| Сторінки (4/343): | « | 1 2 3 4 | » |
Наші погляди різні: по лінії фронту.
Тільки, знаєш, це погляди і не більше,
як в дитинстві вдивлялися тихо в "Джоконду", —
та щоразу усмішку ловили іншу...
Пригадай: нам тоді вистачало і парти,
і вітрилом життя, і ні скель, ні стриму...
Ти частенько шумів на уроках і жарти
розсипав, а я вчила про Рим та римлян.
І коли ти надумав ставати військовим
("Сподіваюсь, півсвіту, — казав, — побачить."),
за тобою не плакав ні Пушкін, ні Горький,
тільки — небо рідненьке та місяць-окрайчик.
Як ти там, за Уралом? Бо тут, в інтернеті,
виявляється, ні про що й говорити...
Розмоталось минуле на вістрі багнетів —
муліне від утрачених колоритів.
Смерть курсує між нашими так берегами,
що вже кров`ю відхаркує і планета.
Дев`ять грамів — і все, дев`ять грамів...
Й по хресту — і солдату, й поету.
квітень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662800
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 29.04.2016
* * *
[i] Поколінню мого сина присвячую[/i]
Вже не юні чорнобильські діти!
Що ви бачили? Вірили в що?
Не дали вам і змоги злетіти,
дочекалися кулі в чоло.
Всі зморилися. Тіло, мов соти.
А чужий – забирає ваш мед.
Без десятків не буде і сотень,
бо який зорепад без комет?
Та вже бачу: обличчя і каски...
Промінь, пломінь, обірваний гімн!
Так Чорнобильська станція гасла,
і зоря опускалась на німб.
Вам злітати, чорнобильські діти!
Рідні, славні мої, золоті!
Вас обрав Бог і навіть помітив,
бо він крила вам дати хотів!
[i] весна 2014[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662348
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.04.2016
***
Одинокий птах день у день сидить на гіллі.
Що ти бачиш, пташе, що хвилює тебе?
Розглядаєш вікна у ранковій імлі?
Медитуєш в тиші, див чекаєш з небес?
Ти так дивишся... поглядом Сальвадора Далі,
наче я — рибина: рухи плавні, води — малі...
Бачиш, пташе, я розливаю чай. Чоловік
за столом читає. Ранок здався блідим:
чоловік новини вивчає, схожі на крик.
Я кохаю його, я вдихаю...дихаю ним,
як люблю я весну за цю легкість ходи,
і за те, що вона — рік у рік, рік у рік...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662123
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2016
***
Коли згасає вуличний ліхтар,
оливу доливає - жовте світло,
а ранок свіжий вибрався на старт,-
свої ховаю я відьмацькі мітли.
Я ними бавилася всю коротку ніч:
літала понад містом ошаліло.
Мітла - це річ, а не якийсь там кітч,
а жінка на мітлі - граційна тілом!
Летиш собі і думаєш про все.
Про те, що скоро літо і відпустка.
Що час летить. Летить! А не повзе.
І поспіх цей вимотує до пустки.
А ще я заглядалася на птиць.
Я їх не бачила, та вгадувала гнізда.
Я так за них боялася, щоб ниць
вони не впали на шляхи, де їздять.
Та ось і прокидаються птахи,
запурхали мелодії весняно...
Ховаю мітли, як свої страхи.
Вмикаю чайник: все іде за планом.
квітень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2016
Коли я задивляюся в дивні твої,
наче море Егейське, очі,
то до скронь прибиваються пізні рої
cтраху, сумніву й жала точать.
Нам і жайвори ще не співали пісень...
А доріг не бува задосить.
Ми вдихали полин і пили наш абсент,
і це він ув очах - не осінь.
Подивись: наші зошити списані вщент-
чи під силу вони нащадкам?..
Хтось один у дорозі був точно блажен
і не бачив кінця й початку.
Ми пили з джерела. Нам коштовне - з піщин.
Бо вивчали дорогу пильно.
Розлюбити мене в тебе десять причин.
Тільки в нас навіть Місяць спільний.
березень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2016
***
А з неба сніг летів - холодний(!),
до теплої землі летів.
Спускався з темної безодні
у лоно сяйва ліхтарів.
Хтось переплутав ніч весняну
і новорічну в небесах.
А вранці у вікно погляну
та скрикну: "О...яка краса!"
Насправді сніг цей не сприймала
до змін готова вже земля.
Так почуття недосконале
приймає значення нуля.
А сніг летів, летів крохмалем -
була це радість чи напасть?..
Земля на нього не чекала...
Ліхтар завії посміхавсь.
28 березня 2016
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655562
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2016
***
Весняні дні — дощем, дощем...
Залий цю воду хоч за очі.
А в серці порожньо й пече,
і тільки чутно: дощ хлюпоче.
Вгамуй печаль: мою, свою...
Хай рознесе її вітрами.
Весна прийшла. Чому ж стою,
неначе душу відібрали?
Ця крапля дощова - у дім...
Весна із натяком на осінь.
Поговори зі мною. Втім,
тебе про це ніхто й не просить.
початок березня 2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2016
***
Мов пір`їнкою торкнулося крило
до щоки — так подихом весняним
свіже небо розігнало кров,
ніби залишилося востаннє
зустрічати березень мені,
у травневій ніжитись купелі,
а липневі ночі запашні
ввірити мотивам Ботічеллі.
Прийде осінь. Спалахи жоржин —
відчуття довершеної втрати.
І незчуєшся: сніжить, сніжить...
Господи, не хочеться втрачати!
лютий 2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646938
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.02.2016
***
Коли пишуться вірші, і сам на сам
виливаєш натхнення у лійку ночі,
як не тепло в квартирі — але зима,
що відлигою в лютому нас морочить.
Напустила туману, здалося щоб
тут не місце і місту — пуста еклектика!
Воно мирно стоїть без вітрил і щогл
і цим самим відшукує цінну метрику.
Вся поезія Сум — незбагненний сум,
він прижився давно між рядків історії
(хоч його приховай, хоч бери на глум);
це як спомин дитинства ... про світлі штори
у кімнаті батьків, де тепло від стін
зігрівало ще ліпше, ніж сонце Криму;
це як пишеш, здається, неначе Грін —
про Ассоль, а фактично — про цю от зиму.
І тому, коли згасне лице зорі,
решта ночі втрачатиме хист і риму,
моє місто зриватиме якорі,
а вітрила багряні зігріють зиму.
лютий 2016р.
Автор малюнка Олександр Позняк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645861
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.02.2016
***
Зима освіжає пам`ять
і стеле нові дороги.
Морози шалено палять,
а січень — невтомний блогер
нам статуси пише, постить
про те, що весна десь — гостем;
що перламутр півоній, —
всього лиш на склі віконнім
Радію, радію сонцю,
немов подобрішав соціум.
Капіж від бурульок — ноти,
все пурхають: "Де ти? Хто ти?"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2016
***
Розхристана, в сорочці білій-білій,
здригаючись, заламуючи руки,
шаленим кроком та нервовим рухом
зима терзала душу власну в тілі.
Немов кістки відьмацькі, торохтіли:
шибки, гілля, паркани, — як до згуби!
Зима сміялась! Вишкір білозубий
здававсь безумним, здався навіть хтивим!
Потворна дійсність нагло б'є по ребрах
(несамовито) — о середньовіччя!
Штовхала в спину, рвалась до обличчя —
зима не відпускала йти до тебе.
січень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641271
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 04.02.2016
***
Мій давній друг - ліхтар... Ти за вікном.
Негоду терпиш. В будь-яку погоду
знервованим натурам перед сном
даєш надію, спокій на догоду.
Та хто ж ТОБІ, ліхтарику, співа,
коли ця завірюха повна люті?
Ти світиш? Світиш! Отже, ще жива
твоя душа у сніжній каламуті.
І бачиш, як снігами замело
шляхи, подвір`я, всі стежки до хати...
Та це, мій друже, не найбільше зло!
Страшить бездушність, мов суцільний кратер.
А ти не спи. Дивись: я каву п`ю.
І підбиваю підсумки та втрати.
Слова римую. Вічні, як: "Нelp you?"
Мете у душах — на координати.
19 січня 2016,ніч
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636985
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.01.2016
***
Ішли сніги, а ти — до мене йшов,
у сяйві зимному із келихом любові.
Я дякую тобі за щемний зов,
за поклик твій у затінки тернові.
