| Сторінки (1/50): | « | 1 | » |
Сьогодні день за тиждень, а тиждень за два.
І осінь стала скупа на слова.
Сьогодні сірі, пусті, німі ніхто -
Завтра лицарі із жоржинами у кіно.
Я тобі не пишу листів без двозначних слів,
Опускаю вітрила вуличних кораблів.
Ходжу у кіно, пишу вірші,
Лишаючись рибою не у воді - на суші.
декілька рядків після довгої перерви...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638819
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2016
Тобі не потрібна моя любов.
Ти житимеш там де нема мене.
У світлі сірих-німих забудов,
Рятують осінні дощі мене…
О мій, паперовий-блідий календар,
Не будь скупим на щасливі дні…
Сьогодні мені наснивсь дзвонар
У ветхім храмі… зовсім один.
Тобі написати слова-вогні,
Займе хвилин десять, а може, п’ять.
Я дуже прошу, поможи мені! Та…
Ти не почуєш… листки облетять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2012
Ти сьогодні став ближчий на милю,
А я відступила на метр.
Закохана в синю хвилю
Вдягнула молочний светр.
Бродила босоніж по пляжу
У пошуках твого сліду.
Мій хлопче, я так не можу…
І завтра, напевно, їду…
Скінчилося наше літо.
Не сказано слів багато.
Я тобі в листі напишу,
Що в голос промовити страшно.
14/06/12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2012
Сьогодні знову дощ,
Тебе нема зі мною.
Вологий запах площ
Робить мене дурною…
Який сьогодні день?
Я збилася із ліку…
Мій розум – в’язень
Спогадів довіку.
І хочеться кудись втікти,
Було б бажання.
Але потрібно оплатити
Вічні намагання.
Сьогодні теплий дощ
І мокрі парасолі.
Я полюбила дощ.
Він заглушає болі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2012
Я вже не бачила тебе три роки,
А проминуло, певно, цілих шість.
Сьогодні всі вітають з новим роком…
Сніг замете колись й мої сліди.
В душі завжди щемітиме утрата.
Ти не приходиш в снах… в думках завжди…
Усе чого я прагну – бачить тата,
Але його вже інші «татом» нарекли.
Дідусю, ти від нас пішов так рано.
Мені було лиш сім: мале, дурне, дівча…
І лиш в сімнадцять, коли сніг ростанув:
«Як ти пішов невчасно й лишив без плеча…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380108
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2012
Ні, не холодно, навіть не боляче,
Ну, що ти хвилюєшся? нас вже нема.
І схотілось пройтися босою,
Що мене навіть дощ не злякав.
Скільки ще мені дихать туманами?
Скільки весен чекати, скажи?
Щоби раптом одного весняного
Мені в очі сказали: «Цвіти!».
А сьогодні, порою осінньою,
Не чекаю нікого, повір.
Хочу раптом годиною пізньою
Надіслати тобі сувенір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2012
Я вже давно не пишу для тебе…
А більше того… не пишу собі.
Навіщо мені твої хризантеми?
Ааа… знаю, сховаю в них біль.
Сьогодні осінь постукала в шибку.
Як так?... уже літо пішло…
Я собі відріжу лимона скибку
У мене забрали крило.
Кричати вже пізно, холоднії ранки.
Зупинка тролейбусна, люди в депо.
То навіщо тобі говорити «до завтра»,
Ааа… знаю, бо завтра пройшло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2012
Я би заплакала… чесно…
Просто сльози чомусь не ллються.
І твій погляд такий терпкий
Заглядає мені в душу…
Що шукаєш ти там, серце?
В мене втома його забрала.
І як знайдеш червоне озерце,
Не хвилюйсь, то торішня рана.
Я сьогодні тебе любила.
Із опівдня до опівночі…
Я сьогодні тебе згубила,
І закрила сумні ночі…
Відшукати тебе потрібно.
Та чи зможу? От в чім питання.
