| Сторінки (1/12): | « | 1 | » |
Мне просто хочется сначала
Начать всё снова, до конца
Что б я не била, не кричала
Тебя, такого сорванца
А я ведь просто хочу вспомнить
Осенних дней, ночную гладь,
Теряю жизни нашей нить
и память стала забывать
За что ты любишь, за что влюбилась я
Душа всё больше истощалась
И не копейки не прося
В безумном мире мы встречались
Друг-другу верность не храня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375225
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.11.2012
Жаль, что не любишь стихи
Не любишь глаз моих, цвета осень.
Не касаешься тонкой, прохладной руки,
Ведь не любишь, не ждёшь, не просишь.
Не махнёшь на прощанье рукой,
Поцелуя, и то, не дождёшся.
Взглядом кротким убьёшь мой покой
Призраком ночью осенней вернёшся.
Острой спицей вонзишся в сердце моё,
Синей птицею вдаль удалишся
Не хотела любить тебя, но...
Ведь ты же на меня не злишся?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371550
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.10.2012
Ти роздягаєш мене очима - я поїдаю тебе руками
З кожним ковтком - замовкаю. тиша між нами
Ні. Мовчи. Не кажи більш нічого
Боюсь, що злякаєш гостя німого
Хіттю породжена й морськими вітрами
Пристрасть шалена постала між нами
Розкаже секрети душевні, трепетне тіло
Знаю руками ти керуєш уміло
Ще трішечки любий, не зупиняйся, давай
Я тільки твоя - усю мене міцно тримай
Цілуй мою шию, обнімай мої ноги
Переплелися у ліжку наші дороги
На ранок підеш ти. Як стемніє зустрінемось знов
Побачу тебе - наповнить все тіло кип*ячена кров
Я граю з тобою впевнено й ніжно
Сьогодні ти миша, а я твоя кішка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307198
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.01.2012
В тебе поселилось безразличие. Ещё несколько минут, выходя из дому, ты был полон сил и энергии. Как бы тебе хотелось сделать пластику, записаться на программу защиты свидетелей и пожить где-то на юге Франции. Разводить сопли и уток. Не рассказывать никому о своём прошлом, не выдумывать для себя будущее. Просыпаться утром, и чувствовать запах своего же шампуня, ощущать мягкость своей кожи, и чистоту покрывал. И солнце уже почти в зените. И сад, твой прекрасный сад. Прямо возле дома есть тоннель из роз, он сделан так, что каркас поставлен, и розы сами вьются по нему: это была твоя идея. Проходя через тоннель, ты придёшь к пруду: там несколько ярусов, маленький водопад, вода журчит, а ты стоишь в пижаме – и никого. Закрываешь глаза, и не видишь свои веки изнутри, а видишь себя, в роли человека – сильного. Тебя прервёт птица, она так низко пролетит, что заденет тебя своим пышным хвостом. Так, когда-то тебя задела любовь, но ты уже не вспомнишь о ней, но в, то время ты думал, что это навсегда. Ты будешь стоять у этого пруда днями и ночами, в этой пижаме. Но нет, птица принесла тебе лишь приятную прохладу, на несколько секунд. Ты научился жить в одиночестве, но ещё более ты научился ценить его, извлекая выгоду из каждого молчания. Гордость. Гордость и твои предубеждения покинули тебя и ты стал чист. И тут, будто кто-то хлопнул в ладоши, и сказал: «Хватит с тебя хорошего настроения!». И ты снова один, только теперь нестерпимо один. Теперь ты больно, скучно, тоскливо один. Ты стоишь в красивой комнате, по - прежнему красивого дома, выключаешь свет, что бы не видеть всего того, что тебя окружает. Закрываешь и открываешь глаза, скука, с каждым разом более нависает на веки. Ты знаешь, что у тебя много дел, очень много, ты деловой человек, эдакой Busy Sappiens. Так вот, у тебя куча заданий, а тебе плевать. Ты знаешь, что Бог давно уже потерял тебя из виду, ему всё равно, ты же мало молился и не жертвовал гастрономические суммы, а жадно копил на новую кожаную мебель. Помнишь школу: как ты «усердно» учился? Давно с тобой такого не случалось, даже противно как-то. Трагедия у тебя случилась: трагедия, конечно, как бы не так! Всегда найдётся тот, который скажет тебе, что-то типа: «Что ты играешь? Притвора! Всё у тебя нормально, тебе не из-за чего страдать, а вот я…» Все переводят на себя. Эгоисты, ты не один такой. Вот видишь, ты ничем не отличаешься от массы, такой же как все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305346
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 09.01.2012
Не додам більш нічого нового
По щоці вже стікає солона сльоза
Стала частиною життя твого
Але тобі потрібніша саме Вона
Ти тиснеш на гальма – я вірю тобі
Найкраще, найперше, найліпше в мені
Те, що в подарунок від тебе взяла,
Але ти зламав мої два крила
Колиску мрій моїх заполонив ти
Встромив у мою душу свої скривавлені кігті
Встромив і тримаєш – відпускати не хочеш
Згубив мої юні, незаймані ночі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2011
«Найбільша із моїх невдач» – так охрестив мене ти ненароком
Я наближаюся до тебе крок за кроком
Я наближаюся - і гину
Зникаю непотрібним файлом, і в корзину
Життя тече із дня у день для тебе
Тікають сни з моїх повік
Звело нас разом може небо, а може
Так схотів якийсь недобрий чоловік
Ти кажеш, - я ніби 33 нещастя
А ти моя опора і земля
Та різна у нас каста
Я – небо, але усе ж таки твоя.
