| Сторінки (1/44): | « | 1 | » |
Між ночей темно-сивих, десь за обрії вічні,
світ тумани вдихав у дороги шалені.
День закутий у правді, що дивилась у вічі.
зорі в погляд летять із космічних легенів.
Степ — мов дід, що сидить і запалює люльку.
А трава — борода посивіла, як доля.
Тут ніхто на землі не знайшов порятунку,
не відчувши в собі велич горя і болю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633457
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.01.2016
Бог не знає мене , хоч жонглює планетами.
Купідони тепер - статистичні п'яниці.
Я забувся про світ, рвав старі силуети,
Але Боже , навіщо вона мені сниться?
Час наставником став, і мені все відомо,
Що життя-то лише блиск єдиної миті.
І нехай я стою кілька метрів від дому,
Бачу очі твої, що дощами розмиті.
Десь у серці щемлять призабуті образи.
Я блукати почав із твоїм відголоссям,
Між зірок розгубилися чортові пазли,
І тепер небо пахне жіночим волоссям.
І далеко не все, що залежне від слова,
і ще може пройти крізь засніжені мури,
Але важко болитьта чергова відмова,
Коли янголи навіть про мене забули!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2016
За полем місто чорне і брудне,
Від диму й полину в нім стало гірко…
Ніхто не знає завтра, де зітне
холодне небо зірвана бруківка.
Лиш жити, жити… Трави як думки...
Чиї гріхи дерева покосили?
Земля вдягнула чорні сорочки
І просить сили, бідна, просить сили.
Читає місяць тихо "Отче Наш",
Не хоче більше бути в ролі свічки.
Горять на сонці й танки, й екіпаж
І виїдає димом сльози річки.
І місто на крові як смерть стоїть,
Хоч чути запах болю, смак корозій.
І тільки десь за межами століть
Блукає Бог із янголом в дорозі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2015
Думки шліфують злі печалі,
Папір , як вітер дме теплом.
Слова від почерку відчалять!
Перо в руках стає стеблом.
Від Божих гроз і небо змокло,
Всі зорі плавають в сльозах,
В душі від сонця стало мокро.
З гріхів росте сТРУНкА лоза .
Із туги вихор плаче в полі,
Шукає в дня свої вітрила.
Блукає промінь серед колій
Та тінь голодна його змила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2015
Пішла, залишивши мені медалі і почесті,
І все ожило, тільки люди – на диво німі.
Кохання у венах вбиває хвороби і пошесті,
Бо образ твій, як ікону, знаходжу в імлі.
Я крила земні одягнув ще минолої осені,
Та в вирій чомусь полетіти не зміг.
Від твоїх листів на душі так багато осаду,
Що я від утоми падаю листям до ніг.
Коли канделябри дерев запалають мов свічі,
Муза змінить на вечір свої райські плани.
І наші стежки для кохання до болю не вічні,
Бо літом на вікнах із холодом твоїм розтану
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576089
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2015
Мало жалю, - пишу у своїх трактатах.
Мій дім душі - стала в лікарні палата.
Тепер не в снах, всі у війнах, майже всі в терактах.
А я не хочу миру в фальшивих заявах і пактах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2015
А знати б твій адрес до серця,
Прийти і вічно там жити.
І пульсом кохання озветься
На тілі, що кров'ю залите.
Читати листи і радіти,
Щоб погляд світив у палаті.
Хотіти замерзнути в літо,
А в зиму холодну палати.
Із криком, щоб хмари почули,
Пророки щоб всі прокидались,
І словом не зводило скули,
І краще відмова, ніж жалість.
Вкриватися сніжним степом,
Вірити в казку, як Андерсен.
Та знає лише моє небо,
Що я живу твоїм адресом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2015
Важкі часи, коли німе життя,
Коли думки ростуть у самогубство.
Свободу серцю "добрий Бог" відтяв,
Ну а в очах вже стало темно й пусто.
Цей почерк долі я не розберу,
Інструкції згоріли у агонії,
З листів до неї я збивав труну,
А думав, що літак у далі зоряні.
Знайоме відчуття ця самота.
Із часом вчиш вже стіни говорити.
Листаєш час, який не дочитав,
І пишеш біль, стражданнями залитий.
Та рано ще ґолґоти і хрести.
Ця темінь гробова пройде як тиша.
Хай сум і біль мене колись хрестив,
Та віру я на зорі ще не вішав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2015
Підставлять рамена, білі янголи в темні часи,
Бо горітиме степ кольором брудно- багряним,
І на небі хтось хмарами ніжно сонце скосив.
І у крила свобод націю ворон поранив.
Ми списи і мечі переймемо невдовзі у предків,
І розітнемо душі, заковані в панцер чужинців.
Нам пухлиною стала епоха молотів й серпів,
Що наповнила чашу отрути до краю, по вінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574754
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 16.04.2015
Коли сухо у мріях- пропала гармонія.
В руках моїх кісточки пензля мов леза!
Очам набридли концерти та церемонії.
Й говіркою паростків я заспіваю березам.
Ночами не сплю , слухаю місячні гами.
