| Сторінки (1/42): | « | 1 | » |
Бринить душа, мов напнута струна,
торкнись її - тихесенько заграє...
Мелодія прозора і ясна
моє життя серпанком огортає;
мов сповідь, вилитись вона спішить,
звільнити душу від нудьги і болю...
Я не боюся ще раз согрішить -
боюсь навіки впасти у неволю,
боюсь лапатих рук, що рвуть струну,
і слів ядучих, що іржавлять душу...
Я і себе навіки прокляну,
якщо когось в житті страждати змушу!
Бринить душа, мов напнута струна
під пальцями натхненного маестро...
Кохання чаша випита до дна.
Позаду все. Попереду - весна!
Мелодія життя все presto, presto, presto...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2014
Розсіялось небо сльозами над полем,
розвіявся бризками вітер над морем,
розсипалось сонце у краплях роси -
і серце стиснулось од тої краси...
Розтали крижинки в очах смарагдових,
торкнулася усмішка вуст пурпурових,
здійнялися груди у легкім зітханні, -
і серце стиснулось в дівочім чеканні...
А він зашнуровує душу в доспіхи,
а він не чекає від зустрічі втіхи,
ні вітру не чує, ні неба не бачить,
схід сонця для нього нічого не значить...
Жага перемог юнака засліпила,
висмоктує душу, висушує силу,
затьмарила обрій, і неба заграву -
щоденні двобої за успіх і славу!
Зустрілись на стежці життєвій обоє.
Над нею - світання, і трави з росою,
над ним - лише хмари зіткнулися громом...
І не розминутись на стежці обом їм!
По різному світ бачать - очі зелені ,
дівочі, захоплені, - й очі сталені...
Вона - лиш красу цього світу сприймає,
а він усю важкість на плЕчах тримає;
Та разом ці двоє - гармонія світу!
Зійдуться, й з'єднається - сяяння цвіту,
джерельна прозорість і трави з росою,
і шал перемоги в нелегкім двобою,
роботи напружної втома буденна
і радість пробудження разом щоденна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468141
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2013
Чекання, чекання, чекання, -
надія й затяте мовчання,
години і дні у тривозі, -
примара розлуки в порозі!
Безжалісний суд над собою,
образа любові - любов'ю,
шаленство і тиха розпука -
розлука в порозі, розлука!
* * *
Не здавайся, не ридай,
не стікай зневірою, -
денно й нічно заклинай:
"Вірую... Я - вірую!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2013
Паду, лечу в неясну далечінь,
кричу мовчанням, розпачем звиваюсь,
як загнаний до смерті буйний кінь
і піною, і кров'ю умиваюсь,
караюсь думкою, що швидко промайнуть
безумні і солодкі щастя хвилі
і що моя буденна сіра суть
знов запанує в ошалілім тілі...
* * *
Я придумала саму себе,
я придумала собі тебе,
мій коханий!
Нас обох немає в світі цім -
і пустий душі моєї дім
безталанний!
Я замріяна весь вік живу, -
я боюся бути - наяву,
мій коханий...
Може, марево - цей світ навкруг?
Ти розрадь мене, примарний друг
довгожданий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2013
Твої слова - як дощ на спраглі трави:
"Де Ви пропали на дванадцять днів?
Без Вас у мене зовсім кепські справи!
Я як без рук, чи як кіно без слів!
Де записник з нотатками засідань?
Коли з відпустки вийде агроном?
З ким пив учора постачальник-злидень
і де стоїть карафка із вином?
Чиї заяви треба підписати,
кому я обіцяв машину дров,
чи виселився Пилипчук із хати
і чи, нарешті, сторож вже здоров?
Де прибиральниця поділа попільничку,
де парасоля, що висіла тут?
На п'яту викличте у кабінет п'яничку,
а цю записку віднесіть у збут!"
...Бурчиш, бурчиш, - чи сердишся, чи радий,-
я ж тану, наче віск, від слів твоїх!
Шукаю, дізнаюсь, даю поради
і цілий день тамую в грудях сміх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466386
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2013
Ми всі з одної Батьківщини,
ми всі її палкі сини.
