Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
В останній день побачення,
В останню ніч, яка передувала
Зустрічі з солодким запахом
Важкого й довгого прощання
Не спала я і тиша навівала
Солодке марення, й бігом
Щезала в шумі озера, де ми
Годиною потому сиділи у човні
Говорячи про вічне, цілуючи
Так ледве знайомі руки,
І рідні напрочуд очі,
Яких не побачити досі
Цілуючи, щоб не забути
Рук твоїх ніжні дотики
І зелених очей відчути
Пронизливий погляд, допоки
Не настане момент прощання,
Коли я ще нажаль не зумію
Розрізнити тебе від бажання
Проте тепер, уночі розумію
Як важко спогади оці лишити
У голові, а не у серці…лише
Пробач що не можу стерпіти
Я думала все набагато простіше
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2012
Спробуйте, закрийте рота тим,
Хто завжди говорить багато
А не тим, що і без того німі
Спробуйте змовчати завзято
Коли сотні слів у гортані
Так прагнуть вирватись із цим
Шаленим бажанням сказати
А ви змовчіть, замовкніть
І стане роковою мить
Коли вдалося вам здолати
Не самовите прагнення до слів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331899
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2012
Зніму тягар
І викину його
Кричущого навсібіч
Важкого болю,
Що впав мені
Знеможений до ніг,
Зламавши пальці,
Порвавши одяг
Він повернувся…
Тихо, ніжно ліг
Спустившись мені на коліна
Просив пробачення
Цілував руки, плечі, зап’ястя
Хрустіли кості
Молив побачення
Та марно уже сподіватися
Слова пусті
Немає куди діватися
Вже було не до того,
Щоб платити
За минулі помилки
Твої і мої
Немаючі чим відкупитися
Він остогид вже
За ці всі роки
Тягар, що приніс його ти
Повісив на плечі мені
Звичайно…нехай спочине
Очманіла від болю
Прошу… забери
Кричу… обманувшись
Або, давши можливість
Себе обманути
Напевно зроблю, як ти хочеш
Закрию собі рот
Обома руками
Щоб бодай слово
Не вилетіло із уст
Адже, ти так не любиш
Коли я говорю багато…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294359
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2011
Якщо не можеш досягнути
Того, що іншим не під силу
Прийшла пора тобі збагнути
Немає у душі пориву
Міняти те, що вже набридло,
Не можеш труднощі прийняти гідно
Залишився нікчемний страх,
Що видно здалека в пустих очах
Повільно падаєш із усіма на дно
Із тими, що бояться вже давно
Сказати слово, ступити крок,
Що не лишаються морок
Тікають в тінь, де стелю і підлогу
Не розділяють на дві паралелі
Там, де не треба дивитись погоду
Там, лише дві попарні стелі
Це місце у пустій душі
Яка позбавлена змагань
Немає серця намагань
І розуму поривів нині
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294357
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2011
Не повільний, не вловимий час
Він лине швидко через нас
Але цікаво іноді виходить
Одна година вічністю проходить
Або ж, бува, годиною життя
І вже немає майбуття.
Ми те, що маємо так не цінуємо
Марно хвилини втрачаєм, не віримо
І не зважаєм, думаєм – ще доженеш,
Але все втрачене ніколи не вернеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293662
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2011
Не можу чекати –
Хвилини вечірні,
Їх рахувати
Я стала повільно
Та марно, я знаю,
Що робиш ти
Тебе відшукаю
І будемо ми
Шукати в словах
Нікчемні помилки
Робити в думках
Провали і дірки
Та я розумію –
Зі мною не легко
Ти знаєш, я вмію
Поранити крепко
Повір, ненавмисно
Люблю ж бо тебе
Порвалось намисто?
Його час збере
Як нашу надію
Як вірну любов
На двох одну мрію
Час збереже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293657
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2011