогодні дощ
і десь не за порогом
розлуки згірклий страх
утрати стерплий щем...
у нас сьогодні дощ
той дощ тепер надовго
у ноєвих човнах
ми спраглі тим дощем
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2012
це сонце не для нас,
а ми його чекали, неначе Спаса з медом
...як перших яблук
з ароматом літа...
де тепер той Спас?
це небо не під силу
для нас... ми там удвох літали ще вчора...в парі...
зовсім впасти не боялись
на тверду землю...
де тепер ті крила?
цей світ...він став чужий...
не наш...хоч ми його шукали в полоні мрій,
в тумані чачарівниці-долі...
а тепер доволі:
ти не моя....а я не твій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2012
Я приходжу сюди, щоби просто, як завше, мовчати,
Щоб дивитись в минуле, забуті стежки перейти...
Мої скроні зсивіли, мого серця тривожні стоккати
Знову кличуть до тебе, в твої відболілі світи...
***
Десь, десь, десь сонце в зеніті
Ще торує незвіданий шлях,
Десь, десь, десь бабине літо
Ще гріє...
І надія в зелених, як море, очах...
Десь- десь- десь... наше колишнє
Теплим сумом на серце лягло....
Ми його там залишим
Навічно
Білим шумом забутих тривог...
Десь...десь...десь трави в покосах
Пахнуть пряним липневим теплом...
А у нас бабина осінь
Вже вкрила
Наші душі багряним крилом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2012
Я візьму зі скрині шовк
І скрою собі мішок,
А в мішок той назбираю
Кольорових бульбашок:
Першу бульбашку прозору
Із роси що вмила зорі,
Щоби чистою була,
Як вода із джерела.
Другу - жовту і гарячу,
Щоб кульбабою цвіла.
Третю бульбашку блакитну,
Ніби з неба хтось насмикав
Свіжих літніх поволок...
Потім я у той мішок,
Що в руках тепер у мене,
Кину бульбашок зелених,
Як ліщинові бруньки,
Й повну жменю, в дві руки-
Пурпурові бульбашки...
А поверху всіх - червоні,
Ніби маків чи півоній
Ледь розквітлі пелюстки...
А коли я назбираю
І наповню аж до краю
Бульбашками свій мішок,
Обійнявши ніжний шовк,
Я молитву прошепчу...
І до тебе полечу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2012
...Сяду під березою в затінку при березі,
Виріжу я човника із кори грубезної.
Виріжу я човника - обладнаю щоглою,
Відпущу по течії річкою прозорою.
Щоби плив без остраху, привантажу кітвою,
Помолюся вслід йому тихою молитвою:
..."Матір Божа, сили дай їй забути страх.
Матір Божа, змий одчай на її вустах.
Матір Божа, дай надій для її краси.
Матір Божа, віру їй в серці воскреси..."
...Хай спливе за човником вся її журба,
Розполоще розпачі чиста та вода,
Щоб знесло по течії ті суми приречені -
той колишній страх....
Хай веселим сполохом затріпочуть вогники
у її очах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356109
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2012
говори-говори я готовий
безкінечно слухати твої сповіді
без перерви на куриво
безпричинно беззастережно
говори-говори всі ці курви-
неспокої шльондри-безсоння
ті бездушні безодні стерви-відчаї
що згризають потрачені нерви
говори-говори у безвихідді фраз
ми почуємо звуки вічності
невиправдання роздратувань
застарілих прогірклих образ
говори-говори у реченнях
ми знайдемо притулок
в голові що порожня як вулик
спустошений шершнями
говори-говори у словах
ми відверті не брешемо
не лукавимо збуджені кавою
в джунглях значень колись заблукаємо
говори-говори тими смислами
спутаних речень запереченням
істин кульгавих що завмерли
одягнуті в однострої формальностей
ціанідами на вустах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2012
ти є
ти зовсім поряд
руку протягну й
торкнусь щоки
ти є
тепло ключиць
відчую пальцями
прозору ніжність шкіри
впіймаю подих твій
і запах твій вдихну
й не видихну
ти є
залоскочуся
аж до божевілля
тремтінням
терпких вій
ти Є
і я живу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2012
Із трьох сестер залишилась одна.
Дороги три вже обірвались в житі...
О, Отче мій! Дай сили щоб дожити
До Твого Світла у глибинах Дна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2012
за моїми дверима
кожен вечір
плаче.
просить впустити...
я підходжу,
крізь двері
кажу:
він
вже
тут
не
живе...
кожен вечір
сили більше немає:
терпіти
чути
тихе
виття
зза дверей...
"він
вже
тут
не живе...
він
вже
тут
не живе!
він
вже
тут..."
замовкає.
відчиняю:
там вітер і ніч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2012
Там, де обрій неба краєм
Ніч із ранком поєднає,
Де насуплена гора
Боком річку підпира,
Понад містом, що вже спить
Щось летить.
Срібні зорі – вбиті цвяхи
Мерехтять Чумацьким Шляхом.
Місяць – миска з позолот...
Що то буде? Що то значить,
Дивний той нічний польот?
ВІДЬМА!...
Відьма!...Відьма! Відьма!...
Закривайте люде вікна, стережіть своїх дітей від її спокус відьомських
відьомських її очей...
Хто вона? Яка біда
двері їй у ніч відкрила?
В саван білий як вітрило
біле тіло сповила…
...В темних косах
Сльози-роси...
А в очах така печаль,
що усі вселенські плачі
не відплачуть , не віддячать того суму гірку жаль.
