| Сторінки (1/61): | « | 1 | » |
Ми ж з тобою як дві крижинки
Заморозили власне серце.
У душі розкидали сніжинки
Та й не впускаємо сонце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2015
Знову це нереальне відчуття, коли ти повертаючись додому, ще відчуваєш тепло його поцілунків на вустах.
Коли ти бажаєш, щоб твоя станція метро просто зникла.
Коли жар його тіла наповнює твою кров, огортає всю тебе і зігріває.
Коли він нахиляється і вдихає аромат твого волосся.
Коли його сильна рука зупиняє або веде тебе за собою.
Коли весь світ навколо просто розчинається і стає неважливим.
Коли він на сцені і лише йому належить твій погляд.
Коли твоє серце з кожним доторком б"ється все сильніше і здається, що от-от вистрибне з грудей.
Коли мурашки на шкірі такі реальні.
Коли бажаєш, щоб він не відпускав тебе зі своїх обіймів.
Коли ти хочеш, щоб він торкався тебе знову і знову.
Коли за його відсутності починається ломка.
Коли мрієш бачити його кожного дня.
Коли намагаєшся скоротити час до нової зустрічі.
Коли він став жити в твоїх думках.
Коли боїшся забути про ці відчуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529438
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 12.10.2014
Навчіть мене більше не кохати, не дарувати людям частинку себе. Хочу забути це почуття, щоб більше не відчувати як від мого серця відривають шматочок за шматочком, але не заміняють їх власними. Бажаю не звичкати до людей, не відкривати їм свою душу, тому що так важко позбутися звички, а душа так і не очищається від чорноти і зневаги.
Дайте льоду, дайте каміння! Подаруйте сили, щоб змагатись з собою, щоб забути про свої емоції. Мрію про шанс, чкий дасть можливість знищити кохання в серці. Хай це почуття залишиться для справжніх його цінителів. Мені ж воно ні до чого. Це просто зайва деталь механізму почуттів, дефект, який заважає рухатись далі. Це як апендицит, який не виконує жодної функції, але раптом дає про себе знати і потребує негайного видалення.
А ще після кохання залишається розчарування, яке в душі створює суцільну порожнечу.
Знову доводиться посміхатись, а насправді так хочеться кричати до болю в грудях, сповзти по стіні і плакати.
Ніколи більше не дозволяйте кохати, залиште нагадування про біль і розпач. Зачиніть моє серце на мільйон замків, закуйте в кайдани, заморозьте чи замуруйте. Робіть з ним що завгодно, мені воно більше не потрібне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526946
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.09.2014
Присвячую моєму другу Роману, який надихнув мене на цей твір
І все таки воно існує. Кохання. Сьогодні бачила на власні очі, хоча вже не вірила в те, що воно реальне, а не чергова вигадка. Знаєте, таке зустрінеш не кожного дня. Вона для нього більше, ніж 8 чудо світу. Його " Пробач" варте мільйонів вибачень на Землі. Вона його мала, його бандерівка, його сонце. Він кожного дня намагається сказати їй 1000 важливих слів. Він нестерпно хоче бачити її. Її погляд подарував його серцю бажання битись безперервно. Він розуміє, що своїм "ні" вона може розбити його душу. Здається, що йому під силу завжди її любити. Він готовий віддати їй все. Розумієш, що всі дороги вели до її серця. Удвох вони здатні зберегти кохання, що ллється. Він для неї щось неймовірне, блискавичне. Вона не може мовчати про свої почуття. Вона мріє про те, щоб він обіймав її частіше, не відпускав руки. Лише з ним вірить у падаючі зірки. Він справжній. Він сьогодні, вчора, назавжди і кожну мить. Вона прагне постійно йти поруч. Їхні душі так необхідні одна одній. Кохання,яке все переверне. Вона його весна. Їм добре удвох, разом вони відверто шалені. Вона саме та, яку шукав, він саме той, який їй потрібен. Мовчання на двох варте сотень слів. Вона з неба, вона наркотик для серця. Він живе нею, бо без коханої просто не зможе. Рай у серці, який нічим не заміниш. Лише вони здатні любити небо над ними і цінувати кожну секунду, кожну мить романтики. Він мріє зустрічати кожен ранок з нею, бо вона - одна і назавжди. Кожен дзвінок - це нові емоції і почуття. Він безмежно кохає її душу. Вона його крила. Її відсутність змушує його крижаніти. Вона його світло, без якого він сліпне. Вона його квітка. Він покладе весь світ до її ніг. Без неї його світу просто не існує, час, немов пісок, смак відсутній і навколо так порожньо. Вони разом, бо інакше просто бути не може. Без неї він просто тінь, він зникає і з'являється темрява. Просто хтось десь вирішив поєднати два серця, дві душі. Якщо це сон, то нехай не приходить ранок. Коли вони разом, то минуле неважливе. Суворий з нею, хоч і через силу. Він безсилий перед її посмішкою, а кращої подушки за його руку просто не існує. В них своя казка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524271
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.09.2014
Життя - дивна річ! Невже я тут. Я ще дуже маленька, але вже жива. Мамо, я так близько! Я всередині тебе, де тепло і затишно. Я знаю, що ти оберігатимеш мене. Я вже тебе люблю понад усе на світі! А ти любитимеш мене? Тобі, мабуть, цікаво якою я буду, який матиму характер, чи добре навчатимусь, чи буду щасливою. Не хвилюйся, я буду твоїм щастям.
