| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
Нірвана
За старою традицією,
Про своїх колишніх жінок говорю, наче про мертвих :
Або добре, або ніяк.
Саме тому вкрай мало про них говорю,
Акцентуючи увагу на інших речах.
Наприклад, на досить стабільному розкладі
Авіарейсів довжиною в понад тисячу кеме,
Хоча не зовсім розумію як
Можна вимірювати повітря, невже насправді
Янголи тільки тим і займаються, що біжать на
Короткі дистанції, часом це біг з перешкодами,
Бо потрібно перестрибувати хмари, трупи птахів,
Розчавлених випадковими боїнгами,
Цілі зграї людських душ, котрі блукають у міжчассі.
У коротких перервах між цим марафонським бігом,
Янголи разом з метеликам збирають квітковий пил,
Вдихають його з такою насолодою, ніби це клей,
Ніби це нікотин дійсності, ніби дихати це і є сенс життя.
Тим часом справжнім сенсом нашого животіння
Є розмови, довга артикуляція звуків, азбука Морзе
Горла, янголи ж думають, що мова створена для читання Біблії
Вони кажуть:
грішники, блядь, ви забули про пекло,
Ваші вени проступають на шкірі, наче старі фрески у храмах,
Викиньте свої серця, викиньтеся з вікна, авіарейси до Бога
Відвезуть вас за місцем призначення, покиньте
Ваші розмови, ваші коліна для того, щоб на них стояти, чуєте,
Грішники Аве Марію у ваших барабанних перетинках, відчуваєте,
Як пульсує велике серце голуба у ваших скронях, грішники,
блядь, візьміться за розум, бо порох ви і в порох повернетесь,
амінь, грішники.
Бомжі у вологих підвалах падають на коліна і
Починають хреститися, далі читають Біблію вголос, гаряча
Вода тече каналізаційними трубами, на них приходить спасіння,
Сильним і світлим ударом легких наркотиків і алкоголю глушить свідомість.
І приходить нірвана, Господи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=21715
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.01.2007
О, наші юні матюкливі весни,
Де був шансон, неначе колискова,
Ви знов до мене спомин той принесли ,
Де ми щасливі і у дим готові.
Де ми малі у вчителі васали,
Де звабно бубнявіють форми в каті,
Тремтливими руками ми писали
Брудні слова на палітурках хрестоматій.
Ми не хотіли до Америк, Францій,
Де в самокрутках конопляне зілля,
Дивилися на небо очі вранці
Опісля першого судомного похмілля.
Де в нас не було сорому й сумління,
Де в підворітнях з цигарками вишкіл
У скроні стукає фатальне розуміння.
Ми - це не ми, ми - совкова відрижка.
Андрій Любка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=17961
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.08.2006
...А потім Пабло Пікасо заснув.
Картина малювалася сама.
І сон прийшов, немов через намул,
Сичали демони, повсталі з тла.
Картина малювалася сама.
І був у тому сні аполінер,
Рядками нерозривного листа
Писався вірш, хоча поет помер.
І світло впало німо крізь вікно,
А на картині лиш рядки вірша
Про те, що було з ними так давно.
Картина плакала у темряві сама.
Андрій Любка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=17921
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.08.2006
Тебе не забуду
Святвечір мене зустрів у дорозі.
Зустрів на землі, а посеред неба
висів молодик. У Великому Возі
і Великій Ведмедиці була потреба.
Крім неба й світла, була світлиця
і запах шкіри, і контур плоті,
що звав до себе. Нехай святиться
усе, що доти було і потім.
Бо ніч передерла нам горло спазмом.
Чифірили в келіях старі монашки.
Я не забуду твої оргазми,
щиру наївність, дитячі замашки,
як вікопомну звізду не забуду.
Спогад про тебе згасити не в змозі.
Ніч огортає мене, як Юду.
Святвечір мене зустрічає в дорозі.
Андрій Любка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=17920
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.08.2006
...А потім Пабло Пікасо заснув.
Картина малювалася сама.
І сон прийшов, немов через намул,
Сичали демони, повсталі з тла.
Картина малювалася сама.
І був у тому сні аполінер,
Рядками нерозривного листа
Писався вірш, хоча поет помер.
І світло впало німо крізь вікно,
А на картині лиш рядки вірша
Про те, що було з ними так давно.
Картина плакала у темряві сама...
Андрій Любка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=17908
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.08.2006
По-мойому, любов - це пояс Джехада,
Це самозречення, самоспалення і самовбивство,
Це після горілки - ковток лимонаду,
Циганка сліпа і барвиста.
По-мойому любов - це нічна Чечня,
Потоки крові з СРСР,
Хлопці з УНА-УНСО, подвиг ОУН-УПА,
Цицькасті доярки з молочних ферм.
По-мойому, любов - це руїни Косова,
Страх на ймення Афганістан,
Дорога в Ірак, смерть без наркозу,
Любов - це Голгофа, таїна ран...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=15981
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.06.2006
Купатися у річці,
На піску лежати,
У карти грати
І студити пиво,
На глибину
Немислиму
Пірнати,
На заздрість рибам
Озон ковтати,
Засмагати,
А пам'ять стерти...
