| Сторінки (1/32): | « | 1 | » |
Я не розумію таких жартів... В кінці повідомлення потрібно написати, "це жарт" хто ж тебе знає, що ти справді маєш на увазі, це ж інтернет, тут дуже легко посваритися (ще легше, ніж в реальному житті), не правильно зрозуміти один одного, і маєш тобі ви вже вороги на все життя, а навіть один одного не бачили, і не знаєте, а не дай бог потім зустріти ту чи іншу людину в житті, то таке може початися, що навіть уявляти не беруся... На мою думку спілкування в неті дуже, дуже сильно псує людей... вони не вміють реально знайомитися, спілкуватися, не знають з чого розпочати розмову, про що запитувати, а про що не варто, тому це нам ще в найблищому майбутньому відібється з негативної сторони, весь світ вже стикнувся з цією проблемою знайомства, браком спілкування, і як завжди черга дійшла до нас... до нас дійшов інтернет зі всіма своїми позитивними, і негативними сторонами, і відповідно соціальні мережі, тупі беззмістовні переписки, смайлики "))))" ненавижу смайлики. Не вміння їх дозувати виявляється в словесний внерегульований "понос" емоцій і думок, які не мають жодного розумного пояснення... Люди навіть "бояться" по телефону поспілкуватися з чужими, і не знайомими реально їм людьми... Це жах, і знову все пусте, розмови, фрази, запитання... "смайлики", тоді коли нема що відповісти. Для чого довго заморочуватися над відповіддю, якщо цього і так ніхто не оцінить, і тим більше серйозно не зрозуміє, і не сприйме... легше безжально, і відчайдушно затримати пальчик на клавіші "0" іншим (чи іншою рукою хто як) притримуючи "shift" і ...."))))))))))))".... пусте життя, безглузде існування, яке проходить, і ми проживаємо його в пусту,витрачаючи наш дорогоцінний час на сидіння в неті, і над тим ми навіть не замислюємося, наскільки ми самі себе обмежуємо в русі, живій розмові цими "рамками спілкування" ми як роботи, майже штучний інтелект, але ми ж живі, то для чого це все... ? Для чого ці всі обмеження, і рамки, в які ми поринаємо з дня в день зі всією головою, і відключеною наглухо свідомістю, і вони для нас вже є звичними, ми входимо в залежність, з якої так як і іншої важко буде вибратися, і це стає нашим буденним, і до не можливості звичним життям... Це жахливо, куди ми котимся... ? Науково-технічний прогрес розбещує нас з дня в день, і ми, як маленькі діти піддаємося цій спокусі, і поглинаємо все, що нам дають, навіть не замислюючись якої шкоди свідомо собі завдаємо, і це все безповоротний процес, який змінює нас, розумних людей, на істот залежних... Ми тупіємо!!! І це при тому, що задум був протилежний, хоча хтозна яким він був, але маємо результат, як кажуть "на лице"... вийдіть, і гляньте на сучасну молодь, тих хто найбільше свого вільного часу тут проводить, ось бачите, а ви думали ще це так просто... Важко відірватись!
©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291303
рубрика: Інше, Нарис
дата поступления 07.11.2011
Нічне небо щедро вкрите зірками,
І серед них десь є твоя,
А полум'я обпікає своїми язиками,
І ми в передчутті тепла...
Яке зігріє твоє тіло,
Наповнить щастям душу,
Цього ти так давно хотіла,
І я тобі це дати мушу...
Ми в небаченні того,
Що нас разом чекає,
Але надіюсь на добро,
В форматі твого раю...
Це нестримне почуття
Вже виривається на волю,
І я щасливий як дитя,
Бо разом з тобою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291188
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.11.2011
Ці сподівання, і страждання,
Ці довгі, і сумні мовчання,
Години тихого ридання,
Пусті зізнання, виправдання...
Таке незриме це бажання...
Це називається кохання... ?