Мамо! Незабаром ти відчуєш як б'ється моє серце. Я обов'язково стукатиму тобі, а ти ніжно гладитимеш мене через свій животик.
Сьогодні ти побачиш мене, тобі скажуть, що невдовзі з'явиться маленька донечка. Усі вітатимуть тебе. Мамо, ти щаслива?
А це, здається, голос тата! Як мені хочеться вас побачити! Мій татко, мабуть, сильний, високий, сміливий і головне любить нас.
Матусю, чому ти сумна? Чому ти плачеш? Що трапилось? Я відчуваю біль твого серця, як воно ось-ось вистрибне з грудей. Не плач! Я переживаю твій біль як свій!
Мамо, мамо! Навіщо ти вбила мене? Ти ж зруйнувала своє щастя. Ні, я не засуджую тебе, я люблю тебе. Я спостерігатиму за тобою з небес. Я впевнена, що ти зрозумієш. Зрозумієш, але буде запізно. Час не повернеш, але я знаю, що ти виправиш помилку. Я тепер назавжди частинка твого життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521349
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.09.2014
Знову це дивне відчуття. Знову страх, розпач, безвихідь. Тікати від себе, тікати далі і далі...
Ще одну, лише одну...Ковтай і навіть не думай зупинитись! Чудово. Залишилось декілька. Ні?! Тоді відпочинь.
Знеболююче?! Так, саме те, що потрібно для того, щоб не відчувати болю.Ніколи більше моя душа не болітиме, не розриватиметься моє серце на шматочки. Хоча для серця в мене є інші ліки - сильніші і дієвіші.
Ліки для серця! Це єдине, що йому зараз допоможе. Занадто болісним є кожен удар, кожен ритм віддає нестерпним болем.
Кислота! Так! Солодко було, солодко до болю у грудях, алн тепер залишиться лише біль, але й він згодом зникне.
Досить! Час продовжувати. Ну ось одна за одною вони зникли. Зроблено! Залишилось зачекати кілька хвилин. Краще повернутись до ліжка.
Почалось! Дивні видіння поглинули мозок. Сон перетворився на жахіття, які зникали і повертались час від часу.
Порожнеча. Світанок вже не з'явиться. Не залишилось нічого....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518011
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.08.2014
Я сумую за доторком його рук,
а він обіймає іншу.
Його "сумую" тепер просто звук
і розмову скоріш закінчу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2014
Знаєте, мабуть, я загубилась
Серед реальності днів,
Серед правдивості снів,
Серед сотень душ розчинилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2014
Доторкнутись до зірок і до неба.
Я зроблю тоді ще крок, забуду все.
Я хочу так відчути знов
Те, що називається любов,
Я хочу так кохати безтями.
Ми кохаєм щохвилини і все життя,
Ми блукаєм в почуттях, в інших долях.
А ми не помічаємо серця чужих людей!
І часто ігноруєм вогники очей.
А ті вуста говорять так, цілують тих
І хтось до когось все-таки не встиг.
А ті вуста, а ті вуста...
Ми кохаєм щохвилини і все життя,
Ми блукаєм в почуттях, в інших долях.
І я скажу тобі, що не випадкова зустріч,
Що кожна людина іде на зустріч:
На зустріч новій долі, щоб бути абсолютно іншою,
Абсолютно іншою.
Хоча б один день...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2014
Я повільно поринала у забуття. Пам’ятаю сповільнений стукіт серця і багряні ріки навколо, які текли все повільніше і повільніше. Шкода, що я не пам’ятаю останнього доторку леза, він був найсильнішим і найгарячішим... Точно знаю, що не боялась. В моєму серці зовсім не було страху. Страшнішим було нерозуміння світу, самотність серед рідних людей...
