| Сторінки (3/209): | « | 1 2 3 | » |
Ти так рідко мовчиш і рахуєш між нами міста.
Та й тобі все одно: ти ж бо звик. І це безкомпромісно.
Може, я трохи інша або таки зовсім не та.
Все ж без тебе, повір, мені дихати навіть вже прісно.
Ти так рідко мовчиш і, як правило, губиш слова.
Несказанне болить і лишається завжди з тобою.
Ми, мабуть, вже не вміємо вірити просто в дива.
І ця осінь, по суті, тепер для нас буде пустою.
Ти так рідко мовчиш й не шукаєш для мене ще рим.
В нас нема репетицій - суцільні прямі тут ефіри.
Що лишилось навколо? Безмежжя чи просто цей дим?
Вибирати лиш нам. Та якби хоча б трішечки віри...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392442
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.01.2013
Я би тільки хотіла, щоб ти був банально поруч
І щоб дні починались не з поглядів на календар.
Знаєш, замість дороги впред я пішла все ж ліворуч,
Щоб побути з тобою ще мить і сховатись від хмар.
Я б хотіла, щоб час не тікав отак невблаганно,
Щоб мовчалось від щастя, а не від нестачі цих слів.
Та якщо у житті і надалі буде туманно,
Я б хотіла лишитись з тобою. А ти? Ти б хотів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2013
Ти ще віриш у те, що дощі не розділять нас знову?
Або в те, що я зможу спокійно тримати баланс?
Моя муза, мабуть, невзаємність взяла за основу
І так вперто не хоче давати іще один шанс.
Ти ще віриш у те, що мости між містами безмежні?
Або в те, що минуле живе у мені віршами?
Всі сезони душі чомусь були вкрай необережні,
Не хотіли так відпускати, кусали думками.
Ти ще віриш хоч в щось, ще шукаєш якоїсь опори?
Намагаєшся виправляти всі фрази невдалі?
Знай: тебе пам'ятають буденні, тісні коридори.
І це місто тече в твоїх венах. Що буде далі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391956
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.01.2013
Тут так мало тебе, що чекання виводить на стінах
Усі дати приїзду й слова, що звучать театрально.
Якщо чесно, то я не експерт у життєвих цих змінах,
Тільки знаю: нас завжди минуле тримає безжально.
Тут так мало тебе, що живеться лише календарно.
Ці раховані дні зима множить вже на кілометри.
Я чекаю тебе фанатично і, мабуть, не марно.
Тільки поки що душу ще грієш не ти, а лиш светри.
Тут так мало тебе, що на вулиці мерзнуть вже руки.
І жахливо бракує осіннього нашого неба.
Я б втекла, щоб себе захистити хоча б від розлуки,
Та так вийшло, що бути з тобою - киснева потреба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2013
Зі світом мене розділяють всього лише штори.
Мабуть, театральні, що тихо рахують вистави.
В житті таки не вистачає якоїсь опори.
Її ж чомусь часто шукають в горнятах для кави.
З тобою мене розділяють назустріч два кроки
І ще кілометри, що завжди в думках на світанку.
Знайти б ту опору в тобі та й не мати мороки.
А музу вже гріти цим чаєм, немов коліжанку.
Із небом тепер розділяє, напевне, лиш вічність.
І поки єдина опора для мене - підлога.
За планом у нас ще дощі і твоя нелогічність.
Та інколи навіть поразка - нова перемога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390394
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.01.2013
У мене в кишені все та недописана осінь.
Вона повернеться. Я знаю: прийде її час.
А вулиці тьмяні усе пам'ятають і досі.
Та завжди мовчать, і я звикла, що їм не до нас.
У мене в душі несказанне межує з словами.
Кордони тепер - то поняття занадто хитке.
Здається, що всі ці історії стались не з нами.
Здається, що небо без тебе уже не таке.
У мене в кімнаті минуле кусає безжально.
Твої півслова, гучний голос, шматки моїх рим.
Ти знаєш, у серці усе тепер вже ідеально.
Як бачиш, "самотність" для нього - постійний режим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390161
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.01.2013
Ти тепер "На добраніч" шепочеш іншому місту.
І ти звик, що у ньому, мабуть, яскравіші вогні.
Все, що було колись, більш не має для тебе змісту.
То лиш в мене завжди напівкволі раховані дні.
Тиша міста чужого тобі - найкраще снодійне.
Хоч ти засинаєш в обіймах його майже зранку.
Щастя в ньому, як бачиш, хитке, не надто постійне.
Там завжди трохи спогадів з сіллю лиш до сніданку.
Чи ти любиш те місто? Чи справді тобі там зручно?
Ти вже зовсім відвик від питань моїх істеричних.
Твоє серце без мене б'ється не менш, мабуть, звучно.
А в моєму, певне, не місце для надто практичних.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2013
Саме зараз той час, коли я вже втомилась від слів.
І найкраще для мене - то тільки вслухатись у тишу.
Я б читала тебе навіть вічно десь поміж рядків.
Просто є такі люди, яких я ніколи не лишу.
Саме зараз шаленство - до тебе палити мости,
Відпускати безжально, слова всі ховати в кишені.
Хтось тримає в минулому міцно. Мабуть, тільки ти.
А в полоні живуть лиш такі, як і я, - навіжені.
Саме зараз найгірша порада - піти без прощань.
Так безглуздо минуле лишати завжди на порозі.
Так, це правда, що в нас ще попереду сотні чекань.
Ми зустрінемось. Знаєш, з тобою нам все ж по дорозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2013
Знаєш, я завжди любила вивчати лише мову,
Хотіла розуміти складні випадки написання,
Але з тобою заплуталась остаточно. Знову.
І що з того, що мала такі великі сподівання?
Знаєш, я завжди любила синтаксичні розбори,
Легко визначала головні і другорядні члени,
Та в рядках до тебе - суцільні безмежні затори.
Поясни хоч щось. Скажи, де ми? Додай мрії у вени.
Знаєш, я завжди любила ці розділові знаки,
Хотіла знати, де ставити крапку, а де - лиш кому.
Але на всі мої системи розпочаті атаки.
Не знаю, що далі. Та ти мовчи. Не кажи нікому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389203
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2013
Повертаються всі, хоч би як не прощались навіки.
Хтось в неділю чи влітку або перед цим Новим роком.
Хоча ти отак стомлено все ж опускаєш повіки,
Але йдеш вже назад. Це, мабуть, є вагомим ще кроком.
Повертаються ті, з ким ти більше не ділиш і неба,
Кого бачиш за графіком або по парних лиш числах.
Та якщо повертаються, певне, тебе їм ще треба!
Значить, слів таки твоїх бракує, хай навіть і кислих.
Повертаються всі, хоч би як не шукали причини.
Можуть йти місяці, й від чекання болітиме осінь.
Та минають роки, тижні, дні або навіть години,
Але всі повертаються. І, як не дивно, назовсім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388850
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2012
Ти помітив, що все догорає навколо нас?
Неримована осінь, раховані дні та ночі.
Нас усіх поглинає великий маестро Час.
Ми не виняток, чуєш? Дивися вже правді в очі.
Ти помітив: сяйво зірок тепер зовсім бліде?
І гірлянди у душах світять не надто яскраво.
Ми шукаємо щось, але небо втратили. Де?
Нам потрібні казки. У реальності нецікаво.
Ти помітив, що ми зовсім інші, чужі, пусті?
Треба більше цитат, своїх слів, як бачиш, замало.
Ми зламали себе, збайдужіли. Зовсім не ті.
Подивись на годинник. Скільки ще там до фіналу?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2012
Ми весь час кудись йдемо, ховаємо руки в кишені
Так, щоб тепло було хоча б тілу, душі - лиш частково.
І думок в нас, здається, багато: мабуть, цілі жмені,
Всі дива, що із нами, завжди під тавром "випадково".
Ми ідемо кудись, не цінуємо жодних моментів.
В книгу скарг й пропозицій ми пишемо лиш дорікання.
Нам усього замало: листів і дощів, сентиментів.
І у наших серцях ані крихти нема сподівання.
Ми все ж йдемо кудись, в нас постійно турботи і справи.
Десь далеко регочуть із нас онімілі планети.
Може, варто спинити фальшиво чудові вистави?
Може, час вже змінити безглузді набридлі сюжети?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2012
Я блукала б з тобою під світлом оцих ліхтарів,
Намагаючись відпустити усе наболіле.
