| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Немовби вицвіла з роками,
Як фотографія стара-стара,
І вкрилась ковдрою-літами,
Чекаючи, коли прийде пора.
Вже сил, як змолоду, немає
І ніжність рук зачерствіла давно,
Лиш іскра в погляді вражає,
Що світиться, як істини зерно.
Так безкорислива турбота
Й вражаюча любові вірність,
Що не забрали ні турбота,
Ні поважного віку спірність.
Я, дякую, тобі, бабусю
За відданість вражаюче сліпу
Й за тебе знову помолюся
Й за долю твою нелегку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2012
Вона носила квіти у волоссі
І усміхалась перехожим просто так.
Вона була щаслива в цій дорозі,
Їй раєм був квітчастий тихий парк.
Однак в природі повелося -
На зміну літу лине осінь.
Коли його зустріла, то здалося,
Що все, чого хотілося, - збулося...
Тримаючи за руку, він вів її
Стежками, укритими осінніми листками,
Співаючи її улюблені пісні,
Чаруючи віршовими рядками.
Вона була готова думати: сам Бог
Створив його, бентежного, для неї.
Вже вірилось, що завжди будуть вдвох.
Та раз приніс він жовті орхідеї.
Здавалося, то лиш нічний кошмар.
Та не змогла вона його позбутись.
І руйнувала все, немов привиддя хмар,
Не здатна почуттів його збагнути.
Невже, невже він врешті-решт пішов?
Вона ж його напевно надихала?
Невже б він кращу в світі цім знайшов?
Адже й вона вже серцем покохала...
Він повернувся, тихий, мовчазний,
До слів не прагнучи домішувати болю.
І був ще більше дивний, не такий,
Якому довіряла душу й долю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2012
Неначе сон, тягнувся день,
Неначе казка, вечір став.
Могла подумати лишень,
Та, може, й маг начаклував...
Не знаю, чи то марила,
Чи ти в рельності прийшла,
Як блискавкою вдарила,
Нежадано мене знайшла.
Була напрочуд чарівна,
Карі очі всміхалися,
Мене за руку ти взяла
І ми вперед подалися.
Було спочатку темно скрізь.
Я не боялася зовсім,
Ішла, неначе твоя тінь,
І жоден сумнів не посів.
Аж раптом засвітилась даль.
Ще трохи й ми прийшли туди-
В країну, де росте мигдаль
Й прикрашають її вершки.
Недарма я довірилась,
За що й віддячена була.
Дуже довго не мірилась-
Ти мені душу віддала.
Та ти занадто дорога,
Щоб так чинити лукаво.
Я її назад віддала,
І дивилася ласкаво.
"Обіцяй мені, обіцяй,"-
Шепочу тобі тихенько,
Та вмить пропав казковий край!
Згадуюся помаленько...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294774
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2011
Ми покоління постмодерну,
Що служить своєму творінню.
Живем не для себе й даремно
Снуєм по чужому велінню.
Ми покоління інтернету,
Що називає його Богом,
Дотримуємся сюжету,
Що написав хтось інший строго.
Ми покоління плагіату,
Бо ж не здатні ні на що нове.
Його ж у нас дуже багато-
Думки, ідеї-це все чуже.
Ми покоління п'яних рабів,
Хоча й кому служим не знаєм.
Може, хтось цього і не хотів,
Та хіба це не ми вибираєм?!
Ми покоління всемогутніх,
Та прикидаємся слабкими,
То ж виберем між нами путніх,
Та й рухатимемось за ними!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2011
Дорогами й стежками
Золота осінь бродить,
Містами й вулицями
Чогось шукає, ходить.
Кружля листя з журбою,
В повітрі вальс танцює,
Як й я колись з тобою,
хоть вже й вона цілує.
Осінь стала між нами
Сірим туманом густим,
Вона пестить вітрами
І вабить щастям стрімким.
Стрімке щастя коротке!
Ти, мабуть, забув про це...
Тобі ж лиш, щоб солодке,
А там нехай чекає все!..
Я ж страждала й чекала,
Твоє тепло берегла,
Коли осінь втішала,
Тебе я їй віддала.
Віддала й нежаліла,
Тоді вільною стала,
Сама собі веліла,
Сама себе втішала.
Кружля листя з журбою,
В повітрі вальс танцює,
Я давно не з тобою,
Та й вона не цілує...
Стрімке щастя коротке,
Цілунки-не любов!
Те, що було солодке-
Пройшло, та й ти охолов.
Дорогами й стежками
Манлива осінь ширяє,
Містами й вулицями
Зрадливого шукає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284349
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2011
Швидкоплинні й прекрасні
Наші студентські роки,
Повз турботи завчасні
Несуть життєві стежки.
Рум'янцем вабить юність,
Безтурботний сміх луна,
Нам личить та бездумність,
Як й не приваблює нудьга.
Душа співати хоче,
А серцю дай кохати
Й тихо вітер шепоче:
"Навіть можна літати!"
Веселкові й прекрасні
Біжать студентські роки,
Повз турботи завчасні
Несіть життєві стежки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280780
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2011
Лишивши спогади п'янкі,
Майнуло наше літо вдаль,
Тепер тепла останні дні
Навіюють мені печаль.
Я ж ту печаль з думками
Рішуче проганяю геть!
Хай йде собі шляхами,
Де сонце світиться ледь-ледь!
Як солодко-терпкий мигдаль
Чарує осінь запашна...
Літо! Літечко моє, прощай!
Хай як розлука нелегка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2011