| Сторінки (1/16): | « | 1 | » |
Я б писала тобі бескінечно вірші,
Та слів щоб описати мою любов просто немає.
Я б обіймала тебе цими рядками
І тихенько торкалась душі..
Цілувала в щічку не торкаючись губ.
Так ніжно, словами зігрівала б теплом,
Без чаю, без кави..лиш тільки словами
Виманювати цю безмежно чарівну посмішку.
І запалювати в очах бажання:
"Назавжди бути моїм"
Ангел Яна*
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2014
Ми не помітили як настала осінь, опале листя хрустить під ногами і вічно замерзлі руки які нема кому зігріти як і серце…Чи люблю я осінь? Золоту бунтарку.. Люблю… з її запахом шоколаду який розливається по вулицях. З її найтеплішими обіймати бо саме осінню обійми коханого найніжніші і найтепліші. Саме осінню найбільше хочеться ніжностей і неочікуваних радощів. Щоб хтось запрошував на чашечку чаю чи кави, чи просто грів руки, дихаючи на них. Люблю осінь, адже тільки осінню цілунки солодкі як мед, вони з запахом яблук, чи груш зливаються в танок осінніх квітів. На вулицях гуляють закохані пари, чи люди в яких сум в очах, адже вони самотні.. осінь пора самотності.. чому ж взяла в звичку закохуватись осінню . не зимою, не весною, не літом?... а осінню… навіть коли кохання живе в моєму серці, кожної осені воно збільшується розцвітаючи з новою силою. Хочеться кричати як сильно люблю і як сильно сумую.. як хочеться тепла і обіймів, ніжностей, цілунків і багато шоколаду). Безкінечно люблю тебе* і осінь…
Ангел Яна©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531609
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 22.10.2014
І так було.. вокзали, перони
Безутомні розлуки
А поруч чужі руки
Без наслідків без причини
Не твої обійми не твої слова ласкаві
Чомусь так сталось
І все ж усе це бажалось
А можливо думки не праві…
І тебе нікуди не відпускали?
Ти ще там всередині
Можливо тільки сьогодні
А завтра пропали…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2013
Нехай тобі розкаже дощ
Як було боляче коли ти йшов
Нехай тобі розкаже вітер
Як я любила білі квіти.
Любила дощ любила ніч
Чому ж сліз німих потік
І знову слів гіркий туман
Твоє "Пробач" і Прощавай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2013
І от вже осінь закрутила листям і співає свою сумну пісню про щось своє
Хтось комусь ніжно руки гріє, а хтось помітив, що чай охолов...
Я люблю осінь..це пора ніжностей й тепла... Це щось моє, особливе і казкове.
Я обожнюю запах осінніх яблук які ввібрали всю соковитілсть і медовість літа, яке вже давно минуло, але ще пахне десь в душі..
Це моя пора, пора кохання і теплих обіймів, пора віри в щось більше ніж буденність*
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453278
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 08.10.2013
І буде так як ти колись хотів
Не буде сліз і розлуки
Лиш посмішка і твої руки
І безліч приємних слів
І полине серце за тобою
У небеса десь вище хмар
Десь там де зорі, а ми стобою
У снах будуємо свій рай
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2013
Без правди і без вороття
Твої слова давно уже згоріли
Без пам’яті без почуття
Вони нікого не любили
Не вірили все прокляли
Слова безутомні і безжальні
Тебе у світ чужий вели
Мене ж залишили в бажанні
Лиш проклинати почуття
Залишилось мені з тобою
І вірити в слова без вороття
Прокляті тоді тобою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2012
А все вже по іншому… Ми обираємо шлях продовжуємо своє життя. Робимо вибір правильний чи неправильний… Все змінюється, з нами немає тієї людини яка вчила вірити в щось більше ніж життя. Не має того світу в якому були тільки ти і я. Вже ніхто нікому не скаже «Ти і я на ТРИ МЕТРА НАД ЗЕМЛЕЮ» Хоча наші дороги розійшлись, залишається вірити, що одного дня вони знову зійдуться…. Але чи хотітимемо ми цього, адже з нами будуть ті, які дали сили жити далі.
Заставили серце битись частіше… Ми ніколи нічого не забуваємо, просто закриваємо глибоко в серці… і робимо вигляд, що ніби все забули…Хоча насправді нічого не забули.
Ми пам’ятаємо все з першої секунди і до останнього слова…Коли згадуємо це знову стає боляче, як вперше.. хоча ще гірше…Це і є Кохання… Коли засинаєш в сльозах.. і прокинувшись знову плачеш, просто від того, що втратив те що заставляло сміятись, радіти і помічати кожну дрібницю в цьому великому світі. І ти шепчеш про себе: «ЇЇ чи Його більше немає»! Немає дороги назад.. Нажаль змінити чи повернути нічого не можна. Залишається тільки змиритись. Зупинитись всього на секунду, Вдихнути глибоко повітря і рушити далі… В безкраїй світ… де все по іншому, де все зміниться…
P.S Присвячується фільму “ Три метра вище неба”. Цей фільм змінив мене і моє ставлення до життя. Навчив цінувати кожну мить проведену з коханою людиною. Адже одного дня ми можемо втратити все, що так бережемо. І тоді захочемо повернути все назад, а вже пізно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304169
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2012
Забудеш? Ну, що ж забувай!!!
