Андрій Мигорович

Сторінки (2/116):  « 1 2 »

"Твоїх очей торкнутись невагомості…"

Твоїх  очей  торкнутись  невагомості,
Теплом  зігрітись  твого  імені,  
І  край  покласти  довгій  невідомості
Так  просто  -  розгадавши  сни  мої.

Щоразу  рахувати  пульс  при  зустрічі,
Неначе  у  далекій  юності,
І,  обмінявшись  фразами  черговими,
Знов  маску  одягти  байдужості.

Ловити  потай,  при  нагоді,  погляд  твій,  
У  схованки  очима  граючись.
Лиш  на  зізнання  знов  нема  сміливості  -
Кохаю,  ні  на  що  несподіваючись.

А  потім  знову  нОчами  безсонними
Про  твої  поцілунки  мріяти;
І  у  пориві  власної  безсилості
Кімнату  на  кілОметри  розміряти.

А,  може,  все  ж  набратися  рішучості,
І  просто  на  твій  суд  віддатися:
Карай  чи  милуй  -  тільки  не  мовчи!
Хоч  можеш  просто  посміятися

Чи  перевести  все  на  милий  жарт...
Та  це  для  мене  буде  гірше  страти...
Скарай  на  смерть!  Та  тільки  не  мовчи,
Бо  більше  вже  не  можу  я  чекати...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2014


Помилуй мя Боже

Помилуй  мя  Боже,  яко  милостив  еси,
Призри  на  моления  моя  с  небеси.
Аз  же  грешный  вЫну*  пред  Тобою  есмь,
Наг  и  пуст  душею  обнищахом  весь.

Помилуй  мя  Боже:  на  Тя  уповаю,
Виждь  яко  от  юности  зело**  унываю.
Не  отринь  моления  раба  Твоего,
Отверзи  ми  двери  мира  горняго.

Помилуй  мя  Боже,  яко  Щедр  и  Благ,
Даждь  ми  покаяние  о  моих  грехах.
Господи  мой  Господи,  не  остави  мя,
Наставь  на  путь  истины  Ты  стопы  моя.

Помилуй  мя  Боже,  аз  же  Тя  молю:
Даждь  ми  бодрость  духа  тако  да  не  сплю.
Утверди  мя  в  вере,  помози  Ты  ми.
Яко  Свят  и  Вечен  Ты  еси.  Аминь.

*выну  -  завжди
**зело  -  дуже

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2013


Я - птах зі зламаним крилом…

Я  -  птах  зі  зламаним  крилом,
Пораненим  в  численних  битвах
З  самим  собою;  і  молитву
Я  часто  запивав  гірким  вином.

В  пітьмі  наосліп  я  бродив,
А  серце  рвалося  до  неба.
Та  було  гидко  від  самого  себе,
За  те,  що  жив  не  так,  не  так  любив.

Так  часто  я  на  Бога  нарікав,
А  ще  частіше  забував  про  Нього,
І  раз-по-раз  приводили  дороги
Мене  в  кабак,  а  не  у  Божий  храм.

Вже  й  не  чекав  від  себе  каяття:
Мені  ж  хотілось  просто  жити  -
І  ось  вже  грізний  ангел  мій  хранитель
Привів  за  руку  до  воріт  монастиря.

Так  несміливо  увійшов  я  в  них,
Й  вірвалось  в  душу  Великодним  дзвоном:
"Спочинь  отут  -  тепер  ти  вдома!!!"
І  вир  шалений  в  серці  враз  затих.

Я  -  птах  зі  зламаним  крилом:
Хоч  рвусь  до  неба,  але  не  злітаю.
Мій  Боже,  я  Тебе  благаю  -
Візьми  до  Себе  і  зціли  Своїм  теплом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2013


Знову на сонці сяють купола…

Знову  на  сонці  сяють  купола,
Знов  благовіст  нас  кличе  на  молитву  -
Воскресла  Правда,  й  Віра  ще  жива,
Хоч  зранена  у  безкінечних  битвах.

Її  старались  знишити  в  серцях:
То  на  аренах  звірами  цькували,
То  просто  розпинали  на  хрестах,
І  часто  так  камінням  побивали.

У  лютій  ненависті  йшов  на  брата  брат,
І  батько  сина  піднімав  на  роги,
Та  знов  безсило  падали  щораз
Брехливі  ідоли  безбожної  епохи.

Її  морозили  в  далеких  таборах,
Морили  голодом  тюремники  ГУЛАГу.
А  ще  її  вбивали  просто  так  -
Правителям  безумним  на  розвагу.

Та  раз-по-раз  вставала  із  руїн,
Й  хрести  верхівками  чіплялися  за  хмари,
Мирились  й  обіймались  батько  й  син,
І  у  молитвах  Бога  прославляли.

Знову  на  сонці  сяють  купола,
Знов  благовіст  нас  кличе  на  молитву  -
Воскресла  Правда,  й  Віра  ще  жива,
Любов  жива,  і  завжди  буде  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2013


Марно шукати істину в вині…

Марно  шукати  істину  в  вині  -
Лиш  гіркий  осад  ти  знайдеш  на  дні.
Якщо  не  зможеш  добрим  стати  сам  -
То  світ  не  зробиш  ти  добрішим,  ні!

Пройти  ти  можеш  гори  і  моря
Й  питати  всюди:"Де  любов  моя?"
Та  якщо  в  тебе  серце  кам'яне  -
Марною  буде  подорож  твоя.

Висот  захмарних  можна  досягти,
Й  здається,  більшої  вершини  не  знайти:
Тих,  хто  внизу,  ти  зневажати  не  спіши  -
Боляче  падати  з  такої  висоти.

Ти  можеш  бути  вченим,  мудрецем,
Винайти  засіб  від  усіх  проблем;
Та  як  не  знаєш  ти  абетки  доброти  -
Однак  залишишся  нечемою  з  нечем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463859
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 03.12.2013


Різдво

За  вікном  хурделиця
Снігом  білим  стелиться;
А  на  серці  радісно,
Бо  прийшло  Різдво.
Ось  у  небі  зіронька
Миготить  привітно  нам  -
Це  Христос  рождається!
Славімо  Його.Це

І  несуть  ангелики
Звістку  цю  веселую,
Прославляють  голосно
Сина  Божого.
А  волхви  дари  несуть
В  ясла  їх  Царю  кладуть  -
Це  Христос  рождається!
Славімо  Його.

Пастушки  навколішках
Рожденому  моляться,
Бо  спасіння  людям  всім
У  цей  день  прийшло.
Поряд  Божа  Матінка
Ніжно  посміхається  -
Це  Христос  рождається!
Славімо  Його.

Ось  на  землю  лагідно
Вечір  опускається;
Вся  сім"я  збирається  
За  одним  столом,
Й  хвалять  Немовлятко  те
Дзвінкою  колядкою  -
Це  Христос  рождається!
Славімо  Його.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2013


Колізей

Вони  стояли  на  арені  -
Навколо  натовп  вирував:
Так  істерично  і  шалено
Крові  невинної  жадав.

Вони  стояли  і  молились:
Молитвою  долали  страх,
І  до  грудей  рідних  тулилось
Маля  у  маминих  руках.

Вони  стояли  і  чекали
Відкинувши  усе  земне,
А  в  клітках  звірі  лютували
Передчуваючи  бенкет.

Вони  пощади  не  просили,
Не  кланялись  чужим  богам,
А  просто  жили  і  любили  
Назло  безумним  ворогам.

Вони  стояли  і  прощались
Зі  світом  пристрасних  людей;
І  свідком  мучеників  слави  
Стояв  величний  Колізей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463682
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2013


Святий Миколай

Ходить  святий  Миколай
Від  хати  до  хати:
Носить  дідусь  у  мішку
Дарунки  малятам.

Хто  був  чемним  цілий  рік,
Слухав  маму  й  тата  -
Під  подушкою  знайде
Щось  смачне  до  свята.

Для  ледачих  й  непосид,
Нечем  пустотливих
У  мішку  святий  сховав  
Різки  й  хворостини.

Цілу  ніч  працює  він
Без  перепочинку,
Щоб  отримав  наш  Петрусь
Бажану  машинку.

Для  Тетянки  -  ковзани;
Модне  плаття  -  Наді;
Для  веселого  Мишка  -
Зайці  шоколадні;

Розмальовку  й  олівці  -
Для  розумниці  Катрусі;
А  на  самому  на  дні
Є  дарунок  для  матусі:

Склав  дідусь  їй  у  мішок
Сміх  і  радість  діточок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2013


Мамина молитва

Щонедiлi  зранку
Мама  йде  до  храму,
Просить  тихо  в  Бога
Долi  для  дiтей:
Щоб  росли  розумнi,
Щоб  росли  здоровi;
Й  котяться  у  мами  
Сльози  iз  очей.

Ця  молитва  щира
Враз  летить  до  Бога:
Слiзного  прохання
Не  вiдкине  Вiн,
Бо  молитва  мами  -
То  найбiльша  сила;
Серце  материнське
Молиться  без  слiв.

А  коли  прийдеться  -
В  дальнюю  дорогу
Мама  нас  з  любов"ю
Поблагословить:
Мамина  молитва
Розсуває  гори,
Зiркою  ясною
Вперед  нас  летить.

В  радостi  i  в  горi,
В  щастi  i  в  тривогах,
У  батькiвськiй  хатi,
Чи  в  краях  чужих,
Нас  теплом  зiгрiє,
Й  завжди  допоможе
Мамина  молитва  -
Рiдний  оберiг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463557
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2013


Незгасима лампада

У  монастирських  древнiх  стiнах,
Де  напiв-темрява  столiть,
Горить  лампада  незгасима,
Горить,  допоки  свiт  стоїть.

Маленький  вогник...  Образ  Спаса...
Цi  очi  -  добрi  i  сумнi,
Що  заглядають  прямо  в  душу,  
Як  докiр  грiшному  менi.

Вiнок  терновий...  Краплi  кровi...
I  багряниця  на  плечах  -
Так  на  хрестi  розп"ялась  Правда
За  свiт,  що  тоне  у  грiхах.

I  часто  так  менi  здається,
Що  я  там  теж  колись  стояв,
I  цi  безгрiшнi  чистi  руки  
Сам  до  хреста  я  прибивав.

Це  Вiн  за  мене  теж  молився:
"Прости!  -  Не  знають,  що  творять!"
Земля  здригнулась...  Згасло  сонце...
I  тиша...  Три  хрести  стоять...

Я  -  грiшний!  Господи,  помилуй!
За  все,  за  все  мене  прости!
Лампаду  вiри  незгасиму
В  моєму  серцi  не  згаси.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2013


* * *

Думки  непрохані,  слова  сполохані:
Варто  змиритися,  чи  попрощатися?
А  завтра  зміниться,  і  час  зупиниться:
Із  файлів  викреслю  -  пора  прощатися.

Та  в  серці  лишиться  отой  неясний  щем  -
Чи  варто  було  все,  щоби  змиритися.
А  може,  назавжди?  Та  ні,  не  хочу  так!
Я  не  для  того  жив,  щоби  скоритися.

Хай  поцілунки  ті,  немов  наркотики,
Мене  розбудять  знов.  І  до  безкрайності...
Слова  сполохані  -  це  все  еротика:
Любов  закінчиться  без  сроку  давності.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2012


Серед ночей…

Серед  ночей,  поміж  розлук
Ти  -  грішна,  та  така  прекрасна.
З  моїх  важких  північних  дум
Нічого  ще  мені  не  ясно.

Як  зрозуміти  твою  суть?
Чи  ти  вакханка,  чи  весталка?
І  де  проведена  межа  -
Кохати  ніжно,  але  палко?..

Чи  пити  з  губ  п"янкий  нектар,
Чи  все  ж  солодку  цю  отруту?
І  знов  щоденний  клопіт  мій  -
Питаю:"Бути,  чи  не  бути?!."

Самотній  вовк  я,  хижий  звір,
Та  сподіваюся  все  ж  ласки.
Відчуй  це!  І  серед  зими
Скажу  тобі:"Життя  прекрасне!"

Короткі  ночі  без  розлук...
Не  грішна  ти,  та  все  ж  прекрасна!
Загляну  в  очі  ці  сумні  -
Й  нічого  ще  мені  не  ясно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2012


* * *

Загаснуть  скоро  маяки  -
Нема  кохання  навіки.
Серед  розлук,  серед  людей
Я  сам  сьогодні  не  такий.

Розпалюєш  вогонь  сама,
А  в  мене  в  серці  ще  зима.
Та  лиш  тепло  твоїх  долонь
Я  не  забуду!  Й  не  одна

Пройде  година,  час  спливе,
І  щось  зачепить  за  живе  -
Це  спогади,  і  знов  на  мить
В  душі  перевернеться  все.

Серед  людей,  серед  тривог
Немає  більше  "нас  удвох".
Лиш  згадку  про  прекрасні  дні
Записую,  мов  в  каталог.

