Кушнір Михайло

Сторінки (1/13):  « 1»

Всередині

В  душі  поволі  грає  холод,
Немов,  музичний  геній,
Він  виграва  свою  величну  та  сумну  мелодію,
Без  найменшого  фальшу,
Зриваючись  від  меланхолії  зимових  вечорів,
До  справжніх  оркестрових  вакханалій,
Котрі  звучать  на  увесь  світ  Людської  душі.
І  ця  музика,  що  ніколи  не  буде  записана,  відтворена,
залишена  нащадкам,
Незрима,  невловима,  але  всюдисуща,
Ця  пластинка  гратиме  доти,  допоки  грає  життя,
Без  пауз,  без  зупинок.
Не  підвладна  Вам,  
Ви  лиш  інструмент,
Її  гармонії  та  хаосу,  Її  прекрасного  та  бридкого.
Щоправда,  Ви  неповторний  інструмент,
Який  одним  своїм  існуванням,
Множить  неповторні  акорди  істини…


[b]Життя  –  це  Істина,
Дослухайся  до  Своєї  музики.[i][/i][/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2013


ФЛЕШКА

Копіювати,  записати,  

Перемістити,  вставити,

Якусь  ху..ню  там  зберігати,

Якусь  ху..ню  ще  планувати,

А  потім  враз  форматувати.

Тут  аналогія  проста:
                                                                                                                                                                                                                     Я  –  флешка,
                                                                                                                                                                                                                     Флешка  –  Я…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405897
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 03.03.2013


Муза

Я    чекав,    ти    не    йшла,
Я    благав,    ти    мовчала.
Я    проводив    безсонні    години    нічні,
Я    вдивлявся    у    ніч,
Я    ловив    силует,
Я    здіймався.    
                 Відверталась.
Я    блукав    із    дощем,
Я    втрачав    день    за    днем,
Я    тонув.
                     Не    з’являлась.
Чи    то    пив,    чи    то    плив,
Чи    моливсь,    чи    кричав,
                     Посміхалась.
Припинив,    відпустив,
Трохи    ще    полистав.
                     Зачиняю.
Але    знову    прийшла,
І    без    бою    взяла,
Серце    свого    раба.
                 Так    буває.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2013


Розкрадає ніч мій спокій…

Розкрадає  ніч  мій  спокій
Розкрадаєш  ти  мої  сни
Поглинає  біль  моє  серце,
Поглинає  сум  мої  пісні.
Місяць  посміється  наді  мною,
«Скільки  бачив  я  таких  вже  хворих»,
Зорі  співчутливо  світять  в  небі,
«Скільки  ж  їх  таких  невиліковних».
І  терпіти  сил  вже  геть  не  стане,
Впаду  на  коліна  серед  світу,  
І  струна  надії  розірветься,
Тілом  акорд  болю  рознесеться.
Заридає  небо  чорним  цвітом,
Рознесеться  сум  мій  білим  світом.
Я  спитаю  в  птаха:  «Як  літати?»,
Щоб  злетіти  й  більше  не  страждати.
Щоб  у  величі  небесного  польоту  
Втратити  назавжди  всі  турботи,
Щоб  безмежність  просторів  блакитних,  
Вирвала  твій  образ  із  грудей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2012


Кап - кап…

Кап  -  кап,  кап  -  кап;
Заіржавілий  кран,
Тук  -  тук,  тук  -  тук;
А  серце  хоче  так…
Моя,  моя,  моя,  моя;
Душа  знову  кричить,
Ти  сам,  ти  сам,  ти  сам,  ти  сам.
Так  тихо,  світ  мовчить…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2012


Ллється пісня густим вином…

Ллється  пісня  густим  вином,

Окрилений  голос  взриває  сон.

Нотним  станом  грає  душа,

Серце  малює  пензлем  тепла.

Ритм  набирає  моє  життя,

Я  відкидаю  зайві  слова;

Секунди  емоцій  спалюють  мить,

Маску  зриваю,  дух  мій  летить…

Стою  перед  вами  як  сам  не  свій,

Та  в  пісні  я  вільний,

В  ній  Я  ЖИВИЙ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2012


Рожеві окуляри

Ранок  зустріне  промінням  сірого  сонця
Небо  окутане  сірим  туманом,
Обличчя  зустрічних  буденність  несуть…
         
         У  мене  хтось  давно  вже  вкрав  рожеві  окуляри,
         А  інші  не  дали,  забули,  не  знайшли...
         Хоч  інколи  так  хочеться  вернути  їх  на  мить,  приміряти  й  лишити.

