| Сторінки (1/56): | « | 1 | » |
Мої хороші,найдавніші друзі!
Так радий знову бачитися з вами,
Вдев"яте ми стрічаємося в ВУЗі,
Ці враження не передать словами.
Ми вже давно не юні,як колись,
Багато залишили за плечима...
Я часто потай Богові моливсь,
Щоб з кожним ще зустрітися очима,
В обіймах стиснути,розцілувати,
Бо ці роки нас просто поріднили.
Так хочеться за руку потримати,
Згадати,як граніт наук трощили.
Багато ми хотіли від життя,
Та будували грандіозні плани.
Щось не здійснилося,не буде вороття
На старт,та й фініш вже не за горами.
То тим дорожчий кожен день і час,
Коли збираємося,добре розумієм,
Тому що зустрічі - бальзам для нас
І добре їх цінити ми умієм.
Я щиро дякую всім вам ,шановні,
За пам"ять,мудрі привітання,
Що в молодість вертаєм щастя повні,
Хай здійснюються всі наші бажання!
Організаторам цих зустрічей
Скажу два слова наостанок:
Живіть здорові довше всіх,
Скликайте нас іще на рідний ганок
Завжди ваш Анатолій Альбещенко
листопад 2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2017
Дозволяю головам дільничних виборчих комісій
надрукувати цей віршик на гарну листівку
(открытку) і вручити кожному вперше голосуючому
Наш юний друг,ти від сьогодні не дитина,
На тебе має сподівання Батьківщина,
То ж утверди своє звання громадянина,
Проголосуй,щоб процвітала Україна!
Твій вибір- твоя совість,твоє право,
Своє майбутнє обираєш,пам"ятай!
Роби свідомо крок, це - не забава,
Відповідать за свої рішення звикай.
27.05.14р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495610
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.04.2014
Досить легко писати вірші
Коли в тебе є хист поета,
Та у мене вони все гірші й гірші,
Як уживана геть монета.
Не втискаю у рими метафори,
Не знаходжу слова красиві.
Як без роторів зайві статори,
Зайві кучері ,коли коси сиві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2013
Як довго ми чекаєм змін,
Терпляче,понад двадцять років,
Знешкоджені вже сотні мін,
А уперед немає кроків.
Велику Бог нам фору дав,
Коли за девяностим роком
Свободу всім подарував
Без крові,майже ненароком:
"Беріть та дбайте,стережіть
Що предки залишили в посаг,
І дітям ,і онукам збережіть
Щасливу Україну в росах".
Що ж сотворили ми натомість?
Розвал всього,всього грабунок,
Понівечили геть свідомість,
Мораль і совість стерли в трунок.
Історію звели внівець,
Міняєм пам"ять і героїв,
І рідну мову накінець
Позбавили її устоїв.
Та гірш за все,що терпить люд
Свавілля влади,що обрав,
Міліції розбурхав лють,
Безмежжя суддів дочекавсь.
Чиновників безмежну рать
Де б не ступив там і зустрінеш,
Корупція розбудувала гать
Яку не перетнеш,загинеш.
У ВУЗ вступити молодим
Лише за долари тепер,
А захворіли - і старим,
І дітям радий Люцифер,
Бо все в зажерливих руках,
Бо все народ своє утратив.
Ми в перших серед бідолах,
Останні в світі між багатих.
І що ж робити,щоб змінить
Своє становище рабів?
Молитися? В набат гатить!
Та залучати зброярів!
25.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433765
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.06.2013
Бог наділив людину інтелектом,
Який резон Він на увазі мав?
Що від людини він чекав конкретно?
Він звірям,рибам,птахам це не дав.
А втім і звірі,і птахи, і риби
З природою в гармонії живуть;
Не шкодять їй,та й поміж себе ніби
Знайшли і симбіоз, і згоди суть.
Людина ж - і подоба й образ Бога-
Не схожа на творця своїм діянням,
Бо зло від неї пре , як з того рога,
Не можна шкоду обійти мовчанням.
Такого болю завдає природі;
Лісам,річкам,повітрю,океанам,
Ніхто зажерливим не скаже "годі",
Та скоро вже віддячить і вона нам.
Вже дякує - торнадо і цунамі,
Шторми і повені,і спека,й буревії,
Отруєні криниці,сморід звалищ,
Глобальне потепління почне дію.
Та як на мене то найбільші біди,
Що вся історія свідомої людини
Залита кров"ю власного сусіда
З Твоїм ім"ям у серці щохвилини!
Що,Боже,треба був той інтелект,
Властивість мислити,що ТИ нам дарував?
Чи інший у задумці був підтекст?
Ні, Ти усе ,мій Бог,передбачав!
Що Єва спокуситься,що Адама
Вона спокусить.Знав,що Сатана
Піде на підлість і ,що сад Едема
Не для людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360139
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2012
Були колись ми молодими,
Були ми зрілими колись,
Часи ті звемо золотими,
Тепер їх згадуй і молись.
Коли росли ми - було всяко:
Ціну не знали тим рокам.
Дожилися:що день то - свято,
Як грець не вдарить по бокам.
Ні з чим не можна порівняти
Нечастих зустрічей тепер,
Так однокласників обняти
Нам хочеться.Налити вщерть
Бокал вина немолодого,
Згадати школу,рій думок,
Нехитрі цінності старого
Життя,що збігло як струмок.
Тепер ,семидесятирічні,
Ми все оцінюєм не так:
Нам дорогими стали стрічки
У третьокласниць у косах.
Нам юність чиста і яскрава
Запам"яталась лиш добром:
Усі ми мали змогу й право
Прийти на власний космодром.
І взяти старт в життя незнане,
Обрати шлях,обрати фах...
Ми все пройшли і хай настане
Пора спокою і розваг.
Пора онуків споряджати,
Пора для зустрічей таких,
Пора за друзів вболівати,
Хвороб не знати ніяких.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346887
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.06.2012
Доньку свою навчала мати
Хіба лише ножа тримати,
Щоби капусту посікти,
Чи віник - в хаті підмести,
Чи голку - шити вишиванку,
Ганчірку - витерти на ганку,
Сапу - картоплю підгорнути,
Маля в пелюшку загорнути?
Як батько сина научав:
Щоб вправно молоток тримав,
Щоб здачу кривдникові дав,
Щоб плавав впевнено,стріляв,
Щоби від болю не стогнав,
Щоб власну думку завжди мав,
Щоб за футбол уболівав,
Автомобілем керував?
Та от біда - всім знань бракує,
Як повестись,як хтось ревнує,
Як зберегти обох кохання
Як уникать роздратування,
Образи як прощати вміти,
Як дарувати милим квіти,
Як ласку щедро віддавати,
Дружину вранці цілувати.
Не вчать ,чомусь,батьки,нажаль,
Як починається печаль
Від невдоволення щораз
Тим,що не зробиш на показ...
А це ж гармонії поріг!
Коли б щодень долати міг
Своїх недоліків і вад
Отой бурхливий водоспад...