А  завтра?  Завтра  знов  весна.
Нова  натягнеться  струна
І  забринить,  хоча  б  на  мить,
Така  мелодія  сумна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2012


Дежавю

Таке  собі  ось  "дежавю":
То  я  кохаю,  то  люблю;
То  я  ненавиджу  когось,
То  сам  себе  я  не  терплю.

Так  хочеться  сказать  "жетем",
І  тим  позбутись  від  проблем.
А  в  підсумку  -  все,  як  завжди:
Кохання  знову  є  не  те.

Так  часто  кажуть  "селяві!"
Чого  ж  так  байдуже  мені,
Що  світ  навколо  геть  здурів,
Та  й  сам  я,  ніби  увісні.

Хоч  парадокси  не  такі,
І  філософії  прості.
Та  мабуть  сам  я  вже  не  той...
Ну  одне  слово  -  "селяві!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2012


Вуаллю холоду покриті мої сни…

Вуаллю  холоду  покриті  мої  сни,
Але  надворі  так  далеко  до  весни.
Проте  з  морозом  не  закінчиться  життя  -
Зігріє  віра  в  краще  майбуття.

Я  знаю  -  завтра  прийде  новий  день:
Діждуся  милих  серцю  я  пісень.
Я  вірю...  Вірю!  -  В  Україну  повернусь,
Й,  нарешті,  в  рідні  очі  подивлюсь.

І  хай  стискають  серце  холоди,  
А  на  душі  лежать  важкі  сніги  -
Розтопить  їх  надія,  й  кожну  мить
Мене  додому  моя  пам"ять  мчить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295940
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2011


Московська осінь

Московська  осінь
Душу  морозить  -
Москва  давно  вже
Не  вірить  в  сльози.

Слова-зітхання
По  телефону;
І  розумієш:
Як  воно  -  вдома!

Короткі  фрази,
Довгі  мовчання  -
Це  запізнілі  
Серця  зізнання.

Часом  почуєш
Куці  новини  -
І  думки  знову
Летять  в  Україну.

Як  би  побачити
Очі  знайомі  -
От  тільки  завтра  -
Ще  невідоме.

Московська  осінь  -
Сніг  та  тумани  -
Не  залікує  
Душевні  рани...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2011


Осінь

Птахи  приречено
Летять  за  обрії  -
Їх  не  приваблюють  
Принади  осені.
Вони  лишають  нам  
Скупі  емоції:
Не  раз  згадаються
Днями  морозними.

І  вже  не  стримаєш
Тепла  в  долонях  ти,
Хоч  світить  сонечко
Ще  так  по-літньому.
В  клубок  змотається
Душа  на  самоті  -
З  теплом  прощається
Останніх  ясних  днів.

Враз  захворієш  ти
На  меланхолію,
Як  ліки,  вип"єш  ще
Вина  солодкого,
На  мить  забудешся,
Скажеш:"Та  ну  його!"
Й  найдеш  собі  когось
Теж  одинокого.

Й  прийде  весна  до  вас
Посеред  осені,
Сонце  світитиме
Ще  й  як  по-літньому,
Любов  зігріє  вас
Днями  морозними  -
Звінчані  радістю
Душі  споріднені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284053
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2011


Абсурд

У  модних  течіях  беззаперечним  є
Вплив  божевільності  і  недоречності.
Ідею  подано  -  тираж  розпродано,
Навар  поділено,  в  кишені  сховано.
Прояв  абстрактності  у  фамільярності  -
І  в  андерґраунді  свої  є  "странності."
Нетрадиційність  є  нормою  дійсності.
А  нормальні  де?  Куди  поділися?
Слова  і  погляди  завуальовані,
А  справжні  почуття  глибоко  сховані.
"Блакитні"  постаті  -  символи  мужності:
Погляди  пристрасні  -  аж  верне  нутрощі.
Кругом  еротика  -  ерзац  наркотика,
А  щирість  в  почуттях  -  це  вже  екзотика.
Слова  політика  -  стиль  паралітика:
Реальність  й  сказане  -  без  точки  зіткнення.
Бальзамом  змащені  недоторканності
Статечні  дядечки  без  строку  давності.
Мовчання  -  золото,  та  пухне  з  голоду
Моральність.  А  любов  в  підвалах  сховано.
І  все  стискається,  перевертається:
Хтось  прагне  істини  -  не  дочекається.
А  у  абсурдності  принади  є  свої:
Що  було  дурістю  -  тепер  продвинутість;
Що  було  маренням  -  вже  "своє  бачення";
І  знову  молимся  на  телебачення.
Пливемо  в  течії  спільного  зречення,
І  заперечення  є  недоречними.
Бо  ролі  граємо  лиш  другорядні  ми  -
В  цьому  сценарії  не  станем  вільними.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283985
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.10.2011


Мрії рвуться на волю

Мрії  рвуться  на  волю
І  стирають  поволі
Всі  слова  недосказані,  
Що  завдали  нам  болю.

Запізнілий  сценарій:
Ти  і  я  -  разом  в  парі;
І  вже  більше  не  хочеться
Напиватися  в  барі.

І  не  дати  б  тривозі
Стати  в  нас  на  порозі,
І  від  щастя  лиш  бачити  б  
У  очах  твоїх  сльози.

Ще  -  прогнати  б  розлуку,
І  кричати  щодуху
На  весь  сві,  як  люблю  тебе,
Й  ніжно  взяти  за  руку.

І  тримати  міцніше,
Пригорнутися  ближче,
У  бажання  сховатися  -
І  нехай  вітер  свище;

Хай  вривається  осінь
В  наші  душі  і  просить
Ностальгії  піддатися,
Та  печалі  нам  досить.

Просто  -  будемо  жити,
Своє  щастя  творити,
Всім  назло  одне  одного
Просто  будем  любити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283846
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2011


Сумне

Приховані  фрази,  дитячі  образи  -
Сповнена  смутку  душа.
Тільки  навколо  замкнуте  коло:
Люди  кудись  всі  спішать.

Обличчя  знайомі  і  незнайомі  -
Замкнуті  глухо  серця.
Не  відшукати  собі  розради
Серед  пустого  буття.

Шукаєш  віри  серед  зневір"я,
Сенсу  в  своєму  житті.
Затихли  звуки  -  значить  розлука
Права  заявляє  свої.

Друзі  в  онлайні,  та  нереальні
Зустрічі  через  роки.
Юність  забута,  зрілість  відчутна  -
Знов  всі  зійдуться  стежки.

А  некрологи,  як  епілоги:
Тільки  трьох  крапок  нема.
Байдужі  люди,  й  холодно  всюди  -
Мабуть,  вже  скоро  зима.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283769
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.10.2011


Як в юності

Бувають  поглядом
Слова  сполохані  -
Коли  два  серця  ще
Ледве  закохані.

Легенький  дотик  рук  -
І  засоромились,
Зі  см́аком  чужих  губ
Пора  знайомитись.

Здається,  діти  ще  -
В  дорослих  граються,
Порад  бувалих  вже  
Не  дослухаються.

А  далі  -  гострий  біль
Розлуки  першої,
І  крах  дитячих  мрій:
Урок  завершено.

А  потім  будуть  знов
Прощання  й  зустрічі  -
Та  старші  на  любов
Стаєм,  як  в  юності.

І  кожен  раз  серця
Стають  черствішими,
Коли  лишається
Любов  колишньою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2011


Закрию очі я на мить

Закрию  очі  я  на  мить,
Відчую  пульс  твого  бажання.
Так  непомітно  пробіжить
Відведений  нам  час  кохання.
А  потім,  десь  на  самоті,
Віддамся  смутку  й  гіркоті,
Що  залишились  від  прощання.

Я  закарбую  у  думках
Твій  образ  радості  і  щастя,
А  як  блукатиму  в  світах,
Де  зорі  падають  і  гаснуть  -
Згадаю  я  твої  уста
І  їх  п"янкий  солодкий  смак,
Й  цілунки  -  ніжні  і  прекрасні.

Розтане  подих  довгих  зим  -
Ми  знов  зустрінемось  з  тобою.
Розпалим  пристрасті  вогні
І  дні  наповнимо  любов"ю:
З"єднаєм  руки  і  серця,
Почнемо  заново  життя,
І  буде  щастя  в  нас  доволі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283563
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2011


Дрібниці

Коли  дрібниці  знов  стають  важливими,
То  неможливого  чекаєш  дива  ти.
Слова  пропущені  -  думки  нав"язливі:
Та  чи  назавжди  ми  з  тобою  зв"язані?
Всі  тексти  -  набрані,  листи  -  відправлені:
Зізнання-сповіді...  Душі  поранені...
Серце  стискається  -  чекає  відповідь,
Та  віє  холодом  від  кожних  фраз  чужих.
І  від  минулого  знов  відрікаєшся,
Та  передумаєш  -  і  залишаєшся.

А  потім  знов  і  знов  біжиш  по  колу  ти  -
То  ніби  миритесь,  то  -  незнайомі  ви.
Хто  перший  не  стерпів  -  на  крик  зривається;
Дверима  грюкне  хтось  й  не  попрощається.
Знов  телефон  мовчить  і  в  скронях  стукотить,
Здається:  Все...  Кінець...  Не  хочу  далі  жить.
І  вписуєш  в  рядки  ти  біографії
Лиш  епітафії.  І  фотографії
Порвеш  ти  на  шматки.  Та  не  полегшає...
І  знову  дзвониш  ти,  питаєш:"Де  ти  є?"

І  вже  цілуєтесь  та  обіймаєтесь,
Із  ліжка  кілька  діб  не  вилізаєте.
В  полоні  пристрасті  -  душі  розхристані:
Мрії  -  розказані,  плани  -  розписані.
Йдете  по  вулиці  -  рука  лежить  в  руці,
І  незнайомі  вам  старі  околиці.
Здавалось,  йти  б  отак,  не  зупинятися,
І  на  минуле  більш  не  озиратися.
Та  мир  -  розірвано,  зброю  повернуто,
Бо  на  дрібниці  знов  увага  звернута...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2011


Подивись в мої очі

Подивись  в  мої  очі  -
В  них  побачиш  молитву,
В  них  побачиш,  як  хочу
Захистити  від  світу,
Захистити  від  болю  тебе,
І  нехай  ціла  вічність  пройде,
Та  для  тебе  я  буду  жити.

Ти  заглянь  в  моє  серце  -
В  ньому  тільки  кохання:
До  безтями,  до  смерті;
І  єдине  бажання  -
Щоб  минав  тебе  смуток  завжди.
Та  в  які  б  не  потрапив  світи:
У  тобі  -  всі  мої  сподівання.

Ти  відчуй  мою  душу,
Подаруй  мені  подих  -
Я  лиш  бачити  мушу
Твоє  щастя,  твій  подив;
Ласку  хочу  відчути  твою,
І  все  те,  що  найбільше  люблю.
Ще  й  у  твоїх  очах  насолоду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2011


Зупинись

Зупинись  хоч  на  мить
І  відчуй  пульс  у  венах  -
Час  невпинно  летить,
Дні  минають  в  проблемах.

В  суєті  й  марноті  
Пробігають  хвилини,
І  бувають  не  ті  
Чорно-білі  години.

Де  твій  ворог,  де  -  друг,
Ти  ще  й  досі  не  знаєш,
І  напружуєш  слух,
Та  не  те  відчуваєш.

І  говориш  не  те,  
Що  хотів  би  сказати,
Ще  й  волаєш  про  те,
Про  що  варто  мовчати.

Часом  й  сльози  ти  ллєш  
Не  за  тим,  й  не  за  тими,
А  як  чарку  хильнеш:
Все  гаразд,  і  біс  з  ними...

Але  ось  сивина
Вже  з"явилась  на  скронях,
Озирнешся  назад:
Ну  а  там  -  лиш  безодня.

Лиш  одна  пустота
Залишилась  в  дорозі,
Де  лиш  мертві  слова...
Й  осінь  вже  на  порозі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283439
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.09.2011


Цинікам

Весь  світ  -  адепт  тотального  цинізму,  Статистика  його  верховний  жрець;  І  ми  стаєм  рабами  власних  "ізмів"-  Не  помічаєм  черствості  сердець.  Брутальний  мат  нам  замінив  молитву;  Банківський  чек,  як  засіб  каяття,  Став  визначним  досягненням  епохи:  Були  б  нулі  -  нащо  нам  те  ниття?  Космополіт  -  це  домінантне  кредо,  Фальшива  віра  -  основний  закон,  В  кредит  собі  надію  ми  купляєм.  В  заставу  ж  залишаємо  любов.  А  совість  знов  закована  в  кайдани  І  простягає  руки  до  небес;  Вже  ледь  ворушить  спраглими  губами  Й  питає:"Ну  для  кого  Ти  воскрес?"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283191
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.09.2011


Не будь байдужим

Не  прикривай  свою  печаль  вуаллю  Фальшивих  посмішок  -  себе  не  обдурить,  Й  зоставшись  на  одинці  із  собою,  Не  стримуй  сліз,  якщо  душа  болить.  Не  дай  омані  ч́ерствої  "нірвани"  В  кайдани  закувати  почуття,-  Розбий  їх  ненавистю,  чи  стражданням,  Додай  в  букет  ще  дрібку  каяття.  Закрий  байдужість  в  потайних  куточках  Серця  свого  і  загуби  ключі,  Поруш  мовчанку  щирими  словами,  Що  рвуться  геть  із  спраглої  душі.  Не  стримуй  мрій  -  нехай  летять  на  волю,  Можливо,  повернеться  хоч  одна,  І  дасть  тобі  наснагу,  щоб  творити  На  благо  людям  добрії  діла.  А  ще  спинись  і...  помолися  Богу!  Та  тільки  от  для  себе  не  проси  Нічого:  ну  хіба  що  -  не  черствіти,  І  з  жаром  в  серці  хрест  свій  пронести.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283111
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.09.2011


В надвечірній тиші

В  надвечірній  тиші  -
Миті  найщиріші,
І  найтонші  ниті
Нашого  буття.
Ти  не  рви  ці  струни,
Щоб  не  стало  сумно,
Й  не  було  б  гіркого
Потім  каяття.

