| Сторінки (3/201): | « | 1 2 3 | » |
В журбу чи скруту, смуток , печаль ..
Просто мене згадай.
Бо я твоя юність, перша любов,
зелений з жасмином чай.
Те весняне сонце чи літня гроза
- все це була (твоя) Я.
Теплий захід сонця , холодна зима,
Досвід, роки...- все життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2023
[i]Я оголюю свою душу не для того, щоб ти стріляв,
Відкритих та обеззброєних легко зранити.
Я пишу сумні свої вірші не для того , щоб ти читав,
Просто , це невгамовні думки (мої) у рядки попадали.
Я б хотіла сказати більше, але хтось всі слова покрав,
не відомо , кому всі слова ці насправді належали.
Пам'ятаєш, колись я кохала ? Пам'ятаю і ти кохав,
хтось бентежив нас і ми когось також бентежили.[/i]
[i]Ти оголюєш своє тіло , щоб пристрасті жар не згасав,
Хоч очі твої давно вже почали меркнути.
Дозволь собі догоріти, так як ніхто не згорав,
Бо здається , що тільки тоді нам вдається жевріти.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2023
[i]"До жінки"
У слабкості твоїй - сила,
У мрійливості твоїй - воля.
Повір в те , що ти особлива,
А щастя "дорівнює " доля.
Дозволь собі бути іншою,
Безглуздо хотіти подібності.
Справжність хай стане нішою ,
Втіленням нової дійсності.
І в очах хай надія зріє,
Із назустрічним мріє-вітром
Доки соняшник з неба видніє,
А Земля зеленіє хутром.
Будь собою без варіантів,
Без докорів чи гордині.
Між протертих життя фоліантів
напиши :"Я живу віднині !"
І люби себе, ти - єдина,
Тільки в тебе такі справжні очі,
В яких зріє мудрість совина
Й таємничість глибокої ночі
Хай посмішка в кутиках губ
Завжди тебе прикрашає ,
Будь жінкою , що надихає
Будь нею тепер і тут! [/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2020
Серед чужих очей мені б знайти твої,
І не в поезії, не в прозі , а в житті.
Тоді мій дух , мов теплий промінь по весні ,
Спокійно й тихо буде ніжитись з твоїм.
І злидні зникнуть . Крила журавлів
Затріпотять над дахом в нашім домі.
Рука затИшно вмоститься в руці,
Уста тремтітимуть від дотиків любові...
А небеса на добру волю Долі,
Нам подарують найясніші зорі,
І перла ми знаходитимо в морі,
Сади цвістимуть квітами магнолій. ..
Однак, єдине, що не вистачає
проникливих очей твоїх...Ти знаєш,
З тобою світ здаватиметься раєм,
І байдуже, що ми не є святі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2020
Дно, на котрому знаходжуся я так довго,
яке переповнене злими людськими очима
котре не в змозі змінити жодна людина,
засмоктує знову мене безтактовно.
Годі ховатися в тінях чужих ідей,
Тікай, вибирайся, змінюй цю ніч на день,
Запалюй в серцях нові яскраві вогні,
зворушуй, захоплюйся й пообіцяй собі ...
що ніхто і ніщо, і ніколи не змусить тебе осісти на дні !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2019
У меня нет подруг, которым могла бы доверить я
свою радость и боль, и в общем себя настоящую.
Они были наверное, но канули в прошлое с временем,
как и всё в этой жизни …(чем уж точно я Вас не обрадую).
В итоге, всё в жизни безповоротно меняется,
и люди исчезают куда-то из жизни...
Интересно , что еще приготовит Судьба моя,
Та тетка, проделки которой уже ненависны.
Но я благодарна жизни своей как учителю,
хоть эти знания уж больно дорого стоили,
но есть кое-что , что должна сообщить зрителям:
"Я постарела душой, хоть тело молодо."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826825
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 25.02.2019
Не дай мені замовкнути , прошу.
Не заколисуй лютими вітрами,
не застеляй дорогу,хоча б ту,
яку босоніж взимку протоптала..
Перечитай усі мої листи,
вчепися за найтоншу слова нитку,
Лише прийми мене, прошу тебе, прийми..
Не кресли більше в серця мого звитку.
Прийми мене до себе на ночліг,
а потім залиши іще на добу,
а згодом я придумаю хворобу,
щоб залишитися з тобою назавжди.
Давай перечитаємо казки,
або ще краще, напишімо нову.
Я ладна вірити кожнісінькому слову,
лише б ти кожним з них мене любив ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2018
Научитесь любить, друзья,
Но не умом, не рассудком,
не голодным од страсти желудком..
Научитесь любить дыша,
как любить умеет душа,
как любят друг друга птицы,
у них бы нам поучится...
Научитесь любить, друзья.
Без любви жизнь проходит зря,
ведь времени колесо
непрерывно бежит вперед ...
Спешите любить, друзья,
безмолвно -- громко нельзя,
не даром ведь говорят,
что о счастье лучше молчать.
Но только любите, друзья,
всем сердцем за просто так,
Ведь все,что нам с вами дано
- это любви зерно .
Просто учитесь любить ,
принимать ее(любовь) и дарить !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819122
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.12.2018
[i] Все-таки змінює вона вас . . . Любов.
Змушує кращати щохвилини, щодня, знов і знов.
Розуміння приходить нове про старе життя,
Ви пірнаєте вглиб і не хочете вороття,
а вона вас змінює...
І прекрасно якщо все так !
Бо псевдолюбов - це як почуттєвий шлак,
коли страх, коли сльози, образи, і горді ви
не йдете назустріч - біжете у різні кути.
Бо я ! Бо ти ! ..і годі шукати винних,
ламайте це на стадіях ще первинних.
Бо кожна мить проведена нами не з тими,
теж змінює нас , тільки робить нестерпними ,злими...
Та ,можливо, хтось скаже, що любові у світі немає,
і це буде правдою для тих, хто ще не кохає
А для тих ,хто дихає нею, це буде брехнею.
Скажу лиш,що кожен пізнає її по-своє́му.
Ба колись вона змусить вас кращати щохвилини...
й зрозуміти по-новому дивне своє життя .
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2018
Мене хтось обвішав [i]зразками дурних ідей[/i]
і запроторив в [i]кімнату дзеркальних копій[/i],
де ти сам сценарист, оратор і навіть модель -
герой без геройств, звук однієї ноти.
Дзеркальні сценічні копії кожен день
і ти стаєш однією(одним) з таких же копій.
Твій [i]всесвіт[/i] - не Світ, він на іншу фальшиву "ве"_
Віртуальний магніт, Віртуальний АНТИутопій .
P.S. [i]зразки дурних ідей[/i] - хештег
[i]кімната дзеркальних копій[/i]-інстаграм
із [i]всесвітом[/i], дуаю, все зрозуміло.
Кому близька тема "деградації живого спілкування" рекомендую до перегляду фільм "Віртуальна революція"(2016) режисер : Гі-Роже Дювер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2018
Не гримай у мої двері , там давно зачинено.
Й навіть більше скажу, заржа́віли всі замки,
а стіни товсті й високі , що на друзки . . .
їх ніхто не розіб*є. То ж давай ми війну припинимо.
Не думай про мене погано, святих нема.
Тіні потрібні нам тільки,щоб бачити світло,
а мова про те, де краща бува сторона, . .
насправді вже всіх втомила і остогидло.
Ми гордість ділимо порівну, не секрет,
Хоч кожного з нас частенько вона топила.
Здається твоя любов знов втратила крила,
" не вічне ніщо " - як мовив колись поет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2018
Як відомо, всіх людей на землі об'єднює один біологічний предок ( за теорією Дарвіна це мавпа ) . Я вважаю, що це Бог, а точніше - Древній. В різних прадавніх віруваннях , демонології та ін. є поняття "древнього". Сьогодні його трактують,як одне із перших уявлень про Бога. А що якщо бог - це людина, яка просто виникла шляхом біологічних мутацій (?) Тоді виникає питання. а як ця людина розмножувалася і чому сьогодні не відбуваються подібні мутації . Якщо на друге питання можна ще знайти більш-менш якесь пояснення з точки зору науки , для прикладу зміна природних умов, втручання людей в екологію відсутність часу ( адже ніхто не знає точно скільки часу пройшло від виникнення першої людської істоти на Землі) ; то на перше ми знайти відповіді не зможемо, хіба припустити, що Дарвін був близьким до істини, припускаючи зоофілію - схрещення з мавпою і появи австралопітека. Але висуваючи цю теорію, я принижуватиму жіночий рід, буквально назву жінку твариною, а я цього не хочу, бо я все ж таки жінка. У Біблії сказано , що Госпдодь створив людину по подобі своїй; я вважаю, що створення - це ніщо інше як опис факту першого народження людини (народження і досі людини вважають восьмим чудом світу , але я б сказала, воно мало б мати першість). Якщо ділення тіла нам відоме ( те саме народження можна назвати діленням) , то чому б не припустити , що нас об'єднює не лише древній біологічний предок , а й його душа . Можливо енергія(душа) теж ділиться,разом із тілом, за життя - збільшується в розмірах не лише тіло, а й його енергетична оболонка (душа) , тіло захворює і помирає ( якщо висунути теорію, що старість - це древня хвороба), а душа ділиться і перероджується ( підтримуючи теорію реєнкарнації , але спростовуючи факт цілісності душі , все ж таки вона ділиться). "То є тіло і кров, що задля Вас ламається" , а якщо припустити, що Ісус ( філософ) , який можливо в якійсь мірі знав набагато більше ніж сучасники, і мав на увазі зовсім інше, аніж те як пояснюється його вчення сьогодні. Можливо ламання тіла й крові - це теж саме ділення тіла і ділення душі (?) Якщо він Син Божий - а біологічно, він син людський, то можливо він теж мав на увазі , що бог - це Древній ( перша людина на Землі).
Все ж таки шкода, що я не жила в часи в Ісуса, я б з ним поспілкувалася, і впвнена, що багато б цікавого дізналась.
В наш час є люди, які здатні сцілювати( це я про лікарів та надскладні операції: пересадку серця чи кінцівок) , вивчати в 4 роки 6 абсолютно різних мов, передбачати майбутнє ( це частково можливо завдяки астрології, щоправда самій цікаво як), створювати геніальні винаходи іт.д. Можливо ми самі - боги ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769916
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2018
Я не дам загубитись ніколи своїм почуттям
і навіть якщо в них читається божевілля.
Відвертість - це риса безстрашних , повторюю вам,
де правда не поневолена — (вона) вільна .
Я не дам загубитись ніколи своїм почуттям.
Коли люди хворіють на життя, на любов, на розум,
не під силу кваліфікованим лікарям
відслідкувати мить нещадної метаморфози.
Я не дам загубитись ніколи своїм почуттям.
Якими б страшними не були словесні курйози,
ніщо не примусить стати мене в ті пози,
які притаманні безвольним або рабам.
Я ніколи не дам загубитись своїм почуттям.
Навіть, якщо сама загублюся по дорозі...