----------------------------------------------------------------------
...На горбочку серед трав,
Де цвіркун в старих левадах
Пісню літа відспівав,
Світлий ангел тихо спав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2012
...Ми запалимо свічку,
Поставим у свічник із капу.
І у сутінках тихих я Вам розкажу:
Про любов...про життя ...про розлуки...дитячі страхи...
Про стареньку канапу у дідовій хаті...
Про бузок, що росте,
де стояли колись хутори...
...Про Фигейрос... маленьке містечко Віджевано
під Миланом...про замки під Прагою...
Будем пити бордо, щоб не мучитись спрагою...
...Про дітей...про людей...
Про модерн, романтизм і еклектику...
Львів-енерго...що нам відімкнуло електрику…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355378
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2012
Моя любов - самотній сірий пес
На вулицях чужих чужого міста,
Що в глибині загубленого змісту
Шукає вперто щось, блукає десь...
І уникає поглядів людських,
Як ніби людський погляд щось там значить,
Неначе в тих очах вона побачить
Холодний блиск прихованих зловтіх...
Моя любов..У скованих в граніт
Старих мостах знайде собі притулок,
В тісних кварталах затишний провулок...
В стіні вікно у твій далекий світ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2012
На березі ставу в саду серед вишень
Я дім побудую простий і затишний.
Як луг після зливи, як ранішні зорі,
Як берег щасливий, як сонце за гори,
Як вечір травневий, як сон, як колиска...
Як дідова казка, як мамина пісня.
Я дім побудую, як поле просторий.
Я дім побудую , як небо прозорий.
Щоб дах як вітрило, щоб ганок як човен,
Щоб був він піснями і радістю повен,
Щоб стелі високі і вікна до стелі,
Щоб сходи смішні, щоб тераси веселі...
І щоб у вікні, що в даху прорубав,
Там вогник горів...і на тебе чекав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2012
Кожен день
Вона одна виходить в затишок алей,
і просто йде собі серед людей,
неначе там нікого більш нема -
Вона сама...
Кожен крок-
відлуння дзвонів каблучків її цок-цок,
неначе сполохи із тисячі зірок
в її очах ви бачите вогонь
з нічних безоднь...
А коли заграє вечір танго-jazz,
Вона у танці раптом зачарує вас.
Закружляє липень у серпанках літа
той чарівний сон:
у сріблястім світлі в строгім танга ритмі
ночі в унісон
ми тацюєм з Вами танго-jazz,
ніби він звучить лише для нас
у сріблястім світлі під серпанком літа...
як в останній раз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354956
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2012
мої гнізда зіткані з тиші і спокою,спогадів,сполохів, клопотів,
переплетених мрій, теплих снів, вже забутих страхів...
ранкових туманів, літніх днів, осінніх надій і набридлих дощів...
мої гнізда вимощені ніжностю, вірністю, млосністю і бажаннями,
одинокою пір'їною з крила Ангела, яку вчора він тут залишив
як сувенір... чи забув чи згубив, як летів і прощавсь...
мої гнізда тепер звиті з суму і втрат, сподівань і нещасть...
обіцянок колись повернутись...не забути... пам'ятати довіку...
писати листи... непрочитаних есемесок, забутих телефонних номерів...
в моїх гніздах гніздяться ранки і надії на Втрачений Рай..
ночують запізнілі подорожні, які збились зі шляху
заблукавши у нетрях моїх сумнівів та вагань
і забувши недавній одчай... п'ють каву з вершками чи несолоджений чай ...
...в моїх гніздах просторо і затишно,
як в долонях у мами, у яких я колись
засинав ще безкрилим беззахисним
пташеням...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2012
А ти тоді думав, що все буде так, як у грі,
де білі розпочинають і виграють?...
І що кожного разу можна буде все повторити спочатку?...
а те, що не вийшло, в чернетку, що списана до чорноти, іще раз списати?...
(і хто тепер має тебе від того усього спасати? маєш блат десь там нагорі?...)
А тепер, дивлячись просто в очі, скажи мені "так" чи "ні"...
в чому суть? того всього, якщо білі завжди за всяких умов виграють,
а чорні... про чорних ніколи ніхто не згадає...чи суті немає?
А ти все вважав нас царями царів... відлунням богів...
а боги дивились на все те і тихо сміялись
і нам безголово-безбожним усе, наче дітям прощалось...
коли кораблі наших мрій полишали порожні причали надій
...де жінки всі у чорному плакали й вслід, проклинаючи нас, щось кричали,
прощаючись...ніби навіки віків...
а діти у білому просто до скованих ніг матерів притискалися і мовчали.
-------------------------------------------------------------------------------------
Бездарний не нами написаний не для нас стертий часом сценарій...
забутий мотив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2012
жінка , яка любить зелене...
завжди приходить надвечір,
не сприймає (мама філолог)
дієприслівникових речень,
не зважає на мої недоречні
пропозиції, беззаперечність
дитячих бажань і пусті суперечки.
жінка , яка любить зелене...
не вживає обсценних слів,
фаршів, гостроперчених підлив,
маракуї, гуйави і авокадо -
всі ці фру-тропікано з далеких Мальдів,
просякнуті духом трюмів старих кораблів,
турецькі родзинки і чорнослив.
жінка , яка любить зелене...
рідко залишається аж до ночі
(то для мене солодка мука),
читає Джойса, Павича і Памука.
коли я дивлюсь в її абсентові очі,
життя завмирає для мене...
я люблю жінку, яка любить зелене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2012
Коли ти сказала останні слова,
завмерли в німому мовчанні одчаї
закопчений чайник з волошковим чаєм,
старі тротуари... іржаві трамваї,
бульвари і парки, кущі молочаю,
зчорнілі дерева, пожовкла трава...