©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2011
Нікому не подобаєшся... ? А приходить момент, що зразу всім... І тоді мимоволі починаєш думати, де ви всі були раніше, і з якими "хе..." ходили, кому відкривали своє серце, виливали свою душу, і в кінцевому результаті все ж залишилися самотні, з розбитим серцем, і стертою в порох душею, ніяка "сво... " не достойна твоєї любові, можливо так, як говорила тобі твоя мама, а можливо ні, не важливо, а той хто справді вартий, стоїть поруч, зовсім поруч біля тебе, і тримає тебе за руку, в горі, і в радості, в смутку, і шаленному пориві твоїх почуттів, він любить тебе палко, любить лише тебе одну, але мовчить... мовчить, бо очікує коли ти нарешті відкинеш всіх тих хто "пудрять" тобі мозок своїми дурними жартами, пустими обіцянками, легковажними розмовами, і звернеш увагу на нього... на того, хто справді буде з гордість називати тебе не "своєю дівчиною в лапках", чи проміжною сходинкою, до свого ідеалу, а коханою, справді коханою, за яку він без сумніву пройде всі труднощі цього важкого життя, і буде з тобою, не тому що ти багата, красива, розумна, хоча ці якості також не мало важливі, а тому що щиро, і по-справжньому тебе покохав, і не потрібно йому окрім тебе однієї нікого, і навіть, друзі, "кореша", кенти, ховаються на другий план, коли він дивиться на тебе справжню, і лише для нього ідеальну, і не важливо, чи ти "накрашена", бо він тебе любить такою, якою ти є. Ти для нього все! Ти для нього весь світ! Ти для нього весь сенс його нікчемного життя... Без тебе воно б не мало жодного розумного значення, і набуває безглуздого існування з дня в день. Ти є тим вогником в його молодому, гарячому, пристрасному серці, яке заради тебе спроможне на все, що без тебе не мало жодного розумного значення, і логічного пояснення... Адже він любить... і його ніщо не зупинить, тому що любов - це надзвичайна сила, яка здатна сколихнути моря, і зрушити гори. Люблю - це не просто слово, яке сказане, це стан душі, емоцій, переживаня, це незбагненний вир думок, і роздумів, які складаються в одне ціле, і саме цим цілим для нього є Ти ... єдина. ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290814
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2011
Переглядаючи безкінечний список друзів мимоволі починаєш усвідомлювати, що це не що інше, як ілюзія дружби... чужі зовсіми не знайомі тобі люди, зі своїми "тараканами" в голові... Друзі - це ті хто запитує, як справи, тому що йому справді це цікаво, а не просто тому, що нема що робити. Друзі - це люди які до тебе приходять, щоб тебе кудись "витягути" прогулятися, а не тому, що їм від тебе в черговий раз щось потрібно. Друзі - це ті люди, які дороможуть, порадять, підтримають у важку хвилину... Це люди, перш за все "люди" вірні тобі, які знають деякі сторони твого характеру, що навіть не відомі твоїм батькам, довіряють, і без сумніву сприймають тебе таким, яким ти є, а не прагнуть тебе змітити, тобто "зліпити" з тебе того, яким би вони хотіли тебе бачити, це перевірені люди, в яких ти впевнений, які справді не підведуть, які знають твої звички, смаки, уподобання... які були, є, і будуть з тобою, адже вони, це саме ті люди серед яких ти можеш бути собою, ти можеш бути тією людиною, з гарячим серцем, і відкритою душею, без боязку, що хтось туди ненароком "плюне", це ті, хто йде з нами по тернистих дорогах життя, і розуміє, поважає тебе, не за те, що ти маєш, а за те ким ти є... Бути людиною перш-за-все, ось головне, і не скотитися у прірву розпусти, і брехні, щоб не стати схожим на неадекватне, неврівноважене бидло. Тому справжні друзі завжди з тобою, і у кожного цих людей можна перелічити на пальцях однієї руки. Дякую тим людям, що мене розуміють, всім іншим це просто не потрібно. ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289077
рубрика: Інше, Нарис
дата поступления 27.10.2011
Життя дає багато шансів,
А я даю лише один,
В житті багато "преферансів",
І безліч є на те причин. ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285333
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.10.2011
Ти зашарілася зненацька,
Подивилась навкруги,
І побачила ти "щастя"
Яке лялось із руки... ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2011
Звичайно... Критикувати всі спеціалісти... ) Я завжди сприймаю обєктивну критику лише тоді коли вона доцільна, і культурно обгрунтована... А критика на кшталт... "фу.... , або мені не подобається" є звичною, тому що в кожного свої погляди, і свій світогляд, комусь подобається, іншим ні... Про смаки не спорять... А в більшості люди хочуть отримати максимум, заплативши мінімум( або взагалі нічого не заплативши) така вже в нас ментальність, і з цим ми нічого не поробимо, а таке не буває, бо як тобі відомо безкоштовний сир, лише в мишоловці, і це беззаперечно правдиве рішення заставляє конкретно задуматися, про доцільність запитань, і відповідей, якщо в кінцевому результати ми отримаємо такий звичний, і в більшості з нас підсвідомо очікуваний смайлик... " :)" Ментальність, чи не так... ?