Ти  віддайся  ласці
І  відчуй,  що  щастя
Поруч  є  з  тобою
В  цю  вечірню  мить.
Пий  його  по  краплі
З  губ,  що  манять  звабно,
І  з  долонь  коханих
Весь  нектар  збери.

Потони  в  обіймах,
Й  не  рахуй  хвилини,-
Прожени  від  себе  
Вічну  суєту.
І  вдивляйся  в  очі,
Що  тебе  так  хочуть,
Що  тобі  дарують
Щиру  доброту.

Ти  тримай  сильніше
Серцю  наймиліший
Паросток  любові  -
Рідні  почуття.
І  нехай  розлука
Не  розірве  руки  -
Щоб  жилося  разом
Аж  до  майбуття.

І  колись  на  схилі
Літ,  прожитих  в  мирі,
Ти  згадаєш  ніжно
Перший  дотик  губ.
Й  взнаєш,  що  напевно
Не  жилось  даремно.
Бо  любові  квіти
Досі  ще  цвітуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2011


Журавлі-емігранти

(Присвячується  моєму  другові  Володимиру  Семеновичу)  Знову  у  небі  клин  журавлиний:  Осінь  -  розлука  суть.  Знов  емігранти  ці  білокрилі  Кличуть  в  далеку  путь.  І  холодіє  в  душі,  як  із  неба  Чути  тужливе  "курли."  Мовчки  питаю  одне:"Ви  додому  Знову  вернетесь  коли?"  Хто  порахує  те,  скільки  піднялося  Вас  у  далекий  політ?  І  хто  дасть  відповідь:  чом  полетіли  ви  В  кращий,  тепліший  світ?  Хай  в  чужині  зігріває  вас  пам"ять  Й  благословення  рідні.  Прошу  одне  лише  -  ви  не  забудьте  Рідної  подих  землі.  А  як  не  стримати  вам  ностальгії  В  час,  як  сніги  потечуть:  Ви  повертайтесь  тоді  в  Україну,  Де  вас  і  люблять  і  ждуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283053
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.09.2011


Сонце і небо

Зашарілось  небо  від  цілунків  сонця  -
Пристрасть  розпалила  вранішня  зоря;
І  його  тихенько  хмарками  лоскоче:
"Цілу  ніч  без  тебе  нудився  так  я..."

А  грайливе  сонце  мружиться  ласкаво,
І  гойдає  хмари  радісна  блакить.
Та  приходить  вечір,  і  сумує  небо  -
Бо  холодний  місяць  так  не  вміє  гріть.

А  далекі  зорі  мерехтять  зрадливо  -
Вони  собі  гріють  інші  небеса.
І  печаллю  небо  наповняє  хмари  -
Від  розлуки  й  болю  спасу  вже  нема.

Ця  печаль  проллється  темною  грозою:
В  ній  і  ревність  й  мука,  й  непрощ́енний  гріх.
Та  гроза  скінчиться,  і  настане  ранок  -
Поспішить  крізь  хмари  сонечка  усміх.

І  зрадіє  небо  зустрічі  жаданій,
І  веселка  щира  повінчає  їх,
Й  будуть  мир  і  спокій  в  домі  панувати,
Аж  поки  не  ступить  вечір  на  поріг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282886
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.09.2011


Завтра буде знову день

Сліз  краплини  покотились
Із  твоїх  ясних  очей,
А  хвилини  зупинились,
І  повзе  так  довго  день.
Не  шукай  кращої  долі  -
Може  ти  тепер  й  одна,
Але  слухай  голос  серця
І  забудь  чужі  слова.

     Бо  все  мине,  все  мине,
     Й  завтра  буде  знову  день  -
     Вільний  вітер  принесе  нам  
     Відголос  нових  пісень.
     Бо  все  пройде,  все  пройде,
     І  забудеться  печаль:
     Ти  дивись  вперед  лиш  тільки
     І  назад  вже  не  вертай.

Хай  тепер  ти  нещаслива,
Але  ти  собі  повір,
Бо  пройде  холодна  злива
Подихом  блакитних  гір,
І  омиє  твою  душу,
Райдугою  заблищить  -
З"явиться  ще  в  твоїй  долі
Ця  єдина  щастя  мить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2011


Розмалюй мої сни

Розмалюй  мої  сни
Полум"яними  барвами  осені,
Подаруй  всю  любов,
Що  зігріє  мене  до  весни.
Хай  наповниться  дім
Ненав"язливим,  теплим  затишком,
Наймилішим  для  двох.
Я  прошу  -  розфарбуй  мої  сни

Затанцює  нам  вальс
Листя  в  вихорі  дивних  мелодій;
Осінь  -  пані  сумна,
На  дощеві  заграє  нам  джаз.
Ми  з  тобою  удвох  -
Нам  від  цього  так  тепло  і  радісно.
І  хай  скоро  сніги  -
Але  листя  танцює  нам  вальс.

Ти  мене  обійми
І  зарийся  в  плече  змерзлим  носиком.
Що  нам  вітер-дивак?-
Просто  лютий  провісник  зими.
Я  тобі  прошепчу
Про  любов,  і  зігрію  так  подихом:
Тільки  ти  посміхнись
Й  просто  так  ти  мене  обійми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282709
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2011


Ненаписанное письмо

Кружится  осень  за  окном  -
Она  утихла  и  молчит,
И  неприступною  стеной
Моя  любимая  стоит.

А  тела  дивный  аромат
Меня  кружит,  уносит  вдаль,
Горячим  пламенем  свечи
Меня  лишь  жжет  моя  печаль.

Любви  на  встречу  я  в  глазах,
Не  испытать  мне  счастья  вновь,
И  между  нами  только  ночь,
А  наша    -  далеко  любовь.

И  я  молю  надежды  сон
Меня  куда-то  унести,
И  в  унисон  звучат  слова
Надежды,  Веры  и  Любви.

И  каплями  стучится  дождь,
А  сердце  бьется  ему  в  такт  -
Души  моей  немой  вопрос:
"Ну  почему  же  все  не  так?"

Но  нет  ответа  на  вопрос,
Лишь  только  ветра  вой  и  свист,
И  не  написано  письмо  -
Передо  мною  чистый  лист.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282702
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.09.2011


Осень золотая

Осень  золотая  лето  прогнала
И  с  холодным  ветром  счастье  унесла.

Было  нам  с  тобою  вместе  хорошо,
Но  со  зноем  лета  все  в  туман  ушло.

Все  упало  в  пропасть  времени,  а  мы
Вместе  оказались  пред  лицом  зимы.

Вспомню  поцелуи  -  сладкие,  как  мед,
И  душа  в  смятенье  с  головой  нырнет.

Как  могло  случиться,  что  прошла  любовь?
И  она,  наверное,  не  вернется  вновь.

Кр́ужатся  снежинки  над  мерзлой  землей,
Кр́ужатся  слезинки  над  моей  душой.

Это  ностальгия  о  весенних  днях,
О  горячем  солнце  и  твоих  губах.

Время  и  пространство  разделили  нас,
И  остался  в  прошлом  мед  в  твоих  устах.

Пусть  весна  приходит  и  уходит  вновь,
Но  всегда  я  помню  первую  любовь.́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282424
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.09.2011


Монолог Гамлета (To be or not to be…)

Що  ж,  бути  -  чи  не  бути:  ось  питання;
Бо  що  шляхетніше  -  страждати  мовчки,
Весь  час  терпіти  долі  зазіхання,
Чи  проти  бід  у  руки  зброю  взяти
Й  покласти  їм  кінець?  Заснуть  навіки,
І  більш  нічого.  В  сні  скінчиться  все:
Й  турботи  вічні  і  сердечні  муки,
Які  терзали  тіло;  Цей  кінець
Бажав  би  кожний.  Назавжд́и  заснути,
І  бачити  лиш  сни,  і  серед  першкод
До  смерті  вірний  шлях  знайти.
Вона  від  суєти  звільнити  мусить  нас,
І  дасть  нам  спокій.  Лише  ця  надія
Серед  марнот  життя  тримає  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2011


Gaudeamus (Студентський гімн)

Веселіться  юнаки,
Поки  в  силі  спокій.
Після  юних  літ  щасливих
І  старості  літ  тужливих  
Будете  глибоко.

Швидко  вік  минає  наш  -
Мало  ми  живемо.
Як  смерч,  наша  смерть  прийде,
Життя  наше  відбере,
І  ми  не  втечемо.

Хай  живе  наша  наука,
Хай  живе  професорат.
Хай  живуть  студенти  всі:
Схожі  хай  будуть  в  житті
На  квітучий  сад.

Хай  живуть  з  нами  дівчата,
Як  весняні  квіти.
Хай  будуть  в  цвіту  жінки,
Що  кохають  залюбки
Й  помагають  жити.

Хай  живе  наша  країна
Й  ті,  що  правлять  нами.
Хай  живе  студентське  братство,
Меценати  із  багатством,  
З  щедрими  дарами.

Хай  помре  усякий  біс,
Що  завждав  нам  шкоди.
Щезне  хай  усякий  біль;
Згине  той,  хто  йде  на  бій
З  студентським  народом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2011


Хай удвох вже не гуляти ("We'll go no more a-roving" by George Gordon Byron)

Хай  удвох  вже  не  гуляти
Нам  до  півночі  -
В  світлі  місяця  кохатись
Не  будем  вночі.

Треться  шабля  в  міцні  піхви,
Серце  в  груди  -  вже
І  любов  затихне  ніжна,
Й  проминеться  все.

Хай  засвітяться  всі  зорі
Сяявом  очей  -
Не  кохатись  нам  ніколи  
В  темряві  ночей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2011


Я напишу сценарій…

Я  напишу  сценарій  -
Фантазіям  дам  простір:
В  головній  ролі  -  щастя,
А  в  епізодах  -  осінь.

Перегорну  сторінку,
Озвучу  текст  наж́иво,
Ще  -  вигадаю  казку,
І  сам  повірю  в  диво.

Розп́ишу  діалоги
Без  слів  -  лише  зітхання,
А  в  паузах  розставлю
Три  крапки  -  для  мовчання.

Я  запрош́у  розлуку
На  роль  антигероя,
А  щирості  й  любові  
Віддам  найкращі  ролі.

І  хай  не  світить  "Оскар"
Мені  за  ці  сюжети  -
Та  все  ж  пишу  сценарій
Й  люблю  -  це  моє  кредо...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2011


Експромт (За сприяння Галини К. ) ) )

Знаю  й  вірю-  варто  жити,
Як  лягають  під  перо
Мрії,  сни,  слова  привітні,
І  кохання  і  добро.
А  буває,  часом,  смуток
Зазирне  у  серце  десь  -
Прожену  його  далеко,
Бо  настане  новий  день.
І  розквітне  знов  Надія,
З  нею  Віра  оживе  -
Потону  я  в  своїх  мріях,
Що  чіпляють  за  живе.
Там,  у  щасті  і  в  Любові
Віднайду  забутий  рай:
Нам  простеляться  дороги,
Що  ведуть  за  небокрай.

P.S.Дякую,  Galkka,  за  натхнення.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2011


Ты…

Ты,          как  в  прекрасном,  во  сне,  
                 Вдруг  явилась  ко  мне
                 И  любовь  принесла,
                 Принесла  и  ушла.

Нет,      это  были  мечты,
                 Лишь  прекрасные  сны,
                 Лишь  прекрасный  дурман,
                 Отошедший  в  туман.

Я              вспоминаю  и  жду,
                 И,  надеясь,  люблю,
                 Жду,  не  знаю  -  чего,
                 Вспоминаю  ничто.

Пусть  я  люблю  только  тень,
                 Но  приходит  все  ж  день,
                 Ночь  в  изгнанье  идет,
                 А  любовь  не  пройдет.

Пусть  не  проходит  любовь  -
                 Возвращается  вновь
                 Ночь  с  своей  темнотой  -
                 И  опять  я  с  тобой.

Нет,      это  все  же  не  ты,
                 Это  только  мечты  -
                 Их  рождает  любовь,
                 Их  рождает  лишь  боль.