Ти пахнеш весною і чарівним оксамитом
До тебе я був мов гранітовий камінь,
В обіймах полів любив лише просо і жито.
Ти мало ходиш по вулицях,клубах і парках.
Та ми пройдемо усі алеї планети.
Я стану кохати холодні засніжені ранки,
І небо заміню назавжди твоїм силуетом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2014
А я Вас кохаю, напевно, вже два століття.
Сльоза відсиріла – мов голка прошила щоденник,
Чи небо згоряє чи німбами янголи світять,
А пахне земля димом хмар, ніби вами- щоденно,
Од Вас я роздертий у тиші, мов на хресті!
Воскресла журба і жадання зійшло в чеканні.
До Вашого подиху я понад пекло летів!
Від правди лежу у районній центральній лікарні!
Тижні минули, я ходжу тепер на балети.
В іконах лишилась красива емоція літня.
Такі вони стали прості українські поети, -
Кохають одну цілих аж два століття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526057
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2014
Бог окропить дощем, і світ свято нап'ється.
І у чашах землі розтануть червоні сніги.
Кресалом добра точить щит для залізного серця,
І молитвами вигострить пам'ять про сотні могил.
Список смерті такий, як дороги племен.І ще тричі
Й возвеличенні болем несуть незалежну труну
Там селяни були.Їм посмертні лампаси не личать
Їхній дух не туман, що сердито в повітрі заснув
Хмара каменем буде. Осінні повіки закриє.
Місяць ясно прожектором вдарить із власних висот.
Як останній солдат, ще стоїть пошрамований Київ.
Мирні кулі, як атом, летять у незламний народ.
Але це не кінець. Бо герої не гинуть у ґрунті.
Легіони стоять. І мечі – загартовані душі.
Боже, дай нашим дітям не бачити воєн і бунтів,
Чужий слід на ріллі!!Що підошвою ввічливо душить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487126
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.03.2014
Тримаєш в руках дві частини одного єдиного
По тобі трамваєм і плугом вже вдосталь поїздили
Ні атом ні кров ні брехня тебе з мапи не зрушили
І голос прибув у неволю дротами залізними
Живеш і живеш а до спадку отримуєш світло
Надії та віра далеко-далеко – на серці
Але незалежно та чесно ти вієшся вітром
Що змінить звучання твоє перебоями терцій
В тобі віджили кімерійці сармати і скіфи
Тобою живуть перебенді співці подорожні
Твоєю землею ще пишуться літери міфів
В біблійних сувоях рабів і нескорених скроні
На плитах століть на граніті незламного духу
Плебеї не ми а минуле потрохи одкрапає
Лампаду страхів Бог красиво і вільно задмухує
Бо й ангели кажуть що нам Україна подяка є
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479733
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2014
***
І сонце списи кинуло. Проміння
Із неба стронцій, радій відпустило.
Туманом кашляв день в моє подвір'я.
У вікна било сяйво сиво-сиво…
Мороз утік , не давши болю й бою,
Десь осінь сьомим сном тихенько спала,
Весна збігала ручаєм по полю, -
Так боса рима вальси танцювала.
***
Ще ріки холоду і білих свят
Не висохли на вилицях у ґрунту,
А десь Європою летять-летять
Птахи сумні гнізда із притулків…
І місять хліб тепер і сизу землю,
І пахне ораним чиясь рілля.
Доспіли майже, Боже, світлі зерна.
Твоя Осанна на престол зійшла.
Усе розквітне, певно, з плином, з часом
. Народу -древа дух в соші, в городі…
Думки про Великодній час про Спаса…
Ми прісно й вічно діти хліборобів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2014
А ти як ангел
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465134
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2013
Стали в один ряд чуттів планети,
Кохання є синонімом тортур!
І якось ти мені вже фіолетово,
Наша любов зазнала коректур.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2013
Стали в один ряд чуттів планети,
Кохання є синонімом тортур!
І якось ти мені вже фіолетово,
Наша любов зазнала коректур.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411400
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2013
Ми більше віримо ДНК не серцю,
Спамом, позначаєм почуття!
Носимо на своїх грудях хрестик,
Дякуємо долі, не богам.
Краплями сьози, б'ємо асфальт!
Ріками журби, ріжемо землю!
Світлофор душі- це лише старт,
Що маршрут кладе вічно зелений!
Час лікує довго, і болюче
Крізь віки кохаючи життя.
І замок століть-режим без звучний ,
До якого не знайти ключа.
Сірі маси бігають по краю.
Спотикаючись, лежать на дні!
Люд тепер, сам себе кохає
В'язнем став! монотонних днів.
Загорілись ще й пекельні кола!
Монументи стоять ворогів!
Як китайська іграшка є совість!
Любов -гладіаторські бої!
Телевізор знов диктує моду,
Медитація замінює любов,
Вічний раб навчає нас свободи!
Підлий зрадник дбає про народ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408411
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.03.2013
Змінимо погляди!