почуття віднайдуться у віршах, листах , у прозі :
маленьких домівках, що належать нашим серцям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768969
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 31.12.2017
ТЕЛЕГОНІЯ (від грец. Τηλέ — далеко та грец. γονε, γονος — народження, породження; «віддалене народження») — псевдонаукове уявлення в галузі репродуктивної біології, яке полягає у тому, що спадкові ознаки попередніх (особливо першого) статевих партнерів самиці начебто можуть передаватися тією чи іншою мірою усім її наступним нащадкам.Вперше ідея телегонії виникла ще у Стародавній Греції та була описана Арістотелем у його творах. Стародавні греки описували походження багатьох своїх міфологічних героїв як таких, що мали двох батьків: один батько був богом, наприклад Зевсом, а інший батько — звичайною людиною. Пізніше, у середні віки, у зв'язку із «перевідкриттям» Арістотеля, інтерес до телегонії знову підвищився.
(На рубеже XIX—XX веков вера в телегонию была распространена среди селекционеров, работающих с различными видами домашних животных. Наибольшую известность приобрёл случай с кобылой лорда Мортона, описанный Чарлзом Дарвином со слов Мортона и изложенный Ф. ле Дантеком:)
ТЕОГОНИЯ
– термин, обозначающий первый, наиболее древний тип мировоззрения, в основании которого лежит схема порождения, родства. Согласно ей, все, появляющееся на свет, обязано иметь родителей, а появившись, пройти универсальный жизненный цикл: рождение – детство – юность – старость – смерть. Теогония представляет собой совокупность мифов, трактующих о происхождении богов, объединенных теогонической схемой порождения. Сами мифы были аллегориями тех или иных отношений человека с природой и обществом, значимых для него сил. Рационалистическая переработка теогонических представлений лежит в основе всех античных философских учений о первоначале, а позднее, в теологии, предстает, как логически развитая и строго организованная диалектическая система категорий.
1. Гесіод "Теогонія"
2. "Єврей повинен одружуватися тільки на єврейці" - так голосить "Святе писання" євреїв. Як відомо у єврейському народі панує матріархат , рід передається саме по лінії дружини ..( "теогонія" греч. theos и goneia - богорождение). Звідси пішло слово "богородиця".
3. Фейербах "Теогонія" (1857р)
4. Расизм, нацизм в політиці, як наслідок війни зокрема громадянська війна в США 1861-65 рр, фашизм (Друга світова війна 1941-1945 рр),Кришталева ніч, голокост , декрети про заборону змішання з арабами, ефіопами та євреями (1937-38 рр) в Італії, ксенофобія і т.д.
5. Поняття " напівкровки" та "бруднокровки" в знаменитій серії романів англійської письменниці Джоан К. Ролінґ про Гаррі Поттера.
6. Поняття "дивиргент" , що з'являється в однойменному романі-трилогії письменниці Вероніки Рот.
7. Дивергенция в биологии — расхождение признаков и свойств у первоначально близких групп организмов в ходе эволюции.
Диверге́нтное мышление (от лат. divergere – расходиться) — метод творческого мышления, применяемый обычно для решения проблем и задач. Заключается в поиске множества решений одной и той же проблемы.
Исследованиями дивергентного мышления занимались Э.П. Торранс, Д. Гилфорд, К. Тейлор, Г. Груббер, И. Хайн, А. Б. Шнедер, Д. Роджерс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768758
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2017
[i]Твоё " Привет" это как длительное " Прощай",
Заходи, может кофе ? А хочешь , у меня есть чай..
Посидим. Поговорим. Помолчим. Пошутим .
А потом разойдемся , как вовсе чужие люди.
Не спеши уходить, еще ведь не так уж и поздно !
У тебя дела или кто-то ждет дома возможно ?
Ах, прости, действительно..это же не моё дело.
Да нет-нет, не обидел, нет нисколечко не задело .
Зачем обнимать меня, просто так, как подругу ?
Да ладно, не грех это и закон не нарушен ...
Просто , знаешь, я чувствую , как ты ко мне равнодушен,
и как рвутся на части когда-то влюблённые души .
Но меня ты не слушай ...
Обещаю писать, хоть ему это безразлично ,
и я буду скучать, это вошло в привычку .
"И не надо жалеть.. - говорю, -
от любви ведь не умирают.
Да, сгорают, но, все же, при этом живут ".[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765147
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.12.2017
Остання зелена миля,яку кожен із нас пройде
Подарує комусь надію, а у когось її забере.
Життя промайне за хвилю , час припинить свій біг...
Остання зелена миля - це початок нових доріг.
І коли ти поставиш останню відмітку на своїй карті,
напиши під нею (пост скриптум) " [u]Кожен в світі отримує те, чого він вартий ![/u]"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764890
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.12.2017
Я жду тебя каждый год (с нетерпением жду тебя заново).
И пусть ты холодный, на душе от тебя тепло .
Даже если всего лишь мгновенье на встречу с тобой дано,
я его на всю жизнь запомню, как что-то из самого главного .
Ты чище воздуха, ты больше чем просто вода,
Ты - мое детство, сказочное воспоминание .
Должна признаться, я искренне влюблена . . .
Ты даже прекраснее, чем все мои ожидания.
Вот только не тай ! Не надо ко мне прикасаться ...
Будь светом очей моих и музой других эстетов.
Ведь, когда ты уйдёшь, они будут влюбляться в лето,
А я не хочу.
Не хочу с тобой расставаться .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763729
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.12.2017
За п'ять одинадцята. Тихий сутінок за вікном.
Кава корицева . На беззвучному телефон.
Книга розгорнута ,сюжетні лінії і... перон,
Де Анна вижила та зодягнена у любов...
Біжить до статного кучерявого юнака,
Тремтливо й лагідно плеча торкнеться її рука.
Щаслива усмішка подарована навздогін ,
поціловані пальці рук й благородний легкий уклін.
Кокетлива пані і достойний її кавалер,
у концертному залі, притупцьовуючи під оркестр,
Для себе впіймають романтики ніжну мить.
Як вона його любить ! А він її...боготворить!
За двадцять сьома. Теплим світанком все розцвіло.
Кохання вдома . ( відчуття, якого давно не було)
Розгорнута книга. Не дочитані сторінки . . .
пробач мене ,мила, я з розпачливої нудьги,
Мабуть, посміла , написати свій власний фінал,
Де Анна вижила ...
Валізка. Таксі. Вокзал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2017
Мене нудить від ваших лестощів,
Від порожньої псевдорадості,
Від фальшивих словесних пестощів,
а за спину, одні лиш "гадості".
Мене нудить від псевдоцікавості,
І від ран ,що під серцем, колотих.
Можливо й вони намальовані?
Як і маски вас вічно радісних.
Я ненавиджу фальш у побуті,
я ненавиджу фальш в поезії,
Не розтратьте на неї молодість,
Любі джентальмени й міледі.
Просто все це насправді дешево,
Не сприймайте за дійсне бажане.
Все ж оманливе перше враження...
Гра у фальш - це не зовсім весело.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2017
Ти хочеш всіх у себе закохати . . .
Чудна ти .
Ну навіщо ?
Невже усім віддатися готова?
Ти ж знаєш, про таких брудна йде мова.
І не знайдеш для себе адвоката,
Народ - страшніш за ката.
Носи вуаль, ховай своє лице!
Бо слава надто болісно пече.
Не в силах ми сподобатися всім ,
...і пробіжить сльозинка по лиці.
Ти хочеш всіх у себе закохати ?
Не смій собі цього бажати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762782
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.11.2017
[i] Диким голосом тривожачи лихо ,
душа закричала . . . І знову тихо. [/i]
Мушу повідомити , поки я ще тут, не прив'язуйтеся, ніколи ( ні до когось, і ні до чогось) . Не ставайте залежними . Цінуйте свою волю .
[i]Я ж невільницею бувала,
Сама поневолювалась і втікала .
Комусь намагалась віддати все,
...не тим, не те .[/i]
Не забуваймо сталі істини , що просто - значить добре, а складно - значить погано. Це аксіома, не потрібно ще раз її доводити. Це стосовно відносин між людьми. Нам не потрібні стосунки,які обтяжуватимуть наше життя. Ми всі прагнемо легкості, адже не так ?
Коли нас запитували " Хто ж твій ідеал ?" або " Опиши мені ту людину,яку б ти хотів(ла) бачити поруч з собою напротязі всього твого життя " Ми метушилися, в голові відразу виникало мільйон думок водночас , ми намагалися їх зібрати в хоча б якийсь цілісний образ ... І що , комусь вдавалося навіть, правда ? Чудово, значить хтось з нас все ж таки знав чого хоче . Але коли ми зустрічали когось, хто так близький до образу того " хто нам потрібен" , що ми робили ? Вагались ? Чи відразу кидались в обійми , вигукуючи "Нарешті я тебе знайшов(ла)" ? Бувало щось подібне. Одним не довіряли , а іншим чомусь безпідставно й свято вірили. Ми вчились , як то кажуть "розбиратся в людях". Гаразд , нехай, "уроки пройшли", чогось навчились, щось трохи розуміємо , начебто знаємо. Але хто нам потрібен ? Ми завжди благородно повідомляємо кожному , що нам не важлива зовнішність, будь то кривий, горбатий, лишайний, байдуже . Хоч лукавимо, ми завжди звертаємо увагу впершу чергу на все яскраве й об'ємне, і це нормально! Це не цинізм!Красиве , на те й красиве, щоб подобатись і отримувати перевагу. Це відчуття естетики . Коли ми кажемо, що для нас важливий інтелект ,глибинність душі ми не замислюємося над тим, а чи будемо ми цікаві для цих душевних інтелектуалів. До свого ідеалу потрібно дорости , як дехто каже. Але . . .нам не потрібні ідеальні, нам просто потрібне "наше".
У світі 7 430 000 000 чоловік, невже серез цієї кількості людей ми не взмозі знайти своє ? В житті не все і не завжди відбувається так як ми того бажаємо , це всім відомо. А чи знаємо ми чому так? А чи не замислювалися ми над тим, що можливо ми іноді самі не зовсім впевнені в своїх бажанях, ми хочемо, потім вагаємося, і цими ваганнями наче самі собі забороняємо отримати бажане. А у Всесвіті є свої сталі закони і вони чіткі , і думка - це сила, рушій, енергія, що створює нашу реальність.
"Хто чого боїться , те й має" - відомий вислів. "Думка матеріальна" - філософія , що теж правда. Наш Всесвіт - це всесвіт почуттів і думок. Щоб жити так як ми того хочемо, чи як дехто каже правильно , потрібно навчитися правильно мислити.
"Хто керує собою, той керує світом" , пірнімо в глиб цих слів і знайдімо інструкцію до власного життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762571
рубрика: Проза, Iнтимна лірика
дата поступления 27.11.2017
[i]І де ж моє щастя? Не відомий мені маршрут.
За які межі далі мені прокладати шлях?
Воно завжди "десь там" , а я на вічному "тут".
І час мов по нотах зчитує відчай в очах.
Хто вірить у долю, той певно її шукав,
цікавість змусить пролізти у всі закутки,
а коли зустрічаєш те, на що довго чекав,
запитуєш в себе : "Що далі робитимеш ти?"[/i]
[i]від березня 2017-го[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762561
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.11.2017
Ти - особливий, ти - особлива,
і сміх її сонячний, і сліз його злива,
бо кожна людина - то цінна перлина
полюби свою душу і контури тіла.