Коли б могла його сприймать
Таким як є,не дорікать
На кожнім кроці помилкам,
Чи спіхом сказаним словам...
Тоді і щастя і любов
В сім"ї були б завжди і знов
Жадана злагода прийшла б,
Родинний спокій берегла б.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2012
Был молод - не просил,боялся,что откажет,
А постарел - боюсь,а вдруг "согласна" скажет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335892
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.05.2012
Вже двадцять років більшість Бога просить,
Щоб дні світлішали,давно ж бо темні...
Народе мій! Скажи уголос:"Досить
Терпіти вже, ми не раби нікчемні!"
Наступний жовтень стане св"ятом
Найкращим від усіх,що були вчора,
Настане скрута вам,панам-магнатам,
Людського горя й сліз засохне море.
Все станеться не по велінням Божим,
Це вибір кожного, ото ж міркуй:
Поставить хрест у бюлетені зможеш
На всіх проблемах ,тільки голосуй.
Віддай свій голос не за тих,хто плате
І не за тих ,хто кормить обіцянням .
Ти придивись,у кого серце плаче,
Хто щирий у своїх переконаннях .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333397
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.04.2012
Я впевнився і буду повторяти,
Що розуму нікому не придбати.
Не розум. а знання дають у ВУЗах,
Якщо хто дурень - ним йому й вмирати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2012
Дивую я сьогоднішнім старим,котрим уже під дев"яносто літ,
Забув з них кожен те, як був малим,і скільки в зрілості зазнали бід.
Хоч ностальгія ятрить кожен день і душу їхню,й пам"ять ,і сумління
Не допоможе,певно,і женьшень,щоб зменшити всі наслідки старіння.
Вони забули черги й дефіцит,і заборону власну думку мати,
Безпаспортне село і геноцид під гаслом "хліб державі здати".
І скільки полонених земляків,хто спасся з крематоріїв фашизму,
Заслали до радянських таборів встановлювати віхи комунізму.
І скільки тисяч вчених,лікарів пройшли через нічних арештів жахи.
Такого не робили й за царів,бо Ленін в засланні ще й грав у шахи.
Дивую з тих,хто Сталіна портрет несуть немов ікону а чи раку:
Хіба ж не він поставив кулемет за спинами солдат,що йшли в атаку?
Йому завдячували ви буттям,бо виховані були в тій методі.
З тих пір ви прожили ще два життя,чому ж не стали мудрими відтоді?
Ви гляньте лиш,як ваші вороги тепер живуть:японці,німці,фіни,
Їх діти нашим віддають борги,а ми берем і не збиваєм ціни(!)
І це при тому,що й вони з руїн не менших піднімалися колись,
А ми ще й не вставали із колін:не тому богу Сталін ваш моливсь.
Уміло патріотів з нас робив тодішній рупор партії і влади,
Словами гасел всіх нас засліпив,рабу в собі не можем дати ради.
Хоч зараз подивіться навкруги,як світ живе і як ми мали б жити,
Якби серпи і молоти,й плуги могли б насправді вірно вам служити.
Так,вам,не ідеологам отим,що пролетаріїв із вас робили,
Манили комунізмом золотим,що став,як впевнилися,сном кобили.
Бо,маючи багатства від землі,ліси,моря і надра незліченні
Народні наші слуги у Кремлі не переймались,що у вас в кишені.
А ви задовольнялися простим:лиш попоїсти й дах над головою,
Не надто берегли все - нічиїм було,що залишалось за спиною.
Усе ж державне:коні і воли,автомобілі,шахти і заводи,
Тому селяни і робочі не могли робити гарної собі погоди.
Ішли додому,чаще не свого,несли з собою все,що можна взяти,
Живий беручи приклад із того,кого не мали змоги й права зняти.
Чи ви продовжуєте звати знов усе те класовою боротьбою?
А зможете порахувати кров,яку пролили рясно у двобої?
Три четверті століття він тривав,двобій системи із людьми своїми!
Тепер той час для вас милішим став тому лиш,що були ви молодими.
Тому і об"єктивності нема в оцінках ваших нашого сьогодні,
І відділить полову від зерна вам важко,вже думки холодні.
Ввижається навкруг вам лиш біда,здоров"я вже не те,щоб танцювати,
А партії- банкрутки тінь бліда вас надихає молодість згадати.
І згадуєте,зрівнюєте все,забувши істину просту доволі:
В усі часи людину ввись несе непереборне прагнення до волі.
Хоч знову віддасте ви голоси наступниці"ум,честь і совість..."
На чеках рису житні колоски не виростуть.Така от прикра повість.
Не та тепер погода,не той грунт,та й схожість втратило старе насіння
Дойдіть свій шлях,бо ваш останній бунт не принесе вам вічного спасіння.
І зрозумійте вірно, тут нема нічого особистого,клянуся,
Не буде ж вічно нація німа,це щастя,що нам голос повернувся.
Хай кожен думку матиме свою,
Не боячись про все і всіх говорить.
На цім законі твердо я стою,
Бо цей закон усі закони творить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325017
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.03.2012
Мне семь десятилетий в спину дышат,
Сильнее встречный ветер все равно,
Не раз друзья мои слова услышат:
Живу я без проблем уже давно.
Еще бы я работу выполнял,
Где три десятилетия служил:
Начальник мой "заботу" проявлял:
На пенсию настойчиво изжил.
Но я сидеть на лавке не намерен,
Свой тонус поддержу своей методой.
Не буду в пристяжных как сивый мерин,
Хоть гнаться трудно за последней модой.
Еще в семью способен заработать
На то,что власть зовет корзиной,
Прибавлю к пенсии и можно топать
По рыночным ларькам и магазинам.
Найду еще как скрасить свой досуг,
Спасибо заработать добрым делом.
Да,я уже наполненный сосуд
И биографию писал не мелом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324841
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.03.2012
Україно моя,чом повільно
Ти на ноги здіймаєшся,мила?
Ти не рік і не два уже вільна,
Де ж твоя та оспівана сила?
Ти завжди боронитись уміла,
Ворогів усіляких пізнала,
Чом така ти цнотливо-несміла,
Ніби вперше навали зазнала?
Чи не в тому причина,що рідні
Сини й дочки тебе пригнітили,
А прості козаки такі бідні,
Що спротив учинить нема сили.
Бідних з них поробило не лихо,
Не старшини в кулак придушили,
То полковники з гетьманом тихо
Всі закони під себе змайстрили.
Переконливо так і майстерно,
Що й юристові доказів бракне,
Біль образлива душить нестерпно,
Сила духу невдовзі заклякне.
До межі вже терпіння доходить,
Глузд здоровий не впоратись може,
А безглуздя до чого призводить
Зна історія.Ох,боронь Боже!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320863
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.03.2012
Не так,як ти заповідав,
Збудили ми хиренну волю,
Отримали "щасливу"долю
Не ту,що ти нам оспівав.
