| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
Я буду ходити,
По вулицям тісним.
Ліхтар не запалить,
Червоне намисто.
Подивлюся в небо,
Там сіро і млисто,
Та дощ не тріпоче,
Чекає в колисці.
Зайшла попрощатись,
Як прийнято в людях,
Знайшла біля дверів,
Загублені очі..
Подивилась наліво
Занадто там лячно,
Піду перевірю...
Тебе я там знайду.
І погляд твій ніжний,
Як сонце сідало,
Там моє життя,
За обрієм впало
Без тебе не хочу,
Без тебе не буду,
Верни мені осінь,
Загублені сльози.
А ти подивися,
Як літо шепоче,
Не бути нам поряд,
Не йти по дорозі.
Один шлях - прощання,
Додому вернутись,
Сидіти в сторонці,
В тополю обернутись.
І бити чолом,
Бо пам'ять так близько,
Забути не в силах,
Червоне намисто.
Закохані очі,
Надією світять,
І як ти посмів так,
З собою вчинити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2013
Навчи незрячого дивитись,
Навчи каліку підійматись,
Бо він підніметься ще вище,
Ніж Прометей, шукаючи вогонь.
Не смій ти музі ні сказати,
За зроблене вже не жалій,
Цілуй вуста своєї мами,
Нема ріднішої тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2013
Сьогодні мій кіт став романтиком.
Він стояв і дивився на палаючі ліхтарики,
А мені здалося, ніби в цьому є сенс.
Сьогодні я встала пліч о пліч з реальністю,
Без козирних слів, без пустої банальності,
Хоча це банальність і є...
Ніч ніби гріє, та все ж вона - темрява.
Посмертно приречена бути без світла.
Вона не побачить приречену тінь.
А ми не почуємо криків блукаючих,
Затиснуті зуби, ідемо на крайності.
Ми не відчуваємо мелодії фраз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2012
Я знаю, що боюся дотиків.
Пусті стіни залишають важкі опіки.
Пустих поглядів сторонюсь, вони - наркотики.
Краще без слідів існувати, потайки.
Крізь призму постійних недоліків,
Заглядаю у очі знедолені.
Кожен рік там нове поневолення.
Та це їх війна, я боюсь мертвих тіл, без подиху.
Вбити можна, та це не врятує вас,
Бо лиш тіло моє узаконене.
Жити можна без душ, та чи варто це
Тих старань і життя подарованого?..
Тут приєдналась до мене Іронія,
Вона кращий друг ніж Вавилонія.
Це доречно, що ви запитаєте,
Та до мене ви не докопаєтесь)
Бійся! Наша сила у вічному мареві,
Наша зброя - окрилені мрії захмарені.
Наша воля - це вірність інстинкту творчості,
Ми художники, і ми самі пишемо долі наші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2012
Я егоїстка. Таких світ не бачив.
Хочеш позмагатись? Витягай свої карти.
Я чекаю, твій хід перший.
Ризикнеш, чи вийдеш з гри першим?
Я егоїстка. І я борюсь з цим.
Хоч і не знаю де, коли і як, але молюся.
А ти що відчуваєш коли троллити починаєш?
Свою перемогу. Ти думаєш, що щось знаєш?
В цих рядках багато "Я". І це не заважає мені боятись.
Ці рядки - може й брехня, звідки мені знати?
Якщо ти знаєш як его позбутись - не мовчи, скажи, я не забуду.
Дай мені свій e-mail. Може ми дізнаємось що таке дружба?
Я не хочу брехати, та не можу змовчати.
За вікном гроза - ніби мої почуття хоче сховати.
А я ламаюсь, не знаю що сказати,
Я не знаю як життя по шматкам не розібрати.
Залишити слід після себе - це не ціль, це ілюзія,
Якої тебе навчили, ще у школі. Яка конфузія...
І хіба я можу знати де знайти їжу музі,
Якщо наша муза - егоїзму бридка фантазія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2012
Вона знала його всього лиш два тижні,
Але запам'ятала його запах ранкової свіжості.
Думаєш це просто збіг, нещасний випадок?
Не може плакати, хоч вже не витримує потягу ніжності.
Вона не знала кохання і пристрасті,
Та чомусь не втримала душу у клітці манірності.
І кожен день вона чекала їхньої зустрічі,
Щоб побачити знову, почути голос сонцем пробуджений.
Які слова!? Вони не допоможуть.
Не хотіла казати, змовчала зменшивши потужність.
Залишалось кілька днів, а їй залишалось мовчати.
Вона мріяла читати його думки, бо іноді хотілось кричати.