І не чекати,
І не кохати,
І не померти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=15980
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.06.2006
накриття
Ранок принишк і закоцюрблено тулився
до мого погляду, наче вуж.
Кричала скажено вигнута вулиця
про давній спомин, якого не руш.
Хрипіли дерева про сутність вітру,
скрипіли вікна про сонний протяг.
Чекав п'яниця якийсь півлітру,
неначе з'яву Господню в плоті.
Іржали двері, неначе коні,
cтогнали дзвони, немов в полоні.
Шум залітав у стійла бездонні,
у мого розуму буйні затони.
Шкварчало сонце, немов в олії,
шипіли хмари, від бігу пінні.
Горіли очі і в них горіли
осінніх багать приглушені тління.
Скроні стукали, як барабани,
борсалась думки темна комора.
Затихлу свідомість безглуздий ранок
хоч не хоч, накриє, як ковдра.
Андрій Любка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=15340
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.05.2006
пиво
коли ми з хлопцями буваэмо на пиві
повз нас проходять ордами дівки
стоять прути великі і слюниві
стоять прути звабливі маяки
і сонце довго нам стоїть взеніті
і все проходять ордами дівки
і ми такі немов в палеоліті
сяйливі і усміхнені дядьки
коли ми з хлопцями буваємо на пиві
коли повз нас проносяться дівки
і ми такі усміхнені й сяйливі
спинися мить прекрасна ти
Андрій Любка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=15074
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.05.2006
потяг
цей потяг який прямує в нікуди
оця трава у плетиві колій
ці хмари рожеві дівочі груди
і їде сонце як бандеролі
ці рельси які ведуть у тунелі
оці стовпи у тенетах дроту
примарне світло нічні борделі
і склянка кави немов компоту
куди я їду затерта мапа
мости вокзали касир квитковий
полиця верхня ковбойська шляпа
дешева постіль пейзажі кльові
брудні примари страрезні роми
жінки вагітні симптоми сніду
цей сміх і карти дешеві пломби
куди я їду куди я їду
Андрій Любка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=14975
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2006
ісус
в ту ніч ісус ходив по воді
вода була холодна і тьмяна
ішов петро а за ним сурмачі
апостоли всі безнадійно п`яні
апостоли всі роти у крові
в руках хліби шматочками риба
в ту ніч на воді горіли вогні
і грала музика наче вибух
в ту ніч усе потопало в вині
заграли джаз збожеволілі дзвони
і мироточили на стіні
священні як лоно ікони
горіли книги горів вівтар
циганки голі неначе жриці
і взявши соло всесильний цар
став раптом схожий на лик п`яниці
і всі залилися гавкотом псів
на небі місяць висів як люстра
та вмовкли всі і померли всі
бо так говорив заратустра
Андрій Любка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=14974
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2006
спілка
що таке спілка письменників
це обов`язково передплатити
газету літературна україна
згадати про добрі радянські часи
про безплатні квартири
відпустити козацькі вуса
раз на рік писати статтю
про духовну деградацію нації
при кожній нагоді цитувати самого себе
водити колег на п`ятдесят грам
запивати одним томатним соком на двох
побухати на черговому ювілеї
встигнути з`їсти останній бутерброд
а якщо ні то завернути в серветку
і о боже за ціле життя
не написати нічого путнього
Андрій Любка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=14973
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2006
задовбало
Кожного дня одне й те ж саме.
Ранкові газети, невиспаність, поспіх.
Однакові зануди,
зрештою, цілком оригінальні.
Національна ідея,
ті ж самі суперечки довкола неї.
Нез*ясованість поняття "дискурс".
Питання гендеру,
насправді ж самоутвердження фемінности.
Право на сповідь.
Поспіх, дзеркало, зачіска.
Також постійна відсутність
себе і думки.
Чітка громадянська позиція,
медії, турбота про тебе.
Спрага, поспіх.
...залишається плюнути.
Андрій Любка
Кожного дня одне й те ж саме.
Ранкові газети, невиспаність, поспіх.
Однакові зануди,
зрештою, цілком оригінальні.
Національна ідея,
ті ж самі суперечки довкола неї.
Нез*ясованість поняття "дискурс".
Питання гендеру,
насправді ж самоутвердження фемінности.
Право на сповідь.
Поспіх, дзеркало, зачіска.
Також постійна відсутність
себе і думки.
Чітка громадянська позиція,
медії, турбота про тебе.
Спрага, поспіх.
...залишається плюнути.
Андрій Любка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=14972
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2006
передчування смерти
Я відійду під ранок. Імла враз підступить під горло.
Свідомість і місто вільготний покриє туман.
Стіни в кімнаті смерть пофарбує на чорно.
Пам*ять стрибне у прірву малим кошеням.
Я від*їду на захід. Тоді усвідомлена голість
неба повільно переросте у пустку душі.
Темінь поглине мій крик, і мій вірш, і мій голос,
Контуром мертвого тіла віддячу земній суєті.
Я відійду під ранок. Відбуду, відпишу, відсяю.
І над горизонтом світанок ковзне, наче ніж.
Але перш ніж рорзтати в заграві кривавій,
я залишу Землі власний голос, і сум свій, і вірш.
Андрій Любка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=14971
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2006