Кажуть серце жіноче – компас,
Але в мене його немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2012
За вікном ХХІ століття,
Лікує час рани…
Те, що вчора було божевіллям,
Сьогодні – омана…
Те, що вчора було жахливо,
Сьогодні модно…
Люди щось забувають про щастя
В стареньких «Вольво»...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2012
Я буду пити гарячий чай
І вбивати холодні спогади…
За моїм відчиненим вікном
Вже тиждень, як бродить літо.
Я викреслюю тебе…
І нарешті стаю вільною.
Дихаю на повні груди
І повітря не обпікає мене…
Дивлюся, як граційно
Коливається скибка лимону
У моїй уже холодній чашці,
Розфарбованій квітами…
З часом людина звикає
До усього…
Нам просто потрібен час…
А його завжди не вистачає.
Вам ніколи не хотілося
Повернутися в минуле?
І сказати ще раз «люблю»
Людям, які пішли назавжди.
Життя – складна штука.
І частіше головним її
Ускладнювачем
Являємося ми самі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346113
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.06.2012
Не придумуй собі самотність,
Каравани ідуть на схід…
Я змайструю собі пустотність.
І зламаю холодний лід…
Не придумуй собі самотність,
Бо у тебе її нема…
Ти сьогодні моя зворотність,
А я завтра чомусь німа.
Не придумуй собі самотність…
Через рік знов прийде весна.
І ми викриєм ілюзорність
Цього світу і нас зокрема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341090
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.05.2012
Я кричатиму в слід трамваю.
Не почує й поїде геть…
Але іншого я почекаю,
Хоч останній був сьогодні цей.
Це ж не вперше я лишусь самотня.
І не вперше вірю я тобі…
Але знову осінь бродить боса
По дорогах сивих прастоліть…
Кажуть люди, ми із ним непара…
Але серцю я не можу наказать.
Він - моя проста оправа...
Я для нього тільки іграшка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2012
Ти знов введеш мене в оману?
Я підкорюсь і пожалкую потім.
Чи ні? Я просто поміняю коди,
Замки, паролі і закрию двері…
На завтра, та не назавжди…
В моїх очах не має сліз…
Мовчиш… Так має бути.
Бо не має більше слів.
Ти все одно мене забудеш…
Через тиждень?.. Минає весна.
Квіти вальс кружляють…
Ти ім*я моє уже не пам’ятаєш…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2012
Все, що було – пройде.
Час залікує рани.
Я відпущу тебе,
Можливо, легше стане.
Колись прийде зима,
Укриє місто снігом.
Я в цій зимі тебе
Стрічати буду сміхом.
Душа вже не болить,
Хоч шрамів є доволі.
Більше нема образ,
Я не корюся долі.
Я налаштую струни
І знову стану сильна.
Уже нема тебе,
У серці штиль спокійний...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337842
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.05.2012
Кому писати? Я тобі ніхто…
Колись – ти цілий всесвіт,
А сьогодні рана.
Я просто забуваю про любов,
Вона мені вернулася обманом.
І хай не кажуть зорі про весну,
Хай не ясніють над моєю головою.
Я більше не повірю у красу…
Красу душі окроплену війною,
Бо полем бою стало серце навесні.
Скажи, чи ще потрібна я тобі?
І якщо скажеш «ні», то відпусти на волю…
Усе як і було колись… а ти змінивсь…
Я ж у минуле повернула долю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337291
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.05.2012
Ти не згадаєш про забуті ноти.
Я кину скрипку і буду гуляти містом.
У моїх відіграних акордах…
Ти нахвильку здався фаталістом.
Осінь сипле листя нам під ноги.
Ми не знаємо дороги далі.
У моїх руках вчорашні квіти…
Ми позаду залишаємо печалі.
Ти спиняєшся на мить і бачиш,
Що один прямуєш, а я зникла.
Вибач, що побачення не склалось.
Просто я до тебе ще не звикла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2012
Попрощались поздно.
Я ушла…
У дождей свои причуды.
Может зря.
Все деревья нарядились.
Эт весна.
Я вчера тебе приснилась.
И одна…
Высоко лететь, но низко падать.
Птицы все.
Я дарю тебе подарок.