Боль,    ностальгия,  печаль  -
                 Безвозвратная  даль
                 Вновь  стоит  между  нас,
                 Навсегда  уж  сейчас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281776
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.09.2011


Печальная мелодия дождя…

Печальная  мелодия  дождя
Мне  песню  подсказала  написать,
Как  я  любил,  но  все  же  убежал
От  той  любви  другую  приласкать.

Печальная  мелодия  дождя
Мне  нагоняет  грусть-тоску  -
Я  не  забыл  прекрасные  года,
Я  не  забыл  чудесную  мечту.

Печальная  мелодия  дождя
Слезами  из  небес  все  льет  и  льет,
Играет  ветер  на  кларнете,  ну  а  дождь
Мне  каплей  о  стекло  лишь  песню  пропоет.

Печальная  мелодия  дождя
Лишь  о  тебе  напоминает  мне:
Я  вспоминаю  время,  когда  встретились  с  тобой,
Я  вспоминаю  о  счастливой  той  весне.

Печальная  мелодия  дождя  -
Но  не  услышу  больше  я  ее;
А  ведь  бродили  мы  когда-то  под  луной,
Но  счастье  потерял  я  все  ж  свое.

Печальная  мелодия  дождя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281773
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.09.2011


Розкажи мені…

Розкажи  мені  напівпошепки
Про  свої  потаємні  бажання,
Радій  зустрічам,  пий  вино  п"янке,
А  як  треба  -  не  стримуй  зітхання.

Ти  відкрий  мені  таємниці  всі,
Зачаруй  мене  диво-поглядом.
Ти  втопи  мене  в  морі  пристрасті,
Порятуй  від  обіймів  холоду.

Заспівай  мені  пісню  лагідну,
Що  проллється  від  серця  до  серця.
Прожени  печаль,  відпусти  тугу  -
Хай  вона  більш  до  нас  не  вернеться.

Ти  цілуй  уста  мої  жадібно,
Мов  востаннє,  втамуй  мою  спрагу,
Приголуб  мене  своїм  подихом,
Подаруй  до  кохання  наснагу.

Ти  порань  мене  гострим  лезом  мрій  -
Закарбую  у  серці  твій  погляд,
І  віддам  тобі  все  сторицею,
Тільки  була  б  ти  завжди  поряд.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2011


За межами безмежності 2

Не  сила  зупинитись
                                                             у  точці  неповернення,
Не  можу  не  дивитись
                                                               у  безодню  навкруги.
Так  легко  помовчати  
                                                               за  тарифом  без  обмеження,
Лиш  варто  дочекатись,
                                                                   як  розтопляться  сніги.

Без  остраху  вдивляюсь
                                                                     я  в  простОри  зоряні,
Із  пам"яті  стираю
                                                     всі  пекучі  почуття.
На  лінії  вогню  
                                             почуваюсь  надто  стомленим,
І  тобі  здаюсь,  
                                         без  бою  віддаю  своє  життя.

У  безвісті  думок
                                                 слова  не  мають  значення,
Коли  ми  тільки  вдвох
                                                               прокладаємо  маршрут,
По  зоряних  мостах
                                                       спішимо  у  пункт  призначення,
Зриваємо  там  банк  -
                                                           вириваємось  із  пут.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2011


Тим, хто читає мої вірші…

На  порозі  нового  світанку,
Як  туман  заколише  ніч  -
Я  Вам  серце  залишу  на  згадку
Переповнене  протиріч.

Подарую  я  Вам  мелодії  -
Може  радісні,  чи  сумні,
А  собі  залишу  пів-погляду
На  свої  кольорові  сни.

Я  віддам  просто  так  фантазії,
А  ще  дрібочку  почуттів,
Щоби  склалось  хороше  враження
Від  прочитаних  Вами  слів.

Ще  поділюся  з  Вами  смутком,
Що  проллється  п"янким  дощем,
І  радітиму  ледве  чутно,
Як  відчуєте  легкий  щем.

Поділюся  ще  з  Вами  радістю
Я  від  того,  що  просто  живу:
Як  закінчиться  зошит  списаний  -
Я  сторінку  почну  нову.

Я  Вам  душу  розкрию  повністю,
Залишу  собі  трішки  журби  -
Просто  так...  Це  якщо  не  відчуєте
Цих  рядків,  що  читаєте  Ви...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281393
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2011


За межами безмежності…

За  межами  безмежності
Знайди  забутий  рай,
Звільнися  від  залежності  -
Живи,  радій,  співай.

Прорвися  крізь  умовності
Холодних  сірих  днів,
Віддайся  невагомості
Нестримних  почуттів.

Ховайся  від  самотності
В  безликій  ти  юрбі,
І  не  здавайся  повністю  
В  полон  своїй  журбі.

Зривай  замќи  байдужості
І  пристрасно  кохай;
Із  книг  напийся  мудрості  -
Світ  заново  пізнай.

Відкрий  свою  свідомість  ти
Для  нових  відчуттів,
І  вирви  з  невідомості  
Потік  хороших  слів.

Ділися  ними  з  ближніми,
Їм  щиро  посміхнись,
Відчуй  погляд  Всевишнього  -
До  істини  торкнись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2011


Тільки поглядом, тільки дотиком…

Тільки  поглядом,  тільки  дотиком  Неможливо  вловити  суть.  Слова  -  сказані,  сни  -  розказані,  А  в  очах  -  почуття  цвітуть.  Тільки  Вірою  біль  долається,  Й  починається  новий  день.  А  ти  слухаєш  зачудовано  Ніжні  звуки  старих  пісень.  Все  проходить  і  все  минається  -  Залишається  лиш  печаль;  Тільки  спогади  залишаються  Про  далеку  безмежну  даль.  В  ній  Надія  десь  заблудилася  -  Зачарована,  та  жива.  Ох!  Як  важко  без  неї  жити  нам,  Та  все  ж  знаю  -  вернеться  вона.  Й  розцвітуть  навесні  знов  проліски,  А  сніги  потечуть  струмком,  І  по  душах  усіх  зневірених  Із  тріумфом  пройде  Любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281224
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2011


Уж всплыли воском…

Уж  всплыли  воском  погасшие  свечи,
И  ночь  одна  лишь  осталась  со  мной.
Я  вспоминаю  тот  паматный  вечер,
И  целовались  тогда  мы  с  тобой.
Все  это  было  в  мечтах  моих  нежных,
И  тихим  светом  мерцала  луна,
И,  будто,  счастье  осталось  навечно,
Но  лишь  один  я,  и  ты  лишь  одна.

     И  в  свете  тысячи  огней
     С  тобой  мы  вместе:  ты  и  я,
     И  радость  дней,  печаль  ночей  -
                       Судьба  моя.

Струна  гитары  всем  ласковым  звоном
Споет  мне  песню  о  грусти  ночей:
Как  мы  расстались  и  встретились  снова,
Нашли  друг  друга  при  свете  свечей.
Но  сердца  праздник  все  ж  длится  недолго,
И  вспоминаю  твои  я  глаза,
И  тихо  счастье  ушло  от  нас  снова  -
В  очах  прекрасных  явилась  слеза.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281223
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.09.2011


Над містом летить

Зачепи  свого  серця  тужливу  струну,
Пригадай  кожен  подих  і  кожну  весну.
Пригадай  те  кохання,  що  марилось  в  снах
І  вогні  незгасимі  у  твоїх  очах.

     А  над  містом  летить
     Ця  нездолана  мить,
     А  в  ній  -  щастя  й  печаль.
     Ти  ж  питаєш:"чому
     Я  забула  весну,
     Що  ховалась  у  твоїх  очах?"

Ти  не  вірила  в  те,  що  буває  любов,
Не  відчула  душі  полум"яне  тепло,
Ти  чекала  любові  й  не  знала  сама,
Що  навколо  панує  лиш  люта  зима.

Ти  не  вір  цим  зрадливим  й  непрошеним  снам,
Ти  не  вір  цим  чужим  і  холодним  світам,
Тільки  серцю  своєму  гарячому  вір,
І  роздмухай  вогонь,  що  у  ньому  горів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281079
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2011


За вікном

За  твоїм  вікном
Тихо  плаче  ніч
Перлами  зірок,
Що  летять  крізь  простір  вдалині.
За  втоїм  вікном  
Всі  кудись  спішать  -
Ти  ж  на  самоті
Загадаєш  тисячі  бажань.

                             Поглянь  в  вікно,
                             Торкнися  скла,
                             Відчуй  тепло
                             Там,  де  його  нема.
         І  за  вікном  побачиш  ти  казкові  сни,
         І  за  вікном  почуєш  ти  чужі  слова.
         Твоя  душа  прозоріша  від  скла,
         І  за  вікном  ти,  як  завжди,  одна.

За  твоїм  вікном
Помирає  день,
Й  воскресає  знов
Ніч  під  звуки  втрачених  пісень.
За  твоїм  вікном
Всюди  й  все  не  так,
Ти  ж  на  самоті
Відчуваєш  холод  злого  скла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2011


Хай ніч мине

Хай  ніч  мине
Безумним  зорепадом  снів;
Знову  сніг  впаде,
Вкритий  покривалом  твоїх  слів.
Серед  тисячі  мрій,
Чужих  облич  і  сірих  днів
Твоє  серце  живе
В  бездушній  вічній  самоті.

     Й  знову  на  самоті  -
     В  бездонних  снах
     Ти  живи  й  не  питай  -
     Чому  зима?
     Знай,  що  десь  на  землі
     Її  нема,  нема,  нема.

Хай  плаче  день
Сльозами  вічної  весни,
Ти  забудеш  усе
На  шляху  до  заповітної  мети.
Тільки  твоя  печаль
Нагадає  ночі  довгих  зим;
Твоє  серце  живе
В  безодні  білих-білих  снів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2011


Коханка дощу

Ти  втікаєш  з  розпечених  міст,
У  грозі  насолоду  шукаєш.
Ти  минулим  живеш  у-вісні,
Наяву  ж  майбуття  забуваєш.
Тебе  лагідні  краплі  дощу
Пестять,  наче  закохані  руки;
Ти  ж  холодна  до  них,  як  завжди,
І  вони  помирають  з  розлуки.

         Коханко  дощу.
         Кохання  відчуй,
         Відчуй  насолоду  і  муку.
         А  дощ  все  іде
         Благодаттю  з  небес  -
         Краплі  падають  на  твої  руки.

Ти  любила  купатись  в  грозу
І  раділа,  неначе  дитина.
Місто  взяло  тебе  у  полон  -
І  його  ти  навіки  рабиня.
Ти  втікаєш  з  розпечених  міст,
Але  знову  назад  повертаєш,
І  кайданів  цих  не  розірвеш,
Що  так  душу  в  оковах  стискають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2011


Хрусталь

Под  музыку  печальную  
Разбившийся  хрусталь
Иголками  рассыпался,
Упал,  и  лишь  печаль
О  бывшей  красоте  его
Все  шепчет  мне:"Как  жаль..."

Но  я  осколки  соберу,
Пусть  нестерпима  боль.
Я  вспоминаю  жизнь  свою,
И  слезы  льются  вновь:
Погибла  моя  первая
Хрустальная  любовь.

А  в  небе  солнце  зимнее  
Сиянием  слепит  -
Утихнет  боль,  и  кажется,
Что  горе  уже  спит,
Но  ждет  оно,  когда  хрусталь
Любви  будет  разбит.

Когда  опять  расстанутся
Влюбленные  сердца,
Когда  увидеть  не  смогу
Любимого  лица.
О,  Боже!  Когда  кончится
Сей  ужас  без  конца!?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280798
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.09.2011


Повернись

Тиха  зоряна  ніч
Над  землею  летить,
Бліде  сяяво  свіч,
І  нездолана  мить.

І  благає  душа:
"Повернись,  повернись."
Тільки  тиха  печаль  -
Як  згадаю  колись

Літні  сонячні  дні:
Чиста  радість  і  сміх,
І  вогні  запальні  
У  зіницях  твоїх,

І  солодкі  вуста,
Їх  незмінне  тепло,
Тільки  твоя  краса,
Тільки  наша  любов.

Все  змінилось  тепер,
Все  не  так,  як  колись,
Бо  з  тобою  ми  вже  
Назавжди  розійшлись.

Та  благаю  я  знов:
"Повернись  і  пробач"-
Хай  вернеться  любов,
Хай  забудеться  плач,

І  образа  важка;
Тільки  я  й  ти  -  удвох.
І  радіє  душа
Без  страждань  і  тривог.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2011


Когда-нибудь

Когда-нибудь,  когда-нибудь
Услышишь  звон  -  печальный  звон,
Но  будет  поздно  повернуть,
И  ты  уйдешь,  и  ты  уйдешь.

Но  вспомни  ты,  но  вспомни  ты
Свою  печаль  и  странствий  даль.
Ведь  ты  любил,  но  час  пробил,
И  ты  уйди,  и  ты  уйди.

Пускай  мечта,  пускай  мечта,
Твоя  мечта  уж  никогда
Не  сможет  жить,  но  быть-не-быть  -
Уж  не  вопрос,  уж  не  вопрос.

