| Сторінки (1/88): | « | 1 | » |
Весенней улицей сиреневой иду!
Сегодня улыбается мне день.
Куда сегодня сердце я веду?
Об этом знает майская сирень.
Люблю опять весенние дожди
Душа желает свежести воды!
И каждому скажу я – подожди,
В душе твоей небесные сады.
Я сердцем дня цветущего иду,
Печали превращаются в цветы.
Тебя сегодня в счастье подожду -
В стихах-цветах появишься и ты.
Цветут весною райские стихи,
Сердца любовью светятся вокруг.
Исчезли в них печали и грехи,
Открылось небо радостное вдруг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880002
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.06.2020
В маленьком мире,
где много цветов,
Маленьких много
красивых домов .
Они утопают
в прекрасных садах
Сияют камнями
в различных местах.
В маленьком доме
где много цветов,
Люди живут,
и сияет любовь
Они не болеют,
не ведом им страх.
И радость на лицах
в счастливых сердцах.
В маленьком сердце ,
где много цветов,
Маленьких много
небесных миров.
Они утопают
в небесных садах ,
Сияют камнями
на всех небесах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879904
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.06.2020
Четыре дня
весенние дожди,
Четыре дня
мы в стихии молний...
И гром с небес -
надежды впереди,
Свеча горит,
а сердце в мире горнем...
Небесный мир -
с Землею говорит,
Земля в ответ -
и радостно, и нежно.
Cвеча стоит,
так трепетно горит ,
Душа-свеча -
молитвою прилежна.
Мелькает нам
далекий огонек.
Миры миров -
надежды будто нет,
Но в сердце том
светлеется восток,
И в нём сейчас
рождается рассвет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879901
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.06.2020
Капли дождя
на клавишах мая,
Играет весна
мелодию рая!
Какая она ,
музыка света?
В каплях дождя
рапсодия цвета.
Капли дождя
на лужах , на листьях.
Танцуют лучи
прозрачно , искристо!
Сегодня они
капельки счастья.
Душу , молю ,
эту украсьте.
Сердце поет
мелодию света
Всё после зимы
пусть будет согрето
Играет весна
мелодию рая
Капли дождя
на клавишах мая!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879675
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.06.2020
Капли дождя
на клавишах мая,
Играет весна
мелодию рая!
Какая она ,
музыка света?
В каплях дождя
рапсодия цвета.
Капли дождя
на лужах , на листьях.
Танцуют лучи
прозрачно , искристо!
Сегодня они
капельки счастья.
Душу , молю ,
эту украсьте.
Сердце поет
мелодию света
Всё после зимы
пусть будет согрето
Играет весна
мелодию рая
Капли дождя
на клавишах мая!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879672
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.06.2020
Где-то там далеко
Сквозь туманное утро,
Где-то там за рекой
Просыпается мудрость...
То проступит крестом
Храма древнего купол,
То послышится звон,
И так призрачно скупо...
То как-будто туман
Наполняется чудом,
И святой фимиам
Необычно повсюду...
Это там за рекой
Просыпается мудрость ,
Где-то там далеко
Сквозь туманное утро...
Душу тянет туда
Всю в предчувствии света,
Где премудро всегда
И где царство рассвета...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853869
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.11.2019
Когда к вечеру близился день
Захотелось душе тишины.
Тихо солнце садилось вдали...
Очертанья луны уж видны...
И сегодня не ждать никого:
Ни в уме ,ни в душе , ни в словах.
Дай мне Боже теперь тишины!
Мое сердце сегодня впотьмах...
Почему-то жду первой звезды,
Первой весточки дальней страны.
Тихо звезды милы и ясны...
И небесные гимны слышны...
Дай мне Боже земной тишины,
Чтобы слышать небесную даль!
Сердце ноет , болит и слезит...
Тихо радость рождает печаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853668
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.11.2019
Літня спека!
Літня спека!
На заборі півень хека.
Літня спека!
Літня спека!
Сонний впав з стовпа лелека.
Пилюга стоїть стовпом,
Сонне поле за селом,
Сонце карою висить,
Іще трішки – все згорить!
Літня спека!
Літня спека!
Десь коза все мека й мека.
Літня спека!
Літня спека!
Знову впав з стовпа лелека!
Пилюга все вище й вище,
Сонце наче ближче й ближче.
Над ставком вода парує,
Все задухою вирує.
Літня спека!
Літня спека!
Баба гріє поперека.
Літня спека!
Літня спека!
Під стовпом заснув лелека…
Жа-арко…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839063
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 17.06.2019
Где-то там
за горизонтом
К нам идет
уже весна.
Ждут её
леса и реки,
Ждет её
душа одна…
Вдаль идет
судьба-дорога.
К нам по ней
придет весна.
Сына ждет
мать у порога,
Столько лет
уже война…
Ждет и дочь
с чужого края
Весь седой
уже отец.
Скоро петь
как среди рая
Будет нам
опять скворец…
А душа
вся на молитве
Всё стоит,
и вся в слезах.
Там у края
судьбы –дороги
Всё весна
в её глазах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827372
рубрика: Поезія, Духовная поэзия
дата поступления 01.03.2019
Очерет на сході ставу,
Колише вітер де-не-де,
По яру верби і маслини,
Десь там душа моя іде.
Стрічає радість, біль і смуток,
Стрічає все що віднайде…
Десь там надіюсь ця стежина
Незримо в небо перейде…
Таке просте життя насправді,
Така проста блаженна ціль,
Та так чомусь буває складно:
В очах сльоза, а в серці біль…
На сході ставу тихо-тихо,
Лиш чути десь пташиний спів.
То може душі , що спаслися
Тепер співають вже без слів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758739
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.11.2017
Дотики осінні,
Падаюче листя,
Погляди осінні,
Обрії чекання…
Все ми розуміємо,
Знаємо про осінь,
Знаємо про зиму,
Про життя страждання…
Буде скоро сніжно
В душах наших грішних,
Так повинно бути ,
Це життя – навчання…
Ми зустрілись в ньому,
Дуже мало часу,
Так все швидкоплинно!
У подиху кохання…
Дотики осінні,
Промені останні,
Несхожі на весінні,
З думами мовчання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758454
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.11.2017
Осень на улице тихая,
Листья вот-вот упадут.
Желтые, красные, разные:
Годы мои всё идут…
Кажется будто невидимо
Сказка прошла среди нас.
В жизни так много не видим мы:
Будто вчера в первый класс.
Завтра стоим мы влюблённые
В звёздной июльской тиши,
Юное сердце взволновано:
Небо коснулось души.
Где-то мелодия чудная
Слышится там вдалеке,
Жизнь проплывает ещё одна:
Волны бегут по реке…
Осень на улице тихая,
Листья рукою достать.
Желтые, красные, разные:
Как тебя сердце понять?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758306
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.11.2017
Засумувала степом синь –
Крило печальної блакиті.
І шість на обрії хатин
Застигли наче на півмиті.
В зажурі схилене колосся,
Повільно ворон пролітає.
Ну що ти… А верби волосся
Бездумно вітер заплітає.
Ну що ти… Налетіло ніжно,
Торкнулось подихом бузковим,
А синь в очах безжально ріже
Незнано рідним і знайомим.
Давай помолимося тихо
У тій блакиті, тому сумі.
Давай помолимось, давай,
У тім колоссі, тій задумі.
А степом синь – усе сумує –
Крило печальної блакиті.
Ще не пробуджені молитви
Застигли наче на півмиті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751706
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 22.09.2017
Я в храм вхожу,
так тихо-тихо…
мои шаги…
я их боюсь…
И сердце слышно,
бьётся-бьётся…
У входа тихо
на край сажусь.
Меня крестили
В этом храме…
Не поменялся!
Я же вот…
И будто слышно:
слова молитвы
И ангел будто
И поёт…
И мама будто!
Молодая…
И на руках
как будто я…
Звучат –звучат
слова молитвы
И все слова,
все за меня…
Младенец нежный,
тихий отрок
И юность , зрелость
- жизнь моя!
