Oksana Dubinska

Сторінки (1/8):  « 1»

ха ха) 000000000

Под  вечер  еле  ковыляя,  тащя  в  руках  мешки  с  едой,  с  работы  тетка  молодая  брела  по  улице  домой."картошка,лук...  -  она  шептала,  сосиски,  майонез,  кефир,треска,конфеты,булка,сало.....Да  вроде  все  взяла...А  сыр?!  Да  нет  и  сыр  купила  тоже.......  с  трудом  давался  каждый  шаг.  Вновь  перечислила  и  все  же  не  успокоиться  никак,  и  вот  в  подъезд  она  заходит.  Маньяк  навстречу  ей  шагнул!  Глазами  жертву  он  находит  и  плащ  эффектно  распахнул!  А  под  плащем  нагое  тело  ей  демонстрирует  свое!  На  тело  тетка  поглядела  и  вдруг  сказала  "Ё-МАЁ!..."  Устало  сумки  опустила  и  продолжает  говорить:  "вот  дура  старая  -  забыла.....ЗАБЫЛА  ЯЙЦА  Я  КУПИТЬ!!!!!!!!"  Мораль  сей  сказки  такова  -  готовьтесь  к  Пасхе,господа!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330794
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2012


. істина.

"мені  здається,ніби  в  кожного,хто  публікує,в  голові  є  канапа...і  коли  ти  пишеш  щось,і  коли  ти  у  тому  залишаєш  себе,і  коли  це  хтось  бачить  і  цим  починає  на  мить  жити,то  ти  даєш  дозвіл  сидіти  на  ній,стояти,лежати,стрибати  й  підводити  руки  вгору,а  ноги  ховати  під  себе...можливо,це  навіть  одна  з  найінтимніших  справ  у  цілому  світі...бо  лиш  у  собі  до  дна  можна  оголитись."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330643
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 16.04.2012


винна я

Залиш  мене,  прошу  тебе,  залиш,
І  дай  я  впущу  волю  в  свої  груди.
Вдихну  на  повну,  присмак  самоти,
Коли  тебе  вже  біля  мене  більш  не  буде...

Я  не  хотіла,  мріючи  жила,
Необережно  серденько  розбила..
Нашу  любов  не  зберегла,
Сама  ж  невміло  щастя  я  зронила.

Прости  мене,  залиш  мене  одну.
Не  знаю  я  чого  насправді  хочу.
Я  розлюбила,  і    ще  не  одну
сльозу  втиратиму,  у  сонні  роси...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2012


!!!Цікаве листування!!!

Оксана
Вірші  народжені  від  "болю",  від  шуму  у  тмяній  тиші,  Поет-  це  вязень  по  неволі..  Заручник  власної  душі!))


Собака
Твоє?)


Оксана
мого  сеця..

Не  знаю  звідки  вірші  беруться,  коли  у  голові  думки,  неначе  бються!!

Собака
Мені  подобається)  А  слово  "тиші"  можна  замінити  на  слово  "тишині"  і  тоді  буде  трошки  зручніше)


Оксана
....  Кожен  сам  обирає  ,  я  не  ставлю  вірші  у  рамки!)


Собака
Це  правильно  і  мудро)


Оксана
=)

Знаєш  ти  притягуєш..)

Собака
Знаєш,в  даному  випадку  це  мене  тішить))


Оксана
Чого  лиш  в  даному?


Собака
Бо  так  якось  склалось,що  не  завжди  мені  це  на  користь...І  навіть  не  в  тому  справа.  Просто  буває  так,що  притягуючи  до  себе  когось,я  зрештою  багато  себе  втрачаю...Дуже  багато.  Я  не  знаю  як  це  пояснити.  І  не  знаю  як  тобі  зрозуміти.  Але  думаю,що  ти  мала  б  знати.


Оксана
Коли  віддаєш  сповна,  відверто  й  щиро,  іноді  чомусь  і  повністю,  гудиш  своє  єство..  Втрачаєш  себе,  свою,  і  не  знаходиш  у  тому  що  втратила  смислу...
Не  знаю,  чомусь  таке  в  голові  крутилось!