Тарасе,батьку,як при тобі
Ми досить довго ще жили,
Такі ж безправнії були
Найбільше ПРИ та й ПІСЛЯ Коби.
Твої слова до нас правнуків
Дійшли,напам"ять їх давно
Завчили в школах,все одно
Терпіли майже тії ж муки.
Та плин історії,прогрес
І півтора століття в часі
Своє взяли і нашій расі
"Свобода" впала із небес.
Ти був правий,бо окропить
Належить кров"ю перемогу,
А не,отримавши від Бога,
Нічим за неї не платить.
А з нами саме так і сталось:
На радощах не зчулись ми,
Як залишились ,мов осли,
Ні з чим,еліті все дісталось.
Все розікрала:пароплави,
Заводи,банки,літаки,
Тепер добратися таки
І до землі часи настали.
Тоді вже край прийде розмовам...
Але ж молитися дають!!
І навіть з нами в церкву йдуть!
То може ще раз Бога вмовить?
Та ж вийдем з віку дітвори!
Тарасе,встань і повтори:
"Обух сталіть!"І пам"ятайте,
Сокиру з рук не випускайте!
Тобі повіримо.Вже знаєм,
Що серед нас нема героя
Чи генія,щоб став горою
За свій народ.Його чекаєм.
09.03.04р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320858
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.03.2012
Банальних фраз вже сказано чимало,
Не варто їх повторювать щораз.
Щорік,як 8 Березня настало
Жінки,так палко любимо ми вас.
Що ладні навіть ліжко застелити,
Після сніданку посуд весь помити,
Купити квіти дорогі,вручити
Й чекати на сигнал в чарки налити.
Бо все готово,жінка наварила,
Насмажила,красиво стіл накрила,
Себе в порядок повний привела.
Для мужиків це свято - красота.
Уклін вам, подруги і шанування,
Весна хай буде з вами кожний час,
Не злі слова,лише слова кохання
Завжди,зажди нехай звучать для вас.
Хай люблять вас і діти і онуки,
Хай ваші нерви завжди бережуть.
На милі ваші,стомленії руки
Цілунки наші ліками будуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2012
Мужі сановні можновладні
Так горді тим,що вже зробили,
Себе розцілувати ладні,
А ЗМІ - всіх просто забомбили.
Готують довго і ретельно
Громадську думку до "нвого",
Кладучи фарби лиш пастельні
У рамки полотна старого.
Вони у квітні обіцяють,
Що в жовтні збільшаться зарплати,
А ціни скільки раз,не знають,
До жовтня будуть виростати?
Ми ж не забули .як пенсійну
Реформу нам рекламували,
Та тільки дулю традиційну
В кишені більшості поклали.
Привчають жити нас чеканням,
Що "завтра" буде краще "вчора",
Хоча сьогодні не в останнє
Нам виживать в двобої з горем.
Це ж треба було совість мати
Чинам,що владні крісла гріли,
Ще зразу,ще тоді сказати,
Як референдумом зманили,
Що жити будете не ліпше,
Бо красти - то лише для спритних,
Що безробітних стане більше
Ніж забезпечених і ситих.
Не буде коштів лікуватись,
Ще менше - дітям,щоб навчатись,
Що стане паливо і світло
За розкіш для простого житла,
Що хабарі,повії,СНІДи,
Що безпризорні,наркомани,
Корупція,екологічні біди
Суспільству стануть притаманні.
Наука .видно,ще не здатна
Прогнозами попереджати
Про те,що доведеться,браття,
Не нами сіяне,а жати.
І жати,й молотить,і віять,
Долати труднощі завзято,
Та лиш продовжувати мріять,
Що згине вороння пркляте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319259
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.03.2012
Порядку в країні було небагато
У перші роки,як свободу дістали.
Керманичі віжки вхопили завзято,
А як керувати толково,не знали.
В сусідів повчитись..."Та то ж св"ятотатство!
Ми власні шляхи оберемо - найкращі"
І першочергово - країни багатства
Ділили між себе.Не крали ледащі.
Народу з тризубом папери роздали,
(Ціну їм не зразу зуміли назвати),
Папір не по-нашому - "ваучер" звали:
Умовили всіх дивідентів чекати.
Ви тільки подумайте,як з нами легко...
Твори,що загодно,дури безпросвітно.
Той "ваучер" - копія в небі лелека:
Ніякого зиску й кричить безотвітно.
Ось,я особисто,законослухняно
Свій чек розмістив у Харцизськ,де канати,
Документ отримав,що акцій придбано
В одинадцять гривень.Пора танцювати!
А кілька відсотків крутеньких братанів
До рук прибирали прокатнії стани,
Сьогодні вони на мільярди "останні"
Скуповувать землю готують кармани.
На чеки кампанія приватизацій
Пройшла і в історію канула з ходу,
Напишуть чимало тепер дисертацій,
Як дулю лишили своєму народу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319243
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.03.2012
За світ ми всі в одвіті перед Богом,
Та мало тільки каятись в церквах:
Розкидаємо біди за порогом,
Проблеми скинем в прірву попервах.
За тим,не вгамувавши мязів біль,
Фундамент закладем своєї долі:
Ми вкотре знов відсіємось у полі-
Хай будуть на столі і хліб і сіль.
Ще встигнем дітям вміння передати
Добро і правду в людях цінувати,
Щоб між дітей байдужих не було,
Батькам щоб за життя борги вертали,
Для себе щоб навік запам"ятали:
Добром завжди перемагають зло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318467
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2012
Скажи,для чого в світ приходиш ти ,людино?
Що може вдіять твоя сила мурашина?
Що від природи взяти хочеш ти,данину?
А що віддати їй готова ти ,вістимо?
Мільярди років - то планеті нашій вік,
Чимало сот мільойнів,як життя існує,
Лиш кільканадцять тисяч літ,як чоловік
Себе пізнав - до досконалості крокує.
Який мізерний час наш інтелект існує!
Як безконечна ще дорога у майбутнє!
Якого розвитку наш розум нам віщує!
Хто хоч уяву має про можливе сутнє?
Чи є де-небуть Нострадамусу подібний,
Щоби роздвинув сто тисячоліть у часі?
Напевно зовсім інше мислення потрібне
І незрівнянну масу знань іще в запасі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318461
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.03.2012
Я батьківську хатину не зберіг,
Хоч жив я поруч,брат з сестрою далі.
Перенесли батьків через поріг,
А ми в своїх домівках проживали.
Селянська хата стала не по моді.
Проте,на диво,якось без батьків
Трималося обійстя,щось зростало
На хатньому городі,шість років
На ту господу зло не зазіхало.
Замок на дверях бутафорським був.
Сволота влізла:те - в металобрухт,
Те - знівечила,те - перетрощила...
В цей самий час і у країні рух:
Розбій,грабіж,панує темна сила.
Прихватизація накрила всіх.
То ж вийшло,що й країну не вберіг
Водночас з хатою,хоч і старою.
Хто в цьому винен,чи знайду отвіт?