Я ніколи не уявляла самотнє життя серед близьких людей. Вони були моїм світом, який існував завжди, але одного дня просто зник. Але навіть в той момент вони були втіленням чогось найсвітлішого. Вони говорили зі мною, а я слухала, слухала і не чула змісту. З кожним словом я падала все глибше і глибше, втрачаючи останню надію на розуміння, яке давало можливість бути почутою, і тепер ця можливість опинилась за бетонною стіною. Це був шок - стан між життям та смертю, коли тільки правильне і невідкладне лікування може врятувати хворого. Або стан пригніченості та розгубленості.
Я отямилась лише на хвилину. Самотність... Ось, що оточувало мене зараз. Безкінечні коридори власної душі, давно забуті моменти з минулого. Я не знала чи зможу ще хоч раз опинитись серед людей, чи з’явиться ще шанс висловити свою думку, шанс заявити про себе всьому світу.
Почали з’являтись галюцинації - неправильні сприйняття та уяви, коли реального об’єкту не існує. Самотність тепер була поруч. До останнього ковтка повітря, до останньої краплини крові. П'ятнадцять смуг смерті. Смерть... Раніше я думала про неї як про стан, який я наврядче пізнаю.
Коли я поринала у забуття, в голові минало життя невеличкими слайдами. Я бачила дитинство, друзів, моменти минулого, які часом були не надто чіткі. А найстрашніше було те, що я побачила яким може бути моє майбутнє. Я побачила, що втратила насправді. Зрозуміла, що вибір завжди був тільки за мною.
Я повернулась до життя з розумінням, що здатна все змінити. Моє серце ще не встигло відбити свій останній ритм. І життя поверталось до мене не так швидко, як покидало. Але разом з ним я тепер могла зробити все, що завгодно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481833
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.02.2014
Вибрав свій шлях -
іди по ньому до кінця.
Шукай мету в людських життях
і наповняй свій світ по вінця.
Кохай шалено й до нестями.
Танцюй босоніж під дощем.
Стрибай через життєві ями.
Ховайсь від горя під плащем.
Знов день і знов нове життя.
Ще крок і рай і небеса.
Знов погляд в своє майбуття.
Пиши історію буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478768
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2014
Сесія, сесія, сесія !
Тут студентів процесія.
Новий Майдан під кабінетом
І скоро підем на пролом.
Тут сльози радості і горя,
А переможців вже чекає "воля".
Забуті формули і числа,
У мозку відповідь зависла.
Безсонні вечори і ранки
І непотрібні нам сніданки.
Надія, віра, суперстрах.
Халявщиків чекає крах.
"Голодні ігри" за оцінку
І дружно підпираєм стінку.
Підтримуєм, допомагаєм
І переможців привітаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2014
Мамо, вибач, я знов не вдома
І сьогодні знов не дзвоню.
Мене просто долає втома,
Мабудь, завтра вже поздвоню.
Мамо, вибач, я розчинилась
Серед сотень нових людей.
Просто я так і не навчилась
Обирати між двох дверей.
Мамо, вибач, що я не поруч
І забула вже ті часи,
Як обіймала тебе обіруч
І поринала у світ краси.
Мамо, вибач, я знов мовчу
І не ділюся вже сокровенним.
Я просто тихо в душі кричу
Й думки приховую за буденним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2013
Моєму другу
Я люблю її, знаєш люблю її
Так шалено і так до нестями.
Я вкладаю її в свої мрії,
Я кохаю її безтями!
Я її обіймаю постійно:
У думках, наяву, увісні.
І це буде вже не стихійно
Вона поруч навіть у сні.
Я не можу без неї, не можу,
Я без неї і дня не живу,
Нею серце своє я тривожу,
Поруч з нею я тільки живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2013
І знову дощ і знову осінь плаче,
І знову сльози неба по вікну.
Ти зупинись на хвилечку, юначе,
А я тобі шум вітру увімкну.
І знову танго листя на майдані,
І знову так захочеться тепла,
А потім все розтане у тумані
І серце скаже: "Наче й не жила".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459189
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2013
Найстрашніше слово - "потім"! Хтось скаже, що найстрашніше слово "війна'', "ненависть", "смерть"... А я вввжаю інакше... За власною роботою, постійним поспіхом, неуважність, лінню ми відкладаємо найголовніші речі на потім... Кохати ми будемо потім, сім'ю створимо потім, відвідаємо батьків теж потім, зустрінемось зі старими друзями потім, насолоджуватимемось красою природи потім, займемось улюбленим ділом потім, здійснимо заповітну мрію потім... Значить життя проживемо теж потім... А коли ж настане те потім??? Для когось воно може не настати ніколи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447767
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.09.2013
Спасибо за то, что я умерла,
И снова сегодня останусь одна.
Спасибо за то, что я не вернусь,
И где-то тихонько опять розревусь.
Спасибо за то, что там в облаках,
И сердце держу опять на замках.