Вся проходила
предо мною,
За всё молились
у Алтаря…
И знал Господь
что в храме тихом
Сидеть я буду
на склоне дня,
И жизнь смотреть
свою в молитвах
Что так звучали
все за меня…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741998
рубрика: Поезія, Духовная поэзия
дата поступления 14.07.2017
Я сегодня на рыбалке,
Я сегодня рыба !
Я плыву сегодня к свету,
Я душою глыба.
Слышу пение из света,
Солнце вижу на волнах.
Манит мир иной сегодня,
Я теряю страх…
Где-то там летают рыбы,
Где-то там зовут меня,
Где-то ветер, где-то небо,
Море звёздного огня.
Ловят ангелы земные
Душу грешную мою…
Не достоин я такого,
Уплываю… не могу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741996
рубрика: Поезія, Духовная поэзия
дата поступления 14.07.2017
У моей калитки
Сел соседский кот.
Смачно умывает
Свой довольный рот.
У него все мысли
Только об одном,
Как проникнуть тихо
Незаметно в дом.
Я ему недавно
Вроде объяснял,
Вроде он ответил
Что меня понял.
Но опять наутро
Снова он сидит.
Вроде бы случайно,
Вроде даже спит.
Я о нем поведал
Своему коту
Про его характер
И его мечту.
Вроде меня понял
Мой любимый кот,
Он кота чужого
На себя возьмет.
Только замечаю,
Свесивши хвосты,
Сели на заборе
- есть у них мечты.
Только замечаю
Что они вдвоем
Что-то замышляют
- смотрят на мой дом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698029
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 01.11.2016
Ты помолись
обо мне на заре,
Молитвы твои
мне надо.
В рассветной тиши
молитвы слышны,
А большего мне
и не надо.
Встречу рассвет
вспоминая тебя.
Ты далеко
- но все же,
До самых краев
два сердца вдвоем,
Спаси
и помилуй нас Боже.
Тянется вдаль
тропинка реки.
Ниточка жизни...
и тает...
Ты помолись
о бо мне на заре.
На заре
нас Господь встречает...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698027
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.11.2016
Город фонтанов!
Город салютов!
Радости, счастья
Город небес!
Город галактик!
Город вселенной!
Света и славы
Город чудес!
Душа моя снова
Снова ликует!
Праздников праздник
- Христос мой воскрес!
Звездным фонтаном!
Звездным салютом!
Мира и правды,
Город воскрес!
Счастья галактик!
Слава вселенной!
Дивно и свято
Город чудес!
Душа моя снова
В Поэзии снова!
О небо небес!
- Христос мои воскрес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663270
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.05.2016
Очень редко
На рассвете
Тихо входит
Солнца луч…
Просыпаясь
Не надеюсь,
И в окошко:
Нет ли туч?
На молитве
Бьется сердце
В тайне слова
Мира пульс.
И свеча
Как будто сердце
Вся дрожит…
Но это пусть…
Очень редко
На рассвете
Тихо входит
Солнца луч…
Наполняет
Душу светом,
И так долго
Нету туч…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661806
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.04.2016
Цветут абрикосы
Цветами из рая!
И кто это видит ,
И кто понимает?
Великий канон
Покаянный читаем,
Иначе не видеть
Цветов нам из рая.
А в небе летят
Перелётные птицы
Надеждою светятся ,
Радостью лица.
Из рая небесные
Тянутся птицы.
С весной на душе
Почему-то не спится
А в храмах канон
Покаянный читают,
И ложат поклоны
И ревностью тают.
И верой, надеждой
Любовь расцветает
А мир уж пасхальный
Трезвон ожидает!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653150
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.03.2016
А на Україні
небо синє-синє,
А на Україні
знов ревуть гармати.
Знов чекає мати
біля хати сина,
Знову хоче кобза
про долю співати.
Ой ти моя доле ,
у лузі калина.
А чи то калина ,
а чи то дівчина.
У саду цвітучім
знову повно диму,
Бо палає хата
у лиху годину.
І голодні діти
бродять по долині.
Де ти наша мамо?
Де ти Україно?
І несуть ікони
нові і не щирі.
Як знайти нам Бога,
і куди полинуть?
А на Україні
небо синє-синє,
А на Україні
в золоті колосся.
Поверни нам Боже
неньку Україну,
Щоб зустріти сина
неньці довелося.
2014-2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653127
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.03.2016
Я
никогда не думал
Что у меня будет прошлое,
Что я буду на пожелтевших фото…
И где я как будто не я…
Но фото мои на столе,
Родных и друзей на столе…
Которых уж нет,
И желтый сей цвет
странен…
И я
стою у окна,
На желтые листья смотрю
Осенних деревьев саду
Моей же…
Осенней…
Души…
И я
никогда и не думал
Что будет вот эта свеча
За многих далеких уже
В часовне…
Моей же…
Души…
И я!
У иконы Христа
Не думал стоять никогда,
Когда были
фото белы…
Мои!
Были фото белы…
Но осени дождь размывает
Желтый сей цвет навсегда
Листьев моей уж души…
Осенней и тихой души…
А журавли
уже высоко…
Летят далеко
Туда где тепло,
Туда где светло,
Туда где любовь…
И только весна,
Одна лишь весна!
А я
у окна…
И никогда!
Не думал что я
Буду
вот так у окна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554381
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.01.2015
Положила осень
руку на плечо мне,
О весне с тоскою
почему-то вспомнил...
Пролетели птицы
криком надо мною,
Улетело лето
лентой голубою.
Посмотрела осень
мне в глаза глубоко,
Я весне лишь верю
как она далеко...
Растрепались косы
ивы над рекою,
Рассыпает ветер
золото рукою...
Целовала осень...
Желтые туманы...
Листья танцевали
в музыке багряной...
Рассмеялась осень
-капли по карнизу
На меня смотрели
вишни с укоризной...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554380
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.01.2015
Я несу свою першу і тиху свічу
Де я був… хто я був … кого вбив…
У пітьмі коридору вчорашній кричу
У крапках незагоєних злив.
Освітляє обличчя незримо свіча.
З ким я був… як я був… чим я жив…
Як дивитися в очі Тому Хто стріча
Наші душі за межами злив.
Поміж тінями днів прикриваю свічу.
Де я йду … хто я йду… чим живу…
І згораю вчорашній дотла і кричу,
А сьогоднішній Завтра зову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2015
Затерялось слово «Русь»
В мудрости века сего.
Молитвой становиться грусть
Без Христа и святых Его.
Земляной бессознательный взгляд
-«Крашенные» гробы несут.
Вдыхаю преисподней яд
-Христа в «рок-н-роллах» поют.
В уголке, затворивши клеть,
В крови на Голгофе стою.
Свистит удаляя плеть
На святых и на Русь мою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552180
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.01.2015
За солнцем уходящим,
За вечером манящим
Темнеющею далью
И звёздною вуалью
Порою,не спеша,
Стремится и душа.
Деваются куда-то
Радости, тревоги.
В сумерках теряются
Темнеющей дороги
И страсти, и порывы,
Волнений переливы.
Откуда-то приходит
Спокойствие души.
Оно всё растворяет
Средь вечера в тиши.
И просто невозможно
Его остановить.
Рекою разливает
Грозя всё потопить.
И топит…
И не знаешь.
Откуда это всё?
И сила в чём его?
То ли в солнце уходящем
То ли в вечере манящем,
В очертании теней,
В одиночестве огней …
Не знаешь
Только просто
Не хочется смеяться
И никуда бежать.
Лишь хочется сидеть
Сидеть и наблюдать:
Зачем-то ветры мчатся
И люди суетятся,
И спорят, и смеются,
И деревья гнутся.
Зачем-то кто-то рвётся
В огня ужасный пламень.
Пытается разбить
Душой и сердцем камень.