Найбільша із твоїх невдач
Я тут, я поруч тільки ти пробач…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298709
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2011
Хотіла кричати, хотіла благати, жити хотіла тобою
Могла на колінах весь день простирчати, підлогу встеляти собою
З’являвся у снах - поруч йшов на яву
Я сама у всьому винна, згубила бездушну купаву
Поруч крокуєш, але поряд немає
Тільки тіло твоє мою руку тримає
А душа відлітала кожного разу
І до мене ти став відчувати відразу
У той час як я, мов дитина, готова була
Віддати тобі усе світло, бо ти – той єдиний
Готова була, є, і буду, робити усе, що ти скажеш
Віднині я – твоя лялька – вуду
Ти робиш, що хочеш, зрідка – що маєш
В сталевих кишенях моє серце тримаєш
А сталь та холодна, і воно уже в’яне
Ні, не примушуй мене знов помирати, коханий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2011
Бреши…Бреши мені і далі, що кохаєш
Виправдовуватись ні перед ким не смій – не маєш
Бреши…Хоча б бреши мені, що любиш
По-правді кажучи, без брехні ти не ти будеш
Бреши… Бреши мені – не смій дивитись в очі
Ти промінь сонця серед ночі
Ти - Янгол із Небес спустився
І як Диявол, що до чортиків напився
Бреши… Бреши мені щодня і щогодини
Бреши! Наказую тобі, я хочу чути фальші щохвилини
Бреши, що не пройшло, те що було так поряд
Бреши, що не затопить обрій мрій похилих Чорне море
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296997
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.11.2011
404 Not Found
Клянусь, це мій останній раунд
На полі бою
З тобою кохання, з тобою
404 Not Found
Клянусь, це мій останній раунд
Клянусь тобі любов закінчиться сьогодні
А якщо ні, то через рік, або напередодні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2011
Мене виключають із твого життя
Мене виключають із вузу
Жорстокій тварині - жорстоке буття
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295914
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 25.11.2011
Я стала шльондрою порівняно недавно
Ходжу на шпильках вже доволі вправно
Мій гардероб поповнили спідниці
Та інші блискучі й яскраві дурниці
Єдине, що відрізняє мене від сотен інших хвойд
Ні, не під плащем магазин револьверу «Кольт»
Лише одне мене різнить з-поміж усіх «дівчат»
Те що, я не тіло – душу здаю напрокат
Ви запитаєте про плату? Скільки я беру за ніч?
Ну…Тут все просто, а інколи й по блату
Ти можеш подзвонить мені додому
Спитати вільна я чи ні?
І гарантую, якщо вільна, забудеш ти усе і вся
Моя колиска – то моє свавілля, і про весілля вже не мрію я
Мій рідний дім забув уже мене і як моє ім‘я
Бринить тихенько у повітрі гаю. Ні більше не хочу - мушу, маю.
Я стала шльондрою порівняно недавно
І ще не знаю тонкощів життя
Але одне я бачу чітко і доволі гарно
Не викину з душі своєї це усе сміття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2011
Як же трапилось мені, висівши на волосині
Віддати своє серце жонатому мужчині?
Чому з усіх дівчат на світі, чому з усіх чоловіків?
Я стала легша за 8 бітів, він поруч мене сів
Пропала стеля, зникли стіни,
Й людей покірних жалісливі міни
Усе пропало, іспарилось, у небі темнім очі його снились
І сняться й досі руки, губи, і парфуми
Повіки його, ледь прикриті, у потязі мені виднілись
І тіло моє пронизали електричні струми
Чекає вдома тебе жінка
І я чекаю, ніби та хмаринка
Надіюся наповнитись тобою
Й на землю впасти краплиною дощовою
Надіюся побачити тебе і вкрасти
Хоч би і дружній поцілунок
На мить серденько своє спасти
Адже для мене то найкращій долі дарунок
Але тобі вже небесами вручений
Обручкою на пальці приручений
Подарунок, про який ти так мріяв
І на весіллі з нею щасливий був весь Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2011