И  ты  уйдешь,  и  ты  уйдешь,
И  будет  дождь,  холодный  дождь,
На  землю  лить  и  слезы  пить
С  печальных  глаз,  с  печальных  глаз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280535
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.09.2011


Давно вже не діти

Коли  давно  вже  не  діти,
І  просто  й  щиро  любити,
Насправді,  зовсім  не  досить.
Рахуєм  дні  і  години,
А,  часом,  миті  й  хвилини  -
І  називаєм  це  -"досвід".

Все  продаєм,  все  купуєм,
І  почуттями  торгуєм
Частіше  оптом,  ніж  в  роздріб.
Та  краще  бути  -  як  діти,
Що  вміють  щиро  радіти.
Ну,  одне  слово  -"дорослі".

Забетоновані  душі  -
Ми  совість  "баксами"  глушим,
Та  топим  віру  в  дурмані.
Метал  розрізує  вени,
Рве  на  шматки  наші  нерви  -
І  де  воно  -  те  "кохання"?

Життя  мине  на  поверхні;
І  хай  нам  зовсім  не  легко
Забути  клопіт  щоденний.
Та  десь,  у  серця  глибинах,
Почуєш  крик  журавлинний
Й  пізнаєш  слово  -  "прощ́ення".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2011


Помню…

Помню,  как  с  тобою  в  детстве  мы  играли  -
Красоты  твоей  я  все  не  замечал.
Проходили  годы  -  взрослыми  мы  стали,
И  любовь  к  тебе  я  наконец  познал.

Ты  была  лишь  другом  -  верным  и  надежным,
И  с  годами  дружба  крепла  и  росла.
Было  мне  в  то  время  все  понять  так  сложно  -
Почему  с  футбола  с  парнем  ты  ушла.

За  тобой  все  чаще  парни  увивались,
И  все  реже  с  нами  оставалась  ты.
На  гитарах  парни  песенки  играли,
И  готовы  были  за  тобой  идти.

Внешне  был  спокоен,  хоть  душа  страдала  -
Все  больнее  было  видеть  мне  тебя.
Поцелуем  нежным  ты  поцеловала,
Подарив  подарок  в  день  рождения.

И  с  тех  пор  не  смог  уж  чувств  своих  скрывать  я,
И  тебе  признался  я  в  своей  любви,
Но  в  ответ  на  это  ты  лишь  рассмеялась
И  сказала  тихо:"Мальчик,  подрасти..."

Три  года  прошло  уж  -  нам  уже  семнадцать,
Для  тебя  все  так  же  мальчик  я  еще,
Ну  а  ты  со  взрослым  в  длинном  белом  платье,
Нежно  улыбаясь,  под  венец  идешь.

P.S.Ну  очень  старое  стиховоренье.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280127
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.09.2011


Правда й істина

Нажаль,  в  житті  так  повелось
На  протязі  віків,
Між  істиною  й  правдою
Триває  смертний  бій.

І  мінами  застелена
Нейтральна  полоса,
Та  плачуть  над  загиблими
Печальні  небеса.

Бо  правда  є  у  кожного
Єдина  і  своя,
А  істина  -  незвідана,
Незаймана  земля.

Бо  правда  -  це  розпусниця,
Що  зваблює  усіх,
Повія  нерозбірлива,
І  людства  смертний  гріх.

А  істина  -  нескорена:
Безправна,  та  свята;
Окутана  кайданами,-
Та  вільна  і  жива.

І  хай  грішить  на  неї  люд,
Що  істина  в  вині,
Та  всеж-таки  ніхто  її
В  хмілю  не  зрозумів.

За  правду  ж  завжди  легко  так
І  вкрасти,  і  убить,
Та  не  знайдеш  ти  істини
Допоки  будеш  жить.

Бо  істина  -  незаймана,
Незвідана  земля,
А  правда  -  так  ведеться  все  ж,
У  кожного  своя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280002
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2011


Наша правда

Не  в  пафосних  промовах  наша  правда  -
В  них  не  повірять  ті,  що  прийдуть  після  нас;
Та  тільки  в  справжніх  вчинках  наше  завтра,
І  їх  судити  зможе  тільки  час.

Не  в  сталі  чи  булаті  наша  сила,
Хоч  ми  не  раз  ставали  до  борні.
Та  кожен  з  нас  -  це,  перш  за  все,  Людина,
І  сам  -  господар  в  власному  житті.

Не  наша  доля  -  бути  меншим  братом,
Бо  ми  нащадки  древньої  Русі,
І  Україна  -  наша  рідна  мати:
Не  зрадьмо  ж  бо  священної  землі.

І  наше  щастя  геть  не  в  закордонах,
Де  мільйони  наших  земляків
Шукають  кращу  долю  у  неволі,
І  так  триває  протягом  віків.

І  не  в  розколах  й  смутах  наше  завтра,
Бо  ми  це  все  проходили  не  раз,
А  в  єдності  народу  -  наша  правда,
І  Україна  житиме  в  віках.

А  наше  щастя  -  в  посмішці  дитини,
Що  завтра  тільки  з"явиться  на  світ,
Бо  це  маля  -  майбутнє  Батьківщини,
Яке  продовжить  чиїсь  давній  рід.

А  наша  доля  -  сильна  Україна  -
Ми  посмішками  завоюєм  світ:
Достойні  діти  вільної  країни,
Надія  нації  і  Батьківщини  цвіт.

А  наша  сила  -  в  чарівній  зернині,
Що  із  землі  колоссям  проросте;
А  наша  правда  -  у  простій  людинні,
Що  це  колосся  серцем  береже.

Я  вірю  й  знаю:  правда  наша  в  тому,
Що  Україна  скоро  розцвіте;
Й  цвістиме  вічно  в  радості  й  любові  -  
Я  так  благаю  Господа  про  те.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279860
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.09.2011


Колись зустрінемось ми знов…

Колись  зустрінемось  ми  знов,
Постоїмо,  помовчимо;
Зустрінусь  поглядом  з  тобою
І  скажу  щось  незначуще.
Роки  пройдуть,  а  ти  така  ж
Красива  будеш,  мов  міраж;
Згадаю  юність  з  гіркотою
Й  хвилини  радості.

Я  так  хотів,  щоб  ти  мене
Кохала  з  ніжністю,  та  все
Складається  не  так,  як  хочу,
Й  любов  моя  самотня.
Мій  ворог  -  пам"ять,  друг  -  дурман,
І  забуття,  а  все  -  обман,
І  тільки  довгі-довгі  ночі,
Та  відчаю  мого  безодня...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2011


Менестрель

Обличчя  припорошене,
Гітара  на  плечі,
А  в  рюкзаку  поношенім  -
Мелодії  й  вірші.

Там,  за  плечима  спогади,
Що  зіткані  з  пісень  -
Безмежними  дорогами  
Мандрує  менестрель.

І  день  за  днем  міняються
Вокзали  і  міста  -
Лиш  путь  одна  кінчається,
Вже  нова  йде  верста.

В  одну  весну  сплітаються  
І  літо,  і  зима,
Й  ніяк  не  пригадаються  
Коханок  імена.

Щодня  в  нову  закоханий
Він  музу  чарівну,
Що  в  вічі  так  захоплено    
Заглядує  йому.

Щодня  з  новими  друзями
Впивається  вином,
І  клятви  в  вічній  вірності
Лунають  за  столом.

А  зранку  хміль  розвіється,
Й  розхристана  душа
Новим  знайомствам  й  враженням
Назустріч  поспіша.

Не  стримає  зітхання  він
І  втопить  біль  в  вині  -
З  минулим  попрощається
Для  зустрічей  нових.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279548
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2011


Меланхолія

За  вікном  плаче  небо  осіннім  дощем
І  малює  на  склі  візерунки  чудесні,
А  у  мріях  панують  лиш  смуток  і  щем,
І  зітхають  анѓели  десь  там,  в  піднебессі.

Листя  в  парку  танцює  мазурку  і  вальс,
Одягнувши  багряну  свою  уніформу;
Вітер  в  кронах  оголених  грає  нам  джаз
На  перкусії  хвиль  п"ятибального  шторму.

Хмари  темні  розбавлять  небесну  блакить,
І  добавлять  печалі  в  веселу  палітру;
Промінь  сонця  між  ними  проб"ється  на  мить,
І  торкнеться  до  серця  ця  крихітка  світла.

Це  останнє  тепло  донесу  до  весни,
Берегтиму  й  плекатиму,  наче  востаннє...
За  вікном  плаче  дощ...  За  вікном  холоди...
Меланх́олія...  Осені  тайна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2011


Признание

Как  свет  от  луны,
Мне  дороги  сны
И  мечты  о  тебе,
Мой  друг  единственный.
Забыть  не  могу
Любовь  я  свою,
И  блуждает,  как  тень,
Мой  взгляд  неистовый.

Как  ты  далека  -
Пройду  сквозь  века,
Сквозь  минуты  и  дни
К  тебе,  любовь  моя.
Взлечу  к  облакам  
И,  птицею  там,
Прилечу  я  к  тебе,
Моя  любимая.

И  вдаль  улетит  
Корабль  любви,
Где  я  для  тебя
Пропою  о  Вечности.
При  свете  свечей,
Как  призрак  ночей,
Иль  как  рыцарь  любви,
Поклянусь  я  в  верности.

Как  ночи  длинны  -
Короткие  сны
Мне  не  смогут  помочь,
Чтоб  мог  забыться  я.
Я  встречи  ищу  -
Сказать,  что  люблю,
И  опять  зазвучит  
Струна  забытая.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279308
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.09.2011


Коли стираються прекрасні почуття…

Коли  стираються  прекрасні  почуття,
Й  добро  і  зло  зливаються  в  єдине  -
Тоді  прекрасних  рицарів  шукаю  я,
Що  в  справедливість  подають  надію  й  віру.

Коли  вогонь  у  серці  запальний,
І  не  боїться  він  проклять  й  гоніння,
Й  страждає  серце  від  блакитних  мрій  -
То  це  лише  життя,  все  інш  -  жевріння.

Коли  добро  перемагає  зло,
І  правда  в  серці  торжествує,
Та  вічним  залишається  тепло,
Тоді  лиш  розумію,  що  живу  я.

Коли  кохання  вічні  почуття
Дають  мені  наснагу,  щоб  творити  -
Тоді  я  розумію  сенс  буття
Й  з"являється  бажання  вічно  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279306
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.09.2011


Я заблукав у снах…

Я  заблукав  у  снах,
Що  сняться  в  самоті,
І  у  своїх  думках,
Та  й  у  своїй  душі.

Я  так  чекав  весну,
Чекав  її  тепло,
Хотів  тебе  одну,  
Та  щастя  не  було.

Любові  не  було,
Лише  одна  печаль,
І  з  вітром  віднесло
Мрії  мої  у  даль.

І  долю  я  благав
Зустріть  тебе  ще  раз
Серед  зелених  трав,
Де  сонце  ніжить  нас.

Я  так  чекав  грозу  -
Мене  омиє  дощ,
Забуду  я  красу
Зими,  снігів,  порош.

Я  запалю  вогонь,
І  запалає  він
Серед  моїх  долонь,
Що  огортає  дим.

Я  запалю  любов,  
Коли  тебе  знайду,
І  вона,  може,  знов
Прин́есе  нам  весну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2011


Немой вопрос…

Немой  вопрос  -  немой  ответ:
Сегодня  любишь,  завтра  -  нет;
Живешь  сегодня,  но  не  знаешь,
Что  важен  лишь  один  момент.

В  душе  твоей  -  и  день,  и  ночь;
И  гонишь  ты  печали  прочь,  
И  счастье  ищешь,  но  напрасно:
Не  знаешь  -  как  себе  помочь.

Ты  бодрствуешь  во  время  сна,
О  жизни  мыслишь  допоздна,
Но  ничего  тебе  не  надо  -
Лишь  выпить  горечь  всю  до  дна.

И  сетуешь  вновь  на  судьбу,
Что  не  похожа  на  мечту  -
Одно  лишь  разочарованье
В  рутине,  серости,  быту...

Спокоен  твой  бездумный  взор  -
Ну  что  же  -  неплохой  актер;
И  ты  гордишься  тем,  что  бурю
В  душе  унял  -  и  нету  слов.

И  будешь  долго  вспоминать,
И  сожалеть,  что  ты  опять
Прожить  не  сможешь  те  минуты,
Когда  бездушья  не  унять.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279101
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 07.09.2011


Летучий Голландец

Летучий  Голландец  блуждает,  как  ветер,
В  бескрайних  просторах  морей,
И  в  этих  скитаньях  ему  не  увидеть
Далеких  портовых  огней.

Покой  ему  снится,  но  жизнь  так  жестока,
И  в  Вечность  уносится  путь,
Он  просит  пощады,  но  голос  далекий
Все  шепчет:"О  мире  забудь..."

Летя  сквозь  невзгоды  и  бури  лихие,
Сражаясь  с  волною  морской,
Несет  он  сквозь  время  тяжелое  бремя
Судьбы  неизбежной  и  злой.

Такой  одинокий,  такой  беззащитный,
Но  лик  его  внешне  суров:
И  рифы,  и  скалы  хотят  неуемно
Разбить  его  хрупкий  остов.

