| Сторінки (1/38): | « | 1 | » |
Минуле пазурі впиває
І розриває на шматки!
Любов ніяк не відпускає,
А йде по сліду крізь роки.
В глибинах серця потаємних
Ми поховали почуття.
Й нові актори вже на сцені
Театру з назвою «Життя».
«Чого ж ти пазурі впиваєш
І розриваєш на шматки?» –
Я у минулого питаю –
Та знов у відповідь гудки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023
Кажуть, що далеко в лісі
Мешкають примари,
Де верхівки сухостоїв
Зачіпають хмари.
Одинока там зозуля
В темряві кукує.
Як спитаєш в неї, скільки? –
Мало відрахує.
Бо приречений у хащах
Загубитись кожен.
Хто врятує бідолаху?
Хто йому поможе?
Сиро, наче у могилі,
Мокре все навколо.
Ось, здається, повертаєш,
Але йдеш по колу.
У кущах та у корінні
Зупинивсь навіки
Той годинник, що невпинно
Підганяє жити.
Тож чекати на спасіння
Будеш ти до смерті.
Та й у ній нема нічого –
Будемо відверті.
Чуєш різні голоси –
То дерева кличуть.
У сплетінні почуттів
Помічаєш відчай.
Сміх, ричання і виття
Тих, кого немає.
Раптом тиша... Чути як
Серце калатає.
Але ні! Не може бути!
Що за пісня дивна?
Наче мати колискову
Шепотить дитині.
Хто у топкому болоті
Солодко співає?
Від сторонніх її погляд
Маска прикриває.
То трагедії є образ! –
Впізнаєш одразу.
Бо гниле лице старої
Викличе відразу.
Ні живе, ні помирає –
У пітьмі існує.
Та мелодію сонливу
Діти вже не чують...
Їх не стало ще до того,
Як цей ліс з’явився.
Коли парубок завзятий
В озері втопився.
Збожеволіла дружина,
Гіркі сльози лила.
Не схотіла більше жити
І дітей схопила.
«Мої дітоньки хороші,
Хочете до тата?» –
Потягла малечу бідну
Батька зустрічати.
На те озеро глибоке
В ніч страшенно темну.
А що потім? Вже ніхто
І не знав напевно.
Але згодом засихати
Ця водойма стала
І від себе далі й далі
Сім’ї відганяла.
Не пішла одна єдина –
Безвісти, що зникла.
Хоч останні, ніби, чули
Навздогін їм крики.
Не звірячі і не людські
До кісток лякали,
Тому перших дуже швидко
Другі доганяли,
Залишаючи подалі
Прокляту місцину,
Через сотні років котра
Вкрита лісом сивим.
Де в’язке болото сіре
Озеро змінило.
У суцільному тумані
Пісня й досі лине...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023
Є люди-янголи на світі,
Які спускаються з небес,
Аби одного дня зустріти
Когось зі змучених сердець.
Та тільки зовнішністю схожі
Вони на грішників-людей.
Їх розпізнати може кожен –
Де небайдужість до проблем?
А там, де янгол опинився,
Закривши крилами від бід
Людину, з котрою зустрівся,
Щоб їй добра відкрити світ!
Є й клопітливі, добрі люди,
Які оточують когось,
Допомагають, хочуть бути
З близькими поруч, коли щось.
Проте, від янголів різняться
Ці люди тим, що не підуть,
От тільки задуми здійсняться –
Заблудлі шлях свій віднайдуть.
І люди-янголи зникають
Так само швидко, як прийшли.
Людьми їх всі запам’ятають,
Хоч, ясна річ, вони – не ми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2020
[i]Прошу, прости меня,
Давай начнём с нуля.
Не уходи,
Я исправлю ошибки свои!
Скучаю без тебя.
Услышь меня, судьба!
Я молю, верни
Ты нам двоим
Те счастливые ночи и дни.[/i]
Пусть я всё разрушил,
Все клятвы нарушил…
[i]Прошу, прости меня,
Давай начнём с нуля.
Не уходи,
Я исправлю ошибки свои!
Скучаю без тебя.
Услышь меня, судьба!
Я молю, верни
Ты нам двоим
Те счастливые ночи и дни.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775606
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.02.2018
Рушай, рушай на світло крізь пітьму,
Зі шляху лиш не звертай.