Не тебе…
Закрываю двери на ночь.
На замки.
Постучишь – я не открою.
Не кричи.
Мне звезду с небес не надо.
Не моё…
Я твою открыла тайну.
Ну и что…
Оброняют пух на крыши
Тополя.
Мнё уже не надо сказок…
Без тебя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334396
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.05.2012
Ти поверни до мене осені… спізнившийся
Холодний промінь і залишися загадкою.
Моє німе кіно буде крутити в памяті
Картини, що минулися давно.
Я не заплачу ранками. Бо ти пішов…
І не намокнуть крила під дощами-грозами.
Я витерплю жовтневий падолист…
А ти залишишся старим розмовником,
Який на лаві дерев*яній оселивсь..
Душа у шрамах пошматована, розірвана.
Але її зцілятимеш не ти. Весна…
Я відцвітаю і мені наснилися твої...
Такі п*янкі прощай-слова…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2012
А життя на чорне й біле ділиться…
Ти як не крути, а так вже є.
І століттями в свідомість в*їлося,
Що на завтра зміниться усе.
Ми кидаємо людей і зраджуєм
У душі лишаємо пастки,
Але знову в небо синє прагнемо
Щоби хмари білі розвести.
І не думаємо, не гадаємо
Як людині тій щемить
Ми так часто повертаємо
У минуле, а його не змінить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333969
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.04.2012
Ти – ідеальний,
я - навіжена.
Ти – ненормальний,
а я просто – Лєна.
Світ надсучасний
Ставить у рамки.
Я вже давно не будую
В нім замки.
Осінь приходить,
Літо минає,
Зимою все біле,
Весно все тане.
Щось зникне назавжди
Хтось винайде нове.
Життєвий потік,
Як те листя кленове.
Пробач, що ревную,
Заводжу скандали.
ТИ – ВСЕСВІТ для мене,
Кумедний мій пане.
Я вірю в майбутнє
І звісно у себе.
Але нереально
Літаю у небо.
Сьогодні дощі,
А завтра вже сонце.
І кіт визиратиме
Наш у віконце.
Печаль відступає,
Зникають образи.
Ми з нову з тобою -
Навіки ми разом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2012
Я ніколи не вела власних щоденників… завжди вважаючи, що людям розказати краще, але розказувати їм можна не все. Навіть найкращі друзі можуть зрадити, кинути, знищити тебе морально… Ми можемо опустити руки, впасти в депресію, ненавидіти весь світ, розчаруватися у людях, винити в усьому себе… життя підносить нам сюрпризи до яких ми часто не готові. Мрії розбиваються об скелі життя, а ми не можемо склеїти, а можливо не хочемо… щоденна рутина не вбиває з середини… ми самі творці свого щастя. Як часто ми боїмося сказати «люблю», бо боїмося не почути це у відповідь… А життя іде, іде повз нас. Я не боюсь зізнатись, що плачу під час перегляду фільмів у яких є сенс і щирі, непідкупні почуття.. можливо комусь варто переглянути «Хатіко», «Останню пісню» і поплакати. Просто тому, що потрібно жити, жити далі, пробачати і вміти чекати… Якщо тобі погано - не значить, що погано повинно бути усім. Умій вирішувати свої проблеми.. у вас є друзі? Якщо нема, можливо, щось не так у вас, а може ви не хочете відкривати комусь своє серце..
Люди не помирають поки на цьому світі їх пам*ятають…
Усі ми вміємо літати… Так як би смішно це не звучало. Ми літаємо у снах, мріях і коли кохаємо. Кохання – велика сила. одна літературна героїня казала, що кохання це хвороба від якої в майбутньому винайдуть ліки… ні не винайдуть. Воно вічне як саме життя. Усе в цьому світі від любові.
Несподівано закінчується осінь. Втрачається її запах. Опале листя сумно снується під ногами перехожих. Природа готується до сну, зимового сну. Сонце уже не так часто заглядає у моє вікно, а стомлену ранкову землю покриває сивий туман. Восени завжди приходить ностальгія за літом, минулим, за тим, що не сталося і ти ми хто пішов на завжди…
Є у осені цієї щось від вічності.