Я не погоджусь,що гріхи за мною,
Хоч сумнів є.Щось сам недоробив.
Війни нема.П"ятнадцять літ стоять
Розгромлені і хата,і країна!
Очільників хотів би запитать:
До чого йдем,чому руїна?
Коли життя людині стане в радість?
Я вже старий,тому лише молюсь:
Не допусти ,Господь,з державою біди.
Свободу знову втратимо,боюсь.
В крові й сльозах історії сліди
Чи стануть застереженням для нас?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317665
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.02.2012
Який солодкий першого кохання
Цілунок соромливо-неумілий,
Як серце задихається мовчанням,
А на устах єдине:"мила"..,"милий"...
Як жарко робиться узиму
Від подиху твого близького,
І не здолать стіну незриму
З твердого "ні" і "так" слизького.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2012
Всех пленяла первая любовь,
Пусть она незрела,скоротечна...
Память возвращает вновь и вновь
В годы те.Как были мы беспечны...
Знаем все мы смысл жизни в чём,
Мудрыми становимся с годами,
А оценим часто лишь потом
То,что было в молодости с нами.
И нельзя нам мудрость передать
Детям или внукам.Повторятся
Наши же ошибки и страдать
Им придется так же,и смиряться.
Главное,чтоб было вспомнить что,
Сердце пусть забьётся аритмично,
Как в мороз бывало горячо
Розовое от смущенья личико.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317119
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.02.2012
Не дорожу я мнением чужим,
Когда в свой адрес дифирамбы слышу.
Не все равно,не знаю как другим,
Что обо мне в некрологе напишут.
Кому-то,знаю я приятна лесть,
Такого презираю априори,
Ему не ведомы ни слово честь,
Ни скромность,ни фиаско в споре.
Такой считает,что всегда он прав,
Ему в том помогает окруженье,
Льстецы не видят,что ,закон поправ,
Начальник их довел до униженья.
А начинаем с маленьких похвал,
Потом приходят тосты юбилея,
Накатывает лесть девятый вал
На полуумного уже плебея.
Вот почему я в день рожденья свой
Ни разу не расклеивал афиши,
С родными только поделюсь тоской,
В свой адрес меньше лести так услышу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316075
рубрика: Поезія, Портретная поезия
дата поступления 22.02.2012
Вже пізня осінь...На чоло
Глибокі борозни лягли
Плугів життєвих.
Згадати захотів,чого
Мої надбання не сягли
Бажань миттєвих?
Весна моя у строк прийшла
І зерна сіялися рівно
В дозріле поле.
Рясними сходами зійшла,
Заколосилася дорідно
Щитом довкола.
То школа,технікум були,
І армія,і вища школа,
Все почергово.
За тим - весілля.Загули
Дитячих пустощів приколи
Цілодобово.
Оцим весна й скінчилася.
Настали літа клопотання
З досвіт до ночі.
На щастя так судилося,
Що діти змалку до навчання
Були охочі.
Проблеми з усіхом долали,
Які чекають всіх,звичайно,
У їхні роки.
Тепер вони дорослі стали,
Не просять помочі негайно -
Нема мороки.
Вже літо й осінь золоту
Провів у вчора назавжди
Без втрат скорботних.
Тепер чекаю зиму ту,
Яка не визнає "зажди",
Безповоротну.
То ж як з досягненням бажань?
Їх у житті було чимало,
Усі здійснились?
Відвертих хочете зізнань:
Я б не хотів,щоби,як сталось,
Ще повторилось.
Бо більше тьмяного було,
Буденного,а чарівне
Не зупинилось.
Десь,певно,поруч пропливло
Життя веселе й гамівне:
Не так молились.
Та вже не час для вороття,
Лише зітхаю тужно
І бенадійно.
А визначене долею життя
Старатимусь дожити мужньо,
Здебільш спокійно.
Але втомлюсь не скоро я
Топтати сніг зими отої,
Всіх запевняю.
Ціна непрожитого дня
Зростає з кожною добою,
Тепер я знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2012
Ой ,сусідко - тополечко,
Дім твій - чистеє полечко.
Ой,сестричко - вербиченько,
Твоя подруга річенька.
Ой,ти братику - ясеню,
Дивний з молоду красеню.
Ой,сирітко - калинонько,
Розцвіла як дівчинонька.
Ви - порада моя,
Друзі вірнії.
Ви - розрада моя,
В скруту щирії.
Принесу вам водиці
Холодної,
Посиджу по годинці
Під кожною.
Поділюсь з вами
Радістю світлою,
Пожурюсь з вами
Втратою гіркою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315418
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.02.2012
Ми майже разом перейшли
На свої пенсіїї за віком,
Дорослі діти відійшли:
Свої шляхи обрали світом.
Твої й мої батьки не з нами,
Відрахувались їх літа,
Тепер удвох ночами й днями
Онуків ждемо на свята.
Було усе:ми пам"ятаєм
Кохання,ревнощі і сміх,
Печалі й радощі ми знаєм,
А темні коси всипав сніг.
Хай трохи пристрасті пригасли,
А вади кожного - пусте.
Свої життєві маєм гасла:
Прощати вмій - біль заросте.
Ми ціним затишок ,повагу,
Серця і нерви бережем
Від зайвих стресів,ми наснагу
Одне одному надаєм.
Хай довгі будуть і щасливі
Літа,що залишились нам,
І ні вітри,ні грози-зливи
Хай не зупинять плин рокам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2012
Вірш - не лише римований рядок,
Він скаже так ,як недоступно прозі;
Це,як різкий на кораблі гудок,
Як схід лавини на гірській дорозі.
Це,як удар меча в бою раптовий,
Це - блискавка із громом одночасним,
Це - постріл,котрий не чекав вартовий,
Це - серця зойк,як вмить стаєш нещасним.
Таким довершуй вірш,щоб як торнадо
Трощив би зло ущент нещадним словом.
Не спокушайсь,поете,на принади,
Давай нещівну відсіч підлим змовам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315153
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.02.2012
На астрономії я знаюся погано,
Та зацікавила мене така химера:
Як на сузір"я глянуть з Марса чи Венери,
Такі ж вони,а чи спотворені невзнанно.
Чи зламані голоблі у Возів Чумацьких,
Чи зірочка Полярна теж незрушна,
Чи мерехтять Стожари так зворушливо,
Чи зігнута Кассіопея чудернацька?
Якщо не так, на ті планети не бажаю,
Бо рідні стали мені образи небесні.
Такі ще змалку звичні і чудесні,
Я навіть власну пречудову зірку маю.
Надія в мене,що в кордонах Сонця
Однаковий малюнок на нічному небі
І космонавтові блудить нема потреби:
Знайоме все з ілюмінатора-віконця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314803
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.02.2012
О,як дівочі уявляю почуття,
Коли той глечик об скалюку дзенькнув,
Як струм пронизав тіло неньки,
Тепер ,ти певна,не уникнути биття.
Вода із черепків струмочить кришталем,
Ти в розпачі,бо що ж то далі буде...