...Коли ти сказала пробач і прощай,
доп'єш тепер сам свій невипитий чай...
та можеш забути колишні печалі,
і їздь хоч до смерті в старому трамваї
бульваром повз парк, де кущі молочаю,
де голі дерева...осіння трава.
...Коли ти сказала останні слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2012
моя душа - перев'яз з полотна
колиска суму для самотніх снів
затишний слінг для мого бога-Пта
я з ним літав у твій далекий світ
я там співав тобі його пісні...
***
на відстані тремтіння тонких вій
в твоїх очах я бачив щемний подив
чарівне дно несправджених надій
я з ним вдихав травневий свіжий подих
той вітер змін із присмаком свободи...
***
я виплачу своїх боргів рахунок
розтану-зникну в мареві полуд
та збережу між знахідок і згуб
на мить завмерлий терпкий поцілунок
на відстані торкання ніжних губ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2012
Моя ніжність спрагла тобою
Мовчазною... і раптом відвертою,
Гріє душу водою живою,
Студить серце водою мертвою...
*
По бруківці століттями стертою
Йде навшпиньках гіркою ходою
Зжовкла осінь з водою мертвою
Вслід за літом з водою живою.
*
Давні рани роки загоять,
В дивних ранках поміж очеретами
Розіллються водою живою
По озерах з водою мертвою.
*
Повінчались навіки омертою
В берегах порослих травою
Криниці, що з водою мертвою
З криницями з водою живою.
*
Чи царями... а чи героями,
Тільки не безсловесними жертвами,
Оживем ми з води живої,
І воскреснем з води мертвої.
**************************
Ми ще знайдемо в спаленій Трої
Подароване долею щедрою
Джерело із водою живою
В джерелі із водою мертвою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2012
я колись таки потону
у озерах із полину,
і пізнаю п'янку глибину
дна криниць тих джерельно -зелених...
і колись заблукаю між трав,
де сховався сполоханий птах
між високих терпких отав
тих лугів ромашково-зелених...
де провалля гір кам'яних,
у колодязях скель льодяних
відшукаю, знайду твої
кришталі смарагдово-зелені...
а коли вже втомлюсь від сну,
коли я пересплю весну,
я розкрию тебе, розгорну
з простирадел шовково-зелених,
знов твоєї руки торкнусь
тихим берегом розстелюсь...
загублюсь , розчинюсь, розіллюсь
в тих очах абсентово-зелених.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2012
Ми зникаємо...танемо-тонемо,
Ніби то - не ми.
Завмираємо втомою-спомином
Посеред зими.
Замерзаємо гранями-гронами
Кришталевих стуж,
Парафразами захололими
Змерзлих душ.
Ми зникаємо серед простору...
А кругом зима
Снігом-вітрами стоголосими
Душу замела.
Не засуджена і не прощена,
Гола і німа
Не поступиться не попроситься
Біла тьма.
Ми не віримо, і не каємось,
І не просимо,
Хоч блукає наш навідомий шлях
Між торосами.
Темні контури затираються
На планшетах мап.
Ми зникаємо-розчиняємось...
Нас нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2012
А коли я відспіваю всі свої пісні?
Чи повернуться до мене ті щасливі дні?
Чи розквітне первоцвітом щастя навесні?
Чи літатиму я в небі наче увісні?
А коли я відшукаю всі свої слова?
Чи відкриється для мене твій казковий сад?
Де заснула поміж зіллям мавка лісова,
Де сховалася у гіллі ніжність вікова...
А коли я відкохаю всю свою любов?
Чи повернеться до мене що забув давно?
Чи торкнуться теплі руки до привітних рук?
Чи відчую під шовками твого серця звук?
Не вернеться, не покличе ...навіть і не мрій.
Бо давно в душі зотліли залишки надій,
Бо давно розвіяв світом вітер-буревій
Ту любов...
Забуте літо...
Голос твій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2012
Вона заснула. Їй приснився сон:
Що літо, липень, вікна в сад відкриті,
Двір в спориші , цинковане корито
Посеред двору, біля ганку липа,
Стіл біля липи...кури під столом...
Їй снився дощ і краплі на вікні,
Зелене листя, тим дощем умите...
Ще всі живі, і ще маленькі діти,
Ще сили є чекати і любити
Довіку-вічно...снилось їй у сні:
Що літні ранки гріють всіх теплом,
Сіножать, кладка, річка у лататті,
Що все "ще буде", ще нема "згадати",
Що ще нова їх постаріла хата...
Їй снився сон...їй снився дивний сон...
...Що як чесала косу, тріснув гребінь...
І раптом розступилось синім небо,
Відкривши їй бездонну височінь,
Де тільки щастя... де нема розлуки,
Де Він, і де його знайомі руки...
Знайомі очі і пекельна мука
в очах тих, що ввібрали неба синь...
...Вона заснула. Їй приснився син.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353695
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2012
де сім доріг,
де п'ять озер,
де вітер стих,
де дощ завмер,
де день, як мить,
де ніч як вік,
давно згубивши
часу лік,
в холоднім мороці
століть
там дім стоїть,
там дім стоїть...
старий донжон -
камінна твердь,
у домі тому
в вікнах смерть,
у домі тому дух
могил,
там виє комин
що є сил,
там сходи вибиті
дощем,
там стіни сковані
плющем....