И лихо мчат машины,
И в небе самолёт,
И всё быстрей,
быстрей,
быстрей
И только странность вот:
Чем дальше наблюдаешь
Всю эту суету,
Тем больше замедляется
Мельканье на ходу.
И медленней плывут уж
По небу облака,
Уносит свои воды
Спокойная река.
И медленно пытается
Кто-то не отстать,
И тихо уходящий
Солнца луч достать.
Как тень ползут машины
И виснет самолёт,
Всё медленней и медленней
Он вверх и вверх идёт…
Откуда ты берёшься,
Спокойствие души?
Ты подчиняешь всё себе
Среди ночной тиши…
Тихо шепчет сердце
Подумай , не спеши…
Ах неужели ты
Спокойствие души:
В солнце уходящем,
В вечере манящем,
В очертании теней,
В одиночестве огней,
В медленно плывущих
По небу облаках,
В медленно идущих
По реке волнах?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551917
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.01.2015
Стоит Зима…
Торжественно и строго…
Стоят в молчании…
И снежной гордости…
И пышности…
Деревья…
И кое-где…
Лишь кое-где…
Отдельные снежинки…
На землю белую…
Как белый пух…
Торжественно…
И медленно…
Слетают…
А небо звездное…
Такою глубиною привлекает…
А звезды…
В глубине той…
Хрустальны так…
И будто слышно…
Перезвон их…
Среди морозной…
Ночи лунной…
Стоит Зима…
Торжественно и строго…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551903
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.01.2015
Над землёю туманно , тихо.
Я ведь видел как плачут ели …
До самых небес уже сыро .
Да ,молиться мы не умели …
И плывут над водою судьбы ,
Сквозь леса и леса ни души.
И встанет рассветное солнце
Не услышав молитвы в тиши.
Занесла чьи-то крики птица,
И какая-то грусть и печаль.
Земля разучилась молиться,
И тоскует и плачет уж даль.
Почему-то вспомнилась осень,
И тоска растворилась мне в ночь.
В этой чаще тропинка к Богу.
А душа ведь– заблудшая дочь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550163
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.01.2015
Ничего страшнее нету –
Нету жизни жажды.
Все известно и понятно,
Скучно и неважно.
Ничего страшнее нету,
Если нету цели.
Ходишь, ищешь по болоту
Омуты и мели.
Ничего страшнее нету,
Если нету веры.
Все напрасно, все несчастно,
Нету в жизни меры.
Ничего страшнее нету –
Нету слова "нету",
Если кто, прочтя не понял
Стих короткий этот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550152
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.01.2015
В том тайном храме
твоей души
Цветные блики
лампад хрустальных.
Стоят святые
среди тиши
И ждут молитв
твоих сакральных.
Там ангел Божий
твоей судьбы
Зажег свечу
у Врат Алтарных.
И видел я,
мне не забыть,
Лучи венцов
твоих венчальных.
Ключи там ждут
тебя от царств,
Ты сын Отца
земли и неба.
Но ты в пути
своих мытарств,
Земных неверий,
греха и хлеба.
В греховной чаще
среди глуши
Почти не слышно
звон колокольный.
Там в тайном храме
твоей души
Судьбы лежит
крест напрестольный.
Там ждут тебя!
Начать не могут
Святую службу
твоей души.
Стоят святые
и молят Бога …
Твой первый возглас!
ты поспеши…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549882
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.01.2015
Длинная- предлинная дорога,
Веры нить теряется во мгле.
Птицею надежда пролетает,
В мире где любовь уже во зле.
Взгляды душ - бездонные глубины,
Верить просто света уже нет.
На рассвете солнца пробивают
Слабые лучи еще надежд.
Руку только снова подставляешь,
Взгляд уже теряется во мгле.
Где-то птица рядом пролетает.
А любовь ? Любовь еще во зле.
Среди ночи дышит бесконечность
Посреди молчании души.
Так дождаться хочется рассвета!
И лучей в предутренней тиши…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548831
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.01.2015
За вікном зима…
-1-
За вікном зима,
Срібно-біле царство.
Наче ми прокинулися
У якомусь сні.
Стоїмо захоплено,
Стоїмо здивовано,
А зима малює
Квіти на вікні.
За вікном акація
Тиха і закохана,
Якось і не віриться,
Що це сніг і лід,
Що краса холодна ця,
А ще вчора фарбами
Малювала осінь
В наших душах світ
…
Срібно-біле царство…
Наче все застигло…
Наче Божий ангел
Близько десь іде.
Стоїмо – не зрушити.
Наче зачаровані.
Зараз біла казка
І сюди ввійде…
-2-
За вікном зима!
День морозу й сонця!
Чути гомін радісний
Птахів і дітей–
Висипали зграйками,
Бігають, літають.
Все-таки у світі
Злих нема людей.
Сидимо, сміємося,
А чого – не знаємо.
Таке чисте небо
І яскраве сонце.
Сяє кожна цяточка,
Сяють кожні очі,
В наше зазирають
Радісно віконце.
Сидимо – не всидимо,
Стоїмо – не встоїмо.
Хочеться повітря
І щасливу мить.
Легко так і радісно,
Світло так і хороше.
Хочеться безмежно
Жить, і жить, і жить!
-3-
За вікном зима,
Біло-біло за вікном,
Тихо-тихо за вікном.
За вікном зима.
…
Зрідка падають сніжинки…
…
Припорошені ялинки…
…
На землі слідів немає…
…
Все повільно засипає…
…
Сидимо біля вікна,
П'ємо чай гарячий,
В ароматі і теплі
Згадуємо літо,
Очі дивляться у очі,
Мило так на серці.
На вікні яскраво-синьо
Розпустились квіти.
…
Відчуваємо тепло,
Милі-милі очі.
Скоро з'являться вогні
Зоряної ночі.
…
Зрідка падають сніжинки…
…
Прихорошені ялинки…
…
Тихо-тихо за вікном…
Любо-любо за вікном!
-4-
За вікном зима,
За вікном мороз.
Квіти срібно-сині,
У візерунках скло.
Там, напевне, місяць –
Видно, як ніколи.
А можливо, місяць
Снігом замело.
Там, напевне, зорі,
Нині особливі,
А, можливо, зорі –
То вогні машин.
Жовті і далекі
Мерехтять безсило…
В кожного у долі
Досить хуртовин.
За вікном зима,
За вікном мороз.
Візерунки – квіти,
Килим – синє скло.
Хай зоря надії
Сяє безперервно
Тим, кого у долі
Снігом замело.
Кого серед поля
Ледве-ледве видно,
Хто, можливо, нині
Серед горя сам.
Хай тепло і щастя
Знайде він у домі,
Хай колись оцього
Побажає й нам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548829
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.01.2015
Белый-белый, белый снег!
Белый снег пушистый!
Все идет, идет, идет,
Сказкой серебристой.
Пушистые деревья,
Пушистые дома,
Пушистые дороги
– Пушистая зима!
Пушистые снежинки!
Белые пушинки…
Подставляя им ладонь
Будто замираю…
Неслышно так садятся
Хрупкие создания…
Почему так хорошо
На душе? Не знаю…
В саду мальчишки появились
И в снежки играют…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547641
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.12.2014
Первый снег!
Белым-бело!
Погрузила в молоко
Свои краски осень.
Машут очень далеко
Нам прощальною рукой
Очертанья сосен.
Тает рядом за рекой
Белоснежной пеленой
Серая дорога.
Только желтые огни
В молоке еще видны,
Да и то немного.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547634
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.12.2014
Дзін-нь! Дзін-нь!
Вітання морозу!
Ехо кришталю
у ранок зове.
Сонячне здрастуй!
На нашім порозі
Промінь гукає:
“А хто тут живе?”
Виходимо – лунко,
прозорість колюча.
У погляді диво,
і світится даль.
Верби під нами
скляні і плакучі,
Сніжна ярами
виблискує даль.
Повторює ехо
захоплення звуки,
Несуться санчата
яром на став,
І аж під вербою
стрічаються руки,
Сонячні очі, гарячі вуста.