Спитай – поруш питанням тишу цю:
Де ж втратили ми рай?
Шукай, шукай для нас надійний дім –
Будемо там удвох.
Нехай в його вікні горять вогні,
Щоб я тебе знайшов.
[i]Відкрийте, люди, нарешті серця,
Про почуття щиро ви розкажіть!
Відкрийте, люди, нарешті серця –
Прохання ближніх почуйте своїх![/i]
Пливи, пливи до мене з глибини,
Руку мою візьми!
Люби – з любов’ю в серці здатні ми
Загублений рай знайти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2018
Иди, иди на свет сквозь темноту,
С пути не сворачивай.
Спроси – нарушь вопросом тишину:
Где же потерян рай?
Ищи, ищи для нас надёжный дом –
Там будем мы вдвоём.
Зажги скорей в окне его огонь,
Чтоб я тебя нашёл.
[i]Откройте, люди, друг другу сердца
И расскажите о чувствах своих!
Откройте, люди, друг другу сердца –
Услышьте тихие просьбы других![/i]
Плыви, плыви ко мне из глубины,
Руку мою возьми!
Люби – с любовью в сердце сможем мы
Потерянный рай найти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775277
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.02.2018
Они кричат, что нам двоим
Не миновать разлуки.
Но мы не верим больше им
И держимся за руки.
Боялись даже мы тогда
Расстаться на минутку,
А жизнь сыграла, как всегда,
С любовью злую шутку.
[i]Мне жить осталось ровно день,
Но сдаться я не смею!
К тебе прийти сквозь свет и тень.
Я всё-таки сумею!
Ещё горит в окне свеча,
А ты ждешь за стеною.
И я бегу от палача,
Чтоб снова быть с тобою![/i]
«Пока нас смерть не разлучит» –
Союз скрепили клятвой.
Расстаться много есть причин,
А эта стала правдой.
Уже не будет ничего –
Остались только муки…
Но знаешь, что важней всего? –
Мы держимся за руки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616956
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.10.2015
Словами красивыми,
Порой неправдивыми
Многое можно сказать.
Но самые нежные
Чувства по-прежнему
Труднее всего показать.
И вот, когда кажется,
Что главное скажется
Без каких-либо фраз,
То слово «люблю»
Я ей повторю
Не раз, не раз и не раз.
[i]Ведь ТЫ зажгла
В груди очаг,
Где сердце ледяное тает.
ТЫ – моя!
И без тебя
Я жизнь свою не представляю![/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616955
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.10.2015
Зійтись у танці не вдалося
Цим двом закоханим серцям.
Він не вдихав її волосся
Та не стискав в обіймах стан.
І на плече вона не клала
Свою голівоньку йому,
Бо Небеса їх не з’єднали –
Зробили все по-своєму!
Вони йдуть різними шляхами,
А коли чують пісню ту,
Під котру все ж не станцювали, –
Пустити можуть і сльозу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2015
Вона - це символ України
Від сьогодення до віків!
Тендітна дівчина Надія
Сильніша за чоловіків!
Саме ім’я її говорить:
У нас є шанс перемогти!
Залізну волю і хоробрість,
Як у Надії, де б знайти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564758
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.03.2015
Нікому ніколи здолати не вдасться
У війнах гартований мужній народ,
Який нещодавно з колін підійнявся,
А зараз повинен рушати на фронт.
Аби захистити свою Батьківщину,
За Матінку-Землю і Бога-Отця
Із ворогом, котрий ударив у спину,
Ми будемо битися всі до кінця!
В ім’я України стаємо до битви!
Я впевнений в тому, що кожен із нас
За рідні краї, де зростатимуть діти,
Останнє віддасть у теперішній час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560954
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.02.2015
Гортаючи пожовклі сторінки
Стосунків, що не виросли в кохання,
Їй захотілось раптом утекти
Туди, де щастя бачила востаннє.
В дитинство? Або, може, у роки,
В яких була ще зовсім молодою,
Й життєві білосніжні сторінки
Не списані тремтячою рукою?
Взяла б усе спалила залюбки –
Щоденники, думки і власне тіло!