Ти є важливим, ти - важлива,
ти цього всесвіту частинка дива,
і окремий простір і маленька клітина,
в тобі цілий вимір, ти ж космічна дитина.
Ти - непідробний , ти - автентична,
водночас знайомий, і в ту ж мить незвична,
ти вибух і хаос, а ти -циклічна,
у кожному з нас є щось магічне .
Ти - відблиск світла, ти - тінь предвічна,
ти надихаєш ( це так символічно)
і ніжна постать, і сильні духом,
хай бачить око, хай чує вухо . . .
що ти неповторний, а ти неймовірна,
ти любиш волю, ти -непокірна.
Ця істина в слові така потрібна,
щоб просто знати ....
( ти особливий, ти особлива)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762431
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.11.2017
Все приходить з відліком часу
І минає так само з ним.
Тому відпускай образи,
вчасно дякуй, міцніше люби.
Ділись їжею , обіймайся,
Постарайся радіти життю,
І в очі частіше вдивляйся
тим , кому кажеш " люблю".
Навідуй усіх, хто чекає,
Це прекрасно, коли тебе ждуть .
Комусь цього не вистачає,
Цінуй рідних, поки вони тут.
Цілуй першим, зізнайся в коханні,
Напиши від руки листа,
Посміхайся!
Ми ж такі гарні , коли посмішка на устах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762423
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.11.2017
Я все же тебя люблю, и пусть мир сходит с ума,
я все же тебя люблю, даже если останусь одна
Я согласна на тонкую боль, что где-то поет внутри,
Но спустя ровно 10 дней ты обратно меня забери .
Мир услышит душевный зов
И запустит сценарий в жизнь
Человек, если веришь в любовь,
то всегда за нее борись.
Если есть тот, кто дарит уют
Не теряй его никогда!
НЕвлюбленные не поют,
а бескрылые не парят. .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762213
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.11.2017
І знову Нічка витіснила День,
сховала сонце за нову панчоху,
ввімкнула дощ як у стару епоху
та й слухала його сумних пісень.
Ворожила по зорях , пила каву,
закурить, нудно, от шука забаву,
вже сивина з*явилась на волоссі,
а Ніч, стара повія, все жде в гості.
Зачервоніє небо над світанок,
і Ніч засне, роки у же не ті,
постукає у двері юний Ранок,
струнка постава , очі голубі,
Впаде туман над річкою і полем,
остання зірка із небес впаде,
і знову прийде День із новим сонцем,
і байдуже , що ніч його вкраде .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2016
Ліричний відступ :[i] Іноді здається, що те як ти живеш нікого не хвилює, що можна мільйон раз помилятися, падати й забиватися і нікому немає до цього діла, та ми помиляємося, адже доки живі наші матері , доти їхні небайдужі серця болітимуть за нас.
Дитина -це дар , плід любові, ноша, винагорода... Та коли через 20 років з сім*ї йдеш не ти, а твій батько, замислюєшся яка ціна твоєму існуванню, і хто ти тепер ? [/i]
Стільки сліз пролила,
і ночей не доспала,
прости мені , я часто була неправа,
мамо , я знаю. що болю завдала,
і свідками усьому небеса.
Приспів:
Мамо я знаю, що серце у тебе болить,
з болем так важко й нестерпно на цім світі жить,
Хай зійде смуток, матусю, з обличчя твого,
Щасливою ж будь, ти варта цього!
Мамо, я знаю, що доля , до тебе не зла,
Просто ти сильна, а в сильних вона непроста,
Хай зійде смуток, матусю, з обличчя твого,
Щасливою ж будь, ти варта цього!
Чимало пережила,
Латана твоя душа,
Прости йому , один Господь лише суддя,
Мамо ти знаєш усьому є свій час,
Можливо той вогонь ще не погас
Приспів:
Мамо я знаю, що серце у тебе болить,
з болем так важко й нестерпно на цім світі жить,
Хай зійде смуток, матусю, з обличчя твого,
Щасливою ж будь, ти варта цього!
Мамо, я знаю, що доля , до тебе не зла,
Просто ти сильна, а в сильних вона непроста,
Хай зійде смуток, матусю, з обличчя твого,
Щасливою ж будь, ти варта цього!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674063
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.06.2016
[i]Не іди далеко, бач летять лелеки в інший край
не іди від мене, не біжи від мене, не тікай
вдарили морози, замерзали сльози на щоках,
охололо небо як заснула в мене на руках.
Хай тобі присниться золота жар-птиця поміж хмар
як на її пір"ї бавиться проміння світлих чар,
і якщо загубить раптом хоч пір"їнку між зірок,
ти сховай у себе, збережи для себе світ казок[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2015
Яке ж все швидкоплинне,правда?
Ці дні, ці люди і їхні почуття,
Скороминучі клятви,слава,влада...
Мабуть ...
Часоплин - справжнє і́́́м'я у Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2015
Буває інколи відчуваєш себе бляклою плямою
на фоні яскравих упевнених в собі людей,
намагаєшся якось втулитись поміж них комою...
Нещадно руйнуєш себе об вектор чужих ідей.
Затамовуєш подих, і лічиш в секундах день,
який знову зіллється з важкою сірою масою,
копирсаєшся в memories і з сумною гримасою
затягуєш рідних стареньких пісень...
Потім ковтаєш повітря, здається замало легень,
щоб жадібно все увібрати й забрати з собою,
бо знаєш - щастя в повітрі не впіймати рукою,
воно надто крихке, щоб вціліти в обіймах жмень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2015
Колись мене запитають, чи вірю я у любов із першого погляду.І я відповім :"Так,вірю", навіть не вагаюючись. Свято думатиму, що та любов, котра приходить миттєво — навіки, що вона має вдаряти наче блискавка , проймати серце струмом.
Через 5 років мене запитають те ж саме і я скажу, що не вірю .Задумаюсь .., згадаю як вважала колись , згадаю біль ,який завдала мені та любов і додам: " Те, що миттєво приходить, так само миттєво минає".
Любила я не багатьох, зовсім не багатьох. Не клялась у вічному коханні , проте дуже надіялась, що це назавжди . І яким було моє розчарування, коли кохані люди з часом стають для тебе простими перехожими , а ти для них випадковим співрозмовником із сіпльним минулим.
Нам людям властиво сумувати за кимось з минулого . Коли ми одні в своїй нікчемній квартирі , жодних справ та планів... І ми самі себе душимо спогадами.
" А якщо б тоді все сталося по-іншому .." - ведемо самі із собою діалог.
Сумуєш... за тими, з ким колись тобі було добре.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593627
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2015
Інколи буває, що день тебе не вражає, нічого не трапляється, нічого не змінюється (не міняється ). Стає нудно, трохи паскудно, хоч усвідомлюєш , що з жиру ж то бісишся. І в такі нуднезні моменти безаргументно в наші голови лізуть всілякі думки , які починаються на " А що якби . . ." .
(Він) - А що, якби я зустрівся з колишньою, надіюсь вона не стала успішнішою ( ніж я)....
(Вона) - А що якби я змінила колір волосся, приїхала без запрошення в гості, виклала неспристойні фотки на інстаграмі ( лиш би ніхто не показав їх мамі ).
(Він ) - А що якби я проявив свою гордість ( бути гордим модно), чекаючи безумовної любові натомість.
(Вона) - А що якби я сказала , що зовсім не сумувала , хоч ночей не спала ( для чого я це сказала?).
Таких думок є навалом. І стосуються "абсолютлі" усього : любові, моди, спиртного, наркотиків, шлюх і грошей , подорожей, тонкощів , зручностей...
Та найважливіше і найстрашніше, що у списку другорядностей забула "Святая Любов" ( у судинах просто палає кров) ?
Коли у стосунках нам стає нудно, це є явний сигнал ( Увага !)
ПРОПАВ ЗАПАЛ !
- Мужчина , ви здається не завели машину і хочете , щоб вона їхала ?
А ще щось говорять , що водити не вміють жінки, а все навпаки.
- Девушка, извините, вы мимо шли ..так иидите . . . ( п"яно) .
І річ в діалозі аж ніяк не про машину. не про мужика і дівчИну, а про "не завели". І часто трапляється моментами, що в стосунках з експериментами, трапляється провальний сюжет.
Їхні стосунки лише " в постели" тривалістю в " три недели", бо останній невдалий секс поставив на їхніх "стосунках" хрест.
Навіщо це все? Та бо ж нудно!
А потім на душі паскудно, і ненавидиш всіх і вся, хоч вина у всьому твоя.
Навіщо спати з кимось без почуттів, хіба тебе хтось цьому учив?
Є варіант два , коли ПРОПАДАЄ ЗАПАЛ.
От мужик на дівчИну запав. він вважає, що без неї б пропав.
Він виграє її як гран-прі. показує друзям - журі .
А потім знову нудьга. Вона більш не така дорога...
І знову дівки - курви , але де б аргумент знайти?
А ще є третій такий варіант.
От нудно не одному , а двом,
вони не вірять в любов,
й домовляються жартома,
вдвох її віднайти хоча б.
Але вони не вірять й тому,
цей договір йтиме "ко дну".
І тоді вважайте , що ЗАПАЛ не просто взяв і пропав, а його навіть і не було.Бо все , що штучне -те фальш !
І сталось, що якісь стосунки, некеровані , з легким присмаком трунку. тривали міцяців з 5. І травили обох героїв. Хоча травили найбільш мене ( від імені героїні). Все було не так як у фільмі, що має щасливий фінал . На превеликий жаль. все закінчувалось сльозами, і не раз , а кількома такими разами.
Варіантів любовних стосунків з нудьги. більше ніж ми припускаємо.
Ми навіть не можемо зрозуміти. коли кохаєм. а коли не кохаємо. Лиш втрачаючи когось, жалієм за ним, а коли разом. то не помічаємо, як серця по шматочках ламаємо. а все просто з нудьги !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587373
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.06.2015
Если бы была возможность
позвонить себе прошлой ...
Я запретила бы гордость,
сказала бы быть осторожной,
собственные желания
уметь осуществлять,
и показывать всем,что паинька,
а не строить из себя б**дь ,
Посоветовала б быть построже
к подругам своим и парням
не прогуливать школу,стыдно же
не врать маме , учителям...
И самой не вестись на ложь,
нельзя всем подряд доверять,
сказать: " Ты любовь обретешь,
но не стоит за ею бежать!"
Только в прошлое не позвонить,
не написать письмо,
историю не изменить,
не вернуться к началу,но ...
можно здесь "начало" создать,
и жизнь свою изменить,
самой себе пообещать
в сказку её превратить !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581565
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.05.2015
Скажи ж бо ,друже, ти мені за брата,
Що це за час і як все розуміти ?
Коли тебе облають малі діти ,
Весь люд жорстокий...Чи то моя розплата?
За те,що я попав у ці тенета.
Я на гачку ? І хто ж це тут рибак ?
Це гра така ? Чи іграшка планета?
Скажи мені як повестися, брат?
Ти знаєш, тут весна лише омана
добра і ніжності, ілюзія тепла.
Мені вмирати,начебто, ще рано,
якби ж по-іншому проходило життя...
Достатньо ,брате, що там по програмі?
Одягнемо маски і уперед,
і будуть посмішки як завше в "інстаграмі".
