| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Когда ученик начинает понимать то, что он плохой ученик... Когда ученик понял это в то время, когда еще не поздно... Когда ученик борется с причиной, что его удерживает на таком уровне... В это время в голове ученика всплывают отец, мать и учитель, в которого он верит. Будь это слово, которое так хотелось услышать... или молчание об очевидной безнадежности... или просто доброта... что-то привязывает ученика к учителю и дает, наконец, понимание того, что плохой ученик это не степень сравнения в обществе, а конкретная оценка, которую стоило бы изменить. Убегая, ученик становится ближе к тому, от чего он убегает. На пути своего становления проблемный ученик будет нуждаться в слове учителя, ведь он однажды оступился. Когда учитель увидит в ученике желание и будет готов критиковать, давать советы и контролировать его, ученик будет вдвойне стараться не разочаровать своего учителя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325691
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.03.2012
ДОРОГИ
Кушнарева Екатерина
Дороги разные бывают,
дороги в Лондон, Уельс ведут.
Моя ведет к моему "раю",
где тихо парусы плывут.
Одна ведет к реке спевучей,
манящей, но не сладкозвучной.
Ведь шум загрузки суден с моряками -
Такой манящий ночью, днем и вечерами!
Веди меня дорога, пыли не несущей!
Зови меня соленым вкусом вездесущим!
Зеленым бурным морем меня удерживай,
Правдивее тебя для сердца нету, знай!
Блестить дорога-поводырь,
Лучами солнца заливаясь.
Белеют чайки-как-буйки,
Туда-сюда от волн качаясь.
Одна с дорог ведет кого-то
К тиши домашней и уюту.
в моей - четыре стороны,
Ограничений нету!
Все мили я пройду,
Судьбой назначены.
Все краски я найду,
Что Богом в них даны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325564
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2012
Що таке життя?
А що таке життя? Пісочного годинника хода,
Туману біг від вранішнього сонця.
Клопоти, суєта, повтор все того ж сна.
Його довжина? Хвилинна пауза, миттєва думка.
А щастя? Момент захоплення,
Якого заміняє потім пустота.
А що таке надія? Шторму ранкового подих тяжкий,
Що позбавляє росяні галявини краси,
І з кожної квітки їх перли здуває, і ті помирають...
Павутина, що приховує шипи розчарування,
Які колять сильніш через легке маскування.
А що ж є смерть? Причина незнайденного?
Чи дивна темна назва жахливих голосів?
Це сон, що прагнуть стомлені, сон довгий, затяжний.
А мир? Де взяти цього щастя вдосталь?
Ніде, на всьому світі! Крім неба і могил.
Так що ж таке тоді життя? Коли всі маски зняті,
Чи можна річ оцю найбажанішою назвати?
Марнославство - ось що таке життя,
І очі, які бачать це і є тому зізнання.
Та кожному є суд, і смертний там побачить
Яке він щастя вибрав, і що він захищав;
І. як не пізно, виправить все те, що він плекав
До того, як дать відповідь свою на небесах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325560
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2012