| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Здається сон не прийде…
Як позавчора, вчора, та й, мабуть,
сьогодні.
Годинник. 22:33. Він повернувсь, сп’янілий
та зі злості
Узяв щось гостре - та й до серця «в гості».
«Вибач, ти проміняв мене на іншу
Та, котра з розуму тебе зводить.
Я ж бачу, що вона з тобою робить…
Ти повністю у ній – в її словах, очах,
вустах, волоссі
А твої СМС … які??? «…я хочу, хочу, хочу тебе!»,
ага?
Я що, по твоєму, дурний ! Все!! Досить!!!»
Він не зробив того, за чим ішов -
Раптово двері відчинилися в кімнату.
Він передав, що прийде завтра, знов
Та я не дам йому тебе забрати.
Здається сон ніколи вже не прийде…
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2011