Вальдемар Феруменко

Сторінки (4/400):  « 1 2 3 4»

Душа…

Не  зрозумієш  душу  поетичну,
Коли  читаєш  вірш  так  хаотично!
Але  вона,  нажаль,    і  не  проста,
Та  поетична  слова  і  думок  душа…..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2012


«Your eyes…»

Твої  очі  —  то  моя  надія,
Що  зігріває  душу  кожен  день
Раптово...  Увійшла  в  мої  ти  мрії,
Які    лікують  серце  день-у-день...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2012


Вітаю Вас…

Вітаю  Вас,  із  днем  прекрасним,
Буденним,  що  його  прожили
На  дворі  осінь,  але  ясно…
Як  справи  Ваші?Настрій  милий?

Давно  так  написати  Вам  хотілось,
Тримати  сили  не  було  мовчанку
Мені  про  Вас  прекрасно  снилось,
Зустрітися  разом  –  здійснити  забаганку…

Я  почекаю…Все  ще  буде…
Пройде  вся  осінь  і  зима
Але  про  зустріч  ясну  не  забуду,
Без  Вас  мені…тепла  нема…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2012


Скажи…

Ти  хочеш  говорити  про  те  щастя?
Чи  про  високе  і  натхненне  почуття?
Бо  може  розвиток  отих  малих  династій,
Не  сотворив  тобі  –  нове  життя

Нехай  же  поговоримо,  не  боючися  слів,
Розкритися  неважко  перед  цим  бажанням
Можливо,  серед  тих  далеких  снів,
Знайдеться  текст  для  щирого  зізнання

Знайди  в  собі  оті  ліричні  сили,
Ти  можеш  більше,  ніж  тонка  печаль
Оті  страждання  ще  ніяк  не  вбили,
Забралися  нарешті  вже  кудись  у  даль…

Чому  оце  в  собі  тримаєш  дико?
Признайся  щиро  –  не  затягуй  на  весну
Бо  інший  не  відчує  потім  крику,
Ніхто  не  доведе  тебе  до  сну…
---------------------------------------
Якщо  набридли  всі  слова  рекомендацій,
І  хочеш  змити  весь  той  бруд
Один  кивок  для  всіх  «інсинуацій»,
«Я  все  зроблю.  Все  буде  гут…»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316036
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2012


Не кричи…

Не  відречешся  від  свого  життя,  
Ніхто,  ніяк,  тебе  навік  не  змусить  
Оскаржуєш  давно  свою  систему  «Я»,  
Шукаєш  те  добро,  яке  шалено  вкусить…  

Ти  звик  вже  діяти  для  всіх,  
Для  себе  не  подумав  ще  прожити  
Напевно  мислить  той  народ:  «Він  псих…»,  
Але  ж  цей  бруд  –  уже  ніяк  не  змити…  

«І  не  сьогодні,  і  не  завтра…»  Якось  складно…  
Дурна  зацикленість  –  чому  як  сон?  
Лежати  далі  на  землі  безрадно?  
Дивитись  в  тіні,  біля  тих  вікон  

Не  прокричати  весь  той  біль,  
Бо  крик  заглушить  щирі  долі  
Здається  рана…От  і  сіль…  
Немає  вибору…  і  вже  немає  волі…  

І  скільки  суперечностей  таких  було?  
Давно,  багато,  навіть  більше  
Пройшла  зима,  та  не  змело,  
Несамовито  так…Вже  гірше…  

А  чи  комусь  оце  розкажеш?  
Чи  буде  хтось  уважно  чути  муху?  
Всю  суть,  нажаль,  не  всім  покажеш,  
Не  вистачить  тобі  –  такого  духу…  
--------------------------------------------  
Ти  більше  не  кричи,  замовкни  тихо,  
Народу  вже  набридло  чути  сум  
Набридло  їм,  що  «наганяєш»  лихо,  
Припни  язик  –  для  тихих  дум…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315558
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.02.2012


Пошукати…

Далекі  шляхи…Втомилися  очі,  
Пропалена  сонцем  тяжіє  земля  
Вернутись  в  обійми  жахливої  ночі,  
Безжальна  душа,  і  безжальна  війна…  

Розірвались  думки,  розірвалися  муки,  
Завершився  початок  бездумних  ролей  
Де  шукати  сезон  красномовної  злуки?  
Серед  тихих  водойм,  елегантних  лілей…  

Пошукати  весь  світ  –  пошукати  розраду,  
Роз’єднали  лиш  шлях,  зруйнувавши  все  поле  
Повернули  той  час,  даючи  лиш  пораду:  
«Не  вертайся  сюди,  не  вертайся  ніколи…»  

Ніби  сказано  все,  вирушаємо  далі,  
Залишивши  ту  мить,  наче  тиху  забаву  
Що  сиділи  колись,  у  затишному  залі,  
Проглядали  життя  –  як  жахливу  виставу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315556
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.02.2012


Мабуть…

Політ  думок,  політ  бажань,
Літаємо  разом,  десь  вище  неба,
Та  не  набратись  там,  тих  чистих  знань,
Приймаємо  туди,  де  їм  не  треба

Вже  інший  бік,  слова  закриті,
Пробились  десь  там  почуття
І  не  відняти  тої  миті,
Як  не  віднімеш  те  мале  життя

Пропахли  димом  темні  ночі,
Пропахли  кавою  всі  ясні  дні
Кидається  спокуса  в  щирі  очі,
Та  лиш  кому?  Чи  не  мені?

Залишились  надовго,  чи  тільки  назавжди,
Слова  таємного,  як  світ,  прибою
Тихенький  бриз…  «Та  лиш  зажди,
Ще  почекай  ,  мабуть,  зі  мною…»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315274
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.02.2012


Не згасне…

Кудись  полетіли…Навіщо  забули…
Не  хочеться  мовчки  вернутись  в  минуле
Не  хочеться  нищить  комусь  те  майбутнє,
Теперішній  час…Та  щось  незабутнє…

Терпляче  шукаєш  далекі  стежини,
Біжать  не  туди  –  моменти,  години
Але  роздоріжжя  не  пустить  думки,
Для  цього  питання  –  занадто  тяжкі…

Бажання  чиєсь  ніяк  не  зупиниш,
Тіло  душевне  своє  не  покинеш
Не  змиє  життя  те  таємне  прокляття,
Не  згасне  душа,бо  не  згасне  багаття…

Кудись  полетіли…Навіщо  забули…
Повернешся  мовчки  в  далеке  минуле
І  горить  той  вогонь,  колихає  думки,
Тихо  пестить  слова…тихо  так  пошепки…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315273
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.02.2012


« Я повернусь…»

Пишу  тобі  останній  лист,  моя  любове,
Я  ненадовго  покидаю  твій  щасливий  світ
І  повернуся  скоро,  мабуть  знову,
Не  бійся  –  це  не  буде  двісті  літ…

Мені  потрібно  пошукати  нові,  чисті  сили,
Щоб  пережити  розуму  мого  холодну  зиму
Але  думками  залишусь  з  тобою,  мила,
Зігрій  мене  теплом  своїм,  без  диму…

Я  буду  сподіватися  на  теплу  осінь,
В  душі  плекатиму  оту  надію
І  тих  страждань  вже  буде  досить,
Я  вірю  в  лиш  одне  –  я  в  тебе  вірю!
--------------------------------------------------------
Ти  не  кажи  мені  «Прощай!»,
Скажи  :  «Зустрінемось  ми  знову!»
З  собою  приготуй  мені  той  чай,
Своїм  ти  поцілунком  проведи  в  дорогу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2012


« Захована за масками…»

Захована  за  масками  ця  правда  непроста,
Дістатися  до  неї  дуже  складно
Той  пафос  «благородний»  вже  дістав!
Побитий  лицемірством…  лежиш  ти  безпорадно…
------------------------------------------------
Тонка  межа  між  соромом  й  жахіттям,
Проводиться  в  реальність  наче  горе
Ховали  правду  в  кожне  те  століття,
Неначе  труп  …у  темне  крові  море…

Чому  ж  її  ми  так  вбивали?
Її  сказати  так  не  можна…
Чого  зізнатися  комусь  не  мали?
Чому  людська  натура  та…не  кожна…

Признаєшся  лиш  сам  собі,  доволі  тихо…
А  іншим?  Що,забракло  мови?
Не  хочеться  плекати  теє    лихо…
Тому  і  брешеш  всім  ти  знову?

Який  ж  той  сором  невблаганний,
Яка  ж  нудна  ця  пафосна  лиш  мить!
Коли  і  ти,  і  твоя  правда  «бездоганні»!
А  що?І  далі  будеш  так  брехнею  жить?

Така  оця  стіна  –  холодна…навіть  дуже…
І  стільки  сліз  та  горя  вже  ввійшло!
Кому  потрібні  ці  слова,  мій  друже?
Кому  оце  прояснення  вже  в  голову  прийшло?!

Признатися  немає  совісті  –  немає  сил,
Сказати  в  очі  те,  що  мусиш  знати
Але  тримаєш  у  собі  неначе  пил,
тут  треба  лиш  –  сталеві  нерви  мати…

Чому  така  людська  натура  іронічна?
Чому  людська  натура  пафосна  така?
Тримаєш  правду  у  собі  ти  вічно,
Рубає  серце…  та  брехня  легка…
-----------------------------------------------------
Ну  що?  Ти  стримав  іронічну  посмішку  в  душі?
Перетворив  в  слона  ту  муху?
А  що?  Признатися  мені  в  вірші,
Чи  вистачить  тобі  такого  духу?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307323
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.01.2012


« Завершимо?… »

Формально  можна  завершити  цю  розмову,
Запнуть  за  пояс  сумнів  та  незгоду
Бо  думку  розіб’ють  цю  знову,
І  зовсім  іншу  визначать  твою  погоду…

Ця  боротьба,  нажаль,  не  припиняється:
То  кожним  разом  програєш  «останню»  битву,
Або  в    людині  вкотре  помиляєшся
За  щастям  розпочавши…безглузду  ту  гонитву…

А  потім  суперечки,  божевілля,  крики…
Вже  необхідно  зупинити  цей  нікчемний  монолог!
Ти  вже  змінився  на  чудовисько  дволике,
З  собою  сам…  ведеш  «довічний»  діалог!
-----------------------------------------------------
Очисти  всі  думки…розслабся…
Хай  плине  час  отой  стрімкий
Із  висновками  так  не  квапся,
Забудь  слова  –  бо  ти  німий…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307101
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.01.2012


« Сон… »

Я  згадав  про  той  сон,
Коли  щастя  таке  незрадливе  і  чисте
Неквапливо  пройшла,  повз  морозних  вікон,
Одягнувши    з  зірок  те  чарівне  намисто
Ця  чарівна  краса  мене  зчарувала,
І  забрала  кудись  моє  «темне»  обличчя
Звідки  вона  цю  журбу  відчувала,
Яку  так  захотілось  сховати  в  сторіччя?...

І  так  хочеться  щось  розказати,
Доторкнутись  до  неї  і  відчути  тепла
Але  як  цю  любов  показати?
Неумілість  давно…  ті  слова  вже  знесла…
--------------------------------------------------------
Та  це  лиш  тільки  сон…
Хоча  в  реальності  та  сама  мрія:
Щодня  чекаю  щастя  у  вікон
Та  все  ж…потрібна  моя  дія!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2012


« Далі? »

Куди  вже  дітись  не  впадаючи  у  відчай?
Чи  можна  так  сказати  лиш  одне:
«Своє  життя  можливо  не  пригнічуй»
Але  живеш  і  думаєш:  «Однак  не  те…»

А  що  вже  ті  думки?(Що  за  маразм?!)
Розкинули  вони  свої  слова  як  квіти…
Пропав  кудись,  нещасний  той  ентузіазм,
А  як  же  та  печаль?Куди  її  подіти?