Ішли сніги, немов травневий цвіт,
що огортав нас коконом чуттєвим,
і в опаданні тому буйно плід
в`язався для гріхопадіння Єви.
Лягли сніги — божественне сукно!
На мить планета перестала дихать.
Хитався місяць, і пилось вино
зі смаком терну, що п`янило дивно.
січень2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2016
***
По великих містах роз`їжджаються діти,
а в маленьких містах — тільки контури їхніх слідів.
О, дорого! Заманюєш золотом в кліті,
а насправді — то просто осінні листочки руді.
Так влаштовано світ, і по стежці від батька
син, як птаха злітає в широкий, та власний політ.
Він повернеться. Соколом ясним зненацька
і впізнає причілок, і вікна холодні, мов лід.
І віконце задихає росами тиші.
Цокне кухоль знайомо, і клямка, і скрипне поріг...
А дорога зорітиме далі і вище...
А над хатою місяць уперто триматиме ріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634369
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.01.2016
***
Красиве місто. І ми тут — гістьми.
Нам часу обмаль, наш потяг стигне.
Я місто знаю це років двісті.
Воно, як серце, воно, як стигми.
По Саксаганського спішим угору.
Тут сніжні зерна, і хмара висне.
Це місто вічне, як звичне "вчора".
І вічна пам`ять, черлено-чиста.
Хто я для нього? Всього лиш дрібка.
Для цього міста і небо зріле.
Не день сьогодні — холодна шибка.
Дніпро під кригу ховає тіло.
Таксі у простір шукає вихід
і оминає ряди плямисті...
Я звуки струнних почула тихі.
То плаче кобза? Чи бандуристи?
На площі протяг. Слова, як шерех.
Пориви вітру, мов кінські гриви...
Стою і плачу, де Правий Берег...
Плачу історії, де Берег Лівий.
листопад 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627234
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 08.12.2015
***
Цей захід сонця схожий на печаль,
яку несу в собі отак роками,
між правдою і між плітками,
між тим, що відкривається очам.
По небу щедро колір бірюзи
навів хтось широко — це Божий провід.
Такої ще не бачила краси!
Бери мольберт — малюй, малюй цей овид!
А нижче лінія — такий собі кордон
між небом і землею — не заграва!
А просто лінія — неначе рубікон,
тонка-тонка ця лінія. Кривава!
І образ вулиці в оголенні дерев,
мов крашанка у вечір Великодній.
І саме тут, і саме ось тепер
я бачу перших — ту Небесну Сотню.
жовтень 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2015
***
Чому ти не спиш цілу ніч, моя душе?
Думки, як трамваї скрегочуть по колу.
А ти все стоїш... Чи трамвай твій не рушив?
Чи, може, сліди його стерті до болю?
Вслухаєшся в тишу, як слухала пісню
колись у дитинстві тихеньку від мами.
Подякуй же Богу за осінь цю пізню
й за те, що виболюєш мрію ночами.
На ранок лежатиме листя опале,
так схоже на ковдру стару домоткану.
Це, душе моя, так життя відпалало,
а ти й не збагнула, чи пізно, чи рано.
Листопад 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621375
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.11.2015
***
Якби ти знав, яке то відчуття —
гуляти разом в листопаді містом,
вслухатися в зітхання падолисту,
який навік прощається з життям.
Якби ти знав, як вдячна я тобі
за день вчорашній, за осінній вечір...
Адже, коханий, я шукаю втечі
від себе (чи від сірості юрби?).
Якби ти знав, ким є для мене ти?!
Ти мій останній прихисток і доля.
Й коли мене розіпнуть і доколють —
слова ж бо не гвіздки і не хрести! —
єдиний в мене віритимеш ти.
листопад 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2015
***
І знову тяжко, тяжко на душі.
Моя країно, що з тобою буде?
Народе мій, як важко ти мужнів!
Та в жертву принесли тебе НЕ ЛЮДИ.
Ти знов з торбами, хата-сирота.
По світу підеш, вкотре розбредешся
другим народам сіяти жита.
Сльозами обливатися сердешно.
А хто зостанеться — впаде у сіножать
від кулі чи від надлишку любові
із усвідомленням отак завжди лежать,
допоки не побачить Божий човен.
І в цьому святість, певно, є якась.
Це так, як всі пішли — один лишився,
той, в кого віра є, хоч натякав,
що тут вже пекло, та про рай молився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617948
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.11.2015
***
Забігла осінь в київську кав`ярню,
листочком золота завмерла так,
мов юна королівна до світання
проплакала за батьком: Лір - жебрак?!!
Вона стояла тиха і відверта.
Я замовляла каву й круасан.
Корделія не знала ще про жертви,
а я мовчала вкотре сам на сам.
Вдихаючи тепло від шоколаду,
присутністю кленового листка
я гріла душу, а під листопадом
на мене потяг ревносно чекав.
25 жовтня 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2015
***
Це опадання листя - наче сповідь.
Це як у потязі летять слова
у пасажиро-простір, і у слові
історія народу вікова.
Це схоже на тихенький мамин гомін,
коли вже зрілий син присів на мить
і задивився на знайомий комин —
не впізнає, а мама гомонить...
Це схоже на листи авіапошти,
коли душа дівоча на папір
лягала тугою, та листоноша
у відповідь її минала двір.
У безкінечність монолог цей лине, —
тонка надія стомлених дерев.
Останнє листя дерево покине,
і загірчить сльоза, немов калина:
слова не вічні — пам`ять хто б зітер.
жовтень 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2015
***
А ти сумуєш, бо струмує осінь.
А ти не плач, бо сива й павутинка.
І вітер тихо падолист розносить,
як в дівчині народжується жінка.
Все круговерть. Лиш знаки Зодіаку
пантрують Всесвіт, пророкують успіх.
Злови зерня від зоряного маку:
воно від щастя, бачиш(?), ледь не лусне.
Останній листопад зачинить брами
ніким не взятої одвічної фортеці.
Шукатимеш дороговказ до храму,
а в серці ще - осіннє інтермецо.
Вересень 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610237
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.09.2015
***
Світлий смуток... Він тремтить,як віть,
що скидала цвіт бузку нектарний.
Відболіло і переболить:
буде ще зима і білі фарби.
А недавно долу пелюстки
пурхали , як натяки початку!
От і все : на доторку руки
котить осінь часу коліщатко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609753
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.09.2015
***
В сентябре печаль моя светла,
как светла дорога без печали.
И на крылышках последняя пчела
день уносит. Я иду в начале
своего осеннего пути:
долог он иль краток - неизвестно.
Я шагну. Шаги - не воскресить,
как не выбросить слова из лучшей песни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607570
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.09.2015
***
Цей вересень краде у мене тебе,
і вулиці довшають для одиноких,
де пахне бадьоро осінній щербет
густих чорнобривців, а кроки
незримо стихають у сивих димах,
і тиша така, ніби жінка вагітна.
Я знаю одне, - скоро точно зима,
шукаю чебрець у квітінні - не видно!
Ти кажеш мені, не хвилюйся, це сплін.
Підкрався.Коханий, я все розумію...
Він поряд весь час, переслідує він...
Я з ним навіть більше(!) - сивію.
вересень 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2015
***
Коли бджола віддасть останній мед,
пилок збере на квітах пишнотілих,
а час пливтиме човником вперед -
насправді вниз, і листям пожовтілим;
коли в садах не стане ні душі,
а одинока птаха шерхне в груші,
коли тужитимуть розхристані дощі,
й думки приб`ються берега, як мушлі;
діброви понесуть печаль коли
в передчутті приходу заметілі,
а квітка для останньої бджоли
ще зберігатиме нектар в своєму тілі;
коли вода тремтітиме в ріці,
бо наготу свою не обігріє, -
моя рука замре в твоїй руці,
неначе й ми от-от злетим у вирій.
1 вересня 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604528
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2015
***
А сни нетривкі стали з віком, але
у факті такому є щось і відрадне.
Душа, наче море, для віршів-галер,
і ніч шоколадну вдихає пожадно.
Я зорі вплітаю у стрічку письма,
загострює місяць розморену думку.
Радій же, душа, доки ще не зима,
останній листок не відірвано лунко.
Ще буде осіннє тепло - ти зігрійсь!
То відгомін літа цього золотого.
Вже бачу себе там: стою, - просто гість...
Для чого я там? О, невже лиш для того?!