Дуже часто душа потребує-таки лікарів,
Які вміють з уламків все ж склеїти одне ціле.
Я шукала б для тебе, мабуть, десь мільйони ще слів.
Тих, якими б мовчала, поки навколо б світало.
Ти ніколи усе ж не любив отих довгих дощів,
А мені, як на диво, завжди їх було замало.
Я чекала б з тобою дива, ішла крізь сезони
І казала б собі, що між нами не буде вже меж.
Я не знаю, чи десь для щастя існують кордони,
Але я в них не вірю. Здається, ти все-таки теж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387945
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2012
Тепер ти снишся, певне, не мені.
Ти зник із підсвідомості екранів.
І що лишилось? Рахувати дні?
Чи малювати світ самообманів?
Тепер ти пишеш, певно, не мені.
І не від мене хочеш вже свободи.
Ми збудували стіни із брехні.
Усе в нас за останнім писком моди.
Тепер всміхаєшся ти не мені.
В житті немає місця для поетів.
Як повернувся б, я сказала б: "Ні!"
То був занепад. Чи один із злетів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2012
Я б хотіла сказати тобі, що я досить щаслива,
Що коли ти поїхав, світ не перестав існувати,
Що в житті врешті вщухла ота невгамовна зла злива,
Що я навіть навчилась без страху тебе відпускати.
Я б хотіла сказати, що пишу ще досі натхненно,
Що на мене осінній бойкот анітрохи не вплинув,
Що в житті вкрай яскраво, а не все, як завжди, буденно.
І, мабуть, несуттєво, що ти вже це місто покинув.
Я б хотіла сказати, що дихати можу і вільно,
Що нічого усе ж не змінилось, якщо хочеш знати,
Що всі мої слова не звучать тепер так божевільно,
Та, по суті, кому я збираюся знову брехати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387226
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.12.2012
Ти забудеш мене, і тут знову все стане прекрасно.
Вже за графіком зими, а в серці - щось незрозуміле.
Просто осінь приходить і йде чомусь завжди невчасно.
На слова не зважай. Розумієш, це все ж наболіле.
І ти також підеш. Ми - герої із різних романів.
Усі фрази затерті, а муза якась істерична.
Ми самі вже себе довели до цих самообманів.
Вибачай, що я зовсім ніяка, не надто практична.
Тут дороги іще пам'ятають всі наші сезони.
Ми лиш з ними насправді ділилися тими думками.
Але поки я маю так мало - вокзали й перони.
Ми із музою йдем. Однак, може, ти все-таки з нами?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386725
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2012
Ти рахуєш роки, а от я переважно хвилини,
Запиваючи чаєм, мабуть, кілограми образ.
І таких, як-от ти, не століття чекають - години.
І на саме таких не марнують банальності фраз.
Та тебе, лиш тебе я могла би чекати ще й вічно,
Не зважати на те, що всі мрії давно на межі.
Певне, тільки тобою любила б хворіти хронічно
І терпіла би те, що ми рідні та зовсім чужі.
Ти рахуєш роки, а от я переважно хвилини,
І між нами ще стільки не сказаних досі піврим.
Я так часто лишалась надовго, на жаль, не із тими,
Та тепер обіцяю, що ти вже не будеш один.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386675
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.12.2012
Життя, якщо чесно, не змінюється з понеділка,
І наші захоплення зовсім затерті - книжки.
Якби ж для душі і для серця також була грілка,
То я б не зважала на всі ці тернисті стежки.
Життя, очевидно, не ділять на літо і осінь,
Коли ще вирішують всі невідкладні справи.
В житті чомусь не обіцяють "назавжди" й "назовсім"
Бездарні актори невдалої вкрай вистави.
По суті, життя не руйнують безглузді слова.
Його не вимірюють чашками чаю, кави.
Як шкода, що важко помітити всі ці дива,
Як шкода, що в ньому звичайні пусті вистави.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386674
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2012
Це вперше за стільки часу зелений в нас чай.
Минуле, як ковдра, вже вкрило мене з головою.
Я все ж не змогла так твердо сказати: "Прощай!"
І було заскладно лишитись навік не з тобою.
Це вперше за стільки часу байдужість, дощі.
Оце "все одно" не рятує, а навіть лякає.
У мене, як бачиш, осінь завжди у душі.
Вона незамінна, та інколи все ж відпускає.
Це вперше за стільки часу загублені сни.
І майже нестерпні розмови, затерті дилеми.
Я знову чекаю літа чи все ще весни,
Я знову втікаю. Якби ж то хоч знати нам, де ми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2012
Є люди, з якими б хотілось лишитись назовсім,
Хворіти лиш ними аж так, щоб це було хронічно.
Є люди, яких не відпустиш нізащо у осінь,
З якими ти уникаєш варіанту "логічно".
Є люди, які заслуговують в віршах романів,
Яким би, по суті, я мала читати лиш оди.
Є люди, які захороші для телеекранів,
Такі, від яких ти ніколи не хочеш свободи.
Є люди, з якими не страшно хоч завтра вмирати,
Які тебе вічно триматимуть в своїм полоні.
Є люди, яких неможливо вже не цінувати.
У них усе небо вміщається навіть в долоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386138
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.12.2012
Так буває, що взимку зігріє лише батарея,
Хоча байдуже їй, чи холодні іще твої руки.
Ти - моя фанатично шалена осіння ідея,
Що шукає баланс, розмежовує радість і муки.
Я вже звикла до холоду, стала, мабуть, нечутлива.
І мені все одно, чи за графіком десь кінець світу.
А якби знову в осінь, і так, щоб між нами лиш злива.
Або ще на прощання сказати щось нашому літу.
Дуже легко, коли засніжило нарешті минуле
І коли не питаєш у осені втомлено: "Де я?"
Просто іноді краще лишати позаду втонуле,
Просто інколи зручно, як гріє лише батарея.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2012
Ти і так не пішов, тож не треба вдавати, що осінь
Закінчилась не лиш календарно, а навіть у віршах.
Та, як бачиш, ніщо не змінилось у місті і досі,
Хоч, по суті, я мала би бути лише щасливіша.
Та ти все ще болиш напівкволими римами віри,
Яких варто би вигнати завтра й, мабуть, назавжди.
Та пора вже зважати на всі ці душевні в нас діри
І прогнати тебе із віршів, та натомість - "Зажди".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2012
Все минуле вимірюють, мабуть, горнятами чаю,
Філіжанками кави, що мерзнуть десь на підвіконні.
Та ніхто так, як ти, не бажав доторкнутись до раю
І ніхто не казав на прощання всі фрази коронні.
Все минуле вимірюють тільки пустими дорогами,
Кілометрами вулиць і сяйвом осінніх зірок.
Та ніхто так, як ти, не живе недоперемогами
І ніхто не іде вже назад, як зробив хоча б крок.
Все минуле вимірюють тоннами слів, що не сказані.
Вони душать лиш кашлем, помноженим на чужу осінь.
Та ніхто так, як ти, не кидав усі сни нерозгадані
І ніхто не казав, що залишиться поруч назовсім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2012
Я б дивилася твої сни, наче телесеріали,
Викидаючи з них цілі тонни дурних спецефектів.
Як би ми не хотіли, та нами керують вокзали.
Та й у наших думках забагато осінніх дефектів.
Я б читала усі твої сни, як класичні романи,
Розбираючи надто складні й божевільні сюжети.
Та чи винні ми в тому, що всюди - ці самообмани,
Що життя розділяється лиш на занепади й злети?
Я б писала про всі твої сни безкінечні поеми
І для тебе шукала би виключно свіжі ще рими.
Бо буває і так, що ламаються всі ці системи,
Бо буває і так, що чужі стають нам "саме тими".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2012
А між нами зима, і заметені снігом дороги,
І міста, які ділять все навпіл, шукаючи жертву.
Повертатись до осені більше немає в нас змоги,
Та чи й варто тривожити віру і так напівмертву?
Вкотре їхати з глузду, тримаючи нові ще рими,
Намагаючись щось відшукати серед заметів.
Як набридло постійно лишатись назавжди не з тими,
Безперервно кудись утікати від силуетів.
А між нами зима і занадто багато мовчання,
Недописані мрії та тонни несказаних слів.