І все розділяється –
біле і синє,
А потім єднає
блакитне й червоне.
А промінь викрешує
з білої скрині
Новий передзвін
кришталевого грона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2014
Добрый вечер. Вам куда?
Разрешите провести…
Так устали Вы…
И вечер…
Так прекрасен…Вы одни…
Одинокие огни…
Мягкий ветер
развевает…
Ваши волосы…
Слетает
С неба звездного узор,
И так нежно тих Ваш взор,
И так тихо над рекою…
Будто Вашею рукою
Чудеса…
стоят березы,
Погрузившись тихо в грезы.
Среди них одна стройнее,
Среди них одна белее,
Будто это…
тоже Вы…
Локон Ваш…
узор листвы..
Вы склонились над водою
Под счастливою звездою.
И совсем не замечая
Речь несвязную мою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546204
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.12.2014
В эту тихую звёздную ночь
Я уже ничего не хочу.
Только тихо сижу и смотрю
Эту тихую звёздную ночь.
Что осталось уже позади
Сожалеть я никак не могу.
Где я шел и куда я иду
И что будет ещё впереди.
Я зажгу среди ночи свечу.
И в огне и вопрос и ответ.
Как не жить суетою сует.
- Я уже ничего не хочу.
В эту тихую звёздную ночь
Лишь о будущем скрипкой печаль.
Не хочу чтобы гасла свеча
В эту тихую звёздную ночь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544527
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.12.2014
1. Вечер
Морозный вечер,
Теплей молитва.
В лампаду слов,
Елей подлить.
Слава Богу
За день прошедший,
Мгновенье дал
Еще прожить.
Все тихо спят,
Не слышно слов,
Горит мерцая
Огонь псалтыри.
И тайно Богу
Душа внимает,
Любви прося
В подлунном мире...
2. В душе
Где-то там
Совесть,
Где-то здесь
Грусть...
На краю
Пропасть,
А в душе
-Пусть...
Лишь слова
Будят
Память
И вину,
Перед Богом
Болью
Рождая
Тишину...
3. Ночь
Святая молитва,
Простые слова,
Душа среди ночи
Уставшая плачет.
Просто светло,
Чисто и тихо.
Тепло слезой
Плачет и плачет.
От Божией любви,
Слов утешения,
Ласки небесной
Смиренно молчит.
И даже слова
Святые молитвы
Умолкли... Неслышно...
Так сердце велит.
4. Рождество
В эту ночь
Родится Бог,
Так дрожат
Сегодня свечи.
Тайный час,
Звезда горит,
Смирен , тих
Сегодня вечер.
Город спит,
Огни сердец
Кое-где
Живут звездою.
Эта ночь
Рождает Свет...
Спящий мир
Христос с тобою!
5. Выпал снег
Ангел зимы
Выбелил день,
Нас пригласил
В радость.
Чистая тишь
Из ночи пришла,
В сердце вошла
Сладость.
Узоры души
Нам показал,
Сад расписав
Чудом
Неслышно крылом
Коснулся сердец
-Господа славить
Будем!
6. Утро
Встретило утро
Тишиною белою,
На ветвях застывшею
Снежной бахромой.
Роспись невесомая,
Вуаль неуловимая,
Мгновение застывшее
Чудною зимой.
Хочется молиться
С тишиной сердечною,
В душу пригласить
Утреннюю синь.
Тишиной морозною,
Далями хрустальными,
Колокольно-нежно
Растворилось: «Дзинь!»
7. У Престола
Себя не слышно
У Престола
-Ангельское
Пение.
Только видишь
На себе
Крестное
Знамение,
За больных
И грешных,
веригами
звеня...
Да будет
Воля Божия.
Молитесь
За меня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544516
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.12.2014
И мечутся всё стаи
Черных-черных птиц.
Мелькают без устали
Тени чьих-то лиц.
А ветер завывает,
Над полем носит птиц,
Как-будто натюрморты
Я вижу чьих-то лиц.
Сквозь призрачную вечность,
Сквозь многих жизнь и смерть,
Сквозь столько поколений
Пришлось ему лететь!
И в этом завывании
Шумят поля, леса.
Прислушаешься… будто
Будто голоса.
Прислушаешься…будто…
Будто ничего…
Повеяло лишь ветром.
Повеяло…и все.
А то вдруг ясно слышно
И чей-то крик, и шум,
И топот лошадей,
И чью-то песню дальнюю,
И будто звон мечей…
Мгновенно налетит
И тут же и растает,
И в поле одиноко
Лишь ветер завывает…
Как будто из веков
Прошлых тень годов
На землю набежит,
В раздумья устремляя,
И прочь потом бежит,
С ними оставляя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544315
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.12.2014
Снова осень за окном…
Не спеши…
Посмотри какая тишь…
Ни души…
Птица села у окна…
Посмотри…
На стекле грехи души
Всё сотри…
Пролетает желтый лист…
Твой черед…
На душе такая даль…
Небосвод…
Капли первые уже…
На стекле…
Где-то там уже зима…
Вся во мгле…
Птица в теплые края …
Улетит…
На окне цветок один…
Всё стоит…
Снова осень за окном…
Что со мной…
Будто слышу благовест…
Неземной…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544312
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.12.2014
Положи на сердце грусть
Помолись грехи простив.
И тебе Господь простит,
Как и ты другим простил
Но не слышно этих слов,
Но не видно у икон.
Только тихо у лампад,
Только грусть со всех сторон.
Эта грусть - на сердце боль
И весной сожженный сад.
И ты бродишь сам не свой,
И в глазах темнеет ад.
Ты идешь среди людей
Поглощая свет и мир.
Ты убил уж сколько душ
Продолжаешь ада пир.
Положи на сердце грусть
И другим грехи прости.
И слеза на сердце пусть,
И Господь тебе простит.
И воскреснет снова сад,
Души всех кого убил.
Там созвездие лампад
В них елей твоей любви…
Положи на сердце грусть…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542910
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.12.2014
Когда поэт писал стихи
Там что ни слово – целый мир!
И каждый мир тот оживал…
Поэт мечтал и создавал…
Поэт писал и создавал…
Поэт писал…
Поэт писал…
Когда Господь творил миры
Там что ни слово - новый мир!
И каждый мир тот оживал…
Господь любил и создавал…
Господь творил и создавал…
Господь творил…
Господь творил…
И в каждый мир послал поэтов,
Писать стихи – творить миры!
И в каждом слове был Он Сам…
И каждый мир тот оживал…
Господь любил и создавал…
Поэт мечтал и создавал…
Господь творил…
Поэт писал…
Господь творил…
Поэт писал…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542898
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.12.2014
Река…
Волна за волною.
Река…
Отражаются звезды в тебе.
Я потрогать хочу их!
Рука…
Опускается в воду холодную…
Дорога…
Даль сменяется далью…
Дорога…
Миражи так прекрасны твои…
Я потрогать хочу их!
Рука…
Моя ловит лишь ветер холодный…
Жизнь…
Я потрогать хочу тебя!
Жизнь…
Это ты или нет?
Или я,
Может быть, и не я?
Тогда кто же?
Тогда что же вокруг?
Жизнь…
И в руке моей
Что же тогда?
А ветер холодный,
Звезда?..
Или может быть эта
Рука не моя?
Тогда чья?
А в ответ тишина…
А в ответ тишина…
Может быть, тишина…
Хотя, может быть, просто
Не умею я слушать…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542638
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.12.2014
Как тихо-тихо
когда снежит…
Рука твоя
в моей лежит…
И мы стоим
возле окна…
И мы одни…
И жизнь одна…
Такая тишь
как будто сон..