Вона зробила це! Пожовклі сторінки
Вцілили, а от інше все згоріло…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538302
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2014
Он в обиду не даст никогда.
Мы друг друга с полслова поймём.
И плечом к плечу вместе всегда
Сквозь любые невзгоды пройдём.
Нет надёжней его и вернее.
Иногда уже нечего ждать,
А он скажет мне: Саша, скорее
Расскажи, и мы будем решать!
Все проблемы, задачи и споры,
Когда рядом он, – сущий пустяк.
Говорят, между братьями ссоры,
Нету дружбы… Но это не так!
Если в детстве друг друга гоняли,
То сейчас не разлей мы вода.
Вместе жили, гуляли, мечтали…
Словно птицы, летели года…
Пусть расстанемся может когда-то…
Ведь своя у нас будет семья.
Но уверен я в том, что мы с братом
Просто лучшие в мире друзья.
Никогда не оставим друг друга
И на каждую встречу придём.
Он с улыбкой протянет мне руку,
Я в ответ – и мы снова вдвоём!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377880
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.11.2012
Коли здобудеш перемогу –
У першу чергу дякуй Богу,
Бо він постійно був з тобою –
І до, й під час, і після бою.
Коли стоїш на п’єдесталі –
Нічого кращого медалі,
Яку так тяжко здобував,
В житті до цього ти не мав.
Коли нарешті будеш вдома,
Тебе охопить сильна втома.
Та не хвилюйся, біль мине.
Ти переміг! Це головне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2012
Сьогодні було вже не так...
Цікаво чому? Поясни!
Дай, Боже, який-небудь знак.
Нехай ми побачимо сни.
Далеко пішли у пітьму
Ті мрії, що поряд були.
З собою тебе я візьму!
Одначе, не знаю коли...
Дванадцята ночі тепер.
Повітря від тиші тремтить.
То хто ж цього разу помер,
І хто народився в ту мить?
Що завтра чекає на нас:
Спокуса побачити світ?
На це відповість лише час,
Тому сперечатись не слід.
Ми бачили вчора кіно
Про наше майбутнє нове.
В хатині розбилось вікно,
Хоча там ніхто не живе.
Так порожньо якось отут –
На серце я руку поклав...
Та час вже іти в інститут,
Бо іспити досі не склав.
Ніколи не знаємо, як
Закінчиться наше життя.
Сьогодні було вже не так...
Паскудне якесь відчуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325223
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2012
Есть та, которую, друзья,
Всем сердцем обожаю я.
Талантом, вдохновеньем –
Её прикосновеньем
Рождаются творенья.
Поэт спасибо скажет ей –
Античной спутнице своей.
*Первая буква каждой строки раскрывает имя нашей покровительницы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323758
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.03.2012
Біжить і падає... Встає –
Та знову до землі...
Його потвора дістає
Крилата уві млі.
Чорніє купол вдалині.
Чи доповзе туди
У саднах з тімені до ніг
Хлопчина молодий?
Голодні демони пастки
Приготували знов.
Там недоїдені кістки
Уже зросила кров.
В мороз кидає та у жар –
Це страх бере своє.
Не припиняється кошмар –
І хлопець в двері б’є!
Старої церкви край села,
Яка й спинила їх:
Померлим спокій надала,
Йому простила гріх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2012
Я хочу купатись в безмежному морі
Очей твоїх синіх.
Забути про все і затримати час.
Вони фантастичні, не просто красиві!
Їх полум’я в темряві викаже нас.
У тій, що невпинно життя поглинає,
Зі всіх почуттів залишаючи страх.
Та я не боюся тепер, адже знаю:
У тебе є світло небесне в очах.
Я хочу купатись в безмежному морі
Очей твоїх синіх.
Забути про все і затримати час.
Вони фантастичні, не просто красиві!
Їх полум’я з темряви виведе нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2012
Упав на землю тихий вечір.
Його в народі звуть Святим.
От зірка перша вже, до речі,
Згори людей вітає з тим,
Що наш Спаситель народився.
Благословляє він усіх –
І тих, хто праведно молився,
А тих, хто часто коїв гріх,
Різдво врятує від падіння
У прірву зла та безнадії,
Бо разом з ним іде спасіння.
І це, по-справжньому, подія,
Що світлим зробить майбуття!