І  як  ось  далі?  Далі  вже  нічого…
Кому  вже  вірити?Хто  відповість  на  це?!
Лиш  сподіватися  на  себе  –  на  самого!
Це  кинута  ілюзія…в  твоє  лице…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306873
рубрика: Поезія,
дата поступления 16.01.2012


« Твій сумнів…»

І  чим  вже  думати  ось  тут  надалі?
Іти  шляхом  таким  вже  неквапливим:
«Туди,  туди!Та  лиш  подалі!»
(Куди?  «Життя  занадто  аж  немиле?!»)

А  того  щастя  щирого  нема…
Кому  воно  оце  все  треба?
Тому  не  вистачає  ніжного  тепла.
І  соромно  його  просить  у  неба…

Напитися  того  п’янкого  аромату,
На  мить…і  зникне  той  жахливий  біль…
Але…не  треба  серце  заганяти,
У  прірву  тих  безжальних    і  «масштабних»  війн…
--------------------------------------------------------------
Хоч  там  залишимось  одні  на  самоті,
І  нас  покине  те  абстрактне  лиш  зачаття,
Коли  страшний,  нервовий  тік,
Здійснить  одне-єдине  –  те  страшне  прокляття…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306872
рубрика: Поезія,
дата поступления 16.01.2012


«Одні питання…»

Куди?  Куди  вже  далі  дітись?
Я  вибираю  раз  лиш  сенс  свого  життя?
Чи  може,  те  приховане  бажання  та  здійснитись,
Коли  вбиває  сили  так,  свідоме  те  буття?

А  як  вже  далі  жити?  Так  не  можна…
«Частина  світу  та  матерія  високого  життя…»
А  чи  людина  ось  така  вже  кожна?
Чому  проношу  лиш  до  себе  думку  я?

А  кого  закликати?Ви  скажіть,будь-ласка!
Чи  мабуть  неправий?  Можливо…
Коли  якась  дурна  ота  поразка,
Слова  оці  розтрощить…Не  важливо…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306709
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.01.2012


«А що ця ніч?…»

І  що?  Залишився  з  собою    наодинці,
Коли  так  розібратись  зможу  в  час  важкий,
Такі  вже  випали  на  долю  ці  гостинці,
Лишився  я,  та  не  такий  простий…

А  що  ця  ніч?  Кому  казати…
І  самому  собі  ти  не  признаєшся  однак…
Не  вибратись  без  жертв  з  цієї  хати,
Коли  життя  пригнічує  вже  смертну  долю  так

А  що  тоді?  Куди  я  зможу  це  подіти?
Коли  не  дозволяє  більш  сказати  те  знання…
Думки  довірливі  мої  неначе  квіти,
Нема  назад  ,  у  день,  того  вже  вороття!

До  когось  слово  донести  хотів,
А  що  мені  потрібно?Іронічна  ду̀ша!
Брехати  в  очі  будь-коли  не  вмів,
А  зараз,  начебто,  оце  робити  мушу?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306708
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.01.2012


«Промовчу…»

Давно    закінчилась  якась  надія,
Полишено  багато  сподівань  нікчемних
Буттю  настала  дивна  протидія,
Немає  вже  питань  дилемних

А  вирішить  самому  тяжко,
Думки  віщають  лиш  одне:
«Нема  опори…стало  тяжко,
Тяжіння  зла  прощення  вб’є…»

А  далі  жити  якось  треба…
Кому?  Якомусь  дивному  бажанню?
Навіщо  «дертись»  вище  неба,
Роздмухувати  ті,  комусь,  страждання?

Отож,  зупинимо  цю  тему!
Критична  ситуація….й  відразу,
Закрили  думку  як  проблему:
«Я  промовчу…».  Замінюй  фразу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2011


«Привітання» (For Vasiliskum)

(Для  В.Н)
Ось,нарешті  привід  маю,
І  тебе  я  привітаю
Щоб  було  все  файно,
Ну  тепер  –  розпочинаймо!

Щастя,радості,добра,
І  натхнення  «дофіга»
Щоб  не  мучали  кошмари  ,
І  всілякі  там  «запари»!

Щоб  було  здоров’я  «крепке»,
Як  вино  грузинське  терпке
І  ним  гахнути  щосили,
По  отій  нечистій  силі!

Щоб  завжди  прекрасна  Муза,
Зустрічала  тебе  в  лузі
І  писав  свої  поеми,
Щоб  не  мучали  ті  «клеми»!

Щоб  зустрів  любов  єдину,
Переживши  тую  зиму
Не  було  в  тебе  печалі,
Був  щасливим  і  надалі!

Ну  і  ще  багато  чого,
Побажаю  тобі  знову
Довго  говорить  не  буду,
Бо,ще  може  щось  забуду!

Загалом,  всьо  буде  файно,
Проживеш  ти  надзвичайно!
Я  кажу  тобі  це  точно,
(Звісно  то  є  правомочно!)
-----------------------------------
Ну,  отож-бо  –  підсумуєм,
І  мене  тепер  почуєш:
«Привітав  Вован  зрання  –  
З  ДНЕМ  ТЕБЕ  НАРОДЖЕННЯ!!!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301902
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.12.2011


«Доживемо…»

...  Лиш  до  пори,  до  часу...
Ніхто  не  розведе  цю  масу,
І  навіть  не  спитають  нас!
[Коли  настане…той  «блаженний»  час  ...]

Покинутість,  самотність...  А  душа  і  серце?
Кому  потрібна  дикість?Все  це?
Думки,  які  не  мають  навіть  меж!
[І  сам  себе,  нажаль  давно,  не  обведеш....]

Та  що    кажу?Хто  мене  слуха?
Вже  тиша  закладає  вуха!
Вже  нахапалися  тієї  «моди»…
[Якщо  не  зараз,  то  напевно  згодом....]

Хоча....  Кому  до  того  є  те  діло?
Брехати  всі  уміють  вміло!
«Деруться»  так  до  того  неба…
[Всі  думають,  чомусь,  лише  про  себе…]

Господи....!Що  я  кажу?

Немає  вже  людей    тих  щирих....
Чому  я  сподіваюся  лише  на  диво?
Рахую  тіні    власних  снів,  по  днях…
[Ти  сам  обрав  свій  дивний  шлях…]

Лишень    як  маски  «театрального»  життя....
Тоді  куди  вже  котиться  таке  буття?
А  може,  це  когось  і  вабить?
[До  пір…коли  насправді  втрапить....]

Хто  в  нас  тепер  правдивий?
Признатися…Немає  сили…
Хоча  напевно  гордість  ту  тримає?
[Що  я  тобі  скажу  –  таке  буває…]

Нікчемність…  Егоїзм...  Та  хто  я?
Немов  тарган  в  бутті  життя!
Потрібно  мовчки  якось  жити…
[Я  промовчу...  Твоє  право  судити...]

Та  складно...  Важко…  Болісно…  Журба…
І  щастя  «чистого»  того  нема…
Крім  себе  самого,  усім  не  жаль…
[Пече  в  душі  той  біль...  Покинутість  ,  печаль…]

Я  не  правий?Признайсь  мені!

Не  всі  такі  –  залишились  особи...
Та  їх  пригнічують    важкі  ті  "скоби"
Кому  ти  висловиш  такі  зізнання?
[Твої  слова  –  твої  бажання....]


Людина  сам  собі  творець,
І  ця  реальність...  Хай  їй  грець…
Поклав  ти  карту  не  тієї  масті!
[Тонка  межа,  чомусь,  такому  щастю…]

Так  хочеться  сказати…  Та  нікому....
Ніхто  не  розуміє  цю  судому…
І  де  цей  спокій?  Де  він  є?
 [Отож...  А    темний  страх  бере  своє....]

Лиш  сам  собі  ти  літератор,
Та  у  житті…Можливо  провокатор?
І  може  щось…та  значимо?
[Поживемо  ще  трохи  –  побачимо…]
----------------------------------------
Доживемо.....
Записи  "божевільного"  може  і  доживуть,  та  нікому  залишаться  неясними…Правда?
[Можливо…]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300673
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.12.2011


« Aliquam sagittis… »

Який  отой  безумний  стрес:
Кудись  біжиш,  і  щось  там  робиш
Метаєшся  немов  шалений  дикий  пес,
Той  марний  час  на  ніц  «розводиш»

А  як  прийде  лиш  відпочинок,
То  мов  «мала  холєра»  ти  радієш!
Бо  знов  зробив  буденний  вчинок,
Заради  чогось  у  житті  ти  дієш

Хоча…ніку̀ди  нам  без  цього,
Ми  не  сховаємось  –  «незмінність»  вже  така!
Не  призведе  вона  до  того:
«А  чи  …наступить  та  депресія  гірка?...»

Хоч  непроста  оця  буденність  «тиха»,
Для  кожного  своя,  для  себе  особлива
Але…у  повні  груди  дихай,
В  душі  завжди  плекай  ти  диво!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300672
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2011


«Дума…»

Печальна  дума…знову  турбуєш…
Мою  ти  душу  наче  дивом  чуєш
І  неквапливо  сірість  проливають  дні,
Готують  почуття…моїй  війні…

Та  лиш,  навіщо  серце  чути?
Так  хочеться  про  все  забути!
Я  заблукав…у  кут  забрів…
Не  зараз  те  …  що  світ  хотів…

І  суперечності  –  вони  втомили  розум,
Набридло  чути  навіть  власний  осуд
Та  час  пройде,  спадуть  страждання
Мені  потрібно…  лиш  Її  бажання…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299777
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2011


«В самотній тиші…»

В  самотній  тиші  залишилася  довіра,
Її  тверезий  розум  кинув  на  розправу
Ніхто    у  щастя  щиро  не  повірив,
Любові  до  життя  лишилося  так  мало…
---------------------------------------------------
І  зло  вже  визначило  смертну  долю,
Бо  вже  немає  для  життя  альтернатив
«Самотність  загартовує  буття  і  волю!»
Закінчився,нажаль,примарний  позитив…

А  далі  буде  все  нормально?
Нікого  він  не  слухає  –  усі  пропали:
«Будь  ласка,  говори  –  та  лиш  формально!
Абсурд  цих  слів  прояснення  не  дали…»

Тепер  скитання,терпеливість,муки,
І  суперечки  внутрішні  добра  та  зла:
«Не  передам  нікому  в  руки!
Ніяка  та  любов  розрадить  не  змогла!!!»

Сказати  більше  сил  уже  немає,
до  слів  той  інтерес  невпинно  згас
Мабуть  чогось  ніхто  не  знає,
І  неквапливо  лине…  той  «абсурдний»  час…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2011


І що?. .

Дивлюся  я  на  небо  ясне,
Й  дивуюся  –  невже  отак?
Життя    прожити  можна  так  прекрасно,
І  не  ламати  голову:  «То  так,  й  не  так»…

Думок  багато  викликає  смуток,
Але  буває  і  не  тільки  він
Самотність  дика  викликає  муку,
Душа  тоді  бажає  щирих  змін…

Чи  все  не  так  страждано?
А  може  трохи  й  краще?
Живеться  і  не  так  погано  …
Іди  й  радій…  моє  ледащо…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299306
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2011


Протест…

І  жити  так  вже  набридає,
Ніхто  нікого  не  чекає
Нікому  вже  нема  до  того  діла,
До  тої  злагоди,  що  всіх  зуміла
Вона  нас  об’єднать,  немов  братів,
Бо  не  інакше,  вже  ніхто  так  не  зумів…

Але,  пропало  все…

Ми  деградуємо  все  далі  й  далі,
Від  всіх  на  світі  –  ми  давно  подалі
Можливо  скоро  прийде  нам  фіаско,
Чи  я  не  правду  говорю?Скажіть  будь  ласка!
Чи  може,  Ви  не  бачите?
Або  не  хочете…І  все  пробачите?!
Чи  я  не  правий  і  надалі,
Та  посилаєте  мене  подалі?!