У нас інша релігія: ми ж бо обрали чекання,
Та сніги заховали цей світ неримованих снів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2012
Ти завжди, коли йшов, зачиняв за собою ці двері,
Рвав минуле безжально, усе викидав на смітник,
Не хотів розписати емоції десь на папері,
Бо, мабуть, розумів: цього разу програв - не лиш звик.
І не треба було будувати повітряний замок.
Його стіни з туману розбив перший подих зими.
Так хотілося жити, чужих уникаючи рамок,
Але їх руйнуватимуть інші, напевно, не ми.
А тепер ти пішов, але досі відчинені двері.
Недописані десь, помирали в блокнотах рядки.
Я ожила у цій вкрай зимовій чужій атмосфері,
Де додолу вже впали усі календарні листки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383936
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2012
Хочу падати снігом на твої холодні долоні.
І на них просто танути, мабуть, за лічені миті.
Не люблю залишатись надовго у когось в полоні,
Та з тобою години і тижні - поняття розмиті.
Хочу бути зимою, яка зігріватиме руки
І яка доведе, що за осінь нітрохи не гірша.
Не такі вже й нестерпні тривалі тижневі розлуки.
І зима ця не зла, а вона просто все-таки інша.
Хочу казки, в яку зараз вірити так недоречно,
Більше див, сподівань й білосніжної дуже зими.
Навіть тим, що осінні в душі, інколи беззаперечно
Таки хочеться аж, щоб узимку казали вже "ми".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2012
Ми лишились, по суті, чужими.
Ми, напевне, із різних світів.
Так хотіли не бути пустими
Серед сотень несказаних слів.
На кордоні літа і осені
Розпрощались ледь не на віки́.
Мрії були ще не доношені,
Але ми рахували роки.
Слова наші були не такими,
Восени іще не розбились.
Ми лишились з тобою чужими,
Але все ж таки ми лишились.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383195
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.12.2012
Серед цих вже грудневих історій
Мені хочеться більше зеленого.
Трохи менше нудних цих теорій,
Але чогось казково шаленого.
Хай би гріли зелені лиш светри,
Захищали від холоду мрії,
Непомітно стирали ці метри,
Додавали яскраві події.
Мені вкрай необхідне зелене
Те безмежжя лиш твоїх очей.
Ти іще повернешся до мене.
До весни - кілька сотень ночей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382720
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.12.2012
Просто набридло уже вириватись із стресу.
Осінь пішла, але досі холодно в руки.
Краще скажи мені врешті ту свою адресу.
Певне, лиш так врятую себе від розлуки.
Віриш, писати листи, мабуть, найважливіше.
Ти би отримував сотні - не знаю, де ти.
Просто із ними у сотні разів спокійніше.
Просто в житті надважливі від тебе листи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382496
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2012
Я дивилась, як ти ішов,
Не сказавши нічого місту.
Чи то манія, чи любов
Знов надала цій казці змісту.
Я дивлюся, як ти ідеш,
Відчуваю гостріше: осінь
Не пішла і не має меж,
Вона не відпустила досі.
Я дивитимусь. Ти підеш.
Наша гра триватиме вічно.
Кілометри, дороги. Все ж
Я з тобою. І це хронічно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2012
На жаль чи на щастя, та завтра вже не восени.
Нарешті фінал. Чомусь вимкнене світло. Темно.
І ніби є час ще змінити свої недосни,
Не може ж бути, щоб все, що між нами, - даремно.
Я сподіваюсь: про осінь цю більш не напишу.
Чекаю наступну, ковтаю жадібно зміни.
Може, минуле в минулому врешті залишу.
Та поки не хочу оці будувати стіни.
Не страшно, що осінь. Мабуть, вона не остання.
Та вперто доводила те, що я справді сама.
Ще б дочекатись, як зникне між нами мовчання.
Все інше хай краще дописує нова зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2012
Мені листопадно, та, мабуть, оце тимчасово.
Бо осінь мине і залишить лиш кілька фрагментів.
Та знаєш: я зовсім не хочу, щоб було казково,
Я не потребую зізнань, віршів чи сентиментів.
Бо бути зі мною, повір, набагато складніше.
І краще мовчати, хто кому потрібен киснево.
Нам зараз непросто. А разом, мабуть, щасливіше.
Повіримо в казку? Тоді, може, стане груднево.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2012
Журнали радять все почати спочатку з Нового року,
Креслити минуле, байдуже дивитись назад,
Чекати казна-чого, не робити першого кроку
І ніколи більше не діяти просто навгад.
Усі чогось мліють від запаху мандарин,
Складають списки тих, кого треба привітати,
Рахують до Нового року кількість годин
І думають, яке б то бажання загадати.
А скоро масово збожеволіють від ялинок,
Напишуть графіки роботи на кожен день,
Не буде куди дітись від новорічних картинок,
Доведеться вислуховувати сотні набридлих пісень.
А мені, може, хочеться зовсім іншого Нового року.
Без оцих телевізійних ритуалів і культів годин.
Просто відкинути усю цю передсвяткову мороку
І врешті-решт повірити, що ніхто з нас не буде один.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381298
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2012
Вчора хотілося стерти онлайн-режими.
Викинути через вікно набридлу сучасність,
Довести ще собі, що я лише своя власність
І лишитися з тобою просто чужими.
Сьогодні лише хочеться все покинути.
Запакувати книжки й блокноти у валізу,
До минулого пошвидше отримати візу
І у спогади відчайдушно полинути.
Завтра ж мені захочеться озирнутися.
У світі, що йде вперед, знайти дорогу назад.
Надивитися на прощання на цей листопад.
Мабуть, не вийде просто не повернутися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2012
Його душили спогади і кашель.
Ліна Костенко
Мене душив не кашель і не спогад.
Я обирала сильні вітаміни.
Ти знав усе, і то вже був не здогад.
Ти знав, тож будував навколо стіни.
Мені багато і не було треба.
Отримувати кисень по суботах.
Поближче бути десь до твого неба.
Писати щось шалено у блокнотах.
Мене душило те, що була осінь,
Яка минулим б'є несамовито.
Я не втекла і не забула. Зовсім.
Я залишилась там, де все розбито.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2012
Я не люблю, коли йдуть, та за осінь лиш рада,
Бо неможливо чіплятись за неї весь час.
Хай вже згоряють хвилини іще листопада.
Осінь чужа. Та й її уже досить із нас.
Хай вона йде. Знай: мені анітрохи не шкода.
Все, що тоді принесла, - сподівання і біль.
Може, для неї ця гра - то була насолода.
Осінь на рани так щедро насипала сіль.
Хай би минала пошвидше. Бо скільки вже можна?
Холодно в руки, кусають вітри за живе.
Осінь - улюблена, але, як бачиш, не кожна,
Хоча завжди починає щось справді нове.
Я не люблю, коли йдуть, та за осінь лиш рада.
Не сподіваюсь, що буде казкова зима.
Просто чекати - то дуже сумнівна розрада,
Але ще гірше, як того чекання нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2012
А на вулицях часто не сказано цілі поеми,
Кілометри цих слів і безглуздо аж щирих думок.
Усі дії втрачають логічні й марудні там схеми,
Коли хочеться просто назустріч зробити хоч крок.
Саме вулиці так бережуть всіх зізнань емоційність,
Залишають назавжди у душах безмежну любов.
Лиш вони обіцяють цю трепетну й ніжну постійність,
Тільки там те минуле могло б повторитися знов.
І ці вулиці знають до болю всі наші секрети,
І думки, які ми не озвучили, й віру в дощі.
Вони переживають занепади так, як і злети,
Залишаючи недонадії завжди у душі.
Тільки вулиці зможуть насправді усе зрозуміти,
Все відчути, старатися десь відновити баланс.
Здивуватися вельми: які ж ми в душі досі діти.
Лише вулиці можуть давати іще один шанс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2012
Просто так нам не пишуть листів,
Не малюють десь сотні картин,
Не живуть у полоні дощів,
Не чекають приходу лиш зим.
Просто так не лишають ці сни,
Не вертаються у минуле,
Не тремтять від приходу весни,
Не ворушать давно втонуле.
Просто так не шукають цих рим,
Не тримають у серці віри,
Не вважають життя все ж пустим,
Не шукають у мріях міри.
Просто так не рахують лиш дні,
Просто так не сповільнюють крок.
Просто так ми не зовсім одні,
Просто так уникаєм думок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378901
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2012
Не питай мене, прошу, про те, як живеться мені.
Доведеться брехати, що більше не в твому полоні.
