| Сторінки (1/23): | « | 1 | » |
Вона вже зріла для кохання,
І рухи плавні і хода.
Щовечора німі блукання,
Все, що шукає - то вода
Проллється холодно в долоні.
Так само холодно піде.
Так буде холодно в полоні,
Куди дорога приведе.
ЇЇ вбивають сподівання.
Клекоче в грудях, рве в танок...
Вона вже зріла для кохання,
Проте, не зріла для думок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2012
Холодний, мов лід, мов камінь, стіна.
Мов скеля, на березі синього моря
В очах світло зірки і неба манА
Ні крапельки тіні. Ні смутку. Ні горя.
Зацьковані псами дорожніх узбіч
Що часто зриваються й падають мимо
Привиклий до змін. До зовнішніх змін.
Проте, найсправжніше - зАвжди незримо
А ти, мов той промінь, мов та течія
Що хвилею гОйдає, точачи скелю
Ти так її прагнеш, то - спрага твоя
Коли ти нап"єшся - їй будеш за стелю
Лиш сотні жалких поцілунків твоїх
Обійми гарячі, сповнені болю
Зітреш його смуток, виточиш міць...
Тепер він не твій - подарований морю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2012
Мені стає жаль майбутніх письменників та поетів, дивлячись у вічі правді. Блискуче, неспалиме, щире українське слово - Лесине, Франкове, Шевченкове, зтоптали та увігнали в грязюку.
І не хтось бо "темний", що оп необачності та безсиллю своєму згубив його та змішав бозна з чим. Ні! Здавалося, високі, освічені люди, котрим було написано чинити правду та зробити Вкраїну ще кращою, змарали у бруд, як писав Гончар: "Собори наших душ"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321945
рубрика: Проза, Громадянська лірика
дата поступления 14.03.2012
Романтика вплітається в цинізм.
Дві протилежні часточки одного
Немов молитва, та без віри в Бога
Немов дорога, де нема коліс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2012
Чистою ногою по камінню босому.
Дивно та незвично, берег морський гріється
В одній руці ніж, що ріже по-гострому
А в іншій тепло, що за вік не розвіється.
Ти вийди за двері, у вікно, ледь прочинене
Руками сховай пошрамовану голову
Все-рівно прийде крізь замОк, хай зачинений
Спочатку зігріє, а потім - по новому...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2012
Легені великого міста,
Просочені димом віків.
І очі, позбавлені блиску.
Мов яструб, що мчиться на ціль.
Асфальтна дорога в ніку'ди
Осяяна світлом вогнів,
Хай що там балакають люди,
Дороща за місто зі снів.
Синіюче марево неба,
Ніжне, мов очі богинь
Руйнується кашлем сухотним
І брязкотом ста ланцюгів.
Легені великого міста,
Просочені димом віків,
Ви мусите вмерти без кисню.
ЩобИ врятувати синів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319689
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 06.03.2012
Безликий сторож лагідно зітхає,
І робить знак, мовляв, іди за мною.
В знак згоди мовчки я киваю,
Й ступаю по дорозі болю.
Липневогострим розрізаючи вагання,
Ножем. Що був наточений 2 роки.
Не затупившись об холодні бОки
Тих тіней. Вперше і ввостаннє.
Лови, катуй, об душу витри ноги.
Вона із цим погодилась, змирилась.
І граблі підточити не забудьте.
Щоб м'якше вони в груди впИлись́́́́́́́́́́́́́́́́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2012
Уяви, як холодно на небі.
Де замерзлі ноги янголят
У чарівному танку кружляючи
Подарують нам цей снігопад.
Там нема вітрів, немає бурі.
Тільки блискавка незрідка пролетить
Там, на небі, вже давно забули
Як брехню устами говорить.
Там немає злості, болю, страху
Що аж переповнює наш світ
Тільки босоногі янголята
Тихо вириваються в політ.
Мати вічна тихо прошепоче,
Мов, далеко ти не залітай
ВІтер їй волосся розтріпоче
І малятко понесе у даль.
Янгол пролетить над світом,
Розкидаючи біленький плед,
Те, що називають снігом.
Жалісний і радісний момент...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319356
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2012
Забудь! То був лиш сон.
Промінчик згас - не вистачило кисню.
Ні що не вічне - вічний тільки Бог,
А інше - лиш примари в цьому світі.
Пройшло усе, воно минуло.
Випробування з назвою "життя",
Немовби вмить вся вічність промайнула
Закінчилось примарливе буття...
Чого чекаеш ти?? Чистилища не буде!
Це все вигАдки простаків-людей
Назавжди відтепер - тебе забудуть
Зачиняться замки усіх дверей.
Чого чекав ти?? Пекла, може Раю?
Дарма... ти в вічність темряви улип
Чого ти ще хотів на тому краю?
Бажаєш смерті? Маєш ти її.
Не гірше в Пеклі, у Раю не краще.
Хоча... ми не дізнаємось про це.
Не буде суду - темрява пробачить.
Мовчання вічне, вічна ніч... оце й усе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319354
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.03.2012
Не потонути в морі сірих буднів
Бо шлях не вибирати нам.