За  що?!?!

За  те,  що  діти  матерів  не  поважають,
І  за  батьків  ту  «електроніку»вважають?
За  те,  що  молодь  вже  пішла  та  норовита,
Яка  в  стосунках  і  житті  несамовита?
За  те,  що  цінності  людські  вже  стали  як  ніщо?
Тоді,  про  що  нам  говорити  вже…
Про  що?!

Ви  хочете  так  жити  і  надалі?
Ну  що  ж…Тоді  піду  від  вас  подалі…
Ви  можете  плюватись,  й  обзивати  божевільним,
Думки  та  голос  «вже  таким  дебільним!»
Будь  ласка…Ваше  право…
Дивіться,  щоб  усе  це  не  «пропало»!

Та  я  ніколи  не  змирюсь,
І  навіть  так,  коли  нап’юсь
Не  змиряться  мій  мозок  й  серце,
Та  я  не  можу  бачити…  усе  це…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299303
рубрика: Поезія, Поетичні маніфести
дата поступления 11.12.2011


«Suņu sirds»

Коли  тобі  погано,  тихо  накриває  сум,
Розрадити  себе  не  маєш  змоги
Тоді  у  вирій  тих  печальних  дум,
Лише  вони  прийдуть  туди  на  допомогу.

Нічого  не  спитають  –  тільки  глянуть  тихо,
Лиш    лапу  покладуть    на  твою  руку
І  їм  не  страшно  побороти  лихо,
Кусають  злісно  ту  жахливу  муку

І  не  знайдеш  однак  вірнішого  створіння:
Холодний  ніс,  великі  щирі  очі
Бо  наче,  по  Всевишньому  велінню,
Твій  спокій  бережуть  вони  щоночі

Хоч  як  і  складно  нам  жилось,
І  дні  здаються  як  «ломаки»
В  житті  людей  давно  так  повелось:
Завжди  із  ними  йдуть  собаки…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299069
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 10.12.2011


«Перелом»

Кудись  поділось  відчуття  блаженне:
Що    зберігається  той    щирий  спокій
Який  скеровує  життя  буденне,
Вже  протягом  оцих  останніх  років  

Настав  момент  той  переломний,
І  якось  ніяково  сталося  однак
Ввірвався  в  душу  віроломно…
Чи  далі  бути,  наче  «тихо»,  так?

Та  чи  вирішувати  цю  проблему?
І  знайдеться  для  цього  час?
Перед  собою  розгорнув  дилему,
Набравши  трохи  сили…про  запас…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299068
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.12.2011


Чому не спиш?. .

Чом  не  спиш,  моя  перлино?
Що  турбує  тво̀ю  душу?
Може  хтось  тебе  покинув,
Й  тихий  спокій  твій  порушив…

Чом  ти  зажурилась,  моя  зірка,
Що  й  не  стримуєш  печаль?
Твою  усмішку  я  бачу  зрідка,
Лиш  на  обличчі  тихий  жаль…

І  так  щодня  така  «женьшень»,
Нема  кінця  вже  цій  печалі
І  ось…настав  останній  день,
Терпіти  я  не  буду  далі…

Дозволь  мені  подати  тобі  руку,
Й  забрати  так,  тебе  подалі
З  тобою  розділю  я  муку,
Переборю  з  тобою  всі  печалі…
----------------------------------------------------
Я  заберу  тебе  в  той  край,
Де  будеш  жити  так  щасливо
Я  подарую  тобі  –  твій  рай,
Лише  для  тебе  моя  мила!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2011


Так тихо краплі…

Так  тихо  краплі  по  вікну  стікають,
Й  нагадують  мені  про  кожний  день
Що  так  вони  від  тебе  віддаляють,
І  так  тривожать  серце  день-у-день…

Мабуть,  цей  дощ  багато,  але    бачив,
І  людям  намагався  змити  «сіль»
Але  мабуть,  мені  він  не  пробачив,
Що  сам  собі…я  учинив  той  біль…

Залишився  ще  спогад  в  моїм  серці,
Про  ті  чудесні  й  тихі  дні
Але  я  взяв,  та  змив  це,
І  поховавши  те  життя  в  своїй  душі…
-------------------------------------------------
Я  не  сумую,  і  не  плачу,
Моя  душа  кудись  далеко  мчить
І  я  тебе  ніколи  не  побачу,
А  потім  …  моє  серце  тихо…  замовчить…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2011


Життя твоє

Тобі  набридла  ця  незмінність,
Яка  здається  як  повинність?
Змінити  все  це  зможеш,
(Комусь  це  точно  допоможе…)

А  може  все  забуть,
Та  жити  –  як  небу̀дь?
А  може  треба  зміни,
Які  життя  це  перемінять?

Тож  обирай  –  життя  твоє,
Великий  вибір  ще  дає
Його,  таке,  змінити  можна,
Використовуючи  шанс  свій  кожний

Подумай  сам  –  життя  коротке,
Прожити  йо̀го  треба  «чьотко»
Ти  смутку  «дулю»  покажи,
І  кожне  щастя  бережи!
-----------------------------------------
Отож,мій  друже,пам’ятай:
Коли  тобі  так  буде  тяжко,
Мої  слова  ти  враз  згадай
Я  думаю  –  тобі  не  буде  важко!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298370
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2011


Веселе студентство!

Що  робить  тоді  людині,
Коли  спиш  по  три  години?
Необхідно  «розум»  мати,
Щоб  аж  так  вже  загуляти!

Це  веселе  те  студентство,
Що  розводить  те  буденство
«Фазу»  в  дію  враз  доводить,
По  ночам  в  «ларькі»  доходить

Що  з  них  взяти,  з  тих  бурмил,
Як  в  очах  запальний  пил?
Молодість,  вона  ж  коротка!
Як  прожити  її  треба?ЧЬОТКО!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298348
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 07.12.2011


«Екологічний маніфест»

Не  можна  так  вважати  з  ходу:
Що  розвивається  полишена  та  квітка,
Що  людство  визначило  цю  природу,
Як  дуже  величезну  «плитку»

Природа  самобутня  і  прекрасна  всюди,
Але,  нажаль,  не  завжди  так
Ось  там,  де  проживають  люди,
«Неперевершено»…та  не  однак…

І  довго  буде  дійство  дане?
Коли  настане  той  колапс?
Екологічний  «фініш»  нас  усіх  «дістане»,
Неначе  той  німецький  шнапс?

А  щоб  такого  не  було,  панове,
Вже    годі  нам  засмічувати  світ!
Ви  що  –  не  розумієте  «екологічну»  мову,
Яка  кричить  вже  стільки  літ?!

Давайте  збережемо  Землю  на  століття,
Хоч  для  нащадків  тих  своїх  майбутніх!
Подумайте  –  яке  ж  ми  робимо  жахіття,
Винищуємо  цю  Природу  –  чисту  й  самобутню!

Будь  ласка,  люди,  бережіть  своє  життя!
Вже  досить  цих  страшенних  вчинків!
Не  перетворюйте    усе  на    навмання,
Що  зробить  з  Вас  –  «нікчемную  людинку»…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298335
рубрика: Поезія, Поетичні маніфести
дата поступления 06.12.2011


«Servile parvitatem»

Набридло  бути  вже  рабом  нікчемним,
Коли  твоє  життя  розцінюється  низько?
І  не  відмовиш,  наче,  –  бо  нечемно!
Десь  внутрішній  колапс…вже  близько…

Хіба  не  правда?  Та  мовчіть,
Що  начебто  це  все  формально!
Фактичні  дії,  тільки  висновки  робіть:
Це  не  відносини  –  це  ненормально!

Ніхто  не  зрозумів  взаємності  так  щиро,
Залишилась  нерівність  як  прірва  велика
Можливо  станеться  колись  те  диво,
Та  ситуація  лишається,  чомусь,  занадто  дика

Зробити  можна  лиш  одну  цю  дію:
«Забити  болт»,як  на  тобі
Забудь  про  ті  розбиті  мрії,
 Живи  «спокійно»  у  залишенім  житті…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298334
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.12.2011


«Де сніг?»

Ну  ось  –  настала  ця  зима,  
та  лиш  прийшла  вона  формально  
Чому  сніжка  того  біленького  нема,  
хоча  б  якогось  шару,мінімально?  

Яка  ж  тоді  зима  –  уявна?  
То  на  холеру  тії  мандаринки?  
Фактично  осінь  на  дворі  наявна,  
лише  жувати  можна  тільки  грінки!  

Мабу̀ть  у  Канцелярії  технічная  помилка:  
забули  вчасно  прочитати  звернення  громадське  
А  хто  тоді  урегулює  цю  заминку,  
яке  створіння  файне  й  чудернацьке?  

Ну,делегуєм  Дід  Мороза  дружньо:  
«Коротше,Дід  веселий,там  рішай!  
Внеси  до  Апарату  думку  слушну,  
щоби  не  був  тобі  «Кирдик-Бабай»!  

Ми  сподіваємось  –  всьо  буде  чьотко,  
дивись  ти  там  не  «напартач»!  
Приїдеш  звідти  –  скинь  будь-ласка  «фотку»,  
а  ми  спечем  тобі  калач!  
--------------------------------------------------------  
Ну  ось  –  врятуєм  разом  свято,  
і  настрій  файний  враз  настане  
Зустрінем  Новий  Рік  ми  радо,  
ніяке  те  «безсніжжя»  не  дістане!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297664
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 03.12.2011


«Чи можна так ?!»

А  чи  почуло  серце  той  «небесний»  клич,
Коли  ти  вирішив  отак  вчинити?
Щоб  серед  тисячі  таких  облич,
Лише  її  життя  посмів  ти  припинити!
---------------------------------------------------
І  що  –  не  влаштувався,  не  зумів,
Відчути  щиро  внутрішній  той  світ?
А  ти  людей  уважно  слухати  умів,
Йдучи    на  «милу»  зустріч  стільки  літ?!

Проблема  не  в  словах,проблема  інша:
Чи  правильні  ті  принципи  тих  дій?
Яких  жорстокий  наслідок  стосунків,лиш  уві̀нчав,
Стоптавши  паростки  дівочих,  чистих  мрій…

Вона  хотіла  лиш  «простого»,  щирого  кохання,
І  сподівалась  на  відкритість  почуттів
Але  твій  пафос…зворушив  лише  страждання…
То  ти,  мабуть,  такий  фінал  душі  хотів?!

Пожив  для  себе?  Кинув  і  забув?!
Не  мучить  щось  твій  егоїзм  «хлопецький»?
Ах  ,  так…ти  ж  «досвіду»  великого  набув,
Здійснив,  своє,  нестримне  те  бажання  молодецьке!

Якщо  начхати  так,  то  як  вже  далі?
Зробив  одну  цю  підлість  –  зробиш  більше!
Чому  сторонні  сили  не  «послали»  –  та  подалі,
Щоб  не  робив  життя  комусь  ще  гірше?!

…Отож,  додати  більше  я  не  можу,
За  мене  це  додасть  та  совість
Хоча,  яка  вона  там,  Боже?!
Чому,  нажаль,  ось  так  написана  ця  повість?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297663
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.12.2011


«Відповідь чи запитання?»

Та  це  лише  момент,  не  більше  ніж  життя!
Чому  вже  він  і  визначає  цю  свободу?
І  розкриваєш  крила  –  та  в  чиє  ім’я?
Яка  мета  кидає  сіль  у  прісну  воду?