Я не скажу тобі, що у місті вже згасли вогні.
Промовчу, що торкнутися хочу твоєї долоні.
Не питай мене більше, чи хочу бути з тобою.
Надто втомлена я від цих злих риторичних питань.
Я, напевно, вже стала чужою, може, й пустою,
Відчуваючи всю непотрібність тих моїх зізнань.
Не питай мене також про всю цю буденність і сни.
Не шукай в мені нових захоплень, бо їх там немає.
Тільки неупереджено й чесно усе поясни,
Розкажи, чому осінь нас вже так безжально вбиває.
Не питай мене краще, чи хочу там бути, де й ти.
Не кажи, що усе буде добре. Навіщо брехати?
Не пускай, не старайся ділити між нами світи.
Не питай, як я можу ще досі тебе так чекати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2012
Я знову вночі повернусь у свої недосни.
Закутаю в ковдру думки, задрімаю о першій.
Мені б дочекатись, як мінімум, десь до весни.
Тоді, сподіваюся, стане хоч трішечки легше.
По суті, нескладно. Режим «понеділок – четвер».
Буває і важче, я мала би це зрозуміти.
Дощі не рятують нітрохи. І навіть тепер
Лише твої рядки іще можуть мене зігріти.
До п’ятниці так небагато лишилось хвилин.
Аж дивно бажати, щоб час не ішов повільніше.
І навіть на відстані ти вже не будеш один.
Лише повернися. Боротися разом – простіше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2012
Міцнішого чаю, трохи яскравих моментів.
Це п'ятниця, отже, для спогадів - саме час.
У мене замало вартих уваги фрагментів.
Мені б хоч трішечки більше історій про нас.
Мабуть, із мене осінніх мотивів вже досить.
Була ж бо за планом, холодна і дощова.
Я тепер знаю, що тиша чудес не приносить.
Дякую, осінь, за те, що душа ще жива.
Я листопадних казок вже наслухалась, друже!
Вірю у краще, бо так попросив мене ти.
Досі сумую, та брешу лише, що не дуже.
Я й не подумаю просто забути й піти.
Міцнішого чаю, трохи міцнішої віри.
Може, порадиш для неї ще й вітаміни?
Я підлікуюсь, в душі залатаю всі діри.
Тоді почну розбивати між нами стіни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2012
Тебе так бракує, і це уже справді хронічно.
Полегшення більш не несуть листопадні дощі.
Здається, що осінь триватиме тут навіть вічно.
Від холоду душу, на жаль, не рятують плащі.
І часто турбують думки, що не буде казково.
Не стане нам краще. Закінчиться цей листопад.
І твоє "усе буде добре, точніше - чудово",
Мабуть, було сказано просто так, просто навгад.
Вже вкотре стараюся щось написати для себе.
До когось прив'язаність, певне, найгірша із вад.
Яку б не обрала дорогу - веде лиш до тебе.
Мені стане краще. Закінчиться цей листопад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2012
В житті, як завжди, все вирішують десять хвилин.
Назустріч два кроки чи відстані десь кілометр.
І в світі тепер дуже рідко ти ще не один.
Тобі пощастило, як гріє тебе не лиш светр.
Буває і так, що секунди - дуже важливі.
До зустрічі мить, постарайтесь не розминутись.
Дива, якщо вірити, навіть цілком можливі.
Лише треба вчасно й швидко на них відгукнутись.
В житті, як завжди, все вирішують десять хвилин.
Бо йдеш й відчуваєш: мрії таки повернулись.
В житті несуттєві кордони і сотні годин.
Лиш десять хвилин. Лише б вони не розминулись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2012
Все-таки ця осінь дуже холодна,
Що б не казали про аномальне тепло.
А я лишаюсь така ж старомодна
І досі зважаю на все те, що було.
Все-таки осінь добралась до рядків,
Хоча казали, що буде легше з часом.
Вона вкрала транскрипції моїх снів
І порадувала новим викрутасом.
Все-таки осінь обрала самотність,
А якщо щастя - то тільки у п'ятницю.
Вона змила з душі цю безтурботність,
Почала вважати мене за зрадницю.
Все-таки ця осінь дуже холодна,
Бо несвідомо таки розділила нас.
За живе вкусила. Була голодна?
Та йду далі: ти пообіцяв: прийде час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374161
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2012
Я небагато знаю про любов.
Мало і в теорії, і в практиці,
Але я можу повторити знов,
Що поки ми є в одній галактиці,
Я не перестану вірити.
Я нечасто зустрічаю людей,
З якими би хотілось залишитись.
Я не боюся безсонних ночей
Тож поки серце продовжує битись,
Я не перестану вірити.
Я можу в тобі помилятися,
Та впевнена, що все ж маю рацію.
З тобою можна не боятися,
Хоч ти схожий на галюцинацію,
Я не перестану вірити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373999
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2012
Я знаю, як інколи хочеться просто піти.
Забути усе, розбиваючи мрії об стіни.
І тишу ламати лиш криком, ділити світи.
Я знаю, як інколи просто потрібні ці зміни.
Я знаю, як страшно, коли дорогий хтось іде.
Нехай не назавжди: на тижні, на дні, на години.
А світло душі в таких випадках дуже бліде.
Я знаю, як надто повільно минають хвилини.
Я знаю вже, як це – дивитися у пустоту.
Улюблену осінь до болю в душі проклинати.
Знайти тимчасову розраду, чергову мету.
Я знаю, як хочеться просто більш не відпускати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373445
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.10.2012
Сприйми як належне оцю недописану осінь.
Живи календарно, рахуючи парні числа.
Ця осінь не наша, а я не змирилася досі.
Вона ненароком ці душі холодом стисла.
Вважай, що ця осінь - фрагмент, що лише звеселяє,
Ця відстань - то не кілометри - раховані дні.
Без нас наша віра вже тане і тихо зникає.
Без нас наше місто втрачає казкові вогні.
Забудь те, що думав колись ти іти руйнувати.
Закреслені спогади не розбивають світи.
І пам'ять про нас бережуть ті численні кімнати.
І я бережу, поки поруч зі мною є ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2012
Я, як завжди, з'являюсь нізвідки.
Де заплуталась осінь в волоссі,
Випадкові нагадують свідки,
Що мені ти потрібен і досі.
Я не скажу тобі ані слова,
Але ти все і так зрозумієш.
Хоч німою буде ця розмова,
Ти згадати все точно зумієш.
Я не зроблю до тебе ні кроку.
Від дистанції аж лихоманить.
Хоч минуло уже більше року,
Та вона не пускає, ще манить.
Я від тебе втекти так й не зможу.
Чи не схочу? То в цім же питання.
Якщо час весь на відстань помножу,
Чи отримаю врешті кохання?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2012
Поняття "невдала осінь" набуло нов́ого змісту.
Без тебе так сумно й досі, так холодно цьому місту.
Бо, знаєш, невдала осінь не завжди до нас приходить.
Вона підкрадаєься тихо, з розуму мовчки зводить.
Ніколи невдала осінь тебе не попереджає.
Вона полюбляє сюрпризи, графіків більш не має.
Досить невдала, осінь сидітиме на підвіконнях,
Бажаючи лиш зруйнувати тебе в своїх безоднях.
Невдала, невдала осінь ламає вже навіть сильних.
Їх віддає у полон безкінечних тих опер мильних.
Невчасно невдала осінь тепло твоє забирає.
Вона дуже любить гратись із тими, хто виживає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2012
Кілометрами осені я залишаюсь з тобою.
І чекання мене не лякає. А може, я звикла?
Головне - дозувати тепло й тільки бути собою,
Бо, як бачиш, надія на краще нікуди не зникла.
Кілометрами осені важко іти, я стараюсь.
З усіх сил хочу втримати те, що іще пам'ятаю.
І нехай мені складно, але поки що я тримаюсь,
Поки вірю у тебе і поки тебе відчуваю.
Кілометрами осені марю лиш разом з дощами.
І за графіком кисень вдихаю, щось хочу писати.
Я тікаю від всіх, окрім себе, коли я з вітрами.
Але ти, як і я, не навчився мене відпускати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2012
Я не знаю коли, але, думаю, ти повернешся.
Десь о дев'ятнадцятій сорок автобусом в осінь.
І дорогою ти від минулого, мабуть, спіткнешся.
Що ж... Пробач. Там розкидані спогади мої досі.