Ми - громадяни України
з своєю часткою вини
за те, що бідна і без долі,
що втратила себе саму,
що прагнуть перестала волі
і вся занурилась в пітьму,
що ми, її хрещені діти,
забули гордість й предків честь,
і ладні в теплім гнОю скніти
і хвацько козиряти "Есть!" -
аніж її, свою Вкраїну,
свою ВІТЧИЗНУ, світоч свій
піднять з колін, піднять з руїни
і стать з байдужістю на бій!
Багато нас. В єдину долю
з'єднала всіх земля оця.
В борні за щастя її й волю
не посрамім свого лиця!
І хай говориш ти на ідіш,
ти - росіянин, ти - мадьяр, -
на смерть за неї радо підеш,
якщо в душі любові жар!
Ми - УКРАЇНЦІ. Наше право
її ганити чи любить.
Але вона - моя! Держава,
в якій усім нам разом жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466385
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2013
Мовчання - Каїна печать -
моє прокляття й оборона,
мій захисток, моя схорона, -
душа кричить, вуста мовчать
* * *
Я далеко від долі. До неї кричу,
я її прикликаю, її проклинаю,
я її ненавиджу - без неї вмираю,
захлинаюсь від спогадів і від плачу...
* * *
З тобою ми подібні, бідний пес -
і ти, і я ланци на шиї носимо,
лиш ти ночами виєш до небес,
а я мовчу... Обидва ж волі просимо!
* * *
Пора звитяг пройшла.
Всі лицарі померли.
Заробітчани і самці лише навкруг.
Коханим не дарують квіти й перли,
і не цілують лебединих рук...
* * *
Ми всі не праведники, ні!
На жертви й подвиги готові,
сліпі буваєм і страшні
в своєму прагненні любові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2012
Трамваи скрипят суставами -
старческими, усталыми,
слезятся глаза стеклянные,
струится по окнам вода...
Они вспоминают прошлое...
Они ведь хотели большего!
Их руки в небо заломлены,
а врезались - в провода...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2012
Цілував березу вітер, пригортав,
колисав, зелену кОсу розплітав,
шепотів їй про кохання і весну,
обіцяв любов довічну, неземну,
обіймав за білокорий стан гнучкий,
дарував їй дощик теплий весняний...
А береза пам"ятала про громи,
про шалену вітру лють серед зими,
вся від відчаю тремтіла і жаги,
розсипала жаль і ніжність навкруги,
"Не тривож мене," - просила,- "Не чіпай, -
скоро, скоро відшумить зелений май,
відбуяє і твоя швидка любов, -
злим, байдужим і холодним станеш знов!"
...Опиралася, згортала віття рук,
гамувала соку біг і серця стук,
застилала їй навколо світ імла...
Бо вона - вона закохана була!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2012
Горіли слова, попеліли,
жалили іскрини їх,
склепіння церков чорніли,
тріскали лики святих,
метались розхристані тіні,
шипіла об жар вода,-
вмирали книжки безцінні,
і всесвіт за ними ридав...
*
Крутилося веретено,
сукало років шнурок,
мінялось в руках знамено,
смертно клацав курок,
спинались на ноги діти,
вростали у грунт діди –
і мудрості самоцвіти
знов склалися в книг ряди…
*
Змила сліди пожежі
дощів і туманів їдь, -
лиш плаче годинник на вежі
дзвоном кількох століть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2012
Фантастика, фантастика, - усе її життя...
Фантастика, фантастика – гріхи без каяття!
З любові чи безвиході, чи з тУги, чи з нудьги
у розкоші і в бідності гріх сіє навкруги.
Із жартами й примовками, забувши про роки,
осміяна й оспівана – пережила віки…
Солодке тіло – продане, душа – як вольний птах, -
ніхто не зможе втримати в пожадливих руках!
Нічим не зобов”язана ні світу, ні отцям,
нікому не належана до самого кінця, -
живе, грішить, не кається,
лиш світиться в очах
бажання буть коханою –
та вічний біль і страх…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332578
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2012
Захопив у жменю вітер білий сніг,
рветься вп"ястися у очі, збити з ніг,
від безсилля та від люті поли рве,
засипає і заносить все живе,
креше вікна, візерунки витина,
льодом виморозив річечку до дна,
перекреслив, перекраяв виднокіл
і зрівняв у поле біле пагорб, діл...
Крізь проталину на шибі посвічу,
перехожому крізь вітер прокричу:
"Ти не йди у буревію білу ніч -
жде тебе в моїй світлиці тепла піч,
жде притишена розмова при свічах,
жде пухнастий муркотунчик у ногах...