там дивний сад-
господній суд,
там верби греблю
стережуть,
у тім саду
в дзеркаллі вод
розквітла квітка
Розенрот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2012
Дзвін крапель
З ринв даху
Дощ капав,
День плакав...
Подаруй мені цей літній дощ,
Подаруй мені цей теплий день,
Подаруй мені казкове "До",
Я тобі залишу щемне терпке "Ре".
Подаруй мені чарівну мить,
Сіре місто в змоклих дзеркалах,
На дротах трамвайних струнне "Мі"
Ніби фатум долі світле ніжне "Фа"
Відблиск неба в тентах парасоль,
Капелюхів зморщених полях,
Як зігріте сонцем тепле "Соль",
Я тоді тобі віддячу щирим "Ля".
Зелень трав у ранішній росі
Нагадає нам цей літній дощ,
Я тобі скажу тремтливе "Сі".
На прощання ти мені промовиш "До".
Дзвін крапель
З ринв даху
Дощ капав ,
День плакав.
...Подаруй мені цей літній дощ ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2012
Прийде час - зроблюся раптом
Клишоногим і горбатим.
Та не буду я у капцях
Натирати мозолів...
Стану я тоді піратом,
Звичайнісіньким піратом
Всіх північних і південних
Океанів і морів.
Із глибокого корита
Я зроблю собі вітрильник...
Приладнаю міцно щоглу,
До корми- старе весло,
Доточу до борту кітву,
Зачерпну вітрилом вітру,
І залишу рідний берег
Всім дияволам назло.
Поведу хоробро човен
Через бурі-грози-громи,
А щоб всіх попереджати
Про зловісне ремесло,
(буде чорт мені за брата)
Підніму на щоглу прапор...
Ну а прапор у пірата-
Білий череп, чорне тло...
Хоч турбота у пірата-
Каравани грабувати,
І топити в океані
Пограбовані судна,
Незворушних капітанів,
Перелякані команди,
Пасажирів і стюардів
У тремтких глибинах дна...
...але зовсім не для того
Побудую я свій човен,
Без потреби всі дукати
І цехіни кораблів-
Крізь мусони і пасати
Попливу тебе шукати,
Той один єдиний острів
Серед тисяч островів...
...І колись на тихий берег
Вийдеш ти тоді до мене...
Стихнуть разом шторми-шквали,
І замовкне вітру шал...
Скажеш : "...я тебе чекала...
Я давно тебе чекала,
Мій безстрашний капітане,
Мій закоханий корсар..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352757
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2012
в забутому куточку
ніхон тей'ен
розцвів рододендрон
що виріс
випадковим гостем
цього світу
пригноблений вітрами
марнославств
серед безводних скель
зневіри
під спеклим сонцем
сподівань
самотнім карликом
на зкам'янілій таці
завмерлої нефритами
душі
моя любов
_____________________
""" - бонсай
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352529
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2012
- любов - війна, любов- біда,
любов - чума,
любов погибель...
ти в ній загинеш...
- любов - життя, як чиста з гір вода -
її не спиниш...
-любов обман, любов - дурман,
любов - туман,
любов - розлука...
голодна сука...
- любов - то для душі весна -
щаслива мука...
- ...вогонь, що спалить без вагань,
на ста вітрах
в світах розвіє...
дурна повія...
-...тремтка жаринка сподівань,
що серце гріє...
- любов - печаль, любов- одчай,
тісних кайдан
стальні обійми...
безжальна відьма...
- любов - то незбагненний рай,
де небо
синє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352527
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2012
Між далеких заграв в тихім шелесті трав
Розцвітає бузок в Роуз Айленд.
Ти зійшла із небес, щоб у світлі чудес
у тобі я воскрес,
Лайлек.
...Хоч було все не так : заблукав наш літак
У казкових літах,
Лайлек...
Це приснилось вві сні і тобі і мені ...
у чарівному сні,
Лайлек.
Ти моя-не-моя у далеких краях
у мовчанні прощань,
Лайлек.
Чи любов чи печаль в наших душах, одчай
У бузкових очах
Лайлек...
*********************************
А коли Весна пройшла... все в багрянцях сповила, жовтим листям замела
Осінь,
Я тебе вже не знайшов... хоч усі стежки пройшов без відчаїв, без розмов
Зовсім...
У кутку муркоче кіт, не один десяток літ як скінчився той політ...
де ж твій Айленд...
Хоч життя все перейде...хоч забуду я тебе... чи згадаю я тебе,
Лайлек?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352301
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2012
я - збитий льотчик - мій літак летить у рай...
я - грішний ангел на небесному мосту,
я прокричу останній раз :"пробач-прощай!
я втратив все ..." тепер втрачаю висоту...
я - збитий льотчик, мій літак позбувся крил...
його мотор колись дзвінкий, тепер завмер -
він був стосилий, та йому забракло сил...
хоч ще живий, ще теплий....ще не вмер.
я - збитий льотчик, я зробив, що тільки зміг.
за мною небо, а внизу - пекельна твердь...
я стільки прагнув, але все ж чогось не встиг,
і вже у очі зазирає смерть.
я - збитий льотчик ...я невдаха ...я фантом.
я бачив небо... бачив сонце... бачив світ.
я будував небесний світлий хебітон...
і раптом враз перерваний політ...
я збитий льотчик...але ще колись... колись...
пройде життя, перейде смерть, я повернусь
небесним ангелом в глибоку синю вись...
я оживу ... воскресну...я прорвусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352299
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2012
За вікном смеркає...Вечір......
А у вас ще мабуть день...
Ніч лягає дню на плечі
співом втомлених пісень.
