| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Ми так звикаємо до сонця,
Ми так від променів залежим,
Що витримать без них не можем,
Не зносим у теплі обмежень.
Ми так звикаємо до ласки,
Ми так до доброти звикаєм,
Що жить без них незносно важко,
І ми у людях їх шукаєм.
Шукаєм, віримо, що знайдем,
Так має буть, так справедливо!
Але чомусь та справедливість
Поводиться отак зрадливо…
Ні, то не справедливість
Останнім часом нас підводить,
То просто наша хибна віра
Нас у оману часто вводить.
З якого дива ми чекаєм
Взаємності, добра чи ласки?
Те все ніхто не гарантує,
То все – кінець якоїсь казки…
… Та хто сказав, що казок не буває?
… Той знаходить, хто шукає!=)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2011
Скрип дверей…
Крок за поріг.
Щось відмінне від ночей,
Тих, котрі були до цього,
Відчуваєш, і по спині
Морозець якийсь пробіг…
Миттю з пам*яті глибин
Якісь спогади зринають,
Але що їх викликає?
Дуже важко зрозуміть…
Зразу думка – оця ніч,
На осінні ночі схожа.
То дощами пахне, може?
Ні, тут в чомусь іншім річ…
Тут таке щось серед літа
Вересневе прогляда,
Що все, спекою побите,
Веселіше вигляда…
Але ніч, й не розібравшись,
Що ж то сталося таке,
Я вертаюся до хати
В царство снів п'янко-легке…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2011