Белым-бело
и небосклон
Снежит-снежит
– душа не спит…
И млечный путь
на нас глядит…
Как тихо-тихо
среди ветвей
Одним бродить
среди аллей…
И две души…
И Млечный путь…
И нет конца…
И дивен путь…
А там огни…
Огни огней…
И мириады…
Еще огней…
А мы стоим
Возле окна…
И мы одни
И жизнь одна…
Как тихо-тихо
Среди свечей,
И у икон…
Среди теней…
И никого…
Возле окна
И две свечи…
И жизнь одна…
Такая тишь
- душевный сад,
Цветами тихо
Огни лампад
Ты помни нас
Возле окна…
И помолись…
Ведь жизнь одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542617
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.12.2014
Слава Тобі Господи за ніч!
Такої ночі свічі не згасають.
Такої ночі грішника спасають.
І люблячі серця - та не згоряють!
Слава Тобі Господи за ніч…
Слава Тобі Господи за сніг!
Такої чистоти у душі грішні…
І в покаянні каменем наріжним
Усім прощаєм радісно і ніжно…
Слава тобі Господи за сніг…
Слава Тобі Господи за рік!
Кидати і збирати мить каміння.
Судити і прощати мить падіння.
Просити і давати мить спасіння.
Слава Тобі Господи за рік…
Слава Тобі Господи за рік!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2014
Смотри!
Как медленно
в облаках…
За горизонт садится солнце.
Как ветер
Подхватывает…
последние его лучи.
И рассыпает вокруг.
Так было вчера…
Так сейчас…
Так будет завтра…
Смотри!
Как среди теней вечера
Тают отблески дня…
Как белым призраком
Появляется луна…
Так было вчера…
Так сейчас…
Так будет завтра…
Смотри!
Как бесконечно звездное небо!
Как многообразны звездные огни!
И как долго…
Можно смотреть,
Поражаясь,
Удивляясь…
И восхищаясь
вселенной.
Так было вчера…
Так сейчас…
Так будет завтра…
Слушай!!
Где-то играет музыка,
Кто-то, будто лениво
Перебирая клавиши рояля,
Играет музыку вечности…
Она была в солнца лучах…
Она была в отблесках дня…
Она была в звездных огнях…
Так было вчера…
Так сейчас…
Так будет завтра…
Слушай!
Ты слушаешь музыку вечности.
Миллиарды лет назад…
Миллиарды лет вперед…
И ты один
прикасаешься к вечности,
И ты один
тоже становишься вечностью.
Вечность впереди…
Вечность позади…
А в центре ты,
Ты – человек.
Тебе дано прикоснуться
к вечности…
Слушай…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542359
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.12.2014
Ми в цьому світі тимчасово,
Розносить вітер часу мить.
В безмежнім просторі всесильно
Зірок нескінченність летить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2014
Два клена
Как осень,
Уныло стоят…
Три тополя,
рядом,
колышутся в ряд…
С тоскою
о чем-то
вздыхает сирень…
К вечеру
клонится
сумрачный день…
Серые
в небе
плывут облака…
Ах, пусть оборвется!
Грусти строка…
Хоть, впрочем,
строку
оборвать –чепуха…
И день оборвать,
и жизнь – чепуха…
Но грусть
оборвать –
что тополь
сдержать…
Что заставить сирень
ни о чем не вздыхать…
Что в небе
заставить
не плыть
облака…
Ах, пусть оборвется!
хотя бы строка…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540069
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.11.2014
Цветы мне говорят
-Мы помним рай.
В слезах трава
-Я помню тоже.
Склонились ветви
Говоря: Познай,
Подхватывает солнце
-Волю Божию.
И каждый вдох
-Люби людей.
Все лепестки
Цветка Святого.
Внушает небо
-Всем прощай,
Люби Любовь
Творца Родного.
Цветы мне: Новый
Видим Рай.
В слезах трава
-Я вижу тоже.
Склонились ветви
-Ты познай.
И с ними солнце
-Волю Божию.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349055
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.07.2012
Ночь опустилась бесшумно на землю,
Тихо закрылись цветы…
Вышла луна и в природе все дремлет,
Слышен лишь шорох листвы.
……………..
Она опустилась, окутав все мраком…
……………..
Пронзив все таинственным сказочным страхом.
……………..
Раздался крик птицы ночной вдалеке…
……………..
Послышался всплеск где-то там, на реке…
……….…….
Звезды на небе, огнями рассыпавшись,
Таинственно смотрят на землю.
Верхушки деревьев уныло колышутся.
Все тихо…спокойно…все дремлет…
…………….
Ночь опустилась бесшумно на землю.
Рождаются сказки-мечты.
Светит луна и в природе все дремлет.
Только не спим я и ты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349052
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.07.2012
Молится старушка
За сына наркомана.
Светится лампадка
Утром рано-рано.
Кается и плачет,
Тихо слезы льет.
Господи помилуй...
Ночи напролет...
Вместе с нею Ангел
Голову склонив:
Господи помилуй,
Пока еще жив.
Господа икона
- Грустные глаза.
Образ Божией Матери
- На глазах слеза.
Креститься старушка,
Бессильная рука.
Потухшая лампадка...
Грустная строка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336269
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.05.2012
Далеко в степи
Видно огонек.
Среди лунной ночи
Помолюсь чуток.
Где-то в серебре
Клониться ковыль:
Это наша жизнь.
Мимолетна... быль...
Тихая река,
зеркало огней...
Я зажгу свечу
Посреди теней...
Небо в глубине,
Звездная вуаль,
Неподвижен миг,
Сумрачная даль...
Эта наша жизнь
Тает в темноте,
Крохотная тень
Посреди путей...
Среди лунной ночи
Помолюсь чуток:
Далеко в степи
Видно огонек...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336268
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.05.2012
Длилась песня долгая…
Долго…
по реке…
Сизые туманы
Плыли вдалеке,
А над горизонтом
Лунный шар стоял…
Жизнь –
не та же песня?
Помнишь,
ты молчал?
Горизонта линия…
Помнишь,
как дрожала?
Это лишь казалось нам,
Будто все молчало…
…
Гладь воды зеркальная…
…
Тишина вокруг…
…
А потом…
…
Ты помнишь?
…
Страшно стало вдруг…
…
Набежали волны,
Налетели ветры…
А над горизонтом
Солнца шар вставал…
Прерывалась песня,
Таяли туманы,
Холодом повеяло…
Помнишь,
ты дрожал?
Жизнь –
ведь та же песня!
Голос твой звучал…
Помнишь,
пораженный
Я тогда молчал?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329603
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.04.2012
Из-за бела поля
Солнце золотое !
Брызнуло рассветом!
В утро несогрето.
Дремлющее вздрогнуло
Снегом на ветвях,
А ветер заметался
Между зданий где-то.
И спрятался куда-то
Всемогущий страх.
А месяц перепуганный –
Ну за облака!
И звездная растаяла
Молочная река.
И родился где-то
Новый человек,
И сверкал бриллиантом
Чистый белый снег.
И над белым светом
Солнца луч играл.
– Счастлив тот, кто видел
То, что прочитал…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329600
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.04.2012
Квіти польові вмирали тихо.
Ні докору, ні стогону, ні сліз.
Просто хтось незримо і нечутно
Подих степу в небуття відніс.
З корнем долі вирвані лежали
Всесильні у бажанні помирать.
Сміялась воля передсмертно із неволі
Не згоджуючись зрізана стоять.
Ось тіні перші вечора злітають,
Між пелюстками світло – жевріє життя.
У потрясінні слів не вистачає… Серце
Пульсує різнобійно із буттям...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324468
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.03.2012
На всій цій Землі
Шукає нас тиша.
А ми всі у звуках
Вічних проблем,
А ми під ударами
Начебто долі,
Неначебто волі.
І кажемо голосно:
– Тишу шукаємо!
На всій цій Землі
Шукає любов нас.
А ми всі у злі
Пошуку щастя:
В ненависті бою
За ніжність і ласку.
Неначе б за спокій,
Неначе б за радість.
І кажемо різко:
– В ім’я це любові!
На всій цій Землі
Шукаєш нас, Боже.
А ми всі аж чорні –
Б’ємось за життя.