Прибрежные  мели  никак  не  сумели
Его  наповал  поразить,
И  злые  стихии  всегда  отступают,
Когда  ему  хочется  жить.

Но  это  скитанье  когда-нибудь  все  же
Ему  до  конца  надоест,
И  днище  морское  его  к  себе  примет,
А  мачты  послужат  за  крест.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278926
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.09.2011


Люблю…

"Люблю"  -  шепоче  тобі  осінь,
Й  пожовклим  листям  падає  до  ніг.
Поклич,  і  я  прийду,  як  схочеш,
І  лиш  один  між  нами  нездійсненний  гріх.

"Люблю"  -  зима  порошею  засипе,
І  заморозить  щирі  почуття,
Та  знов  прорветься  крик  із  криги:
"Люблю,  бо  ти  -  моє  життя."

"Люблю"  -  весна  розкриє  знов  повіки,
І  розцвітуть  сади,  та  знаю  я  -
Мені  ніколи  не  забути
До  тебе  ніжні  почуття.

"Люблю"  -  гром́ами  крикне  літо,
Й  грозою  змиє  всі  мої  пісні,
І  лиш  єдине  пам"ятатиму  довіку  -
"Люблю",-  бо  ти  -  це  мої  сни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278924
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2011


Бабине літо

Сонячні  промінчики
Залоскочуть  в  носі,
І  жовтіє  листячко  -
Це  вже,  певно,  осінь.

Налилися  яблуньки
Стиглими  плодами,
Вітерець  розхристаний
Грається  гілками.

Р́анками  вже  холодно,
І  останні  грози
Сповіщають  пристрасно  -
Скоро  вже  морози.

Павутинки  радісно
Заплелись  в  волосся  -
Бабиного  літечка
Вони  срібні  коси.

Пташечќи  збираються
Зграями  у  вирій.
Квітнуть  по-під  місяцем  
Поцілунки  щирі  -

То  дівчата  весело
До  вінця  готуються,
І  за  тими  любощами
Сміх  веселий  чується.

Сонечко  всміхається
І  лоскоче  в  носі.
Та  жовтіє  листячко  -
Це,  напевно,  осінь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278724
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.09.2011


(Не) віртуальна реальність

У  світі  файлів-ілюзій
               І  надшвидких  технологій
               Сказати  "стоп"  собі  мусиш,
               І  зупинитись  хоч  трохи.

               Змір́яєм  пульс  в  гігабайтах:
               Серцебиття  -  як  мотори,
               Реальний  світ  -  це  флеш-карта,
               І  павутина  навколо.

Пройдуся  завтра  вранці  босоніж  по  росі,
Душею  посміхнуся  цій  вранішній  красі,
Із  джерела  нап"юся  цілющої  води,
А  потім  знову  й  знову  ходитиму  сюди.
В  запалі  назриваю  я  квітів  польових  -
Веселих  і  яскравих,  пахучих  і  живих.
Скупаюся  у  річці,  поніжусь  на  траві,
І  сонцю  поклонюся  за  теплі  літні  дні.

               Як  грім  вриваються  звуки  -
               Мій  ворог-брат  електронний,
               Немов  вмирає  з  розлуки:
               Пора.  Беру  телефон  я.

               Кардіограма  екрану
               Повідомляє,  як  данність,
               І  посилає  сигнали:
               Пора  вертатись  в  реальність.

А  десь  грозою  небо  вмивається  гарненько,
Щоб  стало  веселіше  й  чистіше  навкруги.
Он  ніжиться  на  сонці  Мурлика  -  кіт  сіренький,
А  гусочка  веде  своїх  маляток  до  води.
І  соловей  щебече  свою  чарівну  пісню,
Аж  вітер,  закохавшись,  заслухався  і  стих.
П"янкий  запах  живого  ял́инового  лісу...
Як  хороше  навколо  -  так  хочеться  цвісти.

               Знов  сервер  будить  свідомість,
               Клавіатура  до  бою:
               Прийшло  вам  N  повідомлень...
               Пора.  Прощаюсь  з  собою.

               Виходить  розум  за  межі,
               Наказ  природи,  як  данність  -
               І  віртуалні  мережі  
               Я  перетворю  в  реальність.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278722
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.09.2011


Музыка ночи

С  деревьев  голых  падает
Осенняя  листва,
И  кажется  -  моя  печаль
Осталась  навсегда.

Холодный  дождик,  ветренный,
Слезами  с  небе  льет,
А  людям  ночь  своим  крылом
Забвенье  принесет.

А  в  городе  зажглись  огни,
Как  звездочки  в  ноч́и,
И  виден  лишь  в  одном  окне
Огарочек  свечи.

И  музыка  печальная
Из  этого  окна
Мелодией  прекрасною  
Взлетает  в  небеса.

Луна  -  бледна  и  грустная
Над  городом  летит,
Ну  а  в  ее  сиянии
Рождаются  мечты...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278546
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.09.2011


Лунная мелодия

Струна  гитары,  плача  и  звеня,
Затихла  на  высокой  ноте,
И  солнце  сумрачного  дня  
Подавит  все  желанья  плоти.

Мелодия,  придуманная  мной,
Разбудит  сон  осенней  ночи,
Луна  с  короной  золотой  
По  небу  катится,  а  впрочем...

То  -  не  луна,  а  лишь  печаль  моя,
И  Вечность  лишь  вниманья  ст́оит:
Не  различить  в  ней  ночи,  дня  -
Одно  блаженство  душу  кроет.

Струна  гитары,  плача  и  звеня,
Поет  созвучно  песне  ветра,
И  та  гитара  -  жизнь  моя:
Поет  она,  восстав  из  пепла.

Передо  мною  тысячи  дорог;
Души  перебирая  струны,
И  с  болью  преступив  порог  -
Я  расстаюсь  с  мечтою  лунной.

Ну  а  в  других  остались  все  сердца...
И  кровь  моя,-  но  я  не  дрогну,
И  в  ожидании  конца
Иду  я  лишь  одной  дорогой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278545
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.09.2011


Тобі…

Коли  пройдуть  печалі  і  тривоги,
І  все  навколо,-  наче  тихий  рай,
В  одну  зійдуться  наші  дві  дороги,
Й  в  коханні  ми  полинемо  у  даль.

Хай  плаче  осінь  слізними  дощами,
Та  пісня  ллється  з  вуст  п"янких  твоїх,
Розлука  наша  бродить  за  горами,
Й  веде  нас  щастя  в  тисячу  доріг.

Я  прокидаюсь  рано  на  світанні,
Й  тобі  зриваю  квіти  у  саду,
І  так  боюсь  я  втратити  кохання,
Бо  вже  до  тебе  шляху  не  знайду.

І  я  милуюсь  чистими  очима,
Й  страждаю  так,  коли  у  них  печаль,
Як  пережить  нам  довгу  сніжну  зиму,
Бо  заметілі  украдуть  кохання  рай.

Ти  підійдеш  до  мене  тихо-тихо,
І  скажеш  ніжно:"Милий,  не  сумуй!
Нас  оминуть  і  горе  й  чорне  лихо,
І  лиш  любов  до  себе  ти  відчуй".

І  ти  цілуєш,  й  ніжно  обіймаєш  -
Ми  летимо  на  крилах  наших  мрій.
"За  що  мене  ти  сильно  так  кохаєш?"
"Бо  знаю  я,  що  Вічність  -  погляд  твій!.."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2011


Я вже не вірю

Десь  за  обрій  сідає  сонце,
Випливає  з  туману  ніч,
А  над  горами  лине  осінь,
І  загасло  сяяво  свіч.
В  світлі  місяця  тінь  на  стінах
Моїх  спогадів,  моїх  мрій  -
Ностальгія,  печаль  осіння
Десь  глибоко  в  душі  моїй.

       Я  вже  не  вірю  у  твої  слова,
       Ні  в  погляди  гарячі,  й  без  любові;
       Давно  забув  усе,  про  що  казала  ти,
       Й  між  нами  лиш  безодня  самоти.

Вечір  сутінками  ласкає  
Одиноку  мелодію  сну,
А  у  небі  блукають  хмари,
Проганяючи  геть  весну.
Ця  весна  у  душі  розквітла,
Та  загасла  моя  любов:
Все  розвіяв  осінній  вітер  -
Не  засяє  кохання  знов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2011


Коли не треба слів

Колись  приходить  час,
Коли  не  треба  слів,
І  тільки  водоспад
Незмінних  почуттів,
Як  дощ,  нахлине.
Й  здається,  що  душа
У  небесах  летить,
І  думаєш  одне:
Що  ця  щаслива  мить
Ніколи  не  загине.

Та  думкою  ніколи
Не  скажеш  про  бажання,
Й  шукаєш  знов  слова,
Щоб  виразить  кохання;
І  знов  зникає,
Й  ховається  в  глибинах
Стражденної  душі
Твоя  печаль  щаслива,
І  тільки  лиш  вірші  
Із  серця  виринають.

Та  як  би  ти  хотів
Вернутися  ізнов
У  ту  щасливу  мить,
Де  тільки  лиш  любов...
Та  все  минає  -
І  бачиш  ти  у  сні
Відлуння  тихих  днів,
Й  вона  скаже  тобі:
"Мені  не  треба  слів  -
Я  й  так  тебе  кохаю..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2011


Слова і почуття

У  тираді  розчавлених  відчаєм  фраз,
Що  ховають  у  холоді  теплі  слова,
Зазвучить,  і  лунатиме  тільки  для  нас
Мова  серця,  неначе  гітари  струна.

І  невпинно  волатиме  мовчки  душа,
Й  сумуватиме  серце  за  тим,  що  було...
Не  побачу  я  сльози  у  твоїх  очах,
Бо  мене  там  не  буде,  лиш  твоє  тепло

Ти,  як  завжди,  даруєш  лиш  тільки  йому,
І  не  треба  зізнань  і  надуманих  слів,
Бо  ти  знову  прокинешся  з  гарного  сну,
І  поринеш  у  відчай  своїх  почуттів.

Хай  нам  добре  було  в  мерехтінні  зірок,
Коли  місяць  виблискував  тільки  для  нас,
Та  зберися  з  думками,  й  зроби  лише  крок
У  минуле  -  до  теплих  і  сонячних  фраз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2011


У небі зорі тихо сяють…

У  небі  зорі  тихо  сяють  -
Радіє  лагідна  душа,
Вогнем  твої  уста  палають,
Та  спокій  серце  залиша,
Бо  ми  прощаємось  з  тобою
І  проклинаємо  цю  долю,
Що  нас  з  тобою  розлуча.

Ми  пригадаємо  цілунки  -
Коротку  насолоди  мить,
Кохання  нашого  дарунки,
Що  у  серцях  навік  горить;
Та  нам  не  бути  більше  разом,
Бо  у  очах  твоїх  образа,
Й  душа  ридає  та  болить.

Милуюсь  я  прекрасним  станом
І  лагідним  тремтінням  пліч;
За  обрієм  з"явився  ранок  -
То  вже  пройшла  кохання  ніч.
Коли  розвіються  тумани,
То  зрозумієм,  що  з  обманом
Ми  залишились  віч-на-віч.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2011


Діти втраченої долі

Ми  -  діти  втраченої  долі,
В  тумані  розчинивсь  наш  ідеал,
Навколо  нас  лише  неволя
Думок  нечесних,  почуттів  обман.

А  ночі  -  довгі,  наче  думи,
І  сни  прекрасні  у  душі  блукають,
Й  вона  втікаючи  від  суму,
Споќою  й  радості  шукає.

А  сніг  лапатий  падає  із  неба,
Вогні  далекі  в  маревах  горять,
Й  слова  нечесні  і  ганебні
Із  вуст  в  уста,  як  смерч,  летять.

І  голос  лине  із  криниці  -
Вода  холодна,  крижана;
Мечів  і  списів  чорна  криця
В  щити  вдаряється,  немов  луна.

А  Сонце  чорне  над  Землею
Промінням  палить  все  навколо,-
Воно  вінчається  з  Зорею,
Й  єднає  їх  магічне  коло.

І  вічні  знаки  Зодіака
Зітруться  з  пам"яті  людини,
Не  буде  більше  Риби,  Рака,
Застигне  в  мраморі  сузір"я  Діви.

І  тільки  катаклізми  долі
Мене  з  тобою  поєднають,
І  буде  щастя  в  нас  доволі,
І  в  небі  райдуга  засяє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278108
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.09.2011


Ти не побачихш моїх сліз…

Ти  не  побачиш  моїх  сліз  -
Вони  не  ллються  задарма;
Ти  не  відчуєш  моїх  рук,
Бо  їх  давно  уже  нема.
Отак  біжить  за  роком  рік,
І  вже  ступила  на  поріг
Така  неждана,  та  твоя  зима.

Поклич  мене  -  я  не  прийду
І  залиш́усь  на  самоті;
Весь  час  чекатиму  весну,
І  пригадаю  теплі  дні,
Як  сонце  зігрівало  нас,
Та  сумувати  вже  не  час,
І  я  в  дорогу  знову  йду.

