Артем Луценко

Сторінки (1/4):  « 1»

Магніти

Є  в  тобі  нестримані
магніти.
Вісь  земну  примружує,  
трясе...

Є  в  тобі,
Що  я  повік  любити
більше  буду,
більше  за  усе.

Є  в  тобі  неопалима  сила,
Що  мене  тримає  на  Землі,
Що  сховала  рими
від  могили
І  збудила  б  в  холоді
на  «плі!».

Хай  тебе  це  інколи  зігріє,
Хай  краплину  світу
принесе...

Є  в  тобі,
Що  я  повік  любити
більше  буду,
більше  за  усе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2015


"Рахма світів – Сьогодні тільки ми…"

Рахма  світів  –
Сьогодні  тільки  ми.
Ти  –  мої  музи.
Я  –  твої  поети.
І  серед  всесвітів,
Холодних  і  німих,
Немає  жодної  знайомої  планети.

Сьогодні  ти  моя,
І  всесвіт  –  мій.
Сьогодні  я  тобі,
а  не  для  когось!
І  так  підступно  
змовились  світи
cпівати
Звабивши  на  шепіт  голос.

Сьогодні  тільки  нам
зорять  святі.
Боронь  планетам  нашим
збавить  лету.
Сьогодні  тільки  ми  –  
нема  світів!

Ти  –  мої  музи,
Я  –  твої  поети.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2015


"Не пиши мені"

Не  пиши  мені  –  все  забудеться,
Все  згорить  у  безжальнім  вогні.
Засіріють  розбарвлені  вулиці
І  погаснуть  розпалені  дні.

Не  пиши  мені  –  лист  загубиться,
Я  не  буду  читати  до  дір,
Не  розпалять  мене  і  губи  ці,
Що  ставрують  червоним  папір.

Не  чекай  мене  –  я  примарою
Загубився  в  минулій  імлі.
Тільки  спогад  про  мене  маревом
То  горів,  то  безжалісно  млів.

Не  пиши  мені  давнє  датами,
Серце  –  в’язень  колишніх  вистав.
Не  пиши  мені...  я  ридатиму,
З  кожним  випитим  словом  листа...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2015


"я у небо літав"

я  у  небо  літав
мені  різали  крила
мені  зрізали  крила  
і  сказали  лети.

та  хіба  може  птах
обезкрилий  летіти;
поза  небом  форсують
убивчі  штики.
....................................
я  хотів  полетіть
та  обвили  ніг  квіти
обернулись  залізом
і  вчепились  землі.

я  хотів  полетіть
та  встиг  скам’яніти
і  у  небо  пішли
не  мої  літаки.
....................................
я  у  небо  хотів
та  піднявши  рук  падав
рятівною  марніли
зорі  хижих  вітрил

мені  зрізали  крила
та  на  місці  тих  саден
проростають  надіями  
паростки  крил

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576125
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2015