Вуста ж бо мої ще не випиті.Ні!
Бажання мої не готові згасати.
Вони ще солодкі, як мед, запашні.
А шкіра пашить ароматами м`яти.
серпень 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2015
* * *
Жовтий лист на асфальті – несмілий, тендітно-печальний.
Це як в юності сиве волосся, не варте уваги...
Ще так гаряче, млосно, дівчата гламурно-брутальні.
Ще жага не втамована й ще – не допито з наснаги.
Прохолода у серце війнула далеко-глибоким.
І бажання гальмуються раптом в легку несинхронність.
Я не знаю, хто винен - чи рими, чи строки, чи кроки, –
я підглянула: осінь лаштує писати вже повість.
Розпашілі авто, на кермі, мимо, – руки смагляві...
Я ковтаю це літо нашкірно, окрім перорально,
я вживаю це місто й на мить у розпеченій лаві
застигаю, мов лист, на асфальті, тендітно й печально.
Липень 2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598885
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 10.08.2015
***
Жінко у сукні з відтінками кольору амаранту!
Легко ступаєш, так само спілкуєшся легко.
Йдеш понад Бугом, який у граніті — що діаманти...
Грації сповнена, ніби — гречанка із глеком.
Вся ти заглиблена в себе, притихла і зосереджена.
Лагідність теплими плесами вірно плюскоче.
Все, що ти бачиш, душею торкаєш неупереджено —
житиме вічно, буятиме, замироточить.
Наче сонця твої стегна, розкішні, — звабні тим паче.
Вся твоя постать — для Рембрандта , сутність — по Канту.
Вранці готуєш сніданки, чи ланчі...Хто в тобі плаче?
Та, що кохає, палає, мов цвіт амаранту!
*амарант — квітка, рослина з родини щирицевих
липень 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2015
І коли ти покинеш оцю країну,
віддиратимеш спомини, ніби шкіру,
що в орнаменті стигне, немов зміїна,
під краплинами крові, шматками віри –
знай, що це назавжди, бо рубці ніколи
оксамитом не стануть: вони, як стигми.
Що зростається, – інколи на ікони
схоже більше, аніж на прийдешні рими.
Тож давай, позбувайся того, що маєш!
Відривайся, прискорюй цей рух нестямно!
До уявного сонця злітай і майже
ти здолаєш, але не відпустить лямка –
твоя пам‘ять: пругка, аморфна, первісна.
Її вистачить, наче для коней збруї.
І коли тобі стане десь вкотре тісно,
цю країну, прошу, не пригадуй всує.
травень 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595920
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.07.2015
***
Ці дощі зачастили й тужавіють в серці моїм.
А відсутність твоя, наче шепіт в степу, ніби гомін.
І в порожній квартирі здригнулися штори, бо грім
навісніло жбурляє небесне каміння з розгону.
Полотно дощове - ця моя неземна вертикаль...
Я вимірюю нею свій сум, що так схожий на космос.
Я вслухаюся в звуки прозорі й крихкі, мов кришталь.
В нетривкому падінні уявному чую твій голос!
І дерева, зіщулені в строгості ліній дощу,
видихатимуть кисень - такий от простий фотосинтез.
І не звично мені, що цей ливень раптово ущух.
Я без тебе ці дні. Як тобі одному? Як же ти без?..
червень 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2015
***
Шукай мене, коханий, у дощах:
вони сміливо відбивають ритми,
а я пишу, хоч запал мій прочах:
душа в рядках от-от заплаче ридма.
Шукай мене і відкривай слова,
які тобі не встигла ще сказати.
Моїм же віршам вистачить сповна
любові, розcтавань і навіть зради.
Отак веслую в ріках почуттів,
які підпали під моє мірило.
Шукай мене. Шукай! Не треба слів:
коли дощі, - о, як важніють крила!
червень 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2015
***
Це літо занадто байдужо-зелене,
і муляє око відсутність палітри.
А хочеться фарб вздовж осінньої Сени
в жагучому листі, у свіжості вітру.
А хочеться поряд, а хочеться разом
гуляти Парижем, сотати повітря.
Ловити очима закінчення фрази
і руки,і пальці сплітати, як віття.
І десь у кав`ярні,призначеній Богом,
знімаючи втому ковточками кави,
віднайдем слова не казати нічого
про те, що не завжди говорять словами.
13.06.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2015
***
Мій келих недопитого вина
мене чекає десь на півдорозі
на вересневім тлі
у кришталі
роси квіткової на першому морозі.
Там глибина... Яка там глибина!
У росах тих, в бадьорості прозріння.
Коли стоїть пора така осіння,
то жити, жити хочеться сповна!
Ще буде все - чого і не чекав,
коли надія втрачена, мов зерня, -
коли бринить сумна
і вишина,
не те що, павутиночка на терні!
А ти ще вірив, ти іще плекав
дороги спілі чи стежки грайливі,
й повіривши у навіть неможливе,
поставиш кому, там де - "те-че-ка".
04.06.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585443
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.06.2015
***
Холодний травень, змочений світанок
столичний потяг розірве́ чимдуж...
Мої сліди ще пам`ятає ґанок,
та губить стежка, мокра від калюж.
Лиш півгодини я одна, без тебе,
від`їхала, захована в таксі,
об душу нагло б`ється, б`ється темінь
і тисне на невидиме шасі.
А ти чекай, лічи годино-простір.
Дві ночі, день між нами, і тоді,
скажімо, я з`явлюсь незваним гостем,—
а ти зігрієш всі мої сліди.
14.05.2015.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2015
***
Ти не тримай мене, о, не тримай!..
Моя свобода - і для тебе воля.
Усюди, і в раю, є виднокрай,
життя - це простір, а не парасоля.
Життя по колу, в кожного своє.
А вирватися б на пряму і далі
у безкінечність, де ряди Фур`є
нарешті підсумують всі печалі.
Густим дощем пролитись в почуттях,
веселкою лягти тобі на плечі,
і, врешті, пояснити до пуття
якраз тобі, що я не хочу втечі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2015
***
"Пишу й боюсь, щоб не зійти з ума"
( Тетяна Іванчук)
Пишу стихи, чтоб не сойти с ума,
не раствориться в серости безликой.
Пишу стихи, когда весна нема,
и даже воробьям слабо чирикать.
Окно моё поймало слабый луч
в закате солнца мартовского неба.
Слова плывут - так плавится сургуч,
печатью став, устав терзаться слепо.
Пишу, когда в нависшей полутьме
следы исчезли( только мне знакомы),
и оттого стою лицом к зиме,
судьбу познав при помощи бинома.
Который день преследует Ремарк
в тождественном подобии сюжета...
Пишу стихи, чтоб не сойти с ума,
похожие - на письма без ответа.
24 марта2015
Автор фото: Надя Позняк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569515
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.03.2015
***
Натхнення пропало, та ось написалось
про те, що зима забинтовує рани;
і простір приймає подобу версальську;
а сніг все іде, мов прочани, старанно.
Ліхтар несвідомо віддав позолоту,
розсіяне світло, - що сніп із ужинку...
Святковості я пораділа достоту,
наївно зігрівши цнотливу сніжинку.
Вона ж бо здолала дорогу до храму,
і майже сягнувши мети, як на сповідь,
тендітно присіла на хвильку на саму
верхівочку церкви послухати дзвонів.
Сніжинка щаслива, бо тут вона вперше:
немов у колисці чи в коконі місто...
Вона ще не знала, що долі хтось вершить
і навіть політ її тихо-сріблистий.
Натхнення пропало, та ось написалось...
лютий 2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2015
***
Коли закінчИться моя революція -
я запитаю тебе не про погляди,
я запитаю , була твоя воля де,
в час, як підставила трепетнов муці я
помисли чисті та серце гаряче,
як у квартирному просторі куцім я
ждала від тебе дзвінка, мов незряча.
Тиша глибинна - холодна й нещадна
серце стискала у кревні лещата,
час відчіпляв і краяв - аж лячно! -
море кричало : і розпач, і драйв.
Не забруднишся, - не бійся. Майдан
дзвонить без тебе, - лункий камертон.
Як же спокійно приходить твій сон?
Ночі солоні, розмови салонні...
Бачила чітко я Сонце в оновленні,
там, де летіли зоряні коні.
січень 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556230
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.01.2015
***
О господи, яка ж прийшла зима!