Може, відчай чи чиясь печаль…
Але ця осінь була незвичайною Ти був практично відсутній в ній… І це не може не розчаровувати. Та були моменти коли серце билось в ритмі щастя. Я з усіх сил старалась бути оптимісткою, і знаєш, у мене вийшло! Зараз я радію тому, що у моєму житті була така людина як Ти. І хоч я для тебе ніхто чи просто знайома … знай, Ти, змінив мене назавжди … Я кохатиму тебе… кохатиму вічно…
Але сьогодні за вікном весна і я знову вірю у світло.. бо сонце ще пробивається крізь хмари і землю зовсім скоро покриють ніжні пелюстки… не любите весну? Не біда. з 4 пір року обирайте будь яку.. Я ж бажаю вам щастя. Не все так погано як ми бачимо… а життя ніколи не було легким. Просто частіше ми самі ускладнюємо його..
А крила можуть обламати… не дозвольте робити цього.. зроби добро і воно повернеться сторицею. Вір! Людина не може бути самотньою.. нещодавно знайшла такі слова. Нажаль не знаю автора.
"Коли цілодобово мовчить телефон - це не самотність.
Це - погані друзі.
Коли ти чуєш, як цокає годинник - це не самотність.
Це - багато вільного часу.
Коли нема кого чекати - це не самотність.
Це - песимізм.
Коли крадеш шматочки чужого життя, щоб наповнити свою - це не самотність.
Це - невпевненість у собі.
Коли тобі не з ким поговорити, і ти починаєш розмовляти з собою - це не самотність.
Це - хвороба.
Коли ти плачеш цілими днями у порожній квартирі - це не самотність.
Це - депресія.
Коли ти думаєш, що ніхто тебе не розуміє - це не самотність.
Це - егоїзм.
Коли хочеться кричати від безвиході - це не самотність.
Це - біль.
Коли ти нікому не потрібен - це не самотність.
Це - самообман.
Самотність - це те, що ми самі придумуємо, коли нам ніхто не говорить три простих слова ...
Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ!!"
Умійте прощати… це велике досягнення, людська якість, уміння називайте як хочете.. просто багато з нас не вміють цього робити, а Шіллер писав, що найвища перемога – прощення. Якщо не можете навчіться. Життя таке коротке щоб наповнювати серце образами і розчаруваннями.. не зраджуйте!!! Ніколи в житті…
Відстоюйте свою позицію завжди… Я ВІРЮ У ВАС!
"Гори! – життя єдина мить, Для смерті ж – вічність ціла.”
О.Олесь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328805
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.04.2012
Перехожий, чому сумуєш?
У міста поспіша весна.
Перехожий, куди прямуєш?
Може нам по дорізі, га?
Перехожий, давай у вальсі
Закружляємо по дахам.
Перехожий, повірмо в щастя
І не піддамося манівцям.
У житті багато перепон є.
Та, без сумніву, здолаємо усі!
І нехай дороги наші різні.
Під одним нам небом далі йти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326064
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2012
Черпаю у долоні сонний ранок.
Біжу холодними, росистими стежками.
Відходить потихеньку дід-серпанок.
А мрія десь вита над квітниками.
Мене манить село своїм простором.
Тут затишок родинного тепла.
Тут я дитиною біжу весняним двором,
А оглянусь назад – дитинства вже нема.
Минуле часто забіга до мене в пам*ять,
А я не їжджу більше до села…
Але у серці збережу уламок –
Щасливий залишок минувшого життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2012
Плакати… Не буду. Це намарно.
У моє вікно вже стука вітер…
Від*їжджаючи, я пам*ятаю,
Як хотіла обійнятись з світом.
Я поїду. Ти не знайдеш. Осінь…
День сьогоднішній, по суті, вічність.
Завершилося, складання пазлів.
Тільки вийшло якось не логічно…
Не пове́́рнусь... Осінь мене гріє.
Місто манить загадками вулиць.