Ідеш? Ну, що ж іди…
А я залишусь ще там
Де вітер розвіяв сліди…
Дощ… скільки можна? То плачеш, то смієшся. Дивишся вслід тій, яка не буде більше твоєю. Ти сам все розрушив не знаючи, як вона кохала… Жила лише тобою. Ти зруйнував це.. і що тепер… дивишся на неї і розумієш: «Вона ідеальна» так вона така тільки більше не твоя… І не буде твоєю... Вона змінилась...О, так вона стала іншою... Менше сліз, більше посмішок... Ти ж сам цього хотів.!. Ти ж хотів щоб вона забула тебе... Вона здійснила твоє бажання…
Ти ж сам цього хотів
Чому тепер жаліти
Й безжально в темінь сльози лити
Туди де вже не має снів…
Ти ж сам цього хотів..
Тож що тепер?…
Усе банально й не потрібно?…
А що казати їй…
Лиш теплий чай..
На мить зупиняв сльозу
Таку пекучу й гірку
Крізь біль якось жила
І посмішка її сіяла..
Та тільки вдень…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2012
Ще не згасли слова…
Сказані тоді тобою
Хоч болючі.. ой до болю
Без ніжності й твого тепла
Ти думав я усе забула
О ні живі іще вуста
І в пам'яті вічно лиш твоя
Прекрасна, ніжна і проста…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2012
А можна я помрію?
Забилось серце в тишині
Що означає мрія,
Коли самотній ти?
На серці тьма,
В душі туман.
І де ти, хто ти?
Чому життя такий обман?
Неможна бути з тим з ким хочеш...
Та мрія...
Він тільки в снах,
Чому не здійсниться ніяк?
Та все ж таки...
Можна я помрію?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2011
Кінець. Я поставила крапку.
Я забула тебе й свої сни,
Перекреслила мрії...
І залишилась одна...
Мені осінь в цьому допомогла.
Я довірилась їй даремно,
Не знаючи що буде далі...
А далі була тишина
І на очах блищала сльоза...
Я зрозуміла що зосталась одна,
Чия в цьому вина?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2011
Важко? Та ні... Просто хочеться плакати... І що заважає? Просто...немає сил. Хочеться, кричати...тікати... Бігти за вітром... Вдаль, туди де немає світу... Туди, де всім всерівно хто ти і звідки... Не ховаючи сльози бігти, бігти вперед і ніколи , ніколи не зупинятись... Не озираючись назад... Тільки вперед витираючи сльози...вперед... Не боятись впасти на своєму шляху... Не боятись вітру чи дощу... Не боятись світу... Бігти забувши все і про всіх... назавжди іти... Я тікаю від самої себе! Світ давно від мене втік..Так. Саме так, він покинув мене! Але я змерилась з цим.. Я звикла, що всі тікають від мне... Ось і я тікаю... Тікаю...від...всіх... Тікаю...від...себе...............!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295673
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 24.11.2011
Я би пив те кохання до ранку.
Там де ночі й забуті пісні.
Я б не відпустив тебе ні на хвилинку.
Щоб не забути твої очі сумні..
Я би вірив в те чого вже немає,
Моря шум і шовк твоїх вуст.
Нехай серце нічого не знає.
Але вірить, що ти знову тут...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2011
Листям жовтим впаду із небес
Я в долоні найніжніші твої
Променем сонця поцілую,
А мій вітер тебе обійме.
Хоч не поруч не разом з тобою
Та все одно я сильніше кохаю
І мій погляд летить за тобою
У далекі незнані краї,
Я завжди буду тільки з тобою.
Сонцем, дощем чи теплою весною
Я житиму в твоїх очах,
І приходитиму до тебе у снах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2011
В останнє… і тишина. Твоя, чужа, яка різниця… Прекрасна ніч, зі сльозами на очах в повній самотності… дивлюсь на небо. Зорі всміхаються в слід. Усе чуже і не потрібне, непотрібне без нього… Без його очей, і такої рідної посмішки… Ми ж навіть не знайомі, а таке враження що я знаю його 100 років… Знаю про нього все, що любить, а що ненавидить… Хоча я не знаю про нього нічого… Всього один раз бачила… Банально…але я зрозуміла, що безповоротно закохалася… Я не думала що здатна на таке почуття… Я не вірила, що вмію кохати… І що коли не будь закохаюсь… А ще й так сильно… Я зрозуміла, що просто не можу жити на цьому світі без нього… Я дякую Богу, що зустріла Його…і водночас молю про знайомство з ним… Я знаю ми ніколи не будемо разом(… Він – зірка… а я – ніхто… Та він моє натхнення… Я знову живу і можу писати… Серце склеєне, душа вільна… Я готова Жити…..ЗАРАДИ НЬОГО!!!!!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294898
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2011