Як перестануть всі грішити,
Здійснять нарешті каяття
І будуть чистими, як діти.
Різдво дарує нам можливість
Почати заново усе...
Таку цілющую властивість
Народження Христа несе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2012
Його душу не брали до Раю,
І Диявол її не хотів..,
Тому досі по світу блукає
Хрестоносець, що Церкві служив.
Наказала остання суворо:
Християнство у маси нести!
Кров усіх, хто чинив непокору,
Орошала мечі та хрести.
„Як прихилиш до Бога невірних
Або знищиш їх, – папські слова, –
„То Ісуса здобудеш прихильність –
Будеш з Ним, коли прийде пора!”
Та убивці тепер ні до Раю,
Ні до Пекла з розп’яттям святим,
Тож століттями лицар блукає
Між Землею і Небом один.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2011
Хочу я с ней встречать рассвет
И днями целыми гулять.
Её прекрасней в мире нет!
Таких боятся потерять.
Хочу заката с нею ждать,
Чтоб ночи вместе проводить.
Целуя, нежно обнимать
И наслаждение дарить.
Хочу всегда с ней рядом быть:
И днём, и вечером, и ночью.
Мне без любимой не прожить –
Уверен я и знаю точно!
Теперь я знаю, что любовь
Навеки в сердце у меня.
В неё влюбляюсь вновь и вновь.
Да так живу пока что я…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299958
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.12.2011
Літаю над містом я літнім:
Вивчаю громадське життя,
В якому, на жаль, не помітні
Шляхетні людські почуття.
Літаю над містом осіннім:
Вдивляюсь в обличчя людей.
Та в них не вбачаю прозріння
І справжніх великих ідей.
Літаю над містом зимовим:
Напевно тут шансів нема
Геройство побачити знову –
Активних скувала зима.
Літаю над містом весняним:
Та знаю, що гратиме кров,
І буде політ мій не марний –
Усіх розтормошить любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298693
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2011
За что в подарок ангелы приносят крылья?
Зачем надежду дарят, не спросив?
Ты жил, как спал, – и вдруг всё изменилось:
Проснулся не один среди руин.
Нет радости и нет печали –
То до него лишь пустота…
Зачем мы в жизни повстречались?
Но точно знаю – неспроста.
В глазах его тоска разлуки
И горечь от несбывшихся надежд.
Он в крылья превратил мне руки,
Чтоб от несчастья уберечь.
Душа рванулась вверх – взлетела,
А из-под ног земля ушла!!!
Я поняла, чего хотела,
Я поняла, чего ждала!
Законам физики послушны
Становимся мы вновь и вновь,
Когда по жизни равнодушно
Бредём, не веря в силу снов, –
Пока мечта не постучится,
В надежду дверцу приоткрыв.
Сам ангел с неба вдруг примчится,
Крылами щедро одарив.
Но только искренне поверив,
Увидеть сможешь ты его.
Когда откроешь в сердце двери, –
Уже не бойся ничего!
И пусть живёшь ты в мире злом,
Где плакать хочется от боли, –
Развеет он печаль крылом,
Которых два аж за спиною.
Летя к нам, ангелы не знают,
Что на земле их пекло ждёт.
В огне том крылья обжигают
И прекращают свой полёт.
Но им везёт, когда встречают
Того, кто верит в чудеса.
Ему и крылья оставляют,
Чтоб он поднялся в небеса.
И как прекрасно, что есть люди,
Которым можно доверять.
Тогда и ангелы к нам будут
Всё чаще-чаще прилетать.
Всем за внимание спасибо!
Ответом мы закончим стих:
За что в подарок ангелы приносят крылья? –
За то, что верите вы в них!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297379
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.12.2011
Лишилась сама на дорозі,
Де справа і зліва хрести.
Забути його ти не в змозі,
Тому хочеш просто піти.
Тебе супроводжують тіні,
Що також блукають одні.
Ти їх королева віднині,
Вони – вірні слуги твої.
Самотньою бути нелегко,
Тому до Диявола йдеш
Кривавою стежкою в пекло.
Та шлях цей оманливий теж.
Тебе там ніхто не полюбить:
Кохання живе на землі.
А темрява душу загубить.