На деревах листя вже жовтіє…
Я одна не залишуся, чуєш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2012
От у мене було дитинство:
Песик, іграшки та садок.
Босоноге моє, дитинство,
Розкажи мені ще казок.
Не тікай, зачекай хвилинку,
Я згадаю, як ми колись
Наряджали зелену ялинку
І пекли великодній пиріг.
Я згадаю яблуню циганку,
Дідову черешню молоду…
Пасіку із бджолами гудячу
І тобі про юність розкажу…
Я згадаю золотисті ниві
І гарячий з печі білий хліб…
Те дитинство, де була щаслива
І разом були мої батьки.
Я зізнаюсь чесно і відкрито -
Хочу я в дитинство повернуть!
Але манять далі не відкриті.
Й знову я збираюся у путь.
Вже скінчилась стежечка дитяча…
Я ступаю на дорослий шлях…
Буду за тобою сумувати
Не соромся, забігай на чай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2012
Ти поверни, спізнившийся привіт.
Холодний промінь вже цілує мої щоки.
І чорно-білий фільм початий восени -
Завершиться не розпочатим анекдотом.
Життя зіграло з нами злий свій жарт…
І не вини себе, причину ми не знайдем.
Можливо, був всього лиш це фальстарт,
А ти став випадковим персонажем?..
Розквітне вишня за моїм вікном.
Цвіт опаде… зоставивши питання...
І ми дознімемо своє німе кіно -
Щасливу похибку під назвою кохання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322235
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2012
Ми стояли у двох на пероні.
З неба падали краплі важкі.
Ти над нами тримав парасолю,
А я слухала серця прибій…
В нас з тобою роки за плечима.
В нас з тобою осіння любов.
В нас з тобою журба безпричинна.
В нас з тобою дві сотні розмов.
І хоч їдеш сьогодні від мене.
І гудок вже пуска потяг твій…
Мої очі зелені для тебе.
В моїй пам*яті погляд лиш твій.
Від’їжджай… Я чекатиму, чуєш?!
Може зустріч нас жде в майбутті?!
По яких ти шляхах помандруєш?
Напиши хоч два слова в листі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2012
Не говори, коли в словах немає правди.
Не говори, коли німа твоя душа.
Мовчи, коли сльозам немає ради.
Ридай, коли порвалася струна.
Вставай, якщо ти сильна особистість!
Твори, якщо у серця є вогонь!
Живи, бо сонце однаково усім світить!
І будь людиною – це головний закон!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317634
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2012
Скибка лимону, чашка, чай…
Може вже досить? Кінчай!…
Може вже досить втирати сльози
Й з серця витягувати занози?
Я все розумію: кохання, болить…
І більше на світі не хочеться жить…
І більше не тішить весняна пора,
А більш до вподоби рожева стіна.
Отямся нарешті, бо долю вершити,
Тобі лиш належить й нема чого нити!
Зберися з думками, збий волю в кулак
І в голові припини цей бардак!
Постав собі ціль і до неї іди!
Про зраду його забудь назавжди!
Ти кращого знайдеш, мені вже повір.
А згадку про нього спали як папір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2012
Ось небо німе, оксамитове.
А очі зелені аж світяться.
Ти вигадав місяць кварцитовий.
Я ж зорі розсипала крихітні.
Волосся за вітром гойдається.
Ген хмари на нас насуваються…
Дощі пролилися покосами,
Веселка щасливиться осені.
Не знаю як це називається.
Ось бачиш і літо кінчається.
Дощі пролилися покосами.
Кохаю тебе більше осені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2012
Ось ударили люті морози…
Обпікають нам щоки вітри.
Я іду по буденній дорозі,
Але ноги не хочуть іти…
Скільки осеней бачили очі.
Скільки весен чекала душа.
Скільки кожен собі напророчив.
Скільки нас відійшло в небуття...
Я частенько кривила душею
І, повірте, приймаю цей гріх.
Але вірила сутністю всею,
Що здолаю незламний поріг!
Озираюсь частенько в минуле.