Пізніше, глибше, пополудні?
Ковток останній зрОблю там.
Очей не стисну, ні повік
На картах - однакові масті
Та однакові лише рік,
Бо ж скрипка грає на контрасті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319130
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2012
Я тиша. І суп́окій. І спокута.
Я - тихоплинні води у річках.
Я не збираюсь слухать, щоб почути
І бачу Що затаєно в очах.
Я думка тв́оя, я - твій страх.
Я дихаю і видихаю кисень.
Давай заб"ємося з тобою по руках,
Що у Кінці, живою буде тиша...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2012
Тиха кімната у центрі містечка
Світло застигає ще на шторах грубих
На шиї уже затягнулась вуздечка
Сон. Під покривалом звісток нових.
Тихо шепочуть надворі дерева
Пора прокидатися - світла пора.
Штори смикнеш у два різні боки
І світлом заллється кімната-нора.
Нервово затягуєш вузенький пасок
Блискавку куртки неквапно смикнеш
Кинеш прокляття у сторону масок
Й, стираючи боти у долю підеш.
Нема й меланхолії. Все так попсово...
Зжувалась сторічна гумка в зубах.
А їм посміхаєшся, кажеш: чудово!
І линеш подалі - весь у думках.
Думках ні про що. Із пустого в порожнє.
Ще швидше стираєш ржавий асфальт
Пазлами крутяться пальці на нервах
Нарешті побачив! Тобі себе жаль.
Ти раб почуттів, і раб матер"ялів
Фізично й морально попав у капкан.
Кладуть тобі квіти. Дарма, що зів"ялі.
В могилу кладуть. Прощавай, н...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318767
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 03.03.2012
Сумні ряди біліючого древа,
Де шурхотіли рукави наших стараннь
Запам"ятали нас такими, як їм треба.
Не буде з ними болісних прощань.
Відгризши шмат гранітної дороги,
Блукаючи зі швидкістю життя
Звернемо з неї, ледь зберігши ноги.
Знайдемо іншу, може, навмання?
Бувайте, білі стіни коридорів.
Бувайте, сірість днів і блиск ночей.
Бувайте, біганина до знемоги
Й великі перемоги без мечей.
З дитинства у життя відкрила дверці.
Якщо були гріхи - мене прости.
Твій погляд ніжний лишиться у серці.
Твоє тепло нас грітиме завжди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318766
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.03.2012
Давай забудем образи, що в голові смутними викликані думками. Де атласні полотнища закриють з головою... Протру вікно, що губи твої його торкалися, до дірок поглядом. Там, де сльозами омиє дощ чистими і візерунки відкриються на гладенькому асфальті та бруківці, колись затоптаній. Чоло твоє ясне, прикрите локонами (для загадки?) проб'ється крізь дорожній пил...
Досить! Досить томити марними надіями на зорю, що тільки загорілась. Чужа ж бо! В руках іншого неба палахкотить і тепло своє дарує його планетам, - ні промінчика повз туманність. Осьдечки, під носом твоя. Тобі одному світить і байдуже на бажання твоє.
Чорними тінями додолу впадуть зів"ялі троянди в руках твоїх, не отримавши бажаного світла і вологи з очей сонця далекого. Барвисті ж волошки весело поглядають на тебе, закликаючи: "Ну зірви ж, зірви!Поглянь хоча би й засвіти нашу зорю...".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318025
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.02.2012
Спустошуючи землю, мов потопом
Мов сарана, що їсть усе живе
Не поведуть ні рухом ані оком
Ще й скажуть, мовби: "вам це не нове!"
Ви звикли гнути спину не на себе
І корінцями годувать дітей малих
Не будем обіцяти ми вам небо
Та янголи вас зоберуть до їх
А ми. Що, ми? Страждаємо безмовно
Не кривимся від болю і образ
Бо звикли все рішати полюбовно
Заплатимо за все (бо ж є запас...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318024
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.02.2012
Віч-на-віч, довірившись, впасти в обійми.
Рухом неквапним із уст зірвавши
Один поцілунок, важкий, непримітний
Проте довгожданний, палкий, незів"янувший
Як справи минули і що на душі,
Якорем грузним висить, не спадаючи?
Лише запитати й чекати на відповідь,
На долоні ніжній, рідній, гадаючи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2012
Чорні букви, квадратиками на екрані будуть світитися зовсім не чорним. Хтось буде поряд. З його рукою на плечі і озброєний доброю, щирою посмішкою.
Бажання бути точкою опори не згасне, не зів"яне й не потухне. Буде іскритися бенгальським вогнем в очах повних сліз. Байдуже...
Віра... віра і ще раз віра. В те, що комусь потрібен ще. Що друг обійме і стисне руку, а вона, риссю, пробіжить через кімнату і зігріє руками обличчя. О, Боже, як хОроше..
Всього лише мрії. Солодкі мрії, що не збудуться. Ні цього, ні наступного. І як ви не стирайте пальці об клавіатуру, не доведете зворотнього. Хоч самі вірите у свої слова? Хех, знову брехня.
Все буде, як завжди: ті ж самі святкові страви на столі, ті ж слова, ті ж фільми, та сама музика і ті ж самі награні посмішки та емоції.