©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279899
рубрика: Інше, Нарис
дата поступления 11.09.2011
Так солодко, і майже нереально,
Твої слова звучали так буквально,
Безперестанку, і гаміру долонь,
Я поринаю без відчаю в вогонь.
Який горить, і душа моя тліє,
Шукає вихід, і відчайдушно так радіє,
І безпідставно серце моє мліє,
Кричить, благає, тане, і згорає... ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2011
Губи... Очі... Руки...
Палкий прощальний поцілунок,
Знайомий до болю силует,
Ніжний останній дотик... Як це все знайомо, а на серці камінь, який давить, і заважає дихати глибоко... На повні груди... На серці рана, шлях в тумані, ти не мов дитина в якої забрали щось для неї дороге, і ці очі, очі повні смутку, і жалю, які не знаєш куди сховати... В такі хвилини тобі наплювати на все... Відношення до життя стає настільки легковажним, що ти готовий на безглузді дурні вчинки, які не будуть мати жодного логічного значення, і лише голос... Їі голос стримує тебе... Голова не працює... Розум відключений... Ти у відчаї... ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275172
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2011
Весь день вона лежала в забутті,
І всю її аж тіні покривали,
Йшов теплий літній дощ, його цівки,
По листю весело звучали,
Повільно схаменулася вона,
Почала прислухатися до шуму,
І довго слухала ...
Вдивляючись у цю безмежну думу,
І ніби мовила мені ...
З розумінням вона проговорила
( Я був при тобі, вбитий, але живий)
" О, як тебе любила! "
Любила ти, і так як ти любити,
Нікому ще не довелось!
О господи! ... і це все пережити,
І серце на шматочки не розбити... ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2011
Довжина смуг у кожного своя...
Скільки часу чекати ніхто не знає... Це, як сніг на голову з ясного неба...
Мрії здійснюются... Потрібно лише вірити в це... Якби ми знали коли, то не цікаво було б жити...
Щоб було з чого побудувати, тобі потрібен матеріал... Покищо в тебе є мрії, стереотипи, ілюзорні ідеали, і розбите серце на додачу, яке гоїтся... Цьому сприяє час... але реально це не помітно... Особисто на заживлення мого пішло більше року... року депресій, спогадів, переживань, докорів, і скажу тобі впевнено, і відверто... Воно загоїлось, залишився лише один більший по своїх розмірах поміж усіх інших рубець, бо серце мені вже розбивали неодноразово, навіть не усвідомлюючи цього, тому сьогодні з кожним разом відкриватися незнайомій людині все ваще, але я це роблю, як ти бачиш... не опускаю руки не зважаючи ні на що...
Критерії відбору ми встановлюємо самі, у когось планка завишена, у когось занижена... Ми самі на підсвідомому рівні вирішуємо, чи зустрічатися нам з цією людиною, чи ні, а далі чекаємо взаємності (з себе пишу)
Ми народженні для любові, а життя без любові, це не життя - Це безглузде існування в жорстокому світі...©
Невизначеність штовхає нас на пошуки, і не дає нам спокою...
Кожен особливий по-своєму, і лише розуміюча в цьому людина (твоя половинка) може помітити твою особисту особливість...