А що в душі? Та хто там розбере...
Я зрозумів — шукатиму подібних ,
Щоб полетіти з білої палати,
цей світ -ілюзія, він просто неможливий.
І де ж ти друг, що був мені за брата?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2015
Якось вранці прокинешся. Осінь .
Повернешся думками в минуле,
залишиш зім'яту постіль
і напишеш не вперше й не вдруге,
а вже вкотре...
і безпідствано.
Ми посидимо разом уявно
та й розійдемось по реаліях
як розбіжності у сценаріях,
де думки від одної руки ...
За роками пройдуть роки,
і вже не з такою мірою,
ми хворітимемо ностальгією ,
але пам"ять не дасть забути,
а час усе повернути,
на жаль, ніколи не дасть .
І жодне із сотень щасть
не зрівнялося би із тим,
там де ми організм один,
і одне на обох життя,
а я - шосте твоє відчуття ...
Та не зараз, не тут — ніколи,
сьогодні зима довкола,
і спільне лиш небо над нами
та холодна земля під ногами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579994
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.05.2015
У дощові години
життєві дні- билини,
вечірній вітер ще розносить романтизм.
Не відчувай вини,
що у душі дитини
вже виріс постмодерний скептицизм.
Ми ростемо,
прядем веретеном,
і пряжа наша тут же зажовкає.
Тому потрібно вивчити закон :
"Живи тепер – лиш дурень чассвій гає!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2015
Я уже так привыкла с тобой просыпаться,боль.
И в чёрный цвет одеваться чаще, боль.
И весь мир уж привык, кажется,видеть меня другой,
когда иду с тобой под руку милая моя, боль.
Мне стало привычно всегда и везде замерзать,
И только тебе, боль, лучше всего это знать,
Вялость стала обычною, слёзы устали бежать,
Ты ко мне подселилась и я разлюбила гулять.
Я уже так привыкла с криком общаться,боль,
Быть обидчицей чьею-то и обижаться, боль.
И все вроде не худо, да только чужая мне роль,
Ты мне не подруга. хоть я и привыкла,боль
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566519
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.03.2015
І як він тільки мене любить,
а головне, за що?
Моя журба півсвіту згубить,
а заразом його.
Мій норов холодом окута,
погляд — спопелить,
Я - ком у горлі, я - отрута,
я те, що лиш болить.
І як він тільки мене любить,
навіщо йому Я ?!
У нього справжнє серце,люди,
що сповнене добра.
І як так сталось, що те серце
мене собі знайшло ?
Можливо , помилилось вперше,
бо я не є його.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566507
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.03.2015
Розкажи як проходять миті твого життя,
чи пишеш їй вірші як то мені колись поночах ?
Не подумай ... я не шкодую, що не твоя,
просто ти вже помалу розвіюєшся у спогадах.
Розкажи, а ти любиш слухати її сміх,
дивишся в очі,коли признаєшся в коханні ,
цілуєш так міцно, наче це все востаннє ,
шепочеш на вушко, підносиш їй квіти до ніг ?
Розкажи, а ти хочеш із нею сина,
чи може як ми колись : двох хлопчиків і дівча ?
Просто як ти дізнавсь ,що вона - це твоя єдина,
щоб й мені керуватись в майбутньому цим відчуттям.
Розкажи як живеться тобі у полоні любові,
нею пахне в повітрі, п"янить від її відчуття?
Як вдалось покохать очі оті волошкові,
настільки шалено. палко й без вороття .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565760
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.03.2015
І чому всі красивих люблять ?
Пробачають дурний характер . . .
щось знаходять й одразу ж гублять
у тих душах, що схожі на кратер :
такі ж моторошні і темні .
І чому не люблять буденних?
Таких зовсім простих іззовні,
та глибоких і світлом повних,
чиї очі горять вогнем.
А всі женуться день за днем,
за прекраснішими тілами,
що джентельмени, що дами . . .
І тільки такі як я (не з тих красивих мордашок)
не вірять в " nice face production",
вірять тільки у щирі серця,
а природність -як стиль життя. . .
Але все ж всі красивих люблять,
й забувають - краса мина,
як знайдуть її так і загублять,
Найпрекрасніш у світі - душа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2015
Как мы живём . . ?
Вырываем сердца живьем,
жуем ...
и
выбрасываем наружу
обезоруженных
людей
толкаем битком
на дно
депрессии . . ,
носов простуженных.
Не верим в искренность слов,
врагов
видим во всех окружающих
убиваем в себе других :
любимых
и любимыми быть начинающих.
Стаем иными,
чужими .
Друг друга обидеть пытаемся,
В чьи-то души плюем,
свою — бережем ,
а может лишь послевкусие ,
что от неё останется.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564689
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.03.2015
Меня мужлан обманывал не раз,
то маленькою звали, то царицей,
я шла на зов не открывая глаз,
с надеждой ,что сердцам не ошибится.
Тогда как призрак искренней любви
на время мне окутывал все раны,
казалось каждый миг неуловим,
казалось,вот он милый долгожданный...
Но оказалось с временем - всё фальш,
Я была кем угодно, но не милой,
Не жизненным подарком, не любимой,
Хотя ценили было и не раз...
Только зачем быть слепо оценённой,
Зачем наощупь двигатся вперёд,
в сердечной боли вечно заключённой,
спустя не день, не месяц и не год ?
Довольно быть обманутой мужланом,
пусть силы разума ко мне придут,
я хладнокровной и черствою стану,
пускай лжецы доверия не ждут!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550347
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 10.01.2015
Я так давно до тебе не торкалась,
Не ніжилась з тобою ..й стільки часу
моя душа у горі побивалась,
а після сну доповнювала чашу
усе новою прісною нудьгою.
Я пам"ятаю лоскіт поцілунку,
який усі тривоги мов рукою
здіймав із моїх віч і розпач думки,
що ти ніколи не була моя.
Майстерносте, Володарко Таланту,
коли повернеш на круга своя
усе,що так потрібно поетанту,
зміни свій гнів на милість
чи хоча б... даруй Довершеність
— терпку про себе згадку,
або все знищ, щоб путь почать спочатку
вже безпросвітньо й безталанно , й навіть так
щоб вже ніколи й не згадати мить про "нас",
і в сум"ятті сновиднім ,мов простак
дивитись як з піском тікає час ...
Поезіє, Ти щастя і прокляття !
Ти нервом у мені завжди болиш,
Моментами ти ллєшся із завзяттям,
а іноді так байдуже мовчиш,
і що робити нам з тобою, горе,
куди втекти,щоб світ не дошкуляв?
Хто зна, чому думок безкрає море,
і слів таких ніхто не вимовляв,
щоб передати тінь лише дрібнотну
тих почуттів незримих ареал.
Утіш мене, зміни на сміх скорботу,
о Музо, мій натхненний ідеал!
Не покидай хоч ти мене,надіє,
даруй мені свій лавровий вінок,
відомо,хто поетом зватись сміє
про цей дарунок мріє з пелюшок.
І хай би як нитки не вузлувались,
нам не під силу долю розірвати,
ми творчості од віку поклонялись,
за що боги нас можуть покарати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550222
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 10.01.2015
Мене нема...Пройди хоч всю планету,
ти не знайдеш мене, я загубилась,
я відчувала смак солокдий злету,
та потім впала і в друзки розбилась,
Ти не шукай мене, бо не шукають,
колись давно утрачену надію,
Я не борюсь за щастя , лиш чекаю,
бо я боротись навіть не умію
І жодну мрію я не відборола,
хоч як набридло відчувати втрати,
невтомну спрагу почуттів незримих,
тих,про які ,відомо небагато.
Бо прийде час колись такий невдалий ,
коли скажу усе,що відчувала,
за ким я пакала . а кого й не згадала...
кого любила, а кого б не знала,
,щоб краще мені спалось уночі.
Пишу вірші...
Я знаю, я не варта, того,щоби колись мене згадали,
чи щоб поезії мої читали
і розуміли "як же їй боліло, напевне солі добру жменю з"їла"
Я замовчу нарешті, я змовчу,
коли пройде десяток з верхом років, і я спалю
усі вірші і спроби щось написати у собі уб*ю.
Коли нарешті втихомирю думку,
і буде байдуже, щаслива чи ще ні,
я просто житиму десь добре,десь із трунком
і тільки руки буду гріти на вогні ,
на тім самім ,де всі загинуть рими,
а поруч не буде зовсім нікого ,
я відречусь від всіх і від усього,
і залишуся наодинці з Богом,
щоб висповідати свій нестерпний гріх,
і тільки Він, єдиний в моїм серці,
зупинить плинний вихор почуттів,
і нова зірка засія на небі,
яка була призначена мені
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541983
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.12.2014
Відчай втомлених повік
дмухає тобі у спину,
ти пропав, пішов,утік,
з гіркотинням від полину.
Що ж тікай, хай мокрий сніг
упаде тобі на скроні,
тільки пошкодуй хоч ніг,
бо вони, мабуть, натомлені.
Забери собі туман,місяць,
зорі попідтинню,
тільки не ховай про нас
спогад у далеку скриню.
Відчай втомлених повік
дмухає тобі у спину,
"Хай щастить, іди навік,
я без тебе не загину" .
(05.12.14р)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541838
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.12.2014
[i]Искренность, ты безнадёжна,
Ты горечь в душе тревожной,
Местами сильна и ничтожна,
Ты как мой характер сложный.
Искренность, ты летальна,
когда восприятья буквальны,
И так странно что ты актуальна,
ход тобой ведь всегда провальный.
Искренность как недуга,
во мне и внутри, и снаружи,
Она как ведьмежья услуга,
что казалось бы нам ненужным . . .
Только если б она владела
Не одной мной. а целым миром,
То исчезла тогда б измена
и все качества,что паршивы...
Жаль что Искренность безнадежна,
Она властна над добрым сердцем,
За него уж и так тревожно,
что когда-нибудь оно треснет.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539559
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.11.2014
Лате з карамеллю
температурно згадую,
наче після дуелю
з поразкою падаю...
В холодного ліжка
обійми просторі,
я знову як кішка
\"сама по собі\"...
Жовті тюльпани -
такі сонячні,
хоч собі до рани
прикладай поночах...
Я ж казала \" до щастя\",
в прекмети не вірячи,
а тепер на зап\"ястях
подряпини звірячі...
Лікер лимонний
пойшло 2 місяці,
день монотонний
мряка на вулиці,
Моя навпроти
сидить подруженька
вона не проти
послухать про дурника,
який втоптав
мою душу намертво,
словами грав
без підозри,як воно,
коли людям вірити
знов намагаєшся,
а він із тобою як
з римами грається,
Напише, забуде,
згадає, викреслить,
перефразує,
щось нове вимислить.
Заради нового
старе-добре викине,
і себто нічого,
бо в цьому \"істинне\"....
А життя все далі і далі котиться,
та він не оглянеться не воротиться.
Ми в просторім небі окремі літаки,
і тюльпани жовті до розлуки все-таки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2014
З переплетами рук під талію,
з поцілунком палким у шию,
я зрослась із тобою намертво,
я тобою сьогодні жию.
І нехай трішки більше спецій,
ніж хотілося, ніж жадалося,
важливіш ,щоб самотність в серці,
розтанула і пішла.