Сліпучим окрасом,
Днем передбаченим,
Майбутнім розбещеним,
Темною фарбою,
Ясністю доброю,
Світом розчуленим,
Білю є нестримною,
Пудами солі,
На рани глибокі.
Духом не зламним,
ЩО злістю підкорена
Лагідним поглядом,
Дістаним зорі ми,
Та чужою волею,
Ми не підкорені.
Не зміна палітра,
Із присмаком, сірого
Нечуване дійство-
В відтінках віків!
Сильні допоки,
Є інші герої!
До, поки стук серця їх,
Не скам'янів!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403369
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2013
Головне щоб пам'ятали!
Коли літ не стане,
Головне щоб не забули!
Добрими словами,
Щоб мої вірші потрібні-
Були всьому люду
Ну а муза завжди вірна,
Зі мною усюди!
Коли серце зупиниться!
Хай проллються сльози,
Хай у мій народ прийде,
Дух метаморфозний!
Ну, а я помру відважно ,
Під оплески залу.
І не треба мені раю!!
Лиш щоб пам'ятали!
Сірі будні в денній тиші,
Чорніють як сажа!
А що ти зробив в житті?
Воїн, ти відважний?
Біль, забутих за вікном,
Відверто німіє,
І вже пізно щось робити.
В кубі фантоміми,
У весь вік мовчки стояли!
Тихо на колінах,
Зараз молимо до раю!
Раб? що був в руїнах!
Та всі мрії пішли вниз!
Як, до долу камінь,
А мій голос тут за тих,
Лиш щоб пам'ятали..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2013
Я, не п'яниця сірого життя,
Я, не особа довгих колізеїв,
І хоч не раз маски громадян.
Зривав,бо йшли сліпо в пустелю,.
Я, не людина слова чи зразку,
Я, не фанат в очах твоїх фантазій
І хоч відчув мій подих гнів тортур
І душу скласти довелось як пазл,
Я не оракул щоб сказати долю!
Та не осліп, від злих ще вожаків!
І моїм серцем є потертий зошит,
Подертий зошит, усіх моїх гріхів
Я не хижак, хоч очі повні крові!
Я не сузір'я, що веде на тінь!
Я не Месія, бо вінець терновий,
Несу не я,а всі мої вірші !!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402579
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 19.02.2013
\"Ковток – це шанс\"
Ковток – це шанс, але який?
Ковток води? Чи, може, яду?
Ковток натхнення, або зради.
Як втамувати людську спрагу?
Померти? Та ще дуже рано!
Протестом? Ліквідувавши рани!
І на поталу добру душу,
Кидати я не хочу – мушу!
Ведучи роздуми з пером,
Про моментальність, сірих буднів,
Міняючи діапазон!
Збудивши голос німим криком!
Чернетка поперек в чорнилі,
Більмо в моїх легких очах,
І кожна мрія, всім по силах
І будь-який ковток – це шанс!
\"Не оперний співак\"
Не оперний співак,
Лише поет, що мучить музу,
Не вірю зодіакам,
Бо й так у житті лузер.
Лише блокнот і олівець
Рятує від фіаско
І у кишені папірець –
Це ліки від поразки.
Мій стан егоїстичний
А дух вічно незламний
І риси на обличчі
Від засніженої лави.
Німіє усмішка як робот
В заіржавілій спеці
І кардинально в мозку ноти
Як у воді Венеція.
Безпечно пишу та невдачі
По слідах, по нюху
Мене висліджують неначе
Свистом ультразвуків.
На хвилі як на дельтаплані
Над людьми над світом
І хоч глибокі мої рани
Та вірші в заповіті.
До сліз до розпачу до ласки
Мене в бій кидають
І на вустах незламне гасло
Краще буде далі.
\"Навіщо мені ясні зорі\"
Навіщо мені ясні зорі?
Навіщо світ в кінці тунелю?
Навіщо мені тяжка доля?
Якщо і так підеш на небо.
На сьомій не бував я хмарі,
Я був в болоті і багні.
Ще образ вічного нездари
Крокує в ногу довгі дні.
Бракує віщого паперу
Та дякую що не води
І душу витягти і цементу
Із черствості і самоти.
Я буду вдячний богу вічно,
Якщо пізнає наш весь рід.
Якщо у темну зимну ніч
Покличе в гості злий сусід.
Якщо добро почне рости,
Якщо помре глибока туга
Я скажу гордо, я живий
І дам відбій глибоким думам.
\"Дивний спів\"
В старій квартирі дивний спів,
Лягає на пергамент,
І на яву, як у вісні.
Лайливими словами.
Кошмаром стали сили злі,
Коло мого ліжка.
Коси набули сивини.
І я тікаю пішки!
Не знаю де - ні з ким живу
У себе в середині.
І ось котру уже добу,
За лічені хвилини.
Шукаю відповідь на те,
Та спроби закінчились.
Розбився мій імунітет,
Об карколомні схили.
Де геній впав, до музи ніг
По при душевні рани.
Схиливши голову на тлі,
Розжареної лави.
В старій квартирі дивний спів,
Мов домовик завівся,
Та все це було у вісні,
Й закінчилася пісня.