Виправляю свої помилки,
Але знаю, назад не вернути
Босоногі дитячі роки…
Не встигає людина за часом.
Він то вбивця, то лікар, то друг…
А годинник невтомно рахує
Всі секунди відведені тут…
Проступа сивина в моїх скронях…
Роки в далеч відносять тугу.
Я сьогодні живу поновому!
Я від щастя пускаю сльозу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310263
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.01.2012
Пропала муза… і не пишуться вірші.
А ще учора рвала душу так безбожно.
Я перестала слухати вітрів пісні…
А за вікном міським уже морозно.
Чому вони ідуть від нас, скажіть?
Чому лишають нам папір і ручку?
Й чому, коли поламані душі ключі,
Ми завжди пишемо на диво влучно?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308649
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2012
Ты - убежавший от меня рассвет
Но я не побегу на твой «привет».
Ты – уходящий от меня туман,
Но время не излечит моих ран.
Я сообщения пишу тебе,
А ты разученный читать уже…
Я в прошлом оставляю все «люблю»,
У будущего новые возьму.
Раскрыла карты поздно я твои…
Забудь меня и больше не ищи!
Я остаюсь одна, но что же, пусть,
Но в сердце не пускаю больше грусть!
Придет весна и поменяет свет,
А ты уйдешь, оставив только след…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304279
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 04.01.2012
Листи у вічність слатиму тобі,
Бо на розмови не лишилось часу.
Спливає день, приходить знову ніч…
А я як завше - хочу тільки спати.
Можливо, ти пробудиш і спасеш,
А, може, навпаки, забудеш знову…
Я не рахую більш твоїх пісень,
А ти забув мене і не подзвониш…
Напевно, буде краще так для двох.
Ми паралельні й нам не перетнутись.
Дороги наші розійшлись давно...
Але так хочеться очей твох торкнутись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2011
Закохалася, закохалася, закохалася!..
Я у осінь за моїм вікном.
Милувалася, милувалася, милувалася!..
Падолистом – багряним листом.
Ворожила я, ворожила я, ворожила я!..
На майбутнє і знайшла отвіт…
Не судилося, не судилося, не судилося!..
Розлюбить тебе за одну мить…
Розліталася, розліталася, розліталася!..
Я у мріях – маревах століть.
Розридалася, розридалася, розридалася…
Але знаєш? Більше не болить!
Задивилася, задивилася, задивилася…
Я на краплі райдужні дощу.
Все розсипалось, розлетілось, звіялось…
І я тепер з початку все почну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2011
Ледяные ветки, мокрые глаза…
Почему «люблю», ты милый, не сказал?
Я ждала так долго, ты не позвонил,
И зима ворвалась в мой безумный мир…
А тебя всё нету й не понятно мне,
Был ты или не был, в этом сентябре?
Может, ты виденье иль чудесный сон?
Может, ты мгновенье иль мираж пустой?
Время всё расставит по своих местах.
И снежинки тают на семи ветрах…
Холодно зимою без твоей любви…
Я скучаю, милый! Любишь? Напиши!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295910
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.11.2011
Я забуду как звать,
И забуду как помнить тебя!
Я уже не твоя, ты не мой...
И любовь умерла...
Отреклась, отпустила,
Взлетела, летела, жила...
Без тебя было это,
Ты слышишь меня?! Без тебя...
Поняла. Поздно?
Рано убили любовь.
Развели мы мосты,
А свести не сумели их вновь...
Разошлись, разлетелись
В осеннем тумане ушли.
И сердца в унисон
Не сыграют нам песни свои...
Было больно!..
Стерпела, смирилась, снесла...
Разлюбила, забыла.
И жить без тебя начала!
Только в памяти
Фразы, улыбки и письма храню.
А от сердца ключи,
Я другому уже подарю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295894
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.11.2011
«Ти – ненормальна!»,-
Він кричав мені у слід.
«Такаж як всі і не така як кожна».
Не озирнулась в даль пішла,
Залишила сліди в дощі…
На мокрому асфальті…
Ну, а ти прости…
Любов дограла наш простий етюд.