Клопотом щоденних суєт,
Тягарем життєвих справ...
А в моїй душі панує
Запах свіжих літніх трав,
У моїх очах світанки,
Смак черешень на губах...
Бачу я в забутих снах
новий день за тлом фіранки...
Ваші очі...В тих очах
Я забуду давні страхи...
й потону у тих очах...
Ваші очі... ваші очі
Спраглих ранків благодать...
Щось мені сказати хочуть...
Хочуть.Хочуть та мовчать...
Чорним вороном кричать
Тіні ночі... щось -там врочать
В казематах змерзлих міст.
За вікном смеркає...Вечір...
сірий, ніби вовчий хвіст.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2012
в три старезні міхи: марнославства, бажання й надії
покладу темні плями зі стін, де висіли колись акварелі...
протяг брата-Північного вітру... краєвид із вікна...
нерозтрачені звуки з вінілів, що чудом вціліли...
скрип дверей... з почорнілих бантин запах трав...
...геть піду по дорозі повз здимілі руїни всього ,
що для тебе колись будував...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2012
Я мовчатиму білою рибою
у глибинах дна,
Стихну птахою сизокрилою
в сивих полинах.
Вклякну злякано сірою мишою...
безсловесний звір,
Саламандрою сонно-принишклою
у пустотах нір...
Загорожами-заборолами
із гранітних брил
Стану мороком склепів, схронами
в холоді могил.
Мертвим озером, зсохлим деревом,
вітром без вітрил,
Опустілим далеким берегом
зтерплих крил.
Вітер осені вкриє квітами
у душі одчай...
Я мовчатиму і терпітиму,
Тільки... не зникай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2012
...стань
країною бажань,
скинь
серпанок сновидінь...
разом так
серця заб'ються втакт-
ніжний звук
в торканні наших рук...
стань
дорогою надій,
сонцем, що торує шлях...
збережи
тепло моїх обійм,
віру в те,
що бачу я в очах...
ту любов, яка на мить з'єднала нас,
ту печаль, яка тепер
нас по світах
розведе...
крок...
завмерти - знову крок...
час
танцює поміж нас...
ніч...
чаклунка ніжна ніч
дасть притулок втомленим серцям...
тій любові, що на мить з'єднала нас,
тій печалі, що скоро так
нас по світах
розведе...
але...тепер -
овертайм...
..............
лібертанго...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351352
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2012
...Я ступаю ногою на мокрий пісок
Крок за кроком ...зупинка... два кроки і крок.
На порожньому пляжі по краю води
залишаю свої ледь помітні сліди...
За протокою острів, за островом день
починає свій шлях із пташиних пісень,
сонцем тихо встає і приходить сюди,
і ступає в мої ледь помітні сліди...
Голови поворот і торкання руки,
ледь сповільнений крок: раз-два-три...раз-два-три.
Ми танцюєм удвох без вагань суєти...
Тільки я, тільки ти...тільки я - тільки ти...
Ми танцюємо вдвох, нашим душам у такт
б'ються наші серця: так-так-так...так-так-так,
І несе нас той танець в квітневі сади,
де були ми колись...чи вернемось куди?...
де горіли, мов жар, наші спраглі вуста,
де знайшли ми себе, де згубили свій страх,
де кружляли удвох нам дарований вальс,
де не встали літа чорним муром між нас...
де впивались теплом наших тіл, наших рук,
де не стали дороги прокляттям розлук,
де не знали печалі, жалів і біди,
де любили-любили-любили- люби....
........................................................
І стирає вода ті сліди без сліда,
І стирають літа, що не змила вода,
І стирають любов... загубивши той час...
І танцюємо ми цей загублений вальс...
...Я ступаю ногою на мокрий пісок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351101
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2012
У далеку чужину
за межею твого світу
Відлітає мій літак -
вже немає вороття.
Залишаю я тебе
у самоті серед літа,
нерозділену любов, недоспіване життя...
Ти за мною не сумуй,
поки сонце у долонях...
Ти за мною не сумуй,
ти - на все життя одна...
В ніжній зелені очей
я колись таки потону...
щоб пізнати глибину
нерозгаданого дна.
Розступили небеса
нам незвідану дорогу.
Серпень променем впаде
і відкриє новий шлях.
На світанку проведеш
ти мене аж до порогу,
щоб згубити назавжди по терпких чужих світах...
Я до тебе повернусь,
поки літо ще в зеніті,
поки світлі небеса,
і любов єднає нас...
Я до тебе повернусь
добажати, долюбити...
Я до тебе повернусь...
Як колись... в останній раз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2012
Якщо я занедужаю,
лікаря звати не стану,
я звернуся до друзів
з проханням (як вистачить сил):
застеліть мені степ,
і запніть мені вікна туманами,
засвітіть каганцем
щиру зірку з далеких світил...
Я ходив навпростець,
та нічим я себе не знеславив...
Раптом куля мене
не мине в справедливих боях,
Розгорніть чисті рядна,
що літо з барвінку зіткало,
Зав'яжіть мені рану
серпанком дороги в горах.
Ніж мікстури аптечні
краща склянка , що повна проміння,
Подих вітру пустель,
водограїв прозорий кришталь.
От у кого насправді
лікарі мають вчитися вміння,
От де ліки, і от де
накращий на світі шпиталь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350868
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2012
котилося сонце
за обрії сонні
під місячним серпом
котилося серце
по краю безодні
утомою стерте
котилося серце
невтішне бездомне
безстрашне і вперте
котилося серце
печально-безмовно
крізь темряви сперті
котилося серце
по вибитій стежці
життя круговерті
котилося серце
у пошуках щастя
дорогою смерті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350641
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2012
А була любов...а була.