А  чи  можливо  так  буває  часто,
Коли  цей  стан  вже  хвилював  усіх?
Тому  і  знаєш  відповідь:  «Ого,  це  класно…»
А  хто  тоді,  цим  сенсом  «просочитися»  і  зміг?

Знайшлися  вже  сміливці?Ой,  та  годі!
Давно  вже  «необхідність»  впала  низько!
І  десь  так  іронічно  чути  :  «Потім…»
Знайшли  свободу  ?Що,  вже  близько?

Куди  тоді  вже  бігти?Де  сховатись?
Нема  шляхів,  залишилась  одна  стежина…
Ось  так  сміливості  в  грудя̀х    набратись,
«Пробачити  й  забуть»  –  оту  страшну  зневіру…

Пройде  той  час  і  все  збереться,
Не  буде  тих  страждань,  прокинеться    любов
Але    коли  та  внутрішня  стіна  не  розіб’ється,
Не  зупинюсь  ніколи  говорити  –  знов  і  знов!
------------------------------------------------
Хоча  не  зрозумів,  все  те  що  «хтось»  сказав,
Безглузду  думку  кинув  на  проблему
Але  признайсь  –  десь  голос  там  єхидно  «закричав»:
«Дивись  людинко,  не  розводь  дилему!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297384
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2011


Про юриста

(Всім  правознавцям  присвячується)

Про  цю  професію  почесну,
Я  розповім  доволі  чесно
В  житті  вона  допомагає,
Закон  і  право  захищає.

Я  про  юриста  розкажу,
І  Вам  шановні  докажу:
Професія  ця  є  відповідальна,
І  в  нашому  житті  нагальна!

Законність  і  порядок  захищати,
Юрист  завжди  на  думці  має  мати
Підтримує  «баланс»  він  права,
Обов’язок  його  –  це  не  забава!

У  повсякденному  труді  він  вміло,
За  справедливість  бореться  щосили
Отож  ,  професія  ця  корисно  суспільна,
І  від  народу  їй  повага  неухильна!

У  нашому  житті  без  неї  неможливо,
Адже  в  державі    вона  є  важлива
І  на  сторожі  вже  стоїть  багато  літ,
Велична  –  як  високий  моноліт!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297383
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.12.2011


Привітання

(Для  Н.П)
День  оцей  такий  прекрасний,
Файне  свято  нам  приніс
Іменинник  у  нас  класний
(Ще  й  запрошення  доніс!)

Ну,отож-бо,  розпочати  ,
Привітальну  нашу  річ…
(А  от  з  чого  починати?)
Та    про  ту  прекрасну  річ!

Ну,  по-перше,  то  здоров’я,
Щоб  було  в  тебе  міцне
А  по-друге  ,  то  кохання,
Щоб  і  теж  було  міцне!

Вірні  друзі  й  славна  сила,
Дали  віру  ту  єдину
І  тебе  ще  не  скосила,
Ні  одна  лиха  година!

Ну  і  ще  багато  чого,
Побажаємо  не  раз
Ми  ж  «гуляти»  будем  довго,
Тостів  скажемо  не  раз!

А  і  ще,  наш  любий  друже,
Хочемо  сказать  момент  один
Дякуємо  тобі  так  дуже,
Що  ти  в  нас  такий  один…

Ну,  а  зараз,  перейдемо,
До  фінальної  частини
Де  ми  будемо  отак  буремно,
Прославлять  ці  іменини!

Ну,  отож-бо  святкувати,
Дочекались  й  цього  дня
Щоб  гуртом  тобі  сказати  :
З  ДНЕМ    ТЕБЕ  НАРОДЖЕННЯ!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297211
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.12.2011


«Не з кожним кроком…»

Не  з  кожним  кроком  ти  стаєш  чіткіше  бачить,
Той  шлях,  який  веде  твоє  життя
І  необхідно  з’ясувати  –  що  все  значить?
Що  визначає  певний  сенс  твого  буття?
----------------------------------------------------
Оці  маленькі  елементи  що  стають  тобою,
Не  можуть  суперечити  і  стати  злом
Не  треба  воювати    із  самим  собою,
Бо  ж  інколи  проблеми  вирішаються  добром

Коли  ти  йдеш  –  не  оступайся…тихо…
Бо  кожна    є  «холєра»  –  злюща  дуже!
Приймеш  на  серце  те  ось  лихо,
І  станеться  біда  –  повір,  мій  друже…

Живи  спокійно,  й  не  зациклюйся  однак,
Життя  коротке,  хоч  і  «довгочасне»
Будуй  «політику»  свою  ти  тільки  так,
Щоб  для  тебе  було  –  лише  прекрасне!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297209
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2011


«Ідилія…»

Невже,  коли  настане  час,  такий  страшний,
Коли  попадають  тих  мрій  великі  сподівання,
Тоді  ти  відчуватимеш  момент,  лишень  простий:
Як  тихо  й  жалібно  зникають  всі  страждання…

Не  відчуватимуться  ті  страшенні  муки,
І  буде  грати  музика  –  така  проста
Ти  віддаєш  життя  в  такі  поруки,
Якби  ж  оця  ідилія  тягнулася  щодня...

Зникатиме  потроху  може  сум,  а  може  радість,
І  не  важливо  буде  чути  крик  душі
Що  «працював»  лише  на  сво̀ю  слабість,
Коли  ніщо  не  осягнув  на  цій  землі

Із  сумом  зізнаєшся  сам  собі:
Що  не  відчуєш  більше  тих  моментів
Коли  стає  наївно  по-дитячому  тобі,
Від  тих  звичайних  і  чарівних  елементів

А  що  життя?Чи  варто  воно  болі?
Чи  варто  щастя  десь  там  у  думках?
Але  їм  так  прекрасно  на  тій  волі,
Несе  по  світу  їх,  легенький  вітру  змах…

І  відчуваєш  ти…а  може  мариться?
Чи  може  чується  в  твоїх  словах?
Що  десь  єхидно  й  іронічно  бавиться,
Так  тихо  смерть…  в  твоїх  очах…

А  що  життя?  Чого  ж  воно  –  таке  прекрасне,
Дарує  щось  нове,  тривке,  єдине?
Приносить  наче  квіти  їх,  але  невчасно,
Та  потім  …це  тепло  у  рай  полине…

Чого  все  так?  Лише  питання…
Де  відповідь?  Ось  важко  так,
Шматує  й  б’є  по  розуму  важке  зітхання
Ту  суть  не  осягнути  далі…  вже  однак…
---------------------------------------------------
Скажи  будь-ласка,лиш  скажи:
«Чи  ти  живеш?  А  може  ти  існуєш?»
Лиш  у  думках  слова  і  покажи,
Можливо  суть  –    колись  в  житті  відчуєш…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295589
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.11.2011


«Кохання – воно теж веселе!»

Ніщо  не  зближує  два  серця  у  житті,
як  доленосний  й  випадковий  лиш  мотив
І  щось  завжди  він  має,  хитрий,  на  меті,
коли  він  рухає  чуттів  великий  той  масив

Пов’язані  оці  поняття  аж  занадто  близько,
мотив  й  мета  –  доволі  чі̀ткий  тут  зв’язок
І  зневажати  їх  в  коханні  –  це  вже  «низько»
бо  хто  ж  тоді  закоханість  «вмикає»  тих  думок?

Не  виникає  це  кохання  просто  так,
не  падає  воно  з  небес  постійно
Хоча…кумедно  було  б  це  однак,
і  жити  стало  б  складно,аж  «надійно»!

Кохання  то  є  файно  –  що  тут  скажеш,
і  складнощі  вирішуються  теж
Красу  людської,особистої  душі  покаже,
вона  холєра,теж,не  має  меж!
------------------------------------------------------
Отож-бо  друже,сядь  і  подивись:
ну  не  дарма  ж  такий  розклад
В  кваліфікації  лишень  не  помились,
кохання,як  начальник  –  любить  чі̀ткий  лад!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295588
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.11.2011


Два поети (Для Vasiliskum)

Вовчик,брате,не  горюй,  
На  проблеми  всі  наплюй!  
Вірші  ті  наші  -  то  є  сила,  
Всім  почуття  сердечнії  пробили!  

Нарешті  ми  зустрілися  з  тобою,  
Щоби  удвох  стоять  в  горнилі  бою  
Адже  нам  двом  –  всьо  «пофігдрова»,  
Ми  файні  хлопці  –  Вова  й  Вова!  

Дівчат  «намутим»  –  не  біда!  
Бо  ж  голови  в  нас  «світлі»  –  то  є  да!  
Ну,  візьмем  Вовчик  по  бокалу,  
І  бесіду  культурну  поведемо  помалу!  

---------------------------------------------------  
Отож-бо,  два  поета  вкупі,  
Дівчат  побравши  всіх  за  руки  
Черпать  натхнення  будуть  сміло,  
Допоки  «батарейки»  в  них  не  сіли!  

Аджѐ  в  них  файно  все  в  житті,  
Аж  так,  що  як  ти  не  крути!  
Побільше  гарних  нам  людей  таких,  
Що  розумом  й  душею  не  простих!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295115
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.11.2011


Привітання

(Для  Н.І)

Я  не  склав  ніяку  оду,
Лиш  простий  вітальний  вірш
Про  оту  небесну  вроду,
Яка  дивиться  не  гірш

День  жаркий  оцей  червневий,
Свято  вдале  тут  приніс
Настрій  у  гостей  веселий,
Всі  готують  вже  сюрприз!

І  тому  тягнуть  «резину»,
З  привітанням  я  не  буду
Провіршую    ж  ту  частину,
Де  бажати  щастя  буду!

Щастя,  радості  й  добра,
Побажати  хочу  я!
І  прожити  на  «Ура!»,
Це  веселеє  життя!

Ще  здоров’ячка  міцного,
Бо  ж  він  силу  ту  покаже!
Та  іще  багато  чого,

(Але  хтось  вже  інший  скаже)

Ще  ж  маленькая  деталь:
За  учинки  добрі  й  щирі,
Треба  дать  тобі  медаль!
(Та  й  за  очі  такі  милі…)

Ну,  отож-бо,  святкувати,
Дочекались  й  цього  дня!
Щоб  гуртом  тобі  сказати,
З  ДНЕМ  ТЕБЕ  НАРОДЖЕННЯ!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295114
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.11.2011


About Brovina O. M.

(На  кафедрі  хоча  й  викладачів  багато,
але  як  Бровіна  —  ще  треба  пошукати!)

На  кафедрі  (англійської  що  мови),
Викладачі  нам  ставлять  ці  умови:
«Що  всі  вам  теми  треба  здати,
Щоби  проблем  дурних  не  нахапати!»


Тому  студент  зціпивши  свої  зуби
Англійську,  як  свою  рідну  любить
За  два  він  роки  буде  її  знать,
Щоб  іспити,  вступні,    відмінно  здать!

Для  всіх  студентів  викладачі  є  різні,
Веселі  чи  сумні,  а  може  й  грізні!
Але  один  є  дуже  особливий,
Про  нього  поговоримо,  читач  мій  милий!

Вона  весела,  може  й  інколи  сумна,
Але  наснаги  й  мудрості  завжди  повна̀!
І  прізвище  у  неї  дуже  файне,
Вона  є  Бровіна  —  запам’ятай  негайно!