Але я дякую тобі за ті хвилини…
І вже не пара ми.
Та в серці збережу,
Струну твого кохання заржавілу.
Німа гітара знов стоїть в кутку…
І припадає пилом, що ж поробиш?
Мені вже не дано почути її звук.
Тобі ж торкнутись поглядом до неї.
Я зрозуміла, що летітиму одна.
Хоч і з одним крилом,
Але тепер без тебе.
Ти поміняв мій світ.
Тепер я не така,
А у твоїх очах лишилось небо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2011
Любіть людину за красу її душі.
І байдуже у, що вона убрана.
Любіть за очі, простоту і сміх.
Бо вони правду скажуть, не обманять.
Любіть за погляд і за щирість слів,
За дотик рук, і несміливі кроки.
А одяг – лиш додаток незначний.
Давай залишимо його на потім!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294234
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.11.2011
Промайнула осінь, відшуміло листя.
І зима приходить, казкою вві сні.
Тільки пізно осінь за тобой журиться.
Ти пішла, та спомин залишивсь в мені.
Відлетіли в вирій птахи вільнокрилі,
Й звірина сховалась в нірки зимувать.
В білосніжних барвах тішаться ялини,
Бо зелені вічно, нащо ж сумувать?
Прилетять до хати снігурі й синички,
Добре їм зимою, а мені ніяк.
Повернути б осінь, хоч би на хвилинку,
Щоб слова прощання їй свої сказать.
Щоб сказати як це, з болем сильним в серці,
Попрощатись з нею вже в останній раз.
Та ніхто не чує й серце вже не б’ється.
Промайнула осінь і прийшла зима…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2011
В моєму місті випав перший сніг.
А в тебе ще бруківки зовсім голі.
На Захід Ти поїдеш, я на Схід…
Й зруйнуються мости любові кволі.
І хай про нас не складено роман.
Я з серця повикреслюю печалі.
В коханні відстань - не ознака ран.
В коханні відстань - це кінець коханню.
Навіщо ж сум в ці прохолодні?
Навіщо ж сум коли зима за рогом?
І хай в житті багато чорних смуг.
З тобою ми ішли по кольорових!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2011
Хто сказав, що не вмію літати?
Хто сказав, що душею слабка?
Хто сказав, що не вмію співати
Коли душу печаль огорта?
Я літаю тоді, коли крила
Виростають у серці моїм.
А співаючи вічно щаслива,
І печалі кажу завжди НІ!
Я є сильна, повірте на слово,
Просто осінь чомусь на душі!
Але в серці завжди веселково
Світить вогник й веде до мети!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292517
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.11.2011
Душа одягнена у осінь - шукати щастя більш не хоче…
Душа одягнена у літо - пособі залишає квіти!
Душа одягнена у зиму - серця торкає струни дивні...
А як весну душа одягне – наступить радість довгождана!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292256
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2011
Кобзарю, здрастуй!
Скільки літ пройшло,
З того моменту, як життєва нива
Твого буття обірвана була.
І ненька Україна твоїми молитвами
Вільна стала, та не та, якою бачив ти її в думках…
Ти зараз спиш глибоким, вічним сном,
І в небесах літаєш десь над нами.
Думок теперішніх твоїх почуть нам не дано,
Але я знаю, серцем ти ще з нами.
В твоїм житті багато є стежок
Порослих терном – ти зумів пройти їх.
А в серці своїм зберігав добро.
Хоч світ хотів забрати, та не вийшло.
Ти завжди будеш в серці нашім жить.
Твої вірші - це не якісь папери!
В них б’є цілющая, джерельная вода,
Та, що сціляти в душах наших треба?
Ти заповів: «Братайтеся, любіть!
Учіть чуже і не цурайтесь свого!
І в душах завжди бережно храніть
Любов до незгасаючого слова!»
Розірвані кайдани в нас давно.
Є своя мова і своя країна.
Єдине, чого в нас не було
Це чуство єдності народу у країні.
Одні із нас поділені на Схід,
Інші до Заходу себе відносять.
Якби ти встав, то всіх би помирив.