Яка скажена в`ється завірюха!
І завмирає серце, тільки слуха,
як ніби хтось шалено рве димар.
Нервова ніч несе й несе сніги
на місто і на милу Україну.
Мій Господи, яку таку провину
спокутуємо? Що не вберегли?!
Несамовита хуга б`є в шибки,
розбурхавши чуття й думки пекучі
із рецидивом, наче "вим`я суче"!!.
Дзвоню до Бога, - та гудки, гудки...
січень 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554819
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.01.2015
***
Помолись за Україну, помолись.
Вже не буде добре, як колись.
Бо безногі хлопці за моєю спиною.
І безрукі, і безокі - безупинно!!!
Хто ти, демоне?!! Чого від нас хотів?
Зуби зціплені в моїх плугатарів.
А жіноча доля - плакати до скону.
О, молися! І цілуй, цілуй ікону.
грудень 2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550796
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.01.2015
***
Я снега жду. Он ляжет чист и весел,
и осветится мир , так нагишом
ребёнок спит под звон хрустальных песен
в уютном доме( для него большом).
Пусть первым будет он и не иначе!
И в уязвимости его и красоте
забыть намёк, что снег когда-то плачет,
всё оттого,что мы уже не те.
Моё окно в полночном озаренье,
в пушистости безропотной каймы
вдруг залучится от прикосновений
надежды вновь пришедшей к нам зимы.
Декабрь 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548044
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.01.2015
***
Вечір над містом із назвою Суми
в грудні нагадує перше кохання...
Ти роздивляєшся зоряні струми
і відкорковуєш вина чекання.
Трепет душевний свіжиться морозом,
губи шепочуть нечутно слова тим,
в пам`яті хто був тремким симбіозом
вишні медової з солонуватим;
хто не приносив тобі хризантеми;
хто не дзвонив під вікном з телефону,
щоб врятувати від лем з теоремами
( їх ти засвоїла , точно, до скону).
Дещо не склалося, щось довелося,
в пам`яті множилось, бралось в періоди...
От і тепер : ти стоїш на морозі -
жінка й чуттєвість : мрії та привиди.
20 грудня 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2014
***
Що ця осінь забула у мене у хаті?
Я боржник її, певно, за світлу печаль;
за оці хризантеми біляво-лупаті, -
противага до кольору пристрасних мальв;
за подовжені ночі, а значить, це термін,
що відводить природа для стану душі,
коли є післясмак недоспілого терну,
та немає жаги, наче вже збайдужів;
і за цей супокій в рівновазі квартири;
і за те, що голубка учора вночі
на моїм підвіконні, немов на картині,
намагалась від щастя віддати ключі.
Вона стукала дзьобом знадвору до кухні,
задивлялась на мене, - в душі глибину,
мов чекала, що пурхнуть мелодії лютні,
бо луна ще стояла й ловила весну.
Листопад 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540543
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2014
***
У тиші жовтих рукавів дерев
ловлю долонями тепла останню крихту.
Холоне місто, відмирає нерв -
експресії жовтневої постскриптум.
Північне сяйво від нічних реклам -
асиметричне відображення надії ...
Тут бродить осінь у відлунні брам,
її сліди - абстракції настінні.
Життєва проза: бус хиткий "Богдан".
Ліхтар самотній придивляється до ринви...
Стоїш , ліхтарику? Нема питань !
Самотність, друже, вірю, - гірше прірви.
Під`їзд, ключі: рука моя тремтить
чи то від холоду , чи від постійних стресів.
Стрічай мене і розтопи умить
мій холод, що застиг , немов на лезі.
18.11.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2014
***
Поети люблять осінь, бо вона
зіграє ролю психотерапевта.
Мов поводир, для кожного адепта,
добуде солі, хліба та вина.
Поети люблять осінь. Це той час,
коли душа тремтить, як павутина,
в словах дозрілих кольору шипшини...
Пиши, поете, доки день не згас!
Поети люблять осінь...Це пора
скидати крила і сушити весла.
І в цих рефлексіях душа моя воскресне,
проб`ється пагін : луснута кора.
Поети люблять осінь.
жовтень 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534505
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2014
Вот и осень поит нас мечтою о счастье,
заварив и небрежно разлив карамель,
все оттенки смешав, отточив до ненастья,
уготовив душе и метель, и капель.
Вот и осень пришла...Босиком на паркете
ты стоишь у закрытого мною окна,
наблюдая банально за солнечным светом,
ты увидел ту грань, что иным не видна.
Вот и осень, мой друг. Листопад безмятежен,
ибо силы той нет повернуть всё назад.
В чистоте наших помыслов рушим надежды,
укрощая свой пульс, унося чей-то взгляд.
октябрь 2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531117
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.10.2014
***
В.
Спливе ця ніч,пошарпана безсонням.
А день почнеться просто , без мети,
та сторожко відстукає у скронях
початок вересня, мов трунок самоти.
Шарпнеться листя у ранковім сонці
передостаннім поштовхом життя,
впаде, неначе перші добровольці,
а я подумаю про мить і забуття.
Війне теплом від згущеної кави,
двірник, побачу, листя загребе...
Думки сповзуть зарошено в заграви:
це щастя - завжди бачити тебе!
вересень 2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2014
А к осени закончится АТО,
солдаты возвратятся на побывку,
мои стихи улягутся обрывком
фантазии, где не погиб никто.
Они придут: к родителям, к друзьям,
о,нет! - друзья ведь тоже были с ними.
На свежих насыпях не ляжет иней,
и насыпей не будет, как и ям.
Случится время зацвести садам,
и ароматом вишни упиваться.
Солдат ребёнка назовёт по Святцам,
а я солдату почести воздам.
Душа пробита, словно решето,
в сюрреализме пропуская осень,
и попадая в май на цифре восемь,
решит, что к осени закончилась АТО.
19.09.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524540
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.09.2014
***
Бійцям Сумського 27-го артилерійського полку, які загинули в результаті обстрілу зі сторони Росії з реактивної системи «Смерч»
То сиві дощі дріботять по шосе і полями,
це осінь плете передчасно свої візерунки.
Це вересень, третє... Ще листя опале і мляве
пасивно чекає на долю в осінньому трунку.
Дерева завмерли, востаннє плекаючи ношу,
а віти в сплетінні зеленому понад степами
всотали із простору пісню чумацьку та схожу
на море, на вітер, на зорі,- сповиту цепами.
І десь усередині, глибоко , в кореневищі,
здригнулося серце того, хто відчув особливо,
як плавно у висі небесній все вище і вище
пливли палімпсести, - і рух той магічно-красивий.
Вони пропливали, неначе цнотливі лебідки.
Вони вже не чули, вони вже лишилися втоми.
Віддавши дощам всі черлені в трагічності мітки,
цей дивний кортеж запливав у незнані хороми.
вересень 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2014
***
"Ти тужиш, Уто..."(Люцина Хворост)
Знову ніч. І знову осінь
тихо дихає в волосся.
Я ловлю на півдорозі,
я вичитую у прозі
те, що близько так здалося.
Про майбутнє, про минуле
у теперішньому часі.
Бачив ?- зграями акули
( ти хоч гугли, хоч не гугли!),
до життя чужого ласі.
Я благаю, я молюся,
ніч повзе, немов гадюка.
Вислиза життя кургузе
і чаїться у напрузі.
Розпікає серце мука.
Знову ніч, і знову осінь...
Літо - летом. Не злетіти.
Не літають навіть оси.
Лиш думки нагі та босі.
Квітам цвітом - попеліти.
Дощ накрапує благенький.
Тужить Ута Наумбурзька,
О, цей звук! То зброї дзенькіт.
Ти вже знала це, маленька,
що життя - лишень галузка,
там, де пастка, там, де пустка...
01.09.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2014
***
Звикай, душа,до форм архітектури
в своєму місті - це тобі не Львів.
Від готики відвикнеш, від шпилів,
навпомацки давитимеш на мури
ментальності одвічної в імлі.
Звикай, душа. Надовго упокорюй
той супокій, в якому грілась ти.
Шукай стежки, придумуй для мети.
Перехопивши подих, руш так скоро,
немов на гору Замкову злети.
Звикай, душа, до покручів у мові,
від українських відвикай пісень.
Коли у Львові догорає день,
тут звечоріло - вірші занотовуй!
Але - не дозволяй собі шагрень!