Сюди тепер приходять часто люди,
Від співчуттів їх полетіла б журавлем.
Мені так жаль ту діву вельми ніжну,
Хотів би розпач той хоч чимсь розрадить.
Краса її єства мене нестямно вабить
І літом теплим,і у зиму сніжну.
Ще жаль за те,що дивні білі ночі
Проводиш ти завжди у самоті,
Цнотливе тіло демонструєш в наготі,
То нащо вже ховать свої несмілі очі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314798
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.02.2012
Послание ПЕРВОТВОРЦА (отрывок)
В Пространствах Вечности присутствует Любовь
Она дает Начало Новой Жизни.
Она Творит то Таинство в Созвездии Миров,
Когда из Праха Бытия вновь возрождаются
Простые Человеческие Истины.
Что есть твоя Любовь?Хочу спросить тебя,
Мой брат или сестра,Моя душа родная!
Зачем спросил тебя? Хочу познать себя,
Познать,зачем живу,познать,что Сотворил.
Возможна ль жизнь иная?
Ты знаешь,кто Я есть!ПЕРВОТВОРЕЦ миров -
Безбрежного Пространства Мироздания.
Пришел сюда Творить,развеять Сны Веков,
Познать ту Истину Любви,
Что открывает Восхожденья Путь
В Великую Эпоху Созиданья.
Влюбленным всей Земли,всем любящим Сердцам
Я посвящаю эти пламенные строки.
Любите этот Мир,цените жизнь свою,
Познайте ценность Жизни,что дарована Векам,
И знайте,что Я рядом - в Мире этом Вы не одиноки.
Ты чувствуешь Любовь?Она пришла в МИРЫ,
Мой брат или сестра,Моя Душа Родная!
Любовь Вселенская пронзает Светом Клеточки Земли!
Познай Её всем Сердцем,человек!
И Сотворится Жизнь здесь на Земле совсем иная!
Моя Любовь в тебе! Моя Любовь с тобой!
Едины Наши Судьбы в Вечном Ритме Жизни!
Едино Время,что торопит нас с тобой
Познать в Реальности Земной то Таинство любви,
Что наполняет Сердце человека Светом Истины.
Этот стих не мой,я только цитирую
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314523
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 16.02.2012
Не став собі в житті таке завдання-
Здійсняти всі свої хуткі бажання.
Щоб взагалі не знати стресів ,треба
Задовольняти лиш свої потреби.
Зроби-но на дозвіллі порівняння:
Ось це - потреби,а ось це бажання.
З"ясується,що перших на порядок
За других менше,Звісно,менш і яду
Який отруїть нерви,настрій,спокій,
А,відповідно,меншає й мороки;
Де взяти,як знайти,кого прохати,
Щоб непотрібне бажане придбати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314017
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.02.2012
Мені закохуватись годі,
Давно минулися роки,
Але,завдячуючи моді,
Не став байдужим ще поки.
Ця мода - на штани у жінки
Вершить фантазію мужчин,
Бо так прозорі всі відтінки
Отих інтимних величин
Що,йдучи вулицею,можна
Немов журнал перегортать,
А як для всіх відкрита кожна,
Підкреслюючи рухом стать.
Он танга "глобус" розчахнули:
Чіткішу карту не знайдеш,
А он бікіні підморгнули,-
Дивись під ноги,бо впадеш.
А в фас...настільки все відверте
Від тугошовного рубця:
Сідниці,стегна - все уперто
Природу славить без кінця.
Я не ханжа.Хай собі хочуть
Свої принади показать,
Тим важче їм мужчин морочить,
Бо видно все,що в кого взять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314011
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 14.02.2012
Коли ще вранішнє буяло
Мого життя ласкаве сонце,
З кохання зняти покривало
Мені приспіло - дивний сон це.
У зачарованому стані
Іще не навчений,бо перша,
Лише фантазіями знані
Пізнав дівочі пружні перса.
Не міг дихнути,стисло груди,
Свинцеві не піднять повіки,
Спалило жаром спраглі губи,
Скипіла в жилах кров навіки.
Та спасся я,німе блаженство
Тривало мить,вже за хвилину
Опанував те навіженство
І...відступив - ледь не загинув.
Я вдячний їй - не насміялась,
Хоч досвід мала більший мого.
Незайманість моя трималась
Ще довго-довго після того.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313713
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.02.2012
Знання породжують сумніви,
сумніви породжують недовіру,
недовіра - підозри,
підозри - страх,
страх - відчай,
відчай - безнадію,
безнадія - суїцидні помисли...
То ж,чи варто прагнути до знань?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2012
Не приходи ко мне во сне,
Не говорю,что неприятно,
Нам больше не гореть в огне
Любовной страсти,все понятно.
Познавший что-то до конца,
Не насыщается с избытком,
Я не пошлю к тебе гонца.
Обоим это будет пыткой.
Никто не воскресает дважды...
Уж лучше мудро промолчать.
Себя пожертвовав однажды,
Я не хочу все повторять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313071
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 11.02.2012
То що ми за народ і що за люди?
Коли нам темряву духовну перейти?
Чому за рідну мову кляті пересуди?
Чому не визначимо спільної мети?
Візьми сьогоднішнє:усі навчались
В радянських школах,всі були "совки",
То як же так напрочуд дивно сталось,
Що партій більше ста й гризуться як вовки?
Чому історію третина знать не хоче?
Чому героїв України пнеться хтось зурочить?
Чому ще слово "патріот" не стало модним досі?
Чому земляк свого ж визискує на кожнім кроці?
Чому ненавидим,кянем успішного сусіда?
Чому не радують його удачі,навпаки,
Скрегочимо зубами зранку й пообіді,
Не знать за що - порвали б на шматки.
А краще хай знайдуться мудрі люди,
Що знають ,як зарадити цьому,
Та витравлять з душі страшну облуду,
Та вилікують названу чуму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313063
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.02.2012
Хоршо бы писать как Есенин...
Врядли нужен Есенин второй...
Несравним зимний сад и весенний,
Несравним тощий холмик с горой.
Не пытайся,поэт,быть похожим
На того,кто звездою сиял,
Знай,Пегаса никто не треножил:
Просто ты неумело седлал.
Если ж вдруг он,хоть кончиком гривы,
Тронет в беге твою колыбель-
Будь собою.Известность - спесива:
Ставь себе достижимую цель .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312764
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.02.2012
Не шкодую ні за чим так,друже,
Як за тим ,що юність відлетіла,
Не пройти нам ту дорогу вдруге,
Де любов серця заполонила,
Не вернуть стежину в полі жита,
Де пройти - лиш тісно притиснувшись,
Там ромашки,ще росою вмиті,
Нас вітали,соромливо гнувшись.
Вечори в замріянім садочку,
Де рука в руці і ані слова.
Стукають два серця-молоточка,
Не замінить стук пуста розмова.
Так давно було це,але пам"ять
Зберегла все чітко до дрібниці.
Жаль,були й слова,що душу ранять...