Коли ти самотній, тобі щось бракує, але друзі це не замінять... Тому ти мимоволі шукаєш...
Коханий буде з задоволенням нести тебе на руках... і йому буде байдуже, хочеш ти цього, чи ні він це буде робити, бо любить...
©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272985
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.08.2011
Ніч накрила тихе місто,
Я пишу тобі листа,
І відчуваю я, як ніжно,
Стікає по щоці сльоза... ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2011
Милий котик мій тендітний,
Ти моя маленька квітка,
Ти струмочок, річка ясна,
Ти вродлива, і прекрасна,
Також ніжна, і привітна,
А краса твоя помітна,
Навіть в місячному світлі,
І в погоду норовливу...
Ти нестримано красива. ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2011
Ти поїш мене своїм ніжним дотиком,
І щирим ти котиком мене обіймаєш,
Голубиш, ласкаєш, у прірву кидаєш,
Почуття розриваєш, шаленно кохаєш... ?
Але ти не знаєш, що це не взаємно,
Підступно, таємно... У відчаї я ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2011
Шаленство це було в тобі,
Таке приховане, і ніжне,
І грало ролі ці пусті,
Але на жаль все безуспішно. ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272364
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2011
Ніч блукає, сонце спить,
Але щось таки горить,
Це яскравий вогник серця,
Яке в радості озвется,
Прокричить твоє ім'я...
"Сонце миле, ось і я... " ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2011
Щоб описати тебе - мені бракує слів,
Робити висновки, я не хочу,
З думкою про тебе, я лише муркочу,
Лиш тебе одну я хочу,
Ніжно обійняти, приголубити, поцілувати,
Показати світ чудовий,
Милий, веселий... такий загадковий...
Який до цього ти ще не споглядала,
Тому що мене тоді ще не знала. ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2011
Цікава ситуація з якою я стикався у житті, це тобто тоді коли немає взаємності, ти для неї все, а вона це все сприймає як належне... ти готовий зірку з неба для неї дістати, а вона... потрошки починає тебе уникати (морозитись)... а ти гориш вогнем палаєш... місця собі не знаходиш... поринаєш з головою в роботу, а вона каже що немає часу, а ти ладен час для неї знайти будь-коли... робиш все щоб її побачити... можна зійти з розуму, робити відчайдушні, і дурні вчинки які не мають здорового глузду, але їй це не потрібно... бо не любить вона тебе... і тоді ти бачиш що безсилий, і зарадити цьому ніяк не взмозі шукаєш розраду у стороні... і ти її знаходиш, бо хто шукає той завжди знаходить, і у твоїй душі на тих ще непотухших вуглях спалахує вогник, бо вона є тією іскрою... і він горить з такою силою, що ти нікого не бачиш окрім неї, але горить він не довго, бо вона була лише "жмутом хорошого сухого хмизу..." і тут дехто сам цього нерозуміючи виливає у це вогнище стакан води... і що залишаєтся ? ... вогню нема... лиш дим, і жар потрохи тліє, і затухає... він вмирає... і залишаєтся лиш пусте місце... і залишки костра, який колись був вогнищем...