Собака
Отже  таки  знаєш.


Оксана
=)  в  мене  такий  стан  буває  іноді,  з  тугою  переплетені  райдугові  усмішки,  і  втрата,  і  добро  по  темнішало..  і  важко  позбутись  інтриги,  а  легше  віддати  своє..


Собака
Останнє  речення  чіпляє.

Особливе.

Оксана
так  це  як  роздвоєння!)


Собака
І  таке  буває

Оксана
Дивина  тай  годі...  Ми  спілкуємось  так  довго  майже  вічність,  а  здається  що  більше  ніж  ці  12  хв.))  І  враження  що  із  собою  розмовляю  і  дивлюся  у  дзеркало  душі!


Собака
Це  ж  чудово)  Таке  спілкування  і  такі  люди  дають  мені  сили)


Оксана
І  мені..

Або  забирають,  а  ще  більше  віддають,  і  я  віднаходжу  в  собі  щось  чуже,  нове  мені  й  цікаве,  що  потім  вже  моє,  рідненьке  й  незамінне...

Собака
Мені  добре  знайомий  цей  стан.  Не  один  раз  його  переживала...І  я  не  визначилась  на  щастя  це,чи  на  жаль.


Оксана
Та  як  би  не  було,  на  досвіт,  на  бажання..  частиною  для  мене!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330360
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2012


Перепетії.

Незгоди,  це  випробування  фортуни..
Бунт...
Душа  на  часточки  аж  розривається,
добро  ховається.
Не  чесно,  і  не  щиро..
так  "не  чисто".
Від  бруду  вже  не  вмитись,
і  сил  нема  боротись.
Думки  оточуючих  пхають  в  глухий  кут,
Завязують  очі,  й  руки..
Та  це  все  виправдані  муки.
Життя  нас  ставить  на  дорогу,  
А  я  з  порогу,  личу  у  вись,
Втікаю,  шматочок  свого  щастя  шукаю.
Молюся  Богу,
Шукаю  змогу,
Все  побороти,
Під  силу  ще  усі  життєві  повороти..!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330237
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.04.2012


…в собі заховала

Він  тут,
Він  поруч.
Та  не  доторкнутись...
Чого  позбутись???
Нічого  не  було,
й  не  буде.
Я  скоро  все  забуду?!

Та  знову  слід,
В  душі  заплямленій.
Та  й  вже  на  серці,
Купа  шрамів.

Навколо  гамір.
Його  напевне  покохала,
Й  в  собі  всі  рифми  заховала..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2012


пишу рядочки. .

А  я  пишу  рядочки,  про  життя,  
Перегортаючи  листочки,  із  книги  про  моє  буття..
І  розбираючи  частинками  думки,  у  голові  покоперсавшись,
наодинці,
На  аркуші  виводжу  ці  рядки!

Поступків  купу  лишніх,
А  стерти  їх  немає  сенсу,
Їх  памятають  люди.
А  я  як  "лялька  вуду"...
Ні  сміху,  ні  плачу,  ані  розмови  щирої,
нічого  правдивого!

Згубила  сенс  життя,
і  на  обличчі  маска,  
я  як  по  маслу-
біжу,  втікаю,  знову  щастя  доганяю...
Упала,  програла,
Кохання  фінішу  я  не  дісталась,  
і  від  життя  дісталось!

Закручуючись  в  круговерті  долі,
немаю  волі,
І  не  підвладні  дії  почуття,
Та  наче  безтурботння    я...
Самотня  я!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330032
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.04.2012


Життя. .

Наше  життя,  непередбачливо  тривожне!
Ми  йдемо  в  темряві  шука  ліхтар..
і  наче  те  котя,  безбожне,
Печемось  в  каятях  у  жар,

Ми  знаємо,  що  світло  стане,
І  вихід  знайдемо  з  незгод,
Зализуєм  болючі  рани,
Й  шукаємо  нових  пригод.

Люди,  стають  жорстокі  та  нестерпні,
знущаючись  крадуть  чуже  добро,
Їх  очі  після  цього  темні,  зашиті  нечистю,
Їм  всеодно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329849
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.04.2012