Вона  в  цій  справі  нелегкій  допомагає,
Вже  розуміє  нас  і  добре  знає
За  всю  цю  працю  непосильну,
Від  всіх  студентів  їй  повага  неухильна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294753
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.11.2011


До тебе…

До  тебе  моє  серце  кличе,
Відчути  незбагненну  ту  любов
І  ні  у  кого  цього    не  позичить,
Воно  бажає  її  знов  і  знов…

І  зупинить  сердечні  ції  муки
Лиш  зможе  тільки  сон
Але…страшна  оця  розлука,
Неначе  біль  у  сивих  скрон…

Оці  слова  я  промовляю  знову
До  отієї  образної,  тільки,  долі
І  спогад  відбирає  серця  мову,
Лиш  як  момент…страшної  болі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2011


«Отож…»

І  зміна  настрою  –  породжує  чийсь  рух
Куди?  Не  знаємо  чомусь  поволі…
Можливо  є  начало,  якийсь  дух,
Керує  тим  життям  –  рухливо,  мимоволі

Але  ж  чому,  коли  стає  питання:
«Чи  дійсно  так?Чого  лише  моє?»
Ми  забуваємо  про  внутрішнє,своє  зізнання:
«Хоч  я  творець,  та  доля  все  ще  є…»

Вона  веде  і  блудить  часто  душу,
І  суперечить  інколи  тій  логіці  життя
Тоді  звучить  в  свідомості  :  «Я  мушу…»
Куди  вже  заведе  таке,  лише  буття?


Так  важко…Поглинаєшся  в  думках…
І  непомітно  ти  втрачаєш  тонку  мить,
Коли    лишаєшся  нізчим  в  руках
Смієшся  тихо:  «Тож  і  далі  жить…»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293749
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2011


«Маніфест проблем»

«Маніфест  проблем»
Сльози,соплі…  Ех,  панове,
За̀вжди  Вам  не  догодиш!
А  почуєш  раз  відмову,
В  лайку  сильно  і  «влетиш»…
--------------------------------------------
А  послухать?  «Ніц  не  мове?»
Знов  бажання?Може  час?
Настрою  нема,  та  й  знову,
Не  помітив,  мабуть,  нас  ?!

Що  ж  ти  злий,  немов  «холєра»?
Заспокойся  й  не  хвилюйсь!
І  не  корч  з  себе  «мегеру»,
Не  кричи  та  не  бунтуйсь!

От  ти  бачиш,  що  за  горе,
Все  йому  не  до  смаку!
Це  ж  тобі  не  капля  в  морі,
І  хробак  не  на  гаку!

Тож  вирішуй  нас  найближче,
Щоб  тобі  не  трапив  грець
Досить  брати  «планку»  вище,
До  сузір’я  –  «От  звіздець!»

Хоч  за  тебе  знаєм  краще,
Що  без  нас  погано  теж

Тільки  ти  не  будь  ледащо,
Мінімальний  та  без  меж!
-----------------------------------------
І  вирішувать  проблеми,
Я  пішов,і  раджу  Вам:
Не  розводьте  більш  дилеми,
Назбираєте  ще  «хлам»!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293748
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.11.2011


Полетіла…

Душа  так  швидко  полетіла,
Вона  такого  ма̀буть  не  стерпіла…
І  розум  поховав  тяжкі  надії,
Залишивши  свої  останні  мрії…

Ніхто  такого  не  чекав,
Коли  момент  такий  настав
Ніхто  не  зрозумів  нічого,
Як  наче  –  не  було  нікого…
.
…Усе  навколо  так  змінилось,
Таке  нікому  ще  не  снилось
Але  ніхто,  чомусь,  не  помічає,
Що  та  душа  одна…  іще  витає…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2011


Змінитись треба …

І  знову  це  фіаско,  знов  невдача,
Не  посміхнулася  тобі  ота  удача,
Хоч  як  не  намагався  ти  почати
І  розум  треба,  хоч  якийсь,  та  мати…

Коли    в  роки  ті  молодіші,
Ти  був  би  трохи  «розумніший»,
То  б  не  соромивсь  розпочати,
Життя  своє  ти  «будувати»!

А  так  «плоди»  ти  будеш  пожинати
 Й  себе  такого  щиро  проклинати
І  щастя    не  знайдеш    відразу,
Прита̀ївши  в  душі  гірку  образу    …

Не  напивайсь  —  не  допоможе,
Душевний  біль  той  приглушить  не  зможе…
В  собі  ти  краще  розберись,
Внести  і  зміни  з  часом  не  барись…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292932
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.11.2011


Прийди…

Прийди  до  мене  та  відрада,
Яку  зустріти  хочу  я  так  радо!
Мені  вже  горювать  немає  сил
Що  так  ніхто  –  не  полюбив…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292892
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2011


В оцих очах…

В  оцих  очах  туга  печаль,
Що  згаснути  не  зможе    вже  ніколи
Піде  душа  моя  колись  у  даль,
Не  відчуваючи  уже  страшної  болі…

Хоч    як    ти  не  старався  на  меті  ,
Переконати  цю  печальну  волю
Мабуть  життя  у  тихій  самоті,
Прожити  то  моя  вся  доля….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292891
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2011


Не питай…

«Чому  ось  так  усе  змінилось?
Куди  те  щастя  все  поділось?»
На  риторичні  ці  питання,
Ти  знайдеш  відповідь  з  зітханням…

«Чому,  чому…Ми  самі  винні,
Що  не  знайшли  оте  єдине,
Те  почуття,  що  нас  в  єдино
Зібрати  мусило    невпинно…»

Та  не  знайшли…
---------------------------------------------
Така  вже  доля,  щоб  не  знайти  собі  поволі,
Оту  маленьку  крихту  щастя  на  Землі…
Тому  й  залишишся  ти  сам  на  самоті,
Пригадуючи  всі  щасливі  і  прекрасні  дні,                                                                                                                        
Приймаючи  когорту  тих  душевних  лік
Такий  «щасливий»  –    на    єдиний  вік…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2011


About Jean Ebidanse

В  гуртожитку  є  файна  дівка,
Що  «посилає»  мене  зрідка
Воно  то  в  принципі  нічого…
(Ми    любим  теж  «послать»  любого)
Але  вона  ж  така  зараза,
Що  «посилає»  мене  –  раз  за  разом!
В  історії  оцій  є  плюс,
(Мотайте  це  собі  на  ус!),
Що  хоч  «пошле»  вона  мене  на  полюс,
 Але  завжди  мене  чекає  «БОНУС»!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292432
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.11.2011


«Тягнувся час, роки летіли…»

Тягнувся  час,  роки  летіли,
І  відстань  віддаляла  наче  сон
Її  на  самоті  з  думками  залишили,
Життя  проходить  тихо,  повз  вікон…

Вона  давно  забула,  поховала,
Ту  мить,  коли  розбили  серце
Бажання  далі  жити  мала,
Але  свідомість  мучить…  все  це…

Розчарувало  душу,  тихий  жаль,
Думки,питання    :  «Як  же  так?»
Спокійно  дивиться    вона  у  даль,
Таке  не  зрозуміло  людям  всім,  однак

Боїться  втратить  всі  бажання,
Живе  подалі  від  усіх  очей
Тамує  біль  душевного  страждання,
В  пітьмі  безсонних,  місячних  ночей…
---------------------------------------------------
І    далі  жити  якось  треба,
Лиш  необхідність  визначає  це  буття
Довіра  й  почуття  –  одвічнії  потреби,
Що  направляють  курс  твого  життя

Не  бійся  полюбить  ти  знову,
Відкрийся  людям  і  довір
Своє  життя  й  почни  понову,
Душі  і  серця  голосу,  своїх,  повір…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2011


Початок літа…

Початок  літа  –  то  пора  велика!
Комусь  морозива,  комусь  –  пивка!
Для  когось  це  веселощів  пора,
Купання,  щастя,  та  великого  добра
А  для  студентів,  школярів:
«КАПЕЦЬ  ДО  НАС  УЖЕ  ЗАБРІВ!!!!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292114
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.11.2011


***

Усе  набридло  –  що  ж  поробиш,
Життя  нове  собі  не  зробиш…  
І  не  затихне  час  в  пітьмі,  
Коли  є  сон  –  і  навіть  ти…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2011


Ти Купідону не грозись!

Якщо  у  Купідона  стріли  забереш,  
Він  дасть  по  голові  аж  так,  що  не  втечеш
На  нього  сердитись  ти  можеш  аж  до  ранку,
Але  любов  він  приведе  тобі  до  ґанку!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291645
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 08.11.2011


For С. В.

Привіт  Сергійку!Як  «діла»?
Чи  твоя  школа  «довела»
Юнацьке  серце  дуже  дико,
Аж  так,  що  не  стерпіти  крику?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291405
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 07.11.2011


«Катарсис…»

Втекти,  сховатись,  і  мовчать,
Забути  горе  та  невдачі
Нічого  всім  не  обіцять,
Відкинути  усі  «подачі»!

Та  доброта  погубить,
Пригнітить  душу,  серце  вб’є
Ніякого  тепла  не  буде,
Своє  життя  об  стіну  розіб’є

Набридло  все,  ось  тут  –  дістало!
«Замкнутись»,  вмерти,  залягти,
Бодай  воно  усе  пропало,
Щоб  потім  той  катарсис  досягти
------------------------------------------
І  ось,  коли  вже  досягнув,
Тієї  сфери,  де  спокійно
Маленьке,  але  «щастя»  –  таки  осягнув,
Тоді  і  на  душі  –  стає  надійно…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291404
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.11.2011


For С. Ж.

Ти  не  сумуй,і  не  горюй,
Всьо  буде  гут,  на  все  наплюй!
Ти  ж  Стастік  в  групі  в  нас  мужик,
Тримай  кулак  –  і  буде  «вжик»!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290533
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 03.11.2011


«Я усвідомлюю …»

Я  усвідомлюю  –  що  так  воно  і  є,
Від  цього  вже  не  дітися  нікуди
«Чому  нещире  почуття,  затемнене  моє?»
Шукаю  відповідь  у  всіх  людей  повсюди

А  люди,  що  вони?Чого  вже  хочуть?
Вони  це  зрозуміли  –  що  хотів  юнак?
І  відповідь,  на  час  тяжкий  відстрочать,
До  пір,  коли  побачать  суть  однак

І  не  живеться  так  спокійно  –  тихо,  просто,
Я  заблукав  посеред  стін  питань  своїх
Проблеми  ставлю  прямо,  і  не  тільки  мозку,
Набридло  жити  в  інтересах…  тих  людей  чужих…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290532
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.11.2011


Для себе

Подобаються  вірші  комусь,  чи  ні,
Мені  до  «лампочки»,  мабуть,  туди
Я  ж  не  для  себе,  а  своїй  душі
Пишу  оці  –  своїх  думок  «труди»…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289889
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.10.2011


«Осінь глибока…»

Осінь  глибока,  заїлася  в  душу,
Холодно,  темно,  і  тиха  печаль
Спокій  та  щастя  надовго  порушила,
Життя...  почуття...  повсюди  той  жаль...

Не  знаєм...  Надовго?  Можливо  назавжди,
Покриє  ця  осінь  "гарячі  серця"
Засипле  листками...  тебе  не  спитавши,
Холодне  повітря  додасть  ще  вона

Сунуться  хмари,  і  сонця  нема,
До  них  доторкнутись  вже  важко
І  скоро  раптово  настане  зима,
Вдихати  тепло  нам  буде  всім  тяжко...
-------------------------------------------------
Тихо  ступаєм,  і  листя  шумить,
Та  ми  чогось,  нажаль,  не  відчуваємо
Забрала  осінь  –  вже  не  простить,
можливо  щось  –  але  не  знаємо...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289888
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2011


«Я?»

Досить  масок,досить  фарсу,
бачив  я  ,свою  ж  печаль
Вже  остогидла  сіра  маса
Не  сподобався?Мені  себе  не  жаль

Непростий,цікавий,щирий,
що  такий  вже  я  однак?
Та  чому  життя  немиле,
стільки  літ  робило  так...