Куди  ж  дорога  заведе?-
Не  знаю  я,  й  не  знаєш  ти.
Та  завжди  бачити  тебе  
Не  зможу  я  у  самоті.
Як  за  вікном  з"яв́иться  ранок,
Надії  нашої  світанок  -
Згадаю  я  всі  наші  дні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2011


Ніч пройде…

Ніч  пройде,  настане  ранок
Й  покладе  бажанням  край;
Я  любив  тебе,  кохана,
Та  сказав  лише  "прощай".

Сонце  сходить,  віє  вітер  -  
Ти  просила  :"Не  кидай!"
Дарував  я  тобі  квіти,
А  тепер  сказав  "прощай".

Вже  розвіялись  тумани,
Зникла  вранішня  зоря,
Та  розлука  поміж  нами,
Хоч  кохаю  тебе  я.

Як  прийшла  до  нас  розлука,
Ти  благала:"Почекай."
Але  я  тебе  не  слухав,
І  сказав  лише  "прощай".

Коли  зникне  біль  образи  -
Повертайся  і  кохай:
Я  прийму  тебе  одразу  
І  не  скажу  більш  "прощай".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2011


Волки воют на луну

Волки  воют  на  луну,
Ночь  готовит  всех  ко  сну,
Но  не  спится  все  же  мне  -
Что-то  чудится  во  тьме.

Промелькнул  где-то  огонь,
Снег  упал  мне  на  ладонь,
Ярко  вспыхнула  звезда
И  погасла  навсегда.

Это  ночь  своим  крылом
Землю  спрятала  под  злом  -
Не  пробиться  сквозь  туман
Злых  убийств  и  черных  драм.

Вьюга  воет  -  вещий  сон:
Конь  несется  под  седлом,
Это  землю  кроет  тень  -
Не  наступит  больше  день.

Не  наступит  вновь  рассвет,
И  уж  только  лунный  свет
Будет  нам  сиять  в  ноч́и,
И  огарочек  свечи.

Вот  идет  двуногий  волк,
Смерть  несет  с  собой  и  рок,
Вдруг  погибнет  человек
Не  дожив  свой  долгий  век.

Черти  унесутся  в  ад,
Душу  там  его  сварят,
И  поджарят  на  костре
За  грехи  все  на  земле.

Где-то  там  идет  война,
Лишь  она  одна  нужна,
Пусть  как  мухи,  люди  мрут  -
Легче  дышится  вокруг.

Там  бушует  океан  -
Мореходов  он  сожрал
Вместе  с  сотней  кораблей  -
Что  ж,..  пускай,..  так  веселей...

Мечется  в  огне  вода:
Разбежались  кто-куда,
В  прятки  с  смертью  не  играй,
А  скажи  друзьям  прощай.

А  в  параде  всех  планет
Нашей  и  подавно  нет:
Мирный  атом  унесет  
Прах  ее  от  всех  невзгод.

А  пока  еще  чума
Косит  всех  подряд  сплеча...
Заболтался  я  в  бреду,
Лучше  я  плясать  пойду

Танец  смерти  под  луной
Сумасшедший  и  чумной.
Все  забудут  обо  мне,
Только  я  сгорю  в  огне...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277707
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.08.2011


Ніхто не знав…

Ніхто  не  знав,  як  вмерла  моя  мрія,
Як  знову  відродилася  вона;
Як  я  чекав,  страждав  в  своїй  бездії,
Й  на  поклик  серця  вперто  незважав.

Тепер  одна  -  ти  плачеш,  ти  радієш,
Ти  вже  не  та,  як  рік  тому  була,
Та  все  одно,-  так  само  серце  мліє,
Ізнову  не  знахожу  я  слова.

Твоє  волосся  -  наче  хвилі  моря,
Бездонні  очі  -  ніжність  і  краса,
Вуста  прекрасні  тихо  щось  говорять,
Та  я  не  чую  -  слухає  душа.

Бо  я  милуюсь  вродою  твоєю,
І  забуваю  про  усе  в  житті,
І  наче  я  лечу  понад  землею,  
Й  зриваю  квіти  щастя  золоті.

Любов  моя,  прошу  тебе,  благаю,
Ти  серця  жар  коханням  запали,
Моєю  будь,  бо  я  тебе  кохаю,
Як  сонце  любить  подихи  весни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277704
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2011


Ночь уходит…

Ночь  уходит,  и  солнечный  день
Согевает  меня,-  я  не  знаю:
Будто  бродит  за  мной  моя  тень,
Иль  печаль  за  туман  уплывает.

Я  рукой  коснусь  чаши  вина,
Пригублю  с  нее  счастья  живого;
И  печаль  -  не  печаль,  лишь  зима
Молвит  голосом  снега  немого.

И  весна  мне  приснится  в  ноч́и  -
Я  вернусь  к  ней  усталый,  с  дороги,
Чиркну  спичкой,  зажгу  три  свечи  -
Все  ж  светло,  хоть  и  света  немного.

Воск  расплавленный  капает  вниз;
Застывает,  как-будто  бы  спяще,
Пламя  свеч,  словно  те  -  моя  жизнь
В  прошлом,  будущем  и  настоящем...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277582
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.08.2011


Спогад

Проходить  час,  проходить  час,
І  тихо  котиться  сльоза,
І  вічність  в  них,  в  твоїх  очах  -
Тепер  розлука  поміж  нас.

Пройде  усе,  пройде  усе,
І  ніжним  подихом  вітрів  
Розвіються  всі  чари  снів,
А  нас  удалеч  віднесе.

І  знову  я,  і  знову  я
До  тебе  лину  у  думках,  
Й  тебе  шукаю  у  світах,
Хоч  знаю  -  ти  вже  не  моя.

І  лиш  печаль,  і  лиш  печаль
Тужливо  в  серце  зазирне,
І  тільки  в  серці  промайне
Кохання  ніжна,  тиха  даль.

Це  все  було,  це  все  було,
Та  промайнуло,  як  любов,
Щастя  моє,  і  тільки  знов
Я  згадую  твоє  тепло.

І  тиха  ніч,  і  тиха  ніч,
Як  спогад  про  прекрасні  дні,
Весь  час  нагадує  мені
Про  наше  щастя  віч-на-віч.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2011


Осенний лист

В  тишине  осенних  дней
Листья  падают  с  ветвей,
И  в  танце  они  кружатся
Над  мерзлою  землей.
Их  любовь  еще  жива,
В  ветре  слышатся  слова:
"О,  сколько  можно  мучиться,
Летая  над  землей."

Вот  один  прилип  к  окну  -  
Мне  он  в  душу  заглянул,
И  вместе  мы  заплакали  
Над  гаснущей  судьбой.
То,  что  будет  -  все-ж  пройдет,
Снег  на  землю  упадет,
Укроет  белой  скатертью
Забытую  любовь.

А  пока  осенний  дождь,
Холодеющий,  как  дрожь,
Все  падает  и  падает
печалью  с  облаков.
И  деревья,  как  душа,
Открывают  неспеша
Свои  одежды  рваные  
И  раны  от  оков.

В  ветвях  слышится  их  стон,
И  похоже  все  на  сон,
Но  будет  пробуждение,
Когда  придет  весна.
Где  бы  ни  был  и  когда  -
Вспоминаю  я  всегда
Немое  откровение
Последнего  листа.

И  как  лист  летаю  я
В  облаках  -  мечта  моя
Уж  никогда  не  сбудется,
И  снова  я  один.
Мне  бы  жизнь  дала  сполна
Все,  чего  душа  полна,
Но  время  пусть  рассудит  нас  
В  дыханьи  вечных  зим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277337
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.08.2011


Давай пограємось

Давай  пограємо  в  слова  -
Їх  понанизуєм  в  намисто,
І  ніби  зовсім  ненавмисно,
З  намиста  виросте  стіна.

Ми  заримуєм  чорне  й  біле;
Добро  і  зло;  вогонь  і  лід.
Помовчимо  про  наболіле,
Й  кричати  будем  на  весь  світ
Про  те,  що  бачимо  навколо,
Про  найгостріші  відчуття,
Про  те,  що  завжди  і  ніколи,
І  про  минуле  й  майбуття.

Давай  відчуємо  слова  -
І  загрубілі,  і  тендітні,
А  часом  гострі,  чи  привітні  -  
Давай  повіримо  в  слова.

Давай  пограємо  в  любов  -
Розпалим  пристрасні  бажання,
Пірнемо  в  глибину  кохання,
З  буденних  вирвемось  оков.

З  тобою,  ніжная  вакханко,
Такою  грішною  й  палкою,
Кохатись  будемо  до  ранку,
А  як  проб"ється  сонця  промінь
Через  туману  сірі  штори  -
Заснемо,  обійнявшись  міцно,
Й  не  відпущу  тебе  ніколи,
До  себе  пригорнувши  тісно.

Давай  відчуємо  любов,
І  хай  нам  скажуть,  що  ми  грішні,
А  нам  від  того  стане  смішно:  
Давай  повіримо  в  любов.

Давай  пограємо  в  життя  -
Пройдем  весь  шлях  від  немовляти
Через  усі  знаќові  дати  -  
І  за  ворота  небуття.

Згадаємо  своє  дитинство,
Щасливу  пору  без  тривог;
Безумні  юності  безчинства,
І  першу  нетривку  любов.
Пройдем  дорослі  перші  кроки,
І  перші  сиві  волоски,
А  там  -  з  кавулькою  потрохи
Дійдем  до  вічної  весни.

Давай  відчуємо  життя  -
І  хай  воно  таке  коротке,
Та  нам  цього  напевно  досить,
Щоби  повірити  в  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277333
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.08.2011


Мне наплевать

Мне  наплевать  на  то,  что  я  люблю  -
Ведь  в  жизни  обойдусь  без  фетишизма;
Мне  наплевать  на  всех,  кого  люблю  -
Пусть  это  будет  даже  Мать-Отчизна;

Мне  наплевать  на  то,  что  я  в  бреду,
И  что  меня  считают  идиотом;
Мне  наплевать  на  светлую  мечту  -
Ведь  я  один  средь  чуждого  народа;

Мне  наплевать  на  лето  и  весну,
И  на  секунды  жизни  и  минуты;
Мне  наплевать,  что,  как  и  все,  уйду  -
Хоть  может  я  так  часто  был  занудой;

Мне  наплевать  на  радость  и  печаль,
На  белые  и  черные  полоски;
Мне  наплевать  на  призрачную  даль,
И  на  людей  -  навязчиво-несносных;

Мне  наплевать  на  птиц  и  на  зверей  -
Все,  что  кругом,  -  совсем  мне  безразлично;
Мне  наплевать,  что  я  без  степеней  -
Хоть  часто  так  учился  на  отлично;

Мне  наплевать  на  то,  что  я  люблю,
И  часто  так  обижен  был  любовью;
Мне  наплевать  на  всех,  кого  люблю  -
Хоть  не  люблю,  быть-может,  никого  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277245
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.08.2011


Царство ночі

Поринувши  у  царство  ночі,
Все  перетворюєш  в  обман;
Від  темряви  осліпли  очі,
І  у  думках  -  лише  дурман.

Кружляє  все  навколо  тебе,
І  ти,  не  стримавшись  ,  летиш
У  вир  подій,  летиш  до  неба,
І  не  встигаєш,  і  спішиш.

Хоч  ти  не  знаєш  свого  дому  -
В  блуканнях  серце  зігріва;
І  не  зважаючи  на  втому,
Складаєш  ти  в  устах  слова.

Ти  пишеш  пісню  про  свободу,
Й  п"янкий  дурман  полів,  лісів,
І  про  чиюсь  незнану  вроду,
І  про  блукаючих  співців.

Життя,  мов  мить,  спливає  в  Вічність,
І  ще  ніхто  не  зупинив
Веління  Часу,  й  дружби  вірність
Загине  в  темряві  могил.

Хай  наступає  царство  ночі,
Та  місяць  більше  не  зійде
Для  тебе,  бо  осліпли  очі,
Душа  осліпла,  й  сон  іде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277242
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.08.2011


Вовк

Знемагаючи  від  болю,
І  голодний,  і  брудний,
Вовк  старий  повзе  додому,
А  за  ним  йде  молодий.

Він  тримається  зубами,
Що  вже  випали  давно,
За  життя  своє  погане  -
Молодому  ж  все  одно.

Старий  крикнув:"Буду  жити!"
Молодий  лиш  посміхнувсь:
"Вже  пора  могилу  рити."
"Ні!  Я  скоро  повернусь!"

Був  старий  у  вовчій  зграї  
З  юних  років  вожаком,
Та  не  ті  роки  настали  -
І  тепер  він  вже  не  вовк.

Бо  в  смертельному  двобої
Молодий  його  рзп"яв:
На  камінні  повно  крові  -
Впав  старий  і  вже  не  встав.

Слід  кривавиі  позад  нього,
А  навколо    -  звірина,
Лише  ненависть  навколо,
Лише  лютість  мовчазна.