І літали ви в небесах,
І носили вас два крила,
І стелився шлях в кришталях.
А була любов, а була...
І купіллю був океан
В свіжій зелені простирадл
Ніжним солодом губ дурман...
А була любов і була
Нескінченною та весна...
Там дощі тепер моросять,
Там крива тепер борозна.
А була любов і було:
Сивим смутком сизим крилом
Білим снігом все замело -
Став кришталь зледенілим склом...
А була любов...ачи ні?...
Може то лиш сон, і вві сні:
Як зійшли сніги навесні -
Чорний крук по тій борозні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2012
Я колись проживу те придумане нами життя
Віртуальних світів, незбудованих міст і проспектів,
Передбачень віршів, справджень снів відчуттям
Невідкупних спокут в передоднях безликої смерті.
Я таки допишу недописані досі слова,
Заримую в рядках злегковажені ритми і рими.
І колись доспіваю пісні ті, що не доспівав...
І прозрію, побачивши те, що здавалось незримим.
Я тримаюсь за віру, допоки живу і не вмер,
Поки є ще надія, що встигну в призначені строки.
Я колись долюблю недолюблене мною тепер,
Щоб в гармонії душ відшукати загублений спокій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2012
ми пройдемо крізь наші слова
як проходить крізь стіну печалі
голос флейти що в серці звучить
у відлунні дзеркал
ми пройдемо крізь призми мовчань
як проходить крізь сірий туман
човен той що безслідно спливає
у чужих берегах
ми пройдемо крізь нашу любов
так як літо проходить крізь липень
залишаючи нам присмак вишень
на затерплих губах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2012
Привіт. Ось- я. А ось - моя любов.
Вона заснула...ми так довго йшли.
Втомилась від дороги ...ледь знайшли
Ту стежку у галявинах дібров...
Щось постели. Я покладу - хай спить...
Зігрій нам чаю. Як ти тут живеш?
Щось є нове? Щось пишеш? Видаєш?
Роки-роки. Скажи?...Як час летить...
Я постарів? А ти - як і була!
Чарівна, наче фейрі чи баньши...
Смієшся? Чим тебе я розсмішив?...
Твій прадід гарний дім побудував...
Ти тут живеш у затишку лісів,
А я блукав, щоб щастя десь знайти.
Що мав, прожив у пошуках мети...
Ет.Не знайшов...стоптався...посивів...
Але тебе усе життя я пам'ятав...
ті кілька днів. Коли лиш ти і я,
коли був твій, а ти була моя,
коли нам Бог весь світ до ніг поклав,
коли був рай для нас хоча б на мить....
Тепер на тому місці виріс ліс...
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Вона втомилась, я тобі її приніс.
Вона тепер в твоїй постелі спить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350290
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2012
"Où je vais, d'où je viens
Pourquoi je suis trempée.
Voyons, ça se voit bien.
Il pleut..."
Jacques Prévert
Куди він іде і звідки?
Крізь велелюддя площ
Без суєти і свідків?...
просто іде дощ.
Може шукає прощу?
(де він знайде тих прощ)
Лід черевиком трощить...
просто іде дощ.
Вітер думки полоще
Просяклих захмарених товщ...
Куди ти ідеш , хлопче?
не бачиш? : іде дощ.
А він хоч би що, стерпить,
Не зачіпай, помовч :
За гранню життя і смерті
просто іде дощ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350286
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2012
трепетно торканий тишею тонкою
шкрябає щіткою шепіт за шибкою
рваними ранами ринвами римами
терпне торішніми темами темрява
закрила все серпанками чаклунка панна Сон
самотність глушить кроки в чорних шатах
складає руки крила в чудернацьку парасоль
в моїх спустошених зашторених кімнатах
десь там де сонце будить день
зриває з вікон темні покривала
десь там мелодії забутих вже пісень
що ти мені давно колись співала
звабою золота зойками зорями
кроками криками круками крилами
скрадена скринями схронами скронями
хорами храмами храпами хриплими...
гронами гранями громами грозами
чирвами чарами чорними чварами...
ніч
Крабат, 10.12.2011 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349996
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2012
В липневу ніч, коли рибалка-місяць
з-за хмари випливе скляним човном,
приходжу я до проклятого місця,
посеред лісу над старим ставком...
Терпляче жду, коли в левадах сонних
затихне чаплі зляканої крик
і випірне з імли глибин бездонних
Дзеркальний Короп - долі чарівник.
Не загадаю слави ані сили,
Не попрошу багатства суєти...
Лиш запитаю: "Ніжна моя, мила,
чому мене тепер забула ти?"
Бо ти старий, - промовить мудрий короп,-
між вас провалля і бездоння літ.
Тобі - тісних задвірків сірий морок,
а їй - дорога у безмежний світ...
Бо ти - чужий,- його почую присуд,-
самота й смуток - ось твоя рідня.
Для тебе глупа ніч у вікнах висне,
а їй відкриті настіж двері дня.
Тобі з гори, а їй іще на гору,
ти - осінь, а вона лише весна...
Замовкне мій старий Приятель-Короп...
і згине в крижаних глибинах дна.
Крабат, 19.04.2011 року́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349994
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2012
Була б у мене дівчинка
З очима полиновими,
З косою світлорусою,
З вустами малиновими...
Була б у мене дівчинка
Легесенька, як пір'ячко,
Стрімка, як в горах річечка,
Гнучка, як з верби гілочка...
