Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Так швидко ми звикаєм до тепла і ласки,
до рідних тих очей, що бачать наскрізь,
і серце з кров'ю любов змішує
я , чесно , радий , що ти стала найріднішою.
Так швидко ми звикаєм до тепла і ласки,
лиш дві причини - а знімають із людей маски,
і зразу стає видно справжню їхню душу,
ну а вони терпіти наш важкий характер мусять.
Так швидко ми звикаєм до тепла і ласки,
і все наше життя , неначе гра у шашки,
і щоб здобути перемогу цеї гри -
заради щастя треба щось пожертвувати.
Так швидко ми звикаєм до тепла і ласки,
і все моє життя стало подібним казки,
і я тримаю в ній твоє ніжне зап'ястя,
а у фіналі цієї казки обов'язково буде щастя..!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2012