Спасибо за то, что я ухожу,
И никого рядом уже не держу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447766
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.09.2013
Присвячую Л... , яка така дорога для мене і чиї почуття я переживаю як свої!!!
Отпусти его ведь он тебе не нужен
Ты ж давно уже сама готовиш ужин
Отпусти его он больше не полюбит
Он просто медленно тебя погубит
Отпусти его он причиняет много боли
Он чувства все твои держал в неволе
Отпусти его ведь он тебя не стоит
И сердечко больше он твоё не успокоит
Отпусти его ты всю себя теряеш
Ты просто прошлое никак не отпускаеш
Отпусти его он нежно тебя убивает
Он раны-шрамы твои уже не сосчитает
Отпусти его не для тебя он создан
И вместе вам не посчитать все звёзды
Отпусти его веди он тебе не нужен
Он за всю боль судьбой будет осужен!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419792
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.04.2013
Она сидит и курит сигареты,
В облаке дыма ищет все ответы.
Вдыхая никотин - забудет обо всём
И перестанет вновь мечтать о нём.
Она забудет о разбитом сердце,
Оставит лучик в приоткрытой дверце,
Не пустит больше боль и тишину,
А прошлое всё отойдёт ко сну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419786
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.04.2013
Вона живе у світі мрій.
Шалена,впевнена,нестримна.
Вона вбиває погляд з-під вій.
Така нескорена й імпульсивна.
Вона біжить від почуттів.
Бажана, дика, божевільна.
Закута у полоні відчуттів.
Самотня, але все ще вільна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416099
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2013
Покинута й самотня. Залишена на розтерзання негараздів і проблем. Задушена і поранена. Не відчуває фізичного болю, бо ніщо не зрівняється з болем душевним. Переповнена ненавистю до навколишнього світу і людей. Забута. Зачинена у власному світі. Загорнута в захисну оболонку.
Приховує сльози і губиться в темряві, виринає в спогадах. Поглядом проникає в душу. Не схожа на інших. Ніхто не розуміє її вчинків. Недосяжна і така бажана. З безмежними почутями, але холодна до усіх. Красива, горда, жорстока,справедлива. Непередбачувана. Така незвична, але така самотня!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415637
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.04.2013
Я у тобі свій біль знайшла!
Любов закрила двері і пішла.
Пішла туди, де ще її чекають.
Мої ж закутки серця вже не відчувають.
Я йду у пошуках такого зілля,
Яке б звільнило від кохання-божевілля.
Бажаю клей для раненого серця.
Здається вистачило б навіть піввідерця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394830
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.01.2013
Зимо!Зимонька,зима!
Подарунків два мішка!
Тут Різдво і Новий рік-
Починай новий відлік!
Мандарини й шоколад.
Привітай усіх підряд!
Поцілунками зігрій
Поруч з здійсненнями мрій!
Розпочни нове життя,
Не приховуй почуття,
Відпускай минулий страх
І будь вільний, наче птах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2013
" Я люблю тебя! Это здорово!" Строчки из песни которые звучат в голове и заставляют думать о том, что любовь самое светлое чувство на Земле,ведь весь мир построен на любви.Многие спросят: " Почему именно любовь? Ведь она слепа!" Я считаю, что именно в этом и есть её сила. Она не смотрит на ранги, запреты, условия и по-этому побеждает. Она сильна и дает силу другим, учит преодалевать любые преграды, не смотря ни на что, быть выше других в духовном и моральном плане, вспомнить, что ты жив, что ты свободен, что ты независим, что ты никому ничего не должен. я люблю тебя! Эта фраза изменила мир и буде менять его дальше. Спросите себя кем бы мы были без любви? Я думаю, что нас бы просто не существовало, ведь мы созданы из любви и для любви!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380514
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.11.2012
Буду сильною в обіймах самоти!
Буду сильною в часи невзгоди!
Буду сильною і перейдем на "Ти"!
Буду сильною й здолаю перешкоди!
Будь сильною! Тримай своє кермо!
Будь сильною! Умій давати відсіч!
Будь сильною! Скидай тяжке ярмо!
Будь сильною! Хай не вмирає Січ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2012
В обіймах ночі знайшла любов....
В обіймах милого знайшла кохання...
В тонких вустах вскипіла кров...
В міцному серці визріло бажання....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373688
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.10.2012
Я+ти...Здається все так просто...
Я+ти...Глибокий сенс схований у цих словах...
Я+ти...Поєднання двох різних,але водночас однакових половин одного цілого...
Я+ти...Дві душі,з"єднані невидимими ниточками кохання...
Я+ти...Невідома мелодія двох закоханих сердець...
Я+ти...Всепоглинаючий вогонь почуттів...