Лиш світло врятує її,
Що в серці чиємусь палає.
Проте, не зігрієшся ним,
Дарма він на когось чекає,
Бо ти вже домовилась з тим,
Хто щастя примарне дарує
Тут в обмін твоєї душі.
Благаю, готесо, подумай,
З укладенням ти не спіши
Такої угоди страшної!
Ось тільки назад озирнись:
Можливо стежиною тою,
Якою пройшла ти колись,
З метою тебе відшукати
Хтось також іде крізь пітьму,
Не душу твою щоб забрати,
А щоби віддати свою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2011
Життя-сміття – це рима?
Та ні, скоріше факт:
За вікнами й дверима –
Суцільний сміттєбак.
Давайте не псувати
Життя навколо нас.
Про землю рідну дбати
Я закликаю вас!
Планету, душу й тіло
Очистимо разом,
Щоб серце не боліло
Від бруду за вікном...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296496
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2011
Яким життя повинно бути,
Щоб коли смерть свою зустрів,
Ти б зміг полегшено зітхнути,
Бо не дарма його прожив?
Чи має бути це служіння?
Державі, Господу, народу..,
Чи-то прийдешнім поколінням
В майбутнє викласти дорогу?
Або ж існуєш ти для того,
Щоб йти до власної мети?
І не чіпаючи нікого,
Своє так щастя віднайти?
Тож, те питання всі ми маєм
Колись поставити собі,
Бо певен я, не кожен знає,
Для чого він на цій землі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2011
Я распахну окно в ночи,
Впуская полную Луну.
И под мерцание свечи
Спокойно лягу да усну.
Во сне я встану и пойду
Искать, любимая, тебя.
С ума, наверное, сойду,
Ночами мучая себя.
Наивно верю, что во сне
Смогу найти свою любовь.
Безумно радуясь Луне,
Стаю лунатиком я вновь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295634
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.11.2011
Кожен хоче слави,
Прагне до зірок.
Про вогні яскраві
Тисячі думок.
Щоб таки дістати
Зірку з висоти,
Маєш працювати
Над собою ти.
Це назустріч мрії
Є найперший крок,
Сповнений надії
Досягти зірок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295150
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2011
Никогда больше вместе не будем!
С этой мыслью один на один
Мы теряем того, кого любим,
А потом месяцами грустим.
Не хотели обидеть друг друга,
Отношения те берегли...
Обнаружили после с испугом
Окончание страстной любви,
От которой уже задыхались.
Наказала судьба нас двоих.
Идеальными быть мы старались,
Умолчав об изъянах своих.
Правду жизни узнать заслужили.
Хоть могло получиться не так,
Если б вовремя мы отступили.
Часто ссорились – разве не знак?
Пожалеем, возможно, когда-то,
Что любовь не смогли уберечь.
Нашей встречи прекрасная дата
Станет сердце безжалостно жечь.
Пусть тогда только всё начиналось,
Но уверены были с тобой:
Не спроста на земле повстречались.
Называли знакомство «судьбой».
Говорят, время раны залечит.
Остаётся смириться и ждать.
Как любовь, боль потери не вечна,
И начнёт каждый пару искать.
Никогда больше вместе не будем!
С этой мыслью один на один
Оставляем мы тех, кого любим,
Чтобы вскоре отдаться другим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294857
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.11.2011
Душа кричить, а серце б’ється.
До леза тягнеться рука...
Вона ніколи не здається,
Бо народилася така.
Не піддавалась темній силі,
Хоч поряд світлої нема.
Вона нікого не просила,
Завжди робила все сама.
Таку не здатна підкорити
Ні зла, ні добра сторона.
А от самотність може вбити!
І це доводить нам вона.
Душа кричить, а серце б’ється.
До леза тягнеться рука...
Вона ніколи не здається,
Але тепер, на жаль, слабка,
Бо не знайша того, хто зможе
Відповісти на почуття.
Пробач її, благаю, Боже!
Вона страждала все життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294116
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2011
І
Ножем пробив грудну клітину –
„Розбите” серце розірвав.
Нещасний парубок загинув
За те, що відьму покохав.
В якої розум не дівочий,
Обличчя й тіло чарівні.
Зелено-сірі в неї очі:
Такі прекрасні і страшні.
