| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
И пришло просветление, наступила весна.
Так бывает на свете. Вот такие дела.
И поднявши настроение, загорелись глаза.
Увы, ты не со мной, но я рад за тебя.
И немного полегче мне стало идти,
В такие печально, одинокие дни.
Я рад то что было, я счастлив что есть
Ведь любил и любовь я дарил.
И пускай все ушло и разбились мечты,
Но я счастлив за те, прекрасные дни.
Я понял тот дар. Спасибо тебе.
Ну кажется все. Мне дальше идти.
02. 2010
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283961
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.10.2011
Есть то, что не постижимо словами.
Есть то, что не возможно узнать.
Как громко, красиво,
И сладко, печально,
Бывает, одиноко стоять.
Возможно то время еще не пришло,
Возможно то время еще не настало.
Но грустно, бывает ,одиноко стоять,
На восходе солнца, мечтая.
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283959
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.10.2011
Одинокий человек
В отражении глаз,
Покидая прошлый век,
Уходил от нас.
Открывал он мир теней,
Закрывая жизнь.
Вспоминал лишь свет огней ,
Улетая в высь.
Одинокий человек ,
Потерявший веру,
Уходил он в новый век ,
Изучая сферу.
2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283456
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.09.2011
Крики тиши, звон метала.
Страхи снова , меч к мечу.
Башня темная все дальше,
До нее добраться не смогу.
Путь мой долгий, сил нет больше.
Красный мак затоптан был.
И все тот же шар блестящий.
Из рук в руки переходил.
2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283452
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.09.2011
Пафосу повен? Повен скорботи?
Жиру ти бісишся знову і знову!
Скільки так можна, виродку, скільки?
Пнешся від цього, радієш, смієшся?
Як ти міг стати таким,
Нестриманим та доболю чужим?
Пафосу повен, повен жаху.
Жиру ти бісишся клоун смішний.
Скільки так можна, скажи ти мені,
Втомився я слухати пусті балачки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2011
Кохай кохання так без тями,
Щоб в прірву з головою впасти міг.
Кохай його неначе мрію,
Неначе долю свою милу.
Кохай його заради віри,
Життя заради свого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2011
Так ти!!!
Що стоїш як дурень тут?
Небачиш звідки все прийшло
І легко так минає.
Ти можеш бути всім,
Але всього немає.
Такі прості мімеми
Зливаються в єдине,
А ти стоїш, як дурень тут,
Словами кидаєш складними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282323
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.09.2011
Не можу нічого просити,
Не маю я права любити.
Мені, дійсно, прикро за все.
Надія з тобою розлилась,
Вона легко так скрилась.
Я втратив, свій, орієнтир.
Комусь дається так легко,
Так ніжно і щиро, так прикро
Той вир усіх почуттів.
Знаю, я зайвий, скажи ти мені...
Придумав я казку чарівну в тобі.
Добий мене тими словами.
Кажи - ті камінням стають,
Ті мрії погасли не сяють.
Добий. Просто, добий ти мене,
Втомився у темряві буть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2011
Як божевільний, як тиран
Я крок робив вперед.
Я бачив світло на вустах
І темряву в очах.
Я наче був в полоні тім,
Я міряв довжину доріг.
Здіймалось серце там в тісках
І тихо так благало:
"Зніми ці кайдани, зніми усі.
Вони потворять твою душу,
Вони її зламають.
Іди...
Ти можеш крок зробить вперед,
Ти можеш все змінить."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281458
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 19.09.2011
Минає, іде воно, швидко летить
Вбираючи в себе миті ясні.
Тільки було, а зараз нема.
І чогось, вода по щоці потекла.
Як все раніше ні верне ні хто.
Ось так, але розійшлися дороги давно.
В дитинства чарівні часи
Ми завжди були єдині усі.
Час пролетів, напала журба.
Я скучив за вами, мої ви друзья.
Знаю, що ви завжди поряд усі.
Я чую вас серцем, мої ви близькі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281456
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.09.2011
Вона така скляна, холодна і пуста
Стояла там, так гордовито та нестанно
Несла себе, свою всю велич та красу,
А я дивився так на неї, немов, усі мої світа завмерли.
І лиш вона та я.
О так, тихіше подих вітру, не зраджуй їй.
Ковток, і ще один ковток, того повітря, який минає в ній.
Тихіше розуму благання, тихіше все навкруг.
І сніг той білим маревом вкриває більшість смуг.
Тихіше шепіт, серця стук.
Вона така прозора, така чарівна і пуста,
Здебільшого вона завжди була.
А я закляк хлопчиськом перед нею,
На мить забувши про життя.
Немов би вся та велич і краса
Була оманою для мене, усе моє буття.
І так, стояв я біля неї,
Вдивляючись в її холодну стать.
Але вона пройшла скрізь мене,
Залишивши можливість кричать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281188
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 18.09.2011
Я прошу, благаю тебе,
Хіба ти не бачиш, в мені, так мало мене.
Ці кляпи, мотузки і грати
Висмоктують душу мою.
Цей пафос гламуру і глянця карати
Мордують дитячу сутність оцю.
Я гублюсь у цьому вирії дій.
В театрі, вдягаючи маски ілюзій і мрій.
Та знову фанфари, знову брехня.
Я маю зіграти цю п'єсу усю до кінця.
І як завжди сяють софіти,
І оплесків льстивих знову пітьма.
Та так треба теж вміти,
Щоб зіграти цю п'єсу усю до кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281181
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.09.2011
Коли здіймаєш паруси,
Повітря наповняє.
Турбот старих, минула річ,
Ти швидко забуваєш.
О ті старі, минулі дії,
Стара та п'єса без кінця,
Зникає так, по волі тихо,
Немов прозора маячня.
Лиша усі старі турботи
Ти мчиш в прозору, світлу даль.
В такі маленькі миті долі.
Ти відчуваєш? Поряд рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2011
Твій погляд руйнує мене,
Твій голос мене полонить.
Та нащо страждання оте.
Глуха та солодка мить.
Торкатись не можна, не можна усе,
Та мрія здіймає мене.
Палаю я в пеклі, солотка та мить,
Так сумно, без тебе стоїть.
І знову я гублюсь в страшеній пітьмі.
Не можна то стримувать все.
Так дивно трапляється у цьому житті,
Ні хто не врятує мене
І знову той гомін і знову пітьма,
Так важко без тебе, іти до життя.
Хочу я впасти у прірву надій.
Та бути с тобою у божевільній із мрій. ́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2011