Звикай, душа, відтворюй цю безликість,
шукай естетику в убогості хмільній.
Шукай слова! Якщо немає слів,
в собі вигадуй тиху базиліку
і згадуй Львів, душа, і згадуй Львів.
травень 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2014
***
А потім ти сказав прості слова,
прості слова, як Сонце, Місяць, Небо...
Душа завмерла, ніби перед злетом, -
так завмира сполохана сова.
Для двох не розминутись на Землі:
несуть планету три кити - три слова.
О, знав би ти, мов для болиголова,
слова твої присвятою мені!
Стояли ми. Мовчалося, а ти...
Ну, нащо обпалив, злякав, як Всесвіт?!
Очима ти чекав, душею пестив ,
та я не маю що відповісти.
Ілюзії в неспівпаданні доль,
і відчуття провини, що колись я
надію подала, і ця колиска
ще довго не відпустить, наче роль.
червень 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2014
***
На Луганськ іде порожній потяг, -
так ніхто не їхав на Донбас.
Там на півдні жде "небесна сотня",
а на небі - тисяча без нас.
Потяг Україною, мов протяг,
суне привидом униз по площині
з лісостепу у степи, де бродять,
як фантоми, люди на війні.
Ми - до Сум. Купе - неначе старець,
відробило : сісти б на рундук
вік дожити, щоб легені сланець
освіжав, немовби киснем бук.
Провідниця - інопланетянка:
в блузі білій - свіжа, як роса!
На столі тремтить з-під чаю склянка
і осиротілий круасан.
Лопотять задушливо фіранки
кольору донбасівських ланів.
Там у Дикім полі ночі-бранки,
вечори по-вовчому сумні.
Потяг-символ. Цей носій і свідок
кодового щастя могікан...
Сонце ж в очі так пекельно світить,
мов до лоба зведений наган!
В дрімоті оцій в купе вагоннім
я вдихаю дим - Вітчизни пар.
Тіло мліє, і сивіють скроні,
доки сниться мрія поміж хмар.
18.07.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512120
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 18.07.2014
***
І сум, і плач оце моє село,
червоний мак в несіяному полі.
Немов курган із часу намело,
а час минулий - в замкнутому колі.
Летить автівка, у вікні - лани.
А зліва - вулиця - покинуті садиби.
Тут вічне небо пасма сивини
не підбирає, бо само ледь диба.
Тут смуток стиглий у садках лежить,
в землі моїх і прадіда, і діда.
А, може, хтось чекає на межі
якраз від мене на шматочок хліба?
На мить здалося: онде я біжу,-
мале дівчисько, вперте і бешкетне,
вчиняє баба тісто на діжу,
і хліб запахне, і скоринка репне...
Гуде автівка, тишу розріза.
Бач - яблунька, по стовбуру - обрубки.
Вишник заплівся, наче та лоза,
а яблуня ще пнеться,тягне руки.
Лягла дорога прядивом лляним,
печаль бринить, як дощик у цеберці...
Ти кажеш, мамо, долю - не кляни.
Я вірю: доля - божий подих в серці.
29.06.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2014
***
Донбас дрейфує, наче Атлантида.
Цей шмат землі - ні Богу, ні мені.
Зійшлися два світи - іде корида,
що не насниться навіть сатані.
Донбас пульсує в епіцентрі мору:
криваве море, і жура, жура...
Затихли гасла в ракурсі мажору -
де терикони - яма вже сира.
Іде на дно ця загадкова суша,
там є народ, і хто він - еллін, скіф..?
От-от зімкнеться море, тільки груша
на перепоні, як останній риф.
Стоїть вона флагштоком, де цунамі,
під нею знайде спокій ветеран
війни останньої, яка лиманом
лягає в строфи з-під мого пера:
нетлінна тлінь - де Авель, там і Каїн,
король і блазень, жертва і глядач.
І плаче небо, ніби небо - крайнє,
і навіть браузер не стримує свій плач.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505252
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.06.2014
***
Ця країна - облуплена сонна провінція,
в ній дівчата у джинсах - дешевий гламур.
ЇЇ рух пригальмований , наче на милицях,
а з протезів минулого зліплює мур.
Ця країна застигла, мов кавова пляма,
панарицій по абрису, - кажуть, редут.
І чекає на неї збагнючена яма,
і палає по ній інквізиції суд.
В цій країні живеться і звабно й драйвово,
тут кохання з нечистим - остання межа.
Тут вимолюють в бога життя, наче слово,
тут повірили ті, хто в зневірі лежав.
І в`язке усвідомлення : все неминуче!
І спустошення душ в запитанні про те,
що надія та віра криваво-жагуче
поливають лани, де чомусь не росте.
Ця країна на колір - гарячі коктейлі
африканського сонця, синців на лиці.
Вже пороги палають, ікони оселі,
а господар покірно ступа до мерців.
А ще несмак набутий місцевих мулаток,
які хижо викурюють блок цигарок,
провокує естетику нігтів та лаку
за відсутності мрій про політ до зірок.
початок травня 2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501236
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.05.2014
* * *
Моя страна, к которой прикипела
я всей душой, не ведая сама,
в те дни, когда рождаются из пепла,
когда сам дьявол копья поломал,
дороже стала мне всего на свете,
и с каждым днём растёт такая страсть,
что встать бы мне на каждом километре
закрыть её, и вместе - не упасть.
март 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493487
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 18.04.2014
***
Ніхто не захистить. Ти сам-на-сам.
Встаєш і йдеш під кулі, щоб не впасти.
Не віддавай мене - я не віддам,-
бо чорний день. Бо чорний! Не смугастий.
Вставай і йди! Хай стрічка майорить.
Маленька стрічка - жовте і блакитне.
Весна не розговіється умить,
а сонця на блакиті ще не видно.
І видихну, коли наздожене
безглузда мить цілющого спасіння.
Кричатиму: " Не віддавай мене!", -
і вислизну до сонячного рівня.
І витиме весь люд, отам внизу.
Метатиметься в пошуках месії.
Нарешті в бога вимолю грозу
на того, хто війну не жне, а сіє!
16 квітня 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492929
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.04.2014
* * *
Сорок лет понадобилось, чтобы
разобраться в собственных друзьях.
А поставила зима нам пробы, -
кто есть друг, а кто есть просто так.
И теперь, когда идут навстречу,
те, кто сторонился в январе,
кто боялся даже слова "Вече",
кто желал иной судьбы стране,
у меня не тикает сердечко,
трезвость мысли и спокойный взгляд:
жалко тех, погибших быстротечно!
Но не жалко, тянущих назад.
Не судите - не судимы будем.
Только так случилось и не вдруг.
что стоим у разных мы орудий
и в окопах разных - я и друг.
05.04.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490783
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 06.04.2014
* * *
Ще день до офіційної війни,
вже місяць - від початку катастрофи.
Вже "бетеери" переорюють лани,
і предків світлий замаячив профіль.
А діти, юні діти рвуться в бій.
Чи спиться їм? І що наразі сниться?
О, дітки! Вашій пісні золотій
навряд чи пасуватиме рушниця.
І що ви знали, діти, чим жили?
Ми завинили, рідні, перед вами:
реактор не накривши до золи,
пройшли ровами і шляхом кривавим.
Отримавши у спадок навесні
землі невідповідність до народу,
ви підхопили ношу вже самі,
я ж в стоголоссі батьківського коду
плачі почула ваші голосні.
березень 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489428
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.03.2014
* * *
Я зброю зробила. Купи її в мене.
Дорослі побавляться, ніби дитя.
Бо війни приходять в накручених венах,
а душі палають на рівні звитяг.
Що далі від згину,то ближче до страти.
Плацдармом країна - шикуйся, весна!
Моя Україно! Невже так багата,
щоб варта чекала на нас неземна?!
Ще розпач не випав тяжкими снігами,
а дощ березневий цитує з небес
про те, що жили б - то стояли б незламно ,
про те, що у бога для кожного хрест.
Земля розкололась до диких ущелин,
по профілю скель - барельєфом тіла.
Я зброю зробила! Купи її в мене...
Але уяви: ти - дитинка мала!
березень 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487236
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.03.2014
І небо голубе, і жити захотілось!
І сонце навмання зловило й обніма.
На мить забути все: життя заколосилось.
Іде, іде весна! Нехай горить зима!
Повітря ще одне. І цілісна країна.
Та паростки надій зарано обпеклись.
