| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
…Тож удосвіта вставала
І зневірена украй
Бога пошепки питала: -
Чи насправді десь є рай?
Де нема думок - як жити?
Де іржа не точить світ.
В полі літо, стигле жито
І нічого не болить.
Смуток там не порядкує,
І розп`ятих днів нема -
Там царівною святкує
У безмежності весна.
І в задумі у великій
Кружеляста тінь -Земля -
Добрим спокоєм сповита,
Схожа трохи на маля…
Тож удосвіта вставала
І знедолена украй
Бога пошепки питала: -
Чи візьмуть мене у рай?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2012