Хай шкребуть вітри віконне змерзле скло,
хай усі сліди-стежинки замело, -
тут тебе чекає тиша й забуття!
Зазирни - і залишись на все життя..."
Не скажу я перехожому одне:
ляже віхола - не стане і мене...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2012
З народження душа - як джерело,
прозоре, чисте, життєдайне диво...
Одному ж його тванню затягло,
а хтось криничку догляда дбайливо;
один живе лиш хлібом і вином, -
а інший спраглих напува водою,
хтось все навколо спопеляє злом -
хтось задля інших жертвує собою...
У кожного під зорями свій шлях,
позначений Всевишнього рукою.
Один як Герострат живе в віках,
а інший - вічний до людей любов"ю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2012
Приснилось: стою на безлюднім перроні,
а ти - у запертім, обдертім вагоні
крізь скла закіптюжену напівпрозорість
повз мене очима вишукуєш зорі,
і я розумію - у безвість неначе
відвозить вагон твоє серце юначе...
Я намагаюсь твій погляд зустріти,
на мить на собі твої очі спинити,
улитися в тебе по променю зору, -
та ти не мене виглядаєш, а зорі,
неначе назавжди у темінь бездонну
з собою забрать хочеш зірку бездомну...
Я в розпачі серце виймаю гаряче,
тобі простягаю, байдужий юначе, -
як тисячі сонць, моє серце палає!
...Та лиш недосяжна зоря йому сяє,
неначе на світі нема більш нікого,
хто б міг врятувать від провалля жахного...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2012
Не треба мені часто промовляти:
"У всякого початку є кінець..."
Тобі я не збираюсь докоряти,
терновий не примірюю вінець, -
скінчилась гра. Я просто вже не в силі
мажорну роль довести до кінця.
Безжурності знімаю шати білі
і маску, що прилипла до лиця;
де плакати захочеться - заплачу,
зрадіє серце - щиро засміюсь,
і, попри всю свою спартанську вдачу,
від розпачу по-справжньому нап"юсь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2012
Спустошена душа моя
зі страхом дивиться і болем
крізь вікна вицвілих очей
на світ байдужий і жорстокий...
І бачить сніг на пелюстках
розквітлих вишень, і багнюку,
і люд недобрий і лихий,
без співчуття і без любові
до ближнього й самих до себе...
Але як погляд твій сяйне
крізь скло зіниць мені у душу -
в ній розквіта весняний сад
медами й росами світанків!
...І знову сенс в житті знайду,
і знову оживаю з тліну,
і плачу, і сміюся знов,
і всіх люблю, і всіх прощаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329647
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2012
Ні, зовсім я себе не знаю!
Але якщо і доведеться
усю гірку пізнати правду,
то, може, світ мене й осудить,
а, може, й ні... А я - ніколи!
Бо як би легко не прикрила
свою вразливість я безмірну, -
однак за рану зачіпає
і викликає кровотечу
усяке необачне слово,
що люди кИдати уміють...
"Живеш - живи!" -мені всі кажуть.
А я умію лиш вмирати...
Вмирать потроху, рік за роком,
гасити свічку, що в тумані
ледь-ледь освітлює стежину...
І ноги в"язнуть у пилюці
всього марнотного, а очі
все сліпнуть, сліпнуть і не бачать
нікого і нічого більше, -
щоб вже повік не приростати,
відтак не відривати з кров"ю...
О, я себе не хочу знати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2012
Стою в безмежжі між зірок посеред світу,
ловлю рукою зорепаду колючий вітер,
і дотик кожної - мов крик душі останній,
що покидає світ живущих на світанні...
Собі намисто з тих зірок зберу за літо.
О, скільки болю і надій у ньому скрито!
На теплі груди покладу зірки схололі -
і зродяться в мені чиїсь погаслі долі...
Чия ж душа сьогодні впала мені в долоню?
Скочусь і я колись з небес - і охолону...
Якби ж то знать, - чи загублюсь в траві росистій,
чи збереже хтось і мене в яснім намисті?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329118
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2012
Ти не карайся згадкою про мене,
при зустрічі вбік погляд не відводь, -
моє кохання, грішне і стражденне,
не звабить більше непокірну плоть!
