| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
З очей моїх скотилася сльоза
і залишила шрам на щоках.
Та приховала цю сльозу гроза -
той дощ, що падав в різні боки.
Та не з небес лилися сльози,
не небо горем заливалось.
То люди утворили грози
і налякали сонце, що сховалось.
І ми за хмарами сховались,
сховали радість, щирий сміх.
Самі від себе відвернулись,
піддавшись впливу горе-втіх.
Що з нами сталось, люди?
Невже вам хтось навіяв страх?
Наша воля вона всюди.
Не посоромте предків прах.
А предки наші не боялись
і не ховались в скрутний час.
За волю нашу всі змагались
боролися на противагу мас.
Так будь же ти нащадком гордим
не посором козацький рід
надію поверни додому,
що існувала сотні тисяч літ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339520
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2012
Забуду я тебе вже скоро
бо час біжить немов струмок
ще трішки і ми підіймемось вгору
в небесну вись аж до самих зірок.
Можливо й ти мене забудеш,
забудеш все, що в нас було
але ніколи не забудуть люди
того, що в їх серцях так легко ожило.
Забуду я твої щасливі очі
і ти забудеш тихий погляд мій
не повернемось у ті теплі ночі
коли літали ми поміж чарівних мрій.
Нехай твій образ лишить моє серце
навіки я забуду голос твій.
Знайду одну, що милою назветься,
любов свою, що скаже: ”Ти лиш мій.”
Я проживу з нею щасливо й вірно
я проживу велику кількість літ
але й вона мабуть таємно
когось із пам’яті стиратиме навік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2012