Де легко можна потонути
І загубити всі сліди.
Назад уже не повернути –
Як у полоні будеш ти.
Захоче дуже – закохає
У себе будь-кого вона.
Її обранець випиває
Любов з отрутою до дна.
Його тоді лише відпустить,
Коли награється сама.
Але до цього хлопець мусить
Перетворитись на раба.
За нею ходить бідолаха.
Усьому іншому кінець!
Хоч не планує та діваха
Іти з „коханим” під вінець.
Ну хай побавиться і кине,
Як часто в світі роблять так.
Та відбувається щось дивне:
Не прокидається юнак.
Не залишають його чари.
То заклинання на любов!
Лиш однією „жертва” марить.
І доки в жилах грає кров,
Не зможе іншу покохати.
Таким чаклунство дане є:
Що буде доти він страждати,
Допоки сам себе не вб’є.
Бо тільки смерть усе зупинить.
Це чоловік напевно знав:
Ножем пробив грудну клітину –
„Розбите” серце розірвав.
ІІ
Вона ніколи не гадала,
Що закохається сама.
Та заплатити дівка мала
За дії злі свої сповна.
Він відрізнявся від усіх
Душею, розумом й лицем.
Ніяк по-іншому не міг –
Завжди тримався молодцем.
І юна відьма закохалась,
Хоча не вірила тоді.
Але тепер вона не гралась.
„Такого хочу я собі” –
Прошепотіла й почала
Вночі натхненно чаклувати.
А вдень до хлопця підійшла...
Та не вдалося закохати
Його у себе... А чому?
На неї той і не дивився.
„Ну що потрібно ще йому?” –
Чаклунський розум розгубився.
„Чому бажала як нікого,
А підкорити не змогла?” –
Не розуміла вже нічого,
Бо геть безсилою була.
Не брали чари юнака,
І дратувало це її:
„Можливо магія слабка?
Якщо я хочу – всі ж мої?”
Кого жадала – того мала –
Без перебільшення вона.
А тут уперше покохала,
Але взаємності нема.
Сама потрапила в полон.
Тепер не вибратись ніяк.
Реальність стала ніби сон:
Перед очима цей юнак,
Якого дівчині не мати.
З’їдає мозок думка та.
Не може відьма так страждати –
Стрибає змучена з моста...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293880
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2011
Зав’яли квіти на могилах
Та поіржавіли хрести...
Як не загинуло – загине
Усе!!! Крім болю й самоти,
Де навіть сліз уже немає,
Аби залити той вогонь.
Що в серці бідному палає.
В кулак стискається долонь,
Але по суті ти безсилий,
Бо не повернеш час назад.
Отак спливає наш щасливий
На двох “солодкий листопад”.
Чому не можна просто жити,
Любити, вірити й могти
Своє кохання захистити
Від найстрашнішої біди?
За що нас біль жорстоко крає?
Чому так гірко на душі?
Чому найкраще помирає,
А я лишаюсь на землі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2011
На крыше высотного дома
Заплаканный ангел стоит.
Жестокость ему не знакома.
Он в шоке на землю глядит.
И видит, как льётся рекою
Невинная алая кровь.
Лишается ангел покоя
И плачет безудержно вновь.
Он думает, что невозможно,
Не чувствуя жалости жить.
А нам это вовсе несложно:
Частенько привыкли грешить.
И хочется ангелу прыгнуть!
Паря над кровавой землёй,
Бедняга решает погибнуть
За род человеческий злой.
Но вряд ли он пламя затушит
Слезою да взмахом крыла,
Пытаясь спасти наши души
С огня вынимая тела.
Его разжигаем мы снова…
И кто нам теперь виноват?
Спаситель не знал, что готовы
Все люди отправиться в ад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293338
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.11.2011
Все швидше й швидше час минає,
Миттєво змінюючи нас.
Але, на жаль, ніхто не знає,
Як уповільнити той час.
Шалено і життя летить,
Яке ти хочеш зупинити,
Аби зуміти певну мить
І ще, і ще раз пережити.
Та уявіть на хвильку ви:
Вдалося зупинити час –
І ми позбавимось мети,
Що спонукала жити нас.
Коли часу стає багато,
Тоді навіщо щось робити?