З тої вже не питиму криниці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2012
До чого дико улаштований наш світ...
Чомусь не той блаженствує,хто вміє й знає,
А безсоромний,або хитру вдачу має.
Чи ж варто до чеснот шукати людям хід?
* * *
Жінкам всього лиш дві проблеми розв"язати б:
Мужчини всі - козли і нічого вдягати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2012
О,хлопці,о,дівчата,схаменіться!
Не обіцяйте одне одному того,
Що у житті,можливо,не здійсниться,
Бо легко слова не дотримати свого.
А особливо,якщо слово про кохання
І вам здається,що воно навік,
Що це надія,віра і любов остання,
Що неповторнІ мить і день,і рік.
Вам,молодим,вразливим закохатись
Так легко,ще й природа це велить,
Та мудрість в тім,щоб добре розібратись,
Чи від кохання серденько болить.
Чи ти готова все терпіть і потурати,
Чи дійсно вже без нього не життя.
Чи зможеш вади і гріхи прощати,
Чи вподобання його знаєш допуття?
Чи згодна не образитись на жарти,
Чи стерпиш,коли чарку перепив,
Чи буде байдуже,а скільки вартий
Дарунок,що він другові купив?
Такими"згодна","стерпиш","зможеш"
Життя щоденно частуватиме тебе.
Ти певна,що кохання допоможе
Все побороть? То перевір себе.
Себе й його і не шануй нікого,
Хай і жорстоким іспит буде вам,
Бо у житті надивишся такого,
Що не повіриш клятвеним словам.
Та й зрозумівши,що то є кохання,
Зумій ще трохи паузу втримать.
Не квапся,до рішучого признання
Дозволь дівоцтву довше не вмирать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2012
Я чітко пам"ятаю відчуття
Того,як струм проходив через тіло,
Від дотику плеча в очах темніло
І серця ледь витримував биття.
Неповних вісімнадцять нам було,
Як спалахнуло перше в нас кохання,
Як ти дозволила своїм мовчанням
Лиш пальці рук сплести.Все попливло...
Що то було,таке гаряче й дивне?
Ставала вічністю без тебе мить.
Лиш голос твій почую,вже щемить
Моє єство і дихання таке нерівне.
Тоді був час такий,таке сприймання
Було відносин хлопців і дівчат,
Коли у скронях,ніби молоти,звучать
Удари пульсу лиш від рук стискання.
Так,це було давно...В думках вернулись
Твоїх очей той неповторний блиск,
Раптовий і шалений серця стиск,
Коли грудьми у вальсі ледь торкнулись.
Нам бракло слів і все було нам зайве,
Аби лиш погляд,усмішка й тепло,
І на чарівних хвилях нас несло
Туди,де щастя і довіри сяйво.
Я іншого не мислив,не жадав,
Коли за вісім кілометрів йшов до тебе,
Тоді не зорями,а райдугами небо
Світилося,як із побачення вертав.
Мені так жаль сьогоднішніх заранніх
Молодиків,що чадять в іномарках,
Що,на побачення ідучи,в чарках
Знаходять аргументи слів останніх.
І вже ні руки,ні язик не мають міри,
Або горлають криком нелюдським
На дискотеці і,не знати з ким
Додому йдуть,не поминувши прірви.
І жаль,що рано мудрість,та не ту,
Опанували з безсоромних ЗМІ,
Що стали і жорстокії і злі,
А доброчинність вже не ставлять за мету.
Ще жаль за те,що рано постаріли
В свої п"ятнадцять хлопці і дівчата,
Що слово цнота їм не знане,а очата
Не посміхнуться щиро,бо змарніли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308491
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.01.2012
Я не кляну вождів північних прерій
За те,що у Колумбову епоху
Тютюн переступив Європи двері
І став здоров"я нищити потроху.
Я не кляну прадревніх азіатів,
Що до часів Христа кальян палили,
А вже тепер зусиллями піратів
Світ цілий наркотою завалили.
Я навіть чимось пояснити взмозі,
Чому паління популярним стало;
Тютюн та люлька козакам в дорозі
Побільше від дружини знадоблялись.
Та не спроможний зовсім пояснити,
Чому тютюн попав в уста жіночі,
Чому і дим і сморід наші діти
Побачили в жінок на власні очі.
Чому не виникла тоді відраза
До першої,яка тютюн палила?
Чому не чув від юнаків ні разу:
"Вона жіночність димом зачадила".
Ну що за пристрасть,що за дика мода:
В троянди пелюстки впорснуть отруту,
Дмухнути смрадом так,що й Квазімодо
Від Есмеральди втік би на спокуту.
Не виправдаю і не зрозумію,
Яких мені пояснень не давати,
Бо ні дівчата ні жінки не сміють
Красу й чарівність димом оскверняти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308020
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2012
Мужі державні неньки України,
Чи ви,пробачте,ще не геть сліпі,
Чому ж не видно з вашої вершини
Проблем людських,зав"язаних в снопі?
Того снопа не перегнути нині,
А щоб зламати треба розв"язать,
Розсипати його і по стеблині
Солому стерти,зерна відібрать.
Бо кожна соломина і зернина
То є одна з отих людських турбот.
Я деякі назву,а в чім причина
Від вас хотів би чути весь народ.
Одні не можуть палива купити,
А інші вже без світла день і ніч.
Підручники не в змозі оплатити,
А цьому й ліки недоступна річ.
А скільки на квартири ще чекають,
А скільки заощаджень марно ждуть,
А скільки за кордони виїжджають,
А скільки безробітними снують?
Чи вам не видно діток безпризорних,
Що тисячами бродять по містам,
Чи жебраків не помічали чорних
Від горя біля ящиків з сміттям?
А що про інвалідів вам відомо,
Котрим і за життя не вийти в сад,
Або про юних мамок,що свідомо
Лишають в дитбудинках своїх чад?
А шість десятків років ветерани
Лише в День Перемоги на очах,
Їм пільги копійчані - сіль на рани,
Приниження породжують в серцях.
А видно вам неорані поляни,
А ферми,що розтрощені ущент,
З металобрухтом цілі каравани,
Яких чатує радий ДАІмент?
Та,певен я,все добре вам відомо.
Та й скільки треба хисту,щоб уздріть
Ті злидні,що тепер ніде й нікому
В розвинутих країнах не зустріть.
Та справа,знаєм,вся лише у тому,
Що в злиднях не жили ніколи ви,
І навіть ваші рідні і знайомі
До бідних не повернуть голови.
Авжеш,усе,що ситі очі бачать,
До серця має дуже довгу путь.
Ви знаєте,Бог вам усе пробачить
І дітям,і онукам,що прийдуть.
Та діток і онуків ваших тищі,
Скажіть,а як мільйонам інших буть?
Нехай чекають рак коли засвище!
Так спокон віку було.В цьому суть.
Мені шкода песимістичну ноту
Залишити в вірші домінувать,
Бо як вірніш було б усю голоту
Навчити власну гідність цінувать.
