Medoliya

Сторінки (1/5):  « 1»

Покута

Падіння  й  злет,
ненависть  і  любов,
переплітатимуться  знов  
в  один  сюжет.
спитай  сліпої  ночі:
"куди  подівся  день?"
і  хто  його  знайде...
а  час  невпинно  точить
те  павутиння  днів,
де  в  миті  забуття
загублено  ключі
до  справжнього  життя.
сумління
в  кайданах  докорів
нетління
шукає  шлях  до  спокою.
"його  нема"  -  
шепоче  зірка  муки,
і  слова,
в  яких  ганебна  суть,
мов  опіки,  падуть  
на  руки.
і  помсти
напившися  отрути,
вдосталь,
для  них  не  смерть,  -
життя  земне  тепер
покута.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274573
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.08.2011


Хто ми!?

Хто  ти!?
хто  я!?
невже  лиш  мрія
ти  моя  а  я  твоя?
нехай  і  так.
та  серцю  не  підвладна  та  надія,
яка  насправді  не  жила,
але  лишила  знак.
на  ньому  літери  якісь
в  один  ланцюг  переплелись,
говорячи  твоє  імя,
чи  знаєш  ти  що  в  цьому  слові
єдина  заповідь  любові?
чи  не  у  силі  ми  удвох
з  цих  народитися  думок?
чи  не  забракне  нам  основ  
зробити  цей  зустрічний  крок?
цікаво,  -  зробиш  ти  його?
знайдеш  сліди?
адже  пісок
від  сліз  тих  наскрізно  промок,
чи  не  опинимося  знов  
на  протилежних  берегах?
між  них  тече  бурхливий  страх,
було  б  це  диво:
я  б  тебе  зустріла...
єдине  "так",  один  ривок,
тримаючись  за  руки,
летимо  на  дно,
забувши  давні  муки,
і  кожному  своє:
хто  ми  -  тепер  нам  все  одно.
ми  є!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274228
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.08.2011


Топлюсь у водах снів…

Топлюсь  у  водах  снів
по  тому  боці  я  
сліди  шукаю  днів
в  ночах  дощів
несміло
не  змовкне  вже  ніколи
його  струя
торкає  спокій  долі
і  мимоволі
тіло
розлита  між  життям  і  смертю
у  землю  протекла
та  не  змогла
померти
колись  зруйнують  вщем  споріднені  світи
для  чого  ж  ми  течем
напевно  не  збагнем
мети

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274100
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.08.2011


роздуми

Чого  чекаю  від  життя,-
загадковий  початок...
незнаний  кінець...
може  мрії  мов  купа  сміття,
наче  долі  уламок  злетять  нанівець,
може  просто  синиця  в  руках,
може  просто  не  я  їх  творець...
може  щастя  моє  поки  спала
вже  збулось  -    на  яву,
може  доля  його  не  чекала
і,  спянівши  від  мук,
в  лоно  вічності  впала,
де  тихому  сну
віддалася  за  мить  до  фіналу.
може  голод  і  спрага  ця  вічна
штурмуватимуть  вдень  і  вночі
ненаситне  бажання,
наче  сила  якась  потойбічна
нездійснимістю  ранить,
мов  гострі  мечі,
те  отруйне  й  цілюще  чекання,
мрії  воля  і  мрії  кайдани.
я  гортаю  в  думках  сторінки,
де  лиш  поглядів  ніжних  відбитки,
чорно-білі  заплетені  нитки-
в  них  минулі  й  майбутні  роки
пропливуть  хто  куди  і  хто  звідки,
так  спонтанно,  мов  вітер
крізь  нескорений  час,
не  рахуючись  з  світом,
залишаючи  розпач  від  змін
й  непосильних  нещасть.
знаю,  завтра  прийдуть,
потім  знову  підуть,
я  не  знаю  чи  є  в  цьому  суть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2011


Instant

Кожна  мить  біжить  від  нас...
В  часі  -  людства  таємниці
І  приречені  думки  самоті.
Подарована  лиш  раз,
Хто  ж  таку  звеличить  ницість
Забавляючи  роки  молоді?
Кожна  усмішка  і  біль
Сенс  в  житті  не  раз  будують,
А  воно,  немов  стихія,  пролетить.
Кожен  сам  пізнає  ціль,
Але  часу  не  вгамує:
Кожна  зірка,  кожан  мрія  має  мить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273713
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2011