Вже  набридло!"Соплі",сльози!
Вам,мені,  і  всім  давно
На  собі  занадто  звожу
манію  та  егоїзм...(оце  хамло!)

Не  кажіть!Не  треба  слів!
Хоча...мені?Навіщо?Що  Ви!
Від  ідіотизму  -  мозок  вже  "присів"...
Його  лиш  "психіатр"  зловить!

Я  знаю,вже  почнеться:
"Ти  ідіот,ти  дурень  просто!"
Та  вже  начхать!Як  заманеться,
я  буду  жить,нехай  і  млосно...

Лише  як  тінь,відроддя  слова,
Живу?Існую?Та  мовчіть...
Почну...спочатку?Може  знову?
Надалі  психа...вже  робіть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289560
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.10.2011


For J. E.

Привіт  студентко!Як  «діла»?
Давно  вже  ти  в  нас  не  була!
Сидиш,  малюєш,  як  «тачіла»,
Не  те  що  тут,  вірші  бурмила...
Талант  великий  ти  знайшла,
Зі  словом  щирим  —«Шо  за  діла?»
.......................................
Ну  все,  тягнуть  «рєзіну»  я  не  буду,
Спитаю  краще  –  як  там  буде,
«Об'єкт»  діла  свої  рішать
Щоб  потім  не  було  –  «Холєра-мать!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289559
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 30.10.2011


Щастя жити…

Черпати  будемо  натхнення,
Допоки    все  в  нас  буде  в  жменях
 -А  що?,  -  спитаєте  Ви  враз,
А  я  скажу:  Не  ганджубас!
Велике  то  є  в  нас  це  діло!
Не  наркота  і  не  горіля!
Це  щастя  жити…як  людина…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288998
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.10.2011


Ділєма

Якщо  послати  всіх  подалі,
Можливо  всі  по  голові  і  дали  б!
Але  отут  одна  біда:  
Я  не  послав  –  проблеми  і  нема!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288997
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 27.10.2011


For Д. П.

І  що  в  тобі  дівки  знайшли?
Невже  це  шарм  отой  класичний?
Чи  то  парфум  ароматичний?
Ні,  брат,  то  всьо  фігня,
Ти  «світлий»,як  ота  зоря!
І  залишайсь  таким  завжди,
Все  буде  «гут»  –  як  не  крути!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288671
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 26.10.2011


«Собі донесіть»

Мені  здалося,
Змінити  можу  світ,  внести  хоч  щось
Та  не  збулося,
Ніхто  це  не  почув…нажаль  хоч  хтось…

Лиш  хотів,
Бачити  щастя  в  сумних  тих  обличчях
Та  дилему  завів,
Тільки  тихо    розбив  чиєсь  я  величчя..

Зрозумійте,  люди,
Ми  живемо  в  час  такий  складний
Скоро  хтось,  чомусь  забуде,
Отой  життєвий,  цінний  сенс  –  лишень  простий…

Собі    «це»  донесіть:
Простіше  так  жити,  не  утворювать  складність
Своє  серце  просіть,
Показати  дорогу…в  ту  життєву  банальність…

----------------------------------------
Поважайте  себе,  поважайте  і  інших,
Полюбіть  все  навколо!
Ви  ж  Люди…між  іншим…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288670
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.10.2011


For Н. І.

Ти  в  нас,  Наташко,  файна  дівка,
І  голос  в  тебе  —як  сопілка!
І  талія  в  тебе  «осина»,
(Та  ти  ж  дивись,  щоб  не  була  «осліна»!)
Ти  гордість  наша  молода,
«Гіп,гіп  –  УРА,УРА,УРААА!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288430
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.10.2011


«Дві долі»

Як  вихор,  що  лине  в  степу,
Так  і  серце  його  романтичне
Прокричало  йому  «Я  люблю!!»
Ось  нарешті  –    настав  час  ліричний…

Він  нарешті  знайшов  те  кохання  єдине,
Через  стільки  рокі̀в  що  блукав
Щоб  зустріти  те  щастя  –  таке  незрадливе,
Кожен  день  він  боровся,  болюче  страждав

І  вона…як  самотня,маленька  та  пташка,
Все  так  довго  одненька  літала
Лиш  одне  так  хотіла  –  єдиного  щастя,
Кожен  день  як  надію,  життєву  плекала

Ось  нарешті…зустрілись  дві  долі,
Покохали  назавжди  –  так  щиро  й  природно
Сторінку  життя  свого    пишуть  поволі,
Їх  розлучить  лиш  смерті,  та  жахлива  безодня…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2011


Все буде добре

(Або    ж  «Гарний  тост»)

То  всьо  бредня,  шановні  браття,
Було  і  буде  в  нас  завзяття!
Скоріш  нам  чарки  діставати,
Оте  «завзяття»  нам  приймати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287846
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 22.10.2011


«Ти особистість…»

Не  можеш  визначить  –  чому  ти  так  живеш?
Чому  страждаєш,  любиш,  віриш?
Через  життя  таке  питання  тихо  пронесеш,
Лиш  повз  холодних  стін,  жахливої  зневіри…
-----------------------------------------------
На  всі  питання,  якби  не  хотілось,
Нема  роз’яснень  точних  і  простих
Чи  може  –  те  бажання  не  з’явилось,
Розкрити  сутність  тих  питань  важких?

Лише  заглянь  в  свої  ти  грані,
Розкрий  перед  собою  власний  світ
Не  перебувай  в  старій  «нірвані»,
Вже  досить  замкнутості  стільки  літ!

Ти  особистість,  ти  значная  сила,
Ось  сам  подумай  і  задай:
«Чому  існую  так?  Чи  я  безсилий?»
Своє  єство,  ти  власне  запитай!

Лиш  ти  творець,  ровесник  своїй  долі,
Зміни  життя,  зміни  цей  світ!
Реалізуй  у  дійсність  власну  волю,
Запропонуй  буттю  свій  «нестандартний»  хід!
---------------------------------------------------

Розкрив  свою,  ти  власну  грань?
Тепер  за  неї  загляни:
Побачив  що  хотів?А  можеш  більше!
Ступай  на  шлях,  повільно  йди…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287845
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.10.2011


«Не можу заснути…»

Не  можу  заснути:
Мої  всі  думки  заважають
Не  можу  збагнути  –  
«Чому  спокій  далеко  тікає?»

Всі  різні  слова,
Роздирають  мій  спокій  душевний
«Холодна  війна»
Проти  мене,нажаль,скінчилась  нікчемно…

Я  скоро  забув,
Що  таке  щиро  радіти
Я  раптово  почув:
"Можна  без  цього  прожити"
------------------------------------
Неспокійні  думки  
Вже  затихли  й  заснули
І  тихенько  вони,
Про  мене  вже  забули...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2011


Н. З.

Ти  не  дивись  на  ту  «мармизу»,
А  ти  дивись  отам  –  де  знизу!
Ти  світ  цікавий  враз  відкриєш,
Дивись,  дивись  —  не  пожалієш!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287314
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 19.10.2011


Надобраніч

Мабуть,  вже  треба  мені  спати,
Щоб  завтра,  вранці,  добре  встати.
Ти  теж,  мені  тут  не  барись!
Скоріше  спати  —  ану  «брись!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286809
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 17.10.2011


About…

Плював  на  все  з  високої  гори,
Було  б  бажання,  а  не  горе
То  я  б  не  «замикавсь»  в  собі,
А  так  звиняйте  —  така  доля!...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286808
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.10.2011


Прозріння…

(Або  ж  «Народження  нового  слова»)

Ні,  не  сказився!Що  за  діло?!
В  мене  натхнення,  враз  –  прозріло!
Я  в  шоці  сам!  То  дивина!
Вірші  таке  собі  –  «бредня»!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286621
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.10.2011


«Ти ж не знаєш…»

Ти  ж  не  бачив,  не  знаєш,
Може  десь  там  вночі
Тишком-нишком  читаю,
Твоїх  дум  ті  листи

Ти  ж  не  знаєш,  можливо,
Кожен  вірш  твій  чекаю
Бо  для  мене  важливо,
Що  в  душі  відчуваєш

Ти  ж  не  знаєш,  а  може,
Кожна  ніч  є  магічна
І  мені  допоможе,
Жить  щасливо  і  вічно
----------------------------
Твою  душу  чудну,
Я  надійно  тримаю
В  ніч  чарівну  оцю,
Твої  сни  зберігаю…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286619
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2011


«Пробач мені…»

Вибач  мені,  будь  ласка  пробач,
Я  не  хотів  причинять  тобі  болю
Зараз  в  душі  невблаганний  той  плач,
За  вчинок  отой,  що  змінив  мою  долю

Я  не  хотів  спричиняти  страждання,
Щоб  у  душі  було  тобі  сумно
Ті  дії  безглузді  спричинили  зітхання,
Неспокійно  на  серці...  так  тихо  і  пусто...

Я  ідіот,  я  просто  нездара,
Учинивши  з  тобою  до  болі  так  підло,
Лиш  зараз,  нарешті,  настигла  та  кара
Мене  убиває  неспокій...  так  в'їдло...

І  прошу  на  колінах  прощення:
Подаруй  ту  краплину  душевного  щастя
Понесу  за  таке,  будь-яке  те  знамення,
Так  заслужив...  винен  сам  я
-------------------------------------------
Лиш  за  мить  ту  прекрасну,єдину:
Привітатись  з  тобою,  усміхнутися  щиро
Я  прошу  лиш  одне,  стоячи  на  колінах:
Ти  пробач,  ти  пробач  мене  мила…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2011


«Неконструктивний діалог…»

«Я  полетів,  бувайте  люди!
Мене  не  зрозуміли  –  не  біда!»
Цей  голос  Розуму  твердить  повсюди
Його,  чомусь,  не  чує  Муза  молода…
--------------------------------------------
М  у  з  а  
Чого  ти  хочеш  –  непросту  реальність?
Чи  тонкощі  того  проклятого  цинізму?
Я  не  прошу  вдаватися  в  банальність
Звільнись  з  тенет  бездушного  скептизму!

Р  о  з  у  м  
Я  правильно  кажу  –  немає  сили!
Вернуть  ніхто  не  може  час!
Нічого  не  лишилося  з  Людини,
Єство  забуло  вже  давно  про  нас…

М  у  з  а  
Мій  друже,що  ти  кажеш?
Я  вірю  –  він  іще  живий!
Усім  він  скоро  ще  покаже,
У  нього  шлях  тернистий,непростий!

Р  о  з  у  м  
Невже  однак?Мені  доволі  смішно!
Не  помічаєш  ти  «банальні»  речі
Та  й  робиш  висновки  поспішні,
Такий,  нажаль,  вже  «добрий  вечір»!
М  у  з  а  
Та  годі  любий  Розум  –  перестань!
Не  все  вже  так  чомусь  погано
Дивись  оптимістично  на  цей  стан,
Потрібен  імпульс  і  не  мало!

Р  о  з  у  м  
Та  що  ти  кажеш,  люба?
Не  діє  цей  аспект  однак!
Можливо  скоро  це  все  буде,
Подасть  душа  той  доленосний  знак…

Але  дивись  –  таке  життя  реальне,
Живем  в  період  дуже  дивний
Й  звучить  доволі  це  банально:
Занадто  швидко  він  вже  «прогресивний!»

М  у  з  а  
Погоджуюсь,  але  є  тут  нюанс:
У  всі  століття  та  епохи
Лишитися  собою,  не  викликавши  резонанс,
Можливо    так,  коли  ти  відчуваєш  трохи…

Р  о  з  у  м  
Пробач,  але  тебе  не  розумію…
Ти  думаєш,  що  піддається  почуттю,
Події,  що  осмислити  не  вмію?
Застосувати  так  логічно  по  життю?