В його присутності тьмяніло небо зоряне,
Їй більше всього хотілось, щоб він був поряд з нею.
І коли це ставалось, вона втрачала свою впевненість,
Серце кололо, здавалось - вже при смерті.
Не хотілось говорити в його присутності,
Тільки б слухала голос і відчувала дотики.
А він може й знав, що вона закохалася,
Але втратити гордість його его побоялося.
І коли прийшов час прощатися,
Вона не знала до кого звертатися.
Її думки з почуттями зливалися,
Вона не знала як підійти, як зізнатися.
А йому взагалі це не треба було,
Він був ще молодий і не догуляв свого.
Вона втратила шанс, заховалася в страх,
Все змінилось: "Давай, до побачення!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2012
Відкриваючи двері у темну безвихідь
Він не думав куди піде.
Все, що було на думці згасло в огневі,
Він не знав куди шлях приведе.
І чого він ішов? Чого не спинився?
Куди його ноги вели?
І чому у вісні він так палко молився?
Чому не згасав в боротьбі?
Без компасу й карти міг загубитись,
Але мав мету у собі.
Може й сам сатана йому б підкорився,
Коли б знав про його думки.
Він ішов і тремтіли від холоду руки,
Його серце тверділо, як сталь.
Та в логічних стежках він заблудився
Окрутила його печаль.
Він згадав все, що стерла із памяті доля,
Він згадав дотик теплих долонь.
Неминуча пітьма його погляд накрила,
Через віру він втратив любов.
Хіба ж може так статись, що підуть в супротив
Вічні друзі Віра й Любов?
У світі страшному, де панує неспокій
Чи відновить свою віру в Любов?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2011
Не знаю поет я, чи може прозаїк,
А може й не треба писати мені.
Та я відчуваю, що в серці щось грає.
Невидима сила натхнення в мені.
Ти може не знаєш, не відчуваєш,
Ти просто читаєш ці дивні рядки
А я тут страждаю, натхненням палаю,
Та щось не виходить писати мені.
Не можу знайти я ту тему одвічну,
Яка б зацікавила твої думки,
Щоб серце тремтіло як вогник у свічці,
Щоб подих відчув ти розгублений мій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276957
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2011
Я хочу віддати життя за людину.
Людину, що вірить, кохає і жде.
Я мрію у муках страждать за людину,
Що в серці своєму вогонь береже.
Хай лишусь сама я, та віра не згине,
Хай в очі страх смерті загляне мені.
Та буду боротись допоки не згину.
Не лишу ніякого зла на землі.
Я буду боятись, трястися од страху,
Та страх не завадить боротись мені.
І може не встою у бійці зі смертю,
Та все ж я врятую свій мир на землі.
Подивлюся в очі я богу страждання –
Глузливі, страшливі (а може й сумні?)
На мить я забуду, що біль в тілі грає
Й скажу йому щиро у муках страшних:
«Ти бачиш мій смуток, мене ти вбиваєш,
Та я не боюся твоїх чорних сил,
Бо є в мене віра у дружбу й кохання,
А в тобі – нічого. Лиш смуток і біль…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2011
Я хочу кохати - кохати без тями.
Я хочу боротись – палкими словами.
Я хочу літати – у небі як чайка.
І мрії плекати – неначе востаннє.
Забути про сонце, про дощ і про вітер.
Згадати твій погляд - палкий і привітний.
І твій ніжний дотик відчути зненацька.
Щоб серце палало неспинним багаттям.
Це ніби банально – та все ж я шукаю.
Немає тебе – але я відчуваю
Що ніби ти поряд – у снах довгокрилих.
Хотіти не важко, здійснити не в силах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2011
Дзвінкий вітер…
Шанобливий погляд.
Прокинувся..
Холодний ранок.
Він неминучий, як і вітер,
Що б’ється через простір у вікні.
Я може не побачу..
Неуважна,
Не помічу,
Тієї тіні,
Що змінила все моє життя.
Ти бачиш сонце?
Я також бачу.
А може це не сонце??
Це сліди..
Минуле…
Гірко згадую. Тебе.
Твої слова,
Твій погляд,
Думки…
Душа не відчуває тіла
А ти сказав,
Щоб я летіла!
А я летіла,
Вірила тобі…
Політ без крилів
Неможливий..
А в мене їх нема.
Ти кат..
Катуєш всі життєві мрії,
Чатуєш за вікном на них.
І може простір -
То не простір,
А вітер -
То не вітер?
Ні?
Я просто пишу те,
Що відчуваю.
Незрозумілий набір слів.
Та це не я –
Моя душа,
Що рветься в небо
Через простір у вікні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2011