\"Я люблю пачкать с вдохновением листы\"
Я люблю пачкать с вдохновением листы,
Люблю луне дарить свои баллады.
И тот упрек: давай сейчас пиши,
Жизнь бьет упорно больно сзади.
Бывало, слипались днем глаза
И видя ручку, пальцы отнимали,
И на щеках холодная слеза
Тушила острые пожары.
Не детские ладони вижу я,
Потрепаны от долгой писанины.
Увы, решала так судьба,
Чтоб путь иной был с пастой синей.
Устал, хочу залечь на дно.
Вот, только пыл тогда роз сеет ветер.
Больше ставлю запетых порой,
Когда ответ лежит во мрачном свете.
Почему постигнул ум?
Как исправить фальшивые ошибки?
Почему его подлый друг
Живет бодро и всегда с улыбкой?
\"Жизнь моя странная\"
Жизнь моя странная
Немножко бродяжная
Порой и свободная
Порой беспристрастная
Лучами слепая жизнь
К стихам околдованным
И замок свалился вновь
Воплями ссорами
Жизнь моя странная,
Тоска невезучая
В груди снова буря
Мысли над тучами
Шепчут на ухо мне
Языком неизведанным
Светлые звуки
Может победные
Ошибки фатальные
Сгорели на пламени
Голосом тихим читая стихи
Жизнь моя странная
Укрытая тайнами
Дай боже ярко,
Удачно прожить
«Цикл»
Іскра у серці не згасне,
Не зникне полярність моя
До рідної животворної казки
І не зміню я свій ідеал.
Білий сніг - неймовірна свобода,
Це краса хоч не раз сам змерзав,
І спасіння не є в антидотах,
Бо порою зветься Зима.
Новий ступінь, й не було антракту.
Від монотонності пігулка-весна.
Змінила палітра контрастність
Епоха цвітіння життя.
Зрозуміла цілком ейфорія,
Радість сягнула екватор,
Це той стан про який я сам мрію,
Бо літа не буває багато.
Карколомність і шепіт із вуст,
Золотистий відтінок крилатий,
Все мертвіє. буденність прийшла,
Осінь знов почне панувати.
Це ліміт, життєва сполука,
Рідний край мій багатий на це
Цим будуть пишатися внуки.
І настанова, що ти збережеш?
«Таинственная леди»
Ваш образ таинственная леди,
Ваш запах, вкус просто сбивает с ног.
Ваш образ элегантен, поверьте,
Ну а лицо не разглядел из за волос.
Походка стройна, вовсе не сутулая,
Упряма, видно с первого взгляда.
Похоже красота - ето оружие
Которым вы многих растоптали.
Не представляю что будет со мной,
Если попаду у ваши объятия
Когда восхищения порой,
Существует только для распятия.
Не смею даже мечтать,
Что подарите мне свое внимания.
Вы королева для таких как я,
Ну а такие только шуты придворные.
Я прячусь от самого себя
У глушь лесную где никто не видит,
Но от вас не оторвать глаза
Словно я иду по белой нити.
И вот момент иголкою сшивает
Ангел нашу душу не похожу,
Передо мной врата наверно рая,
Но рано умереть, ведь молод бодр.
Вокруг лиш шум и нету незнакомки,
Наверное ето был мираж.
Проснулся среди комнаты на койке
И сон мой крепкий образ отозвал.
«Тихий спів»
Я вже не чую тихий спів сонет,
Де та мелодія близька до мого серця.
Ти не малюй на вікнах мрій портрет,
Бо почуття знеціняться на безцінь.
Я вірний птах, таким зробила доля,
В подяку в клітці зачинили без жалю.
Без компромісно маю власний погляд
Із ним живу, по суті з ним помру.
Ось котрий рік чекаю я пустелі,
Коли прибуде білий корабель,
шукаю океан де синя даль
та лиш піски засипаних джерел.
Де правда та, вона в червоній книзі
І скоро буде як музейний експонат.
Скрізь тимнота у цілковитій тиші.
Ми душу маєм не людську, а злих собак.
Нам потрібно рости не фізично,
А духовно , душею із глянцем,
Та людина міняє обличчя
Додавав гіркоті більше перцю.
В заповіті напишу обман,
Бо з роками особа черствіє,
По дорозі, в іржавий капкан
Наступивши, ми вже на колінах.
Анцибол манить нас в прірву,
Літописом стане тавро,
Прокляття це, не чорне піднебіння,
Бо справа в тому чи вживе у грудях Бог?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2013
Поет Я.
Поет я якщо ти не знала
Хоч імя не звичне моє
Бо прізвище є Кучерявий
А звати я ж Коля Я є
Не модно?
Та це я сам знаю
Бо народився не обирав
Та якщо ти мене кохаєш
Хоч не є я людський ідеал
Імя моє розі не грає
У почуттях де душа головна
З тобою немов у раї
Буз тебе наступить пітьма
Читаючи це зрозуміє
Та кому я пишу
Бо відтворюю дійсну я дію
В моментах змалюю пору
Той час, коли йшов я з тобою
У дощ, у сніг, і у град
Нас було багато, не двоє
Та не відводив своїх оченят
Від тебе люба,кохана
Ти зникла як світло у тіні
Прокидаючись бачу я ранок
І розумію, що серце вільне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372693
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2012
Хто досягне мети і свої цілі?