Та не така,признаюсь, моя вдача,
Лише спроможний криком передать
Те,що болить.І ще моя задача:
Про те,що відчуваю,не мовчать.
Написано в вересні 2003 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308015
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.01.2012
Нам Арабські Емірати якось показали:
Виявляється про рай ми нічого не знали.
Кажуть цілі моря нафти у них під землею
І вони багаті стали торгуючи нею.
Та ж у рідній Україні чорноземи наші
Дозволили б борщі їсти з золотої чаші.
Тільки,схоже,боги різні різному навчають,
Наші ж нам в св"ята і в будні пити дозволяють.
За здоров"я,за удачу,за маму і тата,
Забуваємо,що прийде нарешті розплата.
І хапаємось наранок за голову хвору
Замість того,щоб за розум взятися у пору.
Щоб подумати,як краще захазяйнувати,
Від природного багатства більше зиску мати.
Щоб на наших полях кращі врожаї знімати,
Щоб себе і ще пів світу щедро годувати.
От тоді собі дозволим готелі зіркові
І дороги,й стадіони,і школи чудові.
Хоча все це може статись при незабороні
Хижі руки відбивати крадіям в законі.
Бо усі щаблі крутої владної драбини
Скрізь корупція посіла знизу до вершини
І,висмоктуючи соки з простої людини,
Довела вже до злидоти народ України.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307799
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.01.2012
Я вже нездужаю потрохи,
Бо щось не теє бачить око,
А розум вірити не хоче
У те,як влада нас мороче.
О,дуже мій,чого ж чекати
Від тих,хто з батьківської хати,
Не взявши грудочки землі,
Пливуть на владнім кораблі
Туди,де честь і совість мати
Не потребують їх мандати.
Бо надто високо стоять,
Закони топчучи,творять
Небачений і у ві сні
Грабунок власної землі.
Не лиш землі,а й наших статків,
Яких надбали для нащадків
Батьки і прадіди,коли
Самі нужденними були,
Лиш знаючи нелюдську втому
Та дефіцити геть у всьому
І страх за кожним поворотом,
Тому й жили з закритим ротом.
Були,щоправда,й не такі,
А патріоти-смільчаки,
На смерть ішли через тортури,
Щоб сяйво правди у конури
Проникло через товщу лжі,
Яку несли усім вожді
Комуністичної ідеї,
[Щоб їм зазнати крах Помпеї!]
Тоді було іще страшніше
За цьогочасних нуворішів,
Бо те німе мовчання хором
Привело до голодомору,
До ДеПеУшних погребів,
До бетонованих мурів.
Сьогодні треба не мовчати:
Громадою укотре встати,
Своїх обранців запитати:
Допоки будете вважати
Людей лише електоратом
Та нескінченно обіцяти
Проблеми швидко розв"язати,
Які свідомо ж і створили
Бо безсоромно обдурили
Приватизацією нас,
Яку почали в спритний час,
Роздавши на мільйони чеки
Взамін яких - розбиті глеки.
Самі ж за безцінь скупували
Все,що за раз не розікрали.
Отак,земляче,сірий брате,
Не навчені свого ми брати.
Та вірю я,що наші діти
Не будуть довго це терпіти,
Бо двадцять перший вік настав!
Куди Петро вікно рубав,
Туди тепер відкриті двері,
А для співпраці різні сфери.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307790
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.01.2012
Де наше кохання
Ранньою весною?
Де наші зітхання
Тихі під вербою?
Де чарівна ласка
Ніжними руками?
Де зосталась казка-
Таїна між нами?
Що ми обіцяли
В місячнії ночі?
Що ми відчували,
Коли очі в очі?
Що ми не зробили,
Щоб тривало щастя?
Що ми розгубили
У житті найкраще?
Як тепер вернути
Втрачені надії?
Як могли забути
Ті прекрасні мрії?
Як слова-бальзами
Нанести на рани?
Як же змить сльозами
В душах грішні шрами?
* * *
Скінчене кохання.
Стримались зітхання.
Припинилась ласка.
Призабулась казка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2012
Дивлюсь телевізор і серце ридає,
Чому в Україні порядку немає?
Чому людям,Боже,ти муждрість не дав,
Хоч волю нарешті їм подарував.
Нащо тая воля,що з нею робити,
Коли нічим діток своїх накормити,
Коли рідна мати пішла за кордон,
Коли рідний батько лиш п"є самогон?
Бо нікуди руки робочі подіти,
Усе розікрали прокляті бандити.
І прикро,що вчились у школі одній
Бомжі,олігархи і тищі повій.
Дивлюсь на екран,як кричать депутати...
Це я обирав їх?Ким був я проклятий?
Чому тоді,Боже,ти знов не воскрес,
Як я в бюлетені не там ставив хрест?
Тоді краще б руку мені відрубав,
Облуду в обіцянках їх показав,
Або ж розтлумачив би толком мені,
Як істину вгледіти в щедрій брехні.
А те,що я бачу,у розум не лізе.
Мабуть було б краще зібрати валізу
І безвісти бігти від жахів оцих...
Та як залишати стареньких одних?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307331
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.01.2012
Я родом з важкого дитинства:
Війна,повоєнні роки,
Ще важчим було материнство
Без мужньої батька руки.
Я родом з терпкого школярства:
Загін,піонер,комсомол!
Жахливі юнацькі митарства
Хто з прізвищем Стус-Чорновол.
Я родом з партійної школи:
Свобода одна - йди працюй.
З колгоспу не з"їдеш ніколи,
Достаток в уяві малюй.
Ми родом усі з комунізму,
Та кожен свій вибере крок:
Чи йти по шляху ленінізму,
Чи вивчити новий урок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307103
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.01.2012
Не дорікай,що був я комуністом,
Не діставай,що працював в райкомі,
Що став тепер я націоналістом.
Я не в безпам"ятстві і я не в комі.
Врахуй,як нас виховували скопом:
Ідейно і напрочуд послідовно.
Як ми, зашорені,стрімким галопом
Всі мчали в комунізм,де в яслах повно.
Хто мав тоді не бути комуністом?
Система спритно підпорядкувала
Всі сфери впливу.І селом і містом
Рука вождя-грузина керувала.
Ні,не бездарно,а з нелюдським хистом
Усе трощити,ворог,бач,усюди:
Полюй,лови,гони його зі свистом.
Здебільшого на це піддались люди.
Церкви трощили і маєтків панських
Не берегли,долали "світ насилля".
Ще не зазнавши райських благ радянських,
Багаторічне прийняли свавілля.
Не дорікай,що був я комуністом.
З приходом гласності,затим свободи,
Набуло слово це для мене змісту
Лиш негативного,це- зло народу.
Я не спростую жодну позитивність:
Науку,космос,безкоштовні ліки,
Відсутність безробіття чи активність
Самодіяльну,за старих опіку.
Алу ж природно це,держава мусить
Усе робити для людей корисне,
Інакше людська непокора струсить
Марудну владу,що вона й не писне.