І  від  долі  не  сховатись:
Хоч  тепер  він  вже  старий,
Та  нема  ще  в  лісі  правди,
Бо  царює  молодий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277145
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.08.2011


Я тримаюся ночі лихої…

Я  тримаюся  ночі  лихої
І  ховаюся  в  марево  снів,
І  не  хочу  я  долі  чужої:
Що  моє  -  буде  тільки  мені.

Проклинаю  життя  за  неспокій,
Прокидаюсь  від  жахів  нічних,
Поринаю  у  думи  глибокі,
Від  нещасть  утікаю  сумних.

Моє  щастя  блукає  далеко,
Воно  в  вирій  летить,  вдалечінь,
Наче  білі-пребілі  лелеки,
Що  не  знають  докорів  сумлінь.

Зачерпну  у  глибокій  криниці
Трохи  радості,  трохи  журби,
Випускаю  із  рук  я  синицю
І  дивлюсь,  як  летять  журавлі.

Все  минає  -  далеко  за  обрій
Мої  смуток  й  печаль  відлетять,
Я  прокинуся  зранку,  й  сьогодні
Стане  -  вчора,  а  роки  летять.

Де  кінець?  Де  початок?  -  Не  знаю,
Та  воно  й  не  потрібно  мені,
І  нічого  я  вже  не  чекаю,
Бо  усе  це  було  лиш  у  сні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277143
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.08.2011


Чи зможу я колись забути

Чи  зможу  я  колись  забути
Твої  слова,  мою  любов?
І  знову  хочу  я  відчути
Серця  твого  палкий  вогонь.
Та  все  не  так,  як  хочу  я,
І  ти  -  як  завжди  -  не  моя
В  обіймах  у  чужих  долонь.

Чи  зможу  я  колись  забути
Ці  очі  сповнені  надій,
І  трохи  смутку  і  зажури,
Ще  й  трішки  нездійснених  мрій?
Та  знов  відносить  течія
Мене  від  тебе,  але  я
Люблю,  люблю  лиш  спогад  твій.

Чи  зможу  я  колись  забути
Те,  що  ніколи  не  було?
Як  хочу  голос  твій  почути,
Що  вітром  вдалеч  віднесло.
Моє  кохання  буде  жити
Й  давать  натхнення,  щоб  творити
Бажання,  вірність  і  тепло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2011


Чому?

Чому  так  самотньо,
Коли  ти  далеко,
І  темно  в  безодні  
Холодного  неба?
Та  зразу  ясніє
Небесна  блакить,
І  радісно  в  серці,
Як  поряд  є  ти.

Чому  все  ж  буває
Важкою  розлука,
Коли  неможливо  
Узятись  за  руки?
Та  варто  зустрітись  -
Й  розтануть  сніги,
І  щастя  нахлине,
Як  поряд  є  ти.

Чому  необхідно
Чекати  й  страждати,
До  зустрічі  миті
За  рік  рахувати?
Та  вмить  проясняться
Слова  і  думки,
Й  душа  заспіває,
Як  поряд  є  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2011


Тільки там

Заспівай  мені  пісню  про  свою  любов,
Подаруй  своїх  рук  незмінне  тепло,
Зачекай,  доторкнись,  поцілуй,  обійми.
Не  питай,  не  сумуй,  а  просто  живи.

     Там,  тільки  там,  де  кінчається  ніч,
     Де  світанок  мандрує  до  краю  землі,
     Де  весна  випливає  із  марева  снів,
     Ти  назавжди  даруєш  кохання  мені.

Заспівай  мені  пісню  про  твою  печаль,
Нагадай  мені  смак  забутих  бажань,
Повернись  у  минуле,  де  щастя  живе,
Де  кохання  лишилось  -  я  знаю  одне:

     Там,  тільки  там,  де  лиш  зоряна  ніч
     Ласку  й  ніжність  твою  нагадає  мені,
     І  світанок  скупається  в  чистій  росі  -
     Там  ми  будем  щасливі  у  вічній  весні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276774
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2011


Ти потрібна мені…

Заплаче  гітара,  і  лопне  струна.
Глибоко  під  снігом  сховалась  весна.

Твій  голос  не  чую,  не  бачу  тебе  -
Як  жити  без  сонця  й  без  тебе  тепер?

Чекаю...  Не  знаю,  не  вірю...  Живу...
Блукаю  в  тумані  і  кличу  весну.

І  я  закричу:"Ти  потрібна  мені!"
Але  ти  не  чуєш,  і  тільки  у  сні

Тебе  я  побачу,  і  стихне,  і  стихне  мій  біль  -
Я  знов  шепоч́у:"Ти  потрібна  мені..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2011


О дружбе

Собрались  мы  вместе,
Чтоб  спеть  эту  песню,
Пускай  и  не  в  лад  мы  поем.
Мы  выпьем,  закусим,
По  новой  пропустим
И  снова  по  полной  нальем.

Играет  гитара  -
Для  сердца  подарок:
Мы  выпьем  бутылку  до  дна,
И  вместе  поплачем
над  жизнью  собачей,
И  будем  пьяны  от  вина.

Прогоним  ненастье
И  выпьем  за  счастье,
За  то,  что  украла  судьба.
Пойдем  мы  по  свету,
Но  вспомним  мы  где-то,
Что  юность    унас-то  одна.

Но  хватит  печали  -  
Мы  вместе  собрались
И  будем  всех  матом  ругать.
Давайте  смеяться,
Почаще  встречаться,
Чтоб  юности  зря  не  терять.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276596
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.08.2011


Прощай

Я  не  могу  сказать  "прощай",-
Я  это  слово  ненавижу.
Мне  сердце  шепчет:"Не  бросай.-
Но  голос  разума  я  слышу:
"Ты  должен,  должен  уезжать!"-
И  я  любимую  бросаю.
Вдали  я  буду  вспоминать
Любовь,  о  счастье  вновь  мечтая.

Я  не  хочу  сказать  "прощай",-
Быть-может,  встретимся  когда-то.
Хоть  иногда  ты  вспоминай
Меня,  но  плакать  все  ж  не  надо.
Когда  заплачешь  обо  мне  -
Мне  сердце  верное  подскажет  -
Я  напишу  письмо  тебе,
И,  может,  грусть  твоя  уляжет.

Я  не  спешу  сказать  "прощай",-
В  последний  раз  воды  напиться
Хочу,  в  последний  раз  с  тобой
Хочу  любовью  насладиться.
Судьба,  наверно,  не  вернет
Нам  счастья,  радости  быть  вместе,
Она  не  хочет,  не  дает
Тебе  моею  быть  невестой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276593
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.08.2011


Осіння ніч

Осіння  ніч,  немов  печаль,
Принесла  біль  і  тихий  жаль,
Бо  наші  долі  розійшлись,
І,  наче  мить,  роки  кохання  пронеслись.
Але  була  колись  весна,
Що  людям  радість  принесла,
А  ми  тоді  з  тобою  вдвох
Раділи  їй,  і  не  було    у  нас  тривог.

           Осіння  ніч  -  а  я  один  -
           Зникла  любов,  мов  сивий  дим.
           Весняна  ніч  хай  прийде  знов,
           Хай  буде  знов  і  знов  любов.
           Осіння  ніч  -  холод  душі
           Вкриває  серце,  мов  листки  сухі.
           Весняна  ніч  дає  тепло
           Серцям  замерзлим  і  любов.

Осіння  листя  -  це  краса,
Краса  кохання,  що  вмира,
Зима  з  розлукою  прийде,
Пройде  любов  -  пожовкле  листя  опаде.
Осінній  вітер  -  це  туга,
Осінній  вітер  я  благав
Кохання  повернуть  мені,
Та  тільки  він  душу  зігріти  не  зумів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2011


Світанковий туман

Над  містом  застиг  світанковий  туман,
Прокинулось  місто,  прокинувсь  я  сам.
У  вічному  русі  планет  і  людей
Я  втратив  лік  часу,  мов  в  царстві  тіней.

Змішались  сьогодні  й  вчорашнії  дні,
Змішались  щасливі  хвилини  й  сумні,
Змішались  планети  в  нічних  небесах,
Змішалися  долі  в  тиранів  руках.

Окутала  Землю  темрява  й  імла,
Бо  в  світі  панує  кривава  війна.
Із  тисячі  тіл  і  тисячі  ран
Струмує  рікою  кров  в  океан.

Й  не  знаю:  чи  я  ще  живий,  чи  вже  вмер,
Бо  світ  так  подібний  на  пекло  земне.
Народи  бредуть,  мов  сліпі  у  пітьмі,
Й  волають  від  болю  всі  рани  Землі.

Я  випити  хочу  склянку  води,
А  ллється  з-під  крану  якийсь  хлорид.
І  вже  невідомо:  де  я,  а  де  ти,
Й  твої  чи  мої  ці  мрії  й  думки.

Як  мертві  постануть  скоро  живі,
Бо  будуть  складатись  лише  з  кістяків.
Як  Сонце  засяє  скоро  Земля,
Бо  світяться  вже  у  темряві  поля.

А  Сонця  проміння  нам  смерть  принесе  -
Ніхто  не  сховається  і  не  втече.
Окутає  Землю  темрява  й  імла,
Й  не  з"явиться  більш  світанковий  туман.

P.S.  Цей  вірш  написаний  мною  в  1995  році,  
коли  мені  було  шіснадцять.  Тому  не  судіть  
надто  суворо  за  мій  юнацький  макималізм)))

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276485
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.08.2011


Зимова казка

Коли  в  зимову  хуртовину
Мороз  у  вікна  заглядає  -
Співає  вітер  мелодію  чарівну,
І  ночі  він  на  флейті  грає
Цю  пісню  тиху  і  сумну,
І,  наче  з  марева  чи  сну,
Привид  кохання  виринає.

Із  полум"я  народжуються  іскри,
Та  не  прогнати  їм  мої  печалі,
Душа  кохає  й  пише  дивну  пісню,
А  вній  кохання  недосяжні  далі;
І  котиться  з  очей  сльоза,
Бо  не  моя  ти  -  ти  чужа,
Й  не  буду  я  щасливим  у  коханні.

Зима  не  зможе  зупинити
Губ  молитовне  шепотіння:
"Моя  кохана,  без  тебе  я  не  можу  жити..."-
Це  не  життя  -  це  тільки  тління.
І  сам  себе  я  покарав  
За  те,  що  так  тебе  кохав  -
Прекрасне  Господа  творіння.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2011


Осіння печаль

Осінній  дощ  -  це  осені  печаль,
Бо  сонце  землю  вже  не  зігріває,
І  птахи  відлетіли  давно  вдаль,
І  на  полях  лиш  вітер  завиває.

Кружляє  листя  в  дивному  танку,
Немов  під  музику  Шопена  й  Баха.
І  під  сумну  мелодію  таку
Мені  так  хочеться  чомусь  заплакать.

Вкриває  землю  зранку  вже  мороз,
І  на  душі  також  похолоділо,
І  чути  гуркіт  вже  останніх  гроз,
Вже  й  біле  покривало  землю  вкрило.

Давно  заснула  вже  природа  вся,
І  я  засну  під  свист  шалений  вітру,
Й  присниться  в  цьому  сні  мені  весна,
Яка  несе  з  собою  барв  палітру.

Осінній  холод  холодить  серця,
Але  душа  страждає  без  кохання.
Та  сум  мені  усеж  не  до  лиця,
І  не  люблю  я  сльози  і  зітхання.

Я  одягнусь  і  вийду  погулять,
І  не  зважатиму  на  дощ  осінній;
Осінній  вітер  буде  лютувать,
А  я  порину  тихо  в  свої  мрії.

Чому  чекати  довго  так  весни,
Коли  пробудяться  кохання  й  квіти?
Та  до  весни  -  ще  холоди  зими,
І  осені  дощі  і  сум  стерпіти.

Осінній  дощ  -  це  осені  печаль,
Бо  сонце  землю  вже  не  зігріває,
І  перелітні  птахи  відлетіли  вдаль,
І  на  полях  лиш  вітер  завиває.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276199
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.08.2011


В тихім шепоті ночей

Ми  зустрілися  з  тобою
Лише  поглядом  очей,
Поєднали  свої  долі
В  тихім  шепоті  ночей.

Ми  кохались  до  пів-ночі,
Ми  вставали  на  зорі  -
Наче  сонце,  твої  очі,
Освітили  шлях  мені.

Це  лиш  тиха  казка  ночі,
Й  у  серцях  вогонь  горить,
І  твої  слова  пророчі:
"Це  остання  наша  мить."

Ми  прощалися  з  тобою
Лише  поглядом  очей,
Роз"єднали  свої  долі
В  тихім  шепоті  ночей.

І  тепер,  коли  розлука
У  серцях  наших  живе,
Будем  ми  цю  казку  слухать  -
І  кохання  не  помре.

Ми  були  з  тобою  разом  
Від  зорі  і  до  зорі,
Та  тепер  гірка  образа  
Й  сльози  у  очах  твоїх.

Ми  зустрілися  з  тобою
Лише  поглядом  очей,
Та  в  розлуці  наші  долі,
В  тихім  шепоті  ночей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2011