До останньої краплі,
Аж навіть на смерть.
Неначе за долю,
Неначе за тишу,
Неначе за щастя,
За краще життя…
Шукає нас тиша,
Шукає любов нас,
Шукаєш нас, Боже,
На всій цій Землі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324235
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.03.2012
Про незнане
незнано говоримо,
Незнано
незнаним шкодимо.
Незнане
незнане породжує.
Помилуй нас, Господи…
бродимо…
Незнане
незнано гнітить нас.
Незнаним
незнане міряєм,
Незнане
незнаним плутає.
Помилуй нас, Господи…
віруєм…
Незнаним
незнаних судимо,
У незнане
незнано нас манить.
Незнано
незнаними силами
До тебе нас, Господи, тягне…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324233
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2012
Сходить сонце…
роса…
наповнюється сонцем і днем…
над землею…
мрія…
з тобою і з днем ми ідем…
промені…
промені…
щастя…
світло в ранковім тумані…
клуби…
ховають…
в тумані майбутнє незнане…
легкий вітер
приносить…
пахощі ранку й життя…
я вдихаю…
вічність…
блаженна вічність буття…
на долоні…
крізь дим…
проривається промінь один…
відчуваю…
майбутнє…
сонцем залитих долин…
відчуваю…
буде…
саду прекрасного цвіт…
де степ…
та вітер…
самотньо живуть стільки літ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323916
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.03.2012
Сиджу…
Дивлюсь на поплавок.
Позад шумить садок.
Набігає хвиля,
Думка набігає,
Підмиває берег,
Іншу наганяє.
Ластівки над ставом
Трохи не купаються,
А думки біжать,
Біжать та штовхаються.
Розлетіться, думи!
Розлетіться в далі
І не заважайте…
Але з далей тільки
Все ж ви повертайте.
Розкажіть про сонце,
Розкажіть про небо,
Про людей в чужих краях:
Може, їм що треба?
Розкажіть про море,
Розкажіть про зорі,
Про чужі думки,
Що летять в просторі…
А я поки буду тут,
Тут вас почекаю.
Буду сонцем милуватись,
Що на хвилях грає.
Буду слухати пісні,
Що із саду линуть.
Буду поглядати,
Як яблука спінуть,
Як хвиля за хвилею
На берег іде.
Змиває минуле
Та на дно несе.
І сліду на березі
Геть не залишає!
Лише піна нову
Хвилю там чекає.
А хвиля за хвилею
Котить і котить.
То затоне поплавок,
То знову підскочить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323913
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.03.2012
Отам, де лиш вітер і сонце,
Отам, де лиш небо і сніг,
Там безліч вільних доріг,
Там час зупиняє свій біг.
І мчати не треба кудись,
Поспішати, не дивлячись ввись,
Тонути в дрібницях життя.
Там відчуєш вічність буття.
Там відчуєш, хто ти такий.
Пульс там відчуєш Земний.
І повернешся потім назад,
Подавлений чимсь невідомим,
Неначе зіткнувся з всесильним,
Грандіозним, тобі не знайомим.
Хоч бачив лиш сонце і вітер,
Хоч бачив лиш небо і сніг.
Там безліч вільних доріг…
А з часом потягне туди,
Знову потягне туди!
Де сонце лиш світить у небі,
Де вітер лиш віє сніги…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323609
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.03.2012
Дрібниці життя
Заклопочуть, закрутять.
А поглянеш, придивишся:
Скоро весна!
Вже скоро цвістимуть
Яблуні, вишні,
Вже скоро співатимуть
Птахи пісні…
А дрібниці життя
Заклопочуть, закрутять.
А поглянеш, придивишся:
Літо вже йде!
Уже червоніють
Черешні і вишні,
Лунають навколо пташині пісні…
Та дрібниці життя
Заклопочуть, закрутять.
А поглянеш, придивишся:
Осінь навколо!
Жовтіють навколо
І яблуні, й вишні.
Уже відлунали
Пташині пісні…
Та дрібниці життя
Заклопочуть, закрутять.
А поглянеш, придивишся:
Йде вже зима!
І згадаєш – заплачеш–
Було
і нема.
Було!
І нема.
І квітень,
І червень,
Пісні,
І життя…
Дрібниці життя
Уже не клопочуть,
Не крутять уже!
Було
і нема.
Навколо зима…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323608
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.03.2012
Прозора ніч…
В далеких дзеркалах
Човен пропливає…
В мелодію забуту
Весло нечутно лине…
Дим у косах ночі
Хвилями пливе…
Де ти там у тінях,
Де ти там у сріблі,
Де ти там у зорях
Ніжна юна мріє?
В зорях вересневих,
В звуках кришталевих
Пропливають мимо
Далекі острови.
І колами по ставу,
І зорями по саду,
І ріками по небу
Кришталева ніч…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323332
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2012
Щось палало
І пекло.
Чи то свіча горіла,
Чи то серце
У грішних
і нічних долонях
Із пеклом
в самотині…
Як тій дитині
В безодню
Квіти падали,
В кайдани
перетворюючись.
– Прости мене, Ісусе…
Спливали рани
Хвилями вогню,
Виламуючи руки,
Викручуючи душу
Жахом…
Не в силах підвестися,
Не в силах ворухнутися…
Паралізовано
все криком,
Що виїв серце сіллю…
Сіллю!
– Прости мене, Ісусе…
Чоло
у краплях крові,
Зап'ястя
в краплях крові,
Криваві сльози болю,
Ти на Голгофі знову.
– Прости мене, Ісусе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2012
Хитається маятник
Вліво… і вправо…
Годинник настінний –
Безсилля часів.
То вліво… то вправо…
За темінню – світло.
Світлом ночей живем,
Темінню днів.
То вліво… то вправо…
Присутність… відсутність…
Мимо машини…
Спалах вогнів…
То вліво… то вправо…
Усмішки і сльози,
І правда, й неправда…
Однакових слів –
То вліво… то вправо…
І тиша… і звуки…
Серце… годинник…
Шум чужих слів…
То вліво… то вправо…
Тягар… траєкторія…
Наче ті самі,
А стільки шляхів…
То вліво… то вправо…
То вліво… то вправо…
То вліво…
то вправо…
То вліво…
то вправо…
То вліво…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323049
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.03.2012
Цвітуть конвалії,
Тумани яром сірі
Пливуть за обрій.
Нерозбуджена блакить
Прекрасно-ніжна і чутлива.
Неначе юна діва спить.
І в прохолоді трави сонні,
І в росах – зорях білий світ.
Розкинувши зелені коси,
Верба вдихає ранку цвіт.
І сниться їй проміння сонця,
Весна дзвінка і в косах цвіт,
І чиста юність, і всесильна,
Незаймана вітрами літ…
Їй сняться води ставу сині,
Дзвінкі хлоп\'ячі голоси.
А вітер коси заплітає
Барвінком чистої роси…
Верба стара…
понад водою…
У сні ранковім усміхалась.
Було так добре
і так світло.
І щастям на душі співалось…
А в прохолоді трави сонні,
І в росах – зорях білий світ.
Розкинувши зелені коси,
Верба вдихає ранку цвіт.
Цвіли конвалії надії,
І нерозбуджена блакить
Була прекрасна і чутлива,
Неначе юна діва спить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2012
Вітерець повіяв.
Наче хвилька
Білі в небі голуби.
У блакиті,
В вишині,
Наче мрійливе:
-Якби…
То несуться стрімко вгору,
То неначе вітром збило.
То так радісно на серці,
То сумливо так занило…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2012
Рівними беззвучними відрізками
Байдуже час відмірює буття,
Позаду залишаються лиш тріски
Від пишного зеленого життя.
А сонце знову сходить і заходить,
І знову ранок, вечір –
без кінця!
Хоч кожного життя є неповторним.
Така банальна вже історія оця.
І скільки вже про неї міркували,
І скільки вже про неї не писали,
А кожному вона у перший раз.