Щоб листів не читати поночах,
не шукати у них трагедії,
я ніколи тобі не писатиму,
своїх химерних присвят.
А щоб в пам"яті щось залишити,
по собі ,якщо раптом так станеться,
я зростусь із тобою намертво,
і помру,як захочеш піти . . .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2014
Дозволь мені бути листопадом ,
таким ,якого ти любиш.
Я б ввела до сніданку опади,
такі тихі, що ледь-ледь чути.
До обіду я б листям всипала
всі шляхи твої, всі дороги.
А над вечір до себе б кликала
теплим вітром ще - не холодним.
Дозволь мені просто бути...
тихим шепотом перед снами,
до сонного пригорнутись
і до уст доторкнутись устами. . .
Дозволь залишитись в серці,
не хочу я більше волі,
Дозволь мені просто бути...
бути лише з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2014
Що ти бачиш у моїх віршах,
що вчувається між рядків?
Чи відчутний тобі мій страх
у тривожності поміж слів?
Чи ти бачиш барвистий сон
між епітетових сплетінь?
ЧИ горить у душі вогонь
через прикрих емоцій тінь?
Чи ти бачиш мою любов,
розумієш причину сліз?
Чуєш вітер,що мчить стрімголов...
а мій голос ти чуєш, а сміх?
Що у серці твоїм і душі,
коли раптом читаєш рядки?
Вони рідні тобі чи чужі...
і які після них думки?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2014
Не нагадуй про себе, минулий мій,
не нагадуй,бо сенсу нема,
ти не знайдеш нічого у прірві сирій,
там лиш тиша до болю німа.
Ти не знайдеш нікого, минуле пройшло,
ти обрав протилежний край,
то ж живи тепер там,і забудь,що було,
навіть погляд назад не звертай.
Не нагадуй про себе, колишній мій,
твоя участь уже пройшла,
Йди все далі й далі, забутий мій,
бо минула моя журба.
Ти змінився,я теж, разом з нами час,
а з усім цим і все життя,
не нагадуй про себе ні в який раз,
бо ти знаєш, що сенсу нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526708
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.09.2014
... я знаю, ти не любиш говорити,
а я тепер втомилася мовчати...
ти знаєш, я ,мабуть,почну курити,
коли ітиму ввечері гуляти.
І не важливо скільки в цьому шкоди,
я знаю , що не схвалиш і осудиш,
не жди від мене "теплої погоди",
коли холодні : серце,губи, руки...
я знаю, що можливо "повернути" ,
змінити ракурс,напрямок,маршрут...
але якийсь тягар окутав груди
і , певно, саме він тримає тут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2014
[i]Самотності вкутавшись пледом,
літній вечір зронює зорі.
У повітрі ще пахне медом,
гул ущух на ромашковім полі...
Десь мандрує крилата миша,
місяць тихо зійшов на небо,
наступила вечірня тиша,
навіть птиці не чути щебет.
Літній спокій, літні простори...
що лягли за моря, за гори,
і у сон по-тихеньку кличе :
" Засинай,засинай пошвидше".
Чиїсь теплі обійми поруч —
ілюстрації злої уяви ,
роблять душу похмуро хвору,
роз"ятривши болючі рани...
Тільки холод нічний та літній,
дмуха в вуха і поза шию..
хоч нетеплий, зате привітий
я до серця дверцята відчиню,
хай провітрить усе, розвіє,
щоб заснути спокійно вдома,
щоб приснилась солодка мрія,
зникли сльози, самотність і втома...[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519136
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2014
Інколи хочеться писати про такі речі, про які вже давним давно писано-переписано і говорено-переговорено... Але ти все-рівно вважаєш, що твоє слово буде унікальним цікавим і неповторним . Ти вважаєш,що варто поділитися своїм словом. Та у світі кілька мільйонів людей, кілька мільйонів думок і ще більше слів... І стовідсотково тисячі з них повторюються. Весь світ і кожнісіньке життя у ньому повторюються. Години,хвилини ,секунди — усе ходить колом. Наша планета крутиться в одному ж напрямку, в центрі нашої галактики все те ж саме Сонце ...над нами все те ж саме небо.
А хтось ще каже,що люди змінюються. Як може змінитися ця маленька піщинка — людина, якщо навіть Світ не змінюється ?
Ті ж самі війни, ті ж самі конфлікти і ті ж самі радощі тим же ж самим речам!
І що далі? Все те саме? Кардіограма життів , які між собою повторюватимуться? Невже все настільки нудно ?
А що після життя? Відколи живе людина і вона до цих пір не знайшла конкретної відповіді на одне із найважливіших питань !
Або пекло ,або рай — вічні муки чи вічне щастя, вибирай !
Я вже 18 років живу із вірою в те,що насправді воно так і є .
Але я не розумію нічого ! Піддаватися сумнівам по моїй вірі -гріх , тому я завжди намагалася над таким не замислюватися , принаймні надто довго.
Але ми живемо (принаймні я), не знаючи, що нас чекає після життя.
По ідеї християнства , Бог - всемилостивий і все пробачає, тому і ми стараємося пробачати усім своїм кривдникам. Але ж існує пекло - куди потрапляють непрощені душі. Тоді чому ми маємо усім пробачати,якщо все ж таки Господь КАРАЄ ?!
Для чого нас випробовувати різними життєвими негараздами? Ми ж чомусь маємо СЛІПО вірити в Бога, не первіряючи, чи справді Він уснує , не вірити в Нього — гріх!
Я живу і мені здається,що я ніколи не буду вільна по-справжньому. Таке відчуття , наче я піддослідна істота і довкола мене ж такі самі істоти,яким нічого насправді невідомо,які виживають як можуть і ладні горло один одному перегризти ,щоб вижити. У світі стільки питань : дрібних, малих і глобальних ; а ми чомусь переймаємося саме тими дрібними :де взяти грошей, як довести комусь, що я щось значу, як переплюнути напарника в певній справі, як здобути славу ... А потім до старості доживеш (якщо доживеш) і не знати замислишся чи не замислишся над глобальним, але перспектив у тебе вже не буде , можливостей щось змінити вже не буде, помреш , а далі усе повториться. Такі ж самі як ми зелені люди житимуть, творитимуть, шукатимуть відповідей на малі питання бо вважатимуть до смерті себе замалими,щоб замислюватися над глобальним.
І тайну "повторення" ніхто не дізнається бо світ не міняється!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514856
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.08.2014
Ти відчиняв для мене двері
я ж відчиняла тобі душу,
та ти герой чужих містерій,
обряд яких я не порушу.
Я наче більше не всевладна,
я ніби більше не всесильна,
ти був імперією , скарбом,
котрим вже інша володіє...
І жмут емоцій сипле градом,
мене ніхто не зрозуміє,
Я обіднівша королева,
моя корона потемніла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514716
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014
В один чудовий вечір, коли нікого було вдома. . . Тетяна поїхала, а я залишилася сама. Серед гробової тиші пролунав разючий "крик" мого телефону. Невідомий номер..дивно,хто ж це може бути?
Підійняла слухавку. Дівчина ( думаю :"Може помилилася?")
— Хто це, я вас слухаю?
— Ало, вибач,що турбую, а це Божена?!
— Так..це я ( з подивом в голосі відповідаю)
— Це дівчина Юри...
Далі не памятаю,що ця дівчина говорила бо шок, який пронизав мене від п’ят до маківки, повністю заволодів моєю свідомістю.
Для справки додаю : після тих подій на День студента пройшло як мінімум тижнів зо три...Я вже й думати не думала, не гадала про той вечір, ніч,ранок..байдуже що. Все було забуто. І мені навіть мимохіть вдавалося переконати себе в тому,що то був лише сон. Поганий дешевий і дикий сон. Мені не хотілося слухати,що та дівчина говорить, але мені було цікаво, для чого вона мене турбує.
— Скажи звідки ти знаєш Юру?
— А з чого ти взяла,що я його знаю..
— Ви ж на день студента разом були правда?
— Ну ми персіклися,це було спонтанно і незаплановано..я взагалі його не знала,не знаю і знати не хочу...
— Він мені розказував трохи інше...Він сказав,що ти до нього сама прибігла причепилася..щось від нього хотіла...
— Е-е-е, стоп-стоп-стоп:) Ха-ха. Чекай,дівчинко.
Не знаю,що тобі нарозповідав твій бойфренд,але най не "обольщается" ...У мене не було на меті іменно до нього підходити, він просто перший,хто потрапив мені на очі.
— Нащо він тобі потрібен був?
— Я запитала чи не шкода йому для мене троянди, він відповів,що ні,не шкода.От і все:)
— І що він тобі її купив?
— Що За допит такий, чого тобі від мене треба?
— Просто скажи так чи ні..
— Ну так і ні, не зовсім..він її вкрав для мене оскільки грошей як він запевняв в нього не було,хоча потім як виявилося були:)
— Що ? Потім? А що потім було?
— А чого ти мене питаєш? Ти його спитай:) І для чого ти телефонуєш.
— Я ? Просто цікаво...Ми з ним посварилися через те, що я не знала ,де він був тоді і трубку не підіймав. А він був пяний?
— Ну я б не сказала, він курив,але не пив.
— Може ти не розчула запах перегару за запахом сигарет..мені його друг Ден сказав,що він був дуже пяний, і якраз тоді,коли ти до нього підбігла він говорив по телефону з ним ...І по телефону він пяний був..
— Хто Ден? хахах
— Ні, Юра.
—Ну не знаю, може потім протверезів, та й мені якось байдуже. Ти все вияснила що хотіла? Бо я спішу....
— Ні ,ще одне.. Що він робив після того як тобі ту квітку поадрував?
— Ми в парк пішли до озера....говорили..
— Ясно..а коли..
— Все мені набридли ці питання..бувай!
Кинула трубку. Ще з хвилин 5 стояла щось обдумуючи і водночас ні про що не думаючи, наче в ступорі. Я писала їй в аск , але як вона могла дізнатися,що саме я написала оте " Тобі зрадили, дівчино". Невже в аску можна визначити аноніма? Боже , та не може бути.Капець...І як же це пояснити? А Юра...нащо йому було про мене розповідати..Хрєнь якась. Нащо вона дзвонить..Дурна чи у відчаї..чи думає,я її боюся? Дурдом. Треба вже на плавання...але якось і не хочеться в пижику телепатисся. Ні , йду...краще бути зараз серед людей, ніж х думками наодинці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2014
Ти звинувачував мене у всіх "пробач"
і я не зчулась як кудись пропала сила,
котра тримала нас.А зараз тільки плач...
тому що ми чужі, я більш тобі не мила.
Ти звинувачував мене,казав "забудь",
а потім й сам ковтав усе,що наболіло,
хто розламав чи обірвав сумісну путь,
кому нас роз"єднати так кортіло ?
І не важливо вже чия у цім вина,
бо світ -він круглий і вертиться невпинно,
усе, що зробимо,вернеться нам встократ,
бо справедливість нас настигне неодмінно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510183
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2014
Я ненавижу жизнь,когда в ней отсутствует любовь.
Сходжу з розуму, а дні проходять бляклим димом,
Жива снаружи но мертва внутри я вновь
повинна йти вперед зціпивши зуби .Клином
моя жизнь сошлась на этой боли
і я не знаю в чім моя вина,
что я уж решена счастливой доли,
хтось скаже :" Успакойся, це хандра".
