| Сторінки (1/24): | « | 1 | » |
Залиши мені
зовсім трошки
своєї теплої ніжності,
найдивовижніших дотиків
хоча б малесеньку пригорщу.
Залиши мені
серед усього непотребу
хоча би трішечки вірності
і несуразної відданості
до нашого
останнього подиху.
Залиши мені
краєчок милої посмішки,
і зовсім трішечки зморщечок
в куточках карих очей.
Залиши мені
зовсім трішечки
своєї теплої ніжності,
найдивовижніших дотиків
хоча б малесеньку пригорщу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2012
Навіщо ти мене до себе прив'язав
тонкою ниткою із шовку?
Щоб на зап'ястях моїх кров,
коли від тебе відступаю,
виступала?
І коли ти надумаєш іти,
щоб я упала,
спіткнувши ноги
об отую нитку?
Чи може час...Прийшов той час,
коли мене щасливою зробивши,
ти йдеш кудись, накинувши свій плащ,
ну а мені лиш сором й сум лишивши...
Навіщо так мене?
Ти обвивав, моє серденько
ниткою міцною...
Тепер же йдеш, не глянувши назад,
де я плетусь, навіки з'язана з тобою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2012
Вдруг что-то оборвалось.
И судорожно зашаталась тишина.
Сорвался вниз и полетел весь мир
и я одна осталась,
И надо мной - нависшая вина.
Твой сон - не врал,
война идет повсюду,
вот только враг - не тот, кого виним.
Твой враг внутри того, кого ты любишь,
и потому он для тебя - непобедим.
Вдруг что-то оборвалось. И для нас,
повисших над обрывками мечтаний
осталось ждать - минуту, десять, час -
чтобы понять всю лживость обещаний.
Твой сон - правдив,
И твои чувства - тоже,
вот только зря ты мне их подарил.
Я не могу отдать тебе того же.
Я не смогла - мне не хватило сил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366187
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.09.2012
Сказать - нельзя,
смолчать - нет сил.
Прошу, прости
мои ошибки.
Но не прощай
что ты - один,
без моей нежности
и без улыбки.
Сказать - нет слов.
Хочу забыть,
и раствориться
с облаками,
Ведь все, что было -
пронеслось,
оставив след
один на память.
Прости за то,
что правды нет -
одна лишь ложь
вокруг повсюду.
Но не прощай,
что в сердце след
оставлю я,
как грешный Юда.
Сказать? смолчать?
а что потом?
Разбиться вдребезги
об скалы.
Чтоб вмиг упасть
и смыть позор
своею кровью
алой-алой.
Оставь мне жизнь,
но уходи,
ведь я изранена
собою.
Ты не прощай,
что ты один,
ведь я тебя
теперь не стою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366186
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.09.2012
я чую
твій подих
гарячий
в моє
охолоджене вухо,
і тихо зітхаю,
бо хочу,
щоб ти
мій
закоханий шепіт
послухав,
коли на світанку
я тіла твого
ледь-ледь
доторкаюсь.
пробач мене любий,
що знов розбудила,
я каюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309157
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.01.2012
И мир померкнул, а перед глазами,
Опущенными тихо до земли,
Возникла тень, измученная, в ранах,
- остаток нежно преданной Любви.
Она волнами жизни поскиталась,
Слонялась тропами, поросшими травой.
Всегда со мной была, всегда со мной…
Всегда меня с коленей подымала.
И вот пришел ее черед упасть.
И я стою, смотря, как тихо тает
Моего сердца страждущая часть,
Свой путь земной так тяжко завершая.
Останься жить, оставь мне хоть надежду
На то, что мы вдруг встретимся опять,
Ведь не хочу тебя я потерять!
Хочу любви
заботливой и нежной!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297620
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.12.2011
Я завжди думала,
що ти - це майже я.
Таких як ми - не мало,
й не багато.
Але не можу вже
спокійно спати,
бо в голові:
"Чи доля ти моя?"
Такі як ми - то є,
а то - нема.
В твоїх очах -то сміх,
а то зітхання.
Я полювала
за твоїм коханням,
але дарма.