Я не знаю коли, але твоїм повітрям ще стану.
Як завжди, буде це наче шокова терапія.
Може, з снігом тим першим нарешті уже я розтану,
Та, певне, для мене це буде нездійснена мрія.
Я не знаю коли, та мене тобі бракуватиме.
Божевіля мого буде мало. На щастя? На жаль?
Вже простіше жити, як знаєш: тебе хтось чекатиме.
Бо для когось ти більше, ніж просто доречна деталь.
Я не знаю коли, але ти зруйнуєш теорію.
Скажеш впевнено те, що всі спогади рівні нулю,
Берегтимеш ревно моєї душі територію.
Може, саме тоді я вже всоте тебе полюблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2012
Осінь торкнулась до наших долонь лиш дощами,
Холодом в мріях моїх, безнадійністю днів.
Їй, звісно, легше, коли вона завжди з вітрами,
Мені ж не краще вже твоїх не чути більш слів.
Вже холоднішає. Навіть в повітрі відчутно,
Як стає важко без тебе в безглуздості днів.
Якось неправильно, тісно, а часто ще й смутно.
Знаєш, без тебе я майже не пишу віршів.
Осінь пронизує тишею, ріже думками.
Робить безсилою там, де є твої сліди.
Все забирає, мабуть, володіє вже й снами.
Прошу, врятуй же від неї. Лишися. Не йди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2012
Неримована осінь болить з кожним днем все сильніше.
І її неповторність вже навіть потворна, на жаль.
Може, ти собі й думав: простіше - завжди щасливіше.
Та натрапив на виняток. Вже не кусає ця даль.
Неримована осінь до тебе стирає дороги,
Радить в сірості буднів шукати нові почуття.
Але не обіцяє у битвах уже перемоги,
Часто ділить все навпіл, ламаючи іншим життя.
Неримована осінь ласкава лише на початку.
Зігріває ще диханням літа чи твоїм теплом,
Але згодом усе перетворює вже на загадку,
Незважаючи вперто на те, що є там, за вікном.
Неримована осінь навчила тебе відпускати.
І хоча не назавжди, на кілька десятків лиш днів.
Все ж я досі не можу забути тебе й не чекати.
Все ж я досі не вирвалась із неримованих снів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2012
Просто хочеться бути киснево тобі необхідною.
Складовою лиш твого повітря. Твоєю і рідною.
Як ти любиш, далекою трохи і ще неможливою.
Огортати лиш снами і теплою літньою зливою.
Бути інколи тишею, завжди тобі незрадливою.
І спонтанною часто або, як погода, мінливою.
Залишатись собою і бути не менш емоційною.
І назавжди, назавжди вже стати такою постійною.
І бажати все ж бути з тобою, лишатись казковою.
Дивувати себе лиш надією, мабуть, не новою.
Наче муза поету, так само вже бути потрібною.
І назавжди лишатись киснево тобі необхідною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2012
Коли ти поїхав, я чомусь перестала писати.
Урагани думок не впліталися вперто в рядки.
І хотілось щодуху тікати з цієї кімнати,
В якій переплелися не зовсім казкові світи.
І коли ти поїхав, ввірвалася в мрії ця осінь,
Розділила життя кілометрами і віршами.
І хотілось летіти від світу. Подалі. Назовсім.
Просто стерти цю відстань, що володіє містами.
Знай: коли ти поїхав, то я перестала любити.
Не тебе, безперечно, - всі безкінечні дороги.
Досі я не забула, як це - лиш далекими снити.
Й, якщо чесно, забути не мала жодної змоги.
І коли ти поїхав, усе залишивши позаду,
Я ще пообіцяла, що буду тебе чекати.
Сподівалася: зна́йду у віршах якусь хоч розраду,
Та коли ти поїхав, я перестала писати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2012
Забирай свої мрії й тікай вже від мене подалі.
Не лишай обіцянок. В слова я не вірю. Дарма?
Тобі не зрозуміти самотності, може, й печалі.
Ти щасливий, тому що її в тебе зовсім нема.
Починай все спочатку, ти ж любиш мене залишати:
В мережі чи на вулиці, в серці, а часто в думках.
Краще вітряним бути. Нікого в житті не чекати,
Не бажати тих зустрічей десь у рожевих там снах.
Видаляй мене з всесвіту: буде простіше так жити.
То лиш в мене кожнісінька спроба - то завжди є крах.
Бо нелегко без тебе. Не можу минуле лишити.
І ця прірва між нами - то мій особистий лиш страх.
Краще просто вирішуй. Вбиває мене невідомість.
Та невже надто складно? Вагаєшся? Щастя нема?
Опустися на землю. Збуди свою п'яну свідомість.
Осінь трішки невдала. Коли уже буде зима?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2012
Я б хотіла сказати так просто: "Мені тебе треба"
І мовчати змістовно, частіше торкатися неба.
Вчитись мріяти й жити, читати ранкові газети,
Час від часу балакати з щастям, цікавитись, де ти.
Додавати в життя нові барви. Неначе поети
Все ділити на будні і свята, занепади й злети.
Уночі щось писати, своє божевілля творити.
Власне кажучи, просто почати по-новому жити.
Малювати пейзажі, а інколи й твої портрети.
Для душі, як завжди, щось читати. Можливо, сонети.
Додавати реальність у мрії або ж навпаки.
І не рвати вже небо на крихітні щастя шматки.
Відпускати без жалю все те, що лиш крила ламає.
І тримати міцніше всіх тих, хто тебе відчуває.
Але втім є у мене одна надважлива потреба.
Головне, щоб ти знав, як насправді мені тебе треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2012
Вітром змін й несподіванок ти увінчав мою осінь.
Бо, мабуть, не хотів, щоб її я зустріла сльозами.
Було важко повірити. Знаєш, нелегко і досі
Розуміти, що рухатись можна й старими шляхами.
І відчула уперше, що кисню мені врешті досить.
Бо на все незважаючи, я ще рятуюся снами.
І нехай час й надалі предивні нам зміни приносить,
Я ітиму до тебе новими-старими стежками.
Вже не треба минуле й майбутнє між нами ділити.
Усе переплелося, живемо чужими містами.
А мости до минулого зовсім не варто палити.
Я назавжди з тобою. Рядками. Думками. Вітрами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2012
І все. Між нами - сотні кілометрів
І майже вже поділені світи.
Мені б подалі від душевних нетрів,
Мені б на карті десь тебе знайти.
Між нами вже дороги і вокзали,
І зустрічі, яких ще не було.
Я пам'ятаю все, що ми казали.
З душі нічого досі не втекло.
_
І вже здається: вічність є між нами,
Вона у кілометрах і хвилинах.
Тепер нам треба жити тільки снами,
Шукати порятунок в чужих римах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2012
А горло болить же не тільки через ангіни.
В ньому буває багато несказаних слів.
Люди самі ж бо будують самотності стіни
Та не рахують намарно прожитих лиш днів.
Вірші від щастя не пишуть, немає причини.
Просто заважко тримати все завжди в душі.
Лиш поспішають і лічать до ранку години,
Дуже бояться, якщо за вікном десь дощі.
Віруси смутку, наркотики віри в хвилини.
Щось заспокійливе, трішечки анальгіну.
Люди, на жаль, не повірять в дива медицини:
Горло болить же не тільки через ангіну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2012
До осені лишилось п'ять хвилин.
Сумую не за літом - за тобою.
Мені би зупинити часу плин.
Мені би жити. Тільки не весною.
До осені лишилося півмиті.
Давай хоча б секунди рахувати.
Насправді, наші мрії не розбиті.
Ми просто вже втомилися чекати.
До осені лишилося півкроку.
Й ці силуети вкутані дощем.
Здається, не пройшло ні дня, ні року.
Лише так душить душу оцей щем.
До осені лишилась ціла вічність,
Що, як завжди, поміститься в хвилину.
Все байдуже: доречність, нелогічність.
Час йде. А осінь дихає у спину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2012
Навіть якщо ти не любиш спогадів
І віддаєш перевагу самотності.
Навіть якщо не теприш цих здогадів,
Щодня вдягаєш маску безтурботності.
Навіть якщо ти не віриш у казки,
І те не говориш, що хочеш сказати.
І навіть якщо ці безглузді рядки
Не будеш ти тихо ночами читати.
Навіть якщо тебе ці ранять слова
І стає важко дихати вечорами.
