eiras

Іноді

А  іноді  -  
Ти  зрозумієш  -
Я  закохана  в  тиші  спів.
В  напівмороці  знову  п'янієш,
Навпомацки  сторінками,
Від  дотику  шаленієш,
Тамуєш  подих  зупинками  -
І  ринеш  у  вихор  
Слів.
Що  змішане,
Вже  залишене,
Засвічене,
Недолічене
У  нестримному  бігу  думок?
Закрий  очі  -  дізнаєшся,
Розіб'єш  той  залізний  вінок,
Срібно-блискучий,
Гострий,  палючий,
Що  розум  скував.
Ти,  мабуть,  відчуєш,
Як  прокидаєшся,
Як  натхнення  торкається  скронь,
Але  зажди:
Як  завжди  -  
Кудись  зник  візерунок  з  долонь,
Мед  в  очах
Так  підступно  розтав,
Теплом  став,
І  ти  в  снах
Поміж  тисяч  безсонь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267674
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.06.2011

Друже

Друже,  привіт!  
Хочеш  правду  почути,
Психоаналізу  дозу  ковтнути?
Ну  ж  бо,  давай,  ти  давно  вже  просився,
Може,  в  минуле  б  до  Фройда  пробився,
Звикли  до  того,  звикли  до  сього,
Вилить  порожнє  з  пустого  в  нічого,
Потім  -  змінити  горіх  на  лушпайку,
Кинути  себе  щурам  та  й  на  пайку.

Білі  щури  -  вони  ж  завжди  голодні,
В  лабораторії,  в  клітці,  бо  модно,
Гени  споріднені,  спільні  алелі,
Всі  рецесивні,  усі  паралельні,
Всі  інет-аддікт  -  ти  знаєш  це  слово,
Кнопку  натиснув  -  і  все  вже  готове,
Хоч  -  реферат,  ну  а  хочеш  -  дипломна,
Хочеш  -  у  піст  є  порнуха  скоромна.

Звільнять  тебе  і  від  стресу,  й  від  ломки,
В  статус  напишуть,  що  вийшов  із  гонки.
Знову  відкриєш  свій  зручний  щоденник,
В  кріслі  гниєш,  як  лінивий  вареник,
З  голоду  пухнеш,  поїсти  не  зробиш,
Та  це  нічого,  себе  не  "угробиш",
І  все  буде  добре,  усе  позитивно,
А  щоб  не  знали,  що  ти  дефективний...

...Вийдеш  на  вулицю  -  сонце  зітхає,
Хмари  зітхають,  Свої  сновигають,
Всі  ж  бо  Свої,  бо  усі  у  Контакті,
Розум  -  начхати,  йому  добре  в  акті,
В  акті  статевому,  що  лиш  для  мозку,
Совість  не  мучить  крутих  відморозків,
"Йде  все,  минає  і  краю  немає"
(Хто  написав  -  ну  а  Гугл  його  знає!)

В  школі  знов  "два",  в  універі  -  "не  зарах",
Граєш  на  нервах,  на  битих  гітарах
Пальцями  знову  хапаєш  акорди,
Так  і  вони  всі,  насупивши  морди,
Все  вибирають  між  синім  і  білим,
Ніби  сердечко  -  то  не  для  дебілів.
Та  все  іде,  вік  щурячий  -  година...

Друже,  а  ти  ж  не  пацюк.  Ти  -  людина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267669
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.06.2011