Тоді  скажи  –  це  сенс  який?
Не  все  ти  можеш  осягнути!
Не  обираєш  шлях  чомусь  важкий,
Щоб  ту  мету  велику  досягнути!

І  ще  …  скажу  останній  аргумент…
Тоді  казати  більш  не  буду
Забула  про  важливий  той  момент,
Який  потроху  забувають  усі  люди…

Людям  начхати  на  ті  «цінності»  життєві,
Про  себе  думають  лише  вони
Для  них  ці  почуття  –  не  сильно  суттєві
Важливими  стають  вже  інші  «світи»

Ти  бачиш  сама  що  коїться:
І  почуття  приймають  інший  бік!
Мені  страшно  дивитись  що  «робиться»,
Куди  летить  оцей  «абсурдний»  вік?!

М  у  з  а  
Ти  знаєш,  я  послухавши  тебе,
Переконалась  в  тому,  дивно  якось,
Що  нагнітаєш    самостійно  ти    себе,
І  мислиш  ось  чомусь  двояко…

Не  всі  однакові  ті  люди
Чому?Бо  мабуть  не  знаєш:
Не  тільки  себе  вони  люблять
Уявлення  хибне,  Розум,  ти  маєш!

Не  знаю,  як  тобі  сказати,
Але  годі  вже  боятись,друже,
Не  бійся  ти  знову  почати,
Не  руйнуй  життя  оте  дуже

Будь-ласка,  не  ускладнюй  так:
Не  мудруй,  і  будь  простіше
Подали  зверху  той  напутній  знак,
Допоможи  тому  життю,  прошу,  скоріше!
Р  о  з  у  м  
Ну  що  ж…можливо  так…
Але  скажу  тобі  лише  одне:
Не  хочу  більше  бачить  «кавардак»!
Бувай  !Я  полишаю  це  «тіло»  земне…
----------------------------------------------
І  полетів  кудись  Розум  далеко,
Лишив  свої  думки  він,  і  слова
Ненадовго  полинув,  не  в  пекло,
Це  знає  лиш  Муза  –  відчуває  вона…

Вона  знає  –  він  не  образився,
Пішов  у  самотність  щоб  подумати  трохи
Повернеться  він,  і  одразу  наважиться,
Почнеться  життя  –  вже  з  нової  епохи!...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286493
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 15.10.2011


Віртуоз

Я  на  гітарі  не  мастак,
«Лабанити»  і  так,  і  сяк
Але  скажу  вам  сміло:
Її  на  голову  чиюсь,
«Надіти»  вмить  я  можу  вміло,
Цього  вже  точно  не  боюсь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285399
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.10.2011


Гуртожиток

В  гуртожитку  студентам  жити  –  файна  штука!
Але  і  тут  з    баблом  повинна  бути  «злука»
Не  те  щоб  на  всілякі  «шмотки»,
Чи  на  «бухло»  оте,  чи  «тьолки»
А  так,  щоб  все  було  коротко:
«Пацани!У  нас  всьо  чьотко!!!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285398
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.10.2011


«Ми живем між вогнів…»

Ми  живем  між  вогнів
Цього  світу  стрімкого
В  боротьбі  цих  світів,
Не  лишилось  нічого

«Що  нам  далі  робити?
-  так  багато  питають,
Що  для  цього  змінити?»
Та  напевно  «не  знають»…
 
Що  тоді  ми  залишим,
Тим  далеким  нащадкам?
Що  –  життя  те  невтішне,
Із  абсурдним  початком?

Щоб  таке  не  було,
Не  потрібно  багато
Не  творити  у  тло,
Життя  наше,  браття!
--------------------------
Стиснув  всю  незгоду  у  кулак,
І  зціпивши    міцно  зуби
Разом    робим    просто  так,
Україні    своїй  –  щасливе  майбутнє!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285223
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.10.2011


«Живи!»

Як  хочеться  втекти  від  смутку,
Відчути  смак  спокійного  життя
Втопити  в  морі  щастя  муку,
І  щиро  усміхатись  сонечку  щодня!

О,  як  прекрасно  відчувати  теплоту,
Про  цю  яскраву  і  чудесну  мить
Ти  думаєш  лише  про  ту,
Заради  неї  хочеться  щасливо  жить

Радій  життю,  мій  любий  друже,
Забудь  незгоди  і  печаль!
Люби  усіх  ти  дуже-дуже,
Не  вернеться  назад  той  жаль!
-----------------------------------------
Послухай  так  мене,  шановна  ти  Людина  –
Подумай  над  своїм  життям!
Важливий  сенс  тримає  кожна  ця  година,
Скажи  оці  слова  –  собі  ти  сам…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2011


Мрія…

Душа  так  тягнеться  до  тої  мрії,
Яка  у  час  важкий  допомогла
І  вже  ніхто  не  знищить  цю  надію,
Яку  тяжка  скорбота  знищить  не  змогла…
-------------------------------------------------
Та  мрія  як  той  пролісок  маленький,
З’явилася  у  променях  весни
І  тягнеться  так  тихо…помаленьку,
До  сонячної,  світлої  мети…

Вона  так  довго  це  чекала:
На  пробудіння  теплої  весни
Тому  що  вже  терпіти  сил  не  мала,
На  муки    вічні  тої  щирої  душі…

Настав  той  час…Пробило  світло,
Яке  осяяло  ті  небеса
І  ось…Вона  летить  так  швидко,
Її  чекає  вже  ота  душа…

І  вже  ніхто  їй  не  спричинить  болю,
І  не  порушить  того  щастя  мить
Коли  вже  мрія  вирвалась  на  волю,
Даруючи  їй  радість,  і  надію  жить…
-------------------------------------------------
…Душа  ти  моя  світла  –  час  настав!
Доволі  нам  журитись,  то  ще  буде,
Великий  час  нам  відлік  вже  почав,
Творити  щастя  –  добрим  людям!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284075
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2011


Очі…

Я  не  полізу  в  твою  душу,
І  спокій  тихий  не  порушу…
Лиш  дай  поглянуть  в  твої  очі,
Які  являються  щоночі…
В  мої  безкраї  тихі  сни,
Які  чекають  теплої  весни…
Заснуть  не  можу  я  в  ті  ночі,
Як  не  погляну  в  милі  очі...
--------------------------------

В  полоні  снів  оцих  безкраїв,
Молю,  прошу  тебе,благаю!
Залишся  в  снах,  оцих,  тим  раєм,
Якого  так    в  житті  не  вистачає…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2011


«Моє щастя…»

Твій  погляд  ніжний,  такий  щирий,
Я  потонув  в  твоїх  п’янких  очах
Пусти  до  себе,  моя  мила,
У  дивне  царство  –  в  твоїх  снах

Твоє  життя  для  мене  подія,
Яку  я  чекав,  неначе  те  чудо
Перед  тобою,  у  ніг,  розстелив  свої  мрії,
По  них  ти  м’якіше  ступай,  моя  люба!

Скажи  мені  –  з  якого  моря,
Ти  до  мене  зійшла,  немов  Афродіта?
Чом  випустила  –  пристрасть  на  волю?
Мені  цей  порив  вже  нікуди  подіти…

За  тебе  щастя,  моє  незабутнє,
Я  буду  дякувать  Всевишньому  щодня
Для  нас  настане  світле  майбутнє,
За  тебе  віддам  –    я  назавжди  життя…
-----------------------------------------------
Можливо    Бог,  ніщо    не  забув,
Він  бачив  життя,  що  терпіли  страждання
Швидко  на  Землю  посланець  прибув,
Нарешті  зустрілись  –  щасливі  кохання…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2011


«Швидкоплинно. . »

Хаотичний  порив,
Своїм  словом  закрив
Бескінечні  думки,
Які  так  пошепки
Розкривали  єство,
Що  оте  божество
Накривало  пітьму,
В  душу  ту  молоду

Вирвався  промінь,
Наростає  вже  гомін
Дивиться  серце  –  
«Прекрасно  оце  все!»
Душа  радіє:
«Здійснилась  та  мрія!»
І  лише  Персонаж  –  
Не  поринув  в  кураж…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2011


« Ніхто, ніколи…»

Ніхто,  ніколи,  навіть  не  спитає:
«Що  сталося  з  тобою,любий?
Що  серце  твоє  так  терзає?»
Не  в  цьому  житті  оце  буде…

Вже  доля  так  розпорядилась,
І  це  змінить  немає  сил
Я  звик  –  такая  милість,
Вже  мало  тих  щасливих  днів

Я  кожен  раз  себе  питаю:
«Як  далі  жити  так  мені?»
І  відповіді    ще  не  знаю,
Тамую  жаль    надалі  –    у  собі…
------------------------------------
Можливо  песимізм,  і  скоро  пропаде,
Настане  час  тоді  такий    добротній
Але  те  відчуття,  нажаль,  не  відпаде,
Коли  залишишся  один  –  навіки  ти  самотній…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2011


«Лише вона…»

Лиш  молюсь  на  одну  :
На  Прекрасну  ,єдину
Я  за  неї  зверну
Усі  гори  ,  долини.

Це  є  доля  моя,
Така  світла,щаслива
Як  для  тіла  душа,
Аж  настільки  важлива

Я  ніколи  не  буду,
Проклинати  цю  радість
Берегтиму  як  чудо,
Не  пускаючи  слабість...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2011


«Крик розуму…»

Ти  задоволений?
Мабуть,  усе  вже  зроблено?
Ти  будеш  знову  пити,
Не  відчуваючи…  і  не  любити...

Куди,  скажи  мені,  подівся  твій  запал?
Куди  поділося  твоє  те  рвіння?
Твій  сенс  життя  кудись  пропав,
Не  проявив  до  нього  ти  терпіння!

Чому  ти  служиш  як  той  пес?
Чи  ти  забув,  мій  друже?
Цей  образ  доброго  нічого  не  принес!
Вбиває  твоє  серце  дуже-дуже…

Ти  запитай  себе  спочатку  –  так  чому?
Невже  тобі  хтось  заважає?
І  знайдеш  відповідь  лише  одну:
«Тебе  такого  –  світ  вже  не  сприймає...»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2011


«Дай доторкнутись…»

Дай  доторкнутись  твоєї  долоні,
Поглянути  в  очі  і  тихо  сказати:
«Лишусь  назавжди  у  твоєму  полоні,
Ще  довше  не  можу    я  щастя  чекати...»

Ти  така  ніжна,  мов  пролісок  сніжний,
І  як  неможливо  тебе  не  любить?
Почуття  ти  пробила  зовсім  «не  книжні»,
Змусивши  світ  зупинитись  на  мить

Дай  доторкнутись  до  тво̀го  волосся,
Відчути  всім  серцем  п’янкий  аромат
Забути  мені    як  невтішно  жилося,
Поринуть  душею  в  квітучий  твій  сад

О  зірко  яскрава,  о  мрії  мої!
В  темную  ніч  проведи  по  стежинці!
У  ті  пречудові  та  тихі  краї,
Де  ми  зостанемось  вдвох  –    наодинці…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2011


«Be Your Own»

Куди  летить  мій  клятий  розум?
Кому  я  вже  його  віддав?
Від  слів  вже  вибухає  мозок,
Мій  спокій  вже  давно  –  кудись  пропав

Куди  я  йду?  Дурне  питання…
Чого  я  хочу?  Теж  дилема…
І  вічно  набридає  це  зітхання:
«Для  себе  я  незвичная  проблема»

І  все  ж    це  якось  вічно,
Для  мене  –    це  питання  дискусійне
Між  мною  й  розумом  –  логічно,
Та  й  інколи  –  занадто  емоційне…

-----------------------------------------
І  знову  став  той  час,
Що  знов  нічого  путнього
Ти  не  зробив  для  нас,
Та  й  настрою…  нагнавши  смутнього…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2011


«І все – таки ти є!»