Суцільні думки це цінність у світі звірів!
Я вірю в героїв які порою клеять дурнів
Самим собою буду тільки в істинному колі друзів
Зусилля марні якщо нема таланту
Ти віриш в доброту людей?якщо віриш то марно!
За хмарами марю літаю рвуся у снах у космос
Та хто лукавить видно немов у ночі фосфор
Осінню босим та за вікном ще не морозить
І мої вірші досі ще не звучали у прозі
Я пишу з розумом розвиваючи події
І моїм козирем є буденність сіра
Дрес код на правду як правило вступить і дію
І маніфести не змінять майбутнє дітям
Живу за вітром але віддано своїй справі
Правда чиста але гірка як кава
2куплет
По суті я не мовчу коли осудять
Та гірка правда краще ніж брехня подумай
І запорука не втому що ти слухаєш
вуха не для того щоб приймати брехні звуки лиш
Я в насолоді бо фанат мелодії
І нехай фабричні рими в моді є
Та з часом буде все від успіху до грошей
А для мене головне почутий хоч і босий
Реп це праця для мене зошит в папці
І анотації в типі реінкарнації
Нові новації планетного напливу
мені малому колись надали сили
Освоїв крила та пил засіяв очі
Я не допустую щоб заклеїли рота скетчем
Один це точно зрозуміє що я хочу
Можливо всі дізнаються чій це почерк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2012
Не має ні слова ні рими
В потертому моєму блокнот
Ручка давно не писала
Голову дражнять не ноти
Ніхто вірші не пише
Принаймні я не пишу
Бо роль сірої миші
Не граю я нею живу
Не має людей лише фурія
Панує на моєму листку
Можливо затишшя перед бурею
Схвалить не продуктивність мою
Затишшя лише один вітер
І світло згасло навік
В блокноті все менше є літер
У душі відчутно лиш крик
Напевно кінець більш не буде стрічок
Голограма поета зникне
Пістолет до грудей й нажати курок
Кому ? кому? Буде прикро
Зникнуть вірші й номера телефонів
Ім'я Миколай Кучерявий
Трагічний кінець пістолетом у скроню
І більш він не буде лукавить
Та я живий живішай усіх
І слова мої скоро почують
Меморіал віршів спалених тут
ЦЕ затишшя перед справжньою бурею
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2012
Розбиті слова як фортеця
Що вела жорстокі бої
Під натиском любого серця
Забув що було моїм
Склероз та ні це не схоже
І музи давно вже нема
Втрачений долею козир
Відсутні слюнаві слова
Ідея зникла навіки
Ідол стертий у порох
Те що називається піком
Не купиш за гривню чи долар
Я зрозумів це люди
Дали забути мені
Та буде день судний
І я згадаю що було моїм
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2012
З початку кінця про тебе я мрію
Хоч були ми довго разом,
Кохання як фільм свої ролі і дії
І Оскарів світить нам сто
Розбиті серця -це розв`язка серіалу
Й хепі-енду можливо не буде
Рана в душі, це те що чекало
В фіналі героїв забутих
Проста я особа, можливо ти знаєш?
В душі, мов мале немовля
Людина як здобич,та від сорому тане
У циклі на назву життя
Кохання дуель! дуель двох осіб!
Хто свариться а любить це дужче!
Звичай такий тягнеться вік.
А шлях не робиться вужчим.
Ми творимо самі історію людства
Й Бог дасть померти в один день
Як "Ромео Джульєта" яд на вуста
Чи "Титанік" й один хтось живе
Та сюжет не такий на якого чекали
Кульмінація буде по тому
Сумні епізоди людського серіалу
І чути мінорні лиш ноти
Субтитри пішли, це є кінець
Автора навіть не знають
Ми є актори в руках папірець
Та запланованих ролей не граєм
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372087
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2012
Ти була моя,
Але нею перестала бути,
І плаче душа,
Розмиваючи слізьми твій хутір, Я дивлюсь у вікно ,
Хмари плачуть так само!!
І на моє добро,
Одне лиш зло кидаєш спамом!! Я вірив тобі,
Як нікому люба, я сам вірив,
Та надія на дні
І безглузді були мої мрії. Не догледів упав!!
І піднятись більше нема сили!
Це усе є життя!!!
Та не слід опускати крила,!!! Приспів Давай лети!
Не дивись у низ а просто прямо
Вдалечінь від пітьмі
У вільне небо там де хмари. усю злість свою
Збери і спрямуй на правду
Кохана ти чуєш мене
Я кохав тебе і любитиму завжди 2 Куплет Наше життя як поєдинок,
Піднімаючись падаю, знову встаємо
Богом написано, сценарій цей пильно,
Шукаємо любов як батько Немо!!! Розчарований світом
Я просто зникаю,
В безодню думок
я відійду І щілина та
Між небом і раєм
Я там закопаю
Музу свою Ніхто не зупинить, не скаже зажди
І ти кохана слова, не мовиш.