Бо ти і сам
так легко вполював
мою тендітну
і наївну душу.
І я тобі
зізнатись мушу,
що ти її
змінив і зіпсував.
І не помітив,
як зоставив
зотліле серце
у пітьмі.
Ти так потрібен
був мені!
Більш ніж усі
багатства й слави.
Тепер не знаю
з чим чекати
всіх слів твоїх,
нанизаних на дріт,
якими легко
протикати,
ту саму,
для якої ти -
весь світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2011
Не говори мені більше слів,
в яких нема ні краплини правди.
Бо я звільняю тебе назавжди
від приводів щось говорити.
Я зачиняю серце навмисно,
щоб ти не бачив на ньому рани.
Бо я звільняю любов від омани,
і без брехні їй у грудях тісно.
Не говори мені більше нічого,
залиш хоч трохи повітря вдихнути.
Бо я не можу вже голосу чути,
яким ти в мене врізаєш ножі.
Яким ти тихо мене вражаєш,
забувши норми закону і права.
Навіщо ти мені біль позоставив,
сказавши раз, що назавжди кохаєш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295010
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.11.2011
Іноді мене їсть заздрість,
і тоді я щось гостре кажу,
не подумавши.
І всередині хмиз потріскує,
палає вогнище,
що я роздмухую.
Я думаю про те, чому так відбувається,
адже в мене все є,
чого хочу я.
Але все-одно іноді вона гризе мене,
і тоді я стаю
пожежником.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294732
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.11.2011
Скільки болю довкола!
- Ви не бачите.
Скільки стогону чути!
- Не чуєте.
Ви можливо
комусь і пробачите,
що і інші
мають право "бути".
Ви не звикли до
мороку й спраги.
Ви не знали,
що таке відчай.
Скільки болю довкола!
Не страшно?
Скільки бідних людей!
Не злічиш.
І як далі жити,
заплющивши очі
на руки,стражденно
простягнені вгору?
Як можна їсти,
як можна пити,
коли довкола -
обідраних горе?!
http://varta.lutsk.ua/?p=1&id=4736
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294481
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.11.2011
Ти подарував мені
відчуття мужності,
коли я,
тримаючись
за твою руку,
завойовую фортеці своїх мрій.
Ти подарував мені
почуття захищеності,
коли я
ховаюсь
у твоє плече
від невблаганності подій.
Ти подарував мені
щастя бути коханою,
коли я
вранці
відчуваю
твій поцілунок у шию.
Ти відірвав мої ноги
від землі
і показав мені крила у дії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2011
Сп'яніння пройшло і можна вже спинитись...
Куди так мчала я ,куди всі люди йшли?
Так легко мабуть загубитись
у власних мріях...ми ж змогли.....
Занадто рано висновки зробила,
занадто пізно вгамувався біль...
не до кінця мабуть ще зрозуміли...
хто снайпер з нас і хто для кого ціль....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293958
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.11.2011
Кохаю.
Більше за все
на світі.
Більше: за всі
разом взяті
радісні миті.
Більше: за сни,
що ми в них
забували про ранок.
Більше за
всіх твоїх
бувших коханок.
Більше за всі
ті години,
без тебе прожиті.
Більше за всіх
на світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2011
Я хочу
Цілувати твої очі,
бо в них - душі твоєї океан.
А ще - рубці від давніх ран,
які хоч інколи, та кровоточать.
Я хочу
Цілувати твої губи,
Бо з них злітають
найщиріші ласки.
А ще вони - то найміцніша пастка,
і найсолодша моя згуба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2011
Я очі затулю руками.
Я знаю ти десь є, та де?
Мені б іти куди дорога заведе,
а я плетусь знайомими стежками.
А ти десь там,
так близько й так далеко.
Ти поруч, поруч, тільки б дотягтись!
Ось тільки мабуть я не лебідь, не лелека,
щоб над полями з вітром пронестись.
Ти не почуєш крику, не побачиш сліз,
не будеш знати про мої дороги.
А я відкрию очі і піду кудись,
допоки час ще є, дарований від Бога...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292755
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2011
Відпустили.