І навіть якщо ти не любиш дива
І тебе тільки нудить від слова "драми"
Та ти завжди пам'ятатимеш мене
Надто замріяною й божевільною.
І добре знатимеш, що це не мине,
А я вже ніколи не буду вільною.
_
І навіть якщо тисячі "якщо" схочуть нас заполонити,
Викрасти мрії або за живе ще вкусити,
Наші серця ніколи не зможуть розбити.
Все лиш тому, що ми просто навчились любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2012
Може, не варто знову шукати рими.
Віршами, кажуть, жити не треба. Не вір!
Просто завжди залишатись потрібно з тими,
Хто у душі поза межами чорних дір.
Я не люблю починати все вкотре спочатку,
Жити для здійснення мрій, безпорадно німих.
Душу потрібно ставити на підзарядку,
В неї не варто бездумно впускати чужих.
Ще не навчилася жити, як треба, класично.
Часто поради знаходжу у смітниках.
Просто не вмію для себе, егоїстично.
Просто чомусь я не бачу неправди в рядках.
Може, не варто знову шукати рими.
Інколи треба всім діяти наперекір.
А головне - залишатись назавжди з тими,
Хто не боїться серцевих й душевних дір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2012
На свої місця усе стане уже зовсім скоро.
Ти матимеш волю, а я кілька видів гримас.
І в світі моєму нарешті вже буде просторо.
Насправді ж - вкрай пусто. А втім... Не тримаю образ.
І буде все так, ніби стали ми зовсім чужими.
Здається, що це називається самообман.
Ми більше не зможемо бути занадто простими.
Боюся, що вже не повіримо жодній з реклам.
Напишемо правила нові собі особисто.
І будемо десь зустрічатися. Може, у снах?
Нам буде несолодко. Ще й на дорогах тернисто.
Та ми уже звикли завжди не зважати на страх.
На своїх місцях. Знаєш, буде це досить банально.
Вдавати байдужість і жити у своїх думках.
Та хай буде так. Бо навіщо нам це "ідеально"?
Ми просто навчились читати важливе в очах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2012
Зів'ялі квіти, кажуть, викидають.
А разом з ними й втрачені роки.
І спогади із пам'яті стирають,
І недописують початі вже рядки.
Зів'ялі квіти завжди викидають.
Навряд чи хтось від цього постраждав.
І без минулого прекрасно виживають,
Якщо воно таки минуло. Ти не знав?
Зів'ялі квіти справді викидають.
Бездушно і безжалісно. Навік.
Невчасно все спочатку починають,
А потім думають, хто їх на це прирік.
Зів'ялі квіти люди викидають.
В душі також бувають смітники.
Як правило, коли усе втрачають,
То там шукають напівмертві вже думки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356456
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2012
Вже не хочу ділити життя на "до тебе" і "після".
Не врятує мене від самотності самообман.
Бо, як бачиш, давно вже доспівана про нас пісня.
І майбутнього обриси щільно закутав туман.
Вже не можу чекати на мрії отак безтурботно
І думки римувати, у пошуках нових драм.
Скоро осінь. Тоді буде краще. Не так спекотно.
Тільки я не уникну спогадів й щастя реклам.
Вже не в силах себе і минуле бездушно змінити
І почати спочатку, як радять мені "фахівці".
Учениця бездарна. Не вмію тобою не снити
І хронічно не можу відкинути пристрасті ці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2012
Коли не хочеться навіть шоколаду
І тебе вперто не відпускають думки.
Коли ніяк не можеш життя привести до ладу
І пишеш нікому не потрібні рядки.
Коли просиш спасіння у неба і хочеш втекти,
Коли палко бажаєш дорогу до щастя знайти,
Тоді починаєш розуміти, що ніколи не навчишся ділити ваші світи
І казати не "ми", а деперсивні "я" і "ти".
Коли потроху звикаєш до пустоти
І більше не скаржишся на те, що і так не зміниш,
Коли навіть не відчуваєш світу темноти
І не читаєш життєрадісних віршів, бо не оціниш,
Коли втрачаєш рими і душі частинки,
Коли не сваришся з музою, бо її в тебе просто нема,
Коли не відходиш від його улюбленої зупинки
І віддаєш перевагу гордому "сама",
Тоді починаєш усвідомлювати, що так і не відпустила те,
З чим необачно гралася, наче з сірниками.
І розумієш, що стало ще гірше, проте
Тепер маєш сценарій нової драми.
Коли не шукаєш нових пісень,
Бо ще багато недослуханих старих,
Коли не з посмішкою зустрічаєш новий день
І радієш, що вночі світ хоч трохи затих,
Тоді починаєш розуміти, що краще піти.
Отак безкомпромісно і без церемоній.
Тоді більше не хочеш щось нове знайти,
Лиш мрієш вдосталь наслухатись дощу симфоній.
Коли всі дороги все одно приводять до того,
Хто найдужче потрібен і кого цінуєш,
Коли цілком байдуже до інтриг світу чужого,
А ти це навіть тепер не маскуєш,
Тоді починаєш розуміти прості речі
І бачити світ гостріше і чіткіше,
Тоді не здається жалюгідним варіант втечі.
Просто так буде краще і щасливіше.
Коли з усіх сил намагаєшся дихати, а все одно щось душить
І ледве-ледве вимовляєш чужі імена.
Коли розумієш, що дощ не топить, а спека любов не сушить,
А між тобою і світом давно стіна,
Тоді кажеш, що краще осінь.
Хай вона холодна всім і дощова.
Просто літо тебе не розуміє. Зовсім.
А осінь інша. І їй не потрібні слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2012
Відпускати минуле не вмію. Прощатись також.
Просто я зовсім інша. Тобі непотрібна. Що ж...
Намагаюсь забути постійно і до останку.
Безперервно в режимі "дожити до нового ранку".
Відчувати людей не вмію. Всім надто чужа.
Все життя як одвічне ходіння по лезу ножа.
Наче клоун. Навколо всі раді. Мені лиш не смішно.
Знаєш, я і без драм... Про таке й навіть думати грішно.
Завжди кажу замало. В думках я ж насправді кричу.
Ця ляльковість дістала. Дивися-но: я лечу.
Я ховала ті крила. Зіграла цю роль бездоганно.
А в душі препаскудно. І в мріях все надто туманно.
Де ж бо моя реальність? Її я би пила до дна.
І між нами тоді б не з'явилась ця клата стіна.
Та пора вже звикати. Дощі не врятують ніяк.
А тобі геть байдуже турботливе моє "Ти як?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2012
Ти звичка. Час і сни лише крадеш.
Тобі й не треба моїх почуттів.
Втечеш, мене частинку забереш.
І буде все, як, любий, ти хотів.
Ти звичка. Я весь час собі так брешу.
І думаю, що зможу побороти.
Нам було легко, але тільки спершу.
Покинути не можу: небо проти.
Ти звичка. І без тебе жити прісно.
Усім далекий, забуваєш всі слова.
Ти вовк. В овечій шкурі надто тісно.
Час не врятує: просто звичка не нова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2012
Мені набридло. Більш цю роль не граю.
Бо всі вистави вже сидять у печінках.
Я знову вдам, що геть тебе не знаю.
Не повернуся до минулого в думках.
Мені вже досить. Я майбутнім сита.
Аж нудить від оцих одвічних драм.
Моя реальність на шматки розбита.
І ні́чого вже побажати нам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2012
Я сподіваюсь: осінь буде дощова.
Хай б'є вона і за живе кусає.
Хай доведе, що я іще жива.
Я - та, що вже тепла не відчуває.
Я сподіваюсь: осінь буде дощова.
Асоціацій хай не викликає.
Хай забирає всі твої слова.
Мене повільно й болісно вбиває.
Я сподіваюсь: осінь буде дощова.
Тоді уникну спогадів на миті.
І вдам, що моя казка вже нова,
Але герої в ній якісь розмиті.
Я сподіваюсь: осінь буде дощова.
Хай зливи кутають мене ще від початку.
Закінчаться тоді мої дива.
Нічого не залишу я на згадку.
Я сподіваюсь: осінь буде дощова.
Хай крає все й нічого не лишає.
Хай недописаною буде ця глава.
Хай все минуле у мені вмирає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2012
Мовчи, мій любий! Просто це Париж.
Ти тільки тут все зможеш відчувати.
І від емоцій, може, ще й згориш.
Й любов не зможеш більш контролювати.