Перегорять в золу дерева мрії,
переснує павук стежки надій, -
і розуму холодні сніговії
відновлять спокій у душі моїй...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2012
Ось він - сигнал про скінчення вистави -
мого життя...
Почався відлік часу перед стартом
у небуття.
Відіграно передостанню дію - трагедії чи фарсу? -
і зал мовчить,
ні оплесків, ні свисту, - і не смію
забутися на мить...
Антракт закінчився. Знов маску надіваю,
йду під юпітери очей,
свою виставу - чи живу, чи граю? -
як лебедину пісню, відспіваю
під мерехтіння
жалібних
свічей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2012
Так мляво обертаються думки
в обіймах пообідньої дрімоти!
Тихеньким порухом незримої руки
вколисані усі мої гризОти;
крізь стелю опускається небес
шатро гаряче і сліпучо-біле,
і у душі, як в юності, воскрес
чекання щем і мріяння несміле...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2012
Я дощ люблю...Його печальний шепіт
і прохолодний дотик до чола,
і трав напоєних тихенький легіт,
і срібну млу, що світ оповила;
люблю його задирливим і буйним,
з пінястими потоками води,
з грозовим передзвоном семиструнним, -
сумним, веселим, лагідним - завжди!
Подібний він моїй душі плакучій...
Ми близнюки - у морось і в грозу
як ноти у аккорді, ми співзвучні!
...Усе життя я дощ в собі несу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2012
Ти мій - не Бог, о ні! -
моя таємна мрія,
fata morgana, трепетна надія,-
її із серця п"ю, як з джерела, -
наситилася нею й ожила!
Ти мій - не Бог, о ні! -
моя хвороба люта,
безумна і страшна, безжалісна отрута, -
її у відчаї п"ю келихом вповні,
та не приносить забуття мені...
І все ж таки ти - Бог!
Мій бог і мій суддя,
мій поводир і зміст мого буття,
моя гірка любов, єдина і неждана,
моя болюча, невигойна рана...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2012
Ну от, здійснилося!
А світ стоїть, як був,
і сонцем наливаються черешні.
Свідомості моєї смертний зсув
життя розтяв на "вчора" і "прийдешнє".
Та поділ атома мого життя не вб"є,
не викличе мутацій цього світу, -
щодня зі сходу сонце постає,
відходять старики,
народжуються діти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327049
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2012
Все сміються, сміються, сміються вуста,
а в зіницях - мороз, і у серці - крижина...
Лиш надія у розпачі руки спліта,
лиш розтягнута в вічність розлуки хвилина!
Над собою сміюся...Мені все-одно,
що подумають люди і ти, не-мій-милий.
Пролилося даремно любові вино, -
не сп"янило нікого і не звеселило.
Я тебе відпускаю. Ти вільний. Іди.
Озиратись на мене не будеш, я знаю.
Як холодна зоря, для другОї світи.
Я тебе не забуду - і не проклинаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325408
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2012
Які слова убогі і безсилі!
Які думки свавільні і стрімкі!
Мов океанські неспокійні хвилі,
що розбиваються об груди маяків...
Їх зрадливі вогні посеред ночі
до себе ваблять невгамовність хвиль,
і б"ють кришталь глибин на піни клоччя,
висушують на гіркоту і сіль...
Отак мої думки - на волю рвуться,
довірливо на приязні вогні спішать, -
та об реальності жорстке каміння б"ються
і піною безсилих слів на нім лежать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2012
Нічні думки, як рій тривожних бджіл,
сполохано гудуть в пітьмі над головою -
то радяться, то сваряться зі мною
і падають по черзі в сон без сил...
Нічні думки, спокусливі й невтішні,
солодкі і гіркі, як перестиглий плід, -
я вас не встигла й скуштувать, як слід –
чи ви такі святі, чи ви настільки грішні?!
І я не сплю, я все чатую їх,
прекрасне видиво нескованого духу, -
я заздрю вільному, нестриманому руху
високих і буденних дум моїх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325138
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2012
Помовчи, милий мій, не питай,
не спіши зазирнуть мені в душу,
що на серці моїм, не гадай,
чим собі я голівоньку сУшу;
ще не час, милий мій, ще не час
пізнавати мої таємниці, -
ще промінчик надії не згас
у віконці моєї темниці,
ще кохання мене зігріва
і на біль озивається серце,
ще не втрачена віра в слова
й бачу світ крізь рожевеє скельце,
ще тремтять полохливі пташки
на довірливій теплій долоні,
і мої відчайдушні думки
ще з надією стукають в скроні...