Напевно це час вікторіаньськой доби
Де мало людей а багато видовищ,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371892
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2012
Забути рідну мову
Плюнути на слова Шевченка
Цього нас навчають свинопаси
Бидло що від рими далекі Порвати спалити наш стяг
І гімн за чиркнути навхрест
Вони упали в очах
І продали давно свою честь Народу нічого нікому
Лише собі і собі
Я не поставлю ні крапки ні коми
І буду ганьбити їх вік Ми козацького роду
Роками загартовані біллю
Ножик у спину зненацька
Чи рани засипанні сіллю Годі мовчати піднімемо руки
Цей заклик до тебе народе
Нове життя це новий є ступінь
І важливий кожного подих
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371887
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.10.2012
Пріоритети зникли
Як посмішка з лиця
Спочатку було прикро
Втрачати роль митця
Я думав що все зміню
Але це не по силі
І впоратись із біллю
Властиво лише римі
Чорнило на папері
І роздуми в душі
Я переможець в сферах
Але не у житті
Закритий у кімнаті
Відрізаний від світу
Немов йду по канату
А знизу лише вітер
Та я найду цей шлях
І вилізу з безодні
Мій монотонний страх
Уже давно народний
Я самотужки сам
Розкрию очі світу
І моя роль митця
Буде жити вічно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371762
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.10.2012
Іскра у серці не згасне
Не зникне полярність моя
До рідної животворної казки
І не зміню я свій ідеал
Білий сніг неймовірна свобода
Це краса хоч не раз сам змерзав
І спасіння не є в антидотах
Бо порою зветься Зима
Новий ступінь й не було антракту
Від монотонності пігулка весна
Змінила палітра контрастність
Епоха цвітіння життя
Зрозуміла цілком ейфорія
Радість сягнула екватор
Це той стан про який я сам мрію
Бо літа не буває багато
Карколомність не і шепіт із вуст
Золотистий відтінок крилатий
Все мертвіє буденність прийшла
Осінь знов почне панувати
Це ліміт життєва сполука
Рідний край мій багатий на це
Цим будуть пишатися внуки
І настанова, що ти збережеш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371761
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.10.2012
Життя, й народ,
Важливі речі
Буття, й твій рід,
Є теж доречним
У сні, звук нот
До мене ніби лине
Ну а, вреальності блокнот
Ідея швидкоплинна
Чи дар це? чи хвороба?
Не збагну ніяк
Можливо це від Бога?
А можливо, просто так
Це розуміння світу
В рядках моїх змістовних
Не давно були, ще ми діти
Ну а тепер, дорослі сповну
І хто поясне це мені?
Ці речі пере круте іншими словами
Навіщо дар цей на землі?
Лиш для душі?
Бо всі хто володіє!
Він втрачає,найцінніше у житті
Й головне це віра!
Не товстопузі багачі!
Та може це і так!
Авжеж не може бути інакше!
Талант це-головний є скарб!
А золото, привілей слабших!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314589
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 16.02.2012
Русе волосся
І посмішка щира
Кохання для неї вдалося
Моя душа сиротлива
На диво для мене
Чи то збіг обставин
Промінем денним
Вона мене вабить
Але це мої почуття
У неї до мене відсутні
Не бачу без неї життя
І кроки у світі наступні
Не хай і не буде щастя
Одна вона буде в серці
Хоч я не тої масті
Але ж людина врешті
Можливо колись ти помітиш
Простого сором`язливого хлопця
До цього тижні я лічу
Й молю бога щоб вдалося
І ось роки пролітають
А ти все одно не зімною
Та все ж таки я надіюсь
Що нас зведе доля
Та одна надія марна
Потрібна ще віра й любов
З тобою усе так складно
Без тебе стук серця не той
Усе набридло
Але я не здамся без бою
Хоч дії твої негативні
Та на двох один полюс
Можливо ми не паралельні
Та подих у нас однаковий
І в зливу або і в метелі
Ти лише у серці мому
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314572
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2012
Потрапив в моє серце Купідон
Який то рік, я вже не пам`ятаю
Від тоді, я потрапив у полон
Краси, яка усіх карає
Я знаю!я все розумію, мила!
Я не для тебе, я не тої крові!
Цей клятий Купідон,зі стрілами
Стріляє так,що віднімає мову
Не в змозі ухилитись
Він хижак, я здобич!
Полює він на мене
Ну і що ти зробиш!!!!!!
Що я створив такого!!
Кому пройшов дорогу!!!
Не цілував я ноги
Й не упав у непокору!!
Чому я так страждаю?
Де провинився я??