А я молчать в ответ им не устану,
бо правда справді в кожного своя,
и с своей грустью на душе я в бездну кану,
хоч воля в цім, здається, не моя...
Я ненавижу жить,когда "любовь" съедает,
це ж ненормально, бо любов -не гріх ,не біль,
но это ведь не каждый понимает...
Солодкий тільки цукор. а не сіль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507385
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.06.2014
Я думал ,что мы сможем полюбить,
что нам вдвоем намного проще жить.
Я думал ты единственная та,...
меня купила лесть и доброта.
Пойми, я тоже думала как ты,
Я помню дни,когда дарил цветы...
Но дело,знаешь,вовсе не в цветах,
а в том,что мы на разных берегах.
Ты хоть любила? Искренне скажи!
Любовь- это мгновенье ,миражи..
Да,что ты говоришь?
Я так устал...
Вся жизнь -спектакль....
Но я же не играл !!!
Прости..Я не плохая все же,но
Я думаю, за нас всё решено.
Ты думаешь....Я знаю, всё не так!
Так мыслит только слабый иль дурак.
Я дурочка ? Возможно ты и прав.
Я знаю,ты другую целовал!
Но,дорогая,ты с другим СПАЛА!
И в чем причина? Жизнь уж такова?
Она смолчала, но глаза блестели,
то ли "Забудь" кричали иль "Прощай".
а руки белые остатки кофе грели..
И он ушел, а вместе с ним и май.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506655
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.06.2014
Есть ли мир, где проснёшься ни в сколько,
Где ни ночи нету ни дня,
Где не будешь ронять осколки
от разбитого сердца,жуя
свои сопли вместе с мыслями:
"Где я,что я и как же так . .?"
Есть ли мир другой, изысканный,
Где порядок,а не бардак?
Если есть, то пожалуйста возьмите
по дороге с собой туда.
И память былую сотрите,
что б значение слова "беда",
я забыла и не вспоминала,
никогда,никогда,никогда.
Я от жизни своей устала,
заберите меня навсегда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505900
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.06.2014
Не понятно, что в жизни хуже :
быть одной или с кем попало ?
Разогреть в одиночестве ужин
с мыслью : "Ладно, со всеми бывало".
Мерзнуть с сумками на остановке
или с кем то пить дома кофе ,
И не ехать одной по путёвке,
что купила себе по дешевке?
Не понятно вот, что же хуже :
Одному или с кем попало?
Уверять,что никто не нужен
Или ныть мол ,что всё достало?
Может выпить бутылку рома?
Может сделать дурное дело,
и валятся сутками дома?
Одиночество, ты надоело!
Не понятно вот только,что хуже:
отступится иль зря бороться ?
И мечтать о болезненной стуже -
не о нежных объятиях солнца.
Не понятна теория судеб,
Не понято ничто в этом мире,
моё сердце ведь верило в чудо,
кто мог знать, что вера остынет.
И не ясно, что в жизни хуже?
Ждать любви и ее не дождаться?
Или врать,что никто не нужен
и боятся в кого-то влюбляться?
А потом просто жить с нелюбимым,
утешаясь, что все так жили .
Терзая душу украдкой :
"Смотри, ведь тебя полюбили!
Что еще тебе в жизни надо?
Ты боишься остаться одна, да?
Вот живи и люби тех, кто рядом!"
Только сердце никак не уймется,
оно места себе не находит ,
может счастье рядышком бродит,
стучит в дверь , а она заперта?
Скажите как жить . Беда!
Я не знаю , что жизни хуже :
не любить или быть ненужной?
С кем попало быть или одной ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505772
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.06.2014
Вона спокійна й дихає свобідно,
її душа не замкнена на ключ,
хоч не багата,та й повір,не бідна,
вона спроможна біль долати голіруч.
Вона спокійна ,їй тепер не страшно
бо вже вкололась об вретено,
Вона не житиме? Та житиме прекрасно!
Щастя не в двері стукає— в вікно.
Вона спокійна , їй уже не дивно,
що люд безпомічний, манірний і бридкий,
що є байдужі,горді ...і надривно
не закричить їм вслід. У їх їдкий
в"юнкий скупий мов канонічний погляд
не зазирне й не кане в світ трункий,
а знов попросить про́щення у Бога,
за лю́дський осуд і за дух слабкий.
Вона спокійна, й знає,що не краща,
за тих,хто поруч ходить, чи далеко...
та вона вірить в те,що не пропаща,
її душа нагадує лелеку...
Вона спокійна,хоч колись дичіла,
бо " як то жити" нікому навчити,
Та хтось згори подарував їй крила,
тепер лишилось тільки полетіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2014
Твоя любов мене не зігрівала,
не пестила,не ніжила, ні інше...
Вона мене по трохи руйнувала,
а я чекала,справді, на щось більше.
Твоя любов мене розчарувала,
навіювала грім важких емоцій,
і моє серце на шматки крамсала,
допоки я не впала у знемозі.
Твоя любов мене провокувала,
на вчинки, від яких ставало б лячно,
Та я свій біль і розпач тамувала,
які десь підібрала необачно.
Твоя любов мене б вбивала досі,
Та я сильніш за всі свої негоди,
вони пропадуть як на сонці роси,
тепер мій час для доброї погоди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2014
Дотиковонюхововізуальні ілюзії чи ейфорія -
це типовий симптом для хвороби "кохання".
Коли постать однієї людини дорівнює мрія,
вітаю, ви захворіли і це без вагання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2014
В моей голове живет нелепый мальчик
и я дала ему имя — Тараканчик.
Он путает все мои мысли,и мне кажется
что он никогда уже от меня не отвяжется.
Он заставляет меня ежедневно ленится,
соответственно не разрешает учится.
Все время переставляет местами числа,
загружает меня ерундою,что б я зависла.
Старается, что б одевалась я не по погоде,
или еще что-то нелепое в этом роде...
В общем есть в моей голове такой вот жилец,
Об этом и стих, так что конец :)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503809
рубрика: Поезія, Басня
дата поступления 07.06.2014
Чиїсь спеції давно перебили весь смак ,
чиїсь очі квапливо моргають від втоми.
чиїсь руки тримають дешевий табак,
чиїсь ілюзії схожі на хворі судоми.
Чиїсь дні грайвило тікають в туман
наркотичних доз,алкоголю і перегару,
хтось живе , наче пише світський роман,
а хтось ось-ось скурить життя мов сигару.
Чиєсь тіло тримтить від злиднів і бід,
хтось продається за доларові купюри,
у когось блакитна кров, королівський рід,
а для когось чесне ім"я — форма мануфактури.
Хтось простак, а хтось пан,та насправді - це не важливо,
бо у когось над нами свої ідеї та плани,
хтось фальшивить, хитрить , імпровізує сміливо,
тільки в вимірі нашому час вичерпно-тотальний.
Поспіши зрозуміть, що життя твоє моментальне,
тому не поламай і не викинь його на сміття,
всі ми тут швидкоплинні і як не сентиментально
наш далекий близький фінал - це крок в майбуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503453
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2014
Твій чай охолов, а сніданок покрився цвіллю,
шпалери вигоріли, пилом присіла софа́.
"Нікого нема" — по вухах шкребе божевілля,
"Це все не для тебе" — засяє у думці строфа.
Твій годинник зламався, стрілки застигли на півночі,
Телефонні вібрації давлять на психіку знов,
"Дарма ти старався" - скажеш просебе у відчаї
Це не скоро скінчиться, на жаль,ще час не дійшов!
Уникаєш розмов, давно не заглядуєш в вічі,
Роздратованість манить до темних глухих кутів,
А як ти хотів? Життя не прожити двічі!
Живи тим,що зараз, не пиши предсмертних листів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2014
Ти наче озеро - найглибше з найглибших й холодне,
Кришталево чисте, відбиток небесних висот.
Ти солодко-прісний перевернутий всесвіт і жодне
не замінить твоїх до лоскоту ніжних чеснот.
Ти наче шум моря - тривожний й легкий водноча́с,
інтригуючий голос твій, а погляд - сама глибина.
У тобі нема фальші , природність - найкраща з окрас
А обійми мов хвилі, все міцніш, в них пірнула б до дна.
Твій смуток - глибокий, а гнів - пронизливо сильний,
Сміх - щирий та теплий, в якому звучить доброта.
Ти - кохання моє незаплановане,мимовільне,
Ти - морська неосяжність, а я - морська німота
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2014
Інколи труднощі й складнощі роблять нас сильнішими.
когось ламають вони і черствість окутує душу,
Та всі ми на цій землі являємось грішними,
бо тільки дитині вистачить іграшок з плюшу.
А нам всього мало, ми виросли, стали інші,
Думки все розбіжніші , ховаємо почуття,
І ми забуваємо про сенс власної ніші,
і ми забуваємо про сенс свого життя.
Інколи труднощі змушують нас бути слабшими
розбити корону в друзки , поступитись високим ім"ям,
це потрібно,мабуть, щоб хоч трохи ставати кращими,
і згадати із чого зліплене власне "я".
Коли вечір приходить назустріч і сонця немає,
Ми засовуєм вікна шматками сумних кольорів,
Так проходить ніч, потім ранок і день минає,
а ми все ще у відчаї від труднощів і почуттів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.05.2014
Я промолчу тебе о любви,
сквозь слова тебе промолчу,
не держась за обе руки,
ничегошеньки не прошепчу.
Не касаясь носом об нос,
не целуя твоих теплых губ,
Не вдыхая мой запах волос,
Ты оставишь мой мир,он так скуп...
Он так скуп , когда без тебя,
так мелок и сер в суете,
как заварка черного чая,
что без сахара и безе...
Я смолчу тебе обо всем,
О том, что вижу во сне,
о том, что мой мир невесом,
и как я не рада весне.
О том ,что я лета хочу,
На море вдвоем в теплый край,
О том. что тебя люблю...
Но не знай этого, не знай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501264
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.05.2014
[i]Самотність . . .
Вона інколи прекрасна,
коли тривоги вже не травлять душу,
на горизонті сонця захід,
морем пахне,
а від солоного повітря терпнуть губи.
Коли стоїш на висоті пташиній
і оглядаєш антикварність міста
чи Львів то, Краків,Будапешт, чи інше,
ти бачиш волю, в світі вже не тісно.
Тобі ніхто не перекриє кисень,
не забере нічого, ніби все твоє
і ні на що ти вже не обміняєш
ту мить самотності,котра у тебе є.
Бо ця самотність інколи прекрасна,
вона могла б розплутувати крила,
але ж не всі літаєм - страшно впасти.
Самотність -слабкість, чи самотність -сила?[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499585
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 17.05.2014
Мені свіжих гарячих фіаско,
я за всі заплачу...
Бачу у вас безкоштовні серветки
до сентимантальності?
То я ,мабуть, її десь
також зо дві в"язки візьму.
А ще пляшку жалю (одну)
й упаковку безвідповідальності.
Ось, будь ласка, мій паспорт
як бачите є вісімнадцять,
так що безвідповідальність
мені дозволена по закону.
Безвідповідальність закінчилась,
то давайте невдячність,
що і цю розібрали ?
Тоді мені тимчасову судому.