Наче вітер в небі високо летіла.
Не шукала вже для серця порятунку,
Для душі вже не шукала тіла.
Тільки небо
обіймало її волю.
Тільки вітер став ласкавим другом.
Не буває без любові болю.
Не буває без любові туги.
Відпустили.
Вже вона до вас ніколи не озветься,
буде жити десь далеко, непомітно,
буде квітнути, як і раніше квітла,
та назад ніколи не вернеться...
Тільки очі
вам розкажуть мовчки
про той сум, що в серці вже -
навіки.
Від життя ще не знайшли ми ліків,
тож, напевно жити доведеться.
Відпустили.
І вона, мов пташка полетіла.
В синім небі. Біла-біла...
Не шукатиме у вас уже притулку.
Їй не треба
для любові тіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292737
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2011
Однажды я подумала:"А почему бы просто не выйти из дома и не погулять по улицам любимого города?.." И я одела свое лучшее платье в горошек и цветочки, обула розовые балетки, расплела длинные волосы.
Но вдруг начался ливень. Капли стучали сначала медленно, потом все быстрее и быстрее. Асфальт покрылся лужами и брызги, как фонтаны, разлетались от каждой капли. И я подумала:"Ну вот, дождь!". И даже сняла одну балетку.
А потом сняла вторую. И выбежала босиком на улицу. И пробежалась по холодным лужам. Ветер расстрепал мои волосы. Капли стекали по лицу, смывая нарядный макияж. Мое чудесное платье превратилось в нечто совершенно мокрое и это нечто приклеелось к телу. А я все бежала по улице, вытирая с лица воду, и смеялась. И вот тогда я подумала:"А что, если я заболею?!.."И даже остановилась. На секунду.
И снова засеменила по улице, выбежала на площадь, где не было ни души. И подбежала к фонтану посреди площади. Даже голуби, постоянные спутники фонтана, спрятались под крыши домов. И тогда я увидела зонтик. Он шел ко мне. Фиолетовый зонтик.
И тогда я подняла глаза к небу, которое уже прояснялось. А зонтик подошел ближе и накрыл меня собой. И я ощутила тепло и уют. И зонтик повел меня по улицам города, стуча по брущатке. Зонт довел меня до маленького подъезда и открыл дверь малюсенькой квартирки, приглашая войти. И я подумала:"А может это какой-то маньяк?..".
И переступила порог. В прихожей сразу же разлилась лужа. А зонт сложился и я увидела симпотичного мужчину. И я подумала:"Почему я его не заметила раньше?..". И мужчина, улыбаясь, налил мне чашку чая из самовара. Чая с мятой. Красная чашка в белый горошек. Такая теплая-теплая. А мужчина принес мне тапочки. И я подумала:"А кто он такой?.."
И одела один тапочек, а затем - другой. И сразу стало уютно, по-домашнему. А потом мужчина взял меня на руки и посадил на маленький старый диванчик. И снял с меня промокшую одежду. И одел огромную белую футболку с номером на груди. И укрыл меня пледом. И погладил рукой по голове. И поцеловал меня в лоб. И я подумала сквозь сон:"Кто же это?.."
И мне снилась картина В.М.Васнецова "Богатыри"...Только в моем сне: один - папа, другой - брат, третий - мой будущий муж...Трое мужчин моей жизни. И я подумала:"Кто же из них сегодня укутал меня пледом?.." И что-то промычала сквозь сон.
А за окном стучали капли по крышам моего любимого города.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292452
рубрика: Проза, Очерк
дата поступления 11.11.2011
Верни меня,
поставь перед собой.
Найди в зрачках
невыразимую любовь.
Найди её
в глубинах сердца и души.
Не говори,
а лишь дыши...
Верни меня,
забуть все сказанное мной.
Ведь знаешь ты,
я мысленно-всегда с тобой.
Вот только жизнь
толкает с верного пути.
Верни меня,
я не хочу туда идти.
Там только дно,
а сверху - кружевной платок...
Верни меня
я не хочу...я сбилась с ног...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292449
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.11.2011
Я хотіла без тебе бути.