Я думаю що ти мене зрозуміла Вогнище - це метафора любові, щастя, благополуччя, а всі різні чинники, які на нього впливають... це різні незгоди, ревність, непорозуміння, сварки, які намагаются його загасити, а наша ціль, не дати цього зробити... і щоб вогнище горіло потрібно в нього завжди щось підкидати, а це можуть бути компліменти, теплі слова, подарунки... і не важлива їх матеріальна цінність... саме головне, щоб це було зроблено від щирого серця... Вірність, чесність, довіра - ось що найголовніше в стосунках, а якщо чогось з цього небуде, зразу виникають сумніви, підозри, і ревність... Ти маєш бути впевнена у своєму коханому, а він в тобі на всі 100!!! Бо нас на кожному кроці оточує спокуса, хочемо ми цього чи ні, і ми знову постаємо перед вибором, піддатися, і поставити на карту все, чи відмовитись, обійти її і жити далі... в нас завжди є вибір... і ще одне...Вміння бачити в людині лише її зовнішню красу, і непомічати внутрішньої - це дивитися на неї з широко заплющиними очима... ми все життя шукаємо свій ідеал, якого не існує, тому що ми самі його собі придумали... ідеальних людей нема, просто є люди, які непомічають недоліки інших, і цінують їхні переваги... ось що я називаю любовю... кожна людина на неї заслуговує, тому що ми народжені для любові, з якою приходить і щастя, і здоров'я, бо є піклування один про одного, тому вона повина бути свідома, і тільки взаємна...Любов приходить з часом, і це розуміють лише ті, які справді кохають, і ніщо не даєтся легко в цьому житті за все потрібно боротися, я на власному, подекуди гіркому досвіді знаю, і не потрібно плутати любов, з симпатією, бо справжня любов, залишаєтся, а симпатія проходить, і ти шукаєш іншу, так любов сліпа, бо це стосунки лише двох... третій зайвий він не здатен зрозуміти, а лише керуєтся своїми, подекуди підлими цілями, і руйнує її... тому любов - це нестійка сполука, але вона вічна... бережіть любов...♥ ©
©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267614
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 29.06.2011
Свідомо знищувати собі здоров'я за свої ж гроші... Розуму то скільки! Коли чоловік курить, то це пів біди, а коли ще й жінка, то це неприпустимо... Ми слабохарактерні заручники своїх звичок знімаємо стрес будь-якими підручними засобами, і тут діє інкстинкт стада, і боязнь виділитися...
Всі курять, а що я не такий як всі ?
Всі цивілізовані країни борятся з цією проблемою... Колись курити було модно, але ця мода залишилася в минулому столітті... Терер мода на здоровий спосіб життя... Шкода, що мало дівчат це розуміють, і стають заручниками шкідливої звички. Особисто для мене зустрічатися з курящою дівчиною, це те саме, що цілуватися щодня з попільничкою...
Дівчата не куріть!!! Адже в очах протилежної статі, ви постаєте особами легкої поведінки, а потім шкодуєте, що їм від вас потрібно лише одне...
Але це вже цілком інша тема... ;)
©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267611
рубрика: Інше, Нарис
дата поступления 29.06.2011
Це кохання... ?
Я не знаю,
Але щось до тебе відчуваю,
Я від тебе шаленію,
Лиш про тебе одну мрію,
Лиш у сні тобі шепочу,
Я з тобою бути хочу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2011
Ти прийшла сьогодні вранці,
Обірвалась нота в танці,
Теплих слів твоїх куплет,
Без обмеження монет,
Безпристрасний милий погляд,
Щирий вираз на обличчі,
Ти не знаєш що сказати,
Але це тобі не личить...
Твій приємний щирий голос
Милував мій ніжний слух,
А слова твої летіли,
І підіймали безліч рук...
Це шаленство було в силі
Підривати стадіони,
І слова твої летіли,
Обривали мікрофони...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2011
Я зрозумів, що ти мене кохаєш,
Лише тоді коли втратив тебе,
А ти живеш, і досі ще не знаєш,
Що є серце, яке тобою лиш живе...
Твоя любов була настільки чиста,
І щира по-дитячиму була...
Така невимушена, але доволі кисла,
І незбагненні милі почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2011
Що з тобою мила квітка ?
Ти прекрасна, і тендітна,
Сон минув, і все скінчилось,
Чи це все мені наснилось...
А може це моя уява,
Така буйна, і яскрава,
Щось тобі сказати хочу,
Та все хожу, та муркочу,
Щось тобі прошепотіти,
Хіба можна так любити ?
Ніжно, палко, беззупину,
Адже ти моя єдина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2011
Світ жагою переповнений,
Моя пристрасть до тебе летить в нікуди,
І від буденної роботи стомленний,
Я розбиваюсь, і тану у пошуках "води..."
Щоб напоїти спрагле тіло,
І дати прихисток душі,
Яке ти так давно хотіла,
І ніжні руки золоті. ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2011
Пустота...
Така незбагненно висока пустота,
Крила обрубані, тебе нема...