Та  правда  вже  не  спить,
 Лиш  ледь  дрімає  на  порозі,
Солодка  чи  гірка,  її  ти  мусиш  знати,
Вона  завжди  одна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325660
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.03.2012


Тонкими смужками…

Тонкими  смужками  своєї  уяви,
Ми  ріжемо  власне  життя  на  шматки,
Деталі  фіксуючи,  спускаємо  жалюзі,
Вломивши  частину,  поринаємо  в  сни.

Навіщо  бажати,  якщо  страх  є  сильнішим?!
Навіщо  мовчати,  як  кричить  все  в  тобі?!
Навіщо  страждати,  якщо  це  так  банально?!
Навіщо  чекати,  всі  давно  вже  пішли…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323672
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.03.2012


Перо

Чужі  думки,  чужі  слова,
Розбите  дзеркало,  загублене  вістря,
Великого,  облізлого,  пропахлого  старовиною  
                                                                                                                                                                                           Пера.

Котрим  недоля-доля,
Виводить  лінії  життя,
Мого,  твого,  його…
Питання  лиш?!  
Коли  скінчаться  вже  чорнила…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322810
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.03.2012


Історична правда…

Історична  правда,  історичний  урок,
Мені  знову  вказали  де  мій  куток,
Пальчиком  помахали,  по-батьківськи  підійшли,
Хатинку  з  краю  збудували,  вкинули  і  пішли.

Я  сьогодні  вийшов  у  світ,  хотів  змінити  життя,
Але  там  лиш  хати  з  краю,
ЛЮДЕЙ  вже  немає.

Минуле  вже  не  повернути,  майбутнє  ще  не  віднайти;
Теперішнє  ламає  руки  і  консервує  всі  думки;
Будити  зверху  НАС  не  хочуть,  самим  же  знизу  не  дадуть,
І  сниться  грішним  НАМ  щоночі,  що  ВСІ  прокинулись  і  йдуть.

Я  сьогодні  вийшов  у  світ,  хотів  змінити  життя,
Але  там  лиш  хати  з  краю,
ЛЮДЕЙ  вже  немає.

Життя  як  те  бурхливе  море,
Все  трощить  наший  корабель,
І  капітан  відсутній  знову,
І  у  керма  не  свій,  чужий.

Я  сьогодні  вийшов  у  світ,  хотів  змінити  життя,
Але  там  лиш  хати  з  краю,
ЛЮДЕЙ  вже  немає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322429
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.03.2012


Просто я люблю…

Просто  я  люблю,  і  це  міцно  засіло…

Не  відчуваю  приступів  душевного  болю,
І  серце  б'ється  все  в  тому  ж  ритмі,
Не  сковують  волю    її  очі,  
І  жар  ледь  тліє  посеред  ночі,
Та  я  люблю  її,  це  точно…

Все  в  тому  ж  вальсі  кружляє  листя,
Все  в  тому  ж  ритмі  б’є  дощ  вікно,
Все  та  ж  мелодія  осені  точить,
Та  я  люблю  її,  це  точно…

І  день  за  днем  життя  тікає,
І  кожна  ніч  збирає  сни,
Секунди  повільно  зраджують  долі,
Хвилини  можуть  забрати  все…
Та  знаю  точно  -  люблю  ці  очі,
Всміхнись  мені,  всміхнись…  так  хочу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2012


Сам на сам…

Сам  на  сам,  один  із  собою,

В  котрий  раз  лиш  ніч  зі  мною,            

Хоч  десь  там  тепло  дарує,

Та  що  любить,  той  що  знає,

Ті,  хто  мить  цю  не  втрачають…

Але  я  все  ж  вірю  й  знаю,

Я  спокійно  засинаю,

Бо  так  само  десь  чекає,

Та,  котра  лиш  ніч  і  знає…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2012


Ніч

Ось  день  минув  геть  непомітно,

Ось  ніч  настала,  знов  і  знов,

В  свої  тенета  забирає  мене  цілком.

Я  йду  цим  містом,  мов  пустелею;

Приємна  і  така  солодка  тиша,

І  темрява,  безмежна  темрява  заповнила  весь  простір,

Від  неба  до  землі,  немов  хтось  на  горі,

Ввімкнув  ліхтар,  що  світить  чорним.

Блукаю  лабіринтами  міських  лісів,

Я  потрапляю  в  інший  простір,

Втрачається  геть  відчуття  часу.

Втрачає  сенс  кудись  спішити,  кудись  летіти,  бігти,

Де  тебе  чекають,  або  де  зовсім  непотрібний  ти…

Секунди  –  повної  свободи,  хвилини  –  внутрішнього  Я,

Із  точністю  хірурга  розкладаю  себе  на  часточки  буття,

Барометр  емоцій  на  нулю,  удари  серця  геть  байдужі…

А  я  все  йду  собі  і  йду,  життя  йде  поряд…  Я  існую…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321767
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 14.03.2012