| Сторінки (1/12): | « | 1 | » |
Хіба мало одного неба на двох?
Думаю стане
і місяця, й сонця.
Їх багато для нас, для обох,
Щоб відчути реальність свою
у руках
рідного Ангела-Охоронця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2012
Тільки відстань не може нас зрозуміти
Кілометри без тебе
Ти один, я - одна.
Та я рада тому,
Що нам сонце одне і те ж світить
І насправді ми знаєм,
Що коханий ти мій, ну а я є кохана твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2012
Запалене червоним звичне синє небо
Зливається на межі моря з обрієм класично
Звичайна, ніби, річ. Насправді ж більшого й не треба.
Картину мрій зображене приваблює практично.
Пісок холодний з теплим сонцем контрастує.
Назустріч морю зроблено вже кілька кроків.
Воно спокійно мовить, що вже не сумує :
"Я бачу тебе наче вперше, хоча знайомі ми уже багато років".
Близьку присутність зовсім поруч чути,
Вона стоїть від мене лиш на крок позаду.
Руки тремтять, мороз по шкірі, а відчуття - що любить.
Мої думки мені привести варто вже до ладу.
Її тягнули погляди думки за небо,
А вітер крилами тендітну постать обіймав.
Рука в руці.Так близько, а ніби й нЕзнано-далеко.
Прокинулась раптово, а погляд на безлюдне місце впав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356557
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2012
Торкнувся важливого сну давній знак,
Що часом з'являвся бентежно.
Свідомість вводив завжди в переляк,
А слово любило...Любило безмежно
Ловити записані подихом речі,
Що теплим холодом душу гріли,
Немов обіймали руками за плечі,
А може, і ні, та здавалось любили.
Позначені літери в рідному листі,
Винятково підписані своєю рукою
Усе одно залишились прості,
Описані своєрідно-невимовною красою.
Вона самотньо стала на мості,
Вогнем провела по конверті, поки
Стальні слова горіли у листі,
Вона розвіювала над водою попіл..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2012
Проглянула я принципи,та зараз
Вони здаються вже залишені давно
На них дивлюсь я власними очима,
А враження – як через замкнене вікно.
Тоді присутні в них були і межі й рамки,
І дозволу не було вийти із-за прав,
Проте нічого зараз ніби й не змінилось,
Може, хіба доросліший світогляд став.
Так важко було заглянути за завісу
Не ідеального,та все ж реального вікна
Можливо, легшими для сприйняття були б всі речі
З відсутністю рожевого чи навіть просто скла.
Обрамлюючи погляди свої і мрії,
Стаєш наче сильніший сам собою,
Та зазвичай стоїть на перешкоді скло думок,
Що зветься "чесною людською добротою"
Невільно змушуєш себе заставити подумать,
Чи варто розбивати інших дзеркала душі,
Щоб дати змогу ,не постукавши у двері,
Через замок без попередження зайти вночі
Таємний ключ потрібно від дверей сховати,
Засунути блідно-рожеву штору на своїм вікні,
Щоб не проник у душу непотрібний погляд
І темний камінь не залишивсь в твому склі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329407
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.04.2012
Зустрівшись поглядом, неначе
Таємний голос вів : "Юначе,
Чи це не ви тієї ночі
Звертали погляд свій в прозорі очі?"
Я пам'ятаю тіль яскраву,
Що вбралась в душу, мов в оправу
Цінного образу хвилини,
Що зруйнував злі дні рутини.
Наблизившись, промовив слово,
Воно здавалось вже відомим
Я чула в сні його під ранок,
Хоч забувалось на світанок.
ДивнЕ чуття все повернуло
Не дало шансу,зоб забуло
Все змушувало прямувати
Загадку щастя розгадати
Він поглядом все вів розмову,
І враз в веселку кольорову
Перетворилося бажання,
Чим замінив якесь страждання
Все дуже часто відбувалось,
І погляди наші стрічались.
У темну ніч,десь опівночі
Підвів до мене свої очі
І тихим голосом сказав,
Що не залише і додав :
"Я буду завжди біля тебе,
Ось свідок мій – зірки і небо"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2012
З останнім подихом зими
Залишу хмарні дні серед морозів,
Щоб з першим відблиском гармонії весни
Стояла невимовна радість на моїм порозі.
Відкину важку руку темної зими,
Що пазурями розривала душу
Навіяла неспокій й настрої грози,
Та це вже не важливо, бо далі йти я мушу.
Поринувши в глибокі літні згадки,
Переді мною - світ не схожий на такий,
Що був колись, та зараз – це тільки закладки
У книзі, що відкрилась на сторінці мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329132
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2012
Світанок…Прокинувся трепет,
Відкинув свій сон недавній спогад.
Все,що було колись, минуло тепер,
По тілу пройшов знайомий холод
За руку узяв,як було тоді,
І погляд падав тремтячим вогнем
Синім кольором,як хвиля в воді,
Ніжною краплею під сильним дощем.
Теплий дотик холодної руки,
Не залишив колишньої ідеї,
Провів по обличчю течію ріки
І витер крапельку сльози моєї
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2012
Холодна рука темної ночі
Торкнулась тьмяної постаті дня,
Відкрила глибокі свої чорні очі
Ожила в мить зразу тривога моя.
Голос темряви кличе рішуче
Без краплі вагань лиш вперед прямувати
Вже сонця не видно. Воно стало колючим.
Вразлива душа не може ні слова сказати.
За сірим замком вже замкнулась,
Не мала бажання ділитись думками
З долею серце її очима зустрілось
З-за плечей було сказане слово тремтячими вустами
Оглянувшись спокійно навколо себе,
Минуле залишилось таким сАмим
Єдиною надією її – було небо
Ступала в майбутнє пліч-о-пліч з коханим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2012
Темним сяйвом спадали слова
Не зовсім доречні і не зрозумілі,
Синім променем лилась мова моя,
А в голові вертілись думки давно вже осілі.
Точилася розповідь довгою стежкою,
Але із вуст не вийшла жодна буква,
В думках повите все було, немов мережкою,
Для щирих слів мовчання – наче мука.
Першим словом привида розмови,
Що так боїться осуду завжди
Почати варто лінію розмови
Для того, щоб в кінці не чути слова : "Йди"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328872
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2012
Огорнуті чистим прозорим повітрям
Вечірньої мряки густого туману
- Я обійму тебе до костей, я буду твоїм вітром,-
Сказані були щирі слова без краплі обману
Вступаючи в темінь власного світу,
Заглибившись повністю в душі глибИну,
Дарунки робила особливому літу
Омріяна щастям, думками в цю днину.
Почутого вдосталь було для надії,
Що зорями білими встала зранку,
Торкнувшись важливого - а саме мрії,
Проникла в свідомість з самого світанку.
Не дала можливість стояти одною,
Доповнення були слова з темних літер,
Овіяних якоюсь холодною добротою
- Бо огорнув я тебе до костей,я твій вітер...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2012
Осінь спалює листи ,
Що колись писало їй літо,
Перед нею з'являються вони -
Згадки того прекрасного світу...
Вона дуже любила казку
Із щасливим,чудовим кінцем,
Вона любила вітру ласку,
Намальовані малюнки олівцем.
Вона чекала дощу, як спасіння,
Дивилась на нього годинами через вікно,
Любила прокидатись під сонячне проміння,
А інколи просто згадувала його.
Була то весела,то зразу сумна,
То впевнено йшла,то оглядалась.
У серці її забриніла струна
І мрія її, здається , збувалась...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2012