І  все  –  таки  ти  є!
Я  вірю  –  щастя  буде!
В  моє  життя  надію  принесе,
Не  дінеться  від  мене  вже  нікуди

Я  знаю  –  ти  прийдеш,
В  моє  життя  отак  прекрасно
І  той  неспокій  тихо  забереш,
Нарешті  в  серці  стане  ясно!

І  я  чекаю  місячную  ніч,
Чекаю  з  нетерпінням,  наче  цуцик
Коли  почую  твого  серця  клич,
Який  розвіє  –  всі  на  світі  муки…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2011


Небувалі пригоди (Пам’яті Лесі Українки присвячується…)

I.
У  королівстві  чи  «страні»,
(Без  різниці  так  мені!)
Жив  поет  такий  Мавродій,
Славні  всі  вірші  писав  добродій

Був  хорошим  трударем,
Жінку  мав,  а  не  гарем
І  порядна  був  людина,
Зла  він  не  боявся  ні  години

Справедливим  був  завжди,
Міг  на  допомогу  він  прийти
Загалом,  був  файний  чоловік,
Міг  прожити  він  ще  вік

Так  він  жив  до  того  дня,
Коли  раптом…та  прийшла  біда…


II.
Новий  «цар»  прийшов  до  влади,
І  задумав  царству  дати  раду
Став  «порядки»  він  заводить,
І  народ  весь  «переводить»:

Непосильні  ввів  податки,
Став  народ  «зганять  на  грядки»
Потім,  цей  тиран  жахливий,
Ввів  цензуру,  неквапливо

Багатьох  людей  він  «посадив»,
Ще  й  розправи  учинив…
Тож,  несолодко  народу  вже  живеться,
Та  царю  це  скоро  не  минеться…
III.
Шли  ці  дні  такії  смутні,
Дули  ві̀три  ті  попутні
Жив  народ,  і  знав  те  горе,
Та  й  молився:  «Хто  ж  поборе?»

«Смуток  днів  оцих  триклятих,
Скинувши  царя  проклятого!»
Чув  цей  стогін  наш  Мавродій,
Та  й  задумав  цей  добродій

За  свободу  стати  сам,
Щоби  скинуть  цей  «бедлам»
Та  й  почав  вірші  писати,
Ті  порядки  знеславляти

Гострим  словом,    як  мечем,
Він  «рубав»  оцей  «Едем»
Всіх  він  царських  посіпак,
Так  «травив»,  як  той  ріпак

Про  царя  писав  він  байки,
Так,  що  вилітали  «гайки»!
(Це  той  цар  не  міг  терпіти,
Всі  поетові  «фініти»)

Злий  він  був,  неначе  пес,
Іскри  він  метав  неначе  Зевс!
Вже  закінчилось  терпіння,
І  зробив  таке  веління:

«Всім  шукать  того  поета,
Всім  розставити  тенета
Він  злочинець  й  бунтівник,
І  ніякий  трудівник!

Як  знайдете,  приведіть,
До  мене,  та  проведіть
«Виховну»  над  ним  роботу,
«Вибіть»  з  голови  усю  гидоту!»

І  почувши  той  наказ,
Кинулись  шукать  поета  враз
Всі  ті  царські  посіпаки,
Стражники  та  «вурдалаки»…

IV.
…Пять  вже  тижнів,  наче  «лєт»,
Наш  ховається  поет
В  лісі  темному,  в  хатинці
(Там,  де  те  дупло  в  ялинці)

Жив  не  сам,  там  був  ще  дід
(Жив  у  лісі  двадцять  літ!)
Він  поета  прихистив,
Від  «властей»  так  захистив

І  так  жив  поет  до  дня,
Коли  сталася  «бредня»
Бачив  цар,  що  не  зловить,
Нашого  поета,  то  він  вмить

Видав  в  царстві  ще  наказ:
«Той,  хто  приведе  злочинця  враз,
Видати  тому  винагороду
(За  таку  «тонку  роботу»)

Грошей  всипати  щедрѝх,
Тридцять  тисяч  золотих!»
І,  почувши  той  наказ,
Кинулись  шукати  враз

Небайдужі  до  грошей,
Сотні,  тисячі  людей
Та  й  почувши  таку  вість,
Нашого  поета  взяла  злість

За  таку  цареву  ласку:
«Чули  ми,  таку  вже  казку!»
Але  той  поетів  «побратим»,
так  надумав  перед  тим:

«Я  поета,  «здам»  за  гроші,
(В  принципі  вони  хороші!)
Та  і  вже  мені  набрид…»
Думав  так,  той  хитрий  дід

І  придумав  хитрий  план,
що  попавсь  поет  в  «капкан»…

V.
…І  настав  той  час  страшний,
Коли  цар  отой  дурний
Вирішив  убить  поета,
Що  попав  в  тяжкі  тенета

Перед  тим  так  мордував,
Розум  нищив,  й  катував
Не  один  день  йо̀го    мучив
(За  поетом  так  він  «скучив»)

А  поет,  все  опирався,
Перед  ним  не  «прогинався»
І    весь  час  одне  казав:
«Ти    мене  ще  не  здолав…

Мій  ти  розум  не  зруйнуєш,
Моє  слово  не  отруїш!
Скоро  «рухне»  твоя  влада,
Людям  більше  не  завадить!

Хоч  і  вб’єш  ти  моє  тіло,
Але  думка  не  загине!
Встане  той  пригнічений  народ,
Скоро  буде  –  переворот!»

Цар,  на  все  це  не  зважав,
Він  все  слухав,  та  мовчав
(Думав  він,  що  це  дурня,
Та  поетова  «бредня»)

І  не  став  тягнути  страту,
Та  й  наказ  віддав  він  кату:
«Страту  провести  у  залі,
При  мені,  а  не  в  підвалі»…

І  ось,  цей  день  настав,
Вже  зібрався  повен  зал
Ось  і  мить,  почнеться  страта,
Вже  стоять  обидва  ката

Цар  встає,  і  слово  мовить:
«Думав  ти    ніхто  не  зловить?
Думав,  що  втечеш  від  влади?
Ось  ти  тут.  Ну  що,  ти  радий?»

Й  засміявся  цар  проклятий,
Сміхом  злим  та  щиро  радим
«Скажеш  слово  ти    останнє,
Перед  смертю  так  востаннє?»

І  поет,  зібравши  волю,
У  кулак,  та  і  говорить:
«Більш  нічого  не  додам,
Все  що  міг,  я  вже  сказав…»

І    замовк,  та  й  опустив,
Голову  свою,  і  очі  він  закрив
Він  не  хотів  усе  це  бачить,
Душу  він,  уже  пробачив…


Але…Сталося  неясне!
Наче  грім,  на  небі  яснім
Стався  вибух,  щось  відкрилось,
І  десь  там  заворушилось!

Увірвався  натовп  цілий,
Всіх  він  стражників  «поцілив»
І  добрався  до  царя,
З  криками:  «Ура,Ураа!!!»

Швидко  люди  ті  схопили,
Всі  царя,  і  так  щосили
Його  миттю,  та  й  побили,
Заживо,  що  аж  убили…
----------------------------------------------

Пішла  душа,  замовкло  серце,
І  тіло  кинулось  у  вічний  сон
Він  не  побачив  все  це,
Неначе,  то  лише  був  сон…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281357
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.09.2011


Алкоголізм…

Досить  всім  пити,  досить  «бухать»,
Треба  нам  справи  життєві  «рішать»!
Досить  міняти  життя  на  горілку,
І  перетворювать  мозок  на  «грілку»!

Дітям  набридло  терпіти  це  зло,
Що  перетворює  сім’ї  на  тло
Матері  плачуть  від  того  щодня,
 Як  прибуває  те  лихо  зрання…

Страждає  народ  кожне  століття,
Як  назріває  до  них  те  жахіття
І  результати  завжди  «неважливі»,
Цифри  статистики  просто  жахливі!
------------------------------------------------
Добре  подумай,  а  потім  зважай,
Губить  людей  алкогольний  той  «рай»
Не  перетворюйся  ти  на  «тварину»,
Знищить  спиртне  у  тобі  ту  людину…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281353
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.09.2011


Це кохання…

Спасибі  Богу  за  ту  радість,
Яку  послав  він  до  Землі
Вона  долає  серця  слабість,
Яку  колись  ми  відчували  всі

Без  неї  жити  неможливо,
Тоді  втрачає  сенс  буття
Коли  кохаєш,  вже  важливим,
Комусь  стає  –  твоє  життя

Єднаються  щасливі  ті  два  серця,
І  дві  душі  вже  поринають  у  політ
Коли  людина  відчуває  все  це,
Їй  хочеться  прожити  двісті  літ

Стає  щаслива  кожна  мить,
Рівняється  життя  до  раю
І  ти  готовий  все  життя  любить,
З  словами  –  «Я  тебе  кохаю…»
-------------------------------
Я  дякую  тобі  мій  Боже,
За  цю  прекрасну  мить
Вона  так  всім  нам  допоможе,
Щасливо  це  життя  прожить…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2011


Я не люблю

(Борітеся  –  поборете!Вам  Бог  помагає…(Т.Шевченко))
 
Я  не  люблю…
Оцих  «викладачів»  усіх  серйозних,
Що  можуть  виставить  тебе  на  посміх…
Я  не  люблю…
Оцю  ось  вакханалію  «безродну»,
Яка  впливає  на  свідомість  ту  народну…
Я  не  люблю…
Оцю  вже  владу,що  так  «щиро»,
Народ  зведе  аж  до  могили…
Я  не  люблю…
Майно̀ву  ту  несправедливість,
Що  олігархи  ставлять  нам  на  милість…
Я  не  люблю…
 Ось  це  життя  таке  неправомірне,
Яке    змінити    не  дадуть    на  вірне…
-----------------------------------------
Але  боротись  будемо  ми    сміло:
Яка  б  негода  нас  косила,
Яка  б  сволота  нас    «любила»,
Добудем  правду  ми  уміло!
Допоки  з  нами  віра  в  щастя  є…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281175
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.09.2011


До українців…

Я  не  можу  сидіти  спокійно,
Доки  буде  такий  у  нас  «лад»
Треба  взятись  за  руки,  надійно,
Й  повалити  систему  цих  «влад».

Доки  буде  в  країні  той  безлад,
І  мовчати  будѐмо  ось  так
Ми  побачимо  скоро  ту  «бездну»,
Що  затягне  народ  наче  «мак»

Досить  нам  браття  терпіти,
Незгоди  та  злісну  війну!
Нам  треба  майбутнє  творити,
І  неньку  любити  свою!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281135
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.09.2011


«Чому?…»

Чому  мені  така  ця  мука?
Чому  нестерпно  мучить  біль?
І  смерть  –  повільно  опускає  руку,
Нарешті...  вже  остання  мить...

Покинуло  мене,  моє  ж  життя,
Яке  хотів  комусь  віддати
Але  його  не  втримав  я,
Безцінно  смерті  зміг  продати...

І  не  лишивши    потім  слід,
Моя  ця  гра  пройшла  безглуздо
Можливо,  через  двісті  літ,
В  мої  могилі  буде  пусто...
---------------------------------------
Так  тихо...  І  ніхто  не  знає,
Чому  це  сталося,  однак  дилема
Але  чогось,  ніхто  і  не  питає,
Про  цей  сюжет    трагічної  поеми…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281134
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2011