У перший і останній. Лише час
Рівними беззвучними відрізками
Байдуже все відмірює буття,
Стрічаючи байдуже неповторне
Вже нове розквітаюче життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322776
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 17.03.2012
Старий і покинутий парк
Стрічає нас тихо і мудро,
І пух тополиний летить
На нас, як на інших неначе.
Старий і покинутий парк
В задумі похилених верб,
В зарослих стежинах ліричних
Колишніх святкових алей.
І кожного дотику подих
В серця наші тихі заходить,
І щире і лагідне слово
Ніжністю в наших очах.
Старий і покинутий парк
Про нас наперед усе знає,
І себе видає непомітно
У порухах наших сердець.
А ми йдемо зовсім наївні,
Тільки спокій чомусь у очах.
Прихилилися сестри-берези,
Прихилилися в наших серцях…
Наші кроки… слова і серця…
Наші дотики…очі і мрії…
Буде довго іще пам'ятати
Старий і покинутий парк…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2012
…Тикали пальцями, в очі сміялися:
"Бога немає!" Били щоку.
Биті молилися, іншу підставивши:
"Боже, спаси! Від лихого розкуй".
А ті, що сміялися, били по іншій,
Співали: "Навіки нам вистачить сил".
А ті, що молилися, Бога просили:
"Кару пошли їм, а потім спаси!"
А ті, все глузуючи, били і били.
Коли вже не стало кого – то своїх.
Все нові і нові з'являлись могили,
І чувся над ними диявольський сміх.
І пусткою стала колишня країна,
І там, де міста були, стали ліси.
А коли залишилась одна лиш людина,
То вперше промовила: "Боже, спаси!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322537
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.03.2012
Біла рівнина…
до обрію біла…
Тягнеться обрій…
сніги і сніги…
Вдивляюся в обрій…
до болю вдивляюсь…
Майбутнього часу…
пливуть береги…
Здається мені…
Я ж нічого не бачу…
До болю вдивляюсь!
Одні лиш сніги!
Спокійна рівнина…
лиш вітер гуляє...
Так хочеться бачить
оті береги…
Хоч обрис прозорий!
В морозній блакиті
Майбутнього міста
майбутніх людей.
Площі… і храми…
боги і конгреси…
Релігій трибуни…
скульптури ідей…
Почути мелодії…
маршів далеких…
Майбутні промови
майбутніх вождів…
І в тім океані
людського цунамі
Які протиріччя
у смерчі вітрів…
Поглянути в очі
майбутніх дітей,
Побачити правду –
який буде світ.
Правда і Щастя,
Добро і Кохання
Крізь товщу подій,
через тисячі літ...
Повільно смеркає,
сильнішає вітер,
Темніє рівнина
і в тінях сніги…
Вдивляюся в обрій,
з'являються зорі.
Я вірю: майбутнього
то береги…
Ера новітня…
епоха велика…
Оновлене людство…
майбутні світи…
Пізнання нескінченний
шлях перед людством,
І людству по ньому
нескінченно йти.
Хоч обрис прозорий!
У зорянім світлі
Майбутнього часу
майбутніх людей,
Який буде світ
і яке буде Щастя,
Поглянуть би в очі
майбутніх дітей…
…
…
Над рівниною ніч –
і зоряне небо…
Вогні мерехтять
і біліють сніги…
Вдивляюся в обрій,
до болю вдивляюсь…
Майбутнього часу
пливуть береги…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322203
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2012
Загубилася дорога
між туманами.
Звідти зиму виглядати –
наче сон
Руку зустрічі протягую
чеканнями
І не вірю у розмито-
синій фон.
А дорога пролягає
між обличчями.
У тумані очі…
спробуй, розпізнай.
Пролітає сніг
потріпаними стрічками,
Запізнилася Зима
десь на трамвай.
Тільки я стою,
вдивляюся в дорогу:
Білі коси, снилось,
у моїх руках.
Що біліє тінь минулого
порогу,
Що біліють вії
на твоїх очах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2012
Згадай мене, мій Боже!
Грішником я став,
Прахом праху став,
Щоб із дна сказати:
– Згадай мене, мій Боже…
І всі слова сльози
На землю впали тихо.
Очей не підіймаючи,
- Куди без тебе, Боже?
Моє розп'яття серця
Несе на хвилях ночі
У стогоні і крові:
– Прости мене, мій Боже!
І там, де підіймаюсь я
Колінами у нечисті,
В очах моє розкáяння:
– Будь милостивий, Боже…
Скалічено
Чи спалено,
Замерзло
Чи роздерто,
Розстріляно
Чи втоплено:
– Згадай мене,
мій Боже!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2012
Маєш день для Господа…
Короткий день безоднею…
Стережися мрій…
Раптовий погляд ближнього…
Прочитаними книжками…
Тінь безглуздих дій…
Боже! Розум схилений…
Світло сліпить темряву…
Дай для Тебе день…
Так забились тінями…
Думи серця сітями…
Мудрієш набекрень…
Для себе чесно – тяжко так,
Для Бога – зникнуть нікуди:
Хто пнеться з ями мрій?
Маєш День для Господа…
Короткий день безоднею…
Для безглуздих дій…
Записані всі подихи,
Дихати і дихати б.
Близько так, але…
Картини плинуть гордощів,
Змішались фарби немічних,
Добре там і зле…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321887
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2012
Там,
за вікном,
Світ, в якому ми живемо…
Скільки за світанками ховається зірок!
Між чеканнями стрічаються події,
Близько так…
За вікном,
Після злив розлито море поглядів і слів…
Люди…
Люди…
Люди…
З'являються й зникають квіти,
Лишаючи на склі вікна
Розписане
і долями, і митями
буття…
І близько так
Холодне скло,
І видно
Зрідка – зрідка
Хреста проносить в самотині
Тінь далека…
За вікном…
Лишає світлий шлях у небо…
Близько так…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321591
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2012
У навстіж відчинені
Вікна душі
Пливуть, пливуть
Мріями квіти,
Вечору квіти.
І сплять уже діти
У місячнім промені –
Місячний промінь
Ніжний такий.
А сопілки уста
Шукають уста
Мелодій небесних
Між тихих зірок.
Чи то, може, ангели,
Ангели, може?
Чи то, може, серце
Шукає, шукає
У навстіж розчинених
Вікнах мелодію,
Кохання мелодію
В зорях роси?
А діти вже сплять
У місячнім промені –
Місячний промінь
Ніжний такий.
Звуки годинника
Голосно чути.
Рука у руці,
Очі – в очах.
Пливуть у розчинені
Вікна душі
Квітами ніжності
Хвилі і хвилі.
І серце то плаче,
То тихо радіє,
Щасливе у всьому,
Стрічаючи все.
Чи то, може, грає
Кохання мелодія?–
Серце не знає.
Його розривають
Хвилі тремтливих
Небесних свічок.
Чи то, може, ангели,
Ангели, може?
А діти вже сплять
У місячнім промені –
Місячний промінь
Ніжний такий.
Голос далекий
Все ближче і ближче.
Ніжний такий…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321588
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2012
Спішать обійняти
дерева свойого дитинства,
Хто не посадив добра,
немає кого привітати,
З першого ж разу і цвяхи
у свіжу і гарну труну…
Даруємо квіти від серця,
яке привело їх до страти…
А ніч поховала сліди –
двірник прибере усе зле.
Спішать усміхнутися,
тільки щоб не заплакати,
Спішать розмовляти,
тільки щоб не зірвалося,
Ритми серця тепер співпадають
з ритмами – якби то стратити.
І хто вже прийшов
у модних краватках –
Все одно продають і здають –
Христа – на хресті!
Кому написалося
той уже все прочитав.
Розсипався мітинг
мітингом кожний у злобі простій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2012
Ліфт підіймається,
дихають стіни.