Не спіши ж, милий мій, постривай
силоміць зазирать мені в душу, -
там чистилище поки, не рай,
і пройти я сама його мушу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325125
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2012
Сповідуюсь тобі перед лицем розлуки...
Нехай не ляже тягарем на плечі гріх -
той гріх солодкий і без муки!
Нехай не витисне з грудей твоїх,
з очей твоїх - сльозу, чи прикрий сміх,
нехай не рвуть мені на клоччя серце круки
зневаги, каяття, розпуки -
сповідуюсь тобі перед лицем розлуки
у почуттях і помислах своїх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2012
Спаси мя, Боже, від гріха!
Врятуй від кари і покути
за те, що серце зазіха
на мед любовної отрути!
Врятуй мя, Боже, від ганьби
осміяною буть собою;
мій біль на глумище юрби
не кинь, караючи, рукою, -
від марних сподівань спаси...
Взамін - що хочеш! - попроси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2012
Мені наснилася весна
в кінці замріяного літа...
Розгойдувалась твердь земна
сентиментально розігріта,
і вивергав душі вулкан
надії чудодійну лаву,
стелив сподіванок туман
і сплячу збуджував уяву...
Мені приснилась я - така,
якою і хотіла бути, -
свавільна, горда і легка,
що не зламати й не зігнути,
з піднятими у лет крильми
і синьосвітними очима, -
та, що сміялася з зими, -
безстрашна, мудра і значима!
Мені привиділась любов -
примара моря у пустелі...
Її напитись хочу знов,
в пісках шукаю й підземеллі,
відлунням кинуло в світи
мій відчайдушний зойк безмовний...
Мені приснився - інший - ти:
терплячий, люблячий, жертовний!
Мені наснилася весна
в кінці притомленого літа, -
і я прокинулась. Одна,
ніким не знана й не зігріта...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324667
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2012
Чого журитися мені,
що знову плакала я в сні?
То ж був лиш сон, лише омана,
в якій і думка, й воля в"яне!
Було - колись, я пригадала, -
як легко в теплім сні літала,
як ніжила в яснім промінні
бажання юні і нестримні...
В проваллі ж нинішньої ночі,
не встигну я склепити очі,
як знов і знов п"янка отрута
на душу накладає пута!
Шепоче вкрадливо утома:
"Посидь в гнізді... Залишся вдома...
Чого з журбою рвешся в небо?
Хіба тобі багато треба?
Забудь романтику юначу!"
...А я згадаю - та й заплачу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2012
Живу, і знаю, що живу,
фіксую розумом події
і реагую на всі дії
реалістично, наяву.
Лиш реагую, - не сприймаю,
не відчуваю, не збагну -
себе тут бачити, одну,
коли я, друга, там дрімаю?
Нас дві... Нас дві. Нас дві! Нас дві?
Де справжня - ця, жива, чи спляча?
Та, мрійниця? Робоча кляча?
Дві крайнощі в однім єстві...
Яка роздвоєність тяжка!
Чи не прикличу ту годину,
коли змордовану людину
поглине відчаю ріка?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324325
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2012
Хто - я? Що - "Я"? Невже всього лиш плоть,
що зве життям убоге існування?
Хіба ж у неї не вмістив Господь
бунтарську душу, пристрасні бажання?
Хіба ж не я дивилася на світ -
ще до народження! - захоплено очима,
гойдалася в колисці мрійних віт,
тримала небо кволими плечима,
ловила шепіт вітру, шелест трав,
вмивалася досвітньою росою, -
мій дух, ще не народжений, жадав
злиття з природи вічною красою
і рвався в світ живущих - також жить,
торкатись сонця теплими руками,
ступать колючими пожнивними стернями
і дякувати Богу кожну мить?
То хто ж я? Що - "Я"?
Плоть без почуття,
дзвінок без голосу, безбарвна квітка в полі,
чи духу й тіла болісне злиття
в народженні ще однієї долі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324323
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2012
В чотири квадрати, як в грати,
в місячну ніч
самотність спішила убрати
поснулість облич...