Ну тепер,певно,все.
Скільки із мене болячок ?
...ось болячки,а нервів лише 50..
ой ,ні є 25, тримайте. Сьогодні без здачі.
Неспокійної ночі і заплаканих вам оченят !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2014
[i]Боже, для чого я родилася?
Для чого моя зірка загорілася?
Чому така ледача ? Спотикаюся...
Живу і не живу, неначе граюся.
Мамо, дитя твоє десь ділося.
Можливо десь пішло і загубилося,
а може навпаки "задобре" жилося
і ось від ейфорії вщент розбилося.
О НЕБО, я до відчаю звичайна!
Така ж як всі, а може навіть гірша,
Проста і непроста — небездоганна,
така як всі, але водночас інша.
Бодай б колись, заради Бога взялася,
і хоч би щось по-людськи та й зробила,
тоді б і мама слізьми не вмивалася,
мабуть, замало у дитинстві била.
А що батькам казати іншим родичам
Що їхня "доча" те іще ледащо ?
Гуляє увесь день, десь бродить поночах...
Їм легше смерть, а от таке - нізащо !
А далі як ? У очі не дивитися,
Щоб мимоволі сльози не находили.
О Боже, за що їм "те" родилося!
Та краще б я...та краще би не вродили .[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2014
Я умереть готова с тобою, кошка,
ты единственная радуешь меня теплом.
Ты единственная мурчишь до мурашек по коже,
Ты единственый мой житель, а я —твой дом.
Я готова стать вечносьтью ради нас с тобой,кошка.
Если я буду облаком, ты будешь моим дождем.
Если я потеряюсь вдруг, ты будешь ждать у окошка,
Я люблю свою кошку, мы всегда с ней будем вдвоем.
Мы друг друга ждем, мы рвем из-за нервов сосуды,
Мы царапаем стены , когда в горле шерсьтью ком,
Она пьет молоко холодное, не боясь простуды,
А я пью ее нежность ..тёплую, но со льдом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494145
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.04.2014
Я в щирість почуттів уже не вірю,
і тим словам,де я "чиясь" богиня...
це пил,яким кидатись не волію,
бо я для свого серця берегиня.
А я в людей тепер ,чомусь.не вірю,
не вірю і у себе,як не прикро,
не вірю ні у щастя, ані мрію,
ні в що не вірю, ні, і як не дивно...
Не вірю у поезію ,як сумно,
її ж тепер так легко підкупити,
змінити.перекреслити,зганьбити.
Боліти,жити нею вже не "круто"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2014
Ті , в котрих закохане щастя,—
не плачуть,
і не гаснуть під чужим ім'ям.
Ті в котрих закохане щастя,—
бачать,
щось більше, ніж дозволено нам.
Ті, в котрих закохане щастя,—
не скажуть,
що не люблять свого життя,
Ті, в котрих закохане щастя,
покажуть,
де справжнє злото, а де сміття.
Ті, в котрих закохане щастя,—
нудьгують,
та не блякнуть по вечорах....
Ті , в котрих закохане щастя,—
гуляють
по травневих полях..
Ті , в котрих закохане щастя,—
не плачуть,
хоча в них найніжніші серця.
Тих, в котрих закохане щастя,
ніхто не бачив на склоні буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492650
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2014
И пусть он не красавец и не сказочный брюнет,
скажу как просто женщина : " Не в этом счастье.нет"
В любви и в понимании, и в ласковых словах...
Вот в этом счастье ,знаете, и в каждых мелочах.
И пусть он не романтик и нежен, как другие,
Но мне безумно нравятся его глаза большие,
Ведь говорят не дурно, что они же как душа,
Она наверно у него чрезмерно глубока...
И пусть он не Ромео и не сказочный герой,
К нему бывает тянет как то , знаете, порой :
К улыбке этой радужной и ямочках в щеках,
Порой и в этом счастье да в каждых мелочах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491140
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.04.2014
А где-то в большом городе скучают фонари,
и свет их бледных лампочек теряеться во тьме.
Когда не знаешь что с тобой ты в город выходи,
а там уже научишся как выживать в дерьме...
И ночью темной в холоде ты слышишь шум машин,
шагая по обочине под тусклым светом фар,
почувствуешь родной уже потертых запах шин...
И так проходит ночь, идешь на утренний бульвар..
Забудешь оденочство старинных фонарей,
Не будешь восхищатся диковинной красотой,
Ты станешь равнодушным, а шаги твои быстрей,
Хотя так много общего осталось за спиной....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489183
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.03.2014
..ти вкинеш жмут уявлень про " безмежність "
в мою апокрифічну нерозсудливу і пост і псевдо
зі страхами зіткану таку стареньку вже... Необережність.
плюс мемуарно монотонні кредо
до твоїх мінус чесність, справедливість.
Я загубилась у тобі , границі стерто
Жену у відчаї свою чутливість.
Чужа мораль для тебе не нав'язлива,
Мої думки для тебе неприйнятні.
На дітька, к бісу , я така уразлива?
У мене сил немає — "руки ватні"...
А я несу в собі катастофічно,
твої слова, вагання і поради.
Робила би для тебе це щорічно,
аби шукав в мені все нові вади.
І я не буду більш в тобі шукати
свої відтінки, барви силуети....
Бо нам нема що один одному сказати
... а "нас" із пам'яті потрібно стерти !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2014
Я до Тебе прийшла за покаянням,
У обіймах Твоїх ніжних примостилась.
Ти прости, я вже давненько не молилась,
І тому неспокій в серці — хвилювання.
Я до Тебе йшла за добрим словом,
Світло й радість я в Тобі шукала.
Божа Мати, під твоїм покровом
Я неначе щасливіша стала.
Стри з лиця усе моє безчестя,
Попроси у Бога благодаті,
Щоб прийняти те святе причастя.
Будь же милостива Божа Мати.
І слова мої ідуть від серця,
Та й душа потрохи оживає,
Матіночко, ти ж не відвернешся?
Хай Твоя любов в мені буяє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486019
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2014
Ти мурашками бігаєш по тілу,
ти краплями дощу цілуєш.
Я не знайду ніколи міру
Того як ти мене лікуєш.
Ти граєшся у золоті волосся,
Милуєшся моїм "заходом сонця",-
ти так назвав мої медові очі,
торічної весняної півночі.
А я тоді пролила чашку кави,
І знітилася просто до безумства,
Мабуть це був найкращий акт вистави
під назвою " 100 способів чаклунства".
І лиш не бійся, я не зачарую,
А ти у відповідь :"Давно зачарувала".
Ну що ж тепер ні каплі не шкодую,
Що я тебе назавжди покохала ... .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2014
О, земле моя, птахо сизокрила,
Вкраїночко . скількох ти породила
Героїв - славних людочок родину,
Котрих тепер покладуть в домовину.
За що ж ти, моя нене, так страждаєш?
Чи ти вже грішна. чи вдачі не маєш?
А може правда те, що небесам
Герої більш потрібні, аніж нам ?
І дав же Бог тобі такої долі,
У мирний час пролити море крові.
Народе, за Укра́їну молись,
Господь почує молитви колись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485441
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.03.2014
Україна :
Гадаєш, я навік твоя ?
Гадаєш, зовсім не змінилась ?
Гадаєш, згасну мов зоря ?
Гадаєш, я в тобі втопилась ?
Якщо гадаєш так,то знай
Я вірна вольова лебідка
Більш не обідрана сирітка
Кінець страхам, терпінню край!
Народ :
Гадаєш, згас народний дух?
Гадаєш, вб`єш чи налякаєш?
Гадаєш, наш запал ущух?
Шкода,якщо ти так гадаєш!
Бо нам немає вороття,
А віра нації — всесильна!
Ми творим наше майбуття
І стежка наша неухильна.
Автор :
Вони не підуть ,не здадуться,
Майданівці не розійдуться !
Їх путь окроплений журбою
Святою кров*ю і водою!
А ті вогні ,що на майдані
То очі плачучої мами!
Отой вогонь палив і грів,
Ох, скільки плаче матерів!
25.01.14 ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484805
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 10.03.2014
Навчитися жити насправді не так вже й важко,
Інколи варто старий неподріб переглядати.
Звичайно не хочеться оглядатись на власні фіаско.
Та це потрібно, щоб бодай шмат від суті спіймати.
Кожна дрібничка в "кострукції" варта уваги,
Адже із них, як відомо будується, наше життя.
Їх потрібно ділити і класти уявно на ваги,
Щоб врівноважити наше із вами буття.
Навчитись любити життя, здається, складніше.
Бо не кожен цінує ,що має , не шанує, що є.
Ми напевно не знаєм , що справді можемо більше.
" Рутина - не тво́є?" Так давай будуй щось своє.
Ми навчились жаліти себе,казати, що он там є гірші.
Осуджувать вади чужі. а власні ховати тайком.
Жити іншим життям і чужий змальовувать "фініш",
будуючи власне майбутнє на " ru крапка сom ".
А вийти на люди і всімхнутись простим перехожим,
Невже це так важко? І все ж таки важко либонь.
Адже ми вже так звикли, а інше на нас схоже.
Тоді як відродити у людях житейську любов?
І ,знаєте. ТРЕБА знаходити у собі сили,
Відчуття міри , навчитись людей цінувати.
Не замикатись в собі , у щось бодай вірити.
Усе налагоджується, лиш потрібно це помічати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482507
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2014
Не растворяйся в воздухе. Живи еще.
Не-ет, не вдыхай табачный дым.
Тебе не много жить осталось, да ?
Тогда живи как никто другой!
Живи как никто не жил еще.
Когда из соплями будешь из себя выталкивать последний выдох ,
Ты вдохни еще так что б аж в глазах темнело.
А потом можешь говорить, что я виновата,
и что сделать ничего не сумела....
Можешь говорить что хочешь, только живи пока...
Живи. Но когда будешь уходить,
не говори "Прощай!",
Скажи лучше "До скорой встречи" или "Еще увидимся".
Я так хоть буду надеяться, а вдруг действительно,
Что-то случится и мы проснёмся .
Вдвоём красивые и за руки держась
пойдем по бризам моря ,
Там обнимемся и долго будем пялится в закат
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482189
рубрика: Поезія, Верлибр
дата поступления 27.02.2014
Когда то ты оставишь меня на минуточку,
а я возьму и солгу, что вовсе не заскучала.
Знал бы ты только ,как душа моя закричала,
когда ты оставил меня всего на минуточку.
Когда то ты оставишь меня на пол часика,
я возьму и солгу,что даже была бы счастлива,
а потом же напьюсь, слушая блюз или классику,
когда ты оставишь меня всего на пол часика.
Когда ты оставишь меня на целых пол дня,
я вдогонку скажу :" Не бойся,иди . Пора".
Ты подумаешь :"Ладно,сегодня она не врала,
могу и оставить любимую на пол дня ".
Когда ты оставишь меня на много часов,
я о пол разобьюсь и засуну любви засов,
с усталостью ждать и мыслью "здесь нет дураков",
когда ты оставишь меня на мноооого часов.
Когда ты оставишь меня на всю жизнь, на века,
я пойму, что так долго была от тебя далека;
Вспоминая черты любимого еле дыша...