Була б у мене дівчинка,
Щоб небу дивувалася,
Щоб у росі вмивалася,
Щоб у дощах купалася...
ЇЇ душа світилася б,
Як у віконці сонечко...
Була б у мене донечка...
Була б у мене донечка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2012
Любов у цьому місті не живе...
Для неї мало місця ...бракне кисню,
Вона зопріла почорнілим листям
В подаграх гілля висохлих дерев.
Любов у цьому місті не живе.
Вона - лиш привид на злинялій мапі,
Непевний привід, щоб колись згадати
Дорогу до замулених джерел.
"Любов у цьому місті не живе"-
Кричать графіті на мостах гранітних,
Волають стерті тротуарів плити,
Регочуть стріхи вавилонських веж:
"Любов у цьому місті не живе!"
"Любов у цьому місті не живе..."
Любов у цьому місті не ...
Живуть :
Страхи, зневіри, розпачі, тривоги...
Розтрачених світів перестороги...
Зотлілі мощі в глибині печер.
І я живу...
Я поки ще не вмер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2012
Ті приховані смисли в орбітах далеких планет.
Що пророчать вони? Небезпеку? Надію ? Удачу?
Я дивлюсь на портрет, за спиною якого портрет,
За спиною якого портрет... і нічого... нічого не бачу.
Хтось шукає свій шлях у скляних віддзеркаллях дзеркал,
Хтось вслухається в відзвук мелодій забутих прелюдій,
Доторкається стін, відчуває смертельний оскал
Порожнечі безладдя , бездоння безслів'я безлюддя...
Я дивлюсь на портрет, і тону в пустоті одкровень,
Розчиняюсь у просторі, гину у відліках часу,
Задихаюсь у сплетеннях чорних знекровлених вен...
Я дивлюсь на портрет на розтрісканім полі левкасу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349476
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2012
коли згасає літній вечір раєм
а ніч виходить в опустілий парк,
і ніжним павутинням там літає
між пелюсток густого молочаю,
Маленька Фея
відкриває очі
від сну...кидають тіні зеленаво-сині,
як темний саван на кущі ліщини
старі дуби... і чути в хащах дивний
тривожний гук самотньої сови...
Маленька Фея...
дивиться на зорі,
як ніби в небі відшукати хоче
неясні контури прихованих облич,
і, мов молитву, тихо так шепоче
слова, які її навчила Баба-Ніч...
Маленька Фея...
потім йде купатись
до ставу...у її сумних очах
завмерли здивування і надія,
цікавість і давно забутий страх...
і жаль за тим, хто згинув у світах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2012
Пам'ятаєш те Барбара'
Того дня падав дощ безупину на Брест
Ти ішла посміхаючись зливі
У потоках води вся розквітла й щаслива
Пам'ятаєш те Барбара'
Падав дощ безупину на Брест
І на розі Рю-де-Сіам я побачив тебе
Під дощем ти якраз посміхнулась і я
Посміхнувся сам до себе немов навзаєм
Щось таке
Пам'ятаєш те Барбара'
Ти для мене відтоді з тої миті майже рідна
Я ж для тебе ніхто і тепер
Пам'ятаєш
Пам'ятаєш як саме в той день падав дощ
Пам'ятаєш
Чоловіка що під дахом веранди на тебе чекав
Що як кликав тебе ім'я голосно так прокричав
Барбара'
І коли ти підбігла до нього крізь зливу
Він назустріч тобі засвітився ніжно радістю
Ті обійми щасливі в яких потонули ви вдвох
Пам'ятаєш ти Барбара'
Лиш не гнівайся тільки за те що з тобою на "ти"
Я на "ти" з усіма кого щиро і ніжно люблю
І байдуже що бачив всього тільки раз
Я на "ти" з кожним тим кого щиро і ніжно люблю
І байдуже що ми дотепер не знайомі але
Пам'ятаєш те Барбара'
Пам'ятаєш
Проливалася мудрістю й щастям та злива
На ваші такі переповнені щастям обличчя
На це місто напоєне щастям по вінця
На море щасливе
З кораблями що пливли з Уессану
Повз пакгаузи Арсеналу
Ох Барбара'
І що за дурня та війна
Що тепер з вами стало
Під дощем цим заліза і сталі
Під потоками лави крові й вогню
Де тепер ніжний той хто з любов'ю тебе
Обіймав
Мертвий він чи живий
Чи пропав він чи безвісти зник
Ох Барбара'
Йде невпинно над Брестом той дощ
Як дощило до того завжди
Але це вже не те ж зовсім інше уся ця безодня
Він тепер злива страху гроза самоти
Дощ жалоби
Він тепер просто шторм
Із заліза із крові із сталі
Просто хмари
Що вмирають бездомними сірими псами
Тими псами що у безпам'ятті згинуть
У потоках над Брестом
Тими що зігниють просто стліють
Десь далеко далеко від Бреста
Які стануть нічим перетворяться у ніщо
Пам'ятаєш те Барбара'
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349271
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2012
якби я був маленьким гобліном...
я б прокрадався до тебе в кімнату,
у якій живуть тепер твої мрії і сни,
коли ти ще спиш закутана в простирадло,
згорнувшись тугим калачиком
з перляку від вчорашньої грози,
обхопивши руками м'якеньку подушку,
як найдорожчу для тебе ляльку...
якби я був маленьким гобліном...
я б проплескав маленькими п'ятами
своїх босих ніг по паркету твоєї квартири
подивитись, що то за чудо твої ванна і душ...
я би став зачіпати твої мила,
нюхати шампуні ...і пробувати на смак твої креми...