Підкуплене нею світило
віконні хрести
на лиця бліді опустило,
як чорне тавро самоти;
і світяться в тиші тягучій
розхрестані сяйва облич
і - сонних - їх поки не мучить
самотня і місячна ніч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324061
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2012
Сльота... Свинцево-сіра мла
згинає голови деревам і будинкам;
свинцеві краплі виснуть на дротАх
і обривають металеві жили;
нема веселих і дзвінких калюж
на тротуарах; слизиста волога
сіда на вії, лізе в рукави
і скапує холодною росою
за комір обважнілого плаща...
Сльота в душі, у серці і в думках...
Де, весно, ти? Де грози повносилі,
коли на небі зносить греблю дощ
і облива раптово й жартівливо
весь молодий, квітучий, щедрий світ?!
Назустріч небу тягнуть віти липи,
будинки ловлять шибами вітри,
мов струни, виграють сталеві дрОти,
купаються в калюжах горобці, -
дзвенить, сміється і тремтить душа
в чеканні несподіваного щастя;
весь світ в надії - я в надії теж!
В поверненні весни
моє спасіння...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2012
Лягає спати день...
Замкнув дбайливо
грайливий вітерець нетерпеливий,
призахідних підбив хмарин перину,
оглянув по-господарськи долину,
заплющив сонце-око,- і затих...
Тихенько вечір вийшов за поріг,
в задумі сів на призьбу біля хати,
неквапом став господу оглядати:
он гір далеких зламані шпилі
потроху розчиняються в імлі;
підступні сутінки ковтають все навколо;
лишилось місяця старенького півколо
та чорна тінь високої тополі...
І тиша розповзається поволі;
заціпеніло все. Зійшов на трон
і владарює батько тиші - Сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323753
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2012
Все нереальне у житті,
проекція на тло екрану…
Існуєш, наче, й во плоті,
возносиш почуттям осанну, -
та лиш на невловиму мить
божественна погасне іскра –
і знов екран пустий стоїть,
і тінь життя твого збіжить,
і втратить силу думка бистра…
* * *
Весняне сонце мрії воскреша,
і знов надію будять щедрі грози, -
випручується з сповитку душа
і витирає непролиті сльози...
* * *
До точки плавлення нагріті почуття, -
у тиглі розуму очистка йде від шлаків.
Згорає шумовиння і сміття,
і звуглюється лживість постулатів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2012
Туман...Просвітлена печаль
усе навколо огортає...
Десь вдалині горить свіча -
вона і вабить, і лякає;
примарні тіні крізь туман
до мене простягають руки
і, хоч я знаю, це - обман, -
кричу і плачу від розпуки...
Горить свіча, туман пливе,
танцюють і шепочуть тіні,
сумує полум"я живе:
"Усі ми смертні... Всі ми тлінні..."
Сичить туману сизий біль,
в лещата затискає скроні,
і, наче очі, звідусіль
горять свічок вогні червоні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2012
Як я люблю самотні вечори,
коли стікає тиша по краплині!
Снує світильник промені згори,
сплітає в сітку чудернацькі тіні,
за шибами у ринвах б"ється дощ,
потягується кіт на підвіконні, -
а я крізь тиші неймовірну товщ
занурюю в блаженство дві долоні...
Безгучно час вмирає на стіні,
рядки лягають швидко на папері, -
і я одна, й думки мої одні,
і не зачинені у душу мою двері...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2012
Млин мого мозку -
вічний двигун з стовідсотковим ККД -
перепускає крізь себе зерно істини
і полову марнослав"я, -
замішую паляницю свого життя
на крові і молоці, -
для смаку - щіпку болю,
і краплю сліз
і солоду надії, -
спечу на вогні свого ж серця -
їжте-мене-яка-є...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2012
* * *
Кипить мій будень на плиті,
а свято спить на дні шухляди.
Летять хвилини золоті,
та не несуть мені розради -
все ті ж думки, все ті ж слова,
і завтра буде те, що й вчора, -
і лише в свята ожива
моя душа, печаллю хвора...
Бринять тоді у ній пісні,
тісняться марева і тіні,
і коні мчаться вогняні
по золотій стерні осінній;
північним сяйвом спалахне
буденності бездонна яма, -
і шал безвиході мине,
і біль розродиться словами!
...Буденні каші і борщі
удень, як всі, варити мушу
і сподіватись, що вночі
проснеться свято,
ввійде в душу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2012