Мабуть, не треба й працювати,
Бо нам ще жити, жити й жити...
Набридне вмить тобі життя,
Яке потрібне, щоб рости.
Щоб зміг сказати ти: Ось я
своєї досягнув мети!
Бо зміни час несе з собою –
У кращий бік, як не крути.
І ми дорослі вже з тобою,
Хоч вчора ще були дітьми.
Лише повірив, все ти зможеш!
Звичайно, час не призупиниш:
Сьогодні горе переможеш,
А завтра щастя ти зустрінеш.
Закони Всесвіту святі.
Тож не сумуй, не намагайся,
Не зможеш ти їх обійти,
Тому даремно не старайся.
Життя дається нам для того,
Щоб насолоджуватись ним.
Не вимагай уже нічого,
А користуйся лише цим.
Облиш думки і вийди в поле,
Навколо себе озирнись...
Життя побачиш ціле море.
Йому ти щиро й посміхнись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293281
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2011
Вот звёзды украсили небо.
Их свет я тебе подарю.
Но прежде успеть ещё мне бы
Промолвить на ушко: Люблю.
Я умер с тобою от счастья –
Очнулся сегодня в аду,
Терзаемый пламенем страсти,
В котором сгораю и жду
На главный вопрос я ответа:
Сумеет ли выжить душа,
Стрелою пронзённая этой?
Хоть губы твои не спешат
Нам горькую правду поведать,
Что жить после смерти нельзя.
Ты вновь одержала победу,
Любовью прикончив меня…
И время заставит расстаться:
Останусь я здесь, под землёй.
А ты будешь сверху играться,
В сердца чьи-то целясь стрелой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293054
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.11.2011
Ці кулі призначались не йому! –
Казали люди після того, як
Він врятував від смерті дівчину свою,
Що на роботу влаштувалася у банк.
На драму ту ніщо не натякало:
Робочий день безбарвний і нудний...
Та двоє в масках хлопців завітало –
І персонал відразу став блідий.
А біля каси мило гомоніли
Вона і він – закохані й смішні.
Не так давно любов свою зустріли,
Яка їм розфарбовувала дні.
Всі на підлогу, бо вогонь відкрию! –
Кричав грабіжник. – Це не жарт!
Всі полягали, маючи надію,
Що він усе ж не застосує автомат.
Побачив хлопець, як кохану
В приціл один з нападників узяв:
«Якщо натисне кнопку та сигнальну –
Я втрачу жінку, котру так кохав!»
О, ні!!! Натиснули обидва! –
Дівча на кнопку, вбивця на курок:
Програла цю миттєву битву...
Вона! «Нехай нам допоможе Бог!» –
З такою думкою хлопчина
Між ними вистрибнув й прийняв
На себе чергу з магазина,
Промовив щось і тут же впав...
___________
Грабіжники знешкоджені були.
До тями люди повертались...
Вже й з кладовища всі давно пішли,
Але вона заплакана зосталась.
Ці кулі призначалися мені. –
Прошепотіла, бідна, крізь зітхання. –
Клянуся вірність зберегти тобі
За порятунок мій, моя любов остання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292996
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2011
Вены режь, глотай таблетки.
Или выберешь петлю,
Чтобы вытащить из клетки
Душу бедную свою?
Под колёса, в реку, с крыши –
Верный способ умереть.
Ведь никто тебя не слышит.
Нету сил уже терпеть.
Но пойми: убийством тела
Душу не освободить.
Суицид – поступок смелый.
Но ещё смелее – ЖИТЬ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292345
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.11.2011
В мужчини спогади про неї;
У жінки в пам’яті – часи,
Коли закоханим шалено
Навколо заздрили усі.
Зустрілись їм любов і втрата,
Але ж яка була любов!
Таку не можна не згадати
Без того, щоб не грала кров.
Та наступила за коханням
Розлука зв’язаних сердець…
Бажання, мрії, сподівання
Зійшли миттєво нанівець.
І біль, і щастя відчувають,
Коли пригадують старе.
Вони самотні засинають,
Хоч пара в кожного вже є.
Ніщо не зможе замінити
Гірко-солодкі почуття,
Що довелось їм пережити
У їхню спільну мить життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2011