Мовчи! Впади! Проси! Допоки не руїна.
Допоки ще жива! Чи житимеш колись?!
Полинна гіркота - луною понад світом.
Порізана душа, де виросло крило.
О,як же пережить весну, а потім літо -
писати восени, як рік тому було?!
Моє перо летить. І думка шаленіє.
Не зрадити себе - ще сонце золоте.
Його не затулить непаперовим змієм,
як не закрить вуста писати "не про те"!
7 березня 2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486121
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.03.2014
* * *
Четверте березня. Наразі третя ночі.
В моєму місті плачуть ліхтарі.
Чому не спиться? Пишеться пророче,
а , може, просто о такій порі
душа послаблює усі свої попруги
і тане серце в жалості й плачах,
бо є країна вищої напруги,
де плаче голуб на її плечах.
04.03.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483543
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.03.2014
Цей вірш написаний майже місяць до сьогодні, коли відчай не мав ніякого виходу. З нашого міста є теж загиблі.
* * *
Мій телевізор - це заручник шльондр!
Естетика на ницість недолуга!
Земля квадратна , кажуть.Ні, округла!
Про це чеканить адекватно Word.
Мій сум роcте, як гроно і зерно.
Мій мозок продукує кола Данте.
Там чоботом знешкоджують пуанти,
і кожен чавить лиш своє вино.
Мій день - заміс із простору й ваги.
А мрія з часом схожа на лелеку,
таку близьку, а разом з тим - далеку,
дістати вже яку не до снаги.
Моя сльоза дозріла не тепер.
Примітно, в цій рефлексії не перша.
Якщо і навіть не заплаче решта, -
заплаче небо: Бог же не помер!
До піднебіння приросли слова.
Від цього дискомфорту сон - нікчема.
Холодний розум, та гаряча вена -
допоки пам`ять ще моя жива!
01.02.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481555
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2014
* * *
О Києве! Моя столице!
Гориш! Невже не пощадять?!
О діво! Либідь білолиця,
допоможи: чи помолися,
чи попроси братів про рать.
Гориш. Чи довго ще горіти?
Відмерзла кров і запеклась.
Вже криця крешеться по світу,
вже слава чорна, а не світла
про княжу Русь,як про напасть!
Де я стою? І хто ці люди?!
Мечі оголені й списи...
Гориш... Так бути чи не бути?
Мій Київ підставляє груди,
і серце - милуй і спаси!
18.02.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480486
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.02.2014
* * *
Володимиру Брацихіну
Ця ірландська зима опускає свої парашути,
і сніжинки, мов ліки, лягають на наші серця.
Так ірландська зима зупиняє нам час і по груди
засипає підступно, міняє мене на мерця.
Ця ірландська зима в неірландському місті - безпечна.
Що їй, власне? - є місто, як світ є старі димарі...
Є навколо зима, але є і думки недоречні,
що цей сніг на поля, - на які не прийдУть косарі.
Розсипається біле і хутром лягає на віти.
Все казково-причинне, бо є дефіцит почуттів.
За фізичним законом я навіть не можу злетіти,
бо ірландська зима в Україні тяжіє до слів.
17.02.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480290
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2014
* * *
А бог не фраєр. Він все добре бачить, -
дорогу, по якій іде народ.
Читаю вірші ( автор збірки - Татчин),
думки сортую від нестачі сот...
Зі спротивом радіохвилі ллються.
Фейсбук обігріває в самоті.
Десь листопад розбився синім блюдцем
на хибні кола , скалками - святі.
На площі люди в пошуках Ісуса,
країна - міна, а під нею код.
Блакитно-жовтий колір, з виду куций,
все ще несе нескорений народ!
Січневе небо дихає багаттям
і обпікає трепіт прапорів.
Кому зневіра, а кому - завзяття,
а хтось життям це вогнище зігрів.
Я не пророк, я жінка, просто жінка.
Кохання потребую і тепла.
Вже місяць лютий, а моя сторінка
все ще не біла - сажа замела.
02.02.2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477648
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.02.2014
* * *
Надходить лютий пурпуром до губ
і попелом січневих снігопадів,
розвіє креслення жертовних згуб,
окреслюючи лиштви для парадів.
Мережитиме скло, думки і дух,
сентенції мої зіллються в кратер.
А плуг дзвенів! (Бо грунт уже набух.)
Жнива узимку - урожайні втрати.
Цей січень як ніколи перезрів:
жага сердечна сповнювала простір.
І безпорадність в розпачі, мов звір,
точила нюх : шукала стрижень гострий.
Ще день - і лютий. А за ним весна...
В промінні сонця - свіжі заметілі! -
травневим цвітом зникне борозна,
що взимку прооралася на білім.
Криваві плями в пам`яті моїй
загорнуться пелюсткою на січні.
І аркуш туги , звитий у сувій,
замре під пилом в істині одвічній.
30 січня 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2014
Стоїть Шевченко, похиливши голову.
Від суму, кажуть. Думаю, - від сорому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474575
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.01.2014
* * *
Небо зимне - суцільний штиль,
випаровує обрій мляво
все, що важко мені нести,
і покарою, мов неслава.
Димом хатнім на сотні миль
зігрівається січень нишком.
А по серцю черкнувся кіль,
а підшкірно - вода з надлишком.
Втеча хмар, непоява рим...
осідає в мені насподі.
Замовляю путівку в Рим
коридором у несвободі.
Штиль на небі, суцільний штиль...,
а під ним є зондеркоманди,
що танцюють свою кадриль
на розпуці листків троянди.
11 січня 2014.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474450
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2014
* * *
Раніш, ніж померти, залиште бажання...
Ким станете потім ? Чи звіром чи птахом?...
Травневою квіткою, снігом останнім.
Усе прораховано, грає хтось в шахи...
В призначений час неминуче помру,
хотіла би я відтворитися деревом...
Твердиню земну я проріжу, кору,
щоб тут опинится знову, мов zero.
Повіки розкривши, мікрони струшу.
На світ подивлюся, бо буде, як вперше.
Побачу: куритиме хтось анашу,
а хтось за мідяк чаклуватиме гейшею.
Ростиму , і крона моя для людей,
летітиме птах і на гілочку сяде.
Розумний такий, могилянський спудей,
летітиме спрагло до райського саду.
Картина зачепить людей за живе,
бо дерево й пташка під тінями зливи
побачать, нарешті, як сонце пливе
в зворотньому напрямку , навіть щасливе.
грудень 2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471564
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.01.2014
* * *
А сніг упав на всі перестороги,
на всі бажання, плани й почуття.
Цей сніг упав на всі мої дороги,
куди не буде зроду вороття.
А сніг упав на ще зелене листя.
Це так тривожно: літо , - і зима!...
Пришпилена душа шукає місця ,
де б відігрітися, та все дарма, дарма...
А сніг упав на мій каштан одвічний,
що шелестить до неба рік у рік.
Початок жовтня, а запахло січнем.
Де літо бабине? Нема: короткий вік.
жовтень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2013
Мене ніхто так більше не кохатиме.
Спливе ж бо час, призначений на двох.
Вдивляюся у небо, де пернатими
роки щезають, а чортополох
триножить, в`яже, та дає збагнути,
що мить щаслива - це не тільки мить,
це присмак меду, рути і отрути
у захід літа, де горить блакить.
Мене ніхто так більше не кохатиме,
і не пригорне щиро уві сні.
Без тебе жити - це немов за гратами,
де випав би глибокий темний сніг.
жовтень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459188
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2013
Снова дождь, как в прошлую осень.
И как в прошлую осень печаль.
Эти две непрошенных гостьи
напросились внезапно на чай.
В доме стало торжественно-сыро,
чай пролился холодным ручьём,
осень ветренно заголосила,
а печаль стала вдруг скрипачём.
И за этой тоской показалось,
что немножко ещё и вот-вот
песне этой осталось жить малость,
в чай остывший звезда упадёт.
сентябрь 2013г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456617
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.10.2013
KĽUD словацькою спокій духу
Цей перегомін, перестук,
що в`ється з-під коліс,
для зустрічей і для розлук,
для радощів і сліз.
На перевалі між Карпат
мій потяг стишив хід.
Стежки , мов ленти слави, втрат,
стежки - гарячий лід.
Карпатський краю, - сивина
легенд і почуттів!
І мжичить дощ і не мина
про Ужгород і Львів.
Купе і ніч, і я в купе.