Удари... Відлуння ще не стухло, ати вже поспіхом куртку й черевики і - шубовсь у "казку". Жаль, що не Діснеївська:
кілька огидних пострілів і сморід пороху з сіркою.
Далі - спати, або пити. Несвіжий алкоголь - вибір сильних. Так, нам кажуть.
Просто спати! Байдуже, що новий - різниця лише у цифрах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317674
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2012
Давай пограємо у зиму?
Я буду твоїм снігом.
Ти будеш небом темно синім
Привітним і незмінним.
Ми привітаємо поля,
Що нас чекали місяцями
Їм подаруєш моє "я"
І ті зрадіють до нестями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316848
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2012
Підлогу дерев"яну, гулку від твоїх кроків
Не дотиком - огляну, зачувши ритм глибокий
Надворі дощ? Між краплями. Тихесенько, повільненько
І тінню поміж винними. В гріхах. Живих невільників.
А ми, як двоє соколів, тікаючи від натовпу
Вхиляючись від каменів безгрішних наших грішників
Проміння сонця дзьобиком: твоїм-моїм, піймаючи
Ікарову дорогу, продовжимо, повіривши.
Як хочеш - в море синє, пірнемо, й чи повернемось?
Омивши пір"я в водах, схолонувши від жару.
Зустрінемося поглядом і, вірю: не відвернемось.
Ковтаючи, мов кисень, води океану...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2012
Іскорками зірок запалилося сухе зимнє небо. Свіжий сніжок підігравав нічній мелодії, відблискуючи в такт. Місяць, зрізаючи серпом краї хмаринок, зачепився за котрусь і приглушив на хвильку місячну сонату.Морозно...
Сніг так і тріщав під важкими черевиками.
-Мабуть, зараз так само дровенятка в грубі тріщать, - подумалось.
Щоки вже давно боляче кололо, а от іще й пальці почало відбирати лещатами холоду. А в хаті, мабуть, тЕпло, світло. Сальце на сковорідці шкварчить, а нижче, в печі, картопелька золотиться. Мимовільно облизнувся.
Ще більше кілометра залишилось. А гарно сьогодні, хОроше.
Якби ще тонка куфайка гріла, хоч трішки, то й не спішив би.
Десь зліва, метрів зо двісті, проїхала машина, залишаючи пособі неприємний присмак бензину. Брудний та важкий.
Думки зграйками ганяються: то на сніг, під самісінькі ноги стрибають, то повертаються додому, де кров рідна затишку кличе.
Зимова ніч заколихувала. Він залишив їй напам"ять лише грузні сліди черевиків та дрібну кришталеву кульку, що від тепла свого свого розтопила зірковий пил та вгрузла одиноко на дні.
Ані сліду в очах. Якби з пам"яті ще зітерти?..
Йшов прямо. Потім наліво. Потім прямо. Після цього направо, знову направо, і по прямій до самісінької вулиці, що навпроти зламаного паркану затаїлася. А там вже кілька кроків.
Минув парк, поворот і... Фіртка, мовби сама прочинилась.
Зняв праву рукавицю - в кишеню. Метким рухом поставив ключ на його рідне місце і відімкнув двері.
Клац!
На мить, затримав погляд на порозі - не зрозуміти. Чи двері клацнули, чи в грудях дзвін? Мабуть, в одноголосся.
Він знав, що далі буде усе, як завжди. Що ніхто грубу не натоплював, плита, ще зранку не вмикалась, що лиш прочинить двері - війне подихом самотності.
Діти - в інших містах шукають свою долю, нечасто кидаючи свої думки у сторону минулого.
Він знав. Знав... Знав, чуєте?!
Він просто мав надію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316492
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 24.02.2012
Послухати тишу,
Забути слова,
Згадати усе, що було.
І що буде.
Лиш чисті думки.
І чиста душа.
І йти уперед,
Не звернути.
По свіжій росі
Пройти босяком
Вдихнути дощу
Прохолоду.
А небо мрійливе
У зоряну ніч
Штовхнути
Обличчям у воду.
Заплющити очі.
Секунду! На мить...
Послухати
Дихання вітру.
Забути слова,
Усе, що було...
Живеться без тебе на світі?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2012
На нашу слабкість - знайдеться сила,
Що вітром дужим зідме вагання
Осліплу вірність зведе в могилу,
Як зводить грудень тепло останнє.
Цинкують дужих у свої лави.
З очей не ллється сльоза червона
Вони вже звикли - і стіни впали?
Ламаючи тіла при цьому
Весінній вітер примчить зі сходу,
Зігріє душі, опилить квіти,
Поверне неньці бувалу вроду...
Й залишить босих дітей глядіти.
На нашу силу знайдеться сила,
Що вітром дужим зідме вагання
Орлину гордість зведе в могилу,
Як зводить грудень тепло останнє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316344
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.02.2012
І знову ти... І вітер у волоссі.
Це дихання. Твоє. Заплуталось у них.
У груди холодом. Я знаю, не зі злості.
По іншому не вмієш за поріг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316342
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 23.02.2012