Когда ты оставишь меня на всю жизнь, на века.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477815
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.02.2014
Не ищи больше радости в моих глазах,
Не спрашивай жив ли.., не стоит.
Я о жизни забыл, о любви, и о снах,
Я не вынес душевных забоев.
Мёртвый город за мною, там пусто давно,
Только тени , что бродят прохожими,
Мне не больно ничуть, а им - все равно,
Мы стали немножко похожими.
Вот сижу - кофе пью ,в кругу стен четырех,
Биты стёкла — убийцы простуженных ,
Я надеюсь найдется еще кипяток,
Он послужит зимой как оружие.
Ледяной поцелуй поломает во мне
Целый мир мой и сердце, и жилы
Будто проклятый кем то останусь на дне
А ты вновь мне соврешь,что любила.
Ты убита давно ,а не веришь мне зря,
Ведь не я тебе предан был лживо,
У тебя столько силы любить не меня,
Это жизнь такова уж паршива.
Хочешь жить - так живи,я простил всё давно.
Этот мир очень быстр и бесценен,
Я -не ангел, не демон, не зверь и не Бог,
А лишь сумрак тобою развеян...
Интерпретация
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477722
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.02.2014
Когда то... Когда то и тебя любили.
Когда то ты даже чувствовал счастье.
Но сегодня о тебе почему то забыли.
И даже птицы предсказывают ненастье.
Ну где же ты радость? Ну где же вы крылья?
Где же вы, ему от меня подаренные?
Где ветер ,который пахнет ванилью,
Где капли дождя, об землю ударенные?
Когда то... Когда то тебя вдохновили,
Не знаю чем только : глупостью или страстью.
И ты забыл о прошлом рутинном мире,
А зажил в другом,красивом, стал его частью.
Но что же случилось, планета остановилась,
Или ты потерял различие добра\\недобра ?
Но как бы ни так , жизнь твоя изменилась,
Когда то любили, сегодня любовь замерла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477593
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.02.2014
Когда прочтешь моё письмо
ещё раз, может в сотый раз
Не понимая,что прошло
всё "наше", больше нету "нас".
Когда прочтешь мое письмо,
хоть помнишь строки наизусть,
ты не поймешь ,что это всё !
Я никогда уж не вернусь.
Когда возьмешь мое письмо,
Увидишь между строк меня,
не понимаешь, как давно
мне безразлично на тебя.
Когда прочтёшь мое письмо,
не знаю, ночью или днем,
почувствовав, как обожгло
тебя внутри моим огнём.
Когда прочтешь моё письмо
ещё раз, может в сотый раз,
Закрой глаза на эту "ложь"...
Нас нету, больше нету "нас".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477584
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.02.2014
Твої відбитки пальців тануть з дотиком
давно забутих силуетних доторків.
Сховавшись за брехнею, йшов ти потайки,
Кохатися з екс-подругою ;й подихом
ковтавши з пальців запах нікотину,
що був в її волоссі з перегаром...
Нещасний! Цілував гидку людину,
Не знаючи, що станеш таким самим.
І моє щастя не застати цю картину,
бо сором навіть за таким спостерігати,
Не кажучи вже про саму провину,
Яку тобі не стало сил признати.
І як же боляче бувало через шрами,
залишених від наших почуттів,
але невдовзі розцвітуть тюльпани,
я зрозумію — ти не раз жалів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2014
просторі вікна з білого паперу,
химерні двері із сухого дерева,
я знов нап*юся подумки лікеру
і схаменусь з питанням:"Боже,де це я?"
я замахнуся ложкою на каву
і розчиню її у чашечці води,
ти вип*єш поспіхом солодку цю отраву,
а я скажу в цей час ".. рада вам завжди".
в мені були присутні риси етикету,
а ще улесливість (це майже як брехня),
що притаманно,мабуть,кожному поету
і не захоплюйтесь, будь ласка навмання.
Не зігрівайте теплими словами,
Коли холодні залишаєте сліди,
Найкраще нам чужими бути з вами,
Ніколи не говорячи "завжди".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475026
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.01.2014
— Смотри! Видишь? Там вверху Большая Ведмеца.
Взгляни-вгляни...с нею рядом Малая.
( А знаешь) Иногда я чувствую , как Земля под ногами вертится.
— Хм. (Знаю ) Как не странно .., но я чувствую тоже самое.
— Смотри -смотри. Там с неба что-то упало.
Звезда иль комета, не знаю наверняка.
— Это кому-то сегодня, счастье в дверь постучало.
Кому-то, кто долго ждал среди холодов огонька.
— Скажи-скажи...А ты был когда-нибуть счастлив ?
А правда , что от него кружится голова?
— Глупышка-малышка, ведь ты и есть мое счастье,
Ты самая яркая в мире моя звезда!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472602
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.01.2014
Зачем нам время? Ведь мы им пренебрегаем!
Мы не умеем ждать ,вся жизнь проходит впопыхах.
Кому то миг за вечность — мы скучаем,
А кто-то Жизнь за миг прожил в стихах !
К чему часы? Зачем нам мерить ожидания?
И кто придумал расстояния в года?
Мне б не хотелось знать длину и час страдания,
Как не хотелось ждать от счастия конца!
Зачем нам время? Ведь оно нас не спасает!
Оно пугает ! Наш убыток лет - нелеп!
Но если время с человеком умирает,
То мне б хотелось понарошку умереть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471795
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.01.2014
А я ніколи й не думала,що колись бракуватиме слів.
Щоб виразити почуття потік, емоцій нездоланну зливу.
Невже це з поетом буває? Ти б подумать про це не смів.
Та виявляється таке трапляється, ось чекаєш нового приливу,
А всі слова кудись діваються. Хоч ти пишеш,сидиш. стараєшся
І так дивно бо наче є в голові якийсь стимул чи то мета,
Є історія певна з життя,яку розказать намагаєшся і страхаєшся,
І жахаєшся, мнеш чи рвеш чистий лист в руках..
Далі знов до тортур вертаючись, намагаєшся щось сказать,
Але знову ж таки зупиняєшся, просто в тебе вже слів нема...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471427
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2014
- Привет! Вы что... забыли меня?
Я в вашем прошлом гдето же осталась ?!
А может мне винить во всем усталость,
Или излишний свет в глазах из-за огня?
О нет! Не помните ?..Не любите... а жаль.
Но знаете, как странно,мне даже не обидно.
Ведь я и вы так молоды...Но разве вам не стыдно?
Влюбить в себя девченку и убежать в февраль.
Хоть можно все понять: и вспыльчивость ,и страсть,
И то как вы испугано куда то там умчались.
Но если вам дано было лицом да в грязь упасть
Старайтесь все равно идти по жизни не печалясь.
А я так вижу,что неловкость сковывает вас,
Неуж то меня вспомнили ? Или мне лгут глаза?
Мой собеседник холодно промямлил пару фраз :
" Любил и не забыл, и не забуду никогда! "
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470279
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.01.2014
Послухай ! Я не знаю як спитати. . .
Але ти даш мені хоч раз вночі поспати?
Ти можеш моє серце не картати
й не заставляти знов тебе кохати?
Послухай ! Я не знаю що робити
Бо толку нуль з тобою говорити.
Ну я не можу біль за двох носити!
Давай по-чесному почнем його ділити ?
Послухай ! Зла тобі я не бажаю,
Хоча й таких як ти не поважаю,
Але не можна безсердечно убивати
Людей , котрих обіцяно кохати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2013
Мене дратує те,що ти не той,
не той, що зможе витерпіти зради.
Не той що плюне в душу,мов герой
й піде, ефекту гарного заради.
Мене дратує те, що ти не він,
що ти не той, кого мені так мало,
не той, що не підніме із колін,
Ти не такий...В тобі все досконало.
Мене дратує й те, що ти як я,
як я відчув гіркого забагато,
не скажеш укоханій "ти - моя"...
Мене дратує те , що вже занадто...
(Інтерпретація)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2013
І скільки б неба не було над головою,
Я не нап'юсь його блакитною красою.
Я не надивлюсь на його бузкові крила
Ті, без яких, здавалось, ти б уже не жила.
І скільки б моря не було в його обіймах,
Здається , море — синьоока відьма,
Що причаровує тебе із першим поглядом
та залишається у серці вічним спогадом.
І скільки б жить вам на цім світі не залишилось,
Живіть же так , неначе мить — і все закінчилось.
Щоб цінувалося життя і кожна мить,
Цей світ прекрасний! У ньому варто жить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2013
Як не дивно, але я скучила.
Ходжу по вулиці і тремчу від холоду, того що всередині. Того, що десь віє від тебе... Хоча ні. Від тебе нічого не віє, ані помислу. Немає мене, померла я в твоїх спогадах. Усе так майнуло, наче нічого й не було. А на вулиці моросять дощі. Небо ще не встигло набратися сили ,щоб охолонути.
Просльозилося ,бідолашне. Але це ще не страшно. Страшно те ,що я від себе втомилася. Я займаюсь насильництвом. Я насилую свою душу власними думками і власною ж уявою, такою цікавою і ще досить світлою ( там де існує віра в майбутнє, "наше" майбутнє) .
Якась я замріяна. Досить мріяти, правда?
А я все чекала 5-го. Січень , зимова пора, довкола вогні новорічні , довкола є все , а тебе нема. А я так хотіла б побачити, хоча б краєм ока, здаля. Щоб знати, що все в тебе склалося, що ти щасливіший ,ніж я.... Хотіла б сказати : "Дякую".
Але знаю, що цього не станеться. І майбутнього в нас нема, точніше є, та не спільне, а окремо: ти і я.
Хотіла дзвонити 5-го. Спиталася б як життя, привітала б тебе із датою, 18 вже як-не-як. Лиш боюся , що зіпсую свято. Тобі вже нічого від мене не треба. І для чого про себе нагадувати? Я не знаю, то ж мабуть не треба.
Зате я про тебе згадую. Щось хороше від тебе залишилось. Памятаєш як разом з Танею , я вас ніччю обох залишила. А сама утекла і радуюсь :) А ви розум десь там втрачали. Ти злякався тоді,що нема мене, а я навіть не уявляла....Що мені згодом буде страшніше у мільйон чи в ще більше раз. Ти мене залишив не жартуючи , мовчки — без зайвих фраз.
А тоді обіймав ледь не плачучи, що знайшлась непутяща я. Обіймав,цілував так гаряче...Це лиш спогади.....
Жах,Боже,жах!
Я вже думала : "Все забулося. Відпустила і ожила".
Як красиво себе обманювала. Я ж дурила себе сама!
Скільки слів до тебе линуло, скільки в пустку пішло віршів, скільки фраз ,яких не вимовлено.
Так і лист цей "для тебе" згорів . . .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465549
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 12.12.2013
Хоч я не сонячна,не тепла й не ласкава,
і через мене ти ночей не досипала,
Тебе завжди любила,мамо,щоб ти знала,
Хоч й надто глибоко в собі я це сховала.
А мої очі часто сповнені печалі
й на тебе смутку темні хмари наганяли
І буревій колючих слів чимдуж чимдалі
у твою сторону кидав палкі кинджали .
То ж ти прости мені мою немудрість
Нестриманість , пиху і безрозсудливість.
за біль і прикрість , матінко, прости !
Бо найрідніша й наймиліша то є ТИ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464856
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.12.2013