Я тільки не забуду дефіцитність
І черги скрізь,і братську допомогу
Країнам Африк,Азій,ненаситність
Партійних бонз до нагород,їй-богу.
Хто заперечить гонитву на совість.
На честь і гордість націй при Союзі,
Яких гноїли у ГУЛазі? Повість
про це не розповість,це- драма в тузі.
Народу інтелект і світлий розум
Усіх професій,напрямків,гатунку
Сибірським знищувалися морозом,
Від КаДеБе не було порятунку.
Не критикуй,що я за комуністів
Свій голос вже не віддаю роками.
Хай був раніш я серед активістів,
Та надто вражений я їх "ділами".
Тому тепер вважаю,що в майбутнім
Немає місця їх ідеям в світі.
Хоч людяність в них і звучить відчутно,
Їх постулати практикою вбиті.
Мені ти ще й сьогоднішнє зикинув?
І хочеш із радянським порівняти?
Тут ти правий,наш розвиток поринув
В страшну безодню.Треба рятувати.
Так,всі ці двадцять вільних років
Щасливими людей ще не зробили,
Бо іншої прибавилось мороки:
Тепер не бідні - олігархи все трощили.
Трощили,прихватизували,диким
Небаченим нахабством і розбоєм,
Поклавшись своїм оком ненаситним
На все,від шахт і фабрик до озброєнь.
А хто пройшов у олігархи,знаєш?
Та ті ж партійно-комсомольські бонзи,
Які були при владі,ось і маєш
Нових вождів,щоб лити їх із бронзи.
Пишайся,що зостався комуністом,
А я волію про таке мовчати.
Задовольняйся ти ідейним вмістом,
Я ж буду інші цінності плекати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307096
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.01.2012
Говори про своє кохання,
Ці слова так приємно чути.
Не обмежуйся лиш зітханням,
Не соромся відвертим бути.
Реагуй на порив кохання,
Не лишай почуттів без надії,
Неочікуване зізнання
Збережи,як щасливу подію.
Бо,коли ти мовчиш несміливо,
Не наважуєшся відкритись,
То страждає душа і тіло,
Може й серце твоє спинитись.
Не мовчи про своє кохання,
Ці слова так приємно чути,
Хай звучать вони з кожним прощанням,
І при зустрічах мають бути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2012
Я не про себе.Я про тих,
Хто світом нудить і простих
Життєвих радощів не знають,
Свій день появи проклинають.
Бо не сліпі,довкола бачуть:
Не так он "ті" живуть,не плачуть
Щоніч до ранку.Мають долю,
Тепло і ласку,їжі вволю,
Достатки,втіхи,без турботи.
В негоду вдягнуті в чоботи,
В спекоту мають прохолоду,
В квартирах - з кранів теплу воду.
Є що порівнювати їм...
Чи треба гнаним,ледь живим,
Ніким не любленим ізгоям,
Молитись Богу чи героям?
Хоч Бог їм теж не допоможе:
На пекло животіння схоже.
То хоч душа їх,як не тіло,
Полегшення відчуть зуміла б.
А що стосується героїв-
Ніхто з них подвиг ще не скоїв,
Щоб бідним стало краще жити,
То ж їхня доля-далі скніти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306620
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.01.2012
Не хочеш знати мову своєї Батьківщини?
А депутатським вкотре хизуєшся значком!
То своєму народу служитимеш щоднини
В яку винагороду тим "братскім язиком"?
А може окрім мови нам варто замінити
Ще й назву України?На Малу Русь хотів б?
Не треба "мєлочіться",запропонуй спинити
Ту кров,що ще сочиться із ран і душ,і тіл.
Із ран борців за волю,державу самостійну,
Як Грінченко,Шухевич,як Стус і Чорновіл,
Що біль-тривогу в серці копичили постійно,
Щоб,врешті,Україна позбулася катів.
То в вільній Україні ми маєм розмовляти
Не мовою Шевченка?! Тоді ми не народ,
Не нація,а натовп і варто замовляти
Каміння,щоб закидати наш дім і наш город.
Е ні,космополіти,по-вашому не буде!
Я впевнений,знайдемо рішучий аргумент,
І мова УКРАЇНСЬКА лунатиме усюди
В кордонах України,вона наш феномен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306416
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.01.2012
Мене порівнювать не смій
Ні з тим,з блакитними очима,
Ні з тим,хто спритний наче змій,
Хто хитрістю своє отримав.
Ні з тим,хто гарний як Нарцис,
Хто копія від Аполлона,
І не з володарем тих рис,
Якими славиться Сталоне.
Хай я не буду пристрасним
Тореадором із Мадрида,
Не співставляй мене ні з ким,
Як не співставна Атлантида.
Хтось твоє серце підкоряв,
Від чар твоїх хтось завжди п"яний,
Себе ні з ким я не рівняв...
Я - це є я.Я незрівнянний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306411
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.01.2012
Никогда не волнуйся,никогда не труси,
Никогда не тушуйся,никогда не проси,
Никогда не сдавайся,никогда не ворчи,
Никогда не пугайся,никогда не кричи.
Никогда не жалей,никогда не ропщи,
Никогда не старей,никогда не юли,
Никогда не завидуй,никогда не солги,
Не умей ненавидеть,лишь любовью живи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305960
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.01.2012
Я бежал,отрываясь от тени,
Я дерзал,отрекаясь от лени,
Я спешил,обгоняя рассвет,
Я грешил,оправдания нет.
Я просил,но меня попирали,
Я вопил,но меня не слыхали,
Я молил,но меня отвергали,
Я любил,но меня предавали.
Я искал,но удач не случалось,
Я стонал,но болезнь обострялась,
Я терял,но потерь прибавлялось,
Я держал,но и с рук разбивалось.
Я дошел,боль моя рассосалась,
Я обрёл,то,что долго искалось,
Я успел,больше грёз не осталось,
Я допел,жизнь моя состоялась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305957
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 12.01.2012
Депутати деяких регіональних Рад
прагнуть надати російській мові
статус державної.
Не смій торкатися моєї мови!
Її століттями народ плекав.
Ні турки, ні поляки, ні монголи
Не знищили, то Бог оберігав.
А з Богом були справжні патріоти.
Зросійщені совєти і царат
Вбивали їх та не закрили рота,
Російськомовний не створили штат.
А ти учора, обранець народу,
За що у залі піднімав мандат?
Щоби російську мову ввести в моду?
Щоб руський крокував в Криму солдат?
То ти і в церкву ходиш, супостате?
А Бога не боїшся розгнівить?
Ти ж найсвятіше прагнеш запродати:
Землі святої мови полишить!
Ні, Україна вже тобі не рідна!
Хіба ж грабують матір чи отця?
Таки грабують! Це по всьому видно,
Ще й розпинають люто, без вінця.
Та вірю, українській мові бути!
Державних патріотів людотрус
Так трусоне, що вишверне з усюди
Всіх, кому люба в Україні Русь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2012