Мовчи, коханий! І Парижем дихай.
Всіма клітинами відчуй його тепло.
І намагайся зрозуміти мовчки стиха,
Що я люблю́ тебе, хоч що б там не було.
Мовчи, мій милий! Бо Парижу слів не треба.
Й без них він змінить наші почуття.
Не бійся лиш. Торкнися його неба.
Запам'ятай ти це на все життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2012
Між нами кордони. На жаль, це не тільки на карті.
Ми просто далекі. Напевне, то я помилилась.
У нас щось не так. Зрозуміли ми це не на старті.
Звичайно, шкода́, що надія тендітна розбилась.
Між нами кордони. І небо об'єднує тільки.
То, може, воно для нас стане єдиним спасінням.
Ще трішечки часу нам треба. Якби ж знати, скільки,
То я би змогла запастися безмежним тернінням.
Між нами кордони. Чи то ми самі їх створили?
І нас розділяють не межі, а лиш переляк.
Навіщо ж тоді та любов, яку боготворили,
Як ти від хвилини розлуки банально закляк?
Між нами кордони. Ми можемо їх зруйнувати.
Півкроку достатньо. Лиш варто відкинути страх.
Давай ми почнемо. Набридло моменту чекати.
Ти ж знаєш прекрасно, що щастя у наших руках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2012
Спогади свої хоча б ненадовго позич.
Бачиш, що власних, як завжди, мені замало.
Більш не шукаю тебе в жодному з облич.
Знав би ти просто, як же це все дістало.
Музики треба. Зроби, якщо можна, гучніше.
Може, на лічені миті від себе втечу.
В нотах відрада. Це те, що мені найрідніше.
Музики хочу. Але найбільше дощу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2012
Я з тінями. Я зовсім не сама.
Тому мені не треба співчувати.
Про тебе в мене більше мрій нема.
Між іншим, я люблю собі брехати.
Цілком щаслива. І без твоїх слів
Вже навіть краще. І повітря свіже.
Я більше не рахую наших днів.
Лише як згадую, всередині щось ріже.
Я з тінями. З минулим. Не сама.
Та знов відтворюю уривки наших фраз.
А за вікном то літо, то зима.
Все, як раніше. Тільки без образ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2012
Для тебе я не вмію небом бути.
Чого ж тоді мене ти ще тримаєш?
І жодних слів ти не бажаєш чути.
Чому ж, скажи, мене не відпускаєш?
Для тебе я, напевне, божевільна.
І ти в мій світ нітрішечки не віриш.
Зате цілком моя реальність вільна.
Колись ти зрозумієш й перевіриш.
Для тебе я - то суміш мрії і зневіри.
І присмак відчаю в вічній нестачі драм.
В нас все життя - одні прямі ефіри.
Ми справжні, та чи це на користь нам?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2012
Безперестанку нас руйнує час.
Не хочу думати я більше про майбутнє.
І ти у моїх мріях ще не згас.
Що з нами? Певне, те, що незабутнє.
Безперестанку граєм свої ролі.
Занадто горді і байдужі. Так здається.
Чого бажаємо в своєї долі?
Живемо просто, поки серце б'ється.
Безперестанку у ілюзіях. Ці драми
Ніхто більш не оцінить. Все дарма.
А ми живемо ніби для реклами,
Але насправді нас давно нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2012
Нічого не треба. Порвалося небо. Іди.
У тобі потреба - закрита вже тема. Сліди.
Не страшно. Самотньо? Та ні, хто тобі сказав?
Пішов без прощання. Залишив мовчання. Не знав?
Моє божевілля. А ти, звісно, тут ні до чого.
То просто в тобі частина від світу мого.
Невже несподівано? Ой, не вдавай здивування!
Нічого складного. То лиш своєрідне зізнання.
Мій вибір - самотність і тиша. Ти це поважай.
Втікати тепер даремно. Мене забувай.
Я тільки розвага, а в кращому випадку - друг.
Втомилася просто від цих чорно-білих смуг.
Ох, дороге щастя. А здача - то пустота.
І бути з тобою. Хіба ж це моя мета?
То надто повільно, то швидко. Так, дивна річ час.
Все вкотре спочатку. Невже більше не для нас?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2012
Бракує тебе. Може, тому так хмарно?
Може, тому серце заполонив дощ?
Я не втікаю. Навіщо? Я ж знаю: марно.
Краще сховаю смуток десь серед площ.
Бракує тебе. Хоч літо, а сонце не гріє.
Хтось ще шукає причин, однак їх нема.
Холодно. Вітер надворі і в серці ще віє.
Небо, невже мій діагноз - хронічно сама?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2012
Я хочу дощу. Мені так потрібна ця злива.
В ній значно простіше ховати свої слова.
А я вже і так випадково всі мрії розбила.
Не маю бажання я вірити більше в дива.
Я хочу дощу. Закутатись в зливу навічно.
І стати холодною, злою. А краще - байдужою.
Замовкни, будь ласка, із своїм "Так не логічно".
Я знаю сама, що такою вже бути не здужаю.
Я хочу дощу. Тобі лиш потрібна ця спека.
Вона не розкаже, про що слова мої мовчать.
Пробач, що від цього світу я надто далека.
Тихіше! Нехай всі надії нарешті згорять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2012
Я тобі не потрібна. На жаль чи на щастя - не знаю.
Просто я з тих людей, котрі вірять в щось довго й дарма.
Мені не все одно, що ти скажеш: "Пробач, не чекаю".
Але інколи в світі нікого, крім тебе, нема.
Може, краще байдужість й одвічні старання забути?
Я не знаю, занадто загублена в своїх думках.
Просто іноді все, що потрібно, - то голос твій чути.
Просто інколи хочу назавжди втонути у снах.
Я тобі не потрібна. Ти думаєш, досі не знаю?
Я лиш та, що завжди допоможе, тебе зрозуміє.
Тут так просто й банально. Я знаю, що вже втрачаю.
А від тебе натомість лиш холодом й тишею віє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2012
Десята десять. Втрачено зв'язок.
Втікаєш ти, але від кого - сам не знаєш.
Тобі достатньо лиш зробити крок,
А ти чогось від долі ще чекаєш.
Десята десять. Моя пустота
Заповнює повітря вщерть. Так мило,
Що я для тебе інша і не та.
Що вдіяти, як в серці задощило?
Десята десять. Не прочитаний ще лист.
Так, не байдужа, але що тобі сказати?
Пробач, до невзаємності лиш маю хист.
Мовчиш? Ну, знаєш, можеш не відповідати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2012
Я і ти - не одне ще ціле.
В тебе воля, і ти наче птах.
Я ж читаю твоє наболіле
У скупих відчайдушних рядках.
Я і ти. Дуже різні і схожі.
Ми живемо повніше у снах.
І про нас промовчать перехожі
Не без подиву, звісно, в очах.
Я і ти. Так далеко й близько.
Та стежки у нас одні й ті ж.
І хоча так надворі слизько,
Я до тебе йду босоніж.
Я і ти - вже не просто мрія.
Тут щось більше, ніж розпач зими.
Тут ожила осіння надія.
Переходимо разом на "ми".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2012
Божевільна фантазія знову вигадує сни.
І подумати страшно: ну звідки черпає ідеї?
Хоч здавалося вічністю нам чекання весни,
Усе зникло за мить. Залишило лиш спогад про неї.
Досі хвора тобою, фантазія пише роман,
У якому безмежні ілюзії та міражі.
Кульмінація дивна: ніхто не помітить обман.
Дуже навіть дарма. Почуття просто вже на межі.
Відчайдушно фантазія знов щось шукає, не йде.
Та навіщо їй болю? Я, звісно, не можу не знати.
Головне, що в тих пошуках точно тебе знайде.
А все інше - дурниці. Собі я ще можу збрехати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2012
Будеш далеко. За кордоном моїх мрій.
Прощань не хочеш? То залишся. Чуєш? Стій.
Тебе нема, і я вже на межі.
То ось вона - Самотність в мережі.
Чого від кілометрів нам чекати?
Можливо, краще буде і не знати.
Старатися забути. Назавжди.
Ніколи не промовити: "Зажди".
Але нестерпно й думати таке.
Так, щастя з присмаком. На жаль, воно гірке.
Як не закохані, то краще просто друзі.
Не варто було довіряти тій напрузі.
Ми не втечемо. Вибач. Нікуди.