Я+ти...Шалений ритм румби...
Я+ти...Сила,яка народжується лише при доторку...
Я+ти...І цілий світ падає навколішки....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373684
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.10.2012
Тихо! Чуєш десь там увісні навшпиньках приходить Мрія,поселяється у темному куточку душі і вмикає світло. Вона освітлює шлях усім людським почуттям і навіть сліпа Любов з поводирем Сумнівом обертається на те Світло. А потім приходить Розум і живе поруч. І ось Маленька Мрія стає Метою Всього Життя.
Спитай себе! Якого кольору небо? Блакитне,синє,зі сталевим відблиском,графітно-сіре,металево-чорне,перламутрово-рожеве,полум'яно-оранжеве,бузково-фіолетове чи артеріально-червоне.А може воно просто змінює маски,щоб ніхто не бачив його Справжнього...
Послухай! Свавільне шепотіння Вітру змусить поборотися,задуматися і подивитися на світ по-новому.Як Вітер блукає між кожною волосинкою,оминає її
так і ти шукай себе і не зважай на перпони на шляху....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346678
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.06.2012
Здається...Я була завжди...
Здається...Завжди в пошуках чогось свого...
Здається...Ніхто вже ніхто не залишається загадкою для мене...
Здається...Я змінилась назавжди...
Здається...Можу більше чим собі уявляю...
Здається...На шляху до мети я вже не зупинюсь...
Здається...Смерть-це була моя нова віза у життя...
Здається...Посмішка-це найгеніальніше відкриття людини...
Здається...Світ-це не чорне і біле,а палітра художника...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340624
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.05.2012
Чомусь мій біль не може заглушити навіть час.Чомусь кохання стало просто грою.Чомусь в світі людських емоцій дуже важко знайти Себе.Чомусь навіть посмішка вже не здатна зцілити душу.Чомусь білі крила не вміють літати.Чомусь у кінці речення стоїть лише крапка.
Чомусь при вході в серце кохання зупиняється перед табличкою "Входу немає".Чомусь все більше людей помирає від того,що їм не вистачає кохання.Чомусь в душі не сяють зірки.Чомусь ми не бачимо чуда у житті.Чомусь ніхто не готовий розділити вічність на двох.Чомусь кожного дня у нас помирає частинка кохання.Мабуть,ми забули,що кохання - це все.
Це все,що у нас є,і це єдиний спосіб допомогти іншій людині...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2012
Я не та, я не буду такою...
Не цілуй мене ніжно ввісні...
Я прийду та не разом з весною...
Я така не співаю пісні...
Я не та, я не пахну журбою...
Не палає вже серце вогнем...
Я не та - не хворію тобою...
Разом,мабуть, уже не підем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334598
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2012
Була собі країна
веселих соловейків.
Співали вони радо
у липовій алеї.
Співали рано-вранці
до білої лілеї...
Про що вони співали-
спитайте соловейків.
Про срібні-срібні зорі,
про чисті-чисті роси.
Про те,що все минеться
і стане безголосе!
Почули те дівчатка
і хлопчики маленькі-
побігли утішати
веселих соловейків.
Усе-усе минеться
на білім-білім світі...
Лиш пісня не минеться
в зеленім верховітті!
Вона лунати буде,
допоки стане сили-
усім маленьким людям,
звірятам і рослинам...
На всеньку Україну,
на всі зелені свята-
допоки в грудях б"ються
веселі солов"ята!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2012
Я сплету віночок
Із квіток ясних,
З маків і дзвіночків
Ніжних, запашних.
Уплету в віночок
Долю свою я,
Мрій очей дівочих
І своє життя.
Уплету троянди,
Як любові знаки,
Щоб щастило завжди,
Уплету я маки.
І щоби радіти
Завжди кожній миті,
Уплету всі квіти,
Росами политі.
Уплету вінок я
В свої гарні коси
І пройдусь по хвилях
Степових покосів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2012
Я люблю тебе, рідна Вкраїно моя!
Твоє небо блакитне і чисте,
І зелені луги, і сріблясту росу,
Що на травах блищить мов намисто.
Я люблю твої сиві,безмежні степи,
Тихі води і яснії зорі,
І поля золоті, і вечірні сади,
І осіннє повітря прозоре.
Я люблю,як у лузі,в степу і лісах
Навесні розпускаються квіти...
Україно моя! Рідна земле моя!
Як же можна тебе не любити!?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332623
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2012
Знайди мене у пестощах вогню,
В такім невпевненім дівочому "Люблю".
Знайди мене, де тиша у кутку,
Де зірка з неба впала у садку.
Знайди мене в обіймах самоти,
В місцях, де можеш жити тільки ти.
