| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Еміграція що це? Сллво чи спосіб життя?
Коли ти емішруєш то залишаютя самими,
друзі, жінка, діти, сім'я у погоні за багатством
Ти все це проміняв заради банкноти із портретом Франкліна.
І ти в чужій країні де кругом чужі слова,
і кругом голова, деж батьківщина де земля твоя?
Куди тепер податись ти за кордоном!
Це не твій край, це твоя чужина,
У цьому місці ні доруга ні ворога у тебе тут нема,
І ти працюєш там неначе нелюдина,
а роботизований механізм,
І у ночі у знятій малесенькій кімнаті,
Ти намагаєшся знайти хоча краплину оптимізму.
Але нажаль неможеш доброго нічого ти знайти,
і кожну ніч з таким настроєм спати лягаєш ти.
І ось останній день і ти немов у небі,
ти їдеш в дім куди тобі так треба,
Ти зібрав речі, паспорт та квиток,
і ось останній крок іти у літаку ти відчуваєш потяг від якого крила твої виростуть.
Ти зійшов із трапу і полетів до дому,
де тебе довго ждуть, ти відкриєш двері і діти підбіжуть скаже донька з сином,
"я тебе люблю" обіймуть дуже сильно і сльзи побіжуть,
ти спитаєш сина "де наша мама" а син схиливши голову "вона померла тату" й тихесенько заплакав.
І лиш тоді ти зрозумів що заробивши гроші своє кохання втратив,
Якщоб він був у дома нічого би несталось,
одного вечора вона сама від друзів поверталась,
і тут їй на шляху компанія попалась
почали приставати і одному з них
вона ляпас у відповідь дала
і тут у хлопців кров ненажарт розігралась.
На ранок її знайли з проламаною головою.
Ну зож тут зробити ми заковані судьбою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292483
рубрика: Анонс, Лірика
дата поступления 12.11.2011
Все тише и тише, гаснет весь свет,
при каждой просьбе слышно лиш нет,
Что же случилось дайте ответ,
Куда делись улыбки и радостный смех,
мир стал королевством
електроных друзей и сообщений,
в котором каждый король или гений
и без сомнений жыть стало лекче
но и у умирать тоже упадеш на улице и никто непоможет
и твои проблемы никово не тривожат,
ты розказываеш все з сочуствием слушают
а потом при моменте тебя юзают,
Твои друзя ищут гдеб на халяву нажратся, а потом из тебя надругатся,
Розтоптать вашу дружбу как нивчем небывало.
И теперь пиши что все пропало
Были друзя а теперь все волки,
из криком умри, розорвут на куски,
И для вашей дружбы закриты пути,
Тежыло мне смотреть, может лучше уйти,
Из камнем на шее в омут реки,
но мысль держыт на етой земле,
что ненадо здавать и жыть им на зло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292464
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.11.2011
У цій тишині коли ти сам на самоті і в житі вже просвіту нема от тоді пустота лише вона одна приютить тебе між стінами чотирма і обертом іде моя вже голова одні слова у яких почуттів нема і більшість вже стала клонами зірок і справжніх себе зачинили на замок. Кудиж котится світ всі ці великі міста і навіть незнаю про що ода моя. І лиш коли закриваю очі свої я бачу минувші дні та нажаль у вісні і хотівби вернути але потрібно йти туди вперед у нові часи до своєї мити намагатись знайти і на дорозі до неї на окраїні не полягти а дійшовши зрадіти так сильно як можуть діти. І чому у цьому світі править беззаконня чому карають невинних кожного дня чому добрі люди перші ідуть із життя чому багаті на бідних з дня в день багатіють чому всі вірять у всі байки які їм навіють як багото чому а ле нема тому і навіщо я пишу цеж усі все знають але чому чому незважають. Можливо я поет із сірих мас які непомітні для вас але прийде час який згадає про нас згадає про нас і ви зрозумієте що посправжньому любити невмієте ви неначе ті роботи однакові почуття слова і компліменти склали мечі і звете це миром але ваша свобода припала пилом. Я не провідую вбивства зла чи кров я хочу щоб ви стали собою знов щоб у серцях забилась швидше кров і щоб захотілось мати лише одну любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2011