Моя мандрівка - "клюд".
Життя на радощі скупе,
та щедре на мазут.
Цей перегомін, передзвін,
цей стогін, жаль і хміль.
Цей перевал - мій перегін
і серця березіль.
19.09.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2013
Хмари як з тиждень напнули жалобу.
Злякано місто чекає на зиму.
Перші дні вересня ставляють пробу,
в мене ж проблема - знайти свою риму.
Літо, мій хлопчику, я відпускаю.
Ти відслужив, як ніколи на славу!
Я пригадала: в період розмаю
мрію плекала про Балаклаву.
І відчуваючи хвилі плечима,
що огортають і стегна, і груди,
в цьому чеканні я літо злічила
до випікання жагою застуди.
Літо, мій хлопчику! Стане так сумно!
Я вже відчула , що день аж зібгався.
Наче хтось ночі смолою насунув.
Ніби чекав ти - не дочекався.
Хмари вже тиждень - як домна сталева -
хтось опускає. Сильнішає протяг.
Сонце на Заході, в місті від Лева.
Я зачекалася... Завтра - мій потяг.
06.09.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2013
Тулись, тулись щокою до щоки...
Дрібне розтане у прекрасній миті.
І ми з тобою у коханні злиті,
на овиді здолаємо роки.
Не стану дорікати: марнота.
А ми були і молоді й красиві.
Сумує бусол на смугастій ниві
крильми за тим , де вічна німота.
Тулись, тулись..., ріднішого нема.
Тебе заколишу, немов дитину.
Я чую в небі окрик журавлиний,
а на землі - покоси і жнива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2013
Гроза шаленіла. Я бігла,
а вулиця довга була.
Зі мною стіна мчала біла,
з безодні летіла стріла.
Я бігла до світла, до світла!
Комашка і боже дитя.
Я бігла. Так довго я бігла,
що встигла прожити життя.
липень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2013
В этом городе вечная грусть.
В этом городе падают листья.
Я ловлю вдохновения суть, -
нахожу бесконечность границ я.
Все проспекты ведут в никуда,
этот город похожий на невод .
Тиной тянется вторник, среда...
тянет душу мою, больше слева.
Процедил этот город все дни,
цок, цок, цок..., - моё время уходит.
Что ж ты, город, - ущербный магнит -
заплутавший в моей несвободе,
мне в отместку даёшь пустоту.
Дай надежду, кому ещё двадцать.
Я иду за мечтою, иду ,
мне одной за мечтой не угнаться.
Пусть изменится города грусть,
так меняется северный ветер
на тепло из Атлантики - пусть!
Только пусть - разрываются сети!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444454
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.08.2013
Мені не пишеться давно вже про любов.
Ще тільки червень, а здається, осінь.
Мені б зарубцювати давній шов :
загоївся, а зарости не в змозі.
Баланс мій гормональний на контроль
одного дня взяла дільничний лікар.
Пігулки п`ю. А це вже інша роль,
слова вже інші, навіть з тих же літер.
Я ніч за ніччю все римую сни.
Рубець наранок в змученому слові.
Здається, осінь... Хочеться весни.
Красиві вірші пишуться з любові.
червень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2013
Червнева ніч взяла початок в старті.
Година перша. Спить моя сім`я.
Мені не спиться. Я без "мовних хартій"
складаю вірша мовою киян.
Дніпровські схили, лагідні затони,
розкішне плесо вічного Дніпра ,
того Дніпра, що все "реве та стогне",
відлунюючи співом у вітрах, -
цієї ночі плетивом у серце,
блукає в анатомії моїй,
пролАпс на вході, - і сердечні дверці
замешкалися в вірності сім`ї.
Хто я і звідки? Де мої архіви?
Річ Посполита? Білокам`яна Москва?
Я наголошую, що душу тягне в Київ.
Пишу, пишу... - і дихають слова!
Червнева ніч добігла половини,
як і рядки із-під мого пера.
Цієї ночі не шукаю винних,
чому міліють витоки Дніпра.
Червнева ніч взяла початок в старті,
Година перша. Спить моя сім`я.
Я охоронцем, мов козак на варті,
аби дніпровський пагін не зів`яв.
11.06.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431090
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.06.2013
Чатувала у тиші, а він не приходив.
Його неспіх до неї - запобіжник межі.
Коливалось повітря від книг, наче подих.
Не прийшов він. Стирала, наче й не жив.
На роботі все прісно. Колега - повія,
яка тисне на неї: " Кохання?! - пусте".
В колежанки є німець, шенген і надія:
"Треба їхати, - каже, - трава не росте".
Парасольку чіпали всі двері трамвайні.
Літо схоже на осінь. Провокує на плач.
Есемески шукала терміново-негайні.
І собі написала від нього :"Пробач".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2013
Присвячую загиблим cпіввітчизникам у Другій світовій війні
Їх чекають із безвісти літ,
через морок заграв і заплав.
В повнолуння чекають, в зеніт,
коли сонце жене сік із трав.
Рогачем вкотре місяць іде,
проторована стежка й межа.
Де їх сховано саме? Де?...
Ніч по серцю, як лезом ножа.
Шарудітиме листя німе,
прикриваючи кроки синів.
На шовковиці вітер засне,
каганця щоби вогник не скнів.
На отаву молочний кисіль,
як із глечика, щедро поллє,-
чи то час на хвилину присів,
чи то сон нагортає своє?
Коли ніч відсумує з дібров,
півень скрикне, мов хтось у плече...
Глупа ніч загострила любов.
Мати вкотре хлібину спече.
квітень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2013
* * * Олексію Б.
І десь зоря нехай тебе веде
Чумацьким шляхом, степом ковиловим.
Де море синє вершею гряде
річкам напротивагу і дібровам.
Впадеш в обійми синього тепла,
небесні хвилі розсічеш до бризу.
Це Вам не Псел, не Ворскла, не Сула.
Це мрія схожа так на чайку сизу.
Ти залишаєш рідний, рідний дім.
А прийде червень, запах матіоли...
Відлистопадить осінь. Снігурі
на білу хустку- так зима навколо...
квітень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2013
До тебе не достукатися знову.
Твої думки, мої слова - даремно!
Мій монолог - на двох одна розмова.
А мій політ, мов стріли в небо темне.
Тебе не розумію , - безталанна.
Де папороті цвіт?! Чи ми вже інші?
Але послухай! Най оця омана
розтане, як роса на моїм вірші.
Відкрешують вогнями блискавиці,
та лину я до хмар несамовитих.
Не журавель для тебе, не синиця...
Я ластівка, якій - не розлюбити.
квітень 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2013
"В сто сорок солнц закат пылал,
в июль катилось лето" ( В.Маяковский)
Было жарко и было лето.
То ли пЕкло, то ли пеклО.
Полюс Северный на планете
не в своё пересел седло.
И представьте, вот в этом случае,
когда день - это сущий ад,
мне навстречу - плечи могучие:
футурист, поэт, яркий франт.
Маяковский ! Вот это встреча!
Вы один? А Лилия Брик?
Вы в компании были замечены:
Солнце,чай, самовар - пикник.
Так достало нас это Солнце !
Привечай его, не привечай...
Потому, поэт Маяковский,
пригласите его на чай.
А пригубит Солнце из блюдца,
даже, если стакана твердь,
Вы скажите: горят и рвутся
нервы, сердце, электросеть...
Что пылает душа пожаром
революции, как и впредь.
Не советской горжусь державой -
отдаю Украине честь.
Маяковский, что с Вами?! Бросьте!
Вы же сами - "Долг Украине"*!
Удивляться при Вашем росте... -
не в театре я на помосте
и не в нэпмановской витрине.
Понимаю, - не хватит злости!...
Но пока мы здесь мыли кости,
Солнце село ...
*"Долг Украине" - стихотворение Маяковского.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418213
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.04.2013
Перехворію в березні негодою .
Знешкоджу мрію, як невчасний прищик,
і вкотре душу заштрихую сходами
до сонечка, а вийде нижче, нижче...
Перехворію тістечком пікантним,
всміхалося у магазині "Кошик".
Його я сплутала із антидепресантом.
Це все негода: хвижа і пороша.
Перехворію нетрями своїми,
комусь присвята, а мені - посвята .
Зустрінуся із квітнем змолоділим.
А березень?... Незаперечна втрата.
28.03.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2013
Послухай, як складається життя.