Знайди мене,де гірко плаче лихо,
Куди чорнява завжди входить тихо.
Знайди мене й назавжди відпусти.
Знайди мене - скажу тобі " Прости".
Знайди мене,бо я не повернусь.
Знайдеш мене, а я не обернусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2012
Іде вона із вогником в очах,
З важким мішком любові на плечах.
Іде по вже русифікованих містах,
З кривавим цвітом на обпечених устах.
Вона іде,скувавши серце у кайдани,
Щоб перейти обмануть майдани.
Іде туди, де вже не сплять кургани,
Де ще формуються сміливості бархани...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2012
А можна я сьогодні не вернусь
Залишусь там,де хоче бути серце,
На поклик твій я вже не обернусь
І назбираю зорі у душі відерце.
А можна я ніколи більше не заплачу,
Зламаю стріли болю на шляху,
А ненависті всій любов"ю відплачу
І,де домівка мрій,тихенько відлечу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2012
Цілую квітку,а пелюстки-крила!
Летять-встеляють землю ніжним клином.
Розквітла,мамо!Земле моя мила,
Ти не окраїна,ти-Україна!
Ти-цвіт щонайсвітліший,найсвятіший,
Твою співаю пісню сонцедзвінку.
Живу й люблю під небом найсинішим.
Я не окраїнка,я-українка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318776
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 03.03.2012
Пишу для того,щоб не збожеволіти від самотності.Мій щоденний кредит у вигляді 86400 секунд ніщо в порівнянні з часом , який розділяє нас.Кожна секунда без тебе здається вічністю.Ти дав мені те, про що я навіть не підозрювала.Раніше кохання приносило мені лише біль, але зараз те,що було до тебе,не варте і однієї секунди,яку ми провели разом.У мене перед очима стоїть колір твоїх посмішок,вогонь очей,легкість рухів.Спасибі за сміх і за всю ніжність,яку ти подарував мені.Кожного дня мені все більше і більше не вистачає звуку твого голосу.Я хочу ,щоб ти назавжди залишився тим єдиним , хто дивиться на мене не так ,як інші.Щоб і далі вгадував мої бажання і не втомлювався здійснювати їх.Життя чудове,але помічаєш це лише тоді,коли воно навшпиньки покидає тебе,а моє життя-це ти.Почуття створені для того,щоб ними ділитись і ми віддаємо одне одному половину себе і не просимо нічого,окрім взаємності.Нарешті поруч з тобою я можу стати сама собою і зняти усі маски, можу не приховувати свій біль і страждання,бо тепер поруч зі мною людина,яка без таблеток здатна залікувати всі рани.Як добре, що ти з"явився у моєму житті....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318773
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.03.2012
Кожен уявляє любов по-різному, а для мене це...
Це - нестримне бажання завжди бути поруч....
Це - ключик, який відкриває двері з прихованими почуттями....
Це - секретний механізм з унікальним набором деталей....
Це - невичерпний запас натхнення і домівка Муз....
Це - те,що назавжди змінює світ на краще........
Це - єдині ліки від хвороби під назвою "Самотність"......
Це - те , що завжди змушувало мене озирнутись і побачити трішки більше....
Це - миттєвість , яка пертворюється у вічність......
Це - можливість бути самим собою.........
Це - сила......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311766
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.02.2012
Холодний вечір так диха тихо,
На землю сипле сніжинок рій,
Мороз кусючий собі на лихо
На склі малює портрет землі.
Сотні віконець в будинках засніжених
Грають у сяйві зимових вогнів,
Дзвонять бокали,шампанським наповнені.
Стука годинник дванадцять разів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2012
Щось серце крає,клає,крає,
На нього сіті накида,
І вітер лист перебирає,
Що полюбився-покида.
А дощ все ллється,ллється,ллється,
Туман на душу осіда.
Біля стежини річка в"ється-
Була джерельною вода.
А ліс сміється і сміється,
Від осені ховає лист.
Душі по-літньому живеться
І не страшний їй падолист.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2011
Наче мами ласка,
українська казка.
Зігріває серце,
душу веселить.
Лебеді над плесом,
а на них Телесик
у садок вишневий
з книжкою летить.
Пролетів над лісом-
привітався з лисом.
Звуть його Микита.
Дуже хитрий звір!
В тому лісі соцький-
веселун пан Коцький.
Хижаків лякає
Коцького мундир.
А за лісом -річка.
В ній така водичка,
що й старого Оха
зробить молодим.
А праворуч трошки-
дім Котигорошка
і царя Гороха
мальовничий тин.
Мов любов синівська,
казка українська.
Кожум"яки сила
і звитяга в ній,
доброта і мудрість,
теплота і щедрість,
і безмежний вирій
для дитячих мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2011
Сльози-не вода....