Чути серця розмірений стукіт,
Відчувати як листя шепоче.
І самотність опущених рук.
Я без тебе хотіла бути.
Просто жити. Самотньо жити.
Щоб не марить дарма ночами.
Почуваючи серця стук.
Тліли сни у мріях про тебе.
Миготіли години мов миті.
Все минало і "ми" минули?
Дні пройшли і настали ночі?
Я хотіла бути без тебе.
Щоб побути трохи одною.
Упиватись п'янкою весною.
Та тепер я не хочу. Не хочу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2011
Кохання моє, де ти?
Кохання моє, хто ти?
Мені б поцілунок,
та де там!
Мені б хоч легесенький дотик!..
Щастя моє, де ти?
Щастя моє, доки?
Мені б доторкнутись,
та де там!
Мені б хоч побачити оком!..
Життя моє миле, де ти?
Життя моє ще повернеться?
Мені б хоч побачить,
та де там!
Мені б хоч відчути серцем!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2011
Візьми мене
на руки
і заколихай,
загорнену
в твої міцні обійми.
Цілуй мене,
цілуй мене,
зітхай,
що ми насправді
вільні-вільні...
І я - це я,
а ти - це ти.
Бо хоч ми поруч,
та між нами стіни,
і наших мрій невдалих
тіні-тіні...
Пусти мене,
пусти мене,
пусти...
Бо я -це я,
і "ми"-не ми,
бо ми з тобою -
різні половини...
І тут немає нашої провини,
що важко бути
рідними людьми...
Візьми мене на руки,
я втомилась...
І шепотом мене заколихай,
бо не з своєї волі ми зустрілись.
Кохай мене,
кохай мене,
кохай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2011
Забери мене звідси,
щоб не чути стомлених кроків,
щоб не бачити сліз,
що потоком стікають щоками.
Забери мене звідси.
Мені досить прожитих уроків,
що від них серце стогне
і днями, й ночами.
Забери мене звідси.
Я не хочу вже слухати голос,
голос смутку мого,
голос щастя мого навіжений!
І картати себе,
і губити життя, ніби колос,
що спадає на землю самотньо
й даремно...
Забери мене звідси.
Я не можу крізь хвилі буремні
навіть подих зробити,
ковтнути хоч трохи повітря!
Я не бачу себе,
бо навколо все сіре і темне,
я не можу сховатись,
навколо наточені вістря.
Забери мене звідси!
Благаю, благаю...
бо у світі усе не таке,
як здавалось раніше.
Обійми і притисни до себе сильніше...
Забери мене звідси,
бо себе я поволі втрачаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291910
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.11.2011
Ходім, я покажу тобі де сонце сідає за обрій.
Де обриси хмар так нагадують гір вишину.
Там тихі вітри вигадують спокою образ.
Там ти пригадаєш про нашу одвічну вину...
І погляду досить, щоб німо стояти години.
Щоб слухати вітер і в хмарах вчувати печаль.
Можливо прокинеться в серці твоєму дитина...
І стане тобі невимовно забутого жаль...
Ти може піднімеш до неба заплакані очі.
А сонце - всміхнеться, і щира небесна блакить...
Бо знають вони які твої очі хороші...
Бо знають вони чому твоє серце болить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291730
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2011
Я не могу без тебя ни минуты.
Ни на минуту не могу отпустить.
И мимолетом пробегают прохожие люди.
А я не в силах минуту без глаз любимых прожить.
Я так искала тебя, а теперь не найти мне покоя.
Ждала нашей встречи, а теперь не могу подождать,
пока ты в обьятьях своих меня от мороза укроешь,
пока не заставишь своим поцелуем молчать...
И я не могу без тебя, как небо не может без солнца.
Как птица без крыльев, как летом земля без дождя.
Теперь не уснуть...Ведь мысль о тебе в голове пронесеться,
И мне в эту ночь уже не уйти от тебя...
Я не могу без тебя ни минуты. Чем дольше разлука,
тем больше хочу хоть на час о тебе позабыть...
Но я не могу...Любовь иногда - это мука.
Когда мы не можем все время с любимыми быть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291728
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.11.2011