Коханої не має,
Не має,більш життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2012
1 куплет
Пройшло сім років від революції
Люди мінялись як закони в конституції
Марні петиції про владу коаліції
Чесність правда в нас час у клітці вже
А де ж обіцянки що жити стане краще
Життя погіршується з кожним роком все важче
Це є не жарти а гірка правда
Не вже наші пращури старались марно
Терпіли гніт від деспотів біль не реальний
Робили героїчні вчинки можливо повчальні
Тепер політики хочуть все розломити
Вести в державну мову сусідів іменитих
Але це зайве не в те вкладаем сили
Скоро вже газ для нас розсіється сивим димом
Пора повстати не слід чекати дива
Серце правління холодне як крига
І наше прагнення до перемоги це не дивно
Дух наш не зламний ось в чому сила
ПРИСПІВ
Нам слід збагнути
Те що і сліпий побаче
Ті хто закрили очі не хай заплачуть
Це їх не вдачі а наші ще попереду
Будуєм не зламну державу н7а папері лиш
Ось на дворі 2012 тий
А ми і досі рахуємо десятками
Те що заробили кровю і потом
Вони ще нарікають подякуйте за роботу
Велика банкнота нам і не снилась
Що будемо робити через рік просити милість
До чого дожились в країні незалежній
Нам тільки 20 років а народ уже збентежений
Де справедливість де ж вона
І злим вчинкам є грані
Всьому є межа
Куди ми йдемо
Та туди де темно
Ховаємось за тінями не тихо а відверто
Із памяті стерто губкою добра
І білосніжна доля та ні це не моя
Терниста і тяжка для нашого народу
Від тих років і до сьогодні каламутим воду
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314020
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2012
Навіщо пишу це?
Для кого всі ці рими
Та тут лежить душа і серце
Моя душа у цій картині
І де моя перлина
Ніяк збагнуть не можу
До чого я так палко лину
Чи добре це мабуть не гоже
І хто розкриє очі
Юному поету
Навіщо всі ці ночі
Серед людей не мов в тенетах
Тільки пісні й куплети
Загоюють душевні рани
Внутрішній голос кричить дети
Й емоції вже бють фонтаном
Та зрозуміти можна все
Лінивий тому не завада
Всі тонкощі що світ несе
Пізнаєш їх розірвеш грати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313780
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 13.02.2012
Хто і навіщо ламає нас?!
До сліз аж чіпляє!
Та скоро настане час!
І ми їх поламаєм!
Це не ті часи,
Де був Ленін і Сталін,
Так лихі то роки,
Але ж ми не відстали!
Обливають Багном!
Та не ми, а сусіди
Нас чекає полон,
Заженуть туди лідери!
Де Європа де ми?
Це вже різні дві речі,
Тільки стежка тюрми!
В разі вето чи втечі!
Ми і самі в цьому
Трішечки винуваті
Сидимо просто вдома
У контакті чи в чаті
Нові бренди і мода
Замість книги й пера
І не дивний мій подив
Що життя лише гра
Та сусіди паскуди
Підкидають нам це
Мов ми зомбі не люди
Та це їхнє лице
Ти лиш маріонетка
В грі де бісів тиран
Обведе коло пальця
І поставить капкан
Вони були нам браття
Та ми ж все помилялись
Головне ціна патії
До якої всі клялись
Чесно дбати про людство
Та все це маячня
Нам до заду наставник
Не людина свиня
Пустота в гаманцях
Це усе що в нас є
Скоро буде лиш цвях
Замість замку!,Чи ще??
Що вони обіцяли?
І забрали слова
Віра просто упала
У дитячих очах
Так не помилився
у дитячих очах
Як птах в клітці я Бився
Та поринув у страх
Ось,усе надоїло
Все ж козацький ми рід
Стільки літ терпіли
Усіх факторів гніт
Ну,нарешті повстанем
Проти злих сил землі
Як сніжинки розтануть
В полумї вороги
Ми із гербом у серці
Ще й із гімном в душі
Будем гордо йти в ранці
З Прапором у руці
Все усе перемога!!!!
Ми нарешті до йшли
Дочекались свободи
І добились мети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313647
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 13.02.2012
Я памятаю останні дні того року
Ти іди вперед якщо впадеш ненароком
Вони самі а я живу тобою
Тому іще не впав на полі бою
Один не воїн
Та я не опускаю руки
Дивлюсь на долоні
І памятаю осінні муки
Огризок паперу
І я пишу те що не покоїть
Усе пролітає митьєво
Душа впізнає свій недолік
Приспів
Живи якщо можеш
Кохай не реви
Допоможи мені боже
Щастя своє знайти
Дванадцята і бій курантів
Прожитий майже цілий рік
Та це просто цифра й минуле до чого я (просто звик)2 раза
2 Куплет
Серце тікає в пяти
І я відчуваю не зручність
Тебе майже не наздогнати
В душу плюєш так влучно
Хоч і всі проти мене
Та я добюся твої уваги
Нехай старання даремні
В самого буде повага
Літери не тікають від мене
Навпаки це робила ти
Стікає кров із вени
Це не самогубство риса самоти
Я потрапляю в полон
Виходу із нього просто немає
З тобою я в єйфорії
Та мовчання твоє усі мрії ламає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313453
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2012
Пил потрапляє в очі,
І мене тягне до сну,
Кудись іду серед ночі,
Куди іду, не збагну
Бачу як сонце заходить,
Повільно за горизонт
Та все ж дрімота водить,
В стан мрій і думок до висот
Повільно,потроху згасаю,
І хочеться просто лягти
Та все ж я дошкутильгаю,
До місця де будеш ти
Не можна упасти так просто
Воля не для того дана
Не хай і будеш із воску,
Та будеш така ти одна
Відмова це -програш, фіаско
Розібєш мою душу мов скло
Обділений твоєю ласкою,
І повільно заляжу на дно
Та факел не згасне від цього,
А знових сил спалахне !