Стою я над прірвою, лиш крок оступитись,
Збагнути, подумати у морі втопитись,
У морі смутку, відчаю, терпіння, і болю,
Такому шаленному, і такому чужому,
Почути лиш голос, назад оглянутись,
Красивим світанком з тобою проснутись,
З невимовною ніжністю до тебе торкнутись,
І беззаперечно тобі посміхнутись. ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2011
Сон зупинив кохану мить,
Бездумно споживаючи придане,
Але моя душа щемить,
За бездоганим, і коханим...
Його слова злетіли ввись,
Бездумно сказані були,
А мрії так і не здійснились...
Порозлітались наче сни. ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2011
Ти розбила моє серце...
Кров поглинає свіжі рани,
А що буде коли я встану... ?
Хоч сил підвестися вже не має,
Але встаю, і міцно руку у кулак стискаю,
І душу я собі картаю...
У чому тут моя провина... ?
Що ти була немов дитина,
Наївний погляд... Ця картина,
Яку зрозуміти я не зміг...
Тобі потрібно море втіх,
Чи ти кохаєшся в речах... ?
Які тобі не поплечах...
Цю дивну тему у твоїх очах,
Цей пазл такий простий,
Але водночас загадково закручений сюжет,
З непередбачуваним кінцем сумних подій...
І ти у розпачі своїх дитячих мрій,
Прямуєш шляхом навмання,
І радієш як дитя...
Але для тебе щастя - це не я...
Тобі потрібні почуття... ?
Але ти йдеш у небуття,
Бо почуття - це є життя...
І не буде вороття,
Без переживань і каяття...
Це влучно сказані слова ?
©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2011
Нічне небо щедро вкрите зірками,
І серед них десь є твоя,
А полум'я обпікає своїми язиками,
І ми в передчутті тепла...
Яке зігріє твоє тіло,
Наповнить щастям душу,
Цього ти так давно хотіла,
І я тобі це дати мушу...
Ми в небаченні того,
Що нас разом чекає,
Але надіюсь на добро,
В форматі твого раю...
Це нестримне почуття
Вже вириваєтся на волю
І я щасливий, як дитя,
Бо я разом з тобою... ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2011
Я не знаю що сказати,
Але не хочется мовчати,
Розповісти лиш про одне,
Таке незриме, і сумне...
Чи відчайдушно прокричати!
Що я не можу вже мовчати,
Бо кожен день приходить знов,
Ти забуваєш про любов,
Живеш своїм "простим" життям...
Ніхто не знає де ти там,
Ти десь далеко в забутті,
Сидиш сама на самоті,
Ти у полоні цих думок... ?
Та ні забудь не буде вже...
Давай забудем про сумне,
І геть заберем ті думки,
Кудись далеко у кутки,
Щоб не бентежили вони,
Це серце миле молоде,
Та ніжне щире... не сумне. ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2011
Пожовкле листя вже зів'яло,
І дощ нестримно моросить,
А ти його тоді кохала,
Наївно дивлячись у вись,
Дивилась ти на його руки,
На безтурботний ніжний сон,
І у душі вигукувала звуки,
Які складались в унісон,
І ще раз ти себе картала,
Чому довірлива була ?
Його тоді ти ще не знала,
Але спокуса догора...
Спалила твоє юне тіло,
І попіл... Залишки костра...
Такі незнані тобі досі,
Приємні нові відчуття. ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266536
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.06.2011
Нас оповила ніч, і ми в її полоні,
Яка у цьому річ ? Твоя рука в моїй долоні,
І серце стукотить мелодію сумну...
А мені не до сну...
Безмежжя цих думок про дівчину одну,
В якої у очах побачив ту красу...
Словами описати ? Лиш серцем це відчути,
Подумати, збагнути ту істину просту...
Любов даєтся тим, хто може її чути...
Але слова оці наповнити я хочу,
Шаленним почуттям, яке бадьорить кров...
Приходить новий день - Лишаєтся любов.
Незримі почуття відкрили мені очі,
І я збагнув оце, і думаю щоночі...
З тобою бути хочу... ©
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2011