Звуки мечеті…
пливу між роками…
Схиляються старці
між пальмами часу,
Уперше й востаннє
приходжу устами…
Бачу, як списи
з минулого в стіни
Дивляться ліфту,
у звуках і криках…
В очах немовля
підіймається мати,
Напишеться списом
на завтрашніх ликах…
Стою на узбіччі
привидом часу,
Розкидані літери
треба збирати…
Біліє позаду
марнота роками,
Хвиля гуляє,
а треба стояти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321277
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2012
У сяйві чистоти
Архангели стояли!
Блакить охоплювала небо,
Співали миті квітами любові;
Смарагдами мелодій
– Свят! Свят! Свят!
Тьмяніли зорі
Опромінені любов'ю,
В ім'я Отця і Сина
І Святого Духа,
Архангели
В сліпучих шатах Правди
Пронизували
Співом нескінченність
Натхненням
– Свят! Свят! Свят!
Наскрізно подих
Всесвятого Духа
Навіював незнане відчуття,
І спрага пити воду вічного життя
Творила крила,
І тягнула в сяйво,
У світло вічної любові
– Свят! Свят! Свят!
Блакиттю опромінена,
Натхненням,
Пісня вічного життя
Лилася
Нескінченно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2012
Музика…
Душі моєї музика…
Струмує світу музика,
У просторі летить…
На хвилю хвиля котиться,
Все вище птах підноситься ,–
Душі моєї мить.
А то,бува,зникає враз.
До болю розумієш враз –
А хочеться так жить.
А поряд синіє бузок,
Малюк ступає перший крок,–
Буття невпинна мить.
А вітер вихором несе,
Епохи змінює лице –
То музика звучить.
Так музика звучить!
Невпинно…
Музика…
Душі моєї музика…
У кожній краплі музика,
Навколо все звучить,
І дотик милої руки,
Під небом зоряним таким ,–
Акорду вічна мить.
Все вище й вище колосок,
Вірша з'являється рядок–
У всесвіті звучить.
І десь галактика летить,
У вічнім русі мерехтить,–
То музика летить.
І скаже тихо хтось:
–Життя,
І скаже тихо хтось:
–Буття –
За миттю лине мить!
Невпинно…
Невпинно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2012
Все життя летимо, як ті птахи
Ми на світло людське, де тепло,
І ніщо нам усі перешкоди,
Бо поки летимо – живемо!
Летимо, й, як ті птахи, не знаємо,
Чи міраж оте світло, чи ні.
І за відстанню відстань долаємо –
Ми, як птахи, лиш бачим вогні…
Й досягаємо потім цілі,
Хто – де сонце, де квіти, тепло,
Хто – де хвилі морські б'ють об скелю.
Людське щастя – пташине воно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320735
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.03.2012
І батько в них п'є…
І мати в них п'є…
А вони…
Вітер над ними холодний,
Вечір над ними голодний.
І далеко,
Далеко від них
Дитинства проходять шляхи…
І батько в них п'є…
І мати…
І батько в них п'є…
І мати в них п'є…
А сини…
На могилку квітки принесли,
Сестричці своїй принесли.
І лиш чути,
Чути, як схлипує вітер,
І дощ без кінця моросить…
І батько в них п'є…
І мати…
А може, то й зовсім неправда,
Що десь,
не голодні, веселі,
В білих сорочках прасованих,
І вітер весняний краватки
Щасливі тріпоче дитинства?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2012
Вечір мінився
вогнями-зорями стишеного села,
Хлюпав кришталевими
краплями криниці
І спрагло
чекав
кохання.
Із-за пагорба
вчувалося шепотіння пшениці,
Запилювали квіти
перші звуки цвіркунів
І тамували
роси
спрагу дня.
Ніжними бризками
дівочий сміх
лунав понад ставом,
Самими кінчиками кіс
торкалися верби води,
І дотики
колами
переходили в небо.
У ніч
сузір'ями мерехтливими
пливли хати,
Розплітав косу черешні
ніжно вітер,
А місяць вдавав,
що нічого не бачить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320425
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2012
Вночі,
У зоряній,
За скверами мелодій
Мимо проїжджаючі вогні
У відблисках мовчазних вікон.
Сховані за рогом ночі
Історії…
Розносить вітер листям тополиним
Кидає просто і звичайно
Слова…
На тлі нічного дзеркала –
Рука…
На тлі нічного дзеркала –
Плече…
На тлі нічного дзеркала –
Уста…
І прихилившись до холодної стіни,
Зриває вітер
Серця колотнечу.
Історії…
За рогом ночі
Розмов нічних…
Вночі…
Стрічаючи між тінями вогні,
Спалахують
у ліліях серця,
Згоряючи,
Лишаючи
Чекання…
Буває,
Вихоплюються скрипки із пітьми.
Мелодію вони
До ранку всю ведуть…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2012
Маленька дівчинка…
Простоволоса…
Кудись далеко бігла поміж зорі…
На нескінченній площині…
Між степом…
І між небом…
Все меншаючи.
Цяточка рухлива
Назавжди в пам'яті лишилась
Мелодією тихого органу…
Між звуками потужними,
На нескінченній площині
Між степом
І між небом…
Стихаючи…
Мелодія щемлива
Підносила до неба руки…
І високо, і довго
Трималась у зеніті…
І в пам'яті лишилась
Кристалом чистоти,
Куди поглянуть страшно,
Гріховність відчуваючи свою…
Підносячи до неба руки…
Очищення благаючи…
Прощення…
Лишається стояти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320175
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.03.2012
Скрипки дві грали,
А третя
Тихо між квітами йшла,
Збирала нектар і цвіла.
А ми йшли за нею, як вишні
У травні ідуть у туман…
Скрипки дві грали,
А третя
Тихо молилась між ними
У звуках сльози і надії.
І ми всі молилися з нею
У вірі, надії, любові…
Скрипки дві грали,
А третя
Ніжно летіла в блакить.
А ми у сльозах і смиренні:
Не настав іще час нам летіть…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320001
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.03.2012
У стомленім серці
Нічно…
Небесно…
Зорі застигли
Тремтливо…
Незримо…
Серце чекає
Незнаного досі:
Тихого…
Щирого…
Світлого…
Ніжного…
Лебідь проплив,
у сузір'ї зникаючи…
Проступила троянда,
в миттєвостях танучи…
Звуки дитячого хору,
неначе
В аромат переходить
мелодія ніжна…
Нічно…
Небесно…
Зорі застигли
Тремтливо…
Незримо…
Серце чекає
Незнаного досі:
У вірі…
Надії…
Любові…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319997
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.03.2012
Зимовий сад…
Кришталь бузковий.
Вечір фарби ллє…
Навколо…
Так зачаровано казковий
Щонайніжніший передзвін.
Кохання тихая розмова,
Тепло руки…
тепло очей…
І мудру вічності промову
Веде розмірено камін.
А серед саду
візерунки
Зірок проміння…
Вечір див…
Скляне сяє павутиння,
Сяє зоряний відлив…
У час цей
віриш у найкраще:
Що є добро,
що є удача,
І мрії збудуться усі,
І правда буде в цьому світі,
Велика правда і усім.
Що прийде час –
не буде лиха,
Сиріт не буде
і війни
Не буде…
Буде щастя
Кохання світлої весни…
А за вікном – чарівні фрески.
Тріщить мороз…
тріщать гілки,
Покриті льодом…
Синій вітер
Несе з Чумацької ріки…
Лиш чути тихую розмову.
Тепло руки…
тепло очей…
Камін веде свою промову…
Багато мудрих там речей…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319704
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.03.2012
Тихо падає сніг у долину душі.
Ні слідів, ні шляхів, ні тривог.
Розпадається обрій на крапки сніжин.
За мольбертом сьогодні Сам Бог.
Зрідка постаті скрипок, буває, ідуть,
По домівках розносять сонет.
В до-мінорі стою… І нічого не чуть.
Проступає крізь обрій портрет.
І зорі дві летять у долину душі
Між подій… і надій… і людей…
І в коханні тепер відірвати ніяк
Від зими неможливо очей.́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319700
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.03.2012