Роби, як знаєш. Забажаєш - йди.
Ми ніби рідні, але й начебто чужі.
Знайомся! Це - Самотність в мережі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2012
Залишитися хочу з тобою,
Хоч, давно вже забута зимою,
Осінь стала мені чужою.
А я досі ще п'яна тобою.
Ще закохана в твої кроки
І готова чекати роки.
Мої мрії вже зникли з сльозою,
А я досі п'яна тобою.
І, не знаючи координати,
Буду завжди тебе шукати.
Не зів'яне щастя весною.
Я навіки п'яна тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2012
Це просто дощ. Ні, це не мої сльози.
То плаче небо. А причин нема.
В твоїй душі бурхливе літо, грози.
А у моїй, на жаль, іще зима.
Це просто дощ. І так сентиментально
Сидіти й слухати його сумні пісні.
А ти пробач. Не вмію ідеально
Без репетицій відповісти щастю: "Ні".
То просто дощ. Він тихий і спокійний.
Із ним простіше. З ним я не сама.
Він зовсім інший. Мабуть, просто вільний.
І знає все, хоча душа німа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2012
Хочеться вимкнути світло і почуття.
Рівність проста: мить дорівнює наше життя.
Й мені за зустріч з тобою платити розлукою.
Та лиш цікаво: для кого це буде мукою?
Хочеться стати лялькою хоча б на день.
Бути занадто гордою й без одкровень
Пошматувати залишки мрій до останку.
А потім почати спочатку все з нового ранку.
Хочеться щастя і доторку твоїх рук.
Вічно лиш чути голосу твого звук.
І чи світанок, чи сутінки вже все одно.
Ціле життя перетвориться в наше кіно.
Хочеться мені просто твоєї присутності.
Трохи моїх сподівань, але ще й самобутності.
Можна старатися ту незалежність знайти.
Але чи варто? Переплетені два світи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2012
Ти пекельний для мене рай.
Незамінний, тож так і знай.
Нас поглинули чари мереж.
Я вже втрачена. Ти, мабуть, теж.
Відчуваю, що я не сама.
Майже вірю, що все не дарма.
Ще є відстань і час. Без меж.
Я з цим впораюсь. Знаю: ти теж.
Майже літо чи досі весна?
Божевільна я, як і вона.
Ще чекаю чогось і все ж
Сподіваюся досі. Ти теж.
Ті не сказані мною слова.
Я ще вимовлю. Будуть дива.
Ти за мною більше не стеж.
Я чужа всім. Власне, ти теж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2012
Ти викликаний, певне, з мого пекла.
Прийшов, порушив мрії, мій баланс.
І наша боротьба була запекла,
А ти не дав мені останній шанс.
Ти викликаний, певне, з мого раю.
Коли ж я щасливішою була?
Що далі? Якщо чесно, то не знаю.
Аби тебе лише любити я змогла.
Ти викликаний мрією про зміни,
Які і досі нам ввижаються у снах.
Мовчання збудувало щастя стіни,
І все важливе вже читається в очах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2012
Ти був правий, бо справді ще болить.
Хоча немає ніби і причини.
А в серці ж бо і досі щось щемить.
Ідуть одна за одною години.
Ти був правий, що віра – головне.
То так суттєво. Чуєш? Так важливо.
Не сподівайся лиш, що все мине.
Бо щастя дивне: врятувало й вбило.
Ти був правий, що треба нам терпіння.
Час не лікує, просто ти звикаєш.
Все, що ми маємо, - лиш долі володіння.
А ти про це так часто забуваєш.
Ти був правий. Правий ще від початку.
В нас все попереду. Гармонію знайдем.
І маєм сподівання. Це – на згадку.
І всесвіт наш, коли ми поруч йдем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2012
Підсолодити цукром життя, як чай.
Це буде просто. Замість "Привіт" - "Прощай".
Вкотре спочатку. Нове-старе життя.
Очистити серце. Викинути сміття.
Знову світанок. Довші-коротші дні.
Стати байдужою. Мріям сказати: "Ні".
Щось будувати і руйнувати. Йти.
І зрозуміти: просто потрібен ти.
Підсолодити цукром життя, як чай.
Лячно? Самотньо? Темно? Ну і нехай.
Запам'ятовуй, щастя свого чекай.
Я повернуся. Точно. А поки бувай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2012
Стільки всього написано, вигадано і побачено.
Я доведена до божевілля мовчанням і пустотою.
І ніхто не вгадає, що ще для нас там призначено.
Все минуле вже втрачене, дихаю тільки тобою.
Стільки всього омріяно, згадано і не забуто.
Все почато спочатку, ніби й рухатись далі пора.
Стільки сподівань, сліз, стільки досвіду нами здобуто.
Обернешся назад і не скажеш, що це була гра.
Мені зайвий театр: я хочу дурної реальності.
Хай колюча і зла. Хай поранити може вона.
Тепер час відійти від стандартів, від ідеальності.
Мені найголовніше сказати тобі пора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2012
У обіймах твоїх я готова забути про світ.
Тому байдуже вже, чим завершиться наша історія.
А суттєвим для мене залишиться лиш твій привіт.
Всі казатимуть: "Так нереально". Це тільки теорія.
Лиш в обіймах твоїх мені кисню достатньо буде.
Зможу дихати щастям, всміхатись нарешті вже щиро.
І не треба казати, що серце тебе забуде.
Воно справжнє, ніколи не вміло любити фальшиво.
І в обіймах твоїх я нарешті зігрію душу.
Їй багато не треба, їй вистачить твого тепла.
Не хвилюйся, не думай, що я все покинути мушу.
Божевільна? Нехай. Я такою завжди була.
У обіймах твоїх знайду те, що назву своїм раєм.
Звідти я, безперечно, ніколи не зможу втекти.
І яка нам різниця, що ми про майбутнє не знаєм?
Світ весь стихне, зупиниться, поки зі мною ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2012
Мені тебе нітрішечки не треба.
Ти вільний, справді вільний, можеш йти.
І ти для мене більше не потреба.
Розбили, розділили ми світи.
Тепер ми можемо забути все і стерти.
І нам не треба компромісів, зайвих слів.
Хоча здається, що простіше вмерти,
Ніж вигнати тебе із моїх снів.
Мені тебе би краще й не згадати,
Сказати, що то був поганий сон.
А може, і ніколи вже не знати.
І плакати з дощами в унісон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2012
Вистава добігає до кінця.
Тепер ми можемо вже рахувати дні.
Хоч нібито щаслива, але я
З тобою то в раю, то у вогні.
То майже фініш, майже наш фінал.
Ми все ще боремось і сподіваємось втекти.
Мій тихий плач. Аплодисменти. Темний зал.
Скажи, чого такий близький й далекий ти?
Не можна нам уже піти назад.
Не повернути те, чого так прагнем ми.
Я ж хочу серед сотень тиз бравад
Знайти гармонію, де поруч будеш ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2012
Відніми свої мрії й помнож на фальшиву реальність.
Піднеси до квадрату спогади і почуття.
Намагайся знайти в мені ту свою віртуальність.
А потім щодуху старайсь розділити життя.
Додавай більше страху, множ на любов і безмежність.
Спробуй коренем з радості трохи змінити буття.
І шукай, ти шукай оту кволу мою незалежність.
Запиши нескінченну прогресію свого життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2012
Не дай мені забути все, благаю!
Не відпускай і крил не відтинай.
Так, буде складно. Думаєш, не знаю?
А ти хоч мої мрії не вбивай.
Не дозволяй втекти або сховатись.
Я хочу щастя. Чого ж прагнеш ти?
Можливо, досить нам з майбутнім гратись?
А може, краще назавжди піти?
Не дай мені ще й збожеволіти, не треба.
Я вже не маю сили. Зачекай!
Мені ж без тебе - сонцю як без неба.
Ти так потрібен. Досі. Пам'ятай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2012
Вкради мене. Хай буду я в полоні.
Мені свободи вже нітрішечки не жаль.
Хай наше щастя впаде нам в долоні,
А все минуле просто піде в даль.
Вкради мене, й нічого більш не треба.
Цих щастя барв достатньо, аби я
Була спроможна дотягнутися до неба,
Хоча й це зайве, поки я твоя.
Вкради мене, й нас більше не злякає,
Що залишилось надто мало днів.
Ти близько, поруч - цього вистачає.
А поки що не треба зайвих слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2012