Це- крапелька страждань,болю,найпотаємніших куточків душі.....
Це-ще один доказ того,що ти не бездушна людина....
Це-єдина мить коли я слабка і стимул боротися далі...
Це-настурний етап твого життя,сповненого щастя....
Це-перевірка на міцність і силу волі....
Це-очищення твоєї змученої душі....
Це-така важлива для нас можливість залишатись собою у шаленій грі під назвою "Життя"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298725
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.12.2011
Мовчи! Хай серце заговорить!
Мовчи! Хай пісня казку творить!
Мовчи,бо новий день приходить!
Мовчи! Знов щастя заговорить!
Всміхнись,бо ти позбувся болю!
Всміхнись,бо ти отримав волю!
Всміхнись! Ти твориш свою долю!
Всміхнись й розвій свій страх по полю!
Танцюй на битім склі життя!
Танцюй,бо вже немає вороття!
Танцюй,немов в останній день буття!
Танцюй! Погане кане в небуття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297225
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2011
Пальто з великим коміром і величезна парасоля.Сірі хмари і птахи у небі.Спорожнілі вулиці й відображення хмар у калюжах.Запах кориці й стиглих яблук.Теплий плед і гарячий шоколад.Зорі-айстри і осінній листопад.Запах багать і зів"ялого листя.Сірий день і втомлені посмішки.Остінній вальс із листям.Червоні кетяги калини і снігурі.Сумний ранок,чай з лимоном і теплі спогади на десерт.Коктейль з диму і думок.Вуличні ліхтарі та цокіт підборів.червоний захід та нездійсненні мрії.Кава з корицею і булочки з ваніллю.Кленове листя і зів"ялий тютюн.замерзлі серця і віра в диво.Сльота і холод.Рукавички і враннішній туман.Нова музика і нічне світло.Напівроздягнені дерева і пониклі трави.промоклі шкарпетки і трішечки туги.Вітру тужна пісня і агонія осені.Печальна краса......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296336
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.11.2011
Чи знаєш ти, коли мені болить?
Коли велика рана вже залишиться навіки?
Та ні , тобі не зрозуміть-
Ти просто не відкрив свої повіки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294693
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2011
Я не забуду і на мить
Про ніжність сонячного серця:
В дитини пальчик заболить,-
Біль в серці матері озветься.
І доброта,і теплота
Поєднані у серці тому.
Дитячі не вернуть літа,
А пам"ять поверта додому,
Де твій манливий ,любий світ,
Де "Кобзаря" читала мати,
Де на сторожі юних літ
Було найважче їй стояти.
І слово матері живе,
І не вмирати рідній мові,-
Її звучання - світове,
Із нею ми живі й здорові.
Звучить бо рідне слово в ній,
Душа й кохання щире нені,
Бо в пісні, вічній і живій,
Слова Шевченкові натхненні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293709
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2011
В руках у парубка троянда замерза,
Кому призначена не знає ще сама.
Тремтить і тулиться до його теплих рук,
Вслухається і чує серця стук.
-Чому хвилюєшся?,-вона його пита.
-Бо мою думку полонила та,
що так душею схожа на троянду.
А ключ до її серця не знайду.
Червона квітка на морозі помирає,
Кохання дівчини до хлопця розцвітає.
Ніхто із них і досі ще не знає,
Що ключ до серця квітка підбирає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293134
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2011
Тихо ввійшов в її дім,
Тихо задьоргнув завісу.
Ніжність і спокій усім,
Хто потрапля в його тишу.
Немає ні болю ні страху
Ангел самотності поруч
Ніхто не почує видиху
І не обійме обіруч.
Він ненадовго з тобою
Лиш на хвилинку буття
Недовго ти будеш такою
За порогом нове життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2011
Мені ще б сто хвилин життя,
Ще трішки ніжності й тепла-
Щоби здіснить найбільше відкриття
І вічно жить в долонях світла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2011
Розквітли айстри,зорі ви земні.
Такі строкаті:білі,пурпурові...
Саме такі я бачила ввісні.
Тепер вже сни не сняться кольорові.
Осінній день.Він знов одягся в айстри.
Осінній дощ вмивать їх обіцяв,
А їхні личка сяяли від щастя,
Та хтось,того не знаючи,зірвав.
Зірвав це щастя,що цвіло на клумбах
І ледь не клало голову до ніг.
В осінній день так раптом стало сумно.
Та як же зорі хтось зірвати міг?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291932
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2011
Так хочеться торкнутися небес
Й розмалювати їх усіми кольорами.
Не вистачає нам в житті чудес
І небо вже не сяє вечорами.
Взлетіть і сісти на пухку хмаринку,
А зірці кожній загадать бажання.