дивитись у твої сріблені дзеркала
і торкатись рушників із запахом свіжості ...
якби я був маленьким гобліном...
я б відкрив дверцята старої шафи
й став чіпати зелені шифони
твоїх суконь ... стерті полотна джинсів,
пальцем торкатись кашемірів твоїх пальт,
порпатись безсоромно в шуфлядах,
приміряти твоє взуття,тихо сміятись...
бурмочучи щось під свій гоблінський ніс...
якби я був маленьким гобліном...
я би став роздивлятись
що там стоїть на полицях серед твоїх книг ,
знаєш, всі ті малозначущі дрібниці...
і щось таки поцупив би
до своєї кишені на згадку...
може ангела з порцеляни
а може керамічну фігурку мулатки...
якби я був маленьким гобліном...
я підкрався до тебе сплячої
і став роздивлятися твої вії
на закритих очах, проколоті
мочки вух... тривогу в кутиках губ...
пальчики рук...а потім відважився б
поцілувати ніготь на великому пальці
ноги, що звільнилася від простирадла...
якби я був маленьким гобліном,
я би зник за кілька секунд
перед тим, як прокинешся ти щаслива
від сну...після зливи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349270
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2012
...коли забуду я свою любов,
замовкнуть всі колишні телефони,
спустіють раптом вмерлі хебітони,
мости, причали, гавані, пороми...
порти, портали, портиків колони
потонуть разом... у клейкому сні
серед уламків на самому дні
...я стану розрізняти ночі й дні
слова пісень та і самі пісні,
давно забуті... мамині співанки,
літа і весни, вечори і ранки...
прозорий силует на тлі фіранки...
все, що було...про що згадаю знов
...коли забуду я свою любов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2012
...Той далекий білий шум...
Ти мовчиш. І я мовчу.
Мовчимо...
А час прощатись.
Час прощатись і прощати...
Тільки може ще не час?...
Може ціла-ціла вічність
Подарує щедро ніжність
Долі, що з'єднала нас?
Випадково...
Але час...
Треба...
І в твоїх очах
Синє небо...
Блиски крапель...
Ніби як дощем закрапав
День, що розлучає нас.
Але може то не день?
А липневий теплий вечір
Безутішно, недоречно
Плаче втомленим дощем...
...Пульсу ритми.
Серця щем...
...Але може то не ритми -
А давно забуті рими
Недоспіваних пісень
Дощ у ринвах полоскав...
Їх колись тобі співав
Я...
А може то не я...
Може зовсім-зовсім інший
Хтось...
Хто з терпким смаком вишні
Ніжно губи цілував
Ще як я
Тебе
Не знав...
**************************
...Той далекий білий шум...
Ти мовчиш і я мовчу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2012
На далекій околиці світу вічне літо...
спить у кронах тисячолітніх дерев вітер,
там в гаях вікових - моя ойкумена ...
колір рідних її очей - зелений.
На далекій околиці світу фіолетом
запалало на заході дня вічне небо
ніжним цвітом кущів бересклету
у відлунні цикадних пісень для тебе.
На далекій околиці світу - вечір
відчуттям прохолод з лугів ліг на плечі...
ми засвітимо в сутінках ночі свічку,
нас поглине в свої береги вічність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2012
під твоєю подушкою заховані нерозказані сни...
у твоїх простирадлах закутались ангела крила.
ти сьогодні напевно невиспана, але щаслива...
я всю ніч був з тобою і Бога за тебе просив,
щоб вділив тобі щастя... щоб любов тобі не гірчила
лаватерою чи полином...щоби Доля дала тобі сил...
...за твоїми вікнами мальва дражнить своєю звичністю.
літо все ще в зеніті...і про осінь ще рано... загоєні рани,
всі уроки вже вивчені, серце наповнене ніжністю,
і тапер ми любов'ю мічені ...але спраглим нам того замало...
всі секунди, коли ми тепер поряд удвох, перелічені.
ми з тобою улюбленці вічності... щастям вінчані...
----------------------------------------------------------
próto proí...tóra óla eínai óti*
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348434
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2012
моя душа - перев'яз з полотна
колиска суму для самотніх снів
затишний слінг для мого бога-Пта
я з ним літав у твій далекий світ
я там співав тобі його пісні...
***
на відстані тремтіння тонких вій
в твоїх очах я бачив щемний подив
чарівне дно несправджених надій
я з ним вдихав травневий свіжий подих
той вітер змін із присмаком свободи...
***
я виплачу своїх боргів рахунок
розтану-зникну в мареві полуд
та збережу між знахідок і згуб
на мить завмерлий терпкий поцілунок
на відстані торкання ніжних губ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2012
Ненароджені діти
ті спогади місячним сяйвом
Заблукали у душах
згубили притулок в серцях
Поворотом ключів
у замках від воріт задзеркалля
Не дають нам заснути
в пророцтвах початку кінця
Тихим скрипом дверей
відкривають кімнат анфілади
Щемним лясканням п'ят
по паркетах затертих підлог
Розлітаються жахом
осколками іскр порцеляни
Коридорами снів
в галереях оскалів тривог
Мармуровими сходами
срібними кульками ртуті
Розтікаються сумніви
в тріщинах з'їзджених фраз
Не дають нам надій
ні згубитися ані забутись
В поволоках світів
в павутинні колишніх образ
Та чи варто ховатись
за кимось придумані страхи
Поки в наших очах
розцвітають світи вайт шеруб
Поки спрагли вуста
тим забутим захмеленим смаком
Молока що поїла
нас доля з усміхнених губ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2012