Вибач та не та я натура,
І могила, не поправить мене
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313188
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2012
Пакую валізи
Я їду до дому
Відкрилася віза
Та крапка на цьому
Вже годі блукати
Набридло до болю
Мчусь рейсом до хати
У власні простори
Не хочу сидіти
Весь вік не у себе
Зав`янути згодом
Як квітка під небом
Померти в степу
І землею закинуть
Де нерідна трава
Де чужі дні ітимуть
Ранок світлий настав
Та я все не радію
Вільний птах пролітав
На чужому подвірї
Все у небо дивлюсь
Ось,за мною приїдуть
Чую шепіт із вуст
Й з краю рідного вітер
Батьківщино моя!
Ти мене пам`ятаєш?
Пам`ятаєш слова?
Чи лиш дурно час гаю?!
Душу рву на стрічки!
Все,для тебе кохана.
Пролітають роки.
А я живу на поталу.
Ну усе аеропорт .
Є квиток вільна каса.
Двадцять друга нуль десять.
Вечір справжнього щастя.
Я радію сердечно.
Мов мале немовля.
Нарешті настане той вечір.
Той вечір,мого життя,
Усі мрії, були не досяжні.
Як зорі у вечірню пору.
Та залишитись людиною важче!
Ніж померти в зеленім степу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313017
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 11.02.2012
Хто забув рідний народ
Тому добра немає
Ти слухаєш чужий звук нот
Та дурно час лиш гаєш
Відкриєш серце все одно
Й вода камінь точе
Якщо впадеш на саме дно
Піднімешся якщо захочеш
Запалиш іскру у собі
Холодний лід розтопиш
Червоним днем в календарі
Позначиш всі безсонні ночі
Й літопис память про роки
Ти забереш на віки
Колись він буде вірний друг
Або душевні ліки
Та все це лише нарікання
Проте що ти є Українець
Потрібно лиш одне бажання
Не злоба жадібність чи підлість
Ганяйся вічно за скарбами
Та серце проситься до дому
Сумує і за поглядами мами
І з капіталом ти не підеш на діброву
Можливо ти щось маєш проти
І скажеш самі вині в цьому
Бо слухаєш чужого гімну ноти
Й роками вже не бачив свого дому
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312788
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 10.02.2012
Де муза моя!
Куди подівалась?
Чи була вона?
Та з неї почалось.
Кохання, сліпе.
І серце розбите.
Я знав це пусте
Та несамовите
Секунди текли
Хвилини години
І ось вже роки
Полону людини
Без тями від неї,
Іще з перших класів
Та біль Промитея,
І полумя, згасне
Любові, симпатії
Так не відчув
Лише анотації
Проте щоб забув
Я ладен на все!!!
Заради тебе!!!
Писав їй листи,
І дарував небо,
Та все це на смарку!!
Плюс рана у серці!!
Принижена згадка!
Падіння фортеці!
І серце розбите,
Незнайдені ліки,
Та всеж я кохаю,
Кохаю на віки,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2012
За фінішем старт й нові
перспективи,
Незлий долі жарт
- чергові запливи,
змагання суворі - і шанс то як
казка,
Епоха вікторій - за нею -
фіаско.
Бажання реваншу -
мотив невблаганний - без
всякого фальшу ти йдеш в бій
жаданий. Болить все сильніше,
час дихає в спину, Та лиш
перемігши ти станеш людиною.
За те і воюєш, за те і живеш ти
І щастя збудуєш вже скоро й
нарешті ти скажеш здійснилось
і дякувать Богу -здається
скінчилась життєва дорога. Але
ж це не так - тобі лиш здалося,
бо фініш - це знак Що все
почалося
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312677
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 09.02.2012
Ось на годиннику опівніч
Дивлюсь у вікно сосіди сплять
І вірно все ж показує той грінвіч
Але душа моя не хоче засинать
І тікають все без зупину стрілки
По ній години той роки летять
Не спів оглянутись як вже п'ятнадцять стрімко
Й одним сюжетом юні роки не наздогнать
Хоча б на день хоча б на час в минуле повернутись
Де було все і дід мороз в думках не згас
У пошуках шукаєм самобутнісьть і в мріях осідлаємо пегас
Життя одне
Успіти все нам не можливо
Є проза скрізь
А далі що а далі диво?
Та ні немає вже такого
Що було в давнину
Людина прагнула до слова
А зараз усі на чужину
Забули слово Тарасове
Забули гімн рідний народ
В нас час вже є свобода слова
Немає лиш людських думок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312673
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 09.02.2012