Росте дитина, потім школа, виші.
Примара успіху. Заради всих звитяг
виштовхую із дому. Пуповина
розірветься у відчаї, в судомах,
розіллється та густина питома
туди, де кожен рух і то складніший,
туди, де він не скаже й не напише,
бо вже збагнув:"О, як роки летять!"
Послухай, як складається життя.
Натисну програвач із диском "Перців",
"червоних "тих, "чилійських" і "гарячих".
Життя, послухай! Я була незряча,
коли летіла на високі герци .
28.08.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013
Не тримає планета, кажуть, симетрії.
Хтось невдало жартує і бавиться віссю.
Знову холодно в березні. Знову светри.
Знову ти виконуєш місію
рятувати мене в льодяні вечори,
коли смутком охоплені навіть завії,
коли тіні дерев прагнуть під ліхтарі
зігрівати свої руки, плечі та вії.
Розтривожені душі дерев навесні
після довгого сну , ніби з нової ери,
відлік часу почнуть, коли дні, як масні
свіжоклеєні майстром яскраві шпалери.
Ти мене заколишеш, як маленьку у сні.
Буде чай парувати, печЕня з картоплі.
І не буде вина, щоб кришталь забринів,
зате будуть лимони до чаю пожовклі.
Пригальмується час, вечорова хода.
Місяць березень стане дугою над віссю.
Пригадаєм життя, довге, як борода,
і вела ти мене, що весна по узліссю.
07.03.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2013
Все не так просто, любий, все не так просто.
Мені в цій країні б - та живокостом.
Не досягають пагони зросту.
Їх підсікають, вітаючи тостом.
Все не так просто, любий, все не так просто...
Мене поступово, щоби я з мосту.
Я в цій країні - навіть не гостем:
зранку п`ю каву, вмикаючи тостер.
Все не так просто, любий, все не так просто !
Я не дитинка - мені дев`яносто.
Змучені мрії, втрати, частоти.
Що є чесноти? Що є короста?
Все не так просто, любий, все не так просто.
Хочеться кисню,- вдихаю кислоти.
Котре сторіччя, вкотре болото...
Базис мій генний давно вже не шостий.
Все не так просто, любий , все навіть складно.
Пустка чи пастка, думай, коханий!
Все досить просто: пізно чи рано
нас тут не стане.
19.02.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402454
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2013
***
Непогода опять в Украине, и тупею от собственных мыслей.
Я по этой причине "ГОголя" потеряла, "рентген" , записку.
И осталась моя анатомия, нестабильная, неприглядная,
а в записке: меня ещё хватит, если буду делать зарядку я.
Руки-ноги, всё, дескать, цело,голова на месте, сосуды.
Не об этом сказать хотела . Я о том,- что бывают люди.
Я три дня колесила по городу, я себе казалась изгоем.
Я наслушалась о политике, и что нам не хватает Де Голля.
Фанатично искала Гоголя, я забыла даже о снимке.
Размышляла я о симметрии , а по "душам" справляла поминки.
Подвело моё полушарие, то ли левое, то ли правое.
Ожидала я встречи с Музой, а гонялась за глупой славою!
И однажды в одном автобусе во все окна лепило снегом, и
пожалел меня славный дедушка, угостив от души орехами.
Старичок святой... Он,авоська, перекаты орехов подсушенных...
Я подумала:"Как же здорово не встречаться с мёртвыми душами!"
07.02.2013.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400565
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.02.2013
Моя шкіра напружена: холодно, зимно раптово.
Наші помисли вищі, та палимо знову їх, знову.
І груднева юга спопеляє так несамовито,
що по шкірі морозом, по нервах — як лезами бритви.
Обережно, агей! Кров гаряча, і я не померла.
Продукую тепло, зігріваю, ношу штучні перли.
Серед бруду міського, шукаючи власну гармонію,
я про Францію мрію, і мрію про теплу Японію.
У вітринах шукаю не “стейк”, – а банальний шматок підчеревини.
Моя шкіра відчула гротеск від шматка сьогодення.
Чим зима завинила, – запитую – чим завинила?!
ГеТееСом чи прадідом, чи татарами з Кримом?
Ким ти станеш один в популяції виду Людина?
Переможцем? Та ні (за відсутності точної рими).
Я несу своє тіло, – чи пак, душу, закуту у ньому, –
дві субстанції мерзнуть на грудневому аеродромі.
Не війна, не війна! Але вкотре, вкотре офіри.
Відрікаємось так, що моя не витримує шкіра.
Тільки є Україна, де жити востаннє і вперше.
І сідлати коня, і дорогу долати, як вершник.
зима 2012
27.12.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388433
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.12.2012
Кудись далеко осінь відійшла,
забувши спакувати теплі речі.
А, може, так летить її душа,
щоби листочком гріти мої плечі.
Грудневий лист..., листок, листочок, він
останнім лицарем тріпоче вітер.
Десь осінь похилилась на ослін.
А десь весна чекає слів та літер.
12.12.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384450
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2012
А ты – полшага и ещё десять.
Стена молчания, я бьюсь, как рыба.
Зима не осень, декабрь, как плесень.
Плюс шесть на улице, морозы мимо.
Плюс шесть на градусник и мёртвой хваткой.
Не меньше градусов, ни больше градус.
Упал мой парусник, дыра заплаткой.
Судьба, не радуйся, такой вот статус.
Руками - солнце: весна пришла бы.
Ты подчиняешь, я отторгаюсь.
И превратится бы - в кокон , в шар бы
путём пошаговых моих простраций.
Катился шар бы по миру странствий
быть одинокой в своём пространстве.
25.09.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382418
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 04.12.2012
Всё о пустом и о пустом...
А миг бесценен обесценен.
Я в поле, я в лесу густом
среди людей тугим листом:
все правы среди трений мнений.
Я набиваю кругозор.
Зерно искомое - из плевел.
Я разграничила. На сор.
Так щель и влага старых пор
влечёт как почва свежий стебель.
Бесценен миг - столетий связь.
Возможно, я жила, но стёрто.
Затёрта старенькая бязь,
где край стола да купола
родным рисунком на скатёрке.
08.11.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376375
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 08.11.2012
И вновь, и вновь приходит Листопад.
И в этой неизбежности - потери.
Усадьбы в икебанах - так закат
забальзамирует естественность материй.
В Европе подготовка к Рождеству...
Усталость вперемешку с листопадом.
Природа затаилась. На листву
ложится первый снег ещё немятым.
Одно и то же да из года в год.
Повтор трагикомедии желаний.
В который раз года и листья - ПОД.
В который раз природа сдаст отчёт,
что снова - листопад без покаяний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375069
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.11.2012
І знову, знову прийде Листопад,
ця неминуча дія, повна втрати.
Забальзамує ікебана біля хат
мороз настиглий - і на листопади.
На листопади сніг - фатальний збіг!
Закінчується рік - банальна втома.
А до щоки сніжинка - перший сніг! -
легенький дотик - лебединий помах.
Чи драма, чи комедія - repeat.
Із року в рік - надії, сподівання...
В черговий раз роки і листя - ПІД.
І вкотре - листопад без покаяння.
repeat - повторить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2012
***
Вимкни байдужі рингтони:
що їм ця осінь, холодним?!
Бо листопад вже за містом
грає нам Ференца Ліста.
Пестить миттєвості втечі
промінь останній із хистом.
Так! Покидаємо місто,
маємо - тільки цей вечір.
Вересень в`яне напрочуд
швидко на кожному кроці...
З нами ще янголи хочуть:
також забракло емоцій.
Осінь...Дорога, дорога ...,
стрічкою, де завиванцем.
Ми , тільки ми! І нікого.
Пристрасним протуберанцем
осінь гойдається з нами.
Листя розпатлане рване
прагне лишитися зіллям
в місяць моєї нірвани, -
як і любов осіння.
14.09.2012.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372448
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.10.2012
Друзья разводятся. И как же их делить?
Где было двое - ноль да с переменной.
От них подарок - каравелла : плыть...
На их же каравелле вдруг измена.
Попутный ветер - после бури - штиль.
На каравелле опустили парус .
Пикник как будто, через двадцать миль -
не верю я ! Развод их - милый казус.
Умножь на на ноль, а в результате - ноль,
число надежды, не число успеха.
Лишь с единицей. Даже если боль.
Друзья разводятся. Я их теряю. Эхом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370648
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.10.2012