Але тебе нема, а за вікном знов осінь…
Кінчаються слова в моїм листі,
Багато ще чого сказать хотіла.
Та я одне тебе прошу повір!!!
Mи змінимо на краще Україну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292255
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 11.11.2011
Ніколи не даруй троянд.
Це квіти не мої і не для мене!
Волошки в полі - ось мій ідеал!
Нарви їх оберемок і прийди до мене!
Тебе чекатиму я день і ніч...
Хай, що там станеться
Чекати буду вічно!!!
З волошками прийди і розкажи
Чому радіють так вони,
Коли колос дощами оповитий?
А ще ромашок набери ясних
І мак червоний, наче ті коралі!
Ці квіти не гордливі, а прості.
Нарви їх у букет і принеси, коханий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2011
Тобі моїм коханням вже не стати!
І я забуду все, як сон страшний…
Ми разом захотіли зруйнувати,
Те чого не вміли берегти…
І більш не буде: «Я тебе кохаю!».
І більш не буде: «Ти, пробач мені!».
Ти ж знаєш, я тебе за все прощаю.
Але ж чому, так тяжко на душі?
Серце кричить: «Кохання ще жевріє!».
А мозок каже: «Викинь з голови!».
Кого послухати, який зробити вибір?
На це питання, не змогла відповісти…
Я розгубила, розкидала фарби
Кохання нашого і вже їх не зберу…
Я розірвала і спалила файли.
Але ти знаєш і без них я проживу!..
Назад уже нічого не повернеш.
Шрам лишиться, а біль мине…
Я іншого знайду, напевне.
Ти іншу і усе пройде…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292087
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2011
Ми йдемо і не стикнуться наші погляди,
А осіннє листя опада…
У тумані бродять наші постаті,
А зійтись їм не дано ніяк!
Є у осені цієї щось від вічності.
Може, відчай чи чиясь печаль…
А твої безжурні очі малахітові
Споглядають на небесну даль…
Я уже давно змирилась з долею.
Просто по щоці моїй сльоза…
Не зустрілися в тумані наші постаті
А янтарна осінь все мина…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2011
Сидить один на березі життя.
Вглядається очима в горизонти.
А в пам’яті зринають фрази і слова,
Які злітали з вуст німим експромтом.
«Усе моє життя таке складне,
Усе моє життя таке відносне…
Якби ж то крила виросли, як в янголят,
Щоби в ночі прорізувать повітря простір!
Щоби торкнутися самих небес
І цілувати зорі до світання!
Душа, щоб загорілася вогнем!
Й свобода, щоб наповнила бажання!
Але цього не суджено мені…
Я лиш картина у чужій уяві.
Мене художник зобразив таким:
Нещасним демоном в людській оправі...
Можливо, й залишилось щось живе,
В душі, яку оберіга злий геній.
Але самотність обпіка мене,
Творіння Врубеля «Сидячий демон».
Пливуть між ним століття і роки
Навіки він закований у рамки.
Та проживе багато славних літ.
Мистецтво вічне й не для забаганки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291826
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.11.2011
Сьогодні в гості завітала осінь.
Ми з нею разом п́или чай в саду.
А вітер розвівав моє волосся
І листя пестив у чуднім танку.
У осені цієї вільні крила.
Відкрита в неї щедрая душа!
Із осінню цією я щаслива,
Бо в ній зійшлись закохані серця!
Дива стаються, хоч і дуже рідко.
Ви, не чекайте їх, чудіть самі!
Хто-зна, можливо, й через літо,
Вам осінь вручить золоті ключі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2011
У відчаї писатиму вірші,
І байдуже чи хтось їх прочитає.
Я не для публіки пишу їх, а собі,
Бо таким чином легше гоїть рани…
Я думала із часом все мине,
А він же не лікує, а міняє…
Душа вже не горить палким вогнем
А потиху вуглинки догорають…
Зима... Сніги. Печалі на душі.
У серці не залишилось - образи.
Я не тобі пишу вірші... Собі.
Бо таким чином легше гоїть рани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2011