Співать і мріяти хоча б часинку
Та не зважати на чужі зітхання.
Від місяця узяти трохи світла
І кинути хоч крапельку на землю.
Тоді б Земля здавалась така світла
І все частіше чули б ми:"Люблю".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2011
Сьогодні знову я була щаслива,
Почула ритм знайомий за вікном,
Мені мелодію складала тепла злива,
А щастя в тім ,що це не було сном!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2011
Де кожен подих вітру,
Де все моє життя,
Я з пам"яті знов витру
Всі спогади,що кануть в небуття.
Не сумуй за тим,що було
Не сумуй і все пройде.
Що було ,то вже минуло
Щастя знов тебе знайде.
Де ти залишиш свій слід,
Де житиме кохання,
Я розігрію тонкий лід,
Що заважав ніжним зізнанням.
Не сумуй за тим,що було
Не сумуй і все пройде.
Що було ,то вже минуло
Щастя знов тебе знайде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2011
Серед тиші і спокою вона лежала сама,в обіймах темряви і мороку...У її житті не залишилось нічого ,окрім спогадів про минуле.Нічого більше не поєднувало її з небом.Білосніжні крила були обпалені полум"ям кохання,яке навіки прив"язало її до землі.Саме тут вона шукала щастя,у його обіймах намагалась знайти хоч краплю щирості,заради нього покинула небеса.Але відсутність крил зробило її слабкою.Демони ненависті і нелюбові назавжди забрали її коханого і вона вже нічого не могла вдіяти.Шрами на її тілі свідчили про постійну боротьбу з темрявою,але що може вдіяти слабка дівчина проти усіх сил зла.Її доля - залишатись самотньою і не знати спокою. Вона прагне знайти підтримку в людей, але більшість з них просто її не помічає, бо вона-втілення істинного кохання,яке стало незрозумілим для людей.Світ можна змінити любов"ю, але для цього потрібно долучить до боротьби з силами темряви.Якщо кожен з нас навчиться кохати , то світ зміниться на краще.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290352
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.11.2011
На високій горі
Між зелених долин
Захлинається вітер
І плаче полин,
І яскравих небес
Золоті камінці
Умістилися в сонця
В гарячій руці.
Тане постір годин
На небесному тлі,
І палючий світанок
За хвилину зотлів.
А над тихим крайнебом,
Де линуть слова,
Підпира хмаровиння
Зелена трава.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290348
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.11.2011
Покинутий човен ридає,
Забившись під кущ верби,
Напевне ,іще поглядає
У даль, за безлісі горби.
Кого він,кого виглядає?
Вслухається в тупіт коней.
Із весел помалу спадає
Сльоза,що не тільки в людей.
"Чому це я плакати мушу?"
У човника стогін з грудей.
Бо маєш ти,човнику, душу,
Що дехто не має з людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290131
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 01.11.2011
Чуттєвість...Запах його парфумів ще залишився у спогадах...Тепло долонь,на жаль,вже не зігріє тебе холодними вечорами....Вітер вже не танцюватиме вальс,а мелодійна пісня очерету не звучатиме для вас гімном кохання.....Його доторк вже не змусить трепетати кожну клітину твого тіла...Тобі так не вистачатиме полум"яних обіймів та жагучого погляду...
А все через людську ненависть і заздрість....Люди,зхаменіться! Ваші пересуди завдають болю!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290126
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.11.2011
Так холодно,коли тебе нема
Стараюсь знайти вихід.
Там у душі лишилася лиш тьма.
Я просто зроблю свій хід.
Люби,люби,люби....
Так зимно без твоїх ніжних обіймів
І серцю все не йметься.
Все так, як у сюжетах наших фільмів,
Де про кохання йдеться.
Люби,люби,люби....
Так скучили вуста баз поцілунків
Й душа летить до тебе.
Не треба ні пісень, ні подарунків,
Зникає світ без тебе.
Люби,люби,люби...
Ти просто залишайся поруч завжди
І вже не йди від мене.
Не хочу я казати слів:"Зажди!"
Просто не йди від мене.
Люби,люби,люби....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289895
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 31.10.2011
Кохання.Шепіт.Ми.Туман.
Надія.Віра.Сум.Обман.
Кохаю.Відпускаю. Прохаю і молю.
Услід я обертаюсь ,бо ж я тебе люблю.
Неспокій.Сльози.Пензлик.Фарби.
Листок паперу і осінні барви.
Згадую.Втрачаю і малюю.
І спогади в душі своїй хвилюю.
Знайду його. Потрачу безліч сили.
Малюнок розповість про те,що ми зробили.
Мольберт.Гуаш